Особливості функціонування систем страхування депозитів та їх роль у формуванні депозитної бази банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ДЕПОЗИТНОЇ БАЗИ БАНКІВ

Черкашина К. Ф.

У статті здійснюється аналіз діяльності систем страхування депозитів у різних країнах світу. Вивчивши зарубіжний досвід запропонована класифікація систем страхування депозитів залежно від різноманітних ознак систем страхування депозитів. На основі аналізу основних принципів функціонування ефективних систем страхування депозитів визначено найбільш актуальний принцип для фінансового сектору України. Виходячи з даного принципу запропоновано використання диференційованих внесків до Фонду гарантування фізичних осіб з метою підтримки ліквідності Фонду.

ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СИСТЕМ СТРАХОВАНИЯ ДЕПОЗИТОВ И ИХ РОЛЬ В ФОРМИРОВАНИИ ДЕПОЗИТНОЙ БАЗЫ БАНКОВ

В статье проводится анализ деятельности систем страхования депозитов в разных странах мира. Изучив зарубежный опыт была предложена классификация систем страхования депозитов в зависимости от различных признаков систем страхования депозитов. На основе анализа основных принципов функционирования эффективных систем страхования депозитов определен наиболее актуальной принцип для финансового сектора Украины. Исходя из данного принципа предложено использование дифференцированных взносов в Фонд гарантирования физических лиц с целью поддержания ликвидности Фонда.

FEATURES OF THE FUNCTIONING OF DEPOSIT INSURANCE SYSTEMS AND THEIR ROLE IN THE FORMATION OF THE DEPOSIT BASE OF BANKS

Different deposit insurance systems are analyzed in the article. Classification of deposit insurance depending on various features of deposit insuranceis proposed after studying international experience. Theanalysis of the basic principles of effective deposit insurance system determined most relevant principle for financial sector Ukraine. Based on this principle, we had proposed to use the different contributions to the Guarantee Fund individuals to support the liquidity of the Fund.

Постановка проблеми. Банківський сектор більшості країн світу характеризується високою конкуренцією, також йому притаманна значна кількість ризиків таких як: кредитний, ринковий, операційний та інші. Все це може стати причиною погіршення фінансового стану банку, виникненню проблем з ліквідністю та недостатністю ресурсної бази. Досить часто така ситуація приводить до банкрутства банку, від якого потерпають вкладники та інші кредитори. З метою захисту вкладників та підвищенні довіри до банківської системи в країнах створюються різноманітні системи страхування депозитів, що мають свої особливості та виняткові риси. Від того наскільки ефективно в країні працює система страхування депозитів залежить рівень розвитку банківської системи через призму довіри до неї з боку населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На міжнародному рівні створюються спеціальні організації, зокрема Міжнародна організація страховиків депозитів (ІЛОІ), основною метою якої є сприяння загальній стабільності міжнародних та національних фінансових систем шляхом розробки принципів ефективних систем страхування депозитів[7,8,9]. Проблемам функціонування систем страхування депозитів присвячені праці багатьох вітчизняних науковців. Зокрема, Вовчак О.Д. зазначає, що «у багатьох країнах із розвиненою економікою створені ефективні механізми, що захищають вкладників від інвестиційного ризику. До них належить і система депозитного страхування (СДС)»[2]. Науковці переймаються питаннями функціонування та реформування національної системи страхування депозитів, так Бухтіарова А. Г. зазначає, що«при правильній організації їх функціонування реально і ефективно сприяють підтримці стабільності національної фінансової системи»[1].

Невирішені раніше частини проблеми. Високо оцінюючи накопичені наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників, а також значний практичний досвід у системі ризиків, цілий ряд питань все ще залишається невирішеним остаточно ні в теоретичному, ні в практично-прикладному аспектах. Існує об'єктивна необхідність вивчення питань щодо підтримки ліквідності фонді в зі страхування депозитів.

Метою статті є дослідження особливостей функціонування систем страхування депозитів різних країн, визначення їх ролі у забезпеченні стабільності фінансової системи та розробка пропозицій для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні.

Виклад основного матеріалу. Одним з альтернативних напрямків для заощадження населення є їх вкладення у банківський сектор. В Україні побудована банкоцентрична модель фінансового ринку, у якій чільне місце займає саме банківська система,за якоїдомогосподарства та суб'єкти господарювання не здійснюють інвестування економіки безпосередньо. Вкладаючи кошти в банківську систему, вони доручають банкам управління своїми активами та передають частину ризиків на них. Залучивши таким чином кошти банківські установи не тільки здійснюють кредитні операції, але й виступають основними покупцями акцій та облігацій підприємств. Виходячи з цього, для інвесторів одним з найбільш простих способів вкласти свої вільні гроші у банківський вклад. Суть в тому, що вільні грошові кошти домогосподарства передають банківській установі на спеціальний рахунок на раніше визначений термін, під встановлений відсоток. У результаті здійснення такої операції домогосподарства отримують прибуток у вигляді відсотка, а банки отримують фінансові ресурси, які вони розміщують з метою отримання прибутку (надають позики фізичним та юридичним особам або здійснюють інвестиції). Подальше розміщення коштів у економіку також сприяє подальшому економічному розвитку країни.

На процес формування заощаджень впливають різноманітні фактори, які можна об'єднати у певні групи:

1. До першої групи слід віднести політику держави, щодо забезпечення економічної та політичної стабільності, розвитку національної економіки, запобігання кризовим ситуаціям, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, політику податків та видатків.

2. До другої групи відносяться фактори, пов'язані з динамікою рівня інфляції, ринкових відсоткових ставок, рівня заробітної плати.

3. Третя група факторів представлена наявністю альтернативних варіантів для вкладання коштів індивідуальних інвесторів: фондовий ринок, банківська система, ринок нерухомості та інше.

4. До четвертої групи слід віднести фактори, щодо визначення особливостей розвитку окремих регіонів.

5. До п'ятої групи відносяться фактори, що характеризують розвиток банківської системи та системи кредитно-фінансових інститутів, рівень довіри населення до банківських установ та фінансову грамотність населення.

6. До шостої групи факторів слід віднести раціональні очікування суб'єктів ринку.

Зазначивши раніше, що в Україні банкоцентрична модель фінансового ринку, розглянемо можливості для інвесторів щодо вкладення у банківський сектор, серед яких найбільш поширеними є банківські депозити.

При цьому слід зазначити, що в результаті масштабної трансформації банківської системи України, у результаті якої кількість банківських установ зменшилась вдвічі, а також девальвації національної грошової одиниці, зниження реальних доходів населення не відбувається суттєвого зростання обсягів депозитів у банків.

Протягом 2016 року сукупний обсяг клієнтського портфелю БСУ збільшився на 14,2% та станом на 01.01.2017 р. відповідав 807,07 млрд. грн. За строковим характером в клієнтському портфелі переважають короткострокові депозитні вклади строком до 1 року. Яскраво виражена тенденція щодо зменшення обсягу строкового ресурсу існує з початку 2014 р°ку[3].

В цілому частка довгострокових депозитів протягом 2016 року скоротилася до 19,6% (20,3% на початок року).

Тенденція до зростання обсягу вкладів на вимогу встановилася з вересня 2015 року. Станом на 01.01.2017 р. їх сума відповідає 411,59 млрд. грн., що дорівнює 48,2% сукупного портфелю коштів клієнтів (42,5% на початок 2016 року). Виходячи з того, що зростання клієнтського портфелю відбувається переважно за рахунок коштів на вимогу, можна стверджувати, про низьку довіру до банківської системи України.

Клієнтський портфель суб'єктів господарювання протягом 2016 р. збільшився на 16,5% та станом на 01.01.2017 р. складає 369,91 млрд. грн. Нарощення коштів СГД відбувалося переважно за рахунок збільшення залишків коштів на поточних рахунках. В той же час суми строкових коштів СГД за підсумком IV кв. 2016 р. також продемонстрували позитивну динаміку (+12,9%) та на початок 2017 року відповідали 102,47 млрд. грн. Зауважимо, що на динаміку показника значний вплив мають курсові різниці [3].

За інформацією Національного банку України обсяги рефінансування комерційних банків за 2016 рік значно скоротилися. Причинами такої ситуації є висока вартість кредитних ресурсів, необхідність виконання певних вимог регулятора, а також наявність застави. Основним джерелом залучення коштів є депозитні ресурси. Проведений аналіз свідчить про негативні тенденції щодо темпів зростання депозитного портфеля, зменшуються обсяги та строки. Безперечно, однією з причин такої ситуації є зниження реальних доходів населення. При цьому слід зазначити, що вирішальним фактором залишається низький рівень довіри з боку населення до банківської системи України, що обумовлений, насамперед, банкрутством значної кількості банківських установ. Держава на законодавчому рівні вживає низку заходів щодо захисту вкладників. Вкладники збанкрутілих банків отримують свої кошти з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Слід зазначити, що з 2017 року Фондом гарантовані вклади фізичних осіб - підприємців. При цьому гарантується сума у розмірі 200000 грн., що у еквіваленті дорівнює близько 80000 дол. США, що є незначною сумою. Ще одним моментом, на який слід звернути увагу є те, що всі вклади, незалежно від валюти вкладу виплачуються у національній валюті не завжди за актуальним курсом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відчуває потребу у фінансуванні з боку держави.

Відповідно до постанови Правління від 07 червня 2017 року № 47 "Про затвердження Змін до Положення про підтримку ліквідності Національним банком України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", яка набуває чинності з 08 червня 2017 року Національний банк України пом'якшив умови надання кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ці зміни покликані сприяти підвищенню ефективності підтримки ліквідності Фонду та посиленню захисту інтересів вкладників банків. Зміни торкнуться змін умов кредитного договору, строків користування кредитом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору у разі наявності на те обґрунтованої потреби. Клопотання має бути подане не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов'язань за кредитом.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може подовжувати строк користування кредитом від НБУ. При цьому, загальний строк користування кредитом з урахуванням усіх продовжень має становити не більше 5 років. При цьому, у разі продовження строку користування кредитом, процентна ставка за ним встановлюється на рівні діючої процентної ставки за кредитним договором, але не менше облікової ставки НБУ на дату прийняття рішення про продовження строку користування кредитом.

Також пом'якшено вимоги щодо строків погашення державних облігацій, які надаються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у заставу за кредитом. Раніше НБУ приймав у якості застави ті ОВДП, строк погашення яких настає не раніше ніж через два дні після строку погашення кредиту. Тепер у якості застави приймаються у тому числі папери, строк погашення яких настає не раніше ніж день погашення кредиту або його відповідної частини.

Водночас Національний банк уточнив порядок користування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб кредитами НБУ у разі наявності у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вільної ліквідності. Фонд буде зобов'язаний достроково (повністю або частково) повернути кредит, у разі наявності вільної ліквідності на підставі щомісячного розрахунку, з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому мінімальний обсяг коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не може бути нижчим за 2,5% від суми гарантованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладників [5,6,7].

Національний банк, у свою чергу, має право здійснювати в день погашення облігацій договірне списання коштів з поточних рахунків Фонду на погашення заборгованості за кредитом, якщо день погашення припадає на день повернення кредиту.

Дані зміни дадуть можливість Національному банку підвищити ефективність роботи з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і нівелювати власні ризики як кредитора. Але при цьому діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимагає подальших змін, що стосуються як організаційної структури так і особливостей підтримки його ліквідності. Слід зазначити, що реформи мають відбуватися у відповідності до міжнародних нормативних документів, на основі зарубіжного досвіду, враховуючи національні особливості.

Проаналізувавши різноманітні особливості функціонування систем страхування депозитів різних країн можна виділити їх основні види залежно від певних ознак (табл. 1).

Таблиця 1 Основні види систем страхування депозитів

Складено автором на основі [8,9]

Проведений аналіз зарубіжного досвіду функціонування систем страхування в депозитах свідчить про різноманітність останніх, наявність особливостей у кожній країни. При цьому слід зазначити, що мають місце уніфіковані принципи ефективних систем страхування депозитів, основні з яких наступні [8,9]:

1. Цілями державної політики є захист вкладників та сприяння фінансової стабільності.

2. Мандат і повноваження. Забезпечення досягнення цілей державної політики, чітко визначені і офіційно закріплені в законодавстві.

3. Управління. Вищий орган управління і керівництва складається з осіб, які повинні бути підзвітним і ізольованим від зовнішніх впливів, та володіти необхідною професійною кваліфікацією і сумлінністю, щодо своїх обов'язків.

4. Відносини з іншими учасниками системи забезпечення фінансової стабільності. Забезпечення безперервного обміну інформацією стосовно функціонування ССД.

5. Транскордонні питання. В умовах істотної участі зарубіжних банків, повинен існувати механізм обміну інформацією між страховиками депозитів відповідних країн.

6. Роль страховика депозитів у плануванні на випадок надзвичайних ситуацій та управлінні кризами. Включає ефективне планування на випадок непередбачених обставин (недостатності фінансових ресурсів, тощо) і криз.

7. Членство. Обов'язкове для всіх банків, у тому числі державних, та існування дієвого пруденційного регулювання.

8. Рівень покриття. Повинен бути обмеженим за розміром, надійним і поширюватися на переважну більшість вкладників, періодично (мінімум 1 раз на 5 років) він повинен переглядатися.

9. Ресурси та напрями використання коштів. Достатність ресурсів фонду для відшкодування коштів. Встановлення цільового розміру фонду, на основі чітких і прозорих критеріїв, які підлягають періодичному перегляду

10. Публічна інформованість. Необхідність безперервного інформування громадськості про ССД, з метою захисту вкладників і сприяння фінансовій стабільності.

11 Правовий захист. Захист від збитків і інших судових рішень проти осіб фонду, прийнятих у процесі виконання покладених на нього обов'язків.

12 Дії у відношенні сторін, винних у ліквідації банку . Фонд повинен бути наділений повноваженнями щодо юридичного покарання осіб, винних у банкрутстві банку посадових осіб (членів ради директорів, керівників і власників), а також пов'язаних з ними осіб, та постачальників професійних послуг (аудиторів, бухгалтерів, юристів та оцінювачів активів).

13. Раннє виявлення та своєчасне втручання. Втручання у діяльність проблемного банку має бути завчасним і виваженим.

14. Регулювання роботи з проблемними банками. Необхідність достатності ресурсів фонду, для застосування своїх повноважень по врегулюванню неплатоспроможності банку.

15. Особливості відшкодування вкладникам. Необхідність оперативної виплата коштів вкладникам протягом 7 днів, з метою сприяння фінансової стабільності.

16. Відшкодування витрат. На законодавчому рівні наділення фонду правом на задоволення його вимог із продажу активів банку, відповідно до черговості вимог кредиторів

Отже, захист прав і законних інтересів вкладників передбачає не тільки виплату відшкодування за вкладами в банку, який з тих чи інших причин не може виконувати свої зобов'язання, але й здійснення превентивних заходів з недопущення такої ситуації.

Одним з найбільш актуальним проблем для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні залишається проблеми ресурсного забезпечення. Як свідчить світовий досвід серед основних джерел фінансування систем страхування депозитів є внески банків-учасників.

Як вже зазначалося раніше, банки сплачують страхові премії щорічно авансовим платежем (ex-ante) [4]. У деяких країнах - в Австрії, Франції, Італії, Люксембургу, Нідерландах, Швейцарії та Великобританії - національні системи страхування депозитів вимагають сплачувати страхові премії за фактом виникнення страхового випадку - банкрутства банку (ex-post) [4]. Тобто банки у зазначених країнах сплачують страхові премії у розмірі, потрібному для сплати страхового відшкодування вкладникам збанкрутілого банку.

Здебільшого у банку, що збанкрутував, немає коштів, необхідних для виплати вкладникам, тому підхід ex-ante вважається більш ефективним.

Актуальним є також питання про те, яким має бути розмір страхових премій для банків - універсальним чи диференційованим. Відповідь на нього тісно пов'язана з визначенням джерел формування коштів фонду гарантування вкладів. Основними з них, звичайно, мають бути кошти фінансово-кредитних організацій, які є учасниками фонду. Причому лише вони мають право залучати депозити від фізичних та юридичних осіб.

На сьогодні розмір внеску до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні є уніфікованим для всіх банків, а саме: первинний внесок становить один відсоток від статутного фонду; кожні півроку вносяться кошти обсягом 25% від загальної суми вкладів фізичних осіб та відсотків за ними. Ми вважаємо не виправданим те, що при цьому не враховується ступінь ризику конкретного банку. Адже, чим ризикованіша діяльність банківської установи, тим більша ймовірність появи у неї проблем із виконанням зобов'язань перед вкладниками.

Виходячи з цього, банки, які здійснюють більш ризикові операції, повинні сплачувати і більші страхові внески. Щоправда на практиці здійснити їх диференціацію доволі складно, оскільки це пов'язано з методологією об'єктивного визначення ступеня ризику діяльності конкретного банку, яка в Україні ще потребує вдосконалення.

Проблему “морального ризику”, на наш погляд, можна вирішити шляхом визначення ризиковості діяльності банку на основі розрахунку певних економічних показників, зокрема: нормативу адекватності регулятивного капіталу (нормативу платоспроможності банку), відношення залученого капіталу до власного, питомої ваги проблемних кредитів у загальному їх обсязі, співвідношення між депозитами та капіталом, між депозитами та активами банку, рентабельності капіталу та активів, співвідношення темпів приросту прибутку та активів.

Висновки. Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що банківська система України є недостатньо фінансово стійкою, слід зазначити, що держава повинна приймати на себе деякі зобов'язання зі страхування депозитів, хоча однозначно визначити їх розмір і форми дуже складно. Тому Фонд гарантування депозитів повинен функціонувати як самостійна, державна організація, основною метою діяльності якої є не отримання прибутку, а підвищення довіри до банківської системи України, і як результат - зростання її стійкості та надійності. Основними джерелами формування коштів Фонду гарантування депозитів повинні бути, звичайно, кошти фінансово-кредитних організацій, які є учасниками Фонду, при цьому слід зазначити, що лише вони мають право залучати депозити від фізичних та юридичних осіб.

Диференціація розміру страхового внеску залежно від рівня ризиковості банку дає змогу зменшити розміри субсидіювання проблемних банків фінансово стійкими та усуває прагнення банків до проведення занадто ризикових операцій, оскільки банківській установі в такому разі доведеться відраховувати більші кошти. Ще одним позитивним ефектом від диференціації внесків до фонду гарантування депозитів залежно від ризиковості діяльності є збільшення ресурсної бази останнього, що в свою чергу дасть йому змогу розширити спектр здійснюваних функцій, зокрема, у напрямку реорганізації банків.

Список використаних джерел

1. Бухтіарова А. Г. Аналіз системи страхування вкладів в Україні / А. Г. Бухтіарова // Проблеми і перспективи розвитку Банківської системи України. - 2014. - Випуск 40. - С. 53-64

2. Вовчак О.Д. Страхова справа : підручник / О.Д. Вовчак. - К. : Знання, 2011. - 391 с.

3. Показники банківської системи [Електронний ресурс]. - URL : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593

4. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: закон України, [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http: / / zakon2 .rada.gov.ua/laws/ show/4452-17 2.

5. Страховой портфель / отв. ред. Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. - М. : СОМИНТЭК, 1994. - 640 с.

6. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fg.gov.ua/

7. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Додатковий проект IP - FSS в УКРАЇНІ. Проект регіонального економічного розвитку [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pdf.usaid.gov/pdf_docs/PA00M6PZ.pdf

8. IADI Core Principles for Effective Deposit Insurance Systems [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://www.iadi.org/en/assets/File/Core%20Principles/cprevised2014nov.pdf

9. International Associationof DepositInsurers “Fundingofflepositlnsurance Systems”, May 2009 [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://www.iadi.org/docs/funding%20final%20guidance%20paper%206_may_200 9.pdf

10. Фінансова гнучкість прийняття рішень в інвестиційній діяльності банків: монографія / М.О. Кужелєв, М.О. Житар. - Київ: Видавництво «Центр учбової літератури» Київ-Бидгощ, 2016. - 176с.

Размещено на Allbest.ru