Управління ліквідністю комерційного банку

Ліквідність банку як здатність забезпечення виконання зобов’язань. Організаційно-методичне забезпечення управління ліквідністю ВАТ "Сведбанк", методи та прийоми управління, ідентифікація факторів впливу. Зарубіжний досвід управління ліквідністю.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.08.2010
Размер файла 254,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Показник співвідношення резерву на покриття кредитних ризиків банку та обсягу кредитного портфеля, який характеризує якість активів банку.

Коефіцієнти, які характеризують ліквідність, аналізуються в динаміці, що дає змогу виявити загальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи та окремого банку. З метою здійснення контролю за ліквідністю банку коефіцієнти зіставляють з нормативним значенням. У процесі аналізу коефіцієнти ліквідності можуть порівнюватися з аналогічними показниками інших банків, середньо галузевими показниками або з рівнем, який визначений банками на базі практичного досвіду.

Аналізуючи сучасни стан управління ліквідністю банків в Україні необхідно виокремити деякі суперечливі моменти розв'язання яких повинно сприяти подальшому ефективному розвитку банківської сфери.

У світовій банківській теорії і практиці ліквідність прийнято розуміти як «запас» або як «потік». При цьому ліквідність як «запас» містить у собі визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобов'язання. У вітчизняній економічній думці ліквідність перш за все відіграє роль «якісного показника». Тобто за допомогою ліквідності визначають якісну характеристику банку щодо можливості його своєчасно забезпечити вимоги кредиторів. Необхідно все ж таки певним чином гармонізувати світове та вітчизняне розуміння ліквідності, оскільки це по-перше відбивається на економічному змісті цього явища, а по-друге, не сприяє інтеграційним процесам вітчизняної та світової банківських систем.

Питання про носії ліквідності як властивості також має дискусійний характер. Якщо термін «ліквідність активів» не викликає сумнівів, то вислів «ліквідність пасивів» є суперечливим, хоча їх значення для підтримання ліквідності банку ніким не заперечується. Вважається за необхідним розуміти в однаковій мірі і перше і друге визначення, оскільки ліквідність якщо її розуміти як «запас» може мати від'ємне або негативне значення.

Ще однією проблемою є те що у вітчизняній економічній літературі, на відміну від сталої міжнародної банківської термінології, часом плутають два поняття - ліквідність балансу банку і платоспроможність останнього, що в призводить до ототожнення методів і засобів підтримки ліквідності і платоспроможності кредитних інститутів. Певною мірою можна стверджувати що ліквідність є частиною платоспроможності, оскільки крім нормативів ліквідності, що встановлюються для банків при оцінці їх загального стану враховуються усі інші нормативи.

Розглядаючи нормативи ліквідності, з погляду керованості та безпеки, можна зробити висновок, що підхід НБУ має певні недоліки.

По-перше, розрахунок показників базується на формальному групуванні за рахунків, тоді як навіть однорідні фінансові активи можуть мати різну ліквідність.

По-друге, нормативи встановлені для середньостатистичного банку, якого фактично не існує. Насправді залежно від типу банку нормативні вимоги до ліквідності будуть різними. Так, банк з великою мережею філій, який має велику кількість клієнтів, значні залишки в касах філій та на коррахунках, залишки коштів, що обслуговують клієнтські потоки та інвестиційний банк, який здійснює епізодичні фінансові операції, повинні мати різні підходи до оцінки своєї ліквідності.

По-третє, нормативи не дають змоги здійснювати прогноз ліквідності. За своїм змістом вони є ретроспективними і швидко застарівають.

Отже, у зв'язку з тим, що нормативи ліквідності не дають повної і точної оцінки ліквідності, кожному банку слід мати власну методику як щодо визначенню граничних та оптимальних показників, так і що розробці плану підтримання ліквідності в банку, особливо у разі виникнення кризових ситуацій.

2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ВАТ «СВЕДБАНК»

2.1 Організаційно-методичне забезпечення управління

ліквідністю банку

Метод банківського аналізу - це спосіб системного комплексного вивчення, вимірювання та узагальнення діяльності банку, здійснюваний шляхом її опрацювання спеціальними прийомами. Його характерними рисами є:

1. Всі явища і процеси слід вивчати в неперервному русі, змінах та розвитку (в динаміці). Звідси випливає необхідність постійних порівнянь. Цим забезпечується якісна оцінка діяльності банку.

2. Будь-який процес або явище слід розглядати як єдність і боротьбу протилежностей, що зумовлюють перехід діяльності банку з одного стану в інший.

3. Вивчення банківської діяльності має проводиться з урахуванням усіх зв'язків і залежностей, оскільки жодне явище не може бути до кінця зрозумілим, якщо його взяти ізольовано. Чим детальніше досліджуються взаємозв'язки, тим точніші результати аналізу. Причому особливу вагу мають причинні зв'язки, тобто наявність одних явищ, які неминуче породжують інші явища.

4. Важлива методологічна особливість банківського аналізу - не тільки встановлення причинних зв'язків і залежностей, але й вимірювання ступеня їхнього впливу, що робить аналіз точним, а його висновки - обґрунтованими.

5. Кожний процес, кожне явище необхідно розглядати системно - як сукупність багатьох утворюючих елементів. Звідси така риса методу банківського аналізу - максимальна деталізація досліджуваних явищ і процесів та їхня систематизація. Деталізація здійснюється за часом, місцем виникнення явищ, чинниками тощо [35].

Аналіз фінансової звітності -- це процес, який має на меті дати оцінку поточного і минулого фінансового стану банку й основних результатів його діяльності. При цьому основною метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку. Склад інформаційної бази економічного аналізу розглянемо за допомогою схеми:

Рис. 2.1. Класифікація інформаційних джерел аналізу

Інформація, яка використовується при аналізі діяльності банку загалом, та ліквідності зокрема, повинна відповідати таким вимогам (рис. 2.2.:

Рис. 2.2. Основні вимоги до інформаційної бази аналізу

Далі необхідно ознайомитися з коротким змістом кожної вимоги до інформації, що використовується у процесі аналізу діяльності комерційного банку.

Доступність передбачає, що інформація, яка входить у фінансові звіти, має бути зрозумілою для користувача з певним рівнем знання бізнесу, економіки і бухгалтерського обліку. Складну інформацію, яка необхідна для повного розкриття ситуації, слід надавати найбільш зрозумілим способом.

Під значущістю розуміють те, що інформація у фінансовій звітності повинна бути корисною для прийняття рішень економічного характеру.

Для того щоб інформація була значущою, вона має бути матеріальною. Інформація є матеріальною, якщо її ненадання або неправильне подання може вплинути на рішення економічного характеру.

Надійність інформації забезпечується в тому разі, коли вона не містить матеріальних помилок.

Надійність інформації передбачає:

Правдиве уявлення, тобто позиція фінансової звітності забезпечує правдиве її подання, якщо вона може бути оцінена з достатньою точністю, щоб бути корисною.

2. Перевагу змісту над формою. Іншими словами інформація повинна надаватися відповідно до її економічної користі, а не просто за її юридичною формою.

3. Нейтральність -- інформація має бути вільною від упередженості, її подання у фінансовій звітності не повинно бути вибірковим для досягнення попередньо встановленого результату.

4. Для того щоб відповідати таким вимогам як надійність і значущість, фінансова звітність повинна містити інформацію, яка базується на певних розрахунках (наприклад, можливість повернення боргів, строки «життя» виробничих активів). З метою уникнення матеріальної недооцінки або переоцінки позицій фінансової звітності при розрахунках необхідно керуватися принципом «обережності».

Порівнянність фінансової звітності забезпечується у тих випадках, коли:

є можливість порівняти фінансову звітність комерційного банку, що аналізується, з аналогічною звітністю інших комерційних банків для порівняльного оцінювання їх фінансового стану і результатів їхньої діяльності;

можна порівняти фінансову звітність комерційного банку протягом певного періоду для визначення тенденцій у фінансовому стані і результатах діяльності банку.

Дотримання наведених вимог до фінансової звітності комерційних банків перевіряється в процесі перевірки її достовірності.

Основним джерелом аналізу банківської ліквідності є банківський баланс та спеціалізовані форми звітності. Форми звітності комерційних банків поділяються на щоденні, щомісячні і щоквартальні. Окремі джерела інформації для проведення аналізу окремих видів діяльності банку наведено у відповідних розділах посібника.

Баланс комерційного банку - це бухгалтерський баланс, у якому відображається стан власних, залучених і позичених коштів, їх розміщення в кредитні й інші активні операції. За даними балансу здійснюється контроль формування і розміщення грошових ресурсів, стану кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій, включаючи операції з цінними паперами.

Баланс банку характеризує в грошовому вираженні стан ресурсів комерційних банків, джерела їх формування і направлення використання, а також фінансові результати банків на початок та кінець звітного періоду. Баланс банку виступає основним документом бухгалтерської звітності, якій відображає суми залишків всіх лицьових рахунків аналітичного обліку, розташованих у порядку зростання їх номерів.

Баланси комерційних банків є головною складовою їх звітності. Аналіз балансів дозволяє визначити наявність особистих коштів, зміни в структурі джерел ресурсів, склад та динаміку активів, контролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю.

Аналіз балансу є лише одним із інструментів процесу управління ліквідністю, який досить часто використовується специфічними підрозділами банківських установ мета діяльності яких є саме процес управління ліквідністю.

Організаційне забезпечення цього процесу у ВАТ «Сведбанк» полягає в тому, що було створено спеціальну функціональну одиницю - Управління ліквідності, планування та координації платежів. Основними завданнями Управління є:

· Організація роботи по забезпеченню миттєвої ліквідності банку та дотриманню норм обов'язкового резервування.

· Планування залишків коштів на коррахунку в гривні та коррахунках в іноземних валютах.

· Забезпечення безперебійних платежів у гривні та в іноземних валютах.

· Виявлення та попередження ситуацій, що можуть спричинити до порушення банком встановлених НБУ норм обов'язкового резервування з метою своєчасного прийняття відповідних заходів.

· Організація роботи по забезпеченню ресурсу платоспроможності Банку.

· Організація роботи по розрахунку та встановленню Регіональним підрозділам лімітів валютної позиції.

· Контроль за дотриманням Регіональними підрозділами лімітів валютної позиції.

Організаційна структура Управління необтяжена вертикальними та горизонтальними зв'язками що робить його діяльність ефективним.

Діяльність працівників Управління регламентується функціональними обов'язками та посадовими інструкціями, які розробляються керівником Управління та затверджуються Головою Правління Банку.

Основними функціями Управління є:

· Щотижнева розробка та формування планових платіжних календарів.

· Щоденна розробка, формування та коригування поточних платіжних календарів банку в гривні та в розрізі валют на підставі платіжних календарів структурних підрозділів банку.

· Формування звіту про Нетто-ліквідну позицію банку.

· Підготовка щоденної інформації, необхідної для встановлення денних лімітів на види операцій, а саме: стан коррахунків банку; поточний стан ліквідності банку.

· Постійний контроль за станом коррахунку в гривні та безперебійне списання коштів з нього протягом операційного дня.

· Постійний контроль за станом коррахунків в іноземних валютах та координація платежів з них.

· Аналіз стану довгої, короткої та загальної валютної позиції банку в цілому та по Регіональним підрозділам зокрема.

· Аналіз структури валютної позиції Регіональних підрозділів.

· Підготовка пропозицій щодо встановлення лімітів валютної позиції для Регіональних підрозділів.

· Контроль за дотриманням структурними підрозділами банку лімітів валютної позиції.

Здійснення аналізу:

· динаміки залишків коштів на коррахунках в національній та в іноземних валютах;

· динаміки структури ресурсної бази банку в розрізі окремих груп балансових рахунків та системних клієнтів;

· руху грошових коштів по коррахунках у національній та іноземних валютах;

· динаміки відсоткових ставок на міжбанківському ринку в національній та іноземних валютах;

· структури працюючих активів Казначейства та залучених Казначейством коштів.

Підготовка пропозицій щодо поліпшення роботи відділу та його взаємодії з іншими підрозділами банку.

Управління здійснює свої функції при взаємодії зі структурними підрозділами Головного офісу та Регіональними підрозділами. При цьому дії сторін можуть мати рекомендований, розпорядчий або обов'язків характер.

З метою ефективного управління ліквідністю ВАТ «Сведбанк» було розроблено та створено специфічний документ - Регламент взаємодії підрозділів в умовах централізованої моделі управління ліквідністю. У його розробці приймали участь більшість структурних підрозділів банку, тому його ефективність є беззаперечною.

Необхідність дотримання вимог Національного ВАТ «Сведбанк» України щодо обов'язкового резервування та потреба управляти власною ліквідністю обумовлює централізований контроль за коштами ВАТ «Сведбанк» на його кореспондентських рахунках.

Централізована модель управління ресурсами передбачає їх акумуляцію на рівні кореспондентських рахунків ВАТ «Сведбанк». У такому випадку контроль ризику ліквідності зосереджується на рівні Центрального офісу, здійснюється Управлінням ліквідності, планування та координації платежів, що дає змогу регіональним підрозділам ВАТ «Сведбанк» (філіям, відділенням) зосередитись на продажу банківських продуктів.

Управління грошовими потоками ВАТ «Сведбанк» ґрунтується на наступних принципах:

· принцип зваженості, спрямований на досягнення оптимального співвідношення між ризиком та прибутковістю при приведенні Банком активно-пасивних операцій;

· принцип участі, який полягає в обов'язковому залученні до процесу управління ліквідністю керівників структурних підрозділів Центрального офісу та філій ВАТ «Сведбанк», взаємозв'язку ризику ліквідності з іншими показниками діяльності ВАТ «Сведбанк»;

· принцип безперервності, що полягає в поетапному управлінні ліквідністю (попередня оцінка, моніторинг та контроль), яке не може призупинятися при зміні фінансового стану ВАТ «Сведбанк», фінансових ринків, можливих ризиків та очікуваних результатів;

· принцип обережності, який обумовлений тим, що оцінка ризику ліквідності проводиться в умовах високої динамічності фінансових ринків України та можливістю виникнення непередбачених обставин;

· принцип хеджування: оскільки кожна операція ВАТ «Сведбанк» має ризик ліквідності, вона повинна бути забезпечена проведенням хеджуючої операції (формування резервів, балансування між залученням та розміщенням коштів, диверсифікація ризиків, контр-угода тощо).

Щоденний контроль та управління поточною та короткостроковою ліквідністю ВАТ «Сведбанк», з урахуванням готівкових коштів та залишків на кореспондентських рахунках, здійснюється Управлінням, яке має виключні повноваження на здійснення операцій на міжбанківському ринку (залучення/розміщення міжбанківських ресурсів, операції з НБУ, торгівельні операції та інші).

Управління ліквідністю означає наявність режимів, при яких умови функціонування є принципово різними:

· “Нормальний режим ліквідності” - Банк здійснює діяльність в нормальних умовах;

· “Внутрішня криза ліквідності” - Банк здійснює діяльність в умовах внутрішньої кризи ліквідності;

· “Зовнішня криза ліквідності” - Банк здійснює свою діяльність в умовах кризи зовнішнього середовища.

В організації роботи щодо розрахунків філій ВАТ «Сведбанк» приймають участь наступні структурні підрозділі:

1. Балансові філії, які зобов'язані дотримуватись установлених лімітів та обмежень і надавати Управлінню повну та своєчасну інформацію щодо прогнозних обсягів початкових платежів по власних операціях та операціях клієнтів.

2. Функція управління лімітом (моніторинг його використання, визначення черговості платежів, надання інформації щодо руху коштів, звернення щодо збільшення ліміту) на рівні філії покладається на її головного бухгалтера. Відповідальність за своєчасне та повне виконання наданих функцій управління лімітом покладається на директора або заступника директора філії.

3. Управління ліквідності, планування та координації платежів, яке контролює поточний стан ліквідності, тобто приймає тактичні рішення у межах наданих повноважень, щодо управління ліквідністю, встановлює та доводить до філій ліміти на здійснення платежів, здійснює своєчасну зміну доведених значень та готує відповідну інформацію щодо управління ліквідністю для КУАП;

4. Бек-офіс міжбанківського бізнесу, який здійснює поточний контроль за дотриманням Департаментом встановлених лімітів і нормативів щодо його діяльності, філіями - встановлених лімітів на здійснення платежів у іноземній валюті;

5. Розрахунковий центр, який здійснює проведення платежів в іноземній валюті;

6. Управління інформатизації, яке здійснює проведення платежів у національній валюті та забезпечує автоматичний контроль дотримання філіями встановлених лімітів на здійснення платежів у національній валюті;

7. Філії здійснюють розрахунки через кореспондентський рахунок ВАТ «Сведбанк» в НБУ згідно з правилами обслуговування кореспондентського рахунку за третьою моделлю.

Порядок здійснення операцій через субкореспонденські рахунки визначається нормативними актами НБУ та внутрішніми документами ВАТ «Сведбанк».

Зарахування коштів на рахунки філій, що відкриті в Центральному офісі, здійснюється в звичайному режимі, визначеному внутрішніми документами ВАТ «Сведбанк».

Виходячи з режимів ліквідності, визначених цим Регламентом, встановлюються наступні режими списання філіями ВАТ «Сведбанк» коштів із субкореспондентських рахунків як за дорученням клієнта, так і за власними операціями:

Проведення платежів без застосування лімітів щодо обсягів коштів, які філія може списати зі свого субкореспондентського рахунку протягом операційного дня. Цей режим проведення платежів може застосовуватись лише при умові функціонування “нормального режиму ліквідності”.

Проведення платежів із застосуванням лімітів щодо обсягів коштів, які філія може списати зі свого субкореспондентського рахунку протягом операційного дня. Цей режим платежів передбачає застосування таких лімітів:

· ліміт активних операцій;

· ліміт зовнішніх початкових платежів,

· ліміт, визначений відповідно до нормативу обов'язкового резервування коштів,

· ліміт, розрахований з даних кредитно-ресурсного плану.

Ліміт активних операцій, ліміт, визначений відповідно до нормативу обов'язкового резервування коштів, та ліміт, розрахований з даних кредитно-ресурсного плану можуть застосовуватись при будь-якому режимі ліквідності. Ліміт зовнішніх початкових платежів відповідає роботі в умовах “внутрішньої кризи ліквідності”.

Метою застосування ліміту активних операцій є забезпечення оперативного (поточного) контролю за виконанням філіями встановлених обмежень щодо вкладання коштів в активні операції та оплату господарських витрат в безготівковій формі. Ліміт активних операцій визначає граничний розмір коштів, які філія може списати зі свого субкореспондентського рахунку по окремих видах активних операцій та оплаті господарських витрат протягом одного операційного дня.

Метою застосування ліміту початкових платежів є забезпечення виконання першочергових платежів ВАТ «Сведбанк» та контроль використання наявних коштів в умовах сталої нестачі ліквідності.

Метою застосування ліміту, розрахованого з даних кредитно-ресурсного плану, є контроль за виконанням філіями затверджених планів щодо залучення коштів та відповідності співвідношення залучених та вкладених філіями ресурсів.

Метою застосування ліміту, визначеного відповідно до нормативу обов'язкового резервування коштів, є забезпечення виконання цього нормативу в цілому по ВАТ «Сведбанк».

При застосуванні ліміту активних операцій або ліміту початкових платежів Управлінню надається право самостійно, виходячи з поточного стану ліквідності та прогнозу руху грошових коштів, визначати розміри таких лімітів. Управління та бек-офіс міжбанківського бізнесу (щодо лімітів у іноземній валюті) щоденно вводять встановлені ліміти до ВПС та доводять їх значення програмними засобами до філій ВАТ «Сведбанк».

При застосуванні ліміту, визначений відповідно до нормативу обов'язкового резервування коштів, та ліміту, розрахованого з даних кредитно-ресурсного плану, Управління та бек-офіс міжбанківського бізнесу (щодо лімітів у іноземній валюті) вводять розраховані ліміти до ВПС та доводять їх значення програмними засобами до філій ВАТ «Сведбанк».

Ліміт, розрахований з даних кредитно-ресурсного плану, визначається Управлінням ліквідності, планування та координації платежів на підставі затверджених планів, доводиться Департаменту щоквартально або у разі його зміни.

Контроль за використанням лімітів є автоматичним, тобто здійснюється програмними засобами. У разі перевищення ліміту активних операцій або ліміту початкових оборотів відповідний платіж автоматично залишається без виконання. Порядок обліку невиконаних платежів клієнтів встановлюється нормативними документами НБУ.

Поточне управління грошовою позицією ВАТ «Сведбанк» передбачає наступне:

· щоденний моніторинг та аналіз стану грошової позиції ВАТ «Сведбанк» в розрізі валют з урахуванням встановлених КУАП лімітів та обмежень;

· розрахунок та моніторинг поточних розривів ліквідності в розрізі валют;

· розрахунок та моніторинг нестачі/надлишку грошових коштів на кореспондентських рахунках ВАТ «Сведбанк» в усіх видах валют відповідно до встановлених лімітів та обмежень;

· формування та надання керівництву ВАТ «Сведбанк» консолідованої інформації щодо стану грошової позиції ВАТ «Сведбанк» в усіх видах валют;

· контроль в режимі реального часу за наявністю грошових коштів на кореспондентських рахунках НОСТРО;

· забезпечення ефективного управління залишками на кореспондентських рахунках ВАТ «Сведбанк» в усіх видах валют;

· моніторинг, контроль та управління внутрішньосистемним перерозподілом грошових коштів у всіх видах валют.

Управлінням ліквідності, планування та координації платежів кожного останнього робочого дня місяця надає Управлінню допустимого приросту кредитного портфелю.

З метою досягнення максимальної консолідації інформаційних потоків щодо залишків на кореспондентських рахунках ВАТ «Сведбанк» та руху коштів в усіх валютах, визначаються відповідальні особи:

· в Управлінню “ресурсний позиціонер”, який на підставі консолідованої інформації всіх структурних підрозділів ВАТ «Сведбанк» визначає та контролює ресурсну позицію в національній валюті по ВАТ «Сведбанк» та здійснює безпосереднє управління грошовою позицією в національній валюті;

· в бек-офісі міжбанківського бізнесу - “валютний позиціонер”, який на підставі консолідованої інформації всіх структурних підрозділів ВАТ «Сведбанк» визначає та контролює ресурсну позицію в іноземній валюті по системі ВАТ «Сведбанк» та визначає і контролює “траси платежу”. Управління грошовою позицією в іноземній валюті здійснює співробітник Управління.

Ресурсний та валютний позиціонери мають повноваження отримувати всю необхідну інформацію від структурних підрозділів ВАТ «Сведбанк» з метою управління грошовою позицією ВАТ «Сведбанк» в усіх видах валют та руху коштів по кореспондентським рахункам.

Таким чином організаційно-нормативне забезпечення управління ліквідністю в ВАТ «Сведбанк» досягається за рахунок роботи Управління ліквідності, планування та координації платежів. Сутність цього управління полягає не лише у виконанні приписів керівництва банків та інструкцій НБУ щодо стану ліквідності банків. Ефективність його діяльності досягається в більшій мірі за рахунок поточного моніторингу фінансової ситуації в банку, його становища та оперативного реагування на будь які відхилення рівні ліквідності фінансових інструментів від норми. Такий механізм роботи багато в чому сприяє стійкій фінансовій позиції банку.

2.2 Ідентифікація факторів впливу та їх урахування в управлінні ліквідності банку

До внутрішніх факторів відносять: капітальну базу банку, якість його активів, депозитів, ступінь залежності від зовнішнього фінансування, збалансованість активів та пасивів за строками, якість менеджменту, імідж банку.

Капітальна база банку забезпечує фінансову стійкість банку. Власний капітал, основу якого становлять статутний та інші фонди, є головним захисним джерелом поглинання ризику активів та гарантування коштів клієнтів. Чим більший власний капітал банку, тим більша, за інших рівних умов, його ліквідність.

Якість активів визначається на основі їх ліквідності, ризикованості, дохідності та диверсифікованості. Ліквідність активів -- це їх здатність трансформуватися в грошові кошти шляхом їх реалізації або погашення зобов'язань боржником. Ступінь ліквідності активів залежить від їх призначення. Активи банку в грошовій формі призначені для виконання платіжної функції, інші -- для отримання доходу тощо. У зв'язку з цим за ступенем ліквідності активи банку можна поділити на кілька груп:

Першу групу становлять високоліквідні активи, до яких відносять:

грошові кошти банку в його касі та на кореспондентських рахунках;

державні цінні папери (за стабільної фінансової ситуації), які банк може продати у разі браку готівкових коштів.

Підтримання обсягу першої групи активів на певному рівні є необхідною умовою забезпечення ліквідності банку.

Другу групу активів за ступенем ліквідності становлять короткострокові позички клієнтам, міжбанківські кредити, факторингові операції, корпоративні цінні папери. Ці активи мають довший період перетворення в грошові кошти.

Третя група охоплює довгострокові вкладення та інвестиції банку, довгострокові позички, лізингові операції, інвестиційні цінні папери.

До четвертої групи відносять низьколіквідні активи у вигляді прострочених позичок, деяких цінних паперів, будівель і споруд.

Диверсифікованість активів означає ступінь розподілу ресурсів банку за різними сферами розміщення. Показниками диверсифікованості є: структура активів банку за основними напрямами вкладення ресурсів, структура кредитних вкладень за об'єктами та суб'єктами, структура портфеля цінних паперів, структура валют, з якими банк здійснює валютні операції, структура банків-кореспондентів тощо. Чим більша диверсифікованість активів, тим більша ліквідність банку.

Якість депозитної бази визначається часткою стабільних депозитів у банку. Підвищення стабільної частки депозитів зменшує потребу банку в ліквідних коштах, оскільки передбачає відновлюваність зобов'язань банку. Найбільша стабільність спостерігається у депозитів до запитання, що пов'язано з їх низькою залежністю від рівня процентної ставки. Незважаючи на те, що ці депозити мають бути погашені на першу вимогу в будь-який момент (невідомий банку) загальна їх сума (за стабільної економічної ситуації та стійкому фінансовому становищі банку) залишається стабільною (витрати клієнтів з цих депозитів перекриваються надходженнями коштів на них).

З іншого боку, стабільність депозитів до запитання знижується через складність прогнозування їх витрачання, тоді як за строковими депозитами точно відомий термін виплати, хоча їх належність до банку дуже залежить від рівня процентної ставки.

Залежність від зовнішнього фінансування істотно впливає на ліквідність банку. Міжбанківський кредит у не дуже великих обсягах та не за великими процентними ставками не завдає шкоди ліквідності банку, а навпаки -- дає змогу ліквідувати тимчасову нестачу коштів, іноді найбільш дешевим способом. Але якщо міжбанківський кредит переважає в ресурсах банку, несприятлива кон'юнктура на міжбанківському ринку може призвести до краху банку. Банк, що дуже залежить від зовнішніх джерел фінансування, не має власної бази для бізнесу, не має перспектив розвитку та ризикує стійкістю своєї ресурсної бази.

Збалансованість активів та пасивів за строками має значний вплив на ліквідність банку. Виконання банком зобов'язань перед клієнтами передбачає погодження строків, на які інвестуються кошти, зі строками, на які ці кошти надали вкладники. Певна частина депозитів може використовуватись і для довгострокового інвестування чи кредитування, але для більшої частини активів та пасивів збалансованість за строками є необхідною.

Розглянуті фактори, що зумовлюють ліквідність банку, мають більше чи менше значення залежно від індивідуальних особливостей банку, фінансового стану засновників, кола клієнтів, терміну функціонування банку, спеціалізації, якості менеджменту тощо.

Тому, визнаючи багатофакторність проблеми ліквідності банку, важливо також враховувати його індивідуальність, виділяти головні фактори, що мають для даного банку найбільш істотне значення.

Стан ліквідності банку дуже залежить від ряду зовнішніх факторів, що лежать за межами компетенції банків.

Ці фактори можна розділити на програмні, надзвичайні, сезонні, циклічні, довготермінові тощо.

Програмними факторами є економічний стан країни, її економічна політика (особливо грошово-кредитна, фіскальна), розвиток ринку цінних паперів та міжбанківського ринку, організація системи рефінансування, повноваження та ефективність роботи контрольних органів.

Надзвичайними факторами вважають страйки, наслідки стихійних лих, військові конфлікти, революційні політичні та економічні події (характерно для України 90-х років).

Сезонні зміни, як правило, пов'язані з сільськогосподарськими роботами та функціонуванням інших сезонних галузей. У комерційних банків збільшуються вклади восени, після збирання врожаю та підвищується попит на кредитні ресурси навесні.

Циклічні зміни зумовлені піднесенням або спаданням ділової активності товаровиробників та підприємців в економіці країни. Ці зміни найбільш характерні для періоду економічних криз або фаз піднесення та економічного процвітання.

Довготермінові коливання можуть охоплювати кілька економічних циклів та бути результатами таких факторів, як зрушення в споживанні, заощадженні, інвестиційних процесах, кількості населення, його зайнятості, науково-технічному рівні виробництва тощо.

Таким чином, ліквідність банку -- якісний стан його діяльності, обумовлений великою кількістю факторів, що постійно змінюються, це динамічний стан, що складається поступово.

Узагальнюючи, можна вважати, що на динаміку зміни суми ліквідних коштів у банку впливають два основні чинники (які і є результатом дії вищенаведених факторів):

залучення або втрата коштів у зв'язку зі збільшенням або зменшенням вкладів;

те саме у зв'язку зі зростанням (скороченням) кредитів та (або) інвестицій. Виходячи з цього дуже важливим питанням є вимірювання ліквідності банку в кожний момент (ліквідності як «запасу»), передбачення майбутньої ліквідності в плановому періоді (на основі прогнозування зміни обсягу депозитів, кредитів та інвестицій як головних джерел формування та напрямків використання коштів) та на цій основі безпосереднє управління ліквідністю через управління активами та (чи) пасивами з метою забезпечення виконання банком своїх зобов'язань у строк, в повній сумі та не на шкоду прибутковості.

Організаційне забезпечення процесу управління ліквідністю встановлює певні правила та методи за рахунок яких досягається висока ефективність цього процесу. Однак, нормативне забезпечення, яке знаходить своє відображення у Регламенті взаємодії підрозділів в умовах централізованої моделі управління ліквідністю не може повністю передбачити усі причини які призводять до тієї чи іншої проблеми в сфері ліквідності фінансових інструментів. Саме тому одним із основних елементів пошуку або моніторингу цих причин є проведення комплексного аналізу ліквідності банку.

2.3. Комплексний аналіз ліквідності банку

Аналіз ліквідності банку - аналіз можливості для банка покрити всі його фінансові зобов'язання. Коефіцієнт ліквідності - показник здатності банка вчасно виконувати свої короткострокові фінансові зобов'язання. Платоспроможність - це здатність банка своєчасно і в повному об'ємі погашати свої платіжні зобов'язання. Для аналізу ліквідності необхідно скласти платіжний баланс.

Завдання аналізу ліквідності балансу виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності своєчасно і повністю розрахуватися по своїх зобов'язаннях. Ліквідність балансу визначається, як міра покриття зобов'язань організації її активами, термін погашення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по мірі їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, з зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.

Однак, зважаючи на особливість діяльності банківських установ у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання більш доцільним є проведення аналітичного аналізу балансу банку (табл. 2.2., табл. 2.3.).

Таблиця 2.2. Аналітичний аналіз статей балансу ВАТ «Сведбанк»

Найменування статті

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Абсолютне відхилення

06 до 05

07 до 06

07 до 05

 

АКТИВИ

 

 

 

 

 

 

1

Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку

192 516

199 381

672 564

6 865

473 183

480 048

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України

0

20 000

20 721

20 000

721

20 721

3

Кошти в інших банках

256 554

632 241

840 549

375 687

208 308

583 995

4

Цінні папери в торговому портфелі банку

0

0

63 402

0

63 402

63 402

5

Цінні папери в портфелі банку на продаж

70 697

63 792

54 974

-6 905

-8 818

-15 723

6

Кредити та заборгованість клієнтів

1 339 443

2 714 245

6 618 108

1 374 802

3 903 863

5 278 665

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0

0

0

0

0

0

8

Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії

0

215 334

259 141

215 334

43 806

259 141

9

Основні засоби та нематеріальні активи

98 293

192 477

465 510

94 184

273 033

367 217

10

Нараховані доходи до отримання

23 532

38 606

85 413

15 074

46 807

61 882

11

Відстрочений податковий актив

4 528

3 650

27 306

-878

23 655

22 778

12

Інші активи

61 046

27 046

46 727

-34 000

19 681

-14 319

13

Довгострокові активи, призначені для продажу 

 

11 684

49

11 684

-11 635

49

14

Усього активів

2 046 609

4 118 456

9 154 464

2 071 846

5 036 009

7 107 855

 

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

 

 

 

 

 

 

15

Кошти банків

256 234

939 562

3 599 392

683 328

2 659 830

3 343 158

15.1

У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України

0

0

0

0

0

0

16

Кошти клієнтів

1 439 744

2 448 059

3 844 877

1 008 315

1 396 818

2 405 133

17

Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком

51

51

51

0

0

0

18

Боргові цінні папери, емітовані банком

30 670

15 048

475 073

-15 622

460 026

444 404

19

Нараховані витрати до сплати

20 800

35 409

47 741

14 610

12 331

26 941

20

Відстрочені податкові зобов'язання

11 001

16 200

35 727

5 198

19 527

24 725

21

Інші зобов'язання

4 607

96 737

289 245

92 130

192 508

284 638

22

Усього зобов'язань

1 763 107

3 551 066

8 292 106

1 787 959

4 741 040

6 528 998

 

Власний капітал

 

 

 

 

 

 

23

Статутний капітал

232 600

482 600

735 100

250 000

252 500

502 500

24

Капіталізовані дивіденди

0

0

0

0

0

0

25

Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)

0

0

0

0

0

0

26

Емісійні різниці

0

0

0

0

0

0

27

Резерви та інші фонди банку

16 018

24 904

47 045

8 887

22 141

31 028

28

Резерви переоцінки, у тому числі:

17 088

37 745

64 006

20 657

26 261

46 918

28.1

Резерви переоцінки необоротних активів

17 088

38 652

63 850

21 564

25 198

46 762

28.2

Резерви переоцінки цінних паперів

0

(907)

156

-907

1 063

156

29

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років

8 366

9 396

0

1 029

-9 396

-8 366

30

Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження

9 430

12 745

16 207

3 316

3 461

6 777

31

Усього власного капіталу

283 502

567 390

862 358

283 888

294 968

578 856

32

Усього пасивів

2 046 609

4 118 456

9 154 464

2 071 846

5 036 009

7 107 855

Аналіз баланс ВАТ «Сведбанк» з тчки зору розрахунку абсолютних відхилень можна зобразити графічно, що дасть змогу більш наглядно продивитися динаміку змін статей балансу (рис. 2.3, рис. 2.4

Рисунок 2.3. Динаміка структури активів ВАТ «Сведбанк»

Рисунок 2.4. Динаміка структури пасивів ВАТ «Сведбанк»

За результатами аналізу можемо зробити наступні висновки про забезпеченість банку коштами та про зміну структури балансу. Першза все необхідно зазначити, що зростання суми активів за два роки перевищило 7 млн. грн. Але якщо більш пильно подивитися, то таке збільшення багато в чому відбулося за рахунок збільшення суми кредитів та зобов'язань клієнтів банку тобто за рахунок зростання дебіторської заборгованості. Подальший аналіз показує, що кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку також збільшилися саме в останньому році майже на 400 тис. грн. у порівнянні з 2006. Крім того необхідно звернути увагу на структуру зобов'язань банку, яка багать в чому збільшилася за 2 останні роки на 5,7 млн. грн. за рахунок коштів банку та коштів клієнтів. Це свідчить про досить активну діяльність банку на ринку фінансових послуг саме за останній 2007 рік, оскільки кошти банків та кошти клієнтів збільшилися на 4,1 млн. грн. у порівнянні із 2006. Збільшення власного капіталу простежується щорічно у розмірі 280 - 290 тис. грн.., що свідчить про достатньо стабільний рівень фінансування банку власних зобов'язань.

Таблиця 2.3 Аналітичний аналіз статей балансу ВАТ «Сведбанк» у відносних показниках

Найменування статті

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Відносне відхилення

06 до 05

07 до 06

07 до 05

 

АКТИВИ

1

Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку

192 516

199 381

672 564

103,57%

337,33%

349,35%

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України

0

20 000

20 721

-

103,61%

-

3

Кошти в інших банках

256 554

632 241

840 549

246,44%

132,95%

327,63%

4

Цінні папери в торговому портфелі банку

0

0

63 402

-

-

-

5

Цінні папери в портфелі банку на продаж

70 697

63 792

54 974

90,23%

86,18%

77,76%

6

Кредити та заборгованість клієнтів

1 339 443

2 714 245

6 618 108

202,64%

243,83%

494,09%

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0

0

0

-

-

-

8

Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії

0

215 334

259 141

-

120,34%

-

9

Основні засоби та нематеріальні активи

98 293

192 477

465 510

195,82%

241,85%

473,59%

10

Нараховані доходи до отримання

23 532

38 606

85 413

164,06%

221,24%

362,97%

11

Відстрочений податковий актив

4 528

3 650

27 306

80,61%

748,11%

603,05%

12

Інші активи

61 046

27 046

46 727

44,30%

172,77%

76,54%

13

Довгострокові активи, призначені для продажу 

11 684

49

-

0,42%

-

14

Усього активів

2 046 609

4 118 456

9 154 464

201,23%

222,28%

447,30%

 

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

 

 

 

15

Кошти банків

256 234

939 562

3 599 392

366,68%

383,09%

1404,73%

15.1

У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України

0

0

0

-

-

-

16

Кошти клієнтів

1 439 744

2 448 059

3 844 877

170,03%

157,06%

267,05%

17

Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком

51

51

51

100,00%

100,00%

100,00%

18

Боргові цінні папери, емітовані банком

30 670

15 048

475 073

49,06%

3157,05%

1548,98%

19

Нараховані витрати до сплати

20 800

35 409

47 741

170,24%

134,83%

229,52%

20

Відстрочені податкові зобов'язання

11 001

16 200

35 727

147,26%

220,54%

324,76%

21

Інші зобов'язання

4 607

96 737

289 245

2099,78%

299,00%

6278,38%

22

Усього зобов'язань

1 763 107

3 551 066

8 292 106

201,41%

233,51%

470,31%

 

Власний капітал

 

 

 

23

Статутний капітал

232 600

482 600

735 100

207,48%

152,32%

316,04%

24

Капіталізовані дивіденди

0

0

0

-

-

-

25

Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)

0

0

0

-

-

-

26

Емісійні різниці

0

0

0

-

-

-

27

Резерви та інші фонди банку

16 018

24 904

47 045

155,48%

188,91%

293,70%

28

Резерви переоцінки, у тому числі:

17 088

37 745

64 006

220,89%

169,57%

374,57%

28.1

Резерви переоцінки необоротних активів

17 088

38 652

63 850

226,19%

165,19%

373,65%

28.2

Резерви переоцінки цінних паперів

0

-907

156

-

-17,20%

-

29

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років

8 366

9 396

0

112,31%

0,00%

0,00%

30

Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження

9 430

12 745

16 207

135,15%

127,16%

171,87%

31

Усього власного капіталу

283 502

567 390

862 358

200,14%

151,99%

304,18%

32

Усього пасивів

2 046 609

4 118 456

9 154 464

201,23%

222,28%

447,30%

Аналізуючи статті балансу ВАТ «Сведбанк» у відносних показниках бачимо, що за останні роки 2006-2007 банк зробив великий крок на ринку фінансових послуг України. Про це зокрема свідчить збільшення статутного капіталу на 316,04% у 2007 році порівняно із 2005. Крім того, збільшення загальної суми зобовзяань у 2007 році порівняно із 2005 сталося на 470,31%, що знову ж таки свідчить про досить агресивну тактику охоплення ринку фінансових послуг, яку застосовують менеджери банку. Крім того у 2007 році на 337,33% у порівнянні із 2006 зросли кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку. Таке збільшення свідчить скоріш про заходи регулювання банківської сфери які застосовує НБУ ніж про політику власне ВАТ «Сведбанк». А ось збільшення кредитів та зобов'язань споживачів послуг ВАТ «Сведбанк» кожного року відбувалося поступово на 200%, що свідчить про вдале застосування механізмів кредитування населення.

Отже користуючись нормативами НБУ, які встановлені для ліквідності банків а саме: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6). Зробимо аналіз ліквідності ВАТ «Сведбанк».

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) визначимо для 2005, 2006, 2007 років за формулою:

.

Необхідно пам'ятати, що нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим ніж 20 %.

2005 рік Н4 = (23 532 + 192 516 + 256 554) / 2054791 = 23,1 %

2006 рік Н4 = (38 606+ 199 381 + 632 241) / 2945722 = 35,02 %

2007 рік Н4 = (85 413 + 672 564 + 840 549) / 3717502 = 43,12 %

Розрахуємо норматив поточної ліквідності Н 5 за формулою:

.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 %.

2005 рік Н5 = 70 697 / 164411 = 43%

2006 рік Н5 = 279 126 / 580182 = 48,11%

2007 рік Н5 = 377 517 / 673295 = 56,07%

Перейдемо до розрахунків нормативу короткострокової ліквідності Н6.

.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 %.

2005 рік Н6 = 281283 / 1 339 443 = 21%

2006 рік Н6 = 909272 / 2 714 245= 33,5%

2007 рік Н6 = 2713424 / 6 618 108 = 41%

Для зручності аналізу показників ліквідності банку занесемо їх у таблицю (табл. 2.4.)

Таблиця 2.4. Аналіз показників ліквідності за роки 2005-2006

Показник

Рік

Зміна показників ліквідності,%

2005

2006

2007

06/05

07/06

Н4

23,10%

35,02%

43,12%

151,60%

123,13%

Н5

43,00%

48,11%

56,07%

111,88%

116,55%

Н6

21,00%

33,50%

41,00%

159,52%

122,39%

Таким чином, бачимо що усі показники Н4, Н5, Н6 мали тенденцію до зростання, що свідчить про надзвичайну активність банку за роки, що аналізуються.

Рисунок 2.5. Динаміка зміни показників ліквідності ВАТ «Сведбанк»

Аналіз динаміки показників ліквідності ВАТ «Сведбанк» дає змогу чіткіше уявити обсяги їх зростання за період 2005-2007 рр. Отже забезпеченість банку ліквідним коштами дає йому змогу активно та ефективно працювати на ринку фінансових послуг України. За період що було аналізовано ВАТ «Сведбанк» досяг значного приросту балансових показників та, як бачимо, збільшення показників ліквідності. Агресивна стратегія охоплення ринку, яка скоріше за все була обрана менеджерами ВАТ «Сведбанк» приносить свої дивіденди перш за все за рахунок розширення кредитного портфелю банку та за рахунок вдалої політики в сфері залучення коштів, тобто розробки депозитної сітки, яка дає змогу по-перше, бути впевненим у власних вкладах з боку населення чи юридичних осіб, а по-друге дає змогу банку ефективно використовувати наявні кошти з метою покриття миттєвих розривів та обслуговування власних термінових кредиторських зобов'язань.

Крім нормативів НБУ в економічному аналізі банківської діяльності використовуються інші показники ліквідності. Їх розрахунки допомагають керівництву банківських установ слідкувати та оперативно реагувати на ті негативні фактори які впливають на фінансовий стан банку.

З початку повернемося до аналізу балансу банку і згрупуємо активи та пасив за ступенем ліквідності (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6. Аналіз балансу за видами активів та пасивів

Види активів та пасивів

Умовне позначення

Роки

Відхилення

2005

2006

2007

2006/2005

2007/2006

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

в %

тис. грн.

в %

АКТИВ

Найбільш ліквідні

А1

519766

25,40

915414

22,23

1652210

18,05

395648

176,12

736796

180,49

Що швидко реалізуються

А2

267888

13,09

585915

14,23

1375450

15,02

318027

218,72

789535

234,75

Що повільно реалізуються

А3

1160660

56,71

2424649

58,87

5582784

60,98

1263989

208,90

3158135

230,25

Важкореалізуємі

А4

98293

4,80

192477

4,67

465510

18,05

94184

195,82

273033

241,85

БАЛАНС

2046609

 

4118456

 

9154464

 

2071847

201,23

5036008

222,28

ПАСИВ

Строкові зобов'язання

П1

1695978

82,87

3387621

82,25

7444270

81,32

1691643

199,74

4056649

219,75

Короткострокові

П2

25457

1,24

132197

3,21

337036

3,68

106740

519,30

204839

254,95

Довгострокові

П3

41671

2,04

31248

0,76

510800

5,58

-10423

74,99

479552

1634,66

Постійні

П4

283502

13,85

567390

13,78

567390

6,20

283888

200,14

0

219,75

БАЛАНС

2046609

 

4118456

 

9154464

 

2071847

201,23

5036008

222,28

Графічний наліз представлений на рис 2.6., 2.7.

Рисунок 2.6. Динаміка зміни активів балансу за групами

Рисунок 2.7. Динаміка зміни пасивів балансу за групами

Як і попередній аналіз балансу, аналіз активів та пасивів за групами ліквідності дав змогу зробити висновки про поступове і впевнене збільшення активів та пасивів, а також власних коштів ВАТ «Сведбанк»

Маючи на увазі проведений вище аналіз можемо проаналізувати загальну ліквідність ВАТ «Сведбанк».

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзаг) розраховується наступним чином:

Кзаг = Активи банку / Зобов'язання банку * 100%

Нормальне значення цього показника має перевищувати 100%. Розрахунок цього показника зручно представити в табличній формі (табл. 2.7. )

Таблиця 2.7. Аналіз загальної ліквідності ВАТ «Сведбанк»

Показник

Роки

2005

2006

2007

Актив балансу

2 046 609

4 118 456

9 154 464

Зобов'язання балансу

1 763 107

3 551 066

8 292 106

Коефіцієнт загальної ліквідності

116,08%

115,98%

110,40%

Таким чином, коефіцієнт загальної ліквідності ВАТ «Сведбанк» повністю відповідає нормативному показнику, тобто є більше 100%. Намічається невелика тенденція, до зменшення цього показнику оскільки в остання роки, кількість кредиторської заборгованості дещо збільшилася, що викликано збільшенням активності депозитної політики банку.

Розрахуємо далі коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кабс.л. = (Грошові кошти + Короткострокові фінансові вклади) / Сукупні строкові зобов'язання

Нормою вважається коливання цього показнику в межах 0,2-0,4.

Зважаючи на групування активів та пасивів за групами ліквідності коефіцієнт абсолютної ліквідності можемо представити у вигляд:

Кабс.л. = А1/ (П1 + П2)

2005 рік = 519766 / (1695978 + 25457) = 0,3

2006 рік = 915414 / (3387621 + 132197) = 0,26

2007 рік = 1652210 / (7444270 + 337036) = 0,21

Аналіз коефіцієнту абсолютної ліквідності дає змогу зробити висновки про стабільний розвиток ВАТ «Сведбанк», повну забезпеченість його платіжними інструментами на довгостроковий період, крім того про високу ефективність системи фінансового менеджменту.

Наступним показником в аналізі ліквідності активів ВАТ «Сведбанк» є коефіцієнт критичної ліквідності, який розраховується за формулою:

К крит.л. = (Обороті активи - Активи що повільно реалізуються) / Сукупні строкові зобов'язання

Вважається, що значення цього коефіцієнту має перевищувати 1, це означає, що грошові кошти та результати від поточної діяльності мають покривати строкові зобов'язання.

2005 рік = (2046609- 267888) / 1721435 = 1,13

2006 рік = (4118456- 585915) / 3519818 = 1,12

2007 рік = (9154464- 1375450) / 7781306 = 1,12

Дані аналізу свідчать про та про високу очікуємо доходність ВАТ «Сведбанк», що дасть змогу покрити строкові зобов'язання.

Для аналізу та прогнозування можливих розривів платоспроможності або появи розриву ліквідності необхідно проаналізувати коефіцієнт втрати платоспроможності.

,

де КПотлікв, КПотлікв1 - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду тобто за базовий рік,

КПотлікв0 - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду тобто за попередній рік,

Таким чином, розрахунки варто проводити у порівнянні 2006 та 2005, 2007 та 2006 років, де базовими роками будуть відповідно 2006 та 2007.

КВтарти 2006 = (0,48 + 0,25*(0,48 - 0,43)) / 2 = 0,24

КВтарти 2007 = (0,56 + 0,25*(0,56 - 0,48)) / 2 = 0,344

Вважається, що значення цього коефіцієнту має перевищувати показник 0,25, оскільки в іншому разі підприємство має реальну загрозу втратити платоспроможність. Але як показує аналіз цього коефіцієнт за 2006 та 2007 роки, незважаючи на нижчий від норми показник у 2006 році ВАТ «Сведбанк» не тільки не втратило платоспроможність, а й навпаки суттєво її збільшило.


Подобные документы

  • Нормативне та інформаційне забезпечення процесу управління ліквідністю банку, його стратегії і методи. Характеристика ПАТ "Фінанси та кредит", визначення його місця в банківській системі України. ГЕП-аналіз розривів між активами і пасивами за строками.

    дипломная работа [445,3 K], добавлен 08.05.2011

  • Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку, її державне регулювання. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.

    курсовая работа [487,8 K], добавлен 03.12.2010

  • Економічна сутність ліквідності банку та мета його аналізу. Методи та стратегії управління ліквідністю банку. Визначення залежності між капіталом та зобов’язаннями банків України. Дослідження структури капіталу, доходів, витрат, активів ПАТ "ВТБ Банк".

    дипломная работа [481,0 K], добавлен 10.07.2012

  • Сутність ліквідності банку та фактори, що на неї впливають. Аналіз в системі управління ліквідністю банку та його методичне забезпечення. Апробація моделі бінарних характеристик на прикладі аналізу ліквідності АТ "Банк "Фінанси та Кредит", ефективність.

    дипломная работа [386,8 K], добавлен 22.12.2013

  • Сутність поняття ліквідності комерційного банку. Оцінювання рівня ліквідності АБ "Полтава-банк": загальна фінансово-економічна характеристика, коефіцієнтний аналіз ліквідності, GAP-менеджмент. Основні напрямки удосконалення управління ліквідністю.

    дипломная работа [679,6 K], добавлен 15.01.2012

  • Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.

    статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017

  • Джерела формування і фактори впливу на формування зобов’язань банку за коштами клієнтів. Інструментарій і показники ефективності управління залученими коштами банку. Організаційне, методичне і програмне забезпечення управління залученими коштами банку.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 06.07.2010

  • Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.

    реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004

  • Ліквідність та платоспроможність комерційного банку. Комплексні інструменти управління загальною ліквідністю та ліквідаційною платоспроможністю банку. Аналіз стану платоспроможності та інструментів її підтримки в комерційному банку АКБ "Приватбанк".

    дипломная работа [5,1 M], добавлен 06.07.2010

  • Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку. Окремі положення фінансового менеджменту банку. Стратегія трансформації активів та збалансованого управління ліквідністю. Аналіз адекватності капіталу та якості активів.

    курсовая работа [77,9 K], добавлен 27.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.