Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Облік в зарубіжних країнах»

Тема: «Міжнародні стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку, їх призначення, склад та загальна інтерпретація»

Зміст

Вступ

1. Передумови створення та сучасні тенденції розвитку МСФЗ в світі

2. Міжнародні організації з питань уніфікації обліку

3. Основні концепції МСФЗ

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність даної теми не викликає сумніву, так як в останні роки посилено увагу до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває певні вимоги до однаковості й зрозумілості застосовуваних у різних країнах принципів формування й алгоритмів вирахування прибутку, оподатковуваної бази, умов інвестування, капіталізації зароблених засобів і т.п. Багато західних інвесторів і банкірів вважають, що бухгалтерський облік в Україні не відповідає міжнародним нормам, бухгалтерська звітність українських організацій не відображає їх реального майнового і фінансового положення і взагалі «не прозора і не надійна». Тиск міжнародних валютно-банківських організацій призвело до необхідності переходу України на міжнародні норми бухгалтерського обліку, масового перенавчання бухгалтерів і аудиторів.

Слід зазначити, що міжнародні стандарти визначають загальновизнані загальновідомі правила відображення фінансових операцій та господарських фактів у бухгалтерському обліку та звітності. Йдеться про публічну звітність, яка широко використовується різними зовнішніми користувачами для отримання корисної та необхідної інформації про організацію, складається і публікується дану звітність. Міжнародні стандарти - це звід правил бухгалтерського обліку, інформація якого призначається для подання різним організаціям та особам, які цікавляться результатами діяльності і фінансовим станом укладача звітності. Формована за правилами Міжнародних стандартів облікова і звітна інформація може бути корисною і для використання всередині організації, для потреб внутрішнього контролю та управління. Але головне її призначення - зовнішні споживачі.

Загальні принципи бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності викладені в системі документів під єдиною назвою «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку» (International Accounting Standards, IAS). В економічній літературі можна зустріти і інший переклад - «Міжнародні стандарти фінансової звітності» (МСФЗ). Ці стандарти розробляються і затверджуються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Для активного застосування МСФЗ в Україні особливе значення має законодавче визнання. МСФЗ також повинні бути включені в систему нормативних правових актів України, тобто пройти професійну громадську експертизу та введені в дію в статусі стандартів обліку.

Необхідно також постійно узагальнювати і поширювати досвід застосування МСФЗ, публікувати матеріали щодо їх застосування.

Потребує подальшого розвитку і система регулювання бухгалтерського обліку та звітності, яка повинна бути побудована на розумному поєднанні діяльності органів державної влади та професійної спільноти. Державне регулювання системи бухгалтерського обліку та звітності має забезпечувати єдність системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні і цілеспрямованість її розвитку, а також врахування інтересів широкого кола користувачів і спадкоємність.

Актуальність і значимість даної теми обумовили мету роботи, яка полягає в аналізі міжнародних стандартів обліку та звітності.

1. Передумови створення та сучасні тенденції розвитку МСФЗ в світі

У світі не існує двох країн з ідентичними системами обліку. На формування обліку та звітності впливають різні фактори. Тим не менш, класифікація може бути проведена. Виділяють кілька моделей обліку:

Британо-американська модель. Основна ідея цієї моделі - орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. У трьох провідних країнах, що використовують цю модель - Великобританія, США і Голландія - добре розвинені ринки цінних паперів, де більшість компаній і знаходять додаткові джерела фінансових ресурсів. Система загальної та професійної освіти також відповідає високим стандартам, що повною мірою поширюється як на бухгалтерів, так і на користувачів облікової інформації. Ці три країни поширили свій вплив в області бухгалтерського обліку на багато країн світу. Такі як, Австралія, Ботсвана, Венесуела, Гонконг, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Канада, Колумбія, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Пакистан, Сінгапур, ПАР. Основні риси даної моделі - повнота і деталізованість фінансової звітності, орієнтованої на широке коло дрібних інвесторів, високий загальний рівень освіти, відсутність законодавчого регулювання системи обліку і, як наслідок, її гнучкість, низький рівень інфляції.

Континентальна модель. Цієї моделі дотримується більшість країн Європи (Австрія, Алжир, Бельгія, Греція, Данія, Єгипет, Іспанія, Італія, Люксембург, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція) і Японія. Облікова практика насамперед спрямована на задоволення вимог уряду, зокрема щодо оподаткування відповідно національному макроекономічному планом. Звідси й особливості - жорстке законодавство, консерватизм облікової практики, орієнтація обліку на державні потреби, тісний зв'язок підприємств з банками. Роль професійних організацій невелика.

Південноамериканська модель. Основною відмінністю цієї моделі є перманентне коригування облікових даних на темпи інфляції. В цілому облік орієнтований на потреби державних планових органів; методики обліку, які використовуються на підприємствах, досить уніфіковані. Інформація, необхідна для контролю за виконанням податкової політики, також добре відображається в обліку та звітності. До цього кластеру відносяться Аргентина, Болівія, Бразилія, Гайана, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.

Ісламська модель. Перебуваючи під величезним впливом богословських ідей, вона має ряд особливостей, зокрема забороняється отримання фінансових дивідендів заради власне дивідендів. Ринковими цінами віддається перевага при оцінці активів і зобов'язань компанії. Вважається, що ця модель не досягла ще того рівня розвитку, який притаманний фінансовому обліку вищеописаних моделей, але знаходиться в розвитку.

Інтернаціональна модель випливає з потреб міжнародної узгодженості обліку, насамперед в інтересах мультинаціональних корпорацій та іноземних учасників міжнародних валютних ринків.

Україна не належить до жодної з перерахованих вище моделей, і до початку реформації бухгалтерського обліку ставилася до так званої комуністичної моделі. В даний час Україна впевнено рухається до британо-американської моделі [3, c. 96].

Крах 1929 на світових фондових ринках, що породив багаторічну глобальну економічну кризу в індустріально розвинених країнах і регіонах, виявив недостатність системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Концептуальні принципи складання фінансової звітності в різних країнах і навіть у різних компаніях однієї країни суттєво відрізнялися. Звітність різних компаній не завжди правильно розумілася користувачами. Вона виявлялася непорівняною, непридатною для серйозного ділового аналізу, приводила до помилкових і неоднозначних висновків про результати діяльності та фінансовому становищі компаній, що представили звітність.

На початку 1930-х років у США почали розробляти систему національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності, які добровільно застосовувалися великими компаніями, представленими на фондових біржах. На цій основі згодом виникла система ГААП США, що дійшла до наших днів. Федеральна комісія з цінних паперів США вимагає застосування ГААП усіма великими компаніями, що входять в лістинг на американських фондових біржах. У Європі пішли по шляху обов'язкового застосування компаніями національних планів рахунків бухгалтерського обліку за моделлю відомого австрійського бухгалтера Е. Шмалленбаха. Після Другої світової війни з цих планів рахунків бухгалтерського обліку виникла система національних рахунків для обліку внутрішнього валового продукту та інших показників національної економічної статистики.

До Другої світової війни всі потреби у фінансуванні задовольнялися за рахунок внутрішніх джерел. Однак після війни ситуація різко змінилася. Значному зростанню міжнародних ринків капіталу сприяли спеціальні програми допомоги відновленню зруйнованих країн. Те, що ринки капіталу тепер взаємопов'язані, стало очевидним після криз фондового ринку, що відбулися в 1987 і 1988 роках і що торкнулися всі провідні ринки світу [6, c. 231].

За останні 25 років роль транснаціональних корпорацій (ТНК) зазнала серйозних змін: зараз вони займають домінуюче становище на більшості сегментів ринку. Різноманіття облікових практик створює певні проблеми при веденні міжнародного бізнесу, оскільки постійно доводиться пристосовуватися до традицій і нормативним актам країни-партнера [8, c. 129].

В останнє десятиліття істотно розширилися канали фінансування компаній, незалежні від банківського кредитування, тобто прямі запозичення шляхом поширення цінних паперів на фондових ринках. Зростання біржових спекуляцій ініціював появу на ринку безлічі «похідних цінних паперів». В кінці минулого століття на світовому фондовому ринку зверталися цінні папери, номінальна вартість яких перевищувала вартість річного продукту всіх країн світу [6, c. 237].

Національні загальновизнані стандарти бухгалтерського обліку (ГААП), що зародилися в США, одержали поширення в Канаді, Англії, Мексиці, Італії та інших. ГААП у кожній з цих країн мали свої особливості, але скрізь забезпечували певну єдність і стабільність підходів до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, гарантували її порівнянність зі звітністю інших національних компаній. Достовірність і надійність звітної інформації підвищилися, зросла довіра до неї з боку різних користувачів. Європейська комісія видала Четверту і Сьому директиви, що уніфікують фінансову звітність країн Європейського Союзу.

В даний час національні ГААП поступово, але неухильно і невідворотно витісняються Міжнародними стандартами фінансової звітності. Хоча МСФЗ вбрали в себе багато «загальновизнаних принципів бухгалтерського обліку», але пішли далі останніх у розробці стандартних норм з відбиття у фінансовій звітності нових явищ в економіці та фінансах [4, c. 165].

Розробка проблем МСФЗ почалася в 1960-і роки під егідою Центру Організації Об'єднаних Націй по транснаціональним корпораціям. Виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН на початку 1960-х років, президент США Джон Кеннеді звернув увагу світової спільноти на розвиток глобальних економічних відносин, що виникають на основі транснаціональних корпорацій. Для нормального функціонування нових відносин необхідна «універсальна мова спілкування бізнесменів». Як така мова він назвав бухгалтерський облік і фінансову звітність, доступним і зрозумілу всім зацікавленим особам.

Сьогодні вже можна говорити про те, що зложилася глобальна система бухгалтерського обліку на базі МСФО. Працюючий з 1973 року в Лондоні Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО) є незалежним органом, метою якого визнається уніфікація принципів бухгалтерського обліку, використовуваних компаніями в усьому світі для складання фінансової звітності. До кінця ХХ століття в КМСФО були представлені більше ста країн Світу.

До початку ХХІ століття КМСФО затвердив більше 40 стандартів; деякі з них зазнали за час існування по дві-три редакції, а окремі були настільки модернізовані, що довелося змінити їх назви. Найстаріший з них діє в редакції 1992 року. Так що МСФЗ - це постійно оновлювана жива система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в усьому світі [2, c. 421].

В даний час фінансову звітність в повній відповідності з МСФЗ добровільно складають більше 40 тис. транснаціональних корпорацій, які мають більше 200 тис. дочірніх і залежних організацій по всьому світу. Європейська комісія заявила про те, що вона розглядає МСФО як підходящу основу для гармонізації фінансової звітності усередині Європейського Союзу. Ряд держав, у тому числі і Україна, вирішили привести у відповідність із МСФО свої національні правила бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні на період до 2020 року передбачає поступовий перехід відкритих акціонерних товариств на складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ [7, c. 39].

2. Міжнародні організації з питань уніфікації обліку

Два останніх десятиліть відзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває певні вимоги до однаковості і прозорості застосовуваних у різних країнах принципів формування й алгоритмів вирахування прибутку, оподатковуваної бази, умов інвестування та капіталізації зароблених засобів і т. п [5, c. 187].

В даний час найбільшу популярність здобули два підходи до її вирішення: гармонізація та стандартизація. Вони спочатку розрізнялися як за закладеною в них ідеології, так і за принципами реалізації. Однак в останні роки обидва терміни часто використовуються як синоніми або як взаємодоповнюючі поняття.

Ідея гармонізації різних систем бухгалтерського обліку реалізується в рамках Європейського співтовариства (ЄС). Суть її полягає в тому, що в кожній країні може існувати своя модель організації обліку та система стандартів, її регулюють. Головне, щоб ці стандарти не суперечили аналогічним стандартам у країнах-членах спільноти, тобто перебували у відносній "гармонії" один з одним. Робота в цьому напрямку ведеться з 1961 р З метою формування концепції розвитку обліку в країнах ЄС була сформована дослідницька група з проблем бухгалтерського обліку. Її діяльність розглядалася як складова частина програми гармонізації національних версій закону про компаніях. Результати цієї роботи опубліковані у вигляді нормативних документів, які були включені кожним членом ЄС у своє національне законодавство в частині бухгалтерського обліку.

Ідея стандартизації облікових процедур реалізується в рамках уніфікації обліку, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності, - КМСФЗ (International Accounting Standards Committee, IASC), розробляючи і публікуючи Міжнародні стандарти фінансової звітності - МСФЗ (International Accounting Standards, IAS). Суть цього підходу полягає в розробці уніфікованого набору стандартів, застосовних до будь-якої ситуації в будь-якій країні, в силу чого відпадає необхідність створення національних стандартів. Що стосується впровадження єдиних стандартів, то цього слід домагатися не законодавчим шляхом, а шляхом добровільної угоди професійних організацій країн [3, c. 68].

Зростання популярності міжнародних стандартів був обумовлений двома подіями. Першою подією було підписання угоди між КМСФЗ та Міжнародною організацією комісій з цінних паперів - МОКЦП (International Organization of Securities Commissions, IOSCO), в якому знайшло відображення прагнення фінансових кіл та конгресу США залучити більше іноземних компаній до котирування своїх акцій на американських біржах. Друге подія, яка прискорила перехід до МСФЗ, відбулося при об'єднанні Німеччини. Цей факт багато в чому визначив зростання потреби залучення капіталу в країну. У зв'язку з цим фінансова звітність компаній повинна була бути більше орієнтована на зовнішнього користувача, наприклад, на фондові біржі або міжнародних інвесторів. Саме тому компанії, що входять до лістингу фондових бірж і складові консолідовані фінансові звіти, змушені були прийняти МСФЗ [8, c. 269].

Виникнення концептуальної основи фінансового обліку в США пов'язане зі створенням в 1973 р. Ради з розробки стандартів обліку (FASB). У ній в міру можливості інтегровані й уніфіковані основні принципи бухгалтерського обліку США. Саме положення FASB складають основу US GAAP (Generally Accepted Accounting Principals). Також у створенні стандартів і регулювання бухгалтерського обліку беруть участь низка громадських організацій, причому держава в ці питання не втручається:

- Комітет зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board - FASB);

- Американський інститут дипломованих громадських бухгалтерів (American Institute of Certified Public Accountants - AICPA);

- Комітет зі стандартів обліку для державних організацій (Governmental Accounting Standards Board - GASB);

- Комісія з цінних паперів і бірж (Securities and Exchange Commission - SEC);

- Американська бухгалтерська асоціація (American Accounting Association - AAA) [5, c. 366].

Комітет з Міжнародних стандартів фінансової звітності, або, Комітет з Міжнародних бухгалтерських стандартів був створений професійними бухгалтерськими організаціями ряду країн як незалежний орган приватного сектора в 1973 році. З 1981 року КМСФЗ був повністю автономним у впровадженні міжнародних стандартів фінансової звітності і в питаннях обговорення документів, що стосуються міжнародного обліку.

У 1989 році була створена Міжнародна організація Комісій з цінних паперів (IOSCO), яка з 1993 року почала впроваджувати проект з просування МСФЗ на світових фондових біржах з метою забезпечення компаній можливістю залучення капіталу на багатьох біржах одночасно.

У 1997 році створюється Постійний комітет з інтерпретацій МСФЗ (ПКІ), який відповідав за вузькоспеціальні питання застосування МСФЗ [2, c. 215].

Робота над основними стандартами МСФЗ була закінчена в 1998 році, але вже в 2000 році Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) проводить аналіз основних стандартів і публікує його огляд. Цей аналіз дав початок процесу конвергенції з загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку США (US GAAP) з Міжнародних стандартів фінансової звітності.

У зв'язку з новими умовами КМСФЗ приймає новий Статут своєї діяльності. Найважливішим нововведенням стало зміна цілей Комітету, які стали включати розробку єдиної системи високоякісних стандартів і гармонізацію облікових систем різних країн світу. Нові цілі КМСФЗ більшою мірою орієнтовані на забезпечення практичного застосування МСФЗ та їх конвергенцію з національними системами обліку. Станом на кінець 2000 року до складу КМСФЗ входили всі професійні бухгалтерські організації (більше 140), які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) [6, c. 147].

У 2001 році у США почалося активне обговорення перспектив «конвергенції» US GAAP І МСФЗ. Проведено засідання Ради МСФЗ в штаб-квартирі Ради зі стандартів бухгалтерського обліку США.

У тому ж 2001 року КМСФО стає Радою з МСФЗ. Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСФЗ) була створена у квітні 2001 року для заміни Комітету з Міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФЗ). Зазнала змін і структура МСФЗ.

Керуючим органом РМСФЗ є інститут піклувальників МСФЗ. Опікуни (або довірчі керуючі) призначають членів РМСФЗ, Постійного Комітету з інтерпретаціям (КІМФО - IFRIC) і Консультативної ради з стандартам (КСС - SAC). Опікуни також контролюють ефективність роботи РМСФЗ, вишукують фінансування, затверджують бюджет РМСФЗ і вносять зміни до статуту [5, c. 263].

Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності - це основний орган у структурі МСФЗ, який несе відповідальність за прийняття міжнародних стандартів. До складу Ради входять особи, що готують і використовують фінансову звітність, аудитори та науковці, всього 14 членів, 12 з яких працюють на постійній основі. Члени РМСФЗ призначаються піклувальниками на строк від 3 до 5 років. Кілька членів Ради безпосередньо відповідають за координацію роботи з органами, що встановлюють національні стандарти фінансової звітності. Повсякденна робота Ради здійснюється за участю різноманітного технічного та адміністративного персоналу. РМСФЗ займається підготовкою та виданням МСФЗ, підготовку та публікацію Проектів стандартів, встановлення порядку розгляду коментарів, отриманих за опублікованими для обговорення Проектам стандартів, публікацію основ для вироблення висновків.

Консультативна рада з стандартам являє собою форум для організацій та осіб, які бажають брати участь в обговоренні методичних та інших питань, що стосуються застосування і формулювання стандартів, - а також у виробленні рекомендацій Раді та піклувальникам з питань порядку денного і пріоритетам.

Консультативна рада з стандартам складається з 45 членів, що призначаються піклувальників на 3 роки, що представляють різні географічні регіони і галузі діяльності. Консультативна рада проводить як мінімум 3 відкриті зустрічі з РМСФЗ на рік, Комітет з інтерпретацій міжнародної фінансової звітності був створений у квітні 1997 року для надання концептуально вивірених і практично реалізованих інтерпретацій МСФЗ відносно виникаючих питань у фінансовій звітності, які спеціально не розглядаються в МСФЗ, а також у випадках, коли виникли або можуть виникнути незадовільні або суперечливі інтерпретації в відсутність офіційних роз'яснень, а також для інтерпретації спірних питань, пов'язаних з формуванням фінансової звітності [7, c. 201].

Метою КІМФЗ (до реорганізації 2001 року - Постійний комітет з інтерпретацій (ПКІ)) полягає в забезпеченні застосування стандартів та підвищенні порівнянності фінансової звітності, підготовленої за МСФЗ, за допомогою роз'яснення важких питань бухгалтерського обліку та звітності. До складу КІМФЗ входять аудитори, особи, що готують і використовують фінансову звітність. КІМФЗ може випускати проекти інтерпретацій для обговорення. Однак остаточні тексти інтерпретацій стверджує РМСФЗ, після чого інтерпретації стають частиною нормативної бази МСФЗ, і мають таку ж силу, як і МСФЗ.

КІМФЗ застосовує підхід, описаний в МСФЗ 1 "Подання фінансової звітності», а саме проводить аналогії з вимогами та керівництвом МСФЗ, які зачіпають аналогічні або пов'язані проблеми, використовує критерії визначення, визнання та оцінки активів, зобов'язань, доходів і витрат, встановлені в Принципах підготовки та складання фінансової звітності, враховує рішення інших органів, що встановлюють стандарти, і прийняту в світі галузеву практику.

Інтерпретації КІМФО позначаються як IFRIC-1, IFRIC-2, і т.д. (до 2001 року - SIC-1, SIC-2 і т.д.) Інтерпретації набирають чинності безпосередньо відразу після затвердження та публікації, якщо не передбачено інше.

При здійсненні проекту Рада часто формує спеціальну консультативну групу для вироблення рекомендацій по проекту. Також персонал СМСФО готує пропонований новий документ [5, c. 58].

3. Основні концепції МСФЗ

Бухгалтерський облік служить задоволенню інформаційних потреб різних груп користувачів. Згідно з міжнародними стандартами, користувачі фінансової звітності групуються відповідно до їх потреб наступним чином:

1) інвестори - визначення того, чи варто купувати, зберігати або продавати свої акції, а також оцінка можливостей підприємства з виплати дивідендів:

2) працівники підприємства - оцінка рентабельності та стабільності підприємства; оцінка здатності роботодавця з виплати заробітної плати, пенсій, розширенню робочих місць;

3) позикодавці - оцінка доцільності надання позики; оцінка можливостей своєчасного отримання відсотків по позиках і повернення позик;

4) постачальники - визначення здатності підприємства своєчасно оплатити рахунки. Торгові кредитори, як правило, виявляють короткостроковий інтерес до підприємства на відміну від позикодавців;

5) покупці - оцінка стану підприємства, особливо у разі довгострокових контрактів і відносин з підприємством;

6) державні органи - регулювання діяльності підприємства, виділення коштів, визначення політики оподаткування, визначення національного доходу та одержання інших статистичних показників; опублікування інформації про тенденції розвитку підприємства, а також про масштаби його діяльності, включаючи кількість працівників і внесок підприємства в національну економіку [1, c. 421].

У кожного користувача фінансової звітності є свої вимоги до її змісту. На жаль, підприємство не в силах задовольнити всі запити. Як показує практика, підприємства змушені вести та інші види обліку, наприклад податковий облік або управлінський облік, що відрізняються від бухгалтерського обліку за об'єктами, або за методами.

Фіскальні органи, як правило, виступають споживачами інформації податкового обліку, внутрішні користувачі - управлінського, а зовнішні фінансові користувачі - фінансового обліку [3, c. 112].

За МСФЗ, мета фінансової звітності - надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності і зміна у фінансовому становищі.

Інформація про фінансове становище наводиться у бухгалтерському балансі; інформація про результати діяльності - у звіті про прибутки та збитки; інформація про зміну фінансового становища - у звіті про зміну капіталу і звіті про рух грошових коштів. У фінансовій звітності відображаються фінансові результати минулих подій і необов'язково міститься нефінансова інформація.

Першим основоположним принципом є облік за методом нарахування. Відповідно до цього методу результати інших операцій та інших подій визнаються за фактом їх вчинення, а не тоді, коли грошові кошти та їх еквіваленти отримані або виплачені. Вони відображаються в облікових записах і включаються до фінансової звітності періодів, до яких відносяться.

Фінансова звітність інформує користувачів не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою і отриманням грошових коштів, а й про зобов'язання заплатити гроші в майбутньому, а також про ресурси, які будуть отримані в майбутньому. Ця інформація надзвичайно важлива для користувачів при прийнятті економічних рішень.

Не застосування касового методу пояснюється тим, що сучасна економіка більше користується кредитами, а не готівкою. І саме метод нарахування може показати всі аспекти такого явища, як кредит [8, c. 266].

Другий основний принцип - безперервність діяльності, який означає, що компанія нормально діє і буде діяти в осяжному майбутньому.

Таким чином, передбачається, що компанія не збирається і не потребує ліквідації або суттєвому скороченні масштабів своєї діяльності. Якщо такий намір або необхідність існує, фінансову звітність необхідно складати на іншій основі і ця основа повинна розкриватися.

Якісні характеристики є атрибутами, які роблять подану у фінансовій звітності інформацію корисною для користувачів [4, c. 302].

МСФЗ виділяють основні якісні характеристики інформації [3, c. 293]:

Доречність. Інформація є доречною, коли вона впливає на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінювати минулі, теперішні та майбутні події, підтверджувати або виправляти їх минулі оцінки.

Надійність. Інформація є надійною, коли в ній немає істотних помилок та перекручень і коли користувачі можуть покластися на неї, як на представляє правдиво те, що вона повинна представляти. Не будь-яка доречна інформація є надійною.

Порівнянність. Згідно МСФЗ, інформація повинна бути порівнянною в часі і порівнянною з інформацією інших компаній. Порівнянна інформація дозволяє визначити як сильні, так і слабкі сторони в діяльності компанії протягом тривалого періоду часу.

Чіткість. Інформація повинна бути доступною для розуміння користувача, який має достатні знання в сфері ділової та економічної діяльності, бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Того ж час дана вимога і не виключає і наявність складної інформації у фінансовій звітності, якщо вона важлива користувачам. У складних для розуміння випадках слід приводити пояснень.

Суттєвість. Інформація вважається суттєвою, якщо її пропуск або спотворення могли б вплинути на прийняття економічного рішення користувачами. Суттєвість показує скоріше поріг або точку відліку і не є основною якісною характеристикою, якою повинна володіти інформація, для того, щоб бути корисною. На практиці кожна суттєва стаття повинна представлятися у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об'єднуються з аналогічними сумами.

Правдиве уявлення. Згідно МСФЗ інформація повинна правдиво представляти операції та інші події, які вона характеризує. Це не результат навмисного спотворення, а скоріше властиві бізнесу труднощі в ідентифікації операцій і т. д.

Пріоритет змісту перед формою. Зміст і сутність операцій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної або встановленої форми. У цьому випадку пріоритет віддається економічним змістом.

Нейтральність. Нейтральність означає неупередженість, що проявляється у її укладачів наміри схилити користувачів звітності до певного рішення.

Обачність. Суть цієї якісної характеристики полягає у введенні певної міри обережності в процес формування суджень, необхідних у виробництві розрахунків, необхідних в умовах невизначеності, так, щоб активи або доходи не були завищені, а зобов'язання чи витрати занижені. Для практичного застосування цієї характеристики потрібне використання професійного судження бухгалтера.

Повнота. Згідно з «Принципам» МСФЗ інформація у фінансовій звітності, щоб бути надійною, повинна бути повною з урахуванням її суттєвості і витрат на її отримання. Пропуск або недолік даних може зробити інформацію помилковою і дезорієнтуючою, а отже, ненадійною і недосконалою з точки зору її доречності.

Своєчасність. Суть цього чинника, який обмежує доречність і надійність інформації, полягає в тому, що у разі невиправданої затримки у поданні інформації вона може втратити свою доречність. Тому необхідно збалансувати відносні переваги своєчасності з поданням надійної інформації.

Компроміс між характеристиками. Мета полягає в тому, щоб досягти відповідного співвідношення між якісними характеристиками для виконання основного призначення фінансової звітності. Відносна важливість характеристик у різних випадках - це справа професійного судження.

Вимога раціональності. Дотримання всіх перерахованих вище вимог до якості інформації повинно поєднуватися і з обмеженням «вигоди / витрати», тобто вигоди від інформації повинні перевищувати витрати на її отримання.

бухгалтерський облік фінансовий звіт

Висновки

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) - це правила, що встановлюють вимоги до визнання, оцінки та розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі. Стандарти фінансової звітності забезпечують порівнянність бухгалтерської документації між компаніями в загальносвітовому масштабі, а також є умовою доступності звітної інформації для зовнішніх користувачів.

Міжнародні стандарти обліку дозволяють не тільки скоротити витрати компаній з підготовки своєї звітності (особливо в умовах консолідації фінансової звітності підприємств, що працюють в різних країнах), але і знизити витрати по залученню капіталу. Ці переваги забезпечують прагнення різних країн до використання МСФЗ в національній практиці обліку.

Розробкою і вдосконаленням міжнародних стандартів обліку займається спеціальна організація - Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, створений 29 червня 1973 відповідно до угоди бухгалтерських органів Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Об'єднаного королівства та Ірландії, а також США. Діяльність Комітету спрямовується Радою, що складається з представників 13 країн і 4 організацій.

Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку визначає свої завдання наступним чином:

- Формулювати і публікувати в інтересах громадськості стандарти бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватися при складанні фінансових звітів, і сприяти їх всесвітнього впровадженню та дотриманню;

- Проводити загальну роботу з поліпшення і гармонізації правил, стандартів бухгалтерського обліку та методик складання та подання фінансових звітів.

Процес розробки та затвердження міжнародних стандартів включає безліч етапів і аналітичних стадій, у тому числі вивчення національних і регіональних бухгалтерських вимог і практики, а також інших відповідних матеріалів, детальний аналіз всіх питань, пов'язаних з темою розроблюваного стандарту, публікацію та обговорення проекту міжнародного стандарту обліку організаціями - представниками різних країн, внесення необхідних коригувань та змін і подальше затвердження стандарту Комітетом.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку являють собою сукупність положень, розроблених Комітетом міжнародних бухгалтерських стандартів (IASC), членами якого є бухгалтери із понад 80 країн. Метою розробки та впровадження міжнародних стандартів є поліпшення та гармонізація законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та порядку складання фінансової звітності в усьому світі.

Міжнародні стандарти були розроблені з метою задоволення потреб більшості користувачів, які приймають економічні рішення (наприклад, про придбання, збереження або продажу пакетів акцій). Для цих цілей були виділені сім основних груп користувачів - інвестори, службовці, кредитори, постачальники, покупці, уряд, громадськість. Стандарти є міжнародно визнаними, а також дозволяють уникнути прив'язки до моделі обліку будь-якої окремої країни. Повною мірою міжнародними стандартами керуються тільки ТНК (транснаціональні корпорації), для яких застосовувати національні методи обліку кожної країни не представляється можливим.

Список використаної літератури

1. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності / Л.А. Бернстайн - М.: Фінанси і статистика, 2010. - 624 с.

2. Вахрушина М.А. Международные стандарты финансовой отчетности: учебник / М.А. Вахрушина. - 4-е изд.; перераб. и доп. -М.: Рид Групп, 2011. - 656 с.

3. Международные стандарты финансовой отчетности: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.Г. Гетьмана. - М.: ИНФРА-М, 2012.

4. Бабаев, Ю.А. Международные стандарты финансовой отчетности: учебник / Ю.А. Бабаев, А.М. Петров. - М.: Вузовский учебник: ИНФРА-М, 2012. - 398 с.

5. МСФО. Точка зрения КПМГ. Практическое руководство по Международным стандартам финансовой отчетности, подготовленное КПМГ, 6-е издание, - М.: Альпина Паблишерз, 2010, в двух частях.

6. Палий, В.Ф. Международные стандарты учета и финансовой отчетности: учебник / В. Ф. Палий. - 5-е изд.; доп. и испр. - М.: ИНФРА-М, 2012. - 512 с.

7. Соловьева, О.В. Международные стандарты финансовой отчетности: Концептуальные основы подготовки и представления финансовой отчетности / О.В. Соловьева. - М.: Эксмо, 2010. - 288 с.

8. Чая, В.Т. Международные стандарты финансовой отчетности: учебник / В. Чая, Г.В. Чая. - 3-е изд.; перераб. и доп. - М.: Рид Групп, 2011. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru