Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Кафедра банківської справи

Комплексна курсова робота

з дисциплін "Банківські операції", "Фінансовий облік у банках",

"Аналіз банківської діяльності"

Тема: "Витрати банків"

Виконала студентка

Горбай Наталія Василівна

ІІІ курсу, 301-ФКбс групи

Науковий керівник

к. е. н, доцент

Грудзевич Ярослав Васильович

Львів 2015

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи формування витрат банку
• 1.1 Сутність категорії "витрати"
• 1.2 Класифікація витрат банку
• Розділ 2. Дослідження процесів формування, обліку та аналізу витрат банку
• 2.1 Загальний принцип відображення в бухгалтерському обліку витрат
• 2.2 Методи аналізу витрат банку
• Розділ 3. Аналіз витрат банків України
• 3.1 Аналіз обсягів та структури витрат банківської системи України
• 3.2 Розподіл банків України за статтями витрат
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Банки є головною ланкою фінансової системи держави. Вони здійснюють вплив на діяльність господарюючих суб'єктів.

Витрати банку впливають на формування фінансового результату банківської системи.

Актуальність роботи полягає в тому, що склад та структура витрат баку змінюється і впливає на його ефективність. Тому важливо виявити витрати банку, які піддаються регулюванню і здійснити їх оптимізацію.

Мета роботи полягає в дослідженні сутності поняття "витрати", видів витрат, факторів, що на них впливають, здійснити аналіз витрат банків України.

Об'єктом дослідження є організаційне, інформаційне забезпечення витрат банку, механізм контролю і аналізу витрат банку. Предмет дослідження - це окремі статті витрат банків.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- визначити сутність поняття "витрати";

- провести класифікацію витрат;

- визначити фактори, що впливають на обсяг і структуру витрат банку;

- дослідити джерела інформації про витрати банку та організаційне забезпечення витрат;

- визначити особливості обліку витрат банку;

- дослідити методи аналізу витрат банку;

- провести аналіз обсягів та структури витрат банку;

- здійснити розподіл банків України за статтями витрат.

Інформаційною базою для написання курсової роботи є підручники, навчальні посібники, фахові видання, постанови Правління Національного банку України, показники діяльності банків, дані фінансової звітності банків України.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, метод порівняння, групування. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на складові, синтез - поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле. Індукція означає шлях від одиничного до загального, дедукція - навпаки. Метод порівняння полягає в зіставленні об'єктів з метою виявлення подібності або відмінності. За допомогою порівняння виявляють загальне і особливе в економічних явищах, визначають зміни в рівні досліджуваних об'єктів, тенденції і закономірності їх розвитку. Метод групування дозволяє дослідити склад і розподіл одиниць сукупності за певною ознакою. Для наочності аналітичних даних застосовуються графічний та табличний методи.

Структура курсової роботи є такою: зміст, вступ, три основні розділи, висновок, список використаної літератури. У першому розділі розкривається сутність категорії "витрати", їх класифікація та фактори, що впливають на обсяг і структуру витрат банку. У другому розділі відображено загальний принцип відображення в бухгалтерському обліку витрат та методи аналізу. Третій розділ - це є аналіз обсягів та структури витрат банківської системи України та розподіл банків за статтями витрат.

витрата банк україна облік

Розділ 1. Теоретичні основи формування витрат банку

1.1 Сутність категорії "витрати"

В основі формування собівартості банківських операцій лежать витрати комерційних банків. Загальна сума прибутку, який отримує банк, визначається як різниця між загальною сумою доходів та загальною сумою витрат банку, що визначає значимість дослідження банківських витрат.

Інтерес до витрат почав формуватися одночасно з розвитком промисловості з настанням XIX століття. В розвиток теорії управління витратами значний вклад вніс К. Маркс. Він з високою деталізацією розглядав витрати капіталістичного виробництва і обігу, їх види, закономірності формування і фактори, які їх обумовлюють. А. Маршалл в рамках теорії "граничних витрат виробництва" виявив закономірності зміни середніх витрат виробництва при збільшенні об'ємів виробництва. В числі сучасних авторів, які досліджували витрати, можна насамперед назвати Хорнгрена Ч.Т., Фостера Дж., Шима Дж.К., Сігела Дж.Г., Апчерна А. [11].

В економічній літературі є розбіжності в тлумаченні поняття "витрати". Наведемо визначення даного поняття за основними підходами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Підходи до визначення поняття "витрати" [6]

Визначення	Підхід	Змістовий акцент
Витрати - це прямі і непрямі, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити й утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності.	Альтернативної вартості	Витрати визначаються з позиції їх раціонального використання на основі їх можливої економії як основного критерію ефективності діяльності підприємства.
Витрати - це виражені в грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів.	Вартісний	Витрати розглядаються як сукупність грошових коштів, які були витрачені для здійснення виробництва продукції.
Витрати - це вартість ресурсів, що використовуються в подальшому для отримання прибутку або досягнення інших цілей.	Цільовий	Витрати визначаються як засіб досягнення певних цілей.
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.	Бухгалтерський	Основи формування інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються стандартом бухгалтерського обліку.
Витрати - це ресурси, витрачені на конкретні цілі, у вартісному вираженні.	Ресурсний	Розмір витрат визначається виходячи з величини використаних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Проаналізувавши підходи до визначення поняття "витрати", можна узагальнити, що витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети.

Оскільки діяльність банків відрізняється від діяльності виробничих підприємств, то доцільно зауважити, що витрати банку - це сукупність виплат у готівковій та безготівковій формах у зв'язку з розробкою банківських продуктів, наданням послуг, виконанням робіт по їх реалізації [9]. Деякі автори визначають витрати як "всі внутрішні та зовнішні по відношенню до банку економічні елементи, використовувані в процесі здійснення ним операцій, пов'язаних з розробкою, впровадженням та реалізацією банківських продуктів і послуг" [2].

Витрати банку проявляються в зменшенні економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення банком фінансових і господарських операцій, які зменшують активи банку чи збільшують заборгованість.

Валові витрати поділяються на процентні та непроцентні. Процентні включають:

- відсотки, сплачені за депозитами підприємств, населення;

- відсотки, сплачені за міжбанківськими кредитами і депозитами;

- відсотки, сплачені за залишками на розрахункових рахунках клієнтів.

Непроцентні витрати включають:

- комісійні;

- витрати з операцій з цінними паперами;

- витрати з операцій на валютному ринку;

- заробітну плату й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці, премії);

- інші операційні та адміністративні витрати (утримання й оренда помешкань, податки, витрати на рекламу, охорону тощо).

Витрати банку на утримання і експлуатацію будинків і устаткування, оплату праці персоналу носять відносно постійний характер. Їх питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, значна [3].

Виділимо основні ознаки витрат: витрати проявляються у зменшенні економічної вигоди, витрати є необхідною умовою отримання доходу, витрати утворюють вартість, витрати мають цільову спрямованість, витрати виражаються у грошовій формі, витрати виражають фактичне використання сировини, матеріалів, послуг.

1.2 Класифікація витрат банку

Залежно від цілей класифікації виділяють різні види витрат. Більшість зарубіжних і вітчизняних авторів виокремлюють три групи цілей: оцінка запасів та визначення фінансового результату; прийняття рішень; здійснення процесу контролю за їх виконанням [13]. Згрупуємо види витрат в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Класифікація витрат банку [13]

Ознака класифікації	Вид витрат	Мета використання
Повнота здійснення витрат	Невичерпані витрати, вичерпані витрати	Для визначення фінансового результату
За функціональним виникненням	Виробничі витрати, допоміжні витрати, адміністративні витрати	Для контролю за діяльністю
За способом віднесення на собівартість	Прямі, непрямі	Для визначення собівартості банківського продукту, калькуляції ціни
Спосіб віднесення до певних видів продукції	Основні, накладні	Для визначення собівартості та ціни
Порядок формування фінансового результату	Операційні, Фінансові, інвестиційні	Для визначення фінансового результату та за видами діяльності
Процес обліку	Одноелементні, комплексні	Для здійснення облікових процедур
Час здійснення витрат	Поточні, довгострокові	З метою рішення цілей, планування витрат
Залежно від зміни фактора витрат	Змінні, постійні, напівпостійні, напівзмінні	З метою оптимізації виробничого процесу, аналізу беззбитковості і вивчення моделей поведінки витрат
Порядок обчислення	Фактичні, планові, нормативні	З метою прогнозування, регулювання та контролю за нормами і рівнем витрат

Класифікація витрат банку здійснюється відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 "Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України" та Постанови Правління НБУ від 17.06.2004 № 280 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України" [14,16].

Аналогічно доходам витрати поділяються на три групи: операційні, інвестиційні, фінансові.

В результаті операційної діяльності в банку виникають такі витрати:

- процентні витрати;

- комісійні витрати;

- витрати на формування спеціальних резервів банку;

- інші операційні витрати;

- загальні адміністративні витрати;

- податок на прибуток [1, с.110].

Процентні витрати - операційні витрати, сплачені банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що залучені банком, суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка [17].

Процентні витрати включають проценти, що сплачені за депозитами підприємств і організацій, депозитами фізичних осіб, міжбанківськими кредитами і депозитами, залишками на поточних рахунках клієнтів.

Комісійні витрати (комісії) - операційні витрати, за отриманими послугами. Комісії за отриманими послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:

- комісії, що є невід'ємною частиною витрат фінансового інструменту. До них належать комісії за ініціювання кредиту, що сплачені банком і пов'язані з зі створенням або придбанням фінансового інструменту; комісії, що сплачені банком, за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту; комісії, що сплачені банком від випуску боргових зобов'язань.

Комісії за ініціювання кредиту включають комісії за оцінку фінансового стану позичальника, комісії за оцінку гарантій, застав, комісії за обговорення умов інструменту, комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо;

- комісії, що сплачуються під час надання послуг, визначаються витратами. До них належать комісії за розрахунково-касове обслуговування, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, комісії за резервування кредитної лінії, комісії за управління інвестицією тощо;

- комісії, що сплачуються після виконання певних дій, визначаються як витрати після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій, розміщення цінних паперів за операціями з андерайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів, синдикування кредиту. за довірче обслуговування тощо.

Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Інші операційні витрати - витрати, від операцій, що не пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, а також ті, що не включені в вищезазначені групи операційних витрат. Інші операційні витрати включають витрати від оперативного лізингу, витрати на послуги аудиту, витрати на інкасацію, неустойки (штрафи, пені), що сплачені за банківськими операціями.

Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, що пов'язані з забезпеченням діяльності банку. Вони включають витрати на утримання персоналу, амортизацію необоротних активів, витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо), гонорари за професійні послуги; витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо), сплату податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток, та інші витрати на обслуговування банку та управління ним.

Податок на прибуток - операційні витрати банку, що пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства.

Інвестиційні витрати включають витрати за операціями із зменшення інвестицій в асоційовані компанії, дочірні установи, витрати з придбання основних засобів та нематеріальних активів.

Фінансові витрати включають витрати за операціями з цінними паперами власного боргу, витрати за субординованим боргом, дивіденди, сплачені протягом звітного періоду.

Витрати, що понесені банком за В.В. Москалюк поділяються на наступні групи [11]:

- відсотки, що сплачені банком клієнту при реалізації даного банківського продукту (відсотки за вкладами, проданими векселями, відсотки за залишками на поточних рахунках). Сплачені відсотки оформляються окремими проводками в програмі операційного дня банку і можуть бути отримані в вигляді виписок із архівів цієї програми;

- комісійні витрати, що виплачені банком на користь третіх осіб при реалізації клієнту даного банківського продукту (наприклад, комісія за операціями на валютній біржі за заявкою клієнта);

- операційні витрати, тобто собівартість реалізованого продукту для банку. Включають прямі витрати витратних матеріалів, витрати на заробітну плату, різноманітні накладні витрати (орендна плата, амортизаційні відрахування, плата за комунальні послуги);

- витрати по залученню ресурсів, що видаються клієнту (кредитні, враховані векселі). У вигляді самостійних сум дані витрати не існують, але вони повинні бути розраховані за даними про суми залучених ресурсів і середніх ринкових ставках залучених ресурсів у відповідній валюті на відповідний термін.

1.3 Фактори, що впливають на обсяг і структуру витрат банку

На основі витрат банку визначається прибуток банку. Тому важливим є дослідження факторів, які впливають на витрати банку, з метою управління витратами банку.

Чинники, які впливають на обсяг і структуру витрат банку, можна згрупувати за такими критеріями:

- за походженням: внутрішні та зовнішні;

- залежно від сфери охоплення: чинники макро - та мезосередовища;

- за наслідками впливу: позитивні та негативні чинники [18].

До зовнішніх факторів можна віднести регулювання держави. На рівні держави управління витратами банків відбувається переважно через Національний банк України з використанням різних інструментів. Інструментами, які використовує НБУ, є:

- процентна політика, що застосовуються при міжбанківському кредитуванні. До інструментів даної групи належить облікова ставка НБУ, яка впливає на попит на міжбанківський кредит;

- операції на відкритому ринку, які використовуються передусім для регулювання попиту на міжбанківський кредит;

- операції на відкритому ринку, що використовуються передусім для регулювання попиту і пропозиції;

- встановлення економічних показників діяльності комерційних банків.

Наступним зовнішнім фактором є стан економіки. При нестабільній економічній ситуації знижується довіра до банків, в результаті чого витрати банку на залучення ресурсів зростатимуть. Банку необхідно буде зменшувати частку адміністративних витрат шляхом скорочення персоналу та оптимізації регіональної структури. При стабільній економічній ситуації довіра до банків зростає, відповідно витрати на залучення ресурсів зменшуються.

На витрати банку здійснюють вплив соціальні фактори, що визначаються як розмір особистих доходів громадян, здатність споживати банківські послуги.

На витрати банку впливає податкове законодавство. Податок на прибуток та інші податки, які сплачує банк (податок на додану вартість, податок на землю), враховуються у витратах. Тому при збільшенні ставок податків зростають витрати банку.

Витрати банку залежать також від діяльності конкурентів. При встановленні конкурентами більш вигідних на залучення клієнтів, у банку може бути збільшений обсяг процентних витрат, який безпосередньо пов'язаний з залученням ресурсів.

Одним з несприятливих факторів є інфляція, що призводить до загального здороження ресурсів.

Внутрішніми по відношенню до витрат банку є:

- організаційна структура банку;

- кваліфікація спеціалістів;

- обсяг та параметри банківських продуктів;

- якість маркетингової політики банку.

- якість управлінням формування ресурсів банку (полягає у встановленні вигідних для банку цін на залучені ресурси з метою зменшення процентних витрат у загальній сумі витрат банку).

Серед внутрішніх факторів можна виокремити екстенсивні та інтенсивні фактори. До екстенсивних належать фактори, що відображають обсяг ресурсів (наприклад, зміни обсягів ресурсної бази, кількості регіональних підрозділів, чисельності працівників). До інтенсивних відносять фактори, що відображають ефективність використання ресурсів чи сприяють цьому (підвищення кваліфікації працівників, впровадження прогресивних технологій) [7].

Розділ 2. Дослідження процесів формування, обліку та аналізу витрат банку

2.1 Загальний принцип відображення в бухгалтерському обліку витрат

Синтетичні рахунки для обліку витрат згруповані в сьомому класі (табл. 2.1). В основу побудови синтетичних рахунків покладено ті самі ознаки, з урахуванням яких була здійснена класифікація витрат і виділені об'єкти обліку. Це дозволяє забезпечити деталізований облік доходів і витрат у балансі, що дає можливість накопичувати і одержувати інформацію для оцінки фінансового стану банку та ефективності окремих напрямів його діяльності [10].

Таблиця 2.1

Структура 7-го класу "Витрати" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків [15]

Групи рахунку	Назва
700	Процентні витрати за коштами, отриманими від Національного банку України
701	Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків
702	Процентні витрати за операціями із суб'єктами господарювання
703	Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України
704	Процентні витрати за операціями з фізичними особами
705	Процентні витрати за цінними паперами власного боргу
706	Процентні витрати за коштами, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій
707	Процентні витрати за операціями з небанківськими фінансовими установами
708	Процентні витрати за операціями з філіями банку
709	Інші процентні витрати
710	Комісійні витрати
718	Комісійні витрати за операціями з філіями банку
731	Витрати від інвестицій в асоційовані і дочірні компанії
738	Інші операційні витрати за операціями з філіями банку
739	Інші операційні витрати
740	Витрати на утримання персоналу
741	Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток
742	Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів
743	Інші експлуатаційні та господарські витрати
744	Витрати на телекомунікації
745	Інші адміністративні витрати
749	Інші витрати
770	Відрахування в резерви
772	Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами
790	Податок на прибуток

Рахунки другого порядку (розділу) дозволяють одержати інформацію і порівняти доходи від основних видів банківських операцій і послуг з витратами, які пов'язані з їх здійсненням. Так, зіставивши процентні доходи з процентними витратами, можна розрахувати чистий процентний дохід.

Рахунки третього порядку (групи) дають можливість порівняти інформацію про доходи і витрати за банківськими операціями щодо контрагентів (банківський сектор, підприємства, державний сектор). Рахунки четвертого порядку деталізують інформацію щодо окремих фінансових інструментів, які застосовує банк.

Рахунки з обліку нарахованих витрат розташовані в першому, другому та третьому класах балансу. Вони розміщені в групах платних пасивів, які застосовують банки як фінансові інструменти. За своїм характером рахунки для обліку нарахованих витрат - пасивні (нараховані, але не виплачені грошові кошти можна вважати кредиторською заборгованістю).

Для дотримання принципу відповідності (з урахуванням принципу обачності) під час визнання витрат необхідно [10]:

узгодити витрати з доходами, для отримання яких вони здійснені. За можливості одночасно (в одному звітному періоді) з визнанням/здійсненням витрат визнають відповідні доходи. Якщо суму таких доходів точно визначити неможливо, доходи визнають у сумі здійснених витрат;

якщо неможливо узгодити витрати з доходами, для отримання яких вони здійснені, необхідно встановити період, до якого належать ці витрати. Якщо дата фактичного здійснення витрат збігається з датою нарахування (у фінансовому обліку), то витрати можна відображувати на рахунках сьомого класу методом прямого віднесення. Якщо фактична сплата коштів відбудеться після дати нарахування, витрати відображують у бухгалтерському обліку через рахунки нарахованих витрат. Якщо договором передбачено передоплату послуг, то використовують рахунки дебіторської заборгованості або рахунок 3500 "Витрати майбутніх періодів" (уразі, коли кошти сплачуються у звітному періоді, що передує періодам, до яких вони фактично належать).

За неможливості дотримання вказаних умов слід віднести витрати на відповідні рахунки сьомого класу в тому періоді, коли вони фактично здійснені.

Приклади [10]:

1. Під час нарахування процентних, комісійних та інших витрат у національній валюті здійснюють такі бухгалтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку процентних, комісійних та інших витрат за класом 7

Кт Рахунки для обліку нарахованих витрат за класами 1, 2, 3.

2. Під час сплати коштів відповідно до умов договору на дату платежу здійснюють такі бухгалтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку нарахованих витрат за класами 1, 2, З

Кт Рахунки для обліку грошових коштів.

3. У разі сплати коштів за операціями, за якими визнання витрат і сплата коштів відбуваються на дату балансу, здійснюють такі бухгалтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку процентних, комісійних та інших витрат за класом 7

Кт Рахунки для обліку грошових коштів.

4. Попередня оплата (аванс) процентних, комісійних та інших витрат відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт 3500 А Витрати майбутніх періодів

Кт Рахунки для обліку грошових коштів.

Банк кожного місяця визначає суму витрат, що належить до звітного періоду, та здійснює такі бухгалтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку процентних, комісійних та інших витрат за класом 7

Дт Рахунки для обліку нарахованих витрат за класами 1,2,3 (якщо

банк визнає витрати за рахунками нарахованих витрат)

Кт 3500 А Витрати майбутніх періодів.

5. Відображення в бухгалтерському обліку витрат на утримання персоналу (нарахування та сплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів, нарахування та утримання обов'язкових зборів) банки здійснюють відповідно до вимог чинного законодавства України та облікової політики банку. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображають такими проведеннями:

а) нарахування заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат) протягом місяця відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт 7400 А Основна і додаткова заробітна плата

Дт 7403 А Матеріальна допомога та інші соціальні виплати

Дт 7409 А Інші витрати на утримання персоналу

Дт 3559 А Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з

працівниками банку та іншими особами

Кт 3652 П Нарахування працівникам банку за заробітною платою

б) виплата заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат) відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:

Дт 3652 П Нарахування працівникам банку за заробітною платою

Кт 1001 А Банкноти та монети в касі банку

Кт 1002 А Банкноти та монети в касі відділень банку

Кт 2620 АП Поточні рахунки фізичних осіб

Кт 2625 АП Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними

картками.

6. Витрати на маркетинг та рекламу відображаються в бухгалтерському обміну такими проведеннями:

а) у разі сплати авансових платежів (попередньої оплати) згідно з умовами договору за послуги з маркетингу та реклами

Дт 3500 А Витрати майбутніх періодів

Дт 3510 А Дебіторська заборгованість з придбання активів

Дт 3519 А Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку

Кт Рахунки для обліку грошових коштів

6) на суму отриманих послуг з маркетингу та реклами:

Дт 7455 А Витрати на маркетинг та рекламу

Кт 3500 А Витрати майбутніх періодів

Кт 3510 А Дебіторська заборгованість з придбання активів

Кт 3519 А Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

7. Нарахування та сплата загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються згідно із Законом України "Про систему оподаткування", відображають у бухгалтерському обліку:

а) нарахування податку на землю:

Дт 7411 А Податок на землю

Кт 3622 П Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток

б) нарахування збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

Дт 7418 А Відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Кт 3623 П Кредиторська заборгованість за зборами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2.2 Методи аналізу витрат банку

Метою аналізу витрат банку є оцінка поточного стану банку, пошук шляхів оптимізації розміру і структури витрат.

Застосовуються наступні види аналізу витрат банку: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, аналіз коефіцієнтів витратності, факторний аналіз [8].

Таблиця 2.2

Система аналізу витрат банку [8]

Вид аналізу	Сутність
Горизонтальний (трендовий) аналіз	Порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду Порівняння показників за ряд попередніх періодів
Вертикальний (структурний) аналіз	Структурний аналіз за сферами діяльності Структурний аналіз за видами операцій Структурний аналіз податкових платежів
Порівняльний аналіз	Порівняльний аналіз показників банку та галузі в цілому Порівняльний аналіз показників банку з банками-конкурентами Порівняльний аналіз показників окремих структурних підрозділів та центрів відповідальності Порівняльний аналіз звітних та планових показників
Аналіз коефіцієнтів	Коефіцієнт дієздатності Рентабельність за витратами Аналіз точки беззбитковості Середня процентна ставка сплачена
Факторний аналіз	Аналіз процентних витрат Аналіз комісійних витрат Аналіз витрат на валютному ринку, ринку цінних паперів

Для загальної оцінки діяльності банків порівнюються відповідні доходи та витрати банку. Наявність дзеркальних статей у доходах і витратах звіту про прибутки та збитки дає можливість співвідносити їх та робити висновки про ефективність застосування фінансових інструментів в різних секторах ринку банківських послуг.

Аналіз беззбитковості передбачає розрахунок такого рівня ділової активності, при якому загальний дохід та загальні витрати рівні. Ця точка означає, що банк не має ні прибутків, ні збитків. Для розрахунку точки беззбитковості передбачається поділ витрат на постійні і змінні.

Рентабельність діяльності за витратами розраховується як співвідношення чистого прибутку до сукупних витрат банку. Цей показник характеризує рівень віддачі витрат банку й оцінює суму прибутку, що припадає на одиницю витрат.

У структурі витрат банку найбільша питома вага, як правило, припадає на процентні витрати.

На розмір процентних витрат банку впливають:

- зміна середньої процентної ставки за ресурси;

- зміна середніх залишків платних ресурсів;

- зміна терміну залучення ресурсів [1].

За допомогою методів ланцюгових підстановок або абсолютних різниць розраховується вплив названих чинників. Витрати за депозитами розраховуються наступним чином (формула 2.1):

, (2.1)

де - витрати за депозитами,

- кількість депозитних угод,

- середня сума одного депозиту,

- середня процентна ставка.

Витрати за депозитами також можна представити як добуток суми депозитів і середньої процентної ставки.

Витрати банку за отриманими міжбанківськими кредитами та депозитами можуть бути проаналізовані за аналогічними факторними моделями.

За операціями з цінними паперами банк отримує як процентні, так і непроцентні витрати. Процентні витрати за операціями з цінними паперами власного боргу аналізуються за такою факторною моделлю (формула 2.2):

, (2.2)

де - процентні витрати за цінними паперами,

- кількість цінних паперів,

- середня облікова вартість одного цінного папера,

- витрати на 1 грн. вартості цінного папера.

Непроцентні витрати аналізуються шляхом розкладання їх на групи, знаходиться співвідношення кожної статті непроцентних витрат до середніх сукупних активів.

Двофакторну модель використовують для аналізу наступних витрат. Витрати на заробітну плату розрахуються як добуток чисельності працюючих і середньої заробітної плати. Витрати на амортизацію є добутком вартості основних засобів і норми амортизації.

Аналіз витрат здійснюється також шляхом порівняння фактичних показників із плановими, із фактичними показниками минулих років. Порівняння здійснюється за загальними витратами і окремими статтями.

При зростанні активів банку зростає величина витрат банку, тому для аналізу витрат використовують відносні показники. Розглянемо узагальнюючі показники рівня витрат банку [1]:

- сума витрат банку на одного працівника (формула 2.3)

, (2.3)

де - витрати банку, усього,

- середньоспискова кількість працівників;

- сума витрат на утримання персоналу на одного працівника

, (2.4)

де - витрати на утримання персоналу банку;

- витратність активів

, (2.5)

де - середні активи;

- витратність залучених ресурсів

, (2.6)

де - витрати на залучення ресурсів,

- середні залишки залучених ресурсів (зобов'язань);

- коефіцієнт дієздатності

(2.7)

Він є інструментом для оцінки діяльності банку і розраховується діленням витрат банку на доходи банку. Оптимальне значення коефіцієнта дієздатності 0,95, витрати банку повинні становити не більше ніж 95 % його доходів, з них процентні доходи - 60 % і непроцентні доходи - 30-35 %;

- рівень витрат на одну гривню прибутку

(2.8)

- розмір витрат на одного клієнта - показник використовується для оцінки собівартості банківських операцій

, (2.9)

де - середня чисельність (кількість) клієнтів банку.

Розраховуються темпи зростання показників витрат банку. Вони мають бути нижчими від темпів зростання показників доходності.

На основі співвідношення темпу зростання витрат банку та темпу зростання доходів банку розраховується коефіцієнт режиму економії. Якщо даний показник менший одиниці, то це говорить про те, що банк дотримується режиму економії витрат.

Розділ 3. Аналіз витрат банків України

3.1 Аналіз обсягів та структури витрат банківської системи України

Аналіз витрат банку дозволяє зробити висновок про масштаб операцій банку порівняно з конкурентами, основні напрямки діяльності, участь банку у формуванні податкових надходжень до бюджету.

Проаналізуємо стан витрат банків та його зміни на основі даних Національного банку.

Таблиця 3.1

Структура витрат банків України в 2010-2014 рр. [5]

Стаття витрат	Рік
	2010	2011	2012	2013	2014
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Витрати усього	149875	100,0	150486	100,0	145550	100,0	167452	100,0	263167	100,0
процентні витрати	61409	41,0	59506	39,6	68204	46,8	80881	48,3	97171	36,9
комісійні витрати	2660	1,8	3072	2,0	3080	2,1	3975	2,4	4889	1,9
інші операційні витрати	10706	7,1	15861	10,5	13199	9,1	12319	7,3	15579	5,9
загальні адміністративні витрати	29058	19,4	34327	22,8	37265	25,6	40672	24,3	44614	17,0
відрахування в резерви	46171	30,8	36508	24,3	23423	16,1	27975	16,7	103297	39,3
податок на прибуток	-129	-0,1	1212	0,8	379	0,3	1630	1,0	-2383	-1,0

Витрати банків України не мають постійної тенденції: проте останніх три роки зростають, в 2014 році зросли на 57,2 % порівняно з попереднім роком (рис. 3.1). Протягом 2010-2014 рр. постійно зростали загальні адміністративні витрати та комісійні витрати. Інші операційні витрати зростали протягом 2010-2011 рр., а потім простежувалася тенденція до їх зниження, але у 2014 році зросли на 26,5%. Обсяг відрахувань до резервів знижувався протягом 2010-2012 рр., а потім почали зростати. Податок на прибуток був від'ємним у 2010 та 2014 рр., найбільше його значення було в 2013 р. (1630 млн. грн.).

Рис. 3.1 Динаміка витрат банків за 2010-2014 рр.

Частка процентних витрат в загальних витрат банків зростала за період 2010-2013 рр. їх частка зросла на 7,3 %, але у 2014 р. різко зменшилась на 11,4%. Темп приросту процентних витрат у 2014 р. порівняно з 2010 р. склав 58,2 %. Частка комісійних витрат у загальних витратах залишалася відносно постійною, на рівні 2 %. Темп приросту комісійних витрат за період склав 83,8 %. Частка інших операційних витрат зростала до 2011 р., а з 2012 р. - спадає. Найбільша питома вага інших операційних витрат була в 2011 р. (10,5%). За період вони зросли на 4873 млн. грн. Темп зростання загальних адміністративних витрат в 2014 р. порівняно з 2010 р. склав 53,5 %. Відрахування в резерви за 2010-2014 рр. збільшився на 123,7 %. Їх частка є найбільшою в загальних витратах у 2014 р. Частка податку на прибуток у структурі загальних витрат становила близько 1 % зі знаком "-" або "+".

У структурі витрат в 2010 р. найбільшу частку витрат займали процентні витрати та відрахування в резерви, найменшу - податок на прибуток і комісійні витрати. У 2011-2013 рр. найбільша частка витрат припадала на процентні витрати, найменша - на податок на прибуток і комісійні витрати. Проте, у 2014 році структура витрат показала, що найбільша питома вага припадала на відрахування в резерви, найменша - на податок на прибуток.

Для аналізу рівня витрат банківської системи порівняємо витрати із доходами. Доходи банків наведемо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Структура доходів банків України за 2010-2014 рр. [5]

Стаття доходів	Рік
	2010	2011	2012	2013	2014
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Доходи усього	136848	100,0	142778	100,0	150449	100,0	168888	100,0	210201	100,0
процентні доходи	113334	82,8	113352	79,4	117547	78,1	129932	76,9	151257	72,0
комісійні доходи	15271	11,2	18473	12,9	21161	14,1	24974	14,8	28276	13,4
результат від торговельних операцій	2207	1,6	3993	2,8	3231	2,1	3304	2,0	15511	7,4
інші операційні доходи	5342	3,9	5726	4,0	5798	3,9	5112	3,0	10093	4,8
інші доходи	499	0,4	622	0,5	1053	0,7	2404	1,4	2165	1,0
повернення списаних активів	195	0,1	612	0,4	1659	1,1	3162	1,9	2899	1,4

У структурі доходів банку найбільшу питому вагу займали процентні доходи, аналогічно до процентних витрат у структурі загальних витрат. Комісійні доходи банків значно перевищували їх комісійні витрати.

Доходи банків перевищували витрати банків тільки в 2012 і 2013 рр. У 2010 р. витрати перевищували доходи на 9,5 %, в 2011 р. на 5,4 %. Збиток по системі банків у 2014 році становив 53,0 млрд. грн. (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Порівняння доходів і витрат банків за 2010-2014 рр.

3.2 Розподіл банків України за статтями витрат

Дослідимо, які банки отримали в 2014 р. найбільший обсяг прибутку та збитку. Станом на 01.01.2015 кількість банків, які мали банківську ліцензію, становила 158. За результатами 2014 р.52 банків отримали збиток.

Таблиця 3.3

Банки, що отримали найбільший чистий прибуток і збиток за результатами 2014 р. [4]

№	Банки зі значним обсягом поточного прибутку	Значення показника, тис. грн.	№	Банки, що мають поточні збитки	Значення показника, тис. грн.
1	Сітібанк	1379831	1	Віейбі Банк	10055368
2	Приват Банк	749036	2	Укрексімбанк	9805548
3	ВТБ Банк	642795	3	Ощадбанк	8564446
4	IHГ Банк України	228880	4	Міський Комерційний Банк	3951785
5	Кредит Європа Банк	170086	5	Промінвестбанк	3453846
6	БМ Банк	133316	6	Укргазбанк	2801124
7	Сбербанк Росії	108048	7	Укрсоцбанк	2662246
8	Креді Агріголь Банк	90415	8	ОТП Банк	1999096
9	Прокредит Банк	78663	9	Райффайзен Банк Аваль	1367334
10	ПУМБ	54199	10	Експобанк	1095591

До 10 найбільш прибуткових банків ввійшли банки з всіх груп. У кожній групі банків були за підсумком року банки, які отримали збиток. Найбільший чистий прибуток отримали Сітібанк, ПриватБанк, ВТБ Банк.

У 2014 році негативні фінансові результати діяльності банків України були спричинені збільшенням обсягів відрахувань до резервів на можливі втрати від активних операцій. Натомість основні банківські операції в цілому по системі залишалися прибутковими. Проаналізуємо на які банки припадає найбільша частка витрат на формування резервів.

Таблиця 3.4

Банки, що протягом 2014 р. здійснили найбільші витрати на формування страхових резервів і отримали найбільші доходи від зменшення страхових резервів [4]

№	Банки, які здійснили найбільші витрати	Значення показника, тис. грн.	№	Банки, що отримали дохід від зменшення резервів	Значення показника, тис. грн.
1	Укрексімбанк	17196789	1	Фінансова Ініціатива	852 701
2	Ощадбанк	12289630	2	Правекс-Банк	277 064
3	Віейбі Банк	8404754	3	"Союз"	36 146
4	Промінвестбанк	4585875	4	Омега Банк	34 825
5	Райффайзен Банк Аваль	4487595	5	Банк Київська Русь	18 394
6	Альфа-Банк	4113528	6	Кредит Європа Банк	18 033
7	Укргазбанк	4070392	7	"Траст-Капітал"	11 789
8	Міський Комерційний Банк	3906716	8	"Фінансовий Партнер"	10 153
9	Свербанк Росії	3226849	9	ТК Кредит	9 827
10	"Надра"	3164814	10	Юніон Стандарт Банк	8 540

Банки формують резерви за фінансовими та іншими активами (за коштами, розміщеними в інших банках, за дебіторською заборгованістю, за групою фінансових активів), за цінними паперами, за наданими фінансовими зобов'язаннями [16]. У цілому по системі відрахування до резервів зросли в 3,7 разу порівняно з 2013 роком, а їхня частка в загальних витратах збільшилася з 16,7% до 39,3%.

Адміністративні та інші операційні витрати банків займають значну частину витрат. Банки України активно рекламують свої продукти, тому витрати на маркетинг і рекламу зростають.

Таблиця 3.5

Банки, що протягом 2014 р. здійснили найбільші і найменші адміністративні та інші операційні витрати [4]

№	Банки, які здійснили найбільші витрати	Значення показника, тис. грн.	№	Банки, які здійснили найменші витрати	Значення показника, тис. грн.
1	Приват Банк	8 161 357	1	Кристалбанк	1 138
2	Ощадбанк	3 862 501	2	Гефест	3 077
3	Райффайзен Банк Аваль	3 389 267	3	Вектор Банк	5 726
4	Укрсоцбанк	2 623 850	4	Інвестиційно-Трастовий Банк	5 955
5	ОТП Банк	2 445 737	5	Банк Велес	6 547
6	Дельта Банк	2 326 389	6	Класикбанк	7 202
7	Укрсиббанк	2 052 883	7	Банк Альянс	7 907
8	Укрексімбанк	1 810 304	8	Конкорд	8 600
9	Альфа-Банк	1 707 508	9	Український Банк Реконстр. та Розв.	8 795
10	Фінансова Ініціатива	1 626 349	10	Банк Народний капітал	10 271

До десяти банків, які здійснили найбільші адміністративні та інші операційні витрати, належать банки першої групи, крім банку Фінансова Ініціатива. Банки першої групи мають розвинену мережу, надають широкий спектр послуг, тому витрати на оплату праці основні засоби в них більші. До банків з найменшими адміністративними та іншими операційними витратами належать банки четвертої групи.

Проаналізуємо співвідношення процентних доходів і витрат банків.

Таблиця 3.6

Співвідношення процентних доходів і витрат банків України по групах [4]

Номер групи банків	01.01.2012	01.01.2013	01.01.2014	01.01.2015
Група 1	1,98	1,81	1,69	1,61
Група 2	1,81	1,61	1,52	1,48
Група 3	1,71	1,75	1,59	1,59
Група 4	1,73	1,63	1,57	1,67
В цілому по системі	1,90	1,75	1,64	1,59

Даний коефіцієнт дає змогу зробити висновок про те, скільки процентних доходів отримав банк на одну гривню процентних витрат. У динаміці показник має зростати. Порівнюючи співвідношення між процентними доходами і витратами за чотири роки по всіх групах банків, можна зробити висновок, що прибутковість банків знизилася. Показник по першій групі банків протягом періоду був вищим за показник по системі в цілому. Для другої, третьої та четвертої груп банків даний показник нижчий ніж по системі, окрім, станом на 01.01.2015, даний показник був найвищим для 4 групи банків.

У динаміці по першій та другій групі банків співвідношення зменшувалося з кожним роком, в третій групі банків співвідношення між процентними доходами і витратами було найбільше в станом на 01.01.2013, а у четвертій групі банків - 01.01.2015.

Дослідимо динаміку коефіцієнта операційної ефективності, який характеризує рівень покриття операційних витрат операційними доходами. Він визначається як відношення процентних і комісійних доходів до процентних і комісійних витрат.

Таблиця 3.7

Коефіцієнт операційної ефективності банків України по групах [4]

Номер групи банків	01.01.2012	01.01.2013	01.01.2014	01.01.2014
Група 1	2,18	2,04	1,89	1,79
Група 2	1,92	1,73	1,64	1,59
Група 3	1,88	1,91	1,82	1,81
Група 4	2,03	1,87	1,79	1,95
В цілому по системі	2,11	1,95	1,83	1,79

Коефіцієнт операційної ефективності банків України в цілому по системі знизився за аналізований період і становив 1,79. У динаміці коефіцієнт знижувався, крім третьої групи станом на 01.01.2013 та четвертої групи станом на 01.01.2015. Значення коефіцієнту для всіх груп, крім першої, було нижчим за коефіцієнт в цілому по системі, крім третьої та четвертої групи станом 01.01.2015. Це говорить про більш ефективну діяльність банків першої групи.

Висновки

Поняття "витрати" розглядається з різних підходів. Витрати банку проявляються в зменшенні економічної вигоди внаслідок проведення банком фінансових і господарських операцій.

Класифікація витрат банку здійснюється відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України". Витрати поділяються на операційні, інвестиційні, фінансові.

У результаті операційної діяльності в банку виникають процентні, комісійні витрати, витрати на формування спеціальних резервів банку, інші операційні витрати, загальні адміністративні витрати, податок на прибуток.

З метою управління витратами банку, важливим є дослідження факторів, які впливають на витрати банку. До зовнішніх факторів відноситься регулювання з боку НБУ, стан економіки, податкове законодавство. Внутрішніми є організаційна структура банку, політика банку, кваліфікація персоналу, продуктовий ряд.

Облік витрат у балансі дає можливість накопичувати і одержувати інформацію для оцінки фінансового стану банку та ефективності окремих напрямів його діяльності.

Доходи банків України за 2014 рік порівняно з 2013 роком збільшилися на 24,5% і становили 210,2 млрд. грн. Витрати фінансових установ зросли на 57,2% і становили 263,2 млрд. грн. Збиток по системі банків станом на 1 січня 2015 року становив 52 млрд. 966 млн. грн.

Витрати банку за аналізований період зросли. Найбільша питома вага у витратах банку припала на відрахування в резерви, загальні адміністративні витрати, процентні витрати, найменша - на комісійні витрати.

До банків, що здійснили найбільші витрати, відносяться банки, які, як правило, отримали найбільші доходи.

Досліджуючи співвідношення процентних доходів і витрат банку, виявили, що доходи банку перевищують витрати в 1,6-2 рази.

Управління діяльністю банку має забезпечувати темпи зростання доходів банку, які були б більшими за темпи зростання витрат банку.

Список використаних джерел

1. Аналіз банківської діяльності: Навч. посібник /Національний банк України; За заг. ред. канд. екон. наук У.Я. Груздевич. - К.: УБС НБУ, 2007. - 222 с. ISBN 978-966-368-041-5

2. Ашкинадзе А. Планирование оперативного бюджета коммерческого банка [Текст] / А. Ашкинадзе, Е. Княжеченко // Аналитический банковский журнал. - 2001. - №9. - С.35-40

3. Горбатюк Т.О. Аналіз витрат комерційного банку [Текст] / Т.О. Горбатюк // Управління ризиком. - 2-13. - № 17 (157). - С.99-101

4. Дані фінансової звітності банків України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=64097 - Назва з домашньої сторінки Інтернету

5. Доходи та витрати банків України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=66635 - Назва з домашньої сторінки Інтернету

6. Етимологія поняття "витрати" та його сучасні особливості" Вісник НТУ "ХПІ". 2013. № 20 (993)

7. Коренева, О.Н. Управленческая учетность комерческого банка: автореф. дис. на получение науч. степеня канд. экон. наук: спец.08.00.12 "Бухгалтерський учет, статистика" / Коренева О.Н. - Москва, 2007. - 238 с.

8. Криклій О.А., Маслак Н.Г. Управління прибутком банку [Текст]: монографія / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 136 с. ISBN 978-966-8958-22-9

9. Лаврушин О.И. Банковское дело [Текст]: учебник / О.И. Лаврушин. - М.: Банковский и биржевой научно-консальтуционный центр, 2002. - 260 с. - ISBN 765-643-178-9

10. Литвин Н.Б. Фінансовий облік у банках (у контексті МСФЗ): Підручник. - К.: "Хай&Тек Прес", 2010. - 608 с.

11. Москалюк, В.В. Класифікація витрат окремих підрозділів комерційного банку для цілей контролю [Текст] / В.В. Москалюк // Финансы, учет, банки. - 2007. - Выпуск № 13. - С.102-107

12. Новашина Т.С., Карасева Т.В. Управление затратами банка. Методическое пособие. - "БДЦ-пресс", 2005 г.

13. Пришляк, Г.В. Концепція класифікації витрат для управління діяльністю банку [Текст] / Г.В. Пришляк // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2009. - Вип.24. - С.340-346

14. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: Постанова Правління НБУ від 17 червня 2004 р. № 280 (редакція від 2 липня 2013 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

15. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Постанова Правління НБУ від 18 червня 2003 р. № 255 (редакція від 24 грудня 2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

16. Про затвердження правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Постанова Правління НБУ від 18 червня 2003 р. № 255 (редакція від 21 грудня 2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

17. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України: Постанова Правління НБУ від 6 вересня 2007 р. № 324 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

18. Федик М.В. Чинники впливу на розвиток вітчизняної банківської інфраструктури [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6872/1/fhh. pdf

Размещено на Allbest.ru