Організація обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій банку на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк"

Економічна сутність та класифікація депозитів. Аналіз нормативно-правової бази з обліку та аудиту депозитних операцій. Характеристика основних показників діяльності ПАТ КБ "ПриватБанк", організація обліку і аудиту депозитних операцій, використання ПЕОМ.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.01.2014
Размер файла 547,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

До інфраструктури слід віднести 5 складових: інформаційне забезпечення, технічне оснащення, програмні засоби, системи зв'язку та комунікації (внутрішні та зовнішні), системи безпеки, захисту та надійності [33].

Склад інформаційного забезпечення, його організація визначаються складом поставлених перед банком задач. Вирішення комплексних задач автоматизації можливе лише із залученням сучасних програмно-апаратних засобів. Тому зараз з'явилася тенденція придбання банками потужних комп'ютерів та розвинутого програмного забезпечення.

Поряд з цим банки активно розробляють власне програмне забезпечення, поширюється використання банками мережних технологій.

ПАТ КБ «ПриватБанк» важко назвати не розвиненим у технічному плані, однак деякі його програмні комплекси потребують додаткових вдосконалень. Так для аналізу депозитів використовуються три програмні комплекси: перший комплекс для знаходження референтсу договору за допомогою якого у другому програмному комплексі можна переглянути залишки за депозитними вкладеннями та третій програмній комплекс який використовується у разі зміни депозитного договору (зміна депозитної ставки, розірвання угоди, пролонгація з переходом на іншу валюту вкладу тощо). За рахунок переходу від однієї програми до іншої втрачається дорогоцінний час працівника, що у свою чергу негативно впливає на продуктивність роботи.

Проектування та функціонування автоматизованих банківських систем (АБС) засновується на системотехнічних принципах, які відображають важливіші положення методів загальної теорії систем, системного проектування, теорії інформації та інших наук, які дозволяють забезпечити необхідну надійність експлуатації, сумісність та взаємодію інформаційних систем різних економічних об'єктів, економити працю, час, грошові кошти на проектування та впровадження АБС у практику. Інформаційне забезпечення АБС являє собою інформаційну модель банку.

Перед системою ставляться такі задачі:

1) суттєве підвищення продуктивності праці робітників банку, які обробляють інформацію;

2) покращення якості обслуговування клієнтів;

3) зменшення чисельності персоналу, яке зайняте малокваліфікованою працею тощо.

Рисою, яка відрізняє функціонування АБС є необхідність обробки великих обсягів даних за короткий термін. При цьому основна складність припадає на операції вводу, читання, запису та передачі даних. Крім того, значні обсяги інформації повинні бути досяжними в оперативному режимі для забезпечення можливостей аналізу, прогнозування, контролю тощо.

Тому базові засоби повинні бути у змозі підтримувати доступ до великих обсягів даних без втрати продуктивності праці.

Базові засоби використовуються для забезпечення експлуатації АБС, для розробки прикладної частини програмних засобів. Базовими є ОС, СУБД та інші програмні засоби системного призначення. В їх оточенні, під їх дією функціонують прикладні програми.

Наявність в спектрі базових функцій мережних засобів є безперечним 100 атрибутом сучасних АБС.

Основною властивістю АБС, з точки зору прикладних споживчих властивостей, є достатня широта функціонального набору. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розділити на дві частини:

1) обов'язкові;

2) додаткові.

До перших слід віднести ті напрямки діяльності, які мають місце в будь-якому банку. Вибір других залежить від спеціалізації банку.

Прикладні характеристики АБС, крім функціональних властивостей, повинні відповідати також вимогам інтегрованості, конфігурованості, відкритості та налагоджуваності системи.

Така система адекватно відображає всі функціональні та інформаційні зв'язки, які існують в банку, забезпечує доступ до даних будь-якого рівня, тим самим надаючи можливість контролювати роботу банку з необхідним ступенем деталізації. Відкритість системи передбачає в неї наявність коштів для розвитку та модифікації [46].

Для ПАТ КБ «ПриватБанк» буде доречним об'єднати три програмні комплекси у єдину потужну програму, яка б дозволила б заощадити час для знаходження даних для аналізу депозитних операцій банку. Це також дозволило би різним підрозділам банку користуватися вже об'єднаною інформацією. Також нова програма працювала б в режимі on-line, без затримки в 2-3 дні, що уповільнювало роботу відділу.

Першою і основною вимогою, яка ставиться до АБС, є вимога щодо її функціональної повноти.

Реальний масштаб часу повинен забезпечувати після введення документа АБС його бухгалтерське проведення.

Новий стан рахунків відразу стає доступним для всіх користувачів і відображається у балансі, а також може бути використаний при обчисленні нормативів.

Немаловажнім є забезпечення багатофіліальної роботи банку полягає в тому, що для банків, які мають багато філій, важливим моментом є забезпечення єдності і цілісності технології.

Важливим моментом є безпека та захищеність системи. Система має бути захищеною як всередині від можливих зловживань співробітниками банку, так і зовні від різного роду спроб несанкціонованого доступу.

АБС повинна бути інтегрованою, тобто побудованою на загальносистемних принципах і охоплювати всю сукупність банківських задач. АБС можна представити у вигляді інформаційних і функціональних підсистем. Автоматизована банківська система має наступні підсистеми:

1) Забезпечувальні підсистеми:

- підсистема інформаційного забезпечення;

- підсистема технічного забезпечення;

- підсистема організаційно-правового забезпечення;

- підсистема математичного забезпечення;

- підсистема лінгвістичного забезпечення.

2) Функціональна підсистема:

- блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції:

- обов'язкові;

- допоміжні.

Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширювати міжбанківські зв'язки, комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності

Автоматизація інформаційних та інших технологій банку співпрацюють покращенню якості обслуговування шляхом створення автоматизованих робочих місць (АРМ) для спеціалістів всіх рівнів [54].

В автоматизації банківських технологій знаходять місце як прості програмні продукти, які дозволяють заповнювати лише декілька вихідних форм для звітності так і досить інтелектуальні комплекси, які вирішують задачі управління банком.

В першому випадку це традиційні СУБД, в другому адаптовані західні комплекси, які є останнім досягненням світової банківської думки.

Основна різниця вітчизняної банківської інфраструктури інформацій

них технологій від світової, з точки зору комп'ютерних платформ, більш висока ступінь їх однорідності.

Під комп'ютерною банківською платформою розуміють програмно-технічне оснащення вирішення банківських задач на базі новітніх інформаційних технологій, яке включає до себе конкретну методологію ведення банківської справи на певному професійному рівні.

Використання таких платформ, в першу чергу, характерно для малих та середніх банків.

Вибір банками тих чи інших систем автоматизації пов'язаний як правило із співвідношенням ціна-надійність-продуктивність [57].

Багатьом банкам, які мають різнорідний комп'ютерний парк, доводиться вирішувати проблему не лише власної мережної інтеграції, але й переходити на планування всієї системної інфраструктури інформаційної технології.

Для крупних банків фактор ціни не має вирішуючого значення.

Великі банки, до яких відноситься об'єкт дослідження ПАТ КБ “ПриватБанк”, що мають різнорідний комп'ютерний парк, вирішують проблему власної сітьової інтеграції. Проблема ускладнюється при необхідності підтримувати високошвидкісний обмін даними між філіями, клієнтами, з іншими банками.

В зв'язку з цим банкам доводиться планувати не лише технічне оснащення, але й всю системну інфраструктуру інформаційної технології.

Під інфраструктурою розуміють сукупність, співвідношення та змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій.

Орієнтація на автоматизацію всієї діяльності банку означає поступовий перехід від більш простих програмно-апаратних засобів до більш складних з відповідним нарощуванням технічного, технологічного, кадрового потенціалів з одночасним розширенням сфер використання банківського капіталу.

Кількість техніки, що використовується, в основному визначається розмірами банку, наявністю філій, зв'язками що склалися та іншими факторами.

Останнього часу за причиною зростання обсягів робіт, набору послуг, числа філій, клієнтів та зв'язків проявляється тенденція придбання банками більш потужних комп'ютерів та більш розвинутого програмного забезпечення (ПЗ).

Створення нової технології окрім загальносистемних принципів вимагає врахування особливостей структури банківських систем і специфіки банківської діяльності.

Перед усім це значна складність організаційної взаємодії, яка викликає необхідність створення багаторівневих ієрархічних систем (головний банк, його філії, його відділення) зі складними інформаційними зв'язками прямого та зворотнього напрямку.

Отже, програмні комплекси для обліку депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» є недосконалими та потребують певних змін. Об'єднання трьох програмних комплексів дозволить заощаджувати час при пошуку працівником потрібної інформації, спростити роботу відділу аналітики та обробки інформації, аудиторам при перевірці депозитних угод тощо.

облік аудит банк депозит

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

3.1 Напрямки активізації депозитних операцій

Здійснення депозитних операцій одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності банківської установи, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банку. Поряд із цим ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремого банку [28].

Досягнення ефективності депозитних операцій мета кожного банку. Кожна банківська установа знаходить в цьому напрямку свої підходи.

Україна, як і більшість західних країн переходить до комплексного обслуговування клієнтів. Найбільший український банк ПАТ КБ «ПриватБанк» виконує близько 80 видів операцій і послуг, тоді як наприклад, банк США, як правило, виконує понад 100 видів операцій і послуг, кліринговий банк Англії -- близько 150, а великий комерційний банк Японії -- 300. Банки здійснюють повне (розрахункове, касове, кредитне) обслуговування клієнтів, розрахунок і виплату податків, консультують населення з питань інвестування, надають сейфи для зберігання цінних паперів і коштовностей, проводять трастові операції тощо. Для порівняння нагадаємо, що один із наших провідних банків Це свідчить про те що ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно більше уваги приділяти комплексному обслуговуванню клієнтів і урізноманітненню, зокрема, депозитних операцій.

На вітчизняному ринку банківських ресурсів половину становлять депозитні вклади фізичних осіб. Якщо у країнах із розвинутою ринковою економікою зміна рівня процентної ставки за вкладами безпосередньо впливає на обсяги залучених ресурсів, регулюючи розподіл коштів населення між депозитами банків і фондовим ринком, то в Україні спостерігається стабільний приріст депозитів в умовах зниження процентної ставки.

Слід зазначити, що нарощування ресурсної бази банків забезпечується насамперед строковими депозитами, питома вага яких у загальному обсязі вкладів за останніх сім років збільшилася із 61 до 80%.

Таке явище, на нашу думку, пояснюється тим, що попит і пропозиція ресурсів визначається не класичною ринковою рівновагою, а зовнішніми факторами, властивими сучасній українській економіці.

9 серпня 2004 р. було прийнято постанову НБУ №375, якою банкам запропоновано індикативні процентні ставки. Зокрема, на термін до 1 року за депозитами фізичних осіб у національній валюті -- 12% річних, в іноземній --7% річних, на термін більше 1 року -- відповідно 14% і 8% річних.

Індикативні процентні ставки -- це обов'язкова вимога, але якщо банк проводить зважену політику управління активними та пасивними операціями, то зазначена ціна залучених коштів дає змогу збалансувати надходження та витрати і забезпечить достатню маржу за залученими і розміщеними коштами.

Нинішня процентна політика України дещо відрізняється від процентної політики Європейського центрального банку, оскільки там встановлюється єдина ставка, яка і є індикатором вартості валюти на весь спектр ринку, тобто на всі фінансові інструменти. В Україні для цього недостатньо розвинутий фінансовий інструментарій, хоча протягом 3 - 5 років у нас теж може бути запроваджена єдина процентна ставка центрального банку.

У роботі банків України по залученню вкладів (депозитів) відсоткова політика відіграє важливу роль, оскільки одержання прибутків від вкладених коштів служить для клієнтів суттєвим стимулом до активізації внесків. Розмір депозитного відсотку банк встановлює самостійно, виходячи з облікової ставки НБУ, стану грошового ринку і власної депозитної політики. Рівень прибутків за різноманітними видами депозитних рахунків різний. Найнижчі відсотки банківські установи сплачують по рахунках до запитання, оскільки вони характеризуються нестабільністю залишків. Відсутність або незначні прибутки стимулюють власників рахунків до запитання скорочувати до мінімуму залишки коштів на них і вкладати їх у більш прибуткові операції (термінові депозити, цінні папери тощо), що для банків не вигідно. Тому деякі з них намагаються стимулювати клієнтів до підтримки стабільних залишків на рахунках до запитання. Це робиться шляхом встановлення підвищених відсотків або виплати клієнтам премій за значні залишки коштів. Хоча за розрахунками до запитання, відкритими для фізичних осіб, відсотки нараховуються в обов'язковому порядку, прибуток на них набагато нижчий, ніж по термінових депозитах.

Сьогодні понад 200 країн світу розвивають банківські послуги на основі кредитних карток, а безготівкова плата за товари й послуги в економічно розвинутих країнах сягає 90% у структурі всіх грошових операцій. Застосування в Україні безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток -- один із найперспективніших шляхів залучення заощаджень населення у грошовий обіг країни.

Залучення вкладів населення -- це для банків роздрібний бізнес, який за своїм характером є дорожчим і ризикованішим, аніж оптовий, пов'язаний з обслуговуванням юридичних осіб. Крім того, що на обслуговування дрібних вкладів витрачається більше коштів, їх вкладники швидше піддаються панічним настроям, оскільки менш інформовані про фактичний стан справ банків, аніж вкладники -- юридичні особи. Тому в економічно розвинутих країнах банки, що спеціалізуються на ощадних операціях, нерідко одержують певну підтримку з боку держави. В Україні згідно із Законом “Про банки і банківську діяльність” банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб. Єдина відчутна підтримка для нього -- це гарантування державою як власником банку виплати вкладів.

Дуже цікавим є депозитний ринок. Так, першість щодо залучення депозитів фізичних осіб за станом на 01.07.2004 р. отримав “Приватбанк”. На банки України такі, як “Аваль”, “Промінвестбанк”, “Укрсоцбанк”, “Ощадбанк” та “Приватбанк” припадає половина всіх залучених депозитів фізичних осіб.

На думку провідних економістів, в майбутньому конкурентами банків у залученні коштів фізичних осіб стануть інвестиційні фонди, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди. Вони можуть відібрати у банків значну частину довгострокових депозитів.

Проаналізувавши теоретичну концепцію депозитної політики українських банків в умовах переходу до ринку, доходимо висновку, що формування банківських ресурсів шляхом проведення депозитних операцій є однією з найважливіших економічних основ організації діяльності банку в цілому.

Аналіз структури та складу депозитної бази банку дає змогу визначити пріоритетні шляхи формування депозитної політики.

На даний час в Україні особливо гостро постала проблема захисту вкладників, які довіряють свої кошти банкам. Одним із заходів щодо її розв'язання було створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про який вже йшла мова раніше. Учасниками фонду в обов'язковому порядку є банки, що мають ліцензію на право залучення депозитів від фізичних осіб [26].

Необхідно зазначити, що з розвитком банківської системи України виникатимуть нові форми і види депозитних рахунків, які необхідно класифікувати для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Мова йде про різноманітні ощадні сертифікати, спільні рахунки, накопичувальні пенсійні рахунки, інвестиційні рахунки, стосовно яких у законодавстві слід чітко обумовити форму гарантування у випадку банкрутства банку. Ці питання необхідно вирішувати в міру появи нових видів депозитів на українському ринку фінансових послуг, щоб діяльність фонду була якомога ефективнішою [30].

В Україні понад 85% вкладників мають депозит, обсяг якого не перевищує розмір суми гарантованого відшкодування. Передусім необхідно наростити капітал фонду, для цього потрібно:

1) збільшити кількість джерел формування коштів фонду (НБУ готовий перераховувати до фонду частину свого прибутку);

2) запровадити диференційовані ставки за внесками банків до фонду;

3) кошти фонду розміщувати не лише в державні, а й в іпотечні цінні папери [26].

Удосконалення системи гарантування вкладів за такими напрямами підвищить надійність банківської системи, сприятиме припливу вкладів населення, збільшенню обсягів кредитування реального сектору економіки та економічному зростанню країни [34].

Підвищення довіри до банків завдання загальнодержавної ваги. Тому оподаткування депозитів недопустимий крок для діяльності банків. Банки тільки-но починають повертати довіру до своєї діяльності. Процес складний і повільний. Тому мораторій на законопроект плата, і досить гірка, за втрату свого часу довіри. Повернення поваги населення до банків не одномоментна акція і потребує чимало зусиль як у моральному плані, так і на законодавчому рівні для подолання негативного стереотипу щодо ненадійності банків, який побутував не так давно на українських теренах. Перекомутація інтересів пересічних вкладників фізичних осіб на користь комерційних банків хоч і повільно, але відбувається. Про це свідчить і такий факт, як збільшення вкладів населення порівняно з коштами, що лежать на банківських рахунках підприємств і організацій. Це, так би мовити, фінансово-економічні чинники.

Є ще морально-етичні аспекти, якими нехтувати не маємо права. Оподаткування депозитних вкладів суперечить правилам захисту банківської таємниці. За умови запровадження податку відкриється доступ фіскальних і контрольних служб до свята святих банків. Але ж контролювати вклади має не влада, а банківська система.

Також запровадження такого податку неодмінно загальмує зростання сум на рахунках населення. Однак, як вважають провідні банкіри, з часом буде доцільним уведення “депозитного” податку з точки зору економіки й бюджету як одного із елементів його наповнення [31].

Основними напрямами вдосконалення операцій щодо формування ресурсної бази банків є:

1) розвиток депозитних операцій з населенням на основі впровадження нової техніки і технології банківського обслуговування фізичних осіб;

2) забезпечення вищої стійкості залучених банком ресурсів;

3) активне використання процентної політики як методу стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів;

4) розширення обсягів строкових депозитів шляхом використання коштів спеціального призначення, що містяться на рахунках підприємств;

5) розширення практики залучення коштів клієнтів на ощадні вклади як найстійкішу частину мобілізованих банками ресурсів;

6) застосування у вітчизняних умовах досвіду комерційних банків економічно розвинутих країн щодо відкриття різного роду СМА-; АТS-; now-рахунків та деяких інших видів депозитів.

Застосування у практичній діяльності розглянутих напрямів удосконалення операцій щодо формування ресурсної бази банків могло б значною мірою розширити можливості банків у сфері мобілізації ресурсів та їх ефективного використання.

Подальше зростання ролі зазначених операцій банків, їх розвиток до рівня світових стандартів відбуватимуться в міру створення в нашій країні всіх необхідних умов, притаманних ринковій економіці [24].

3.2 Рекомендації щодо поліпшення обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій

Проаналізувавши організацію обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» дійшли висновку, що банку необхідно проводити належний аналіз змін умов існуючих депозитних договорів з метою правильного відображення та аналізу динаміки депозитного портфелю.

Для цього необхідно запровадити автоматизовану виборку на платформі “Вітрини даних” з включенням таких полів:

1) депозити, залучені у звітному періоді,

2) код виду депозиту,

3) процентна ставка,

4) рахунки обліку тіла депозиту,

5) рахунки обліку відсотків,

6) суми,

7) строк дії,

8) валюта депозиту,

9) графік виплати відсотків

та автоматичним виходом на баланс.

Також пропонується формалізувати та деталізувати методологію відображення результатів аналізу депозитного портфелю, з метою її стандартизації та простоти застосування фахівцями внутрішнього аудиту.

Застосування такої рекомендації дозволяють банку отримувати результати аналізу в обумовлені терміни і належної якості та прискорити процес перевірки вибірки.

Наглядно процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб показує діаграма Ганта, яка має такий вигляд(табл. 3.1, рис. 3.1):

Таблиця 3.1

Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Етапи аудиту

Початок

Тривалість

Кінець

1. Оформлення договорів на відповідних бланках

01.10.13

3

04.10.13

2. Наявність всіх необхідних реквізитів, підписів

04.10.13

2

06.10.13

3. Повній комплектації депозитних справ

04.10.13

4

08.10.13

4. Наявність проведення ідентифікації клієнтів

04.10.13

2

06.10.13

5. Відповідність умов, зазначених в депозитних договорах, умовам, які заведені в програмний комплекс

04.10.13

4

08.10.13

6. Порівняння процентних ставок в депозитних договорах з затвердженими по банку процентними ставками

08.10.13

1

09.10.13

7. Правильність використання балансових рахунків, згідно Плану рахунків

09.10.13

2

11.10.13

8. Звірка залишків депозитів, рахунки 2620, 2630, 2635

11.10.13

3

14.10.13

9. Звірка залишків на карт. рахунках 2625

13.10.13

2

15.10.13

10. Звірка нарахованих відсотків по депозитам, рахунок 2638

15.10.13

2

17.10.13

11. Звірка транзитного рахунку 2924

17.10.13

2

19.10.13

12. Оцінка розбіжностей у випадках несвоєчасного "втягнення" даних з аналітичного обліку в комплекс балансових рахунків

19.10.13

4

23.10.13

Рис. 3.1 Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Процес аудиту депозитних операцій банку складається з 12 етапів. З метою вдосконалення даних етапів аудиту пропонується використовувати платформу “Вітрина даних”, а не здійснювати шляхом порівняння даних сформованих за аналітичними таблицями з даними балансових рахунків, внаслідок чого діаграма Ганта буде мати такий вигляд(табл. 3.2, рис. 3.2):

Застосування такої рекомендації дозволить банку скоротити час на проведення аудиту депозитних операцій та уникнути “людського” чинника при здійсненні звірки рахунків.

Таблиця 3.2

Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Етапи аудиту

Початок

Тривалість

Кінець

1. Оформлення договорів на відповідних бланках

01.10.13

3

04.10.13

2. Наявність всіх необхідних реквізитів, підписів

04.10.13

2

06.10.13

3. Повній комплектації депозитних справ

04.10.13

4

08.10.13

4. Наявність проведення ідентифікації клієнтів

04.10.13

2

06.10.13

5. Відповідність умов, зазначених в депозитних договорах, умовам, які заведені в програмний комплекс

04.10.13

4

08.10.13

6. Порівняння процентних ставок в депозитних договорах з затвердженими по банку процентними ставками

08.10.13

1

09.10.13

7. “Вітрини данних”

09.10.13

2

11.10.13

8. Оцінка розбіжностей у випадках несвоєчасного "втягнення" данних з аналітичного обліку в комплекс балансовіх рахунків

11.10.13

4

15.10.13

9. Eфективність, 7 днів

16.10.2013

7

23.10.13

Рис. 3.2 Процес аудиту депозитних операцій фізичних осіб

Щодо обліку депозитних операцій пропонується в облікові політики внести відомості щодо оподаткування Депозитів з 01.01.2015р. згідно з вимогами п.167.2 ст.167 та абз5 п.1 Розділу XIX Податкового кодексу України та доповнити наступними проводками:

Дт 2628 Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб

Кт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток

Дт 2625 Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток

Кт 3621 Податок на доходи фізичних осіб - 5% з 01.01.2015р.

Таким чином, наведені вище рекомендації потребують є доцільними для впровадження у ПАТ КБ «ПриватБанк». Це дозволить банку скоротити час на проведення аудиту, проводити належний аналіз змін умов існуючих депозитних договорів та отримувати результати аналізу в обумовлені терміни і належної якості.

3.3 Використання економіко-математичних методів в процесі дослідження депозитних операцій банку

Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу -- місяць за місяцем, рік за роком -- змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз економічного поступу -- одне з важливих завдань в управлінні поточною діяльністю банківської установи та її плануванню на майбутнє. Інформаційною базою його слугують часові (динамічні) ряди.

Часові ряди відображають зміни (динаміку) конкретної змінної на проміжку часу. Будь-який динамічний ряд містить перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.

До прикладів часових рядів можна віднести: щоквартальні дані по інфляції, дані по середній заробітній платі, національному доходу і грошовій емісії за кілька років.

Усі явища, системи, економічні процеси розвиваються в часі. Тому велике місце в дослідженні об'єктів займають питання аналізу і прогнозування часових рядів. При цьому слід зазначити, що часові ряди якісно відрізняються від простих статистичних вибірок. Ці особливості полягають в наступному:

1) послідовні за часом рівні часових рядів є взаємозалежними, особливо це відноситься до близько розташованих спостережень;

2) залежно від моменту спостереження рівні в часових рядах володіють різною інформативністю: інформаційна цінність спостережень убуває в міру їхнього віддалення від поточного моменту часу;

3) зі збільшенням кількості рівнів часового ряду точність статистичних характеристик не збільшуватиметься пропорційно числу спостережень, а при появі нових закономірностей розвитку вона може навіть зменшуватися [79].

В даному дослідженні ми будемо застосовувати для аналізу й прогнозування економічного процесу моделі часових рядів. Модель--це спрощений чи наближений опис найважливіших сторін або характеристик досліджуваного об'єкта чи явища. Економіко-математична модель--це математичний опис об'єкта. Моделі часових рядів є моделі залежності вибраного об'єкта від часу.

За допомогою обраної моделі часових рядів можливо здійснити екстраполяційне прогнозування.

Екстраполяція - це поширення виявлених при аналізі рядів динаміки закономірностей розвитку досліджуваного об'єкта на майбутнє (при припущенні, що виявлена закономірність, що виступає як база прогнозування, зберігається й надалі)

Екстраполяційне прогнозування економічних процесів, які представлені одновимірними часовими рядами, зводиться до виконання наступних основних етапів:

1) попередній аналіз даних;

2) побудова моделей: формування набору апроксимуючих функцій (кривих росту) і чисельне оцінювання параметрів моделей;

3) перевірка адекватності моделей і оцінка їхньої точності;

4) вибір кращої моделі;

5) розрахунок точкового і інтервального прогнозів.

В даний час банки повинні відповідально поставитись до залучення ресурсів від населення, оскільки вони становлять значний потенціал і можливість врегулювання проблеми ліквідності банків.

Даний часовий ряд складається з дванадцяти щоквартальних спостережень за об'ємом депозитів фізичних осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» за 4кв. 2010 - 3кв. 2013 рр.

Провівши попередній аналіз ряду даних, можна сказати,що поводження ряду однорідне. Спостерігається стабільне зростання депозитів. Для одержання загального уявлення про динаміку досліджуваного показника будуємо його графік (Рис. 3.1).

За динамікою ряду зрозуміло, що зростаючий тренд в четвертому кварталі 2010 року поступово зростає до 3 кварталу 2013, за аналізований період депозити зросли на 85,4%. Причиною даного зростання стало загальне поліпшення кон'юнктури економіки в Україні та світі загалом.

Попередній аналіз зміни депозитного ряду показав, що величина депозитів фізичних осіб наростає з плином часу, також відсутні прояви явно вираженої сезонності.

Використання в такому випадку (відсутність явно вираженої сезонності) гармонічного ряду буде мати значні похибки, ніж моделювання за допомогою степеневого ряду, який найкраще задовольняє методу найменших квадратів (МНК).

Рис. 3.1 Динаміка депозитів фізичних осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» за 1кв. 2011- 3кв. 2013 рр.

Отже, за результатами попереднього аналізу, дослідження часового ряду будемо здійснювати за допомогою степеневого ряду. Коефіцієнти степеневого ряду розраховуються відповідно до МНК шляхом мінімізації наступного функціонала(формула 3.1):

Рис. 3.2 Динаміка депозитів фізичних осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» за грудень 2010 -- вересень 2013 рр.

(3.1)

де Сk, - параметри ряду;

k -- показник ступеня,

m - найвищій показник степеневого ряду,

ti - параметри часу(в настоящем исследовании - номер месяца начиная с декабря 2010)

уі - вхідний ряд депозитів фізичних осіб по місяцям.

З умови мінімізації функціонала, формула 3.1, знаходимо вираження для обчислення параметрів ряду:

(3.2), або

. (3.3)

де: елементи матриці А розраховуються відповідно формули:

k,l=0…m (3.4)

елементи вектору В розраховуються відповідно до формули:

(3.5)

Трендові значення згладженої послідовності розраховуються згідно с вираженням

(3.6)

В таблиці 3.1 наведені значення коефіцієнтів степеневого ряду для різних значень параметру m в діапазоні 2-6.

Параметри Ck визначені за формулою 3.3 дають можливість синтезувати відповідну степеневу модель для різного значення m і визначити для неї трендові рівні.

Фактичні значення yi відрізняються від теоретичних , розрахованих по рівнянню 3.6. Чим менша ця відмінність, тим ближче теоретичні значення підходять до емпіричних даних, тим краща якість моделі.

Таблиця 3.3

Параметри степеневого ряду різних значень параметру m в діапазоні 2-6

Назва параметру

m=2

m=3

m=4

m=5

m=6

C0

52894.2495

49398.1183

49333.3051

48176.7706

48666.9182

C1

1317.50472

2607.87716

2650.2989

3882.35190

3070.98817

C2

-2.40657

-95.886014

-101.520755

-361.844516

-110.579393

C3

1.780561

2.033286

22.266489

-7.382183

C4

-0.00361

-0.658238

0.952124

C5

0.007481

-0.033209

C6

0.000388

Щоб мати загальну уяву про якість моделі з відносних відхилень за кожним спостереженням, визначають середню похибку апроксимації (3.7):

(3.7)

де -- розраховані по синтезованій моделі трендові рівні для відповідного значення;

yi -- фактичні дані;

n -- кількість спостережень, n=36.

Надійність наявних моделей перевіримо за допомогою критерію Фішера для V1=1(кількість факторів) V2= кількість ступенів вільності:

(3.8)

В табл. 3.2 показані величини та в залежності від максимального ступеня m.

Таблиця 3.4

Величини та в залежності від максимального ступеня m

m

2

1842,1

1.466

3

977,3

5.452

4

976,8

5.633

5

821,7

8.261

6

783,4

9.380

Розраховане за формулою 3.8 Fp (v1;v2)= 5.452при m =3 більше Fтабл (б; v1;v2)= 4,13 при заданому рівні значущості б=0,05 та ступенях вільності v1=1і v2=34.Тому рівняння моделі з ймовірністю Р=95% є надійною. Якщо модель адекватна і має прийнятну точність, то її використовуємо для обчислення прогнозних значень. Точковий прогноз одержимо підстановкою у синтезоване рівняння прогнозних значень фактору (часу).

Таблиця 3.5

Прогноз депозитів фізичних осіб в ПАТ КБ «ПриватБанк» на період жовтень 2013 -- березень 2014 року

Місяць

Прогноз, млн. грн.

Жов.13

102087,3

Лист.13

104812,4

Груд.13

107741,0

Січ.14

110883,8

Лют.14

114251,5

Бер.14

117854,7

Аналітики роблять короткострокові прогнози на півроку, рік, залежно від об'єкта прогнозування. Оскільки довіра населення до банківської системи має нестабільний характер, то, для більш точного аналізу, прогноз ми зробили на шість місяців.

Для здійснення інтервального прогнозу нам потрібно вирахувати величину довірчого інтервалу для кожного прогнозного періоду за формулою:

(3.9)

де tб--коефіцієнт довіри по розподілу Стьюдента

для даного n-m = 32 (tб =2,038)

Знайшовши величину інтервалу ми можемо встановити довірчі межі прогнозного рівня залучення депозитів фізичних осіб в ПАТ КБ «ПриватБанк» на відповідний прогнозний місяць.

Таблиця 3.6

Межі попадання прогнозних значень

Місяць

Нижня границя (yпр -?)

Прогнозне значення yпр

Верхня границя (yпр +?)

Жов.2013

100007,0837

102087,3

104167,516

Лист.2013

102732,1837

104812,4

106892,616

Груд.2013

105660,7837

107741

109821,216

Січ.2014

108803,5837

110883,8

112964,016

Лют.2014

112171,2837

114251,5

116331,716

Бер.2014

115774,4837

117854,7

119934,916

Точність прогнозу визначимо за допомогою відносної похибки Е:

(3.10)

де Д -- напівширина довірчого інтервалу;

-- середнє трендові значення функції по обраній моделі.

Розрахувавши відносну похибку Е за формулою 3.9, можливо припустити,що прогнозні значення величини здійсненні з точністю до Е=2,8%.

Оскільки модель адекватна, то з обраною імовірністю Р=95% можна стверджувати, що при збереженні сформованих закономірностей розвитку прогнозована величина попадає в інтервал, утворений верхньою й нижньою границею. Тобто з імовірністю 0,95 можна стверджувати, що в жовтні 2013 року обсяг депозитів фізичних осіб буде щонайменше 100007,0537 млн. грн. і не перевищить 104167,4863 млн. грн.

Рис 3.3 Проекція динаміки депозитів фізичних осіб в ПАТ КБ «ПриватБанк» на період жовтень 2013 -- березень 2014 року

Отже, з аналізу динаміки депозитів фізичних осіб можна сказати, що протягом 2010-2013 ріст депозитів проходив за позитивною динамікою. Це свідчить про відновлення довіри населення до даної установи. Прогноз депозитів фізичних осіб дає можливість банку більш адекватно спланувати проведення активних операцій в цей період та потребу в ліквідних коштах.

3.4 Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозицій щодо покращення діяльності банку

У дипломній роботі запропоновано покращення системи відображення та аналізу динаміки депозитного портфелю підрозділами аудиту в банку, яка краще ніж модель, яку використовує банк.

Вигода від впровадження результатів дипломної роботи на практиці характеризується науковим рівнем, соціальними та економічними показниками. Розрахунок цих характеристик здійснюється за Методикою визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво, затвердженою Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України 26.09.2001 №218/446 [60]., а також інші методики і пропозиції, які враховують деякі можливі особливості запропонованих у дипломній роботі рішень [23,37,48,59]..

Результатом дипломної роботи є організаційні рішення, які не потребують додаткових капітальних вкладень для їх впровадження і спрямовані на раціональне використання ресурсів банку.

Відповідно до методики розраховуємо науковий і практичний рівень запропонованих заходів, показники економічної ефективності та показники соціальної ефективності.

Науково-практична ефективність результатів дипломної роботи визначається експертним методом у комплексі з оцінкою їх економічної та соціальної ефективності на підставі наступних якісних показників.

1) новизна;

2) перспективність;

3) потенційний масштаб практичного використання;

ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів.

Новизна розробки визначається шляхом порівняння результатів досліджень, що пропонуються для використання на практиці, та діючих стандартів. У процесі порівняння виявлено, що запропоновані заходи відповідають світовому рівню та є значно кращими за діючі стандарти.

Перспективність наукових результатів роботи визнаначається як важлива.

Щодо практичного використання результатів роботи є окремий банк.

Таким чином, за експертними оцінками нова система відображення відповідає світовому рівню (Б1=8, а1= 0,35), є важливою з точки зору банку (Б2=6, а2=0,35), планується до використання у банку (Б3=2, а3= 0,2), і має значну ступінь досягнення позитивних результатів у випадку використання результатів у банку (Б4=10, а4= 0,1).

На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників розрахунок НПР виконують за формулою (3.11):

(3.11)

Де, Б1 - оцінка новизни роботи у балах;

Б2 - оцінка перспективності роботи у балах;

Б3 - оцінка масштабу використання роботи у балах;

Б4 - оцінка ймовірності досягнення результатів роботи у балах;

а1, …, а4 - коефіцієнти вагомості відповідних показників.

Кількісне значення показника НПР виражається у балах і дає змогу проводити порівняння рішень.

Для оцінки науково-практичного рівня результатів дипломної роботи відібрано найбільш істотні параметри, які наведені у додатку М.

При цих значеннях показників значення показника науково-практичного рівня буде таким:

НПР = 8*0,35+6*0,35+2*0,2+10*0,1=6,3 бала

Максимальне значення цього показника

НПРmax = 10*0,35+ 10*0,35+10*0,2+ 10*0,1 = 10 балів.

Таким чином, НПР є достатньо високим і складає 63% від його верхньої межі (6,3*100/10).

У дипломнiй роботi запропоновано автоматизацiю виборки депозитного портфелю на платформі «Витрини данних» ПАТ КБ «ПриватБанк».

В даний час така виборка здiйснюється вручну щомісячно, тобто 12 разiв у рiк. Щомісяця такою виборкою зайнято три аудитора у середньому 72 годин (9 робочих днів), що є i трудовими витратами при одноразовому рiшеннi задачi, тобто:

То = 72 (чол.-год.).

А за рiк це складе:

Тгод = 72*12*3 = 2592 чол.-год.

Вартiсть витрат визначається за формулою (3.8):

Зо = То*t2*(1+k1+k2), (3.12)

де t2 - середньогодинна ставка працiвникiв, що виконують обробку iнформацiї по задачi;

k1 - коефiцiєнт, що визначає нарахування по заробiтнiй платi (k1 = 0,10);

k2 - коефiцiєнт, що визначає розмiр накладних витрат (k2 = 0,20).

При одноразовому рiшеннi задачi вартiснi витрати склали:

Зо = 72*40*(1+0,1+0,2)= 3 744 грн.

Витрати за рiк:

Врiк = 2496*12 = 44 928 грн.

Сукупнi витрати часу на обробку iнформацiї при рiшеннi задачi за пропонованим варiантом (Т1) визначаються пiдсумовуванням витрат часу на виконання ручних (Тр) i автоматичних операцiй (Тавт) i розраховуються за формулою (3.9):

Т1р + Тавт. (3.13)

До ручних операцiй вiдносяться:

1) Перевірка правильність використання балансових рахунків, згідно Плану рахунків;

2) Звірка депозитів, рахунки 2620, 2630, 2635;

3) Звірка коштів на картрахунках, рахунок 2625;

4) Звірка нарахованих відсотків по депозиту, рахунок 2638;

5) Звірка транзитного рахунку 2924.

Укрупнено Тр можна приймати в розмiрi 12% вiд загальної трудомiсткостi рiшення задач на ЕОМ. Час, необхiдний для автоматичної обробки розв'язуваної задачi, можна розрахувати за формулою (3.9):

Тавт = Твв + Тобр + Твивод - Тавт, (3.10)

де Твв - кiлькiсть машинного часу для введення первинної iнформацiї;

Тобр - час на логiчну й арифметичну обробку iнформацiї;

Тавт - час роботи в автоматичному режимi (1000 сек.);

Твивод - машинний час для виводу iнформацiї.

Кiлькiсть машинного часу для введення первинної iнформацiї розраховується за формулою (3.11):

, (3.11)

де - швидкiсть введення iнформацiї для i-того пристрою;

Vввi - обсяг iнформацiї, що вводиться через i-тий пристрiй уведення;

m - контроль рiзних пристроїв уведення.

Отже:

Т вв = (108*1024)/(1,6*102) = 110592: 160 = 691,2 (маш.-с.).

Час на логiчну й арифметичну обробку iнформацiї розраховується за формулою (3.12):

Тобр = Qпр tпр + . (3.12)

Тобр = 3,5 *108 *4,6*10-8 + 87*102 = 16,1 + 8700 = 8716 (маш.-с.).

Машинний час для виводу iнформацiї визначається за формулою (3.13):

Твив =Vвивj / Qвивj, (3.13)

де Qвивj - обсяг виведеної через j-тi пристрої виводу iнформацiї;

Vвивj - швидкодiя j-того пристрою виводу iнформацiї;

l - кiлькiсть рiзних пристроїв виводу iнформацiї.

Твив = (108*1024) / 2,5*102 + (108*1024) / 2,6*103 = 484,9 (маш.-с.).

Таким чином, час для автоматичної обробки iнформацiї становить:

Тавт = 691,2 + 8716,1 + 484,9 - 1000 = 8892,2 (маш.-с.).

Тавт = 8892,2/ 1296 = 6,86 (маш.-год.).

Час, необхiдний для виконання ручних операцiй становить:

Тр = 0,12*80184 = 9622,08 (с.), чи 9622,08/ 1296 = 7,42 (чол.-год.).

Трудовi витрати при одноразовому рiшеннi задачi становитимуть (формула 3.7):

Т1 = 7,42 + 6,86 = 14,28(маш.-год.).

За рiк:

Т1 рiк = 12*14,28 = 171,36 (маш.-год.).

Зниження трудових витрат при обробцi iнформацiї при рiшеннi задачi в залежностi вiд особливостi обробки можна визначити за формулою (3.14):

Тэ = Т1 - Т0, (3.14)

де Тэ - змiна трудових витрат;

Т1 - витрати часу на обробку iнформацiї;

Т0 - одноразовi трудовi витрати.

Таким чином:

Тэ = 14,28 - 160 = - 145,72 (год.).

За рiк зниження трудових витрат розраховується за формулою (3.15):

Тэ рiк = Т1 рiк - Т0 рiк. (3.15)

Тэ рiк = 171,36 - 691,2 = - 519,84(годин).

Вартiснi витрати рiшення задачi на ЕОМ обчислимо за формулою (3.16):

З1 = Тр tпр (1 + k1 + k2) + Тавт См/год, (3.16)

де tпр - середньогодинна ставка оператора при виконаннi ручних операцiй;

См/год - вартiсть машино-години роботи ЕОМ = 0,5.

З1 = 7,42*0,8*(1 + 0,3 + 0,2) + 6,86 *0,5 = 12,33 грн.

За рiк:

З1 рiк = 12,33*12 = 147,96 грн.

Визначимо зниження вартостi обробки iнформацiї, тобто показник прямої економiчної ефективностi шляхом порiвняння отриманих значень вартiсних витрат при рiзних варiантах обробки iнформацiї за формулою (3.17):

Эпр = С0 - С1 год, (3.17)

де З0 - рiчнi вартiснi витрати при рiшеннi задачi ручним способом;

З1рiк - рiчнi вартiснi витрати при рiшеннi задачi автоматизованим способом.

Порiвнюючи iснуючий i пропонований варiанти обробки iнформацiї, одержимо:

Эпр = 44 928 - 147,96 = 44 780,04 грн.

Отже, на пiдставi зазначених вище розрахункiв можна зробити висновок, що при автоматизації обліково-аналітичного процесу щодо депозитних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» може скоротити свої витрати на 44 780,04 грн. за рiк, що говорить про доцiльнiсть впровадження цього проекту.

РОЗДІЛ 4. ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

4.1 Охорона праці в галузі

Однією з найважливіших проблем сьогодення є вирішення та встановлення засад щодо охорони праці у різних видах діяльності, зокрема у банківській сфері. Фактично поняття «охорона праці» розкриває головні напрями, які створюють систему забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі їх трудової діяльності, тобто ця система містить заходи, які окремо або в сукупності спрямовані на створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності. Актуальність цієї теми полягає у забезпеченні належних, безпечних і здорових умов праці, професійного добору працівників, страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання.

Цю проблему розглядали такі вченні як: М.І. Зубок, В.М. Лапін, О. Єлін, В.Ц. Жидецький, Ю.С. Масленченков, А.М. Тавасиев та інші. У роботах яких досліджуються потенційні ризики чинників виробничого середовища для здоров'я працівників банку різних професій: економістів, спеціалістів з обслуговування юридичних та фізичних осіб, інженерів-програмістів, інкасаторів, охоронців, а також у розробці комплексу організаційно-технічних та медико-профілактичних заходів щодо збереження здоров'я та працездатності людини.

Основними законодавчими актами, що визначають головні положення з охорони праці в банку, є Кодекс законів про працю [2]., закони України «Про охорону праці» [12]. та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво­рювання, які спричинили втрату працездатності» [13], «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення» [3], «Типове положення про службу охорони праці» [20], «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ (ДСанПіН 3.3.2.007-98)» [21], та інші нормативно-правові акти та інструкції, що регулюють умови праці працівників.

З цих законодавчих актів основоположним є Закон «Про охорону праці», який на державному рівні регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, встановлює єдиний порядок організації охорони праці на всіх рівнях управління тощо.

У трудовій діяльності на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Тому умови праці на виробництві значною мірою визначаються наявністю виробничих шкідливостей (шкідливих факторів виробничого середовища). Під виробничими шкідливими факторами розуміють виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності. Шкідливими виробничими факторами можуть бути:

1) фізичні фактории - температура,вологість і рухливість повітря, неіонізуючі електромагнітні випромінювання виробничий шум, вібрація, ультразвук тощо;

2) хімічні фактори, у тому числі деякі речовини біологічної природи

3) біологічні чинники - патогенні мікроорганізми, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати;

4) фактори трудового процесу, які характеризують напруженість праці;

5) фактори трудового процесу, що характеризують тяжкість фізичної праці

Залежно від рівня і тривалості дії, шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним (ГОСТ 12.0.002-80).

В будь-якому банку затверджений «Первинний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки для співробітників відділу». У колективному договорі існує розділ з охорони праці, що регламентує основні положення з охорони праці при прийманні працівника на роботу.

Управління охороною праці в банку здійснюється згідно Законів України та інших нормативно-правових актів. Менеджмент охорони праці є складовою частиною менеджменту організації, незалежно від форми власності і відрізняється більш поглибленим аналізом, так званого, правового працеохоронного менеджменту, а також гігієнічного, технічного та соціально-економічного. У загальному вигляді управління охороною праці визначається як сукупність дій, вибраних на основі певної інформації і спрямованих на підтримку або поліпшення функціонування об'єкта відповідно до існуючої програми.

На виконання ст. 13 Закону України «Про охорону праці» система управління охороною праці у банку призначена для забезпечення створення в кожному структурному підрозділі (відділу), на кожному робочому місці умов праці у відповідності з вимогами нормативно-правових актів, а також забезпечення прав працюючих, гарантованих законодавством з охорони праці.

Основною метою управління охороною праці в банку це - підготовка, прийняття та реалізація рішень з питань охорони раці, які забезпечували б безпечні і не шкідливі умови праці, збереження здоров'я та великої працездатності всіх працівників банку в процесі їх трудової діяльності при мінімальних витратах на охорону праці.

Для виконання вищезазначеної мети потрібно виконувати такі основні завдання:

Забезпечення обліку, та доведення до всіх працівників банку управлінської, нормативно-правової, довідкової та навчально-методичної інформації з охорони праці в такому необхідному об'ємі щоб виконувалися безпечне виконання трудових обов'язків.

1) Забезпечення організації навчання з питань охорони праці і професійного відбору працівників відповідно з вимогами нормативно правових актів з охорони праці.

2) Забезпечення назначення відповідальних осіб, за рішення конкретних питань охорони праці, розподіл обов'язків, прав та відповідальності відповідальних осіб і виконавців з питань охорони праці.

3) Забезпечення прийняття та реалізації у встановленому порядку ефективних рішень, мір і коштів з підтримки безпечних та нешкідливих умов праці, знищення небезпечних та шкідливих факторів, та інших відхилень від нормативних вимог, порушень вимоги безпеки.

Під об'єктами управління охороною праці в банку розуміють: трудова діяльність працівників банку (стан здоров'я, тяжкість праці, режим праці та відпочинок); технологічне і допоміжне обладнання, будівлі і споруди, (технічний стан, безпечність і не шкідливість використання, попереджувальний ремонт); виробнича природа (мікроклімат, освітлення, вентиляція та кондиціонування повітря, шум, організація робочого місця, сані умови).

Оскільки у більшості банків кількість працюючих становить до 50 осіб, тому функції служби з охорони праці по сумісництву має виконувати керівник відділення чи заступник. Служби з охорони праці у відділенні немає, не створено наказ про призначення відповідального з охорони праці, але цим має займатися головний офіс. При влаштуванні на роботу кожен майбутній працівник проходить інструктаж з охорони праці, та підписує інструкцію про ознайомлення з охороною праці в банку. Прийшовши на практику, студент в першу чергу ознайомлюється з основними положеннями про особливості діяльності банку, умовами колективного договору, інструкціями з охорони праці та протипожежного інструктажу.

Створення системи управління охороною праці (СУОП) повинно відповідати «Рекомендаціям щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затвердженим Держгірпромнагляд від 07.02.2008. Діяльність служби охорони праці будується на положеннях, викладених у НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці». При створенні СУОП у банку потрібно звернути особливу увагу на роботу з громадськістю, тобто з усіма працівниками підприємства; потрібно вживати усі форми роботи з працівниками (співбесіди, розповсюдження інформації, організація зворотного зв'язку, аналіз і реалізація пропозицій, навчання та перевірка знань, інструктажі, профілактична робота). Відповідальними особами за охороною праці обов'язково проводиться внутрішній аудит охорони праці - це документально оформлене системне обстеження і аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці.


Подобные документы

  • Економічна сутність, поняття та класифікація депозитних операцій. Методичні підходи до обліку депозитних операцій банку. Аналіз залучення коштів фізичних осіб ПАТ "Укрсоцбанк". Сучасний стан та перспективи розвитку депозитних операцій в Україні.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 20.11.2013

  • Виникнення депозитних операцій. Сутність депозитів та їх класифікація. Механізм здійснення депозитних операцій. Відкриття та ведення депозитних рахунків. Відсотки за депозитами. Депозити фізичних осіб. Здійснення депозитних операцій у ВАТ "Кредобанк".

    контрольная работа [55,8 K], добавлен 28.12.2008

  • Виникнення депозитних операцій. Сутність депозитів та їх класифікація. Механізм здійснення депозитних операцій. Відкриття і ведення депозитних рахунків. Відсотки за депозитами. Особливості депозитів фізичних осіб. Права вкладників.

    реферат [23,8 K], добавлен 27.11.2006

  • Організація і ведення внутрішньобанківських операцій та аудиту діяльності банку. Процедури депозитних операцій, надання кредиту, розрахункового та касового обслуговування поточних рахунків клієнтів, платіжних карток. Здійснення валютно-обмінних операцій.

    отчет по практике [291,1 K], добавлен 21.02.2013

  • Депозитні операції: сутність та кваліфікація, принципи організації операцій банку з фізичними особами, нормативно-правове регулювання. Організація депозитних операцій в ВАТ "Ощадбанк": загальна характеристика, аналіз депозитного портфелю "Ощадбанк".

    дипломная работа [92,2 K], добавлен 13.08.2008

  • Особливості впливу ринкового середовища на вклади банків. Політика банків по залученню депозитів. Сучасні проблеми розвитку вкладних операцій. Використання, характеристика та стан інформаційних систем і технологій у сфері депозитних операцій банку.

    курсовая работа [261,3 K], добавлен 19.06.2012

  • Поняття економічної сутності депозитних операцій в банку. Депозитні та позичені кошти. Здійснення депозитних операцій та управління залученими ресурсами. Методи залучення депозитних ресурсів. Організація управління депозитними операціями банку.

    реферат [55,2 K], добавлен 26.06.2011

  • Сутність та класифікація депозитних операцій. Загальна характеристика залучених ресурсів банку, його депозитарна політика. Аналіз сучасного стану депозитних операцій та механізм їх проведення. Заохочення при залученні банками заощадження фізичних осіб.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 22.04.2012

  • Сутність та класифікація депозитних операцій; принципи організації і аналіз акумуляції банком матеріальних ресурсів. Характеристика фінансової діяльності ВАТ "Державний ощадний банк України", оцінка депозитних операцій з фізичними і юридичними особами.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 05.11.2011

  • Класифікація депозитів. Проблеми формування ресурсної бази банку в період кризи. Аналіз депозитних операцій банків України. Модель залежності рентабельності активів ВАТ "Ощадний банк України" від коефіцієнтів ділової активності в частині пасивів.

    курсовая работа [395,4 K], добавлен 05.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.