Розробка шляхів удосконалення методики складання фінансової звітності на сільськогосподарському підприємстві

Таким чином, ми бачимо, що продукція рослинництва займає 83,0% від загальної структури товарної продукції.

Щодо продукції тваринництва, то спостерігаємо значне збільшення виручки від реалізації молока у 2010 році порівняно з 2008 роком на 4347,0 тис. грн. та становить 13619,2 тис. грн., виручка від реалізації ВРХ у 2008 році склала 2759,6 тис. грн., а в 2010 році - 3650,0 тис. грн., що на 891 тис. грн. більше. Загалом ми бачимо, що продукція тваринництва збільшилась на 5258,5 тис. грн. у 2010 році порівняно з 2008 роком та становить 17368,3тис.грн.. та займає в середньому лише 17,5% від загальної структури.

Таким чином, можемо констатувати, що Підліснівська філія ПрАТ «Райз-Максимко» спеціалізується в галузі рослинництва, що видно із загальної структури господарства.

В цілому можемо зробити висновок, що спеціалізація Підліснівської філії ПрАТ «Райз-Максимко» відповідає природним та економічним умовам. Разом з тим ця діяльність є ефективною, так як підприємство отримує значні прибутки.

Як відомо, основним виробничим ресурсом кожного підприємства є земля. Тож проаналізуємо склад і структуру земельних угідь ПрАТ «Райз - Максимко» за допомогою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Склад і структура землекористування Підліснівської філії ПрАТ «Райз-Максимко», 2008 - 2010 рр.

Види угідь	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення
	Площа, га	Питома вага, %	В т.ч. Взято в оренду, га	Площа, га	Питома вага, %	В т.ч. Взято в оренду, га	Площа, га	Питома вага, %	В т.ч. Взято в оренду, га	Площа, га	Питома вага, %
Всього с.-г. угідь	15531	100	15531	16250	100	16250	16250	100	16250	719	100
в т.ч. - ріллі	14000	90,1	14000	16000	98,5	16000	16000	98,5	16000	2000	8,3

Проаналізувавши дані таблиці 2.2. Склад та структура землекористування, бачимо, що загальна проща сільськогосподарських угідь на 2010 рік становить 16250 га, з них 16000 га складають рілля. Відмічаємо, що земельна площа за аналізуємий період збільшилася на 719 га. Причинами таких коливань стали приєднання певної частки паїв для ведення підсобного господарства.

Аналізуючи структуру землекористування, зазначимо, що підприємство використовує загалом лише рілля то можна констатувати, що земля використовується інтенсивно. Тому можемо зробити висновок про підвищення ефективності їх використання.

Показники середньорічної чисельності працівників та ефективність використання робочої сили підприємства наведені в таблиці 2.3.

З даних таблиці 2.3. бачимо, що загальна валова продукція в спів ставних цінах 2005 року за звітний період зменшилась на 38456,8 тис. грн. порівняно з базисним або на 77,6%. Така зміна відбулася в основному за рахунок зменшення валової продукції галузі рослинництва на 37675,1 тис. грн. та зменшення валової продукції галузі тваринництва на 781,9 тис. грн..

Таблиця 2.3.

Динаміка середньооблікової чисельності працівників та ефективність їх використання в ПрАТ «Райз-Максимко», 2008 - 2010 рр.

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+;-), %
1	2	3	4	5
Валова продукція в с. ц. 2005 р. всього, тис. грн.	49564,5	59080,2	11107,7	-77,6
в т. ч. в рослинництві	42290,3	51790,4	4615,2	-89,1
тваринництві	7274,2	7289,8	6492,5	-10,7
Середньооблікова чисельність працівників, всього, чол.	421,0	490,0	401,0	-4,7
в т. ч. в рослинництві	216,0	112,0	99,0	-54,2
тваринництві	205,0	126,0	62,0	-69,8
Відпрацьовано одним працівником, днів за рік, в середньому по господарству	302,0	301,0	286,0	-5,3
Вироблено валової продукції на одного середньооблікового працівника, всього, тис. грн.	117,7	120,6	27,7	-76,5
в т. ч. в рослинництві	195,8	462,4	46,6	-76,2
тваринництві	35,5	57,9	104,7	295,1

Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві зменшилась на 4,6 % у порівнянні 2008 року з 2010 роком. Причинами таких змін стали звуження виробництва, скорочення робочих місць, вихід в декрет та тривалих відпусток та ін.

Аналізуючи динаміку кількості відпрацьованих днів одним працівником, констатуємо, що інтенсивності використання робочої сили у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшилася на 5,3 %. Кількість валової продукції на 1 працівника у 2010 році становить - 27,7 тис. грн., а в 2008 році 117,7 тис. грн., тобто зменшилась на 76,5%.

Даний показник має негативний характер. Тому що зниження валового прибутку завжди оцінюється негативно.

В цілому можемо зробити висновок, що ефективність використання робочої сили на підприємстві значно зменшилась та погіршилась за рахунок зменшення валової продукції та кількості працюючих.

Таким чином, господарству необхідно підвищити продуктивності праці та покращити організацію праці і виробництва, що в свою чергу буде сприяти підвищенню ефективності використання робочої сили.

Показники забезпеченості фондами та ефективності їх використання наведені в таблиці 2.4 . Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання основних засобів, з'ясуємо наскільки господарство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вони використовуються.

Таблиця 2.4.

Забезпеченість основними фондами, та ефективність їх використання у ПФ ПрАТ «Райз-Максимко», 2008 - 2010 рр.

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-)від 2010 р. до 2008р.
Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	22 638,1	23 502,0	19 737,50	-2 900,5
Фондозабезпеченість, тис. грн.	145,8	144,6	121,46	-24,3
Фондоозброєність, тис. грн.	53,8	48,0	49,22	-4,5
Фондовіддача, тис. грн.	2,2	2,5	0,56	- 1,6
Фондоємність, тис. грн.	0,5	0,4	1,78	1,3
Вироблено валової продукції в с. ц. на 1 середньооблікового працівника, грн.	117 730,4	120 571,9	27 699,9	- 90 030,5

Провівши аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, видно, що фондозабезпеченість та фондоозброєність підприємства знизились, зміна відбулася за рахунок зменшення нових технологій, це свідчить про погіршення матеріально технічної бази підприємства.

Аналізуючи показники фондовіддачі та фондоємності, видно, що фондовіддача зменшилася на 1,6, а фондоємність зросла на - на 1,3, зміна відбулася за рахунок високих цін на сільськогосподарську техніку. Отже, загалом підприємство використовує свої фонди неефективно, для покращення подальшого функціонування необхідно звернути увагу на погіршення даних показників .

Як відомо, основна діяльність підприємства є не тільки задоволення

споживчих потреб , а й отримання прибутку , тому необхідно проаналізувати на скільки прибутковим є підприємство і як відбувається розподіл прибутку.

Таблиця 2.5.

Фінансові результати ПФ ПрАТ «Райз-Максимко», 2008 - 2010 рр.(тис. грн. )

Найменування показників	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення (+; -) 2010 р. від 2008 р.
1	2	3	4	5
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	68194,1	95029,8	95013,7	26819,6
Собівартість реалізованої продукції	50485,7	83359	77483,1	26997,4
Валовий прибуток (збиток)	17708,4	11670,8	17530,6	-177,8
Інші доходи операційної діяльності	9609,5	2511,7	5716,1	-3893,4
Адміністративні витрати	3510,9	3578,4	6197,1	2686,2
Витрати на збут	295,9	197,3	1335,5	1039,6
Інші витрати операційної діяльності	2101	6124,7	2548,9	447,9
Фінансовий результат від операційної діяльності	21410,1	4282,1	13165,2	-8244,9
Інші фінансові доходи	0,3	0,0	0,0	-0,3
Інші доходи	444,4	83,1	974,1	529,7
Фінансові витрати	2731,5	5979,1	8757	6025,5
Інші витрати	216,7	95,0	2479,2	2262,5
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	18906,6	-1709,2	2903,1	-16003,5
Фінансовий результат від звичайної діяльності	18906,6	-1709,2	2903,1	-16003,5
Надзвичайні витрати	706,1	0,0	0,0	-706,1
Чистий прибуток	18200,5	-1709,2	2903,1	-15297,4

Провівши аналіз динаміки формування фінансових результатів ПФ ПрАТ «Райз-Максимко», бачимо, що чиста виручка від реалізації продукції у 2010 р. порівняно з 2008 р. зросла на 26819,6 тис. грн. та становить 95013,7 тис. грн., дана зміна сталася за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції на 36611 тис. грн., що має позитивний вплив для діяльності підприємства.

Валовий прибуток підприємства зменшився на 177,8 тис. грн., за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції на 26997,4 тис. грн..

Фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 8244,9 тис. грн. у звітному році порівняно з базисним та становить 13165,2 тис. грн., така зміна відбулася за рахунок значного зменшилися інших операційних доходів у звітному році порівняно з базисним на 3893,4тис. грн., а також за рахунок збільшення адміністративних витрат та витрат на збут у 2010 році порівняно з 2008 роком на 2686,2 тис. грн. та 1039,6 тис. грн. відповідно. Інші витрати операційної діяльності збільшились у звітному році порівняно з базисним на 447,9 тис. грн.

Чистий прибуток ПФ ПрАТ «Райз-Максимко» у 2008 році склав 18200,5 тис. грн., в 2009 році підприємство отримало значні збитки в 1709,2 тис. грн. за рахунок фінансових витрат, проте фінансовий стан стабілізувався і вже в 2010 році філія отримала прибуток - 2903,1 тис. грн., що є позитивним результатом діяльності в цілому.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство є прибутковим.



2.2 Організація інформаційної системи складання та аудиту фінансової звітності

В ринкових умовах господарювання автоматизація процесу обліку дає можливість економити підприємству свій час та кошти, а головне - своєчасно приймати ефективні управлінські рішення.

"1С:Бухгалтерія 7.7 для України" являє собою компоненту "Бухгалтерський облік" системи програм 1С:Підприємство з типовою конфігурацією для України. Ця конфігурація призначена для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах, які займаються торгівлею, наданням послуг.

Усі версії 1С:Бухгалтерії 7.7 для України комплектуються офіційною типовою конфігурацією "1С:Підприємство 7.7. Конфігурація "Бухгалтерський облік" для України". Ця конфігурація надає широкі можливості для ведення бухгалтерського обліку на малих та середніх підприємствах, а також може бути базою для автоматизації великого підприємства.

Бухгалтерський облік, реалізований в конфігурації, відповідає прийнятій на даний момент методології бухгалтерського і податкового обліку в Україні і забезпечує надання інформації про організацію інвесторам, кредиторам, податковим органам.

1С:Бухгалтерія 7.7 дозволяє автоматизувати:

- облік операцій по банку і касі;

- облік ТМЦ на складі й у роздрібній торгівлі;

- розрахунки з постачальниками і покупцями;

- розрахунки з підзвітними особами;

- облік необоротних активів;

- нарахування і виплата заробітної плати;

- розрахунки з бюджетом;

- облік валютних операцій;

- облік валових доходів і валових витрат;

- облік балансової вартості валюти;

- облік балансової вартості основних засобів.

Інформація з бухгалтерського обліку в системі застосовується для фіксування господарських операцій. Це виключає необхідність вводити інформацію вдруге. Коли документ проводиться в програмі, господарські операції фіксуються відразу в бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, програма дозволяє відображати ряд операцій, що використовуються лише в податковому обліку, не фіксуючи їх в бухгалтерському.

Бухгалтер - користувач може порівнювати показники з податкового та бухгалтерського обліку, в той час як програма автоматично знаходить можливі неточності у податковому обліку.

Програма також дає гнучкі можливості обліку. Серед них:

- одночасне застосування декількох планів рахунків;

- створення багаторівневих планів рахунків;

- ведення аналітичного обліку в безлічі площин ;

- ведення аналітичного обліку на різних рівнях;

- ведення кількісного обліку;

- ведення багатовалютного обліку для будь-якої кількості валют;

- врахування низки організацій на одному персональному комп'ютері;

- складні проводки;

1С: Бухгалтерія 7.7 дає можливість автоматично формувати будь-які первинні документи: платіжні доручення та інші банківські документи, накладні, прибуткові та видаткові касові ордери, авансові звіти, довіреності рахунки на оплату, рахунки-фактури та інші документи.

Обробка документів організована таким чином, що програма дає можливість вводити документи, розподіляти їх по журналах і шукати документи. При пошуку користувач може використовувати різні параметри: контрагент, дата, номер, сума.

1С: Бухгалтерія 7.7 може зв'язуватися з іншими програмними продуктами. Зокрема користувач має можливість створювати звіти і графіки в Excel; переглядати інформацію з 1С: Бухгалтерии 7.7 з інших програмних продуктів; використовувати в звітах 1С: Бухгалтерии 7.7 об'єкти з інших програмних продуктів. Такі можливості дозволяють зокрема символіку фірми в первинні документи, ілюструвати звіти графіками та малюнками.

У залежності від того, скільки користувачів будуть працювати у програмі, і яка кількість операцій буде відбуватися розробники програми 1С: Бухгалтерія 7.7 з фірми 1С пропонують різні варіанти:

1) однокористувацька версія

2) мережева версія

3) версія для SQL (клієнт-сервер)

4) версії в комплекті з MS SQL Server 7.0; MS SBS

ПрАТ «Райз-Максимко» застосовує автоматизовану форму обліку, яка базується на використанні персональних комп'ютерів та бухгалтерської програми « 1С Бухгалтерія 7.7».

Кількість комп'ютерів та витрати по їх використанню відобразимо в таблиці 2.6.

До комплекту типової конфігурації належить набір регламентованих звітів. Це, передусім, податкові та бухгалтерські звіти , призначені для подання податковим органам, а також звіти, призначені для подання дорізних фондів.

Таблиця 2.6.

Стан автоматизації обліку ПрАТ «Райз-Максимко»

Показники	2008р.	2009р.	2010р.
1	2	3	4
Кількість комп'ютерів, шт.	7	8	8
Кількість програм, шт. у тому числі:	15	17	17
Word	7	8	8
Excel	7	8	8
1C: Бухгалтерія7.7	1	1	1
Витрати на впровадження, тис. грн.	3,3	3,9	3,1

Для одержання конкретного звіту треба вибрати потрібну групу і розмістити курсор у списку на потрібному звіті. Після цього натискають на кнопку Відкрити: відкривається діалогова форма регламентованого звіту. Робота з регламентованим звітом практично не відрізняється від роботи з будь-яким іншим звітом. Набір параметрів налаштування залежить від їхнього призначення і принципів роботи.

Список звітів досить великий і складається з двох розділів: бухгалтерська звітність і податкова звітність. Бухгалтерських звітів всього чотири, а різноманітних податкових звітів аж 25.

Бухгалтерська звітність має наступний склад:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

Звіти можуть заповнюватися вручну, шляхом введення кожного показника, або ж автоматично. Для цього вибирають пункт Заповнити. Це приводить до автоматичного заповнення рядків звіту даними на підстав введених попередньо документів і операцій.

Таким чином, «1С:Бухгалтерія 7.7» - дозволяє автоматизувати складання будь-якої звітності, що значно полегшує роботу бухгалтера.

2.3 Організація та методика складання форми фінансової звітності № 1 «Баланс»

Значущість балансу важко переоцінити. Передовсім баланс є зовнішнім відображенням тієї господарської єдності, яка властива кожному підприємству. Діяльність підприємства є багатогранною, складною й динамічною; підприємство не має постійних зовнішніх меж, які б встановлювали реальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний зміст. Такі реалії змальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову оцінку всім економічним, юридичним та адміністративно-господарським відносинам підприємства на кожний даний момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміст виконаної за звітний період роботи.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан ПрАТ «Райз-Максимко», показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторами тощо.

Розглянемо головні нюанси складання балансу в досліджуваному підприємстві. Вимоги до його форми та змісту включено до П(С)БО 2 «Баланс». При формуванні балансу цей норматив застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності, за винятком банків і бюджетних установ. Складання консолідованого балансу регулює інший норматив - П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну, де зареєстроване підприємство), організаційно-правову форму власності та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдінгової) компанії, галузь і вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства та дату, на яку складається баланс.

Звітним періодом для складання балансу є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжні (місячний, квартальний) баланси, які охоплюють певний період, складаються наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців.

Якщо підприємство ліквідується, то звітним є період з початку року до моменту ліквідації.

Для забезпечення порівнянності даних у балансі підприємства наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (у квартальних балансах) та на кінець звітного року.

Основою для заповнення балансу, тобто формування певної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Плану рахунків . Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первинними документами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал та зобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.

Розглянемо докладніше кожну з частин балансу на прикладі річного балансу ПрАТ «Райз-Максимко». У таблиці 2.7 представлено цифрові дані річної звітності досліджуваного підприємства, що відображені в активі балансу.

Таблиця 2.7

Структура активу балансу ПрАТ «Райз-Максимко» станом на 31.12.2010 р. тис.грн.

Актив	Код рядка	Графа 4 форми №1 «Баланс» (сальдо відповідного рахунка на кінець звітного періоду)	Дані балансу
			на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
1	2	3	4	5
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	Рядок 011 мінус рядок 012
Первинна вартість	011	Дт 12 "Нематеріальні активи"	20	20
Накопичена амортизація	012	Кт 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"	(20)	(20)
Незавершене будівництво	020	Дт 15 "Капітальні інвестиції", Дт371 "Розрахунки за виданими авансами"	2538	2846
Основні засоби
Залишкова вартість	030	Рядок 031 мінус рядок 032	20940	18535
Первинна вартість	031	Дт 10 "Основні засоби", Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи"	43365	42357
Знос	032	Кт 131 "Знос основних засобів", Кт 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" крім інвестиційної нерухомості	(22425)	23823
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035	Рядок 037 мінус рядок 036	4830	5093
Первісна вартість	036	Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи	4830	5093
Накопичена амортизація	037	Кт 131 "Знос основних засобів", Кт 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"	( - )	( - )
Довгострокові фінансові інвестиції
Що обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств	040	Дт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі"	-	-
Інші фінансові інвестиції	045	Дт 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам", Дт 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам"
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	Дт 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"	-	-
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	055	Рядок 057 мінус рядок 056	-	-
Інші необоротні активи	070	Дт 18 "Інші необоротні активи"	-	-
Всього за розділом І	080	Сума рядків 010, 020, 030, 040, 045, 050, 060, 070	28308	26474
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	Дт 20 "Виробничі запаси", Дт 22 "МШП»	4168	3352
Поточні біологічні активи	110	Дт 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"	4292	3426
Незавершене виробництво	120	Дт 23 "Виробництво", Дт 25 "Напівфабрикати"	16869	16326
Готова продукція	130	Дт 26 "Готова продукція", Дт 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"	27340	10803
Товари	140	Дт 28 "Товари"	-	-
Векселі одержані	150	Дт 34 "Короткострокові векселі одержані"	-	-
Дебіторська заборгованість за товарами, роботами, послугами
Чиста реалізаційна вартість	160	До підсумку балансу включають різницю дебіторської заборгованості і резерву сумнівних боргів (рядок 161 мінус рядок 162)	562	1019
Первісна вартість	161	Дт 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"	562	1019
Резерв сумнівних боргів	162	Кт 38 "Резерв сумнівних боргів"	( - )	( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками
3 бюджетом	170	Дт 64 "Розрахунки за податками і платежами"	501	137
За виданими авансами	180	Дт 371 "Розрахунки за виданими авансами"	797	761
За нарахованими доходами	190	Дт 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"	-	-
За внутрішніми розрахунками	200	Дт 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"1, Дт 682 "Внутрішні розрахунки", Дт 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"	41009	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Дт 372 "Розрахунки з підзвітними особами", Дт 374 "Розрахунки за претензіями", Дт 375 "Розрахунки з відшкодування нанесених збитків", Дт 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок", Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	642	344
		Дт 651 "За пенсійним забезпеченням", Дт 652 "За соціальним страхуванням", Дт 653 "За страхуванням на випадок безробіття", Дт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"2
Поточні фінансові інвестиції	220	Дт 352 "Інші поточні фінансові інвестиції"	17	17
Грошові кошти та їх еквіваленти
У національній валюті	230	Дт 301 "Каса в національній валюті", Дт 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дт 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", Дт 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті", Дт 351 "Еквіваленти коштів"	184	196
В іноземній валюті	240	Дт 302 "Каса в іноземній валюті", Дт 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", Дт 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті", Дт 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті", Дт 351 "Еквіваленти коштів"	-	-
Інші оборотні активи	250	Дт 331 "Грошові документи в національній валюті", Дт 332 "Грошові документи в іноземній валюті", Дт 643 "Податкові зобов'язання", Дт 644 "Податковий кредит"	130	21
Всього за розділом ІІ	260	Сума рядків 100, 110, 120, 130, 140, 150,160, 170, 180, 190, 2С0, 210, 220,230, 240, 250	96513	38402
III. Витрати майбутніх періодів
Витрати майбутніх періодів	270	Дт 39 "Витрати майбутніх періодів"	10
Баланс	280	Сума рядків 080, 260, 270	124831	64875

Розглянемо особливості формування статей пасиву. У таблиці 2.8 представлено цифрові дані річної звітності досліджуваного підприємства, що відображені в пасиві балансу.

Таблиця 2.8.

Структура пасиву балансу ПрАТ «Райз-Максимко» станом на 31.12.2010 р., тис.грн.

Пасив	Код рядка	Графа 4 форми №1 «Баланс» (сальдо відповідного рахунка на кінець звітного періоду	Дані балансу
			на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
1	2	3	4	5
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	Кт 40 "Статутний капітал"	-	-
Пайовий капітал	310	Кт 41 "Пайовий капітал"	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	Кт 421 "Емісійний доход", Кт 422 "Інший вкладений капітал"	-	-
Інший додатковий капітал	330	Кт 423 "Дооцінка Активів", Кт 424 "Безоплатно одержані необоротні Активи", Кт 425 "Інший додатковий капітал"	2815	2615
Резервний капітал	340	Кт 43 "Резервний капітал"
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	Кт 441 "Прибуток нерозподілений", Дт 442 "Непокриті збитки"	40666	46496
Неоплачений капітал	360	Дт 46 "Неоплачений капітал"	-	-
Вилучений капітал	370	Дт 45 "Вилучений капітал"	-	-
Всього за розділом І	380	Сума рядків 300, 310. 320, 330, 340 плюс чи мінус рядок 350 мінус рядки 360 і 370	43481	51310
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	Кт 471 "Забезпечення виплат відпусток", Кт 472 "Додаткове пенсійне забезпечення"	-	-
Інші забезпечення	410	Кт 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань", Кт 474 "Забезпечення інших витрат і платежів"	-	-
Цільове фінансування	420	Кт 48 "Цільове фінансування і цільові надходження"	-	-
Всього за розділом II	430	Сума рядків 400, 410, 420 плюс різниця рядків 415 і 416, що вписуються, плюс рядки 417 і 418, що вписуються	-	-
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	Кт 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", Кт 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній™ валюті", Кт 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті", Кт 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	Кт 505 "інші довгострокові позики в національній валюті", Кт 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", Кт 51 "Довгострокові векселі видані", Кт 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	Кт 54 "Відстрочені податкові зобов'язання"	505	115
Інші довгострокові зобов'язання	470	Кт 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди", Кт 55 "Інші довгострокові зобов'язання"	-	-
Всього за розділом ІІІ	480	Сума рядків 440, 450, 480, 470	505	115
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	Кт 60 "Короткострокові позики"	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	Кт 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"	-	-
Векселі видані	520	Кт 62 "Короткострокові векселі видані"	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	Кт 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"	1429	810
Поточні зобов'язання за розрахунками
За одержаними авансами	540	Кт 681 "Розрахунки за авансами одержаними"	793	126
3 бюджетом	550	Кт 641 "Розрахунки за податками"	2	-
За позабюджетними платежами	560	Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"	-	-
Зі страхування	570	Кт 65 "Розрахунки зі страхування"	124	192
3 оплати праці	580	Кт 66 "Розрахунки з оплати праці"	627	404
3 учасниками	590	Кт 67 "Розрахунки з учасниками"	1102	-
За внутрішніми розрахунками	600	Кт 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"3, Кт 682 "Внутрішні розрахунки", Кт 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"	74756	11101
Інші поточні зобов'язання	610	Кт 372 "Розрахунки з підзвітними особами", Кт 643 "Податкові зобов'язання", Кт 644 "Податковий кредит", Кт 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками", Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	2013	817
Всього за розділом ІV	620	Сума рядків 500. 510, 520, 530, 540. 550 5?і0, 570, 580,590, 600,610	80846	13450
V. Доходи майбутніх періодів
Доходи майбутніх періодів	630	Кт 69 "Доходи майбутніх періодів"	-	-
Баланс	640	Сума рядків 380, 430, 480. 620, 630	124831	64875

Ознайомившись з річним балансом ПрАТ «Райз-Максимко», можна сказати, що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чинних протягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якого визначена законодавством України.

Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться за автоматизованою формою на основі галузевої комп'ютерної програми. Реєстрація операцій в регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у національній грошовій одиниці України - гривні.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

фінансовий звітність аудит перевірка

2.4 Організація та методика складання форми № 2 «Звіт про фінансові результати»

Форма і зміст Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі - П(С)БО 3) "Звіт про фінансові результати",який використовується в ПрАТ «Райз-Максимко» при складанні форми №2 .

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги П(С)БО 3 стосуються підприємств організацій, установ та інших юридичних осіб (далі - підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 20 (розділ 10).

Згідно з П(с)БО 3 Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

1. Фінансові результати

2. Елементи операційних витрат

3. Розрахунок показників прибутковості акцій

Звіт про фінансові результати дає змогу користувачам, як зовнішнім, так і внутрішнім, оцінити результати діяльності підприємства в минулому, його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси або ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельності діяльності.

Фінансові результати у Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати та фінансові результати від звичайної діяльності формуються на підставі узагальнення цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат, податку на прибуток. Згортання доходів та витрат підприємства у звіті не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Методика складання Звіту про фінансові результати, яка застосовується в ПрАТ «Райз-Максимко», наведена в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Методика заповнення Звіту про фінансові результати та його показники за 2010 р.

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Найменування показника	Код ряд.	Джерела інформації	Дані за звітний період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	Кредитовий оборот (КО) 70	116568
Податок на додану вартість	015	(КО 641) з дебетом pax. 70	(19428)
Акцизний збір	020	(Д-т701 К-т642)	-
Інші вирахування з доходу	030	(КО 704)	(2527)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	Ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020 - ряд. 025 - ряд. 030	95013,7
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(ДО 90)	77483,1
Валовий:
прибуток	050	Ряд.035 - ряд. 040	17530,6
збиток	055	(ряд. 035 - ряд. 040)
Інші операційні доходи	060	КО 71 (без ПДВ в частині доходів від реалізації оборотних активів, оренди)	5716,1
Адміністративні витрати	070	(ДО 92, списаний на pax. 79)	6197,1
Витрати на збут	080	(ДО 93, списаний на pax. 79)	1335,5
Інші операційні витрати	090	(ДО 94, списаний на pax. 79)	2848,9
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	Ряд. 050 + ряд. 060 - ряд. 070 - ряд. 080 - - ряд. 090 або ряд. 055 + ряд. 060 - ряд. 070 - ряд. 080 - - ряд. 090	13165,2
збиток	105	Ряд. 055 - ряд. 060 + ряд. 070 + ряд. 080 + + ряд. 090 або ряд. 070 + ряд. 080 + ряд. 090 - ряд. 050 -- ряд. 060	-
Доход від участі в капіталі	110	КО 72	-
Інші фінансові доходи	120	К0 73	-
Інші доходи	130	КО 74 (без ПДВ в частині доходів від реалізації необоротних активів)	974,1
Фінансові витрати	140	(ДО 95, списаний на pax. 79)	8757,0
Витрати від участі в капіталі	150	(ДО 96, списаний на pax. 79)
Інші витрати	160	(ДО 97, списаний на pax. 79)	2479,2
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	РЯД. 100 +ряд. 110 +ряд. 120 +ряд. 130-ряд. 140 - ряд. 150 - ряд. 160 або Ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 - ряд. 105 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160	2903,1
збиток	175	Ряд. 105 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160 або ряд. 140 + ряд. 150 + ряд. 160 - ряд. 100 -ряд. 110-ряд. 120-ряд. 130
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	Ряд. 170 - ряд. 180	2903,1
збиток	195	Ряд.175
Надзвичайні:
доходи	200	КО 75
витрати	205	(ДО 99)	(1065)
Податки з надзвичайного прибутку	210	(ДО 982)
Чистий:
прибуток	220	Ряд. 190 + ряд. 200 - ряд. 205 - ряд. 210 або ряд. 200 - ряд. 195 - ряд. 205 - ряд. 210	2903,1
збиток	225	Ряд. 205 + ряд. 210 - ряд. 190 - ряд. 200 або ряд. 195 + ряд. 205 - ряд. 200 + ряд. 210

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	Джерела інформації	За звітний період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	Кт 20,21,22, 28, 37, 38, 63,68	46906
Витрати на оплату праці	240	Кт 661	7618
Відрахування на соціальні заходи	250	Кт 65	2787
Амортизація	260	Кт13	3151
Інші операційні витрати	270	Кт 10, 11, 12, 15, 20, 21, 22, 28, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 473, 474, 50, 51, 60, 62, 63, 64, 65,68	96900
Разом	280		157361

Вивчивши методику складання Звіту про фінансові результати в ПрАТ «Райз-Максимко», можна сказати, що вона відповідає національним П(С)БО, чинних протягом звітного періоду.

Отже, “Звіт про фінансові результати” є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі.



2.5 Вдосконалення облікової політики підприємства

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Визначення терміну "облікова політика" дається в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і в п.3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": "облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності".

Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.

Облікова політика підприємства згідно з п.25.1 П(С)БО 1 розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.

Вона розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому, випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення. Якщо, наприклад, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише події та операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення[26].

У ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.18 П(С)БО 1 наводяться десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики:

- форма власності та організаційно-правова форма (ТзОВ, АТ, СП, ДП тощо);

- вид діяльності чи галузеве підпорядкування (комерційна діяльність, будівництво, промисловість тощо);

- обсяги виробництва, середньо спискова чисельність працівників тощо;

- відносини із системою оподаткування (звільнення від різного виду податків, надання пільг по оподаткуванню);

- можливість самостійних дій з питань ціноутворення;

- стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

- наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

- наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

- рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;

- система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов'язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами (включаючи виділені в окремий баланс) не залежно від місця їх розташування.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто, користувачі набувають можливості оцінити, наскільки зіставлюваними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.

Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом про облікову політику, який розробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним[24].

Так як в ПрАТ «Райз-Максимко» немає наказу про облікову політику ми пропонуємо його розробити і ввести в дію (додаток Б ). В ньому, окрім іншого визначається, що фінансову та статистичну звітність за видами та користувачами подавати в такі терміни :

- Баланс підприємства та звіт про фінансова результати:

а) квартальний - до 25 числа наступного за звітним періодом місяця ;

б) річний - до 20 лютого наступного за звітним року;

- Статистична звітність :

а) фінансові показники підприємства - до 25 числа місяця, наступного за 1,2 та 3 кварталами.

б) фінансові показники підприємства за 4 квартал - до 15 лютого, наступного за звітним року.

в ) інша статистична звітність - згідно з термінами, передбаченими органами державної статистики.

2.6 Шляхи вдосконалення методики складання форм фінансової звітності

Загальні засади бухгалтерської звітності, якими їх бачимо ми при роботі виявлено через запропоновану модель фінансової звітності, наведену на рис. 2.1. Незважаючи на те, що модель містить 6 чинних форм, вважаємо, що існує необхідність розширення переліку цих форм. За рахунок введення додаткової - форми № 7 „Додатки до фінансової звітності”. У цій формі, на відміну від інших галузей економіки слід відображати спеціальну економічну інформацію саме сільськогосподарських підприємств. Основними функціями блоку Додатків до фінансової звітності є розкриття, коригування, уточнення й доповнення показників основних звітних форм з орієнтацією на потреби аналізу. Суттєвими моментами вбачається те, що відомості, які передбачено тут відображати, дадуть змогу повніше розкрити властивості статей звітності; деталізувати звітні дані; представити некількісну інформацію як органічне ціле звітності; забезпечити зіставність показників і підвищити аналітичну цінність фінансової звітності.

З цією метою передбачається до складу фінансової звітності сільськогосподарських підприємств, крім фінансової звітності, затвердженої П(С)БО, включити ряд нових розділів із систематизованим переліком звітних форм, поданих у Додатку до фінансової звітності.

Метою запровадження Додатків до фінансової звітності є надання користувачам повної, доцільної та важливої інформації для забезпечення потреб аналізу галузі на регіональному та державному рівнях. При цьому створюється можливість вирішення таких основних завдань:

Ш оцінка якості виробництва в цілому та його підрозділів;

Ш визначення досягнутого рівня виробництва та його ефективності;

Ш вивчення взаємозв'язку і взаємоузгодженості показників обсягу виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції;

Ш визначення внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, збуту та підвищення конкурентоспроможності продукції.

У передбачених додаткових таблицях розширюється можливість виконання таких важливих функцій:

- оціночна, яка передбачає визначення відповідності стану господарюючого суб'єкта цільовим його параметрам функціонування та потенційним можливостям. Зокрема, визначення собівартості виробленої продукції та розрахунку результату діяльності;

- пошукова, яка передбачає виявлення невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни та розвитку господарюючого суб'єкта, обґрунтування механізму їх мобілізації.

У Додатках до фінансової звітності передбачено узагальнювати інформацію про виробництво й реалізацію сільськогосподарської продукції, виконані роботи й надані послуги; витрати операційної діяльності; розрахунки по податках і платежах; земельні ресурси; розрахунки за майновими паями та з орендної плати.



2.1. Модель фінансової звітності сільськогосподарських підприємств.

Як результат, повинні бути такі форми додатків:

Додаток № 1 “Виробництво і реалізація продукції, робіт і послуг”, де в розрізі рослинництва, тваринництва та виробництва іншої продукції відображатимуться показники виробництва у натуральних величинах, витрати на виробництво, обсяги реалізації та отримані фінансові результати. Цінність даного звіту полягає у визначенні прибутковості як кожного виду продукції, так і в цілому по підприємству, та в галузях рослинництва, тваринництва, інших видах діяльності сільськогосподарських підприємств;

Додаток № 2 “Витрати операційної діяльності”, який розкриває інформацію про понесені витрати на виробництво як у розрізі елементів витрат, так і в розрізі видів сільськогосподарського виробництва та виробництва промислового характеру. Відповідно до запропонованої методики розподілу витрат, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати відображаються у цілому та в розрізі перерахованих вище видів виробництва. Значення даного звіту полягає у можливості мати важливу інформацію про суми витрат та визначати їх структуру;

Додаток № 3 “Розрахунки по податках і платежах” деталізує інформацію про рух та залишки заборгованості в розрізі податків та платежів, які сплачуються сільськогосподарським підприємством;

Додаток № 4 “Земельні ресурси” відображає розмір земельних угідь як у розрізі їх функціонального призначення, так і в розрізі орендодавців. Даний звіт передбачає розкриття інформації про суми нарахованої та виплаченої орендної плати за користування земельними угіддями;

Додаток № 5 “Розрахунки за майновими паями” - відображає відомості про вартість майнових паїв та структуру пайового фонду;

Додаток № 6 “Розрахунки з орендної плати за земельні та майнові паї і оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств” показує, за якою формою (грошовою чи натуральною) здійснювалась оплата праці працівників, оплата оренди земельних часток та майнових паїв.

На наш погляд, з бухгалтерського балансу підприємства повинно випливати таке:

- структура капіталу (аспект фінансування);

- структура майна для отримання інформації про кредитоспроможність (аспект інвестування);

- взаємозв'язок структури капіталу і майна, що характеризуватиме платоспроможність підприємства.

Вважаємо також, що необхідною умовою адекватного відображення стану активів і пасивів підприємства є формування в системі балансу показників, пов'язаних з інтелектуальними ресурсами, які, на жаль, на сьогодні взагалі не представлені не тільки у вітчизняних П(С)БО, але і в зарубіжних обліково-аналітичних системах.

Згідно з П(С)БО 15 „Дохід” не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів. Проте, як зазначалося вище, ці суми включають до складу доходу, але на нашу думку, вони не можуть бути його складовими. Адже саме визначення доходу, яке дається у П(С)БО 3 підкреслює, що доходи - це збільшення зобов'язань, що призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Отже, податок на додану вартість, акцизний збір не є економічними вигодами і не зумовлюють зростання власного капіталу, а значить їх не можна визнавати доходами і відповідно не слід відображати на рахунках класу 7.

У тому разі, коли плата за продукцію буде здійснення після відвантаження зі складу на умовах наступної оплати, записи на бухгалтерських рахунках згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій будуть наступними:

1. Відображати суму, на яку покупцеві (замовнику) пред'явлені розрахункові документи за реалізовану продукцію, слід у такій кореспонденції рахунків:

ДТ 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”;

КТ 70 „Доходи від реалізації”.

2. Відображено суму нарахованого податку з доходу:

ДТ 70 „Доходи від реалізації”;

КТ 64 „Розрахунки за податками і платежами”.

Пропонуємо дещо іншу схему обліку реалізації продукції (рис. 3.3) на відміну від наведеної вище :

ДТ 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”;

КТ 70 „Доходи від реалізації”;

КТ 64 „Розрахунки за податками й платежами”;



Рис. 2.2. Схема відображення виручки від реалізації продукції на рахунках.

Відповідно до такої схеми на кредиті рахунка 70 буде показаний дохід від реалізації без податку на додану вартість та акцизного збору, і відпаде потреба у статтях „Податок на додану вартість”, „Акцизний збір” та „Інші вирахування з доходу” 1 розділу ф. № 2.

Останнім часом в Україні намітилися стабільні тенденції до пожвавлення інвестиційних процесів, що дає змогу суб'єктам господарювання з більшою впевненістю розраховувати на повернення коштів, використаних як фінансові інвестиції, та розглядати цінні папери як досить перспективний варіант вкладення тимчасово вільних грошових коштів. У цій ситуації є прогнозованим розвиток різноманітних господарських операцій, що приведе до збільшення фінансових інвестицій підприємств, які в свою чергу, в окремих випадках можуть бути класифіковані, визнані та обліковані.

У зв'язку з необхідністю відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності показників доходів і витрат у розрізі видів діяльності доцільним було б послідовне відображення доходів і витрат, згрупованих за видами діяльності, з метою забезпечення наочності інформації, що надається, та зручності складання Звіту про фінансові результати. Як відомо, діюча форма передбачає визначення спочатку фінансового результату від основної діяльності, а потім відображення доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, а потім витрат від фінансової та інвестиційної діяльності з метою подальшого формування відповідних фінансових результатів.

На підставі проведеного аналізу виявлено, що існує певна розбіжність між ознаками видів діяльності й одержаними доходами і витратами, фінансовими результатами від них. Щоб уникнути такої невідповідності, слід запропонувати чітко розмежовувати види діяльності та операції, які до них належать. У зв'язку з цим необхідно внести зміни назв рахунків у Плані рахунків та класифікація доходів та витрат.

Таблиця 2.10

Запропоновані зміни до Плану рахунків

Назва відповідно до нормативних документів	Пропонується
1	2
72 „Дохід від участі в капіталі”	72 „Дохід від інвестиційної діяльності”
74 „Інші доходи”	74 „Інші доходи від інвестиційної діяльності”
793 „Результат іншої звичайної діяльності”	793 „Результат інвестиційних операцій”
96 „Витрати від участі в капіталі”	96 „Витрати від інвестиційної діяльності”
97 „Інші витрати”	97 „Інші витрати від інвестиційної діяльності”

Таким чином , запропоновані нами шляхи вдосконалення методики складання фінансової звітності полегшать роботу бухгалтерів та зроблять інформацію , котра в них розкрита, більш доступнішою та зрозумілішою для користувачів.



РОЗДІЛ 3. АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

3.1 Методика проведення аудиторської перевірки

Перехід України до ринкових відносин зумовлює необхідність створення економічних інститутів, які регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності. Провідне місце в цьому процесі має зайняти інститут аудиторства. Особливо це важливо для сільськогосподарського господарства, де відбулися докорінні зміни.

Ситуація, що склалася в сільському господарстві, потребує такої організації незалежного контролю, який би сприяв обґрунтованості прийняття управлінських рішень на основі врахування виявлених порушень в бухгалтерському обліку, фінансовій та податковій звітності [64].

Аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством для врахування специфіки його діяльності та зумовлених нею особливостей.

Ознайомлення з підприємством - клієнтом слід починати з вивчення установчих документів: статуту та установчого договору, а також протоколів засідань пайовиків - засновників чи акціонерів. Вивчення установчих документів потрібно тому, що в них зазначені всі види діяльності, якими займається підприємство [64].

Велике значення матимуть бесіди з керівниками підприємства, бо дадуть можливість чіткіше визначити основні напрямки аудиторської перевірки. Ознайомлення зі звітністю допоможе встановити масштаби діяльності підприємства - клієнта та її результатів за період, що підлягає перевірці. Аудитор повинен скласти власну, незалежну думку про клієнта. Ризиком для аудитора може бути отримання замовлення на проведення аудиту від підприємства з сумнівною репутацією [64].

Ознайомлення з підприємством - клієнтом потребує також визначення обсягу господарських операцій та зумовлену ним кількість виписаних первинних документів, особливо за грошовими та розрахунковими операціями, оскільки вони підлягають суцільній перевірці. Слід оглянути підприємство, місце зберігання матеріальних цінностей, ознайомитися з розташуванням структурних підрозділів.

Важливе значення має вивчення зв'язків підприємства з постачальниками та покупцями, дотримання ними господарських договорів, своєчасності розрахунків між ними та підприємством - клієнтом [64].

На основі проведеного первинного вивчення підприємства - клієнта можна встановити обсяг аудиторської перевірки та її тривалість.

Відповідно до обсягу аудиторської перевірки та її складності визначається вартість аудиту, яка має бути обґрунтована відповідними розрахунками. Погоджена сума, включаючи ПДВ, зазначається у договорі на проведення аудиторської перевірки.

Планування є одним із перших і дуже важливих етапів процесу аудиту. Аудитор повинен планувати свою діяльність на такому рівні, щоб провести аудиторську перевірку на підприємстві кваліфіковано і вчасно. МСА 300 визначає порядок планування, розробки загального плану і програми проведення аудиту тобто сутність планування аудиту [28].

Планування - це вироблення головної стратегії конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. В плані аудиту має визначатися час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

Мета планування аудиту - концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, на виявленні ланок для найретельнішої перевірки [27].