Методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Глобалізація світової економіки та розвиток бухгалтерського обліку

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування

Склад і характеристика МСБО (МСФЗ)

Порядок розробки та затвердження МСБО (МСФЗ)

Особливості застосування МСБО (МСФЗ )в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

стандарт бухгалтерський облік

Вступ

У процесі інтеграції національних ринків у єдиний економічний простір особливе значення надається питанням гармонізації та стандарти-фікації фінансової звітності та бухгалтерського обліку в різноманітних галузях діяльності компаній.

Актуальність теми. На ринку активізується діяльність транс-національних корпорацій, виникають міжнародні організації, утворюються регіональні і глобальні бізнес-мережі та інші форми бізнесу, в котрих об'єднується науковий, виробничий і фінансовий капітал. Поглиблюються господарські зв'язки між країнами на основі інтенсивного розвитку інтернаціоналізації виробництва і капіталу.

Процес глобалізації постає в центрі масової свідомості та наукових досліджень. Розвиток міжнародних економічних відносин, необхідність ефективної роботи на ринку цінних паперів, інтернаціоналізація бізнесу породжує проблему поінформованості всіх учасників ділового обороту на стадіях вкладання фінансових ресурсів, їх обігу та розподілу прибутків (збитків). В цьому контексті наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку спрямовуються на впровадження в Україні МСФЗ та МСБО, створення системи глобального бухгалтерського обліку, гармонізацію і стандартизацію бухгалтерського обліку, розвиток бухгалтерського обліку як інституту та його інституціонального середовища.

Наявність цих та інших процесів підтверджує актуальність пошуку шляхів вирішення певних проблем та прогнозування напрямів подальшого розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, як в Україні такі у всьому світі.

Проблеми розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні відображені у працях вітчизняних та закордонних учених, зокрема: Брадула О. М., Бутинця Ф.Ф., Веріги Г.О., Голова С.Ф., Жолнера І. В., Жука В.М, Заболотного О.В., Екклза Р. Дж., Діпіаза С.А., Кірейцева Г. Г., Лінника В.Г., Ловінської Л.Г., Метьюса М.Р.

Відсутність комплексного дослідження та оцінки наявної системи бухгалтерського обліку, а також потреба у створенні оновленої національної системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала сучасним і майбутнім вимогам ефективного управління економічними процесами, обумовили напрям дослідження, актуальність теми курсової роботи визначили її зміст, мету та завдання, практичну і наукову значимість.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розгляд порядку та методики застосування МСБО (МСФЗ) в Україні. Мета дослідження обумовила постановку та вирішення таких завдань:

- виявити тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному та регіональному рівнях;

- обгрунтувати стандартотворчу роль Ради з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в процесі інтеграції світових економік;

- визначити поняття МСБО (МСФЗ), дослідити та охарактеризувати їх складові;

- дослідити порядок розробки МСБО (МСФЗ) та оцінити роль організацій у їх затвердженні;

- виділити чинники, які утруднюють застосування принципів і методів МСФЗ в Україні, та надати рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;

Об'єктом дослідження є господарські операції, що обумовлюють застосування МСБО (МСФЗ).

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України .

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, системний підхід до вивчення стану та розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження застосовано такі методи: дедукція, індукція, аналіз, синтез (дослідження сутності гармонізації та трансформації системи бухгалтерсько-го обліку в Україні); порівняльного аналізу (для визначення відповідності законодавчих актів України у галузі бухгалтерського обліку Міжнародним стандартам фінансової звітності та Директивам ЄС); моделювання та графічний метод; статистичні методи( для визначення джерел та складових фінансування РМСБО).

Інформаційною базою дослідження є наукові та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади України, Міжнародні стандарти фінансової звітності та інші документи міжнародних органів - суб'єктів гармонізації та стандартизації у сфері бухгалтерського обліку.

Глобалізація світової економіки та розвиток бухгалтерського обліку

Глобалізація охоплює всі сфери життя світового суспільства та здійснює вплив на його розвиток. Під глобалізацією в економічній науці частіше розуміють сукупність таких процесів і явищ, які порушують адміністративні бар'єри між країнами та дозволяють вільно рухатися фінансовим, товарним, інформаційним, технологічним, людським потокам. Глобалізація являє собою процес включення національних економік до єдиного міжнародного відтворювального процесу, через що посилюється взаємозалежність різних сфер і процесів світової економіки. Поглиблюються господарські зв'язки між країнами на основі інтенсивного розвитку інтернаціоналізації виробництва і капіталу [9, c.27].

Розвиток міжнародних економічних відносин, необхідність ефективної роботи на ринку цінних паперів, інтернаціоналізація бізнесу породжує проблему поінформованості всіх учасників ділового обороту на стадіях вкладання фінансових ресурсів, їх обігу та розподілу прибутків (збитків). В цьому контексті наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку спрямовуються на запровадження в Україні МСФЗ та МСБО, проблемні аспекти трансформації фінансової звітності, створення системи глобального бухгалтерського обліку, методологію обліку і звітності, гармонізацію і стандартизацію бухгалтерського обліку, розвиток бухгалтерського обліку як інституту та його інституціонального середовища [1, c.28].

В сучасних умовах підвищуються вимоги до інформації, що відображає стан і результати діяльності підприємств. Формат надання звітності змінюється через нову філософію оцінки фінансових результатів, зміст якої полягає в інтеграції головних фінансових показників з нефінансовими [8, c.38], та публікування звітності на базі інтернет-платформи (формат XBRL-розширювана мова фінансової звітності (Business Reporting Language), формування сегментарної звітності. Облікова інформація перетворюється у виробничий фактор, котрий, як зазначає Н.Г. Сапожнікова, раціоналізує використання капіталу. Таким чином, глобалізацію з одної сторони пропонується розглядати як джерело нових можливостей в бухгалтерському обліку, його наповнення, з іншої - як конфлікт міжнародних і національних інтересів в обліковій сфері. Під впливом глобалізації бухгалтерський облік за напрямом гармонізації, стандартизації, реформування системи регулювання в обліковій сфері [27, c.37]. Учасники підприємницьких відносин зацікавлені в прозорості інформації, сформованої за єдиними принципами. На основі звітності, підготовленої за єдиними нормами, інвестори визначатимуть надійність і прибутковість компанії, вишукувати альтернативні варіанти вкладання фінансових ресурсів незалежно від галузевої належності і характеру діяльності.

Відмінності концептуальних принципів формування звітності в різних країнах призводять до неспівставності показників звітності, незрозумілості її користувачами та неможливості прийняття ефективних управлінських рішень. Процес інтернаціоналізації бізнесу потребує міжнародного врегулювання, прийняття єдиних правил підготовки звітності. Адже звітність є зв'язуючою ланкою між емітентами та інвесторами, спільна діяльність котрих забезпечує їх взаємообумовлений розвиток. Виникає необхідність гармонізації і стандартизації в обліковій сфері, що гарантуватиме мінімізацію відмінностей в правилах підготовки і розкриття інформації за національними стандартами бухгалтерського обліку.

Гармонізація на міжнародному рівні дозволить:

а) підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн;

б) активізувати оборот капіталу;

в) підняти загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку;

г) скоротити витрати на складання фінансової звітності багатонаціональних корпорацій;

д) посилити дієвість соціального контролю над підприємствами;

е) більш оптимально розподілити світові ресурси [17, c.103].

Глобалізація за роки її панування зробила з одного боку значні переваги, а з іншого - недоліки, що зображено на рис.1. [24, c. 143].

Рис. 1 Загальні процеси, що з'явилися завдяки глобалізації.

Перевагами гармонізації національних бухгалтерських систем є забезпечення потреб інвесторів та полегшення роботи транснаціональних корпорацій. Вплив інтернаціональних та інтегративних процесів на практику бухгалтерського обліку полягає у веденні паралельного обліку за правилами, зрозумілими в іншій юрисдикції та прямого експорту або імпорту облікових категорій [25, c. 76]. За напрямом зближення і гармонізації національних облікових систем вченими досліджуються їх особливості в різних країнах.

Розвиток бухгалтерського обліку пов'язаний з новими економічними умовами, з впровадженням в облікову практику міжнародних стандартів, динамічним розвитком інформаційних технологій; характеризується активним використанням інформації в цілях підвищення конкурентоздатності і стійкості корпорації у глобальному просторі.

Під гармонізацією бухгалтерського обліку і фінансової звітності пропонується розуміти забезпечення ідентичності міжнародних вимог з національними стандартами бухгалтерського обліку та загальної співс-тавності інформації, що розкривається у фінансовій звітності. Тенденція до гармонізації являє собою закономірне явище, котре починається зі стихійного розповсюдження загальних облікових принципів і поступово стає більш усвідомленою, цілеспрямованою і закріпленою законодавчо, охоплює все більші облікові аспекти та географічні сегменти. Гармонізація бухгалтерсько-го обліку і фінансової звітності відбувається через його регулювання на міжнародному, регіональному, національному та внутрішньо-корпоративному рівнях, що зображено на рис.2. [14, c. 54].

Регулювання бухгалтерського обліку є встановленням єдиних облікових стандартів, правил формування звітності, механізмів їх виконання і адміністрування. Воно відбувається у формі підготовлення і прийняття регламентуючих документів, які мають певний правовий статус.

Регулювання є природною реакцією на внутрішню невизначеність господарського середовища, засобом зниження рівня інформаційного ризику облікових даних для зовнішніх користувачів; забезпечує надійний ступень передбачуваності і зручність контролю в сфері оподаткування [14, c. 214-215].

В науковій літературі зустрічаються протилежні точки зору на регулювання бухгалтерського обліку :

ринковий підхід, free-market approach, за якого регулювання обліку здійснюється з використанням ринковим методів;



Рис. 2. Механізм забезпечення гармонізації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

2) адміністративний або регулюючий підхід, regulatory approach, за якого регулювання обліку здійснюється із використанням адміністративних процедур [28, c. 95-96].

В основу ринкового підходу покладено припущення, що звітна інформація є економічним товаром, подібним іншим товарам і послугам. Вона є підданою діям попиту заінтересованих користувачів і пропозиції у формі фінансової звітності. Ринок є механізмом, який визначає обсяг розкриття інформації, користувачів і облікових стандартів для її представлення. Проте стандарти не є обов'язковими для застосування. Вважається, що фінансова звітність є інструментом вирішення конфліктів між власниками і менеджерами, слугує основою для прийняття ринкових управлінських рішень, тому компанії згідні нести витрати на підготовку і публікацію звітності без зовнішнього регулювання. В ринкових умовах можна звернутися до альтернативних джерел інформації. Компанії добровільно розкривають інформацію зацікавленим контрагентам. Регулювання є консервативним, а не прогресивним.

Аргументами адміністративного підходу є наявність суспільних інтересів, задоволення яких не можливе тільки ринковими способами. Регулювання дозволяє уникнути провалів ринку, котрі призводить до асиметрії відносно кількості і якості інформації та зростання недовіри інвесторів. Наявність стандартів і контроль за їх виконанням є засобом стабілізації господарської системи, надає гарантії стійкості правил і очікувань відносно їх виконання.

Адміністративне регулювання підвищує довіру суспільства до фінансової звітності і фінансової системи в цілому. Інформація фінансової звітності є суспільним благом, розкриття якої не можливе в повному обсязі тільки ринковими методами. Завдяки стандартизації правил обліку задовольняються потреби суспільства. Адміністративне регулювання може здійснюватися шляхом прямого державного регулювання (прийняття законодавчих актів) та через суспільні професійні співтовариства. А. Паксті, Х. Вилмот, Д Купері А. Лоу виділили три базових підходи, а саме ринкове, державне і суспільне регулювання, рис.3. [16, c. 73-91]. Між ними - чотири крайніх ідеальних форм: лібералізм, легалізм, асоціатизм та корпоратизм. яка пояснюєосновні різновиди регулювання бухгалтерського обліку. Лібералізм - регулювання відбувається за ринковими принципами. Легалізм покладається на беззаперечне застосування принципів, затверджених законодавством.

Асоціатизм - регулювання досягається шляхом формування організацій для представлення і просування інтересів своїх учасників. Корпоратизм - регулювання здійснюється під впливом суспільних організацій.

Елементи легалізму і асоціатизму в організації регулювання бухгалтерського обліку поширені в США, Австралія, Канаді, Новій Зеландії. У Великобританії регулювання бухгалтерського обліку набуло форми принципового асоціотизму, Германії - домінуючого легалізму, Швеції - корпоратизму.

Є.С. Хендриксеном та М.Ф. Ван Бредом, виходячи з позиції існування множини альтернативних систем бухгалтерського обліку, існуючих як всередині країни, так і в різних кранах в цілому, зроблено висновок про відсутність одного оптимального рішення формування облікової політики. Авторами виділено такі основні системи регулювання: держава, державні органи, приватні органи або самі фірми [31, c. 159]. Перша система може бути представлена як регулювання “зверху”, а остання - як регулювання “знизу”. Дві проміжні системи являють собою компроміс між цими двома крайнощами”. Зустрічаються також і змішані системи .

Прийняття стандартів набуває політичного характеру, адже “а) необхідність розробки стандартів виникає там, де виникає конфлікт інтересів, б) бухгалтерський облік впливає на розподіл благ між різними групами осіб” [22, c. 428]. Процес встановлення стандартів вирішується у взаємодії груп,котрі мають різноманітні інформаційні інтереси. Тому при розробці стандартів досліджуються можливі економічні і соціальні наслідки запропонованих стандартів, та на який компроміс задля уникнення конфліктів можна піти без шкоди для запропонованого стандарту.

Існують два напрями гармонізації фінансового обліку та звітності, і на рис. 4. ми можемо побачити об'єкти і суб'єкти гармонізації бухгалтерського обліку.



Рис. 4. Суб'єкти та об'єкти гармонізації бухгалтерського обліку.

Дослідження Комітету державного сектора МФБ свідчать, що більша

частина МСБО може бути застосована організаціями державного сектора, які ведуть облік на основі нарахування, а значна кількість стандартів відповіда-ють умовам обліку па основі модифікованого нарахування. Незначна частина МСБО може бути використана організаціями, облік діяльності яких ведеться на касовій (або модифікованій касовій) основі. Тому бюджетні та інші державні установи, звітність яких традиційно ґрунтується на касовому методі, не застосовують Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку [32, c.24].

Керівництво для фінансової звітності державного сектора є платфор-мою для розробки стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.

Зокрема, Жук В.М. зазначає, що «бухгалтерський облік стає все більше мовою світової економіки через розробку його міжнародних (узагальнених) стандартів та принципів і запровадження їх в якості національних положень конкретних країн» [11, c.4].

Нинішній курс розвитку бухгалтерського обліку в Україні все більше спрямовується на приведення системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) - відбувається стандартизація обліку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року було схвалено Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. В тексті даної стратегії чітко визначено що зумовило реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, а саме: «процес глобалізації світової економіки, посилення захисту прав інвесторів та забезпечення прозорості функціонування міжнародних ринків капіталу зумовив нові підходи до удосконалення методології розкриття економічної інформації про результати діяльності суб'єктів господарювання, насамперед емітентів цінних паперів міжнародних фінансових ринків» [29].

В Україні використовується дворівнева система стандартів. Перший рівень представлено Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Другий - системою внутрішніх стандартів, положень і інструкцій, розроблених відповідно до облікової політики компанії. Визначальними в межах діючої системи регулювання є вимоги загальних стандартів. Через систему внутрішніх і зовнішніх стандартів забезпечується підвищення якості сформованої звітної інформації за рахунок таких факторів: пришвидшення і точність обробки даних, впорядкованість інформації, регулярність відображення отриманих даних, передбачуваність і контрольованість інформаційного потоку. Внесеними змінами у відповідні законодавчі акти протягом 2008-2011 рр. конкретизовано сферу і порядок обов'язкового використання МСФЗ в Україні та уможливило складання фінансової звітності за міжнародними вимогами будь-якими суб'єктами господарювання.

Напрям гармонізації бухгалтерського обліку та звітності в Украі?ні з Директивами ЄС, які представлені в табл.1, є важливим для Украі?ни в контексті прии?нятого курсу на Євроінтеграцію [15, c. 118].

Таблиця 1

Номенклатура Директив ЄС щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Номер Директив	Дата випуску проекту	Дата затвердження	Зміст Директиви
Четверта	1971; 1974	1978	Основні вимоги до способів оцінки, порядку складання і складу звітності, що публікується
Сьома	1976; 1978	1983	Особливості обліку і звітності в корпораціях, консолідована звітність

Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на розвиток національного бухгалтерського обліку можна сформулювати наступним чином.

Спираючись на висновок професора Кірейцева Г.Г., можна зазначити, що по-перше, управління розвитком бухгалтерського обліку, зокрема й обліку в сільському господарстві перейде з національного рівня на міжнародний. Відповідно до вищенаведеного твердження бухгалтерський облік буде змінюватися відповідно до інтересів та потреб переважно глобальних користувачів, зокрема інвесторів.

По друге - складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ означатиме зміну методології бухгалтерського обліку. Пояснюється це тим, що формування інформації яка відображається у фінансовій звітності відбувається ще на етапі первинного відображення господарських операцій. Далі на етапі її групування та узагальнення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, реєстрах та звітах. Змінюються також методи оцінки об'єктів обліку. Наслідком вищенаведеного є зміни в Плані рахунків бухгалтерського обліку, в первинній та внутрішні звітній документації, реєстрах бухгалтерського обліку, в методах оцінки активів та відображені господарських операцій, визначені фінансових результатів та формах фінансової звітності тобто в методології бухгалтерського обліку.

По-третє - необхідно згадати відому залежність між розвитком підприємства та ефективним управлінням, між ефективним управлінням та обліковою системою підприємства. Суть даної залежності розкривається в тому, що розвиток підприємства досягається завдяки ефективному управлінню, яке в свою чергу залежить від того, на якому рівні облікова система підприємства відповідає вимогам останнього [18, c. 118].

Дослідження питання впливу глобалізації на розвиток світової економіки дає змогу зробити наступні висновки:

1. Глобалізація має значний вплив на розвиток національної системи бухгалтерського обліку;

Під впливом глобалізації розвиток національної системи бухгалтер-ського обліку буде відбуватися на користь та в напрямку задоволення потреб управління глобального масштабу;

Проаналізувавши вище викладену інформацію можна сказати, що інтеграційні процеси в економіці супроводжуються формуванням транс-національних компаній, ускладненням управління підприємствами, що впливає на внутрішню систему бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік вимушений розвиватися відповідно з вимогами часу, а отже потребує змін його регулювання на всіх рівнях: глобальному, регіональному, національному, корпоративному.

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування

Протягом останнього десятиріччя світ став свідком наймасштабнішого та безпрецедентного в міжнародній політиці делегування повноважень від державних органів до приватних інституцій, що було здійснено під впливом глобалізації світової економіки та мало певні наслідки [16, c.278]. Однією із таких інституцій, що часто згадується в літературі з глобального управління як найяскравіший приклад приватного глобального управління є Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - далі РМСБО) [15, c.450]. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, у 21 сторіччі під новою назвою - міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards - далі МСФЗ), що видаються РМСБО - завоювали уже півсвіту. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сьогодні перетворилася на глобального видавника стандартів, чиї стандарти в багатьох країнах (приблизно 120) стали частиною законодавства або загальноприйнятою практикою.

Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСФЗ) утворена у 1973 році як Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КСМБО) представниками професійних організацій Австралії, Канади, Франції, Германії, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. На сьогодні, країни, котрі заявили по власні наміри з питань впровадження МСБО представлено таким чином: Європа -37, Азія -36, Америка -27, Африка -18, Океанія -61. З них -35 країн для зареєстрованих на біржах компаній провадили МСФЗ в якості обов'язкових

Рада Європейського Союзу (англ. Council of the European Union) -- інституція Європейського Союзу, головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо -- загалом 9 конфігурацій Ради.

Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС і політичних рушіїв того чи іншого особливого питання. Деякі конфігурації Ради збираються раз на місяць; інші -- раз на півроку. Попри те, що склад Ради міністрів змінюється, це єдина інституція.

На сьогодні РМСБО складається із 16 членів Ради, структуру зображено на рис. 5. (згідно з Конституцією), приблизно 70 осіб технічних працівників із 28 країн світу [32, с.35]. Діяльністю РМСБО керують довірені особи з різних географічних регіонів.

Амстердамський договір зробив генерального секретаря Ради водночас і «Верховним представником» з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗБП), відтак роботою секретаріату опікується здебільшого його заступник.

Рис. 5. Структура географічного представництва членів РМСБО згідно з п.26 конституції Фонду МСФЗ.

На рисунку зображеному вище ми бачимо структуру географічного представництва членів Ради, але ми можемо теж розглянути власне структуру

РМСБО рис.6 [16, c. 100].

РМСБО сладається з таких органів:Дорадчої Ради, Комітету Тлумачень, і Фундації Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.



Рис. 6. Структура РМСБО.

Керівництво в Раді здійснює країна-президент, яка змінюється що півроку (президентство Європейського Союзу). Над підготуванням рішень Ради працюють близько 250 робочих груп і комітетів; вони виконують технічну роботу і передають документи в Комітет постійних представників, який здійснює політичну підготовку рішень. Організаційну роботу виконує генеральний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ради [30, c.28].

Цілями РМСФЗ є: розроблення, публікація та просування МСФЗ, котрих необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності; сприяння розвитку, удосконаленню, гармонізації правил, стандартів обліку і процедур представлення фінансової звітності; сприяння дотриманню МСФЗ у звітності, що публікується; переконання державних органів, органів нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, органів регулювання ринку цінних паперів, міжнародних співтовариств, ділових кіл у необхідності додержання МСФЗ в опублікованій звітності в усіх суттєвих аспектах [32, c.39].

Одним з напрямів діяльності РМСФЗ є конвергенція - зближення національних стандартів різних країн з міжнародними стандартами. Процес конвергенції передбачає спільну діяльність РМСФЗ із національними регулюючими органами в сфері бухгалтерського обліку з розробки МСФЗ. РМСФЗ є неурядовою організацією, а тому застосування МСФЗ затверджується законодавством окремих країн. У 2000 р. Міжнародна організація комісій з цінних паперів дозволила використання МСФЗ транснаціональним корпораціям-емітентам для складання фінансової звітності, як необхідної умови розміщення акцій і лістингу на міжнародних фондових біржах. З 2005 р. Комісія Європейського співтовариства зобов'язала обов'язкове застосування МСФЗ для складання фінансової звітності компаніями, які включені у котирувальні листи бірж ЄС.

Діяльність РМСФЗ визнається і підтримується Міжнародною федерацією бухгалтерів, ООН, Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейським банком реконструкції і розвитку, Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією.

У розробленні міжнародних стандартів приймають участь Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності при ООН та Робоча група з облікових стандартів Організації економічного співробіт-ництва і розвитку [30, c.47].

Основними завданнями груп є сприяння країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економікою в гармонізації вимог до фінансової звітності у відповідності з міжнародними стандартами для посилення їх інвестиційної привабливості та соціально-економічного зростання компаній. Такі кроки були пов'язані з відмінностями в національних системах бухгалтерського обліку і виникненням ускладнень при підготовці єдиної звітності групи компаній, які входили в транснаціональну корпорацію.

Також слід зазначити, що фінансування РМСФЗ відбувається з фонду МСФЗ, який знаходиться у делікатній ситуації. З одного боку для того, щоб забезпечити незалежність організації необхідно забезпечити таку систему фінансування, що забезпечувала б незалежність і в той же час стабільність та довгостроковість фінансування. Однак, Фонд МСФЗ приватна організація тому вона не може накладати фінансові зобов'язання ні на країни, ні на організації. У 2006 році опікунами Фонду МСФЗ були погоджені чотири принципи фінансування організації: широта фінансування, відкритість, рівномірність по юрисдикціям, що розглядаються в табл. 2. [15, c.118].

Таблиця 2

Принципи фінансування Фонду МСФЗ затверджені опікунами у 2006 р.

Принцип фінансування	Сутність
Широта фінансування	Стійка система довгострокового фінансування повинна мати розширену базу підтримки, включаючи основних учасників світового ринку капіталу, державні та міждержавні організації з метою забезпечення різноманітності джерел.
Обов'язковість (Compelling)	Система повинна бути пов'язана з певним тиском, щоб жити за рахунок інших було важко. Це може бути досягнуто за допомогою різних засобів, включаючи офіційну підтримку з боку відповідних регулюючих органів та затвердження організацій зі збору коштів.
Відкритість	Фінансові зобов'язання повинні бути відкритими і не залежати від будь-яких дій, що посягають на незалежність Фонду МСФЗ. Для цього потрібна підтримка від офіційних міжнародних організацій, центральних банків і великих бухгалтерських фірм.
Рівномірність	Тягар фінансування повинен бути розподілений між основними економіками світу на пропорційній основі, з використання ВВП як бази розподілу. Кожна країна або юрисдикція повинна виконати свої зобов'язання у відповідності з принципами наведеними вище. Опікуни Фонду МСФЗ можуть бути закріплені за конкретними країнами для надання допомоги у розвитку системи фінансування.

Через 25 років після створення, у 1997 році КМСБО дійшов до висновку, що для того, щоб і надалі виконувати свою місію ефективно, він повинен знайти спосіб зблизити національні стандарти бухгалтерського обліку та глобальні стандарти бухгалтерського обліку. Для цього РМСБО бачив необхідність змінити свою структуру. В кінці 1997 року КМСБО створив Стратегічну робочу групу (Strategy Working Party) з метою переглянути свою структуру та стратегію. Стратегічна робоча група опублікувала свою доповідь, у вигляді документа для обговорення у грудні 1998 року. Після аналізу отриманих коментарів, Робоча група опублікувала свої остаточні рекомендації в листопаді 1999 року. Перший обов'язковий перегляд конституції фонду МСФЗ (конституція вимагає проводити перегляд положень Конституції кожні п'ять років) опікуни розпочали у 2004 році і завершили у 2005 році. Другий обов'язковий перегляд конституції було розпочато у 2008 році, він складався з двох етапів.

Перший етап було сфокусовано на структурі управління, другий стосувався інших змін.

Перша частина перегляду конституції була підготовлена у січні 2009 року та впровадила зміни, що стосувалися підвищення підзвітності організації [2, c.465]. Зокрема, на своєму засіданні, що відбулося 15 і 16 січня 2009 року в Нью - Делі, Індія, опікуни фонду РМСБО затвердили поправки до конституції фонду РМСБО, зокрема було створено Моніторингову раду. Друга частина перегляду Конституції була завершена в лютому 2010 року. На сьогодні Фонд МСФЗ має таку структуру, що зображена на рис. 7 [10, c.349].

Фонд МСФЗ в свою чергу є неприбутковою організацією створеною згідно із законами штату Делавер, США, 8 березня 2001 року. Елементами нової структури є:

1. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ((International Accounting Standards Board (IASB)) - одноосібно відповідає за розробку МСФЗ та затверджує тлумачення МСФЗ;

Размещено на http://www.allbest.ru

Умовні позначення

Рис. 7 .Управлінська структура фонду МСФЗ згідно з останніми змінами до його конституції 2010 року.

2. Фонд МСФЗ (IFRS Foundation) - наглядає за роботою РМСБО, її структурою, стратегією, а також займається збором коштів ;

3. Моніторингова рада (Monitoring Board) - наглядає за роботою опікунів Фонду МСФЗ, бере участь у висуванні кандидатів на опікунів Фонду МСФЗ та їх затвердженні.

4. Комітет з тлумачення МСФЗ (IFRS Interpretations Committee) - розробляє тлумачення МСФЗ для їх подальшого затвердження РМСБО.

5. Дорадча Рада з МСФЗ (IFRS Advisory Council) - надає поради та консультації РМСБО та Фонду МСФЗ.

6. Робочі групи - цільові групи експертів за окремими проектами порядку денного. На сьогодні фінансування фонду МСФЗ здійснюється, переважно у формі добровільних внесків (сontributions), структуру фінансування фонду МСФЗ зображено на рис. 8 Те, саме було у США до прийняття акту Сарбейнса-Окслі-2002, коли фінансування РСФО стало обов'язковим для 7500 компаній, акції яких котуються на біржі [10, c.350].

- інші доходи.

- добровільні внески;

Рис. 8. Структура доходів фонду МСФЗ.

До того ж згідно з останніми змінами до Конституції Фонду МСФЗ введено дві посади заступників голови РМСБО та голови опікунів Фонду МСФЗ.

Зроблено це було для того, щоб з одного боку розвантажити голів, а з другого - для забезпечення рівномірного розподілу лідерських позицій в організації.

Так, опікуни анонсували, що голова та два його заступники повинні представляти три географічні регіони: Європа, Північна Америка та Азія/Океанія. Однак, на практиці до цього іще не дійшло.

Втім, закріплення квотного принципу розподілу членства не знімає проблеми домінування англосаксів і причина цього полягає в тому, що такі країни є по всьому світі. Зокрема, англосаксонськими країнами, на наш погляд, є Австралія, Канада, США, Великобританія, Нова Зеландія, Південна Африка, частково Індія[32, c.35].

Добре це чи погано, але англосаксонський вплив домінує в середині РМСБО. Однак, слід відзначити, що він уже менш тотальний, ніж був раніше.

Отже, ми можемо зазначити, що потреби ринку, зростаюча інтернаціоналі-зація як корпоративної діяльності, так і процесу інвестування, викликали необхідність створення глобальних правил обліку. За це відповідає РМСБО, яка за свою історію трансформувалася з ексклюзивного приватного клубу до фактично глобального видавника стандартів, визнаного G-20.

На сьогодні сформувалося приватно - публічне партнерство - стандарти розробляються приватною організацією експертів, які легітиматезує зв'язок з міжнаціональними утвореннями. До чого призведе подальша еволюція глобального видавника стандартів покаже час, однак, в основі все одно повинні лежати два основоположні принципи видавника стандартів: незалежність та підзвітність.

Склад і характеристика МСБО та МСФЗ

В процесі історичного розвитку виникали і поступово удоскона-лювались національні системи бухгалтерського обліку. Її можна охарактезувати низкою принципів:методами обліку, оцінки запасів, нарахування амортизації, облік іноземної валюти тощо. Крім того національні системи використовують різні підходи до форм звітності та їх статей, методів контролю [5, c.122].

У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою зміст фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймаються регулюючими органами або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні. У США такими стандартами є Загальноприйняті принципи обліку(General Accepted Accounting Principles - GAAP), у Великобританії -- Закон про компанії, у країнах ЄС -- директиви, у франції -- норми.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку є результатом процесу економічної інтеграції, створення та функціонування єдиного економічного простору, міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, спільних підприємств, реалізації спільних проектів.

Використовуючи абревіатуру МСФЗ (МСБО), слід розуміти стан-дарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності та тлумачення, прийняті Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСБО), а також система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що уточнено на рис.10 Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) розроблені з метою уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Вони визначають загальні правила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності з метою забезпечення користувачів інформацією для прийняття ними економічних рішень [28, c.139]. Слід наголосити, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням Міжнародних стандартів.



Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності включають МСБО (IAS), МСФЗ (IFRS) та Тлумачення (інтерпретації) (SIC)

Рис. 9. Поняття МСФЗ

Отже, МСБО (МСФЗ) не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСБО (МСФЗ)здійснюється насамперед зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися.

Міжнародних стандартів при складані фінансових звітів.

Сьогодні МСБО (МСФЗ) використовують:

як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

як фондові біржі і регулюючі органи, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти відповідно МСБО;

наднаціональні органи, такими як Європейська Комісія, Світовий Банк, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів;

дедалі більшою кількістю підприємств [20, c.16].

МСФЗ можуть використовувати підприємства усіх видів діяльності, в тому числі банки, страхові компанії та інші фінансові установи. МСФЗ, що згадані вище орієнтовані на застосування комерційними підприємствами. Що стосується державних підприємств, то тут інший підхід. Під терміном “державний секторів міжнародній практиці розуміють національні уряди, регіональні та місцеві органи управління.

Групу документів, об'єднаних назвою “Міжнародні стандарти” складають Концептуальна основа (не є стандартом) ( Додаток А), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (Додаток Б), Міжнародні стандарти фінансової звітності (Додаток В), Тлумачення (інтерпретації) МСФЗ. Означені документи не застосовуються окремо, а утворюють єдину взаємопов'язану систему.

Концептуальна основа є корисною для різних зацікавлених сторін:

а) для тих, хто складає фінансову звітність -- як у застосуванні МСБО, так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ;

б) для аудиторів -- при формуванні думки відносно того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСФЗ;

в) для користувачів фінансових звітів - при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСФЗ;

Стандарти формуються за єдиною структурою із включенням таких методологічних складових: довідкова інформація (дати прийняття, набуття чинності, перегляду, інтерпретації), введення (цілі стандартів), визначення термінів, роз'яснення стосовно застосування до об'єкту обліку інших стандартів, умови визнання об'єкта обліку, основний і альтернативний підходи щодо визнання об'єкта обліку на всіх стадіях руху, розкриття в поясненнях до звітів, перехідні положення, дата першого застосування стандарту, додатки [18, c.98].

Удосконалення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є безперервним процесом. Станом на 1 жовтня 2005 року радою Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку оприлюднено сім міжнарод-них стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та 31 - МСБО (Додатки Б, В).

У 2001 році, після реорганізації, рада МСБО перейменувала Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) у Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Перший Міжнародний стандарт фінансової звітності був затверджений 19 червня 2003 року, і він поширюється на фінансову звітність починаючи з 2004 року. Водночас, стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (МСБО) і замінюватимуться на МСФЗ поступово.

Мета МСБО (МСФЗ) : координація національних облікових стандартів для усунення розбіжностей у звітності компаній, забезпечення на цій основі порівнянності та надійності інформації для ухвалення рішень її користувачами.

Основні завдання МСБО (МСФЗ) :

Визначити порядок підготовки і надання фінансової звітності;

Встановити критерії визнання окремих об'єктів обліку і статей фінансової звітності;

Класифікувати об'єкти обліку;

Уніфікувати порядок віддзеркалення об'єктів обліку в звітності;

Рекомендувати методи оцінки об'єктів обліку;

Визначить об'єм інформації, що підлягає розкриттю [2, c.124].

МСБО (МСФЗ) представлені в комплекті документів в порядку зростання їх номерів.

Вони мають типову структуру : мета, сфера вживання, визначення, опис суті стандарту, розкриття інформації, дата набирання чинності; додатки, що є невід'ємною частиною стандарту; додатки, що не є невід'ємною частиною; основа виводів; керівництво із застосування.Інтерпретації (роз'яснення) Міжнародних стандартів фінансової звітності розробляються Постійним комітетом з інтерпретацій і приймаються РМСФЗ. У них розкриваються і пояснюються положення стандартів, що містять неоднозначні або неясне вирішення. Вони покликані забезпечити одноманітне вживання стандартів і зіставність фінансової звітності, що готується на основі МСФЗ. Для роз'яснень обираються ті питання, які зв'язані із застосуванням існуючих стандартів, мають практичну спрямованість представляють великий інтерес для користувачів стандартів. Сукупність всіх названих документів, або система МСФЗ, призначена для складання фінансової звітності будь-яких торгівельних, виробничих і інших компаній (включаючи банки, страхові компанії і інші фінансові інститути) незалежно від виду діяльності галузевої приналежності і організаційно-правової форми. Система МСФЗ придатна для використання як в приватному, так і в державному секторі. Проте некомерційним організаціям може бути потрібно деяка адаптація окремих положень стандартів або надання додатковій інформації [23, c.69].

За ступенем запровадження МСФЗ виділяється 4 категорії країн:

1) повномасштабне впровадження МСФЗ для всій компаній, незалежно від включення їх у біржовий лістинг;

обов'язкове застосування МСФЗ для компаній, включених у біржовий лістинг;

країни, де законодавством допускається застосування МСФЗ або інших міжнародно-визнаних принципів фінансової звітності (GAAP);

країни, де національні стандарти наближуються до МСФЗ [20, c.52].

Ступінь застосування МСБО країнами світу різні, і диференціація застосування їх в різних країнах забражена в табл. 3.

Таблиця 3

Ступінь застосування МСБО країнами світу.

№ пор.	Застосування МСБО та їх узгодження з національними стандартами	Країна
1	МСБО використовуються як національні стандарти з додатковими поясненнями	Хорватія, Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Оман, Пакистан, Тринідад і Тобаго
2	МСБО використовуються як національні стандарти; останні розробляються для об'єктів, що не охоплені МСБО	Малайзія, Папуа-Нова Гвінея
3	МСБО використовуються як національні стандарти, але в деяких випадках можуть бути модифіковані для місцевих умов	Албанія, Бангладеш, Барбадос, Колумбія, Ямайка, Йорданія, Кенія, Польща, Судан, Свазіленд, Таїланд, Уругвай, Замбія, Зімбабве
4	Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на відповідних МСБО	Чилі, Іран, Філіппіни, Словенія, Туніс
5	Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на аналогічних МСБО в більшості випадків. Немає посилання на МСБО в національних стандартах, які можуть забезпечувати більший або менший вибір, ніж МСБО	Бразилія, Чехія, Франція, Індія, Ірландія, Литва, Маврикій, Мексика, Намібія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словаччина, ПАР, Україна, Швейцарія, Туреччина
б	Те саме, що п. 5, але кожний стандарт включає положення, яке порівнює національний стандарт з відповідними МСБО	Австралія, Данія, Гонконг, Італія, Нова Зеландія, Швеція, Югославія
7	Національні стандарти розробляються окремо	Австрія, Бельгія, Канада, Фінляндія, Німеччина, Японія, Корея, Люксембург, Іспанія, Великобританія, СІНА
3	Немає національних стандартів	Румунія
9	Національних стандартів немає, МСБО формально не прийняті, але звичайно використовуються	Ботсвана, Лесото

Сприйняття і запровадження МСФЗ в окремій країні, за твердженням МФБ, обумовлюється станом державного регулювання, мотивування, освіти, точності перекладу стандартів, культури і менталітетом, масштабом, доступністю змісту стандартів, їх складністю і структурою.

До переліку труднощів запровадження МСФЗ Г. Верігою додано фінансування танеузгодженість положень чинних Кодексів, П(С)БО і оподаткування [3, c.19-25].

Головим С.Ф. обґрунтовується недоцільність застосування МСФЗ в якості національних стандартів за умов затримки перекладу змін у системі міжнародних стандартів та розміщення чинних і нових на веб-сайті Міністерства Фінансів України [6, c.6].

Відтак, фінансова звітність, складена за такими стандартами не вважатиметься звітністю за міжнародними стандартами. Станом на 2012 р.

Таблиця 4

Класифікація стандартів за їх призначенням
Блок 1	Блок 2	Блок 3
стандарти, що формують міжна-родні принципи бухгалтерського обліку і включають:	стандарти, що регламентують склад і зміст фінансової звітності і складаються з:	стандарти, що визначають правила обліку окремих об'єктів і включають:
- Подання фінансових звітів(МСФО 1)	- Подання інформації (МСБО 1)	Активи: Запаси (МСБО 2). Основні засоби (МСБО 16). Витрати на позики (МСБО 23). Нематеріальні активи (МСБО 38). Інвестиційні активи (МСБО 40). Втрата активами внутрі-шньої вартості (МСБО 36). Необоротні активи, утри-мувані для продажу (МСФЗ 5).
- Облікові політики, зміни в бухгалтерських оцінках та виправлення помилок (МСБО 8).	- Звіт про рух грошових коштів (МСБО 7).
	- Події після дати балансу (МСБО 10)
	- Звітність за сегментами (МСФЗ 8)	Зобов'язання: Оренда (МСБО 17). Винагорода працівникам (МСБО 19). Забезпечення, умовні зобов'я-зання та умовні активи (МСБО 37). Платежі на основі акцій (МСФЗ 2).
	- Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін (МСБО 24
	- Прибуток на акцію (МСБО 33)
	- Проміжна фінансова звітність (МСБО 34).	Фінансові інструменти: Фінансові активи та зобов'я-зання (МСБО 39). Фінансові інструменти: розк-риття (МСФЗ 7).
		Питання пов'язані з визнанням доходів: Дохід (МСБО 18).
		Вплив змін валютних курсів (МСБО 21).

Друга група - стандарти, що регламентують облік операцій, що зачіпають інтереси держави й підприємства. До цієї групи можна віднести стандарти з обліку доходів, податків державних інвестицій .

Третя група - стандарти, що встановлюють правила обліку з питань, що зачіпають інтереси партнерів з бізнесу. У групу включають стандарти з обліку результатів від спільної діяльності, інвестицій в інші компанії .

Четверта група - стандарти, направлені на облік операцій усередині компаній: з обліку діяльності сегментів, з обліку операцій при злитті компаній .

П'ята група - стандарти, що передбачають регламентацію обліку витрат на оплату праці й пенсійне забезпечення.

Шоста група - стандарти, що відображають галузеву специфіку. Наприклад, специфіку обліку в банківській справі, в страхуванні, в будівництві.

Сьома група - стандарти, що розглядують правила ведення облікових операцій що виражають інтереси держави і підприємців на міжнародному рівні: облік валютних операцій, облік діяльності спільних підприємств і т.д.

Слід відзначити, що МСБО та МСФЗ та їх інтерпретації постійно переглядаються та доповнюються, у відповідності до вимог, що висилають користувачі фінансової звітності та обліку під впливом трансформаційних ринкових перетворень [32, c.35].

Отже, ставлячи за мету створення єдиного європейського ринку, ЄС приділяє велику увагу уніфікації і зіставності фінансової звітності. Удосконалення, узгодженість показників фінансової звітності в усьому світі, створення МСБО та МСФЗ з метою задоволення потреб різних її користувачів є центральною проблемою, на вирішення якої передусім спрямована діяльність міжнародних організацій зі стандартизації бухгалтерського обліку.

Порядок розробки та затвердження МСБО (МСФЗ)

З 2000 р. в Україні офіційно запроваджено національні стандарти з бухгалтерського обліку. Ці стандарти розроблено з урахуванням міжнародних вимог до порядку складання і подання фінансової звітності, викладених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО) для поглиблення глобалізації економіки.

Розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності займаються декілька організацій, основною з яких є Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), який утворений 29 червня 1973 р. згідно з домовленістю бухгалтерських організацій Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. З 1983 р. РМСБО об'єднує всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). У 2001 р. РМСБО був реструктурований і перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) [21, c.3].

РМСБО збирає пропозиції щодо нових тем для розробки МСБО, які надходять від представників Ради, організацій-членів, членів Консультативної групи, інших організацій та окремих осіб. Для розробки МСБО за основу беруть один із національних стандартів провідних країн світу. За право розробляти МСБО чи МСФЗ між країнами йде серйозна боротьба. Промислово розвинені країни, окремі найбільші виробники продукції прикладають значні зусилля для того, щоб їм доручили розробку МСФЗ чи МСБО. Для цього вони намагаються в основу МСБО чи МСФЗ покласти свій національний стандарт чи ведуть боротьбу за формулювання окремих пунктів та вимог, які закладаються в майбутній стандарт. Адже на ці вимоги повинні будуть орієнтуватися всі країни, а країна-розробник використовує МСБО чи МСФЗ для отримання переваг у торгівлі. Штатний персонал РМСБО готує перелік запропонованих тем, які розглядаються РМСБО. Після включення теми до робочої програми починається процес розробки стандартів, який містить шість потенційних стадій (рис. 10.) [28, c.15].

Рис. 10. Послідовність розробки МСБО(МСФЗ).

Основу розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку складають ті процедури, які історично склалися в англомовних країнах, головним чином у США і Великобританії. Базовими принципами організації розробки стандартів є:

* залучення до участі в цьому процесі максимально широкого кола зацікавлених сторін (національних органів управління бухгалтерським обліком, професійних асоціацій бухгалтерів і аудиторів, різного роду користувачів фінансових звітів, фондових бірж, асоціацій промисловців і бізнесменів тощо);

* надання вільної можливості публічного і незалежного викладу ними своїх точок зору з досліджуваним проблем стандартизації обліку та звітності [10, c.22].

Процедура створення нового міжнародного стандарту облікового відрізняється відомою консервативністю, докладністю, займає відносно тривалий відрізок часу і складається з шести циклів:

1-й цикл - формування Підготовчого комітету (Steering Committee) та Керівного комітету(Steering Committee).

Комітет формується Правлінням з фахівців не менш ніж з 3 країн і очолюється представником Правління. У підготовчі комітети можуть також входити представники інших організацій, представлених в Правлінні, Консультативної групи, і експерти у певній галузі. Завдання цієї групи полягає у вивченні наявних проблем і в підготовці короткого резюме тих питань, які потребують першочергового вирішення. Резюме передається для розгляду в правління КМСУ. Правління готує і передає коментарі по ньому, після чого робоча група створює наступний документ - проект викладу принципів облікового стандарту.