Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах

6) у графі 9 "Залишок на кінець звітного періоду" залишку не повинно бути.

Звіти форми N 4 про надходження і використання коштів спеціального фонду складаються установами, які отримують кошти державного бюджету в розрізі кодів програмної класифікації видатків за наступними формами.

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами" (форма N 4-1д, N 4-1м) складається установами, що мають право, відповідно до законодавства України, отримувати плату за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи; кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або виробничої діяльності; плату за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна. Бюджетні установи використовують ці кошти за цільовим призначенням згідно з кошторисом.

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" (форма N 4-2д, N 4-2м) складається установами, що отримують гранти та дарунки, благодійні внески, а також кошти на виконання окремих доручень. Сюди також відносяться інвестиції, що згідно із законодавством України отримують бюджетні установи, у тому числі на будівництво житла..

"Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" (форма N 4-3д, N 4-3м) складається установами, які за розподілами головних розпорядників бюджетних коштів отримують кошти, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

"Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів" (форма N 4-4д) складається установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету і отримують субвенцію з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів.

Заповнення окремих граф звітів про надходження і використання коштів спеціального фонду здійснюється у такому порядку:

у графі "Затверджено кошторисом на рік" відображається річна сума планових показників за відповідним джерелом надходжень спеціального фонду. Якщо протягом звітного року до кошторису були внесені зміни, то в графі проставляються кошторисні призначення з урахуванням унесених змін;

у графах "Залишок на початок року" "Залишок на кінець звітного періоду" форм N 4-1д, N 4-1м, N 4-2д, N 4-2м та N 4-4д наводяться загальні суми залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках без розподілу за кодами економічної класифікації видатків бюджету;

у графі "Залишок на початок року" та "Залишок на кінець звітного періоду" форм N 4-3д, N 4-3м у розпорядників бюджетних коштів залишків грошових коштів не повинно бути;

у графі "Перераховано залишок" відображається сума коштів спеціального фонду минулого звітного року, що була перерахована у звітному періоді (повернена установі, що надала ці кошти тощо) і не є касовими видатками, а також не може бути віднесена на зменшення надходжень поточного року;

у графі "Отримано залишок" форм N 4-1д та N 4-1м відображається сума коштів минулого бюджетного періоду, що була отримана установою у звітному періоді. У формі така сума відображається без розподілу за кодами економічної класифікації видатків бюджету;

у графі "Нараховано доходів" формі N 4-1д та N 4-1м відображається сума доходу, нарахованого за окремими видами діяльності установи.

у графі "Надійшло коштів" відображається сума надходжень спеціального фонду за відповідним джерелом надходжень, яка надійшла на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи у звітному році, мінус суми коштів, що повернені фізичним і юридичним особам та/або перераховані підвідомчим установам або установам вищого рівня, з надходжень поточного року в грошовій та натуральній формах;

у графі "Касові видатки - усього" відображається сума касових видатків спеціального фонду бюджету за відповідним джерелом надходжень у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів зі спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих у органах Державного казначейства України;

у графі "Касові видатки - у т.ч. спрямовано на погашення заборгованості загального фонду" форми N 4-1д, N 4-1м відображається сума касових видатків спеціального фонду бюджету, що були направлені на погашення заборгованості загального фонду бюджету;

у графі "Фактичні видатки - усього" відображаються фактичні видатки бюджетної установи за звітний період у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. Тобто дійсні витрати, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, у тому числі видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і невиплаченою заробітною платою, стипендіями тощо. У цій графі наводиться сума курсової різниці при проведенні переоцінки зобов'язань, узятих в іноземній валюті. Одержувачі у формі N 4-3д, N 4-3м "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" графу "Фактичні видатки - усього" не заповнюють;

у графі "Фактичні видатки - у т.ч. проведені за видатками загального фонду" форми N 4-1д, N 4-1м відображаються суми фактичних видатків спеціального фонду, що проведені на погашення зобов'язань за видатками загального фонду бюджету.

Показник за рядком 010 "Надходження коштів - усього" форм фінансової звітності N 4-1, N 4-2, N 4-4 у графі "Затверджено кошторисом на рік" відображає загальну суму за джерелами надходження коштів, у тому числі і фінансування.

У рядку "Фінансування" проставляються суми залишків грошових коштів, що склалися на спеціальних реєстраційних рахунках на початок року, за умови внесення на їх суму змін до кошторису. Обсяги фінансування враховують у загальній сумі надходжень.

При перерахуванні власних надходжень бюджетних установ у частині плати за послуги, що надаються бюджетними установами, отриманих у поточному році між установами вищого та нижчого рівнів у межах однієї програми або навпаки - установа, що перераховує їх відображає як зменшення доходів у звіті форми N 4-1д, N 4-1м.

Установа, що отримує кошти, відображає їх як надходження доходів та використовує згідно з кошторисом.

Кожна бюджетна установа складає та подає у складі річного фінансового звіту тільки ті форми N 4д, N 4м звітів про кошти спеціального фонду за відповідними джерелами надходжень, які має установа.

Форма N 5 "Звіт про рух необоротних активів" відображає вартість необоротних активів бюджетної установи на початок і кінець року, їх рух протягом звітного року.

Форма N 6 "Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування" відображає рух протягом року матеріалів і продуктів харчування та їх залишки на початок і кінець року.

"Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" (форма N 7д, N 7м) складається установами, що отримують кошти бюджету на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла в установі при виконанні кошторису за звітний та минулі роки і яка на кінець звітного року залишилась на обліку або була списана. Звіт складається в розрізі кодів економічної та програмної класифікації видатків і містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як за видатками, так і за нарахованими доходами.

До форми N 7 включається заборгованість за сумами недостач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, збитків за псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок винних осіб, та за іншими сумами, що підлягають утриманню в установленому порядку. Ця заборгованість відображається за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким вона була проведена при виконанні кошторису (придбано матеріальні цінності, отримана готівка в банку тощо).

Форма N 9 "Звіт про результати фінансової діяльності" складається бюджетними установами для відображення результату їх фінансової діяльності за звітний рік. Результат фінансової діяльності бюджетної установи визначається шляхом списання підсумковими оборотами доходів та видатків за звітний рік.

У звіті відображаються операції, проведені за доходами, видатками бюджетної установи, операції, наслідками яких є збільшення або зменшення доходів та/або видатків бюджетної установи. Так результат переоцінок може впливати як на збільшення доходів бюджетної установи, так і на збільшення видатків.

Форма N 15 "Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах" відображає недостачі та крадіжки грошей і матеріальних цінностей в розрізі заходів, що були проведені для їх усунення.

При складанні форм річної фінансової звітності застосовуються коди бюджетної класифікації, перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" з подальшими змінами та доповненнями .

Правильність складання річних фінансових звітів визначається шляхом перевірки та порівняння окремих показників у відповідних формах фінансових звітів

Списання доходів та видатків для визначення фінансового результату виконання кошторису за 2008 рік бюджетні установи здійснюють відповідно до Порядку здійснення річних остаточних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ за 2008 рік.

Операції по річному закриттю рахунків приведені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Операції по річному закриттю рахунків

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1.Стісуються одержані у звітному році асигнування загального фонду	701,702,681	431
2.Списуються одержані у звітному році доходи спеціального фонду: що належать до поточного бюджетного періоду що належать до майбутніх періодів	711--714, 682 711	432 716
3.Списуються доходи за спеціальними коштами, одержані у минулому, а витрачені у поточному бюджетному періоді	716	432
4.Списуються доходи спеціального фонду кошторису, використані на покриття видатків загального фонду	715	432
5. Списуються результати реалізації продукції, робіт послуг виробничих (навчальних) майстерень, підсобних сільських господарств, науково-дослідних робіт за договорами і т. ін. : прибутки збитки	721,722,723 432	432 721,722,723
6.Списуються видатки за рахунок коштів загального фонду	431	801, 802
7.Списуються видатки за рахунок коштів спеціального фонду	432	811-813
8.Списуються результати переоцінок матеріальних цінностей, придбаних за рахунок коштів: загального фонду спеціального фонду	431 432	441 441
9. Списуються нараховані курсові річниці за операціями з іноземною валютою: за загальним фондом за спеціальним фондом	431 442 432 442	442 431 442 432

2.4 Застосування інформаційних технологій при складанні звітності

Якщо не брати до уваги навмисні дії, то всі помилки бухгалтерського обліку відбуваються або через недбайливість (наприклад, арифметичні помилки), або через незнання особливостей ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій. Такі помилки практично неминучі при ручному обліку чи при використанні застарілих чи нелегальних версій програмних комплексів.

Гарні бухгалтерські системи поза залежністю від їхнього масштабу, программно-аппаратной платформи і вартості повинні забезпечувати якісне ведення обліку, бути надійними і зручними в експлуатації.

У функціональному аспекті бухгалтерські системи повинні, принаймні, безпомилково робити арифметичні розрахунки; забезпечувати підготовку, заповнення, перевірку і роздруківку первинних і звітних документів довільної форми; здійснювати безпомилкове перенесення даних з однієї друкованої форми в іншу; робити нагромадження підсумків і числення відсотків довільного ступеня складності; забезпечувати звертання до даних і звітів за минулі періоди (вести архів).

Для того, щоб забезпечити зазначені можливості, система повинна мати єдину базу даних по поточному стані бухгалтерського обліку на підприємстві й архівних матеріалах, будь-які зведення з який можуть бути легко отримані по запиті користувача. У залежності від особливостей обліку на підприємстві бази даних можуть мати різну структуру, але в обов'язковому порядку повинні відповідати структурі прийнятого плану рахунків, що задає основні параметри настроювання системи на конкретну облікову діяльність. Модулі системи, що забезпечують проведення розрахунків, підсумовування підсумків і нарахування відсотків, повинні використовувати розрахункові нормативи, що прийняті в поточний час.

Надійність системи в комп'ютерному плані означає захищеність її від випадкових збоїв і в деяких випадках від навмисного псування даних.

Як відомо, сучасні персональні комп'ютери є досить відкритими, тому не можна вірогідно гарантувати захист чисто на фізичному рівні. Важливо, що б після збою зруйновану базу даних можна було легко відновити, а роботу системи відновити в найкоротший термін. Гарні бухгалтерські системи відповідають цим вимогам. Не менш важливо, щоб фірма - розроблювач бухгалтерської програми мала значний досвід роботи і солідну репутацію. При виборі системи варто враховувати ті обставини, що надалі до продавця прийдеться неодноразово звертатися і за радою чи консультацією, і за заміною застарілої версії на більш свіжу.

На ринку програмного забезпечення в даний момент є достатня кількість спеціалізованих бухгалтерських програм, але для бюджетних організацій придатним продуктом є система "ПАРУС".

Система "ПАРУС" являє собою комплекс програм, що забезпечують комплексну автоматизацію установи в цілому, у тому числі й облікові роботи. Програма цілком локалізована під українське законодавство.

Система автоматизації бухгалтерського обліку призначена для підготовки й обліку фінансово-господарських документів, накопичення інформації про господарські операції на бухгалтерських рахунках, одержання внутрішньої і зовнішньої звітності установ, що фінансуються з бюджету.

Система має різні комплектації, що визначають її функціональні можливості. Базовий комплект системи являє собою мінімальний функціональний набір системи і дозволяє:

1) готувати платіжні і господарські документи;

2) вести облік основних засобів і нематеріальних активів, робити переоцінку і розрахунок зносу по них;

3) вести облік матеріальних цінностей, продуктів харчування по місцях збереження в грошовому і кількісному вираженні в розрізі матеріально-відповідальних осіб;

4) вести облік коштів ;

5) вести облік взаємних розрахунків з установами й організаціями, розрахунків у порядку планових платежів, розрахунків з підзвітними особами;

6) вести облік виконання кошторису витрат у розрізі касових і фактичних витрат установи;

7) одержувати щомісячну звітність по русі засобів по рахунках у виді меморіальних ордерів, оборотних відомостей руху матеріальних цінностей, книг касових і фактичних витрат;

8) одержувати головну книгу, баланс установи, додатка до балансу й інші звітні документи для представлення в державні і податкові органи.

Система охоплює всі стадії бухгалтерського обліку.

На першій стадії оформляються необхідні документи, що служать підставою для переміщення коштів чи матеріальних цінностей.

На другій стадії операції, зроблені на підставі відповідних документів, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

Передбачений також комплекс спеціальних засобів, що дозволяють:

1) вести облік усіх господарських операцій у хронологічному порядку з відображенням засобів на синтетичних рахунках і рахунках аналітичного обліку;

2) вести облік основних засобів в інвентарній картці, розраховувати по них знос, реєструвати операції з інвентарними об'єктами;

3) вести облік матеріальних запасів по місцях збереження в розрізі матеріально-відповідальних осіб;

4) вести облік касових і фактичних витрат у розрізі бюджетної класифікації, а також вести облік розрахунків з дебіторами і кредиторами.

На третій стадії готуються внутрішні і зовнішні звітні документи по фактах фінансово-господарської діяльності за визначений обліковий період.

На четвертій, заключній, стадії проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності установи. На цій стадії можна використовувати систему для одержання додаткової інформації, необхідної при проведенні аналізу.

Характерною рисою системи є її настроювання. Настроювання системи забезпечується так званими словниками. Це спеціальний засіб, де зосереджена вся інформація, що визначає особливості кожної конкретної бухгалтерії. Крім того, за допомогою спеціального засобу - генератора табличних додатків - можна готувати додатки до балансу даної установи.

Для забезпечення надійності і схоронності даних бухгалтерського обліку вхід у систему може бути захищений особистим паролем. Для відновлення даних після можливих збоїв апаратури система постачена спеціальними засобами перевірки цілісності даних і їхньої корекції.

Система безупинно удосконалюється і допрацьовується.

Усі засоби ведення бухгалтерського обліку, настроювання і підготовки системи до роботи, а також допоміжні засоби забезпечення роботи системи об'єднані в тематичні розділи, представлені в головному меню, виведеному на екран відразу після завантаження системи.

Головне меню поділяється на наступні розділи:

1) Документи. Тут відображається підготовка платіжних і внутрішніх документів на переміщення матеріальних цінностей;

2) Облік. Це найважливіший розділ системи, у якому накопичуються дані про всі господарські операції, що реєструються кожного дня. На підставі цих даних складаються оборотні відомості і звітні документи, формуються відомості дебіторської і кредиторської заборгованості;

3) Оборотки. Тут проходить формування оборотних відомостей взаємних розрахунків по об'єктах аналітичного обліку. Оборотні відомості формуються або автоматично, або вручну за даними господарських операцій;

4) Звіти. Після обробки в обліку всіх документів, що надійшли, виробляється формування і печатка меморіальних і зведених меморіальних ордерів, головної книги, книги касових витрат, книги фактичних витрат, книги цільових витрат, балансу установи, оборотного балансу, додатків до балансу і звітних документів з розрахунку податків;

5) Залишки. У даному розділі фіксується фінансово-господарський стан установи на початок кожного місяця. Якщо протягом місяця відображати усі факти господарської діяльності в журналі реєстрації господарських операцій системи, то наприкінці місяця можна обчислити залишки на початок нового місяця.

6) Словники. Тут здійснюється ведення нормативно-довідкової інформації системи. З його допомогою база даних системи наповняється інформацією, що використовується постійно в поточній роботі.

7) Сервіс. Даний розділ використовується для виконання різних сервісних функцій по обслуговуванню системи і розділів інформації, резервного збереження і відновлення інформації.

Відразу після запуску системи на екран виводиться головне меню, де міститься список розділів системи. За допомогою головного меню вибирається потрібний розділ і відкривається доступ до меню, що містить список підрозділів обраного розділу.

Перед формуванням балансу установи проходить обчислення вихідних залишків по рахунках за звітний місяць. При обчисленні вихідного залишку по рахунку розрахунків залишок формується на підставі даних відомості розрахунків по цьому рахунку. У цьому випадку для правильного формування вихідного залишку необхідно, щоб вхідні залишки й обороти у відомості розрахунків з дебіторами і кредиторами збігалися з вхідними синтетичними залишками по рахунку й оборотам по рахунку в обліку господарських операцій.

У системі для збереження опису структури і рядків балансу використовується словник "Опис балансу". Для правильного формування підсумків, перед формуванням балансу варто перевірити відповідність настроювання словника "Опис балансу" загальному настроюванню системи.

При закритті облікового періоду в системі передбачена можливість автоматичного переносу на початок наступного місяця залишків трьох видів: залишків засобів на рахунках, залишків по меморіальних цінностях і залишків дебіторської і кредиторської заборгованостей.

У системі перенос залишків усіх видів об'єднаний у єдину процедуру.

Для переносу залишків необхідно:

1) вибрати в головному меню системи розділ "Залишки", потім "Перенести залишки на наступний місяць";

2) у списку, що з'явився на екрані, вибрати місяць, а потім і рік обліку;

3) задати необхідні значення;

4) почати перенос залишків.

У результаті переносу всіх залишків система автоматично зареєструє залишки засобів по рахунках на початок наступного місяця. Для рахунків, по яких вівся розширений аналітичний облік, будуть визначені залишки не тільки по всім аналітичним рахункам, що згадуються в господарських операціях, але і розрахований сумарний залишок по синтетичному рахунку.

Для підготовки та подачи фінансової звітності установа користується програмним комплексом АРМ “Бест Звіт”, який надає можливість:

генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми відповідно до діючого законодавства:

перевіряти в автоматизованому режимі заповнення звітних форм, фіксуючи помилки окремим протоколом;

захищати дані, що передаються до податкових органів, від несанкціонованого доступу та коригування шляхом “електронного підпису” електронного звіту платником;

накопичувати і використовувати дані електронних звітів;

друкувати форми електронних звітів - отримувати обов'язкові паперові копії звітних форм.

3. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства за даними фінансової звітності

3.1 Порядок аналізу звітності

Аналіз звітності досліджує господарські процеси підприємств і кінцеві виробничо-фінансові результати їхньої діяльності. У процесі економічного аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку, проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу, визначається вплив факторів на величину результативних показників, виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості і перспективи. На основі економічного аналізу розробляються управлінські рішення. Використовуючи інформацію бухгалтерського обліку й аналізу, керівники і колективи установ можуть оперативно вживати заходи по усуненню прорахунків і відхилень від затверджених нормативів у ході господарської і фінансової діяльності.

Економічний аналіз діяльності установ в основному носить ретроспективний характер, тобто проводиться після здійснення господарських актів. На практиці економічний аналіз проводиться за підсумками роботи за визначений період, як правило, за рік.

Основою для аналізу є звітність установи. Аналіз бухгалтерської звітності - це процес, за допомогою якого ми можемо оцінити минуле і поточне фінансове становище і результати діяльності установи, при цьому головною метою є оцінка фінансово-господарської діяльності щодо майбутніх умов існування.

При проведенні аналізу повинна бути підтверджена вірогідність звітності, перевірене розгорнуте відображення в балансі дебіторської і кредиторської заборгованості, закриття рахунків обліку витрат по закінченні року, відповідність основних показників усіх форм звітності, складання звітності в розрізі джерел фінансування і кодів бюджетної класифікації.

Суб'єктами аналізу виступають зацікавлені в діяльності установи користувачі інформації. Їх можна умовно розділити на дві основні категорії: зовнішні і внутрішні користувачі. Зовнішніми користувачами є власники засобів установи (бюджет), податкові і казначейські органи, внутрішніми - персонал установи і керівництво. Кожен суб'єкт аналізу вивчає інформацію зі своїх позицій виходячи зі своїх інтересів.

Найбільш частіше застосовується в аналізі спосіб порівняння. Його основні види:

1) порівняння фактичних звітних даних із плановими і показників у динаміці;

2) порівняння результатів різних управлінських рішень з метою вибору оптимального рішення;

3) порівняння результатів діяльності до і після прийняття управлінських рішень з метою оцінки їхньої ефективності.

Аналіз звітності бюджетної установи може бути горизонтальним і вертикальним.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їхніх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основі цього аналізу лежить числення базисних темпів росту балансових статей.

В основі вертикального аналізу лежить представлення бухгалтерської звітності у виді відносних величин, що характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників.

Для оцінки діяльності бюджетної установи і з метою проведення аналізу виконання кошторису витрат проводиться:

1) аналіз виконання кошторису доходів і витрат;

2) аналіз балансу;

3) аналіз платоспроможності.

Основним аналізом у бюджетній установі є аналіз кошторисів доходів і витрат. Як відомо, бухгалтерський облік виконання кошторису витрат здійснюється звичайно за меморіально-ордерною формою бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку, а для витрати бюджетних засобів установлені визначені правила. Аналіз виконання кошторису дозволяє установити чи дотримуються ці правила (фінансова дисципліна) при використанні бюджетних засобів.

Загальними задачами аналізу кошторисів витрат є наступні:

1)здійснення перевірки правильності складання кошторису в цілому і по статтях витрат з метою нагромадження матеріалу для поліпшення організації цієї роботи надалі;

2) перевірка правильності витрат коштів в області:

а) дотримання діючого законодавства і правил виконання бюджету;

б) затверджених по кошторису норм витрат;

в) виконання зобов'язань перед бюджетом;

3) аналіз повноти і своєчасності виконання показників плану по мережі і контингентам;

4) контроль за правильністю використання отриманих з бюджету асигнувань, збереженням коштів і матеріальних цінностей установ;

5) підвищення ефективності використання коштів, поліпшення планування, фінансування і нормування витрат;

6) розробка висновків і пропозицій за результатами аналізу з метою усунення недоліків і поліпшення оперативної і фінансової діяльності установи.

Таким чином, при аналізі виконання кошторису витрат бюджетних установ зважується дуже широке коло задач. При цьому вони конкретизуються в залежності від того, у якій ланці бюджетної системи проводиться аналіз: по звіті окремої бюджетної установи чи зведеному звіту централізованої бухгалтерії.

Спостереження за виконанням кошторисів витрат здійснюється шляхом аналізу періодичної і річної звітності.

Одним з найважливіших звітів для аналізу є звіт про виконання кошторису доходів і витрат.

Звіт про виконання кошторису доходів і витрат установ і організацій, які фінансуються з бюджету припускає аналіз відображення доходів і витрат установ не тільки в розрізі кодів економічної класифікації, але й у розрізі кодів функціональної класифікації витрат бюджетів по переліку прямих одержувачів засобів бюджету, класифікації цільових статей витрат бюджетів і класифікації видів витрат бюджетів. Окремо можна проаналізувати планові показники, касові і фактичні витрати. Такий аналіз може проводитися і за формою №2д.

Найважливішим етапом аналізу виконання витрат є вивчення співвідношення між касовими і фактичними витратами. Воно характеризується рівністю між ними, перевищенням касових витрат над фактичними чи фактичних витрат над касовими.

У процесі аналізу касового виконання кошторису витрат особлива увага звертається на недовитрату чи перевитрату виділених з бюджету коштів. Виявлення факторів недовикористання відкритих кредитів чи їхньої перевитрати в розрізі окремих статей витрат має важливе значення і сприяє організації використання бюджетних коштів по призначенню.

Аналіз фактичних витрат дозволяє судити про ефективність використання бюджетних коштів, установити ступінь відповідності витрат обсягу виконаної роботи чи встановленим нормам.

У цілому аналіз звіту про виконання кошторисів є однієї з основних форм перевірки фінансово-господарської діяльності, що сприяє підвищенню рівня економічної роботи бюджетних установ. Аналіз місячних, квартальних і річних звітів про виконання кошторису дає можливість як контролюючим органам, так і вищестоящим організаціям, міністерствам і відомствам контролювати роботу бюджетних установ і вживати необхідних заходів до усунення недоліків у їхній роботі.

На основі аналізу звітів про виконання кошторису витрат перевіряється виконання кошторисних призначень, підготовляються пропозиції по удосконалюванню нормативів витрат, зіставляється виконання плану за виробничими показниками з виконанням асигнувань по кошторисі і розглядаються інші питання фінансово-господарської діяльності установи. Крім цього, установлюється забезпеченість установи основними засобами, матеріалами, малоцінними предметами; визначається їхнє відношення до схоронності і дбайливого використання.

Аналіз балансу виконують на підставі даних балансу за формою №1.

За балансом ми можемо проаналізувати як знижуються матеріальні запаси, скорочується дебіторська заборгованість, наявність якої вказує на несвоєчасність платежів між організаціями і т.д.

За формою №1 окремо аналізується актив і пасив балансу.

Аналіз структури балансу виконується з метою загальної характеристики фінансового положення установи і його змін за звітний період. При цьому аналізується дебіторська і кредиторська заборгованість і їхня динаміка, структура активів установи.

В активі балансу виявляються відхилення по розділах балансу в порівнянні з попередніми періодами. Аналіз руху основних засобів і малоцінних предметів може проводитися порівнянням залишків на початок і кінець року в розрізі первісної вартості, зносу і залишкової вартості. Також рекомендується провести аналіз складу і руху матеріальних цінностей, основних засобів і малоцінних предметів на початок і кінець року.

Крім форм звітності рух і стан основних засобів аналізується за даними матеріалів інвентаризації, актів на списання, даних ревізій, перевірок, обстежень. Вибір конкретних коефіцієнтів і в цілому заходів аналізу виробляється в залежності від виду діяльності установи і поставлених цілей.

Аналіз платоспроможності дозволяє визначити можливість установи розраховуватися по своїм зобов'язанням та здійснювати фінансову діяльність. Такій аналіз виконується на підставі форми №1.

3.2 Аналіз виконання кошторису доходів і витрат

Аналіз звітності бюджетних установ і організацій у першу чергу має на меті контроль за повнотою і цільовим характером використання бюджетних коштів. У цьому зв'язку аналіз звітності бюджетних установ потрібно, на відміну від госпрозрахункових структур, починати з аналізу кошторису доходів і витрат і їхнього використання. Як відомо, бухгалтерський облік виконання кошторису здійснюється звичайно за меморіально-ордерною формою бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку, а для витрат бюджетних засобів установлені визначені правила.

Кошторис доходів і витрат бюджетної установи є основним плановим документом, що підтверджує повноваження по одержанню доходів і здійсненню витрат, визначає обсяг і напрямок засобів для виконання нею своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Аналіз виконання кошторису доходів і витрат виконується на підставі форми N 2д "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" та форми N 4-1д "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами"

Загальний аналіз доходів і витрат наведено в таблиці 3.1.

Як можна побачити з наведених в таблиці 3.1. даних, фінансування витрат установи загалом збільшилося порівняно з 2009 р. на 419 тис.грн. або на 24,1%. При цьому фінансування за рахунок бюджету зростало більш швидкими темпами ніж за рахунок доходів від послуг - відповідно 26,3% та 15,9%. Однак слід відмітити що планові показники доходу від послуг перевиконані на 22,2 тис.грн. або на 5,5%. Це дозволило трохи зменшити рівень бюджетного фінансування.

Загальні витрати зросли на 27,2% й досягли 2,2 млн. грн. Як можна побачити витрати зростали більш швидкими темпами ніж доходи та фінансування. При цьому фінансування витрат за рахунок бюджету повністю виконано й без перевищення витрат. Більш того, фактичні витрати за рахунок загального фонду на 1 % менші за фінансування.

Таблиця 3.1 - Загальний аналіз доходів та витрат Вищого професійного училища ім. Стаханова

Показники	2009 р.	2010 р.	Відхилення від:
	факт	план	факт	2009 р.	від плану
				+;-	%	+;-	%
Доходи та фінансування всього, грн., у т.ч.:	1738813	2136215	2158421	419608	124,1	22206	101,0
- бюджетне фінансування за рахунок загального фонду, грн.	1369800	1730714	1730714	360914	126,3	0	100,0
- фінансування за рахунок спеціального фонду від доходів по послугам, грн.	369013	405501	427707	58694	115,9	22206	105,5
Рівень бюджетного фінансування, %	78,8	81,0	80,2	1,4	101,8	-0,8	99,0
Витрати всього, грн., у т.ч.:	1722361	2209021	2191178	468817	127,2	-17843	99,2
- за рахунок загального фонду, грн.	1367722	1730714	1713655	345933	125,3	-17059	99,0
- за рахунок спеціального фонду від доходів по послугам, грн.	354639	478307	477523	122884	134,7	-784	99,8
Касове забезпечення видатків, грн.	1793477	2209021	2192017	398540	122,2	-17004	99,2
- за рахунок фінансування з бюджету, грн.	1367722	1730714	1730714	362992	126,5	0	100,0
- за рахунок залишку та надходження коштів по доходам від послугам, грн.	425755	478307	461303	35548	108,3	-17004	96,4
Рівень касового забезпечення видатків, %	104,1	100,0	100,0	-4,1	96,1	0,0	100,0
- за рахунок фінансування з бюджету, %	100,0	100,0	101,0	1,0	101	1,0	101,0
- за рахунок надходження коштів по доходам від послугам, %	120,1	100,0	96,6	-23,4	80,5	-3,4	96,6

Тобто перевищення витрат над доходами та фінансуванням пов'язано з перевищенням в 2010 р. витрат над доходами по спеціальному фонду. Таке положення пов'язано з тим, що в попередні роки установою було досягнуте перевищення доходів над витратами, що дозволило накопичити фінансові ресурсу, за рахунок яких й профінансовані необхідні витрати зі спеціального фонду.

В той же час слід відзначити, що установою недоотримане 39 тис.грн. коштів від наданих послуг, що в свою чергу призвело до збільшення дебіторської заборгованості з одного боку, та не спроможністю повністю оплатити всі витрати зі спеціального фонду, що в свою чергу призвело до зростання кредиторської заборгованості.

Для подальшого аналізу витрат виконаємо горизонтальний та вертикальний аналіз звітності установи.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основі цього аналізу лежить числення базисних темпів росту балансових статей.

В основі вертикального аналізу лежить представлення бухгалтерської звітності у виді відносних величин, що характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників. Обов'язковим елементом аналізу служать динамічні ряди цих величин, що дозволяє відслідковувати і прогнозувати структурні зрушення в складі господарських засобів і джерел їхнього покриття.

Горизонтальний та вертикальний аналіз кошторису витрат представлений у таблицях 3.2 - 3.3 та на малюнках 3.1 - 3.2.

Як можна побачити з даних таблиці 3.2 витрати загального фонду в 2010 році зросли в порівняні з 2009 роком на 25,3% й досягли 1,7 млн.грн., у тому числі - поточні витрати зросли на 30,7% або на 387,3 тис.грн., капітальні витрати навпаки зменшилися на 38,9%. Загальні фактичні витрати на 17 тис.грн., або на 1% менші за заплановані. При цьому фінансування з бюджету та касові витрати виконані в повному плановому обсязі.

Таблиця 3.2 - Горизонтальний аналіз кошторису витрат загального фонду Вищого професійного училища ім.. Стаханова (грн.)

Показники	2009 р.	2010 р.	Відхилення від:
	факт	План	факт	2009 р.	від плану
				+;-	%	+;-	%
Витрати, всього	1367722	1730714	1713655	345933	125,3	-17059	99,0
у т.ч.:
Видатки поточні, всього	1261322	1665714	1648655	387333	130,7	-17059	99,0
у т.ч.:				0
- оплата праці працівників	561800	738300	738300	176500	131,4	0	100,0
- нарахування на заробітну плату	203940	266833	266794	62854	130,8	-39	100,0
- придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	90881	190364	170909	80028	188,1	-19455	89,8
- видатки на відрядження	5000	7000	7000	2000	140	0	100,0
-оплата комунальних послуг та енергоносіїв	77900	125861	128296	50396	164,7	2435	101,9
- субсидії і поточні трансферти	321801	337356	337356	15555	104,8	0	100,0
Капітальні видатки	106400	65000	65000	-41400	61,1	0	100,0
- придбання обладнання і предметів довгострокового користування	62000	16000	16000	-46000	25,8	0	100,0
- капітальний ремонт	44400	49000	49000	4600	110,4	0	100,0

Серед поточних видатків найбільш всього зросли витрати на придбання матеріалів, оплату послуг та інші видатки - 88,1 % або на 80 тис.грн. В абсолютному вигляді найбільш збільшилися видатки на оплату праці - на 176,5 тис.грн.

Кошторис загального фонду невиконане по двом статям витрат - по «придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки» спостерігається недовитрата в сумі 19,5 тис.грн. або 10% від запланованих, а по статі «оплата комунальних послуг та енергоносіїв» має місце перевитрата в сумі 2,4 тис.грн. Це пов'язано з підвищенням вартості енергоносіїв. В цілому ж, як вже було сказано раніше, фактичні витрати менші за заплановані.

Рисунок 3.1 - Вертикальний аналіз кошторису витрат загального фонду (%)

В структурі витрат загального фонду (рисунок 3.1) найбільше місце займають витрати на оплату праці 43,1%, які в порівнянні з 2009 р. збільшилися на 2 відсоткових пункту (в.п.), Також зросла питома вага нарахувань на заробітну плату з 14,9 до 15,6 відсотків. В той же час питома вага стипендій, які враховуються за статтею витрат «субсидії і поточні трансферти», зменшилася з 23,5 до 19,7 %. В цілому соціально захищені та пов'язані з ними статі витрат займають в 2010 р. в загальній сумі витрат 78,4% й зменшилися на 0,9 в.п.

В 2010 році збільшилася питома вага витрат на придбання матеріалів та оплати комунальних послуг відповідно на 3,4 та 1,8 в.п. Таке положення пов'язано з тим, що вказані витрати зростали більш швидкими темпами порівняно до загальної суми витрат за рахунок підвищення цін й .

Аналізуючи витрати спеціального фонду (таблиця 3.3) можна побачити, що вони також зросли в порівняні з 2009 р. - на 34,7% або на 122,9 тис.грн. Найбільш високими темпами, більш ніж у 3 рази, зросли витрати капітальні видатки, поточні видатки зросли на 28,5%. Відхилення фактичних витрат від планових складає -0,2%, тобто існує недовитрата в сумі 784 грн.

Таблиця 3.3 - Горизонтальний аналіз кошторису витрат спеціального фонду Вищого професійного училища ім.. Стаханова (грн.)

Показники	2009 р.	2010 р.	Відхилення від:
	факт	план	факт	2009 р.	від плану
				+;-	%	+;-	%
Витрати, всього:	354639	478307	477523	122884	134,7	-784	99,8
у т.ч.:
Видатки поточні, всього,	343107	441594	440810	97703	128,5	-784	99,8
у т.ч.:
- оплата праці працівників	240347	295942	295942	55595	123,1	0	100,0
- нарахування на заробітну плату	85919	106958	106958	21039	124,5	0	100,0
- придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	15179	35950	35182	20003	231,8	-768	97,9
- видатки на відрядження	1222	1500	1484	262	121,4	-16	98,9
-оплата комунальних послуг та енергоносіїв	440	1244	1244	804	282,7	0	100,0
- субсидії і поточні трансферти	0	0	0	0	0	0	0,0
Капітальні видатки	11532	36713	36713	25181	318,4	0	100,0
- придбання обладнання і предметів довгострокового користування	11532	36713	36713	25181	318,4	0	100,0
- капітальний ремонт	0	0	0	0	0	0	0

В той же час слід зазначити, що за рахунок неповної оплати споживачами наданих послуг, установа в свою чергу не в повній мірі змогла сплатити отримані витрати - перевищення фактичних витрат над касовими складає 43,8 тис.грн.

Структура витрат спеціального фонду наведена на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 - Вертикальний аналіз кошторису витрат спеціального фонду (%)

Як можна побачити з наведених даних, в структурі витрат спеціального фонду найбільшу питому вагу складають витрати на оплату праці - 62%, які в порівняні з 2009 р. зменшилися на 5,8%. В той же зросли витрати на придбання матеріалів та обладнання - відповідно на 3,1 в.п. та 4,4 в.п.

В цілому, по результатам аналізу витрат, можна зробити висновок, що установа практично повністю виконує кошториси, що свідчить про доволі високий рівень бюджетного планування та дотримання установою цільового використання коштів як за рахунок загального, так й за рахунок спеціального фондів.

3.3 Аналіз балансу бюджетної організації

Аналізуючи статті балансу, у першу чергу звертають увагу на такі показники:

1) сума коштів, що перебувають у розпорядженні установи (під нею розуміють підсумок балансу);

2) частка необоротних активів у валюті балансу;

3) частка активної частини основних засобів;

4) структура власного й позикового капіталу;

5) суми залучених довгострокових і короткострокових коштів.

Аналіз балансу проводиться такими способами:

1) горизонтальний аналіз;

2) вертикальний аналіз.

Сутність горизонтального аналізу складається в порівняння показників звітності попередній і поточний роки. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна й відносна зміна статей. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. У його основі лежить вирахування базисних темпів росту статей балансу.

На відміну від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Зведений аналіз активу балансу, який характеризує зміни в складі майна підприємства, наведений у таблиці 3.4.

Як видно з наведених даних вартість майна установи збільшилася на 55,6 тис.грн. тис.грн. або майже в 9,8% рази, що свідчить про збільшення господарського обороту й у цілому є позитивною характеристикою. В структурі активів співвідношення необоротних та оборотних активів підприємства майже не змінилося - 82% приходиться на необоротні активи.

Таблиця 3.4 - Аналіз майна Вищого професійного училища ім.. Стаханова

Стаття	2009р.	2010р.	Відхилення
	грн.	питома вага, %	грн.	питома вага, %	абсол., грн.	% росту	по питомій вазі
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи	170	0,03	170	0,03	0	100,0	0,00
Основні засоби, залишкова вартість	233855	41,04	240482	38,45	6627	102,8	-2,59
Інші необоротні матеріальні активи, залишкова вартість	232735	40,85	269417	43,08	36683	115,8	2,23
Усього за розділом I	466760	81,92	510069	81,56	43310	109,3	-0,36
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Запаси, у т.ч.:	26087	4,58	48449	7,75	22361	185,7	3,17
Матеріали і продукти харчування	21175	3,72	42789	6,84	21614	202,1	3,13
Малоцінні та швидкозношувані предмети	4912	0,86	5659	0,90	747	115,2	0,04
Дебіторська заборгованість, у т.ч.:	2433	0,43	39262	6,28	36828	1613,5	5,85
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги	0	0,00	0,3	0,00	0,3	0,0	0,00
Розрахунки із податків та платежів	1	0,00	0	0,00	-1	2,0	0,00
Розрахунки із страхування	305	0,05	45	0,01	-260	14,8	-0,05
Розрахунки за іншими операціями	2128	0,37	39216	6,27	37088	1842,9	5,90
Грошові кошти, у т.ч.:	74473	13,07	27613	4,42	-46860	37,1	-8,66
Кошти загального фонду	600	0,11		0,00	-600	0,0	-0,11
Кошти спеціального фонду	73805	12,95	27543	4,40	-46262	37,3	-8,55
Каса	0	0,00	0	0,00	0	0,0	0,00
Інші кошти	68	0,01	70	0,01	2	102,3	0,00
Усього за розділом II	102994	18,08	115323	18,44	12329	112,0	0,36
БАЛАНС	569753	100,00	625392	100,00	55639	109,8	0,00

Слід зауважити що така висока питома вага необоротних активів є характерною рисою бюджетної установи, яка надає послуги освіти. Основну питому вагу необоротних активів складають основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. Залишкова вартість цих активів збільшилася 43,3 тис.грн. що пов'язане з придбанням нових основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Вартість оборотних активів збільшилася на 12,3 тис.грн. або на 12%. Серед оборотних активів зросли майже вдвічі запаси і більш ніж в 16 разів дебіторська заборгованість - з 2,4 тис.грн. до 39,3 тис.грн. що пов'язано з несвоєчасною оплатою за навчання. В той же час деякі оборотні активи зменшилися - зокрема грошові кошти на 46,9 тис.грн. Це пов'язано зі зменшенням грошових коштів на рахунках спеціального фонду, що в свою чергу пов'язано з тим, що як вже раніше було сказано, касові витрати за спеціальним фондом перевищують касові надходження. Це пов'язано як зі зростанням дебіторської заборгованості, так і взагалі в перевищені витрат спеціального фонду над доходами.

В цілому ж можна сказати що аналіз майна установи свідчить про відносне стійке фінансове становище.

Для аналізу джерел, за рахунок яких формується майно підприємства, використаємо дані таблиці 3.5 Аналіз джерел майна (статей пасиву балансу) показав, що в 2010 році спостерігається зростання власного капіталу на 5,6%. В той же час зобов'язання установи зростали більш швидкими темпами - 68,9 тис.грн. й склали 25,9 тис.грн. Таке становище пов'язано з тим, що установа не в повному обсязі розрахувалася з постачальниками, тобто, як вже наголошувалося раніше, касові витрати були меншими за фактичні. У результаті питома вага власного капітал в загальній сумі джерел майна зменшилася 3,56 в.п., а питома вага зобов'язань зросла та аналогічну величину. В той же час слід зазначити, що питома вага власного капіталу складає майже 90%, тому в цілому , по результатам аналізу балансу, фінансове становище установи слід вважати як стійке.

Таблиця 3.5 - Аналіз джерел майна Вищого професійного училища ім.. Стаханова

Стаття	2009р.	2010р.	Відхилення
	грн.	питома вага, %	грн.	питома вага, %	абсол., грн.	% росту	по питомій вазі
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Фонд у необоротних активах	466760	81,92	510069	81,56	43310	109,3	-0,36
Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах	4912	0,86	5659	0,90	747	115,2	0,04
Результат виконання кошторису за загальним фондом	-40322	-7,08	-9661	-1,54	30662	24,0	5,53
Результат виконання кошторису за спеціальним фондом	100733	17,68	55710	8,91	-45023	55,3	-8,77
Усього за розділом I	532082	93,39	561778	89,83	29695	105,6	-3,56
II. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Довгострокові зобов'язання	0	0,00	0	0,00	0	0,0	0,00
Кредиторська заборгованість, у т.ч.:	37671	6,61	63615	10,17	25944	168,9	3,56
Розрахунки з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконані роботи й надані послуги	0	0,00	0	0,00	0	0,0	0,00
Розрахунки за іншими операціями	37671	6,61	63615	10,17	25944	168,9	3,56
Усього за розділом II	37671	6,61	63615	10,17	25944	168,9	3,56
III. ДОХОДИ
Усього за розділом III	0	0,00	0	0,00	0	0,0	0,00
БАЛАНС	569753	100,00	625392	100,00	55639	109,8	0,00

На підставі даних форми № 1 проаналізуємо також ліквідність балансу, під якою розуміється ступінь забезпеченості зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у кошти платежу відповідають строку погашення зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активах, згрупованих за ступенем їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування їхньої ліквідності, із зобов'язаннями по пасивах, згрупованими по строках їхнього погашення й розташовані в порядку зростання строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто строків перетворення в кошти, активи підприємства в ході аналізу ліквідності балансу розділяються на наступні групи:

Al) найбільш ліквідні активи -- кошти і їхні еквіваленти, а також короткострокові фінансові інвестиції;

А2) швидко реалізовані активи -- дебіторська заборгованість та інші поточні активи;

A3) повільно реалізовані активи -- товарно-матеріальні цінності, а також довгострокові фінансові вкладення;

А4) тяжко реалізовані активи -- статті І розділу активу балансу за винятком статей, що ввійшли в попередню групу.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їхньої оплати. При проведенні зовнішнього аналізу, у ході якого використовуються тільки дані балансу підприємства. Зобов'язання групуються відповідно до передбачуваних строків погашення. При проведенні внутрішнього аналізу таке угруповання можна зробити більш точним. Зобов'язання підприємства можуть бути згруповані в такий спосіб:

П1) найбільш термінові зобов'язання -- кредиторська заборгованість, а також кредити й позики, не погашені в строк;

П2) короткострокові пасиви -- короткострокові кредити й позикові кошти;

П3) довгострокові пасиви -- довгострокові кредити й позикові кошти, а також забезпечення майбутніх витрат і платежів і доходи майбутніх періодів, що не належать до поточних зобов'язань;

П4) постійні пасиви -- статті І розділу пасиву. Для збереження балансу активу й пасиву підсумок даної групи варто зменшити на суму витрат майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу зіставляються підсумки наведених груп за активами й пасивами. Баланс уважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:

Al ? П1

А2 ? П2

A3 ? ПЗ

А4 ? П4

Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю тягне виконання четвертої нерівності, тому практично істотним є співставлення підсумків перших трьох груп за активами й пасивами. Четверта нерівність носить «балансуючий» характер й у той же час має глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стабільності -- наявності в підприємства власних оборотних коштів.

У випадку, коли одна або кілька нерівностей мають знак, протилежний вищенаведеній умові, ліквідність балансу не є абсолютною.

Оцінки ліквідності балансу наведена в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Оцінка ліквідності балансу Вищого професійного училища ім. Стаханова

Актив	Пасив	Платіжні надлишок або нестача
	На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
Al	74473	27613	П1	37671	63615	36802	-36002
А2	2433	39262	П2			2433	39262
A3	21175	42789	ПЗ			21175	42789
А4	471672	515728	П4	532082	561778	-1003754	-1077506
Баланс	569753	625392	Баланс	569753	625392

Для даної установи співвідношення ранжируваних активів і пасивів майже повністю відповідає оцінній умові. У установи спостерігається платіжна нестача високоліквідних активів в сумі 36 тис. грн. Але таке становище є миттєвим та є особливістю бюджетних установ, які не повинні мати на кінець року коштів загального фонду. З урахуванням того, що у установи на кінець 2010 року присутній платіжний надлишок швидко реалізуємих активів в сумі 39,3 тис.грн., то з урахуванням погашення дебіторської заборгованості установа буде в змозі повністю розрахуватися по терміновим зобов'язанням .

В цілому баланс установи слід визнати ліквідним.

3.4 Аналіз платоспроможності установи

Однією з провідних характеристик фінансового стану установи є його платоспроможність, яка в свою чергу складається з таких показників як ліквідність та фінансова стабільність.

Розглянемо послідовно вказані показники.

Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність установи -- це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов'язань.

Для діагностики ліквідності використовують як кількісну, так й якісну оцінку. При цьому, якісні оцінки розглядаються як необхідні умови гарантовані ліквідності й платоспроможності. Під якісною оцінкою ліквідності розуміють аналіз ліквідності балансу установи, що дозволяє зафіксувати ліквідність або неліквідність балансу розглянутої установи. Кількісна оцінка виконується на базі аналізу системи фінансових коефіцієнтів й характеризує ліквідність як установи в цілому, так й окремих її активів.