Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності

Загальні принципи і засади першого застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Обов'язки компанії, яка вперше застосовує МСФЗ у початковому балансі. Використання МСФЗ з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 14.02.2012
Размер файла 26,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра обліку та аналізу

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Міжнародні стандарти обліку та фінансової звітності

на тему: Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ 1)

Виконала:

ст. гр. ЕОАм - 12

Гарванко Л.М.

Прийняв: проф. каф.

Озеран В.О.

.

Львів 2012

Зміст

Вступ

1. Загальні принципи і засади першого застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності

2. Міжнародні стандарти фінансової звітності: роль, призначення, цілі їх розробки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сьогодні міжнародні стандарти не тільки узагальнюють накопичений досвід різних країн, але й активно впливають на розвиток національних систем бухгалтерського обліку й звітності. Ці причини вплинули на вибір МСБО як орієнтира для реформування системи бухгалтерського обліку й звітності України.

Аналіз змісту національних П(С)БО свідчить про їх недосконалість, а саме:

- прийняті національні стандарти містять багато невизначених термінів і понять;

- неузгодженість П(С)БО з податковим законодавством. Це, у свою чергу, призвело до того, що підприємства змушені вести два обліки (фінансовий за національними П(С)БО і податковий);

- регламентація управлінського обліку наведена лише в частині обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (П(С)БО №16 "Витрати").

У зв'язку з тим, що МСБО постійно змінюються, усе більше спостерігається розбіжностей між ними й П(С)БО. Оскільки згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" П(С)БО не можуть суперечити міжнародним стандартам, у майбутньому слід очікувати внесення відповідних змін в існуючі, а також створення нових стандартів. На законодавчому рівні слід установити передбачені Директивами ЄС мінімальні вимоги до складу фінансової звітності суб'єктів господарювання, які не зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність згідно з МСБО.

Крім того, необхідно сприяти кадровому забезпеченню практичного застосування результатів реформи бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, тобто підготовці й підвищенню кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку шляхом проведення атестації професійних бухгалтерів.

1. Загальні принципи і засади першого застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності

Компанії, які націлені на вихід на європейські фондові біржі, повинні готувати свою звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Рішення про використання МСФЗ було прийняте Європейською комісією у 2001 році. Фактичною датою запровадження МСФЗ для усіх компаній, що проходять лістинг, було встановлено 2005 рік. Для того, щоб полегшити завдання переходу з національних до міжнародних стандартів, Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності у червні 2003 року прийняла МСФЗ 1, який так і називається «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Отже, перехід на міжнародні стандарти звітності починається із застосування МСФЗ 1 [6].

Мета МСФЗ 1 - забезпечити, щоб перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, містили високоякісну інформацію, яка:

а) є прозорою для користувачів і порівняльною в усіх відображених періодах;

б) забезпечує прийнятну відправну точку для обліку за Міжнародними стандартами фінансової звітності [7].

При складанні звітності за міжнародними стандартами важливо, щоб додаткові зусилля і витрати суб'єкта господарювання, які підуть на підготовку звітності, не перевищували вигод від такої інформації для її користувачів. Іншими словами, якщо підприємство має витратити місяць робочого часу двох бухгалтерів для того, щоб віднайти помилку у попередніх звітних періодах по певних статтях балансу на суму одна тисяча гривень, то зусилля і витрати, які будуть витрачені на такий пошук будуть очевидно вищими від вигоди користувачів цієї звітності. І тому таких витрат робити не варто.

МСФЗ 1 коротко можна викласти десятьма основними пунктами:

1. Свою першу фінансову звітність суб'єкт господарювання повинен складати у відповідності до усіх МСФЗ чинних на дату складання звітності, застосовуючи їх ретроспективно з деякими можливими виключеннями. Наприклад, підприємство, яке перейшло на МСФЗ у 2005 році, повинно використовувати усі стандарти чинні станом на 31 грудня 2005 року.

2. Суб'єкт господарювання складає баланс за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для його обліку за МСФЗ. Тобто, від компаній, які були в лістингу європейських бірж, вимагалося перейти на МСФЗ з 1 січня 2005 року, але так як у звітах повинна міститися ще й порівняльна інформація, необхідно було подати дані за попередній період станом на 1 січня 2004 року.

3. Суб'єкт господарювання повинен визнавати у своїх фінансових звітах усі активи і зобов'язання, так як це вимагається МСФЗ, і не визнавати активи і зобов'язання, якщо це суперечить МСФЗ.

4. Оцінка активів і зобов'язань, визнаних у балансі на початок звітного періоду, повинна бути здійснена згідно з МСФЗ, зокрема МСФЗ 1.

5. Усі бухгалтерські оцінки повинні бути здійснені так, як це вимагають МСФЗ.

6. Облікові політики, що їх суб'єкт господарювання використовує у своєму балансі за МСФЗ на початок періоду, можуть відрізнятися від тих політик, які він використовував на цю саму дату, використовуючи попередні стандарти бухгалтерського обліку. Остаточні коригування виникають внаслідок подій та операцій до дати переходу на МСФЗ. Отже, ці коригування повинні визнаватися безпосередньо в нерозподіленому прибутку (або, якщо доречно, в іншій категорії власного капіталу) на дату переходу на МСФЗ.

7. Всі вимоги щодо розкриття інформації повинні виконуватися згідно з МСФЗ, включаючи усі перекласифікації, як цього вимагають МСФЗ.

8. Порівняльна інформація за попередній період повинна бути подана у відповідності до МСФЗ (з деякими можливими винятками, наприклад, при застуванні МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»). Не вимагається подавати порівняльну інформацію більше, ніж за один рік.

9. Повинно бути представлено узгодження між стандартами обліку, які використовувалися раніше, та МСФЗ у розрізі:

а) власного капіталу на дату переходу на МСФЗ та останньою річною звітністю представленою за старими стандартами обліку;

б) прибутків чи збитків за цей же період з усіма примітками, необхідними для розуміння різниць, які виникнуть при переході на МСФЗ.

10. У загальному принципі МСФЗ 1 ретроспективного застосування стандартів є декілька добровільних звільнень та обов'язкових винятків. Звільнення від застосування вимог стандартів надаються у сферах обліку, де витрати на підготовку інформації перевищували б вигоду користувачів від такої інформації, і де, як вже було доведено на практиці, є важко зробити ретроспективне застосування, наприклад це стосується об'єднань бізнесу і пенсійних зобов'язань [6].

ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА.

Як уже вказувалося, загальний принцип МСФЗ 1 - це принцип ретроспективного застосування. Датою переходу на МСФЗ встановлено «початок попереднього періоду, за який компанія може повністю подати порівняльну інформацію згідно з МСФЗ». Суб'єкт господарювання, який застосовує МСФЗ вперше, повинен підготувати початковий баланс на дату переходу на МСФЗ. Початковий баланс готується на основі МСФЗ 1 і його загального принципу ретроспективного застосування, включаючи добровільні звільнення та обов'язкові винятки, які наведені у стандарті. Не є необхідністю представляти початковий баланс згідно з МСФЗ зовнішнім користувачам звітності, але цей баланс є відправною точкою для підготовки першої звітності за МСФЗ [6].

Згідно з МСФЗ 1 компанія, яка вперше застосовує міжнародні стандарти у своєму початковому балансі, повинна:

1). визнавати усі активи та зобов'язання, визнання яких вимагають МСФЗ;

2). не визнавати статті активів та зобов'язань, якщо МСФЗ не дозволяють такого визнання;

3). перекласифіковувати статті, які визнавалися згідно з попередніми стандартами обліку, як один вид активу, зобов'язання чи компонента капіталу, але, які згідно з МСФЗ є іншим видом активу, зобов'язання чи компонента капіталу;

4). застосовувати МСФЗ під час оцінювання всіх визнаних активів та зобов'язань [6].

Облікові політики, що їх компанія використовує у своєму балансі за МСФЗ на початок періоду, можуть відрізнятися від тих політик, які вона використовувала на цю саму дату, використовуючи попередні стандарти обліку. Остаточні коригування виникають внаслідок подій та операцій до дати переходу на МСФЗ. Отже, компанія визнає ці коригування безпосередньо в нерозподіленому прибутку (або, якщо доречно, в іншій категорії власного капіталу) на дату переходу на МСФЗ.

У багатьох ділянках обліку ретроспективне застосування МСФЗ вимагатиме значних витрат, що є недоцільним і непрактичним. Тому МСФЗ 1 містить звільнення від вимог МСФЗ при ретроспективному застосуванні. Усі ці звільнення є добровільними, компанія може змінити свої облікові політики ретроспективно у цих ділянках обліку, якщо вона вважає це доцільним. Отже, ці звільнення стосуються:

1). об'єднання бізнесу;

2). справедливої вартості або переоцінки як доцільної собівартості;

3). виплат працівникам;

4). кумулятивних курсових різниць;

5). комбінованих фінансових інструментів;

6). активів та зобов'язань дочірніх, асоційованих та спільних підприємств;

7). визначення попередньо визнаних фінансових інструментів;

9). операцій, платежі за якими здійснюються на основі акцій;

10). страхових контрактів [6].

Рада з Міжнародних стандартів фінансової звітності визначила, що ретроспективно застосувати МСФЗ у деяких ситуаціях є дуже складно з високим ступенем надійності. Тому МСФЗ 1, крім добровільних звільнень, містить ще й перелік обов'язкових винятків від такого застосування, пов'язаних з:

1). припиненням визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань;

2). обліком хеджування;

3). оцінками;

4). активами, які класифікуються для продажу, та припиненням діяльності.

ПОДАННЯ ТА РОЗКРИТТЯ.

Перша фінансова звітність, складена за МСФЗ, повинна подаватися згідно з усіма вимогами МСБО 1 «Подання фінансових звітів» та інших стандартів щодо подання та розкриття інформації. І якщо при визнанні та оцінці МСФЗ 1 надає деякі звільнення чи виключення, то при поданні та розкритті інформації усі стандарти повинні використовуватися в повній мірі.

Вимогою МСФЗ 1 є представлення у перших фінансових звітах компанії порівняльної інформації за попередній рік. Якщо компанія, яка подає свою звітність за попередній рік, представляє тільки вибіркові дані за цей період, то МСФЗ 1 не вимагає, щоб ця інформація готувалася згідно з МСФЗ. Натомість суб'єкт підприємництва повинен вказати, що порівняльна інформація підготовлена не за МСФЗ і вказати основні розбіжності, які виникають при застосуванні міжнародних стандартів. При цьому не вимагається розкривати суми цих розбіжностей.

Згідно з МСФЗ 1 вимагається робити ряд узгоджень між попередніми стандартами обліку та МСФЗ. Як от, узгодження суми власного капіталу на дату переходу на МСФЗ та на початок звітного періоду, а також суми чистого прибутку/(збитку) за попередній порівняльний період.

2. Міжнародні стандарти фінансової звітності: роль, призначення, цілі їх розробки

міжнародний стандарт фінансовий звітність

Економічна ситуація, що склалася за період становлення незалежності нашої держави та входження її в світову спільноту, потребує значних структурних змін, а також зумовлює закономірну необхідність масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та звітності. Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні [1].

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов'язань, яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб'єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб'єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб'єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі [1].

Необхідність розробки єдиних стандартів фінансової звітності зумовлена розвитком міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізацією фінансових ринків. Органом стандартизації у галузі бухгалтерського обліку було визначено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який було створено 29 червня 1973 р. відповідно до угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії. Його метою було формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватися при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю та дотриманню їх у всіх країнах.

За час своєї діяльності КМСБО видав 41 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО), з яких діють 30. Більшу частину діючих стандартів переглядали раніше, що сприяло поліпшенню їхньої якості та поширенню.

3 1983 до 2000 р. членами КМСБО були всі фахові організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ).

У травні 2000 р. було прийнято новий статут, згідно з яким індивідуальне членство було відмінено, а Комітет перейменовано на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - IASB).

Відповідно до нового Статуту РМСБО y своїй діяльності має такі цілі:

1) розроблення в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глобальних стандартів бухгалтерського обліку, що мають обов'язкову силу, відповідно до яких у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, прозора і порівнянна інформація для того, щоб учасники фондових ринків та інші користувачі могли приймати обґрунтовані економічні рішення;

2) поширення і забезпечення суворого дотримання цих стандартів;

3) забезпечення максимального зближення (конвергенції) національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами виходячи з найбільш оптимального розв'язання питань бухгалтерського обліку і звітності.

Нові цілі РМСБО більше, ніж раніше, орієнтовані на забезпечення практичного застосування міжнародних стандартів і їхню конвергенцію з національними системами обліку. Стандарти в основному визначають методи оцінки і підходи до подання інформації у фінансовій звітності. Тому після реорганізації в 2001 р. РМСБО перейменувала стандарти з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards - IAS) на Міжнародні стандарти фінансової звітності - МСФЗ (International Financial Reporting Standards - IFRS).

Перший Міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ 1) було затверджено 19 червня 2003 р. Він поширюється на фінансову звітність, починаючи з 2004 р. Водночас, стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (МСБО) і будуть замінюватися МСФЗ поступово.

Для розуміння й практичного застосування стандартів важливе значення має Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів. Вона містить концепції, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. Однак Концептуальна основа не входить до складу МСФЗ. Через це в разі виникнення суперечності між Концептуальною основою та окремим стандартом пріоритетними є вимоги МСФЗ. Подальше вдосконалення стандартів сприяє узгодженню МСФЗ з їхньою Концептуальною основою [1].

3 метою оперативного реагування на проблеми практичного застосування стандартів РМСБО видає тлумачення відповідних положень чинних стандартів та Концептуальної основи.

У широкому сенсі Міжнародні стандарти фінансової звітності - це стандарти та тлумачення, прийняті РМСБО. Вони включають:

- Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

- Тлумачення, розроблені Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень - ПКТ (SIC).

Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв'язків. Принципи і порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації. У зв'язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України [1].

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Новим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань щодо реформування бухгалтерського обліку є ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

Одними із основних напрямів реалізації Стратегії є законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов'язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами [1].

Висновки

У світовому співтоваристві при сучасному зростанні ділової міжнародної активності й обсягів іноземних інвестицій проблема порівняння бухгалтерських стандартів набуває великого значення. Розмаїття стандартів може скоротити інтернаціональні потоки капіталу й у такий спосіб зашкодити економічному розвитку. Україна не повинна стояти осторонь від тих тенденцій, які обумовлюють сьогодні розвиток ринку капіталів. У жодній країні світу фінансовий ринок не може розвиватися у відриві від ринку міжнародного. У першу чергу це стосується країн із перехідною економікою, у яких ринки капіталу споконвічно створювалися багато в чому завдяки іноземним інвестиціям.

Умови інвестування, у тому числі засоби й механізми розкриття фінансової інформації, відповідали міжнародним нормам.

Незважаючи на те, що всі національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку України (П(С)БО) значною мірою ґрунтуються на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО), вони не тотожні.

Значні зміни, внесені до чинних міжнародних стандартів Радою з МСБО у грудні 2003 року, поглибили існуючі розбіжності, тому сьогодні актуальним є вирішення проблеми уніфікації української системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності з міжнародною.

З іншого боку, реформа бухгалтерського обліку не супроводжувалася адекватними змінами в інших сферах, зокрема в статистиці, оподаткуванні, системі права, науки, освіти тощо. Сучасний стан бухгалтерського обліку в Україні можна охарактеризувати як симбіоз:

- адміністративних та ринкових концепцій;

- національних і міжнародних стандартів;

- юридичної та економічної моделі [2].

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [4] П(С)БО - це нормативно-правовий акт, що визначає принципи й методи ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам.

Список використаних джерел

1. Войнаренко М.П. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: навч. посіб. / Войнаренко М.П., Пономарьова Н.А., Замазій О.В. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

2. Голов С. Бухгалтерський облік: спогади про майбутнє /С. Голов // Бухгалтерія. - 2005. - №29. - С. 10-18

3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія. ? К.: Центр учбової літератури, 2007. ? 522 с.

4. 3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька. - Житомир : Рута, 2003. - 544 с.

5. Кондрашова Т. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку: порівняльна характеристика. [Електронний ресурс] / Кондрашова Т., Соболєва О. - Режим доступу: http:// Kondrashova.pdf?sequence=1

6. Михайлик О. Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності. З чого почати? [Електронний ресурс] - http://www.kstil.com.ua/archive/ ?aid=109&jid=75

7. Міжнародні стандарти фінансової звітності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.