Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах

Метою складання «Звіту про власний капітал» є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Складені власного капіталу. Користувачі фінансової звітності цікавляться докладною інформацією про склад власного капіталу підприємства і його змін, що происшли протягом звітного періоду. Ці зведення необхідні зацікавленим особам для прийняття рішень по ефективному керуванню підприємством, проведення економічного аналізу і перспектив розвитку, а також визначенню їхніх економічних прав. У цьому зв'язку фінансова звітність повинна надавати інформацію про:

- джерелах капіталу підприємства;

- правових обмеженнях щодо розподілу інвестованого капіталу;

- обмеження щодо розподілу дивідендів;

- пріоритетності прав на майно підприємства при його ліквідації.

Джерелами утворення власного капіталу є:

1) внески власників підприємства у виді коштів і інших активів;

2) нерозподілений прибуток;

Власний капітал може збільшуватися в результаті приєднання зобов'язань, дооценки необоротних активів, безоплатного одержання активів у виді дарчого капіталу.

За своєю формою власний капітал поділяється на три категорії:

1 Інвестований (вкладений чи оплачений капітал).

2 Дарчий капітал.

3 Нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал - це сума простих і привілейованих акцій по їхній номінальній вартості, а також додатково вкладений капітал, що також може бути розділений на джерела утворення.

Дарчий капітал - це безкоштовно отримані підприємством активи.

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отриманої в результаті ефективної діяльності підприємства, що не був розподілений між акціонерами і/чи учасниками, а знову інвестована в підприємство.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на статутний капітал і додатковий капітал.

Сума статутного капіталу визначається установчими документами і підлягає обов'язкової реєстрації в державному реєстрі одиниць, що хазяюють. Додатковий капітал не підлягає реєстрації і складається з додатково вкладеного капіталу, дарчого капіталу, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку.

Повний склад власного капіталу включає:

1 Статутний капітал.

2 Пайовий капітал.

3 Додатковий вкладений капітал.

4 Інший додатковий капітал.

5 Резервний капітал.

6 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

7 Неоплачений капітал.

8 Вилучений капітал.

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів союзів і інших підприємств, передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал -ісума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню поминальну вартість.

Інший додатковий капітал сума дооценки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал - сума резервів, створених відповідно до чинного чи законодавства установчими документами за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, реінвестованої в підприємство, чи сума непокритого збитку.

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) по внесках у статутний капітал.

Вилучений капітал - фактична вартість акцій власної емісії і часткою, викуплених суспільством у його учасників.

Виправлення помилок. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду.

Помилки виникають у результаті арифметичних підрахунків, описок, неправильного застосування принципів чи обліку навмисне.

При виправленні помилок важливо простежити вплив допущеної помилки на фінансові результати і відповідні розрахунки, а саме: суми податку на прибуток, нарахованих дивідендів, формування резервного капіталу, розрахунку показника прибутковості акцій.

Для виправлення помилки необхідно:

1. Визначити суму помилки, допущеної в попередні звітні періоди, що приводить до коректування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду.

2.Відбити суму коректування нерозподіленого прибутку за попередній звітний період у Балансі.

3.Відбити суму коректування нерозподіленого прибутку за попередній звітний період у «Звіті про власний капітал».

4.Розкрити інформацію про вплив помилки і коректування в Примітках до фінансової звітності.

Порядок складання «Звіту про власний капітал». «Звіт про власний капітал» складається за звітний рік на основі даних поточного бухгалтерського обліку, «Балансу», «Звіту про фінансові результати» і Приміток до фінансових звітів.

При заповненні статей звіту необхідно враховувати, що суми, що збільшують власний капітал, приводяться в графах рядків без дужок, а що зменшують - полягають у круглі дужки.

Згідно принципу повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій і подій, що може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, що підлягає розкриттю, приводиться безпосередньо у фінансових чи звітах у примітках до них.

Примітки до фінансових звітів - сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» по складу примітки до фінансових звітів поділяються на три складові:

- Облікова політика.

- Інформація, що не приведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язкової по відповідним положеннях.

- Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності.

Щоб фінансова звітність була більш тямущої для користувачів, вона повинна містити зведення про:

- консолідації фінансових звітів;

- припиненні (ліквідації) окремих видів діяльності;

- обмеженні щодо володіння активами;

- участі в спільних підприємствах;

- виявлених помилках минулих років і зв'язаних з ними коректуваннях;

- переоцінці статей фінансових звітів;

- іншої інформації, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

- назву, організаційно-правову форму і місце перебування підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адреса його офісу);

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- назва органа керування, у веденні якого знаходиться перед- прийняття, чи назва його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом отчетно- го періоду.

Керуючись прийнятими П(С)БО, керівництво підприємства, під час підготовки приміток до фінансових звітів, повинне враховувати наступне:

- якщо у фінансову звітність включені показники діяльності філій, представництв, відділень і інших відособлених підрозділів підприємства, то про цьому повинно бути розкрите в примітках;

- у примітках також варто розкрити причини і наслідки того, якщо звітний період відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО 1;

- якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, використані для перекладу фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- якщо необхідна інформація представлена в основній частині звітів, те немає необхідності повторювати її в примітках до фінансових звітів. Інформація в примітках є основним способом розкриття невизнаних елементів фінансових звітів;

- розкриття інформації може поєднувати коментарі з конкретними кількісно визначеними даними, що відповідають характеру елементів фінансових звітів і їх відносному значенню для підприємства;

- визначення рівня подробиці розкриття інформації конкретних елементів фінансових звітів є питанням професійного судження керівництва підприємства з обліком їхньої відносної сутності.

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством длц складання і представлення фінансової звітності.

У відповідності П(С)БО 1 підприємство повинне освітити обрану облікову політику шляхом опису:

1) принципів оцінки статей звітності;

2) методів обліку окремих статей звітності.

Спочатку підприємство повинне описати загальну основу підготовки фінансових звітів, а також перелічити конкретні аспекти облікової політики, що необхідні для правильного розуміння фінансових звітів, включаючи:

- определенней визнання доходів;

- методи оцінки основних засобів, необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;

- методи нарахування амортизації основних засобів, необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;

- методи оцінки вибуття запасів;

- спосіб визначення розміру сумнівних боргів;

- принципи нарахування і відповідності доходів і витрат;

- особливості визначення дати реалізації, суми доходу і т.д.

Розкриття загальної основи підготовки фінансової звітності підприємства може бути здійснене в такий спосіб. Наприклад, у примітках до фінансових звітів про облікову політику вказується, що фінансові звіти складені на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України, що не суперечать Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Облікова політика може змінюватися тільки в наступних випадках:

1) змінюються вимоги статуту підприємства;

2) змінюються вимоги органа, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

3) якщо зміни забезпечать достовірне відображення чи подій операцій у фінансової звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики для таких чи подій операції:

а) які відрізняються своїм змістом від попередніх чи подій операцій;

б) раніше яких не було; Якщо відбуваються зміни в обліковій політиці, то підприємство повинне розкрити в примітках до фінансових звітів:

- причини і сутність таких змін;

- суму коректування нерозподіленого прибутку на початок звітного чи року обґрунтувати неможливість її достовірного визначення;

- факт повторного представлення порівнянної інформації у фінансових чи звітах недоцільність її перерахунку.

Окремі П(С)БО установлюють вимоги до розкриття, що не стосуються безпосередньо конкретної статті фінансових звітів, а відносяться до звітності в цілому.

Вимоги до приміток фінансової звітності в цілому:

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності (П(С)БО №6).

Перегляд облікових оцінок (П(С)БО №6).

Зміна облікової політики (П(С)Б,О №6).

Події після дати балансу (П(С)БО №6).

Об'єднання підприємств і його наслідку (П(С)БО №19).

Консолідація фінансової звітності (П(С)БО №20).

Вплив змін валютних курсів (П(С)БО №21).

При виправленні помилок, що були допущені в попередніх звітних періодах, у примітках до фінансових звітів варто розкривати таку інформацію:

- зміст і сума помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, у які внесені коректування для цілей повторного представлення порівняльної інформації;

- факт повторного обнародування виправлених фінансових від- четов чи недоцільність повторного обнародування.

При зміні в облікових оцінках підприємство повинне розкрити в примітках до фінансових звітів наступну інформацію:

- зміст і суму змін в облікових оцінках, що мають істотний вплив на поточний період; чи,

- як очікується, істотно вплинуть на майбутні звітні періоди.

У разі потреби розкриття події, що произошли після дати балансу, варто представляти інформацію про:

- змісті події й оцінці його впливу на фінансовий результат; чи

- обґрунтування про неможливість визначення такої оцінки.

У випадку припинення діяльності підприємство повинне в примітках до фінансових звітів надати наступну інформацію:

1) причини припинення діяльності;

2) галузеві чи географічні сегменти;

3) дата фактичного припинення діяльності для облікових цілей;

4) спосіб припинення діяльності ( чипродаж відмовлення);

5) фінансовий результат отпрекращения діяльності, а також облік- ная політика, використовувана при визначенні суми прибутку чи збитку;

6) доход і чи прибуток збиток від звичайної діяльності даного виду за момент припинення разом з відповідними сумами за попередній звітний період.

У випадку об'єднання підприємств у примітках до фінансових звітів за звітний період, у якому відбулося таке об'єднання, варто привести таку інформацію:

- назву і загальну характеристику підприємств, що об'єдналися;

- метод обліку об'єднання;

- фактичну дату об'єднання для цілей бухгалтерського обліку;

- які-небудь операції, що є результатом об'єднання і які підприємство вирішило ліквідувати.

Якщо об'єднання підприємств відбулося в результаті покупки, то тоді в примітках до фінансових звітів варто розкрити:

- відсоток придбаних акцій із правом голосу;

- вартість придбання й опис зустрічної компенсації за покупку, которую було оплачено чи умовне підлягає оплаті;

- підхід до обліку гудвілу, (негативного гудвілу), методи і терміни його амортизації;

- погодженість чи гудвілу негативного гудвілу на початок і кінець періоду, що вказує:

- валову суму і накопичену амортизацію на початок і кінець звітного періоду;

- який-небудь додатковий чи гудвіл негативний гудвіл,

Відбитий протягом звітного періоду;

- амортизацію, нараховану протягом звітного періоду;

- які-небудь інші списання протягом звітного періоду. При об'єднанні компаній, що є об'єднанням інтересів, необхідно робити додаткові розкриття в примітках до фінансовим звітам, у тому числі:

- характеристика і кількість випущених акцій разом з відсотком акцій із правом голосу кожного підприємства, що були виміняні з метою об'єднання інтересів;

- суми активів і зобов'язань, внесених кожним підприємством;

- виторг від реалізації, інші доходи від операційної діяльності, чистий чи прибуток збиток кожного підприємства до моменту об'єднання, що включаються до складу чистого чи прибутку збитку, відбитих у фінансових звітах підприємств, що поєднуються.

У примітках до консолідованих фінансових звітів варто приводити:

- перелік значних дочірніх підприємств суказанием їх наи менований, країни реєстрації і місця перебування, частина власності, ав випадку відмінності, частина в розподілі голосів;

- характеристику методу, використаного для обліку дочірніх підприємств в окремих фінансових звітах материнського підприємства.

Крім того, при наявності, варто розкрити:

- причини, з яких дочірнє підприємство виключене з консолідації;

- характер відносин між материнським і дочірнім підприємством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому, чи прямо побічно, більше половиною голосів;

- назва підприємства, у якому материнському підприємству належить більше половини голосів, чи прямо побічно через (дочірні підприємства), але яке, через відсутність контролю, не є дочірнім підприємством;

- вплив чи покупки продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату складання фінансового звіту), результати звітного періоду і відповідні суми попереднього періоду;

- статті в консолідованих фінансових звітах, до яких застосовувалася різна облікова політика.

Щодо впливу змін валютних курсів підприємство повинне розкрити:

- суму курсової різниці, що включена до складу чистого чи прибутку збитку протягом звітного періоду;

- курсові різниці, включені до складу власного капіталу, а також інформацію, що пояснює різницю між сумами.той-який курсової різниці на початок і кінець звітного періоду.

1.3 Формування фінансової звітності бюджетних установ

Складання звітності завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових регістрах - специфічних матеріальних носіях бухгалтерської інформації (картки, меморіальні ордери, Книга-журнал Головна). Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська, а й інша інформація, яка має подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є бухгалтерська звітність.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів установи;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожна установа розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності установи;

послідовність - постійне (з року в рік) застосування установою обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань установи здійснюється, виходячи з припущення, що її діяльність триватиме далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів установи, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій установи в її фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності установи на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Державне казначейство України суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подачі, розгляд та затвердження. Усі бюджетні установи повинні дотримуватись правил і термінів складання звітності, подавати її в установленому порядку. Ніхто не має права складати та подавати не передбачені Держказначейством України звіти;

єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів та видатків установи на всіх рівнях Державного, місцевих бюджетів та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів. Достовірна звітність також необхідна для успішного виконання показників бюджету як по доходах, так і по видатках, для своєчасного реагування на відхилення. Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан установи, а також результати її діяльності. Достовірною вважається бухгалтерська звітність, сформульована та складена з урахуванням правил, встановлених нормативними актами системи нормативного регулювання. Слід зазначити, що при формуванні вимоги достовірності деякою мірою застосовується механічний підхід, оскільки для оцінки цієї вимоги знадобилося б узяти всі правила бухгалтерського обліку та проаналізувати, яким чином вони були б вжиті при складанні бухгалтерської звітності. Чисто теоретично це здійснити можливо, а практично досить важко;

простота, ясність, доступність та прозорість звітності, що необхідно для широкого залучення всіх працівників до управління, активізації людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

цілісність - вимога, пов'язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого [41, с. 74].

Звітність про виконання бюджету - це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених у таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов'язань, затверджених кошторисами, за відповідний звітний період.

На даний час існують такі визначення бухгалтерської звітності:

«Бухгалтерська звітність - сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

«Звітність - це сукупність затверджених в установленому порядку звітних форм, які об'єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств за відповідний період» (М.В. Кужельний).

«Звітність - це сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують господарську діяльність підприємств за установлений період часу» (А.Ш. Маргуліс).

«Бухгалтерська звітність являє собою комплекс показників виконання планових завдань та результатів господарської діяльності за звітний період, отриманий в бухгалтерському та інших видах обліку» (В.Ф. Палій).

«Звітність установи являє собою систему показників, які характеризують умови та результати її роботи за визначений період» (А.Н. Бєлов).

«Бухгалтерська звітність - система показників, яка відображає майновий та фінансовий стан на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період» (А.С. Бакаєв).

«Бухгалтерська звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)» (В.В. Сопко, В.М. Пархоменко).

«Звітність про виконання Державного бюджету - це метод узагальнення планових та звітних показників, приведених у певну систему, яка характеризує виконання бюджету за відповідний звітний період часу» (Є.П. Дідков).

Як бачимо з наведених визначень звітності провідними вченими та спеціалістами з бухгалтерського обліку як нашої країни, так і країн СНД (А.Н. Бєлов, Є.П. Дідков, А.М. Кузьмінський, М.В. Кужельний, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, В.М. Пархоменко, В.В. Сопко), в основі всіх тлумачень лежить загальне для всіх поняття «система показників».

Отже, зважаючи на всі ці визначення та з огляду на перехід вітчизняної економіки на рейки ринкових відносин, можна дати таке визначення звітності:

Звітність про виконання кошторисів бюджетних установ - це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності установи за відповідний звітний період.

Потрібно знати, що порядок складання звітності бюджетними установами розроблено відповідно до вимог: Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України»; постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.02 № 228, зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.02 № 57, зі змінами та доповненнями; Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, Інструкції по застосуванню Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, затверджених наказами Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 та 24.12.97 № 137, зі змінами і доповненнями. Державним казначейством України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства України регламентується Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 «Про Державне казначейство України», постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 і Положенням про Державне казначейство.

Центральні органи виконавчої влади та інші головні розпорядники бюджетних коштів, установи, організації, які отримують кошти державного бюджету, місячний звіт про виконання кошторисів подають у такому обсязі за формами .

2. Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах

2.1 Загальна характеристика підприємства

Торезьке вище професійне училище ім. О.Г. Стаханова починає свою історію з далекого 1943 року. В 1943 р. при Міністерстві трудових резервів створюється школа фабрично-заводського навчання № 11. А з 26 вересня 1947 року Наказом обласного управління профтехосвіти №514 в місті Чистяково Сталінської області на базі ФЗО № 11 створено школу ФЗО № 261. В ті роки нашій країні, а особливо Донбасу, потрібні були кваліфіковані робочі кадри для відбудови та подальшого розвитку вугільної промисловості та інших галузей народного господарства.

Однак школа ФЗО № 261 (а потім школа ФЗО № 262) все більше спеціалізувалася на підготовці робочих гірничих професій, в яких мали потребу шахти міста. У зв'язку з цим 3 жовтня 1949 року школа ФЗО №262 перейменована в Гірничо - промислову школу (ГПШ) № 34.

В школі розширювалася і поліпшувалася навчальна база, з року в рік збільшувався набір і випуск учнів. 17 серпня 1953 року на базі ГПШ № 34 створюється Гірничопромислове училище № 9.

В жовтні 1955 року училище перейшло на підготовку кваліфікованих робітників по програмі технічних училищ і було перейменоване в технічне училище № 3, а в липні 1963 року в міське професійно-технічне училище № 43 м. Тореза Донецької області.

З роками контингент учнів суттєво змінився. У навчальному закладі навчаються юнаки з неповною середньою освітою. З метою створення сприятливих умов отримання професії і одночасно загальної середньої освіти, постановою уряду створювались середні училища. Так, у березні 1965 року училище було реорганізоване в середнє гірниче професійно - технічне училище № 10. Ці роки силами педколективу та учнів створюється музей бойової та трудової слави. Зібрані матеріали, фотографії, оригінали документів визволителів Донбасу і міста Тореза, а також експонати, які розповідають про історію розвитку гірничої промисловості трудових досягнень, випускниках училища, його працівниках.

Йдуть роки. Будується новий сучасний навчальний комплекс. За допомогою виробничого об'єднання «Торезантрацит» монтуються нові кабінети, майстерні, навчальна лава, тир.

17 лютого 1978 року середньому ГПТУ № 110 присвоєно ім'я Героя Соціалістичної праці, знатного шахтаря, зачинателя стаханівського руху Олексія Григоровича Стаханова. Рішенням педагогічного колективу від 22.09.80 року прийнята постанова про створення в ПТУ кімнати-музею О.Г. Стаханова, а в 1985 році вона доповнена оригіналами документів і речей О.Г. Стаханова. При музеї функціонує клуб «Стахановець», працює група екскурсоводів з числа учнів. Кожен навчальний рік для першокурсників починається з екскурсії в музей, у ньому проводяться виховні години, зустрічі, бесіди, посвячення в робочі, свята. Музей ім. О.Г. Стаханова є живим організмом, який постійно поповнюється, удосконалюється та оновлюється. Учні пишаються тим, що навчаються у закладі, який носить ім'я легендарного земляка Донеччини. Вони впевнено продовжують трудові традиції О.Г. Стаханова.

Сьогодні ТВПУ ім. О.Г. Стаханова - могутній сучасний комплекс, розташований на 5-х гектарах, укомплектований висококваліфікованими педагогічними працівниками, які готують кваліфікованих робочих з професій:

електрослюсар підземний; електрозварник ручного зварювання;

електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування; електрогазозварник;

оператор ЕОМ; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних;

радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури; радіомонтер приймальних телевізійних антен;

слюсар КВП та автоматики;

кухар, кондитер;

офіціант, бармен, буфетник;

продавець продовольчих товарів; продавець непродовольчих товарів;

соціальний робітник;

молодших спеціалістів за спеціальностями:

експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання і автоматичних пристроїв;

конструювання, виробництво і виробниче обслуговування радіотехнічних пристроїв.

В училищі діють 37 кабінетів теоретичного навчання.

Майстерні:

радіомонтажна;

радіоприймальних і передавальних антен;

2 полігони: гірничих машин та електровозний;

учбова лава;

електромонтажні - 3;

слюсарна;

машинний зал;

майстерня обліковців - 2;

комп'ютерна зала;

лабораторії:

офіціантів;

барменів;

буфетників;

продавців продовольчих товарів;

продавців непродовольчих товарів;

кухарів, кондитерів - 2;

інформатики і комп'ютерної техніки;

телебачення та електроніки;

автоматики;

лабораторія конструювання РEA і стандартизації лабораторія антенних пристроїв РEA;

метрології та вимірювальної техніки;

На балансі навчального закладу знаходяться 20 навчально-побутових корпусів, у тому числі: їдальня, спортивний комплекс, актова зала, гуртожиток, 2 бібліотеки; обладнання на суму 1024490,00 грн. Бібліотечний фонд складає 78211 примірників.

В училищі працює лабораторія Міжнародного інституту незалежних педагогічних досліджень (МІНПІ) ЮНЕСКО під керівництвом директора училища Подлєсної І.М. «Професійне становлення і творчий розвиток особистості»

2.2 Організація бухгалтерського обліку в установі

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації й узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безупинного і документального обліку всіх господарських операцій.

Бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій ведеться шляхом подвійного запису на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку, включених у робочий план рахунків бухгалтерського обліку. Дані аналітичного обліку повинні відповідати оборотам і залишкам по рахунках синтетичного обліку, усі господарські операції і результати інвентаризації підлягають своєчасної реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без пропусків чи вилучень;

Бухгалтерський облік у бюджетних установах є системою контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів, будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції, але має певні особливості і розглядається як окремий вид діяльності та самостійний навчальний курс. Бюджетні установи є юридичними особами, мають замкнену систему обліку і ведуть облікову політику, спрямовану не на зіставлення витрат і результатів праці та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг - рисунок 2.2.

Рисунок 2.2 - Облікова політика бюджетної установи

Це положення і визначає основну задачу бухгалтерського обліку в бюджетних установах -- повне і своєчасне відображення фінансово-господарських операцій з використання бюджетних і позабюджетних коштів відповідно до їх цільового призначення.

Для поточного бухгалтерського обліку операцій в установах та організаціях, що утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, застосовується План рахунків і порядок його застосування, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114. Усі рахунки згруповано в два розділи: І розділ -- балансові рахунки, ІІ розділ -- позабалансові рахунки. Балансові рахунки об'єднано у вісім класів й умовно поділено на рахунки по довгострокових (терміном більше бюджетного року) операціях і короткострокових операціях, що проводяться протягом бюджетного року.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах ведеться за певною формою як системою регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 (далі -- Закон про бухгалтерський облік) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних.

Зокрема в Торезькому Пенсійному Фонді основною формою бухгалтерського обліку в бюджетних установах є форма «Журнал-Головна»-- різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми, рекомендованої Інструкцією з бухгалтерського обліку № 61.

Регістром синтетичного обліку за форми «Журнал-Головна» є книга Журнал-Головна, яка і дала назву формі обліку. За рішенням головного бухгалтера вона може вестися за синтетичними рахунками чи субрахунками. Аналітичний облік організується в книгах, на картках або в відомостях. Щомісячно для звірки аналітичного обліку із записами в книзі «Журнал-Головна» складаються оборотні відомості за кожною групою аналітичних рахунків, об'єднаних відповідним синтетичним рахунком.

Підставою для записів в книгу Журнал-Головна і регістри аналітичного обліку є меморіальні ордери і додані до них первинні документи. Меморіальні ордери є одночасно й накопичувальними відомостями, яким присвоєні постійні номери. Кожний з них призначений для відображення певних операцій:

меморіальний ордер 1- накопичувальна відомість по касових операціях (Ф.380);

меморіальний ордер 2 - накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (Ф.381);

меморіальний ордер 3 - накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (Ф382);

меморіальний ордер 4 - накопичувальна відомість по розрахунках з іншими дебіторами (Ф.408);

меморіальний ордер 5 - звід розрахункових відомостей по заробітній платі і стипендіям (Ф.405);

меморіальний ордер 6 - накопичувальна відомість по розрахунках з іншими кредиторами (Ф.409);

меморіальний ордер 7 - накопичувальна відомість по розрахунках у порядку планових платежів (Ф.410);

меморіальний ордер 8 - накопичувальна відомість по розрахунках з підзвітними особами (Ф.386);

меморіальний ордер 9 - накопичувальна відомість по вибуттю і переміщенню основних засобів і необоротних активів (Ф.438);

меморіальний ордер 10 - накопичувальна відомість по вибуттю і переміщенню матеріальних і швидкозношуючихся предметів (Ф.439);

меморіальний ордер 11 - звід накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування (Ф.398);

меморіальний ордер 12 - звід накопичувальних відомостей про витрату продуктів харчування (Ф.411);

меморіальний ордер 13 - накопичувальна відомість витрати матеріалів (Ф.396);

меморіальний ордер 14 - накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (Ф.409);

меморіальний ордер 15 - звід відомостей по розрахунках з родителями за зміст дітей (Ф.406).

По інших операціях складаються окремі меморіальні ордери ф.274, що нумеруються починаючи з 16 за кожен місяць окремо .

Бухгалтерськими документами оформляються будь-які господарські операції в тій послідовності в який вони відбуваються. Це забезпечує суцільний, безупинний облік всіх об'єктів обліку; юридичне обґрунтування бухгалтерських записів, що роблять на підставі документів, що мають доказову силу; використання документів для поточного контролю й оперативного керівництва господарською діяльністю організації; контроль за схоронністю власності, тому що документами підтверджується матеріальна відповідальність працівників за довірені їм цінності; зміцнення законності, оскільки документи служать основними джерелами зведень для наступного контролю правильності, доцільності і законності кожної господарської операції при документальних ревізіях.

2.3 Порядок складання звітності річної та закриття рахунків

Відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", постанов Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", від 28.02.2002 N 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" та від 17.05.2002 N 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання", наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2002 N 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету", Наказу Державного казначейства України від 10.01.2011 № 3 «Про порядок складання річних фінансових звітів за 2011 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» та інших нормативно-правових актів з питань бюджетних відносин встановлюється порядок складання форм річної фінансової звітності для установ та організацій, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів.

Форма N 1 "Баланс" містить узагальнені підсумкові показники, отримані на підставі звірених даних бухгалтерських документів за станом на кінець бюджетного періоду. Звітні дані мають бути достовірними, об'єктивними, реальними. Звітні дані статей Балансу на початок року повинні бути тотожні даним графи на кінець попереднього року.

Установи складають єдиний Баланс (форма N 1) за всіма рахунками, про всі господарські операції за всіма коштами загального і спеціального фондів, за всіма видами бюджетів.

Розглянемо порядок складання активу балансу бюджетної установи.

У розділі I "Необоротні активи" відображається вартість матеріальних і нематеріальних активів установи, отриманих і призначених для використання установою.

В рядках 110, 120, 130 "Залишкова вартість" наводиться залишкова вартість необоротних активів, яка визначається розрахунковим шляхом як різниця між первісною (відновлювальною) вартістю та сумою зносу наведеною відповідно в рядках 112, 122, 132 "Первісна вартість та 111, 121, 131 "Знос".

В рядку 140 "Незавершене капітальне будівництво відображається вартості незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення) необоротних активів у сумі фактичних видатків за незавершеним капітальним будівництвом, які були проведені протягом минулих бюджетних періодів.

У розділі II "Оборотні активи" відображаються грошові кошти та їх еквівалентів, а також інші активи, що призначені для реалізації або використання протягом року.

Дані рядку 150 "Матеріали і продукти харчування" призначені для відображення вартості матеріалів та продуктів харчування, що зберігаються на складах або в коморах: реактивів і хімікатів, скла і хімпосуду, металу, електроматеріалу і радіоматеріалу, радіоламп, фотоприладдя, паперу, медикаментів, компонентів, бактерицидних препаратів, перев'язувальних засобів, господарських матеріалів, що використовуються для поточних потреб установ (електричні лампи, мило, щітки та ін.), будівельних матеріалів для поточного ремонту; усіх видів палива, пального і мастильних матеріалів (дрова, вугілля, торф, бензин, гас, мазут, автол та ін.); поворотної тари та обмінної тари (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки та ін.); запасних частин для ремонту і заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних та ін.), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів; сіна, вівса, інших видів кормів і фуражу для худоби та інших тварин, а також насіння, добрив та інших матеріалів.

У рядку 160 наводиться вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких не перевищує одного року.

Всі інші запаси, що не враховані в рядках 150 "Матеріали і продукти харчування" та 160 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", наводять в рядку 170 "Інші запаси», тобто в ньому наводять вартість сировини і матеріалів, конструкцій, деталей і спеціального обладнання, що призначені для науково-дослідних робіт і капітального будівництва; тварин на вирощуванні і відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, хутрових звірів незалежно від їх вартості; готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, готової друкованої продукції та продукції підсобних сільських і навчально-дослідних господарств.

Загальна дебіторська заборгованості юридичних та/або фізичних осіб відображається в рядку 180 "Дебіторська заборгованість" на підставі наступних даних:

1) "Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги" - призначені для відображення дебіторської заборгованості установ за оплачені матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги;

2) "Розрахунки із податків та платежів" - наводиться сума переплат за податками, зборами (обов'язковими платежами), а також інша дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

3)"Розрахунки із страхування" - відображається дебіторська заборгованість бюджетній установі Фондів та інших організацій, що проводять страхування;

4) "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" - відображається заборгованість за сумами недостач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, сумами збитків від псування матеріальних цінностей, віднесеними на рахунок винних осіб, та іншими сумами, що підлягають утриманню в установленому порядку;

5) "Розрахунки за спеціальними видами платежів" - застосовується для відображення дебіторської заборгованості з відшкодування батьками за утримання дітей у дитячих закладах; за навчання дітей у музичних школах; за утримання дітей у школах-інтернатах; за харчування дітей в інтернатах при школах; працівників за формений одяг та харчування;

6) "Розрахунки з підзвітними особами" - відображається дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами;

7) "Розрахунки за іншими операціями".

В рядку 210 "Короткострокові векселі одержані" наводиться сума короткострокових векселів, що отримані бюджетною установою у випадках, передбачених законодавством України.

Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються наступним чином :

1) в рядку 220 "Інші кошти" відображають суму коштів, що перебуває в акредитивах, чекових книжках, смарт-картках, оплачених талонах на бензин, мазут, харчування тощо, оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, повідомленнях на поштові перекази та в інших грошових документах;

2) в рядку 230 "Грошові кошти в дорозі" відображають грошові кошти що є власністю установи, але тимчасово відсутні на рахунках. Наприклад готівкові кошти, які були проінкасовані, але ще не зараховані на рахунок в банку;

3) в рядку 240 "Рахунки в банках» відображається залишок невикористаних коштів, що зберігаються бюджетною установою на поточних рахунках у банках;

4) в рядках 250 "Рахунки в казначействі загального фонду", 260 "Рахунки в казначействі спеціального фонду" та 270 "Інші рахунки в казначействі" наводиться залишок невикористаних коштів бюджетної установи, що зберігаються на спеціальних реєстраційних рахунках в органі Державного казначейства України;

5) в рядку 280 "Каса" наводиться залишок коштів, які зберігаються в касі бюджетної установи на звітну дату в національній та іноземній валюті, що перерахована в національну валюту за курсом Національного банку України.

Розділ III "Витрати" по графі "На кінець року", в річному фінансовому звіті не заповнюється. Усі фактичні видатки і витрати бюджетної установи, проведені у звітному періоді, остаточними оборотами в кінці року списуються на результати виконання кошторису за рік.

Також розглянемо порядок складання пасиву балансу бюджетної установи.

Розділ I "Власний капітал" призначений для відображення сум фондів бюджетних установ і фінансових результатів діяльності за минулі роки.

Фонди бюджетних установ складаються з фонду в необоротних активах і фонду в малоцінних та швидкозношуваних предметах:

1) в рядку 330 "Фонд у необоротних активах" наводиться сума вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, незавершене капітальне будівництво, створення, виготовлення необоротних активів, що перебувають у безпосередньому розпорядженні бюджетної установи, з вирахуванням нарахованого зносу;

2) в рядку 340 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах" відображається сума вкладення у фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах, термін експлуатації яких не перевищує одного року.

Показник за рядком 350 "Результат виконання кошторису за загальним фондом" відповідає відповідним залишкам на початок та на кінець року у книзі "Журнал-головна" за субрахунком 431.

Показник за рядком 360 "Результат виконання кошторису за спеціальним фондом" відповідає відповідним залишкам на початок та на кінець року у книзі "Журнал-головна" за субрахунком 432.

Показник за рядками 350 та 360 може бути від'ємний.

Показники по результатам переоцінок не відображаються на початок та кінець року. Результат суми переоцінок у кінці року підсумковими оборотами переноситься на результат виконання кошторису.

У розділі II "Зобов'язання" відображаються поточні та довгострокові зобов'язання бюджетних установ.

Довгострокові зобов'язання (рядок 380) - це зобов'язання установ, погашення яких буде проведено після завершення звітного бюджетного періоду відповідно до законодавства.

В рядку 390 "Короткострокові позики" відображаються короткострокові кредити та позики, одержані бюджетною установою у банках та інших фінансових установах, відповідно до законодавства України.

В рядку 410 "Короткострокові векселі видані"наводиться сума векселів, виданих бюджетною установою згідно із законодавством України, термін сплати яких установлено протягом одного бюджетного року.

Загальна сума кредиторської заборгованості бюджетної установи перед фізичними або юридичними особами наводиться в рядку 420 й утворюється з заборгованості за операціями:

1)"Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги" (рядок 421);

2) "Розрахунки за спеціальними видами платежів" (рядок 422) - кредиторська заборгованість за спеціальними видами платежів: перед батьками за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, за навчання дітей у музичних школах, за утримання дітей у школах-інтернатах, перед працівниками за формений одяг та харчування, за харчування дітей в інтернатах при школах;

3) "Розрахунки із податків та платежів (рядок 423) - кредиторська заборгованість бюджетної установи з податків та платежів у бюджет та інших розрахунків з бюджетом;

4) "Розрахунки із страхування" (рядок 424);

5) "Розрахунки із заробітної плати" (рядок 425);

6) "Розрахунки зі стипендіатами" (рядок 426) - відображаються суми розрахунків зі студентами й аспірантами вузів, науково-дослідних установ та учнями технікумів, училищ, шкіл, слухачами курсів за стипендіями;

7) "Розрахунки з підзвітними особами" (рядок 427) - відображається кредиторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами;

8) "Розрахунки за депозитними сумами" (рядок 428) - наводяться суми коштів, які на кінець бюджетного періоду надійшли на ім'я бюджетної установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням;

9) "Розрахунки за іншими операціями" (рядок 429)- відображаються суми кредиторської заборгованості за всіма іншими операціями бюджетної установи, що не ввійшли до рядків 421 - 428. Також відображаються суми кредиторської заборгованості, які склалися на початок року за розрахунками з працівниками за товари, продані в кредит торговельними організаціями, за заробітною платою з безготівкового перерахування на особистий вклад працівника в установу банку, за утриманням членських профспілкових внесків, за виконавчими листами та іншими документами.

Розділ III "Доходи", у річному фінансовому звіті не заповнюється. Усі доходи бюджетної установи, отримані у звітному періоді на виконання кошторису, остаточними оборотами в кінці року списуються на результати виконання кошторису за рік.

Кожна установа заповнює в Балансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Форма N 2д "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" складається розпорядниками і одержувачами коштів бюджету на підставі даних про отримані і використані асигнування із загального фонду бюджету згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіт складається за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Крім того, складається зведений звіт форми N 2 за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету.

"Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" (форма N 2д, N 2м) складається за кожним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. Крім того, складається зведений звіт форми N 2д, N 2м за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або за всіма кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів

Заповнення окремих граф звітів форми N 2д, N 2м здійснюється у такому порядку:

1) у графі 4 "Затверджено кошторисом на рік" проставляється затверджена в кошторисі річна сума планового асигнування загального фонду з урахуванням змін, унесених до кошторису протягом звітного періоду;

2) у графі 5 "Залишок на початок року" - залишку не повинно бути;

3) у графі 6 "Надійшло коштів за звітний період" відображається сума коштів загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, яка фактично надійшла на ім'я установи. У цій графі наводиться сума курсової різниці на залишки коштів на валютному рахунку;

4) у графі 7 "Касові видатки" відображається сума касових видатків загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів з реєстраційних (поточних) рахунків установи, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків) за всіма операціями. Видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні (поточні) рахунки на відновлення касових видатків, які були проведені в поточному році;

5) у графі 8 "Фактичні видатки" наводиться сума фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, у тому числі видатків за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою заробітною платою, за стипендіями тощо, мінус суми відновлених касових видатків, проведених у поточному році, на які коригуються фактичні видатки. У цій графі наводиться сума курсової різниці при проведенні переоцінки зобов'язань, узятих в іноземній валюті. Одержувачі у формі N 2д, N 2м "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" графу 8 "Фактичні видатки" не заповнюють;