Організація обліку, аналізу і аудиту депозитних операцій банку на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк"

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням, або в Настанові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості. СУОП повинна передбачати: планування заходів з охорони праці; контроль виконання поточного та оперативних планів; можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій; можливість адаптації до обставин, що змінилися; можливість інтеграції в загальну систему управління.

Таким чином, у фінансово-кредитних установах роботодавцем повинні забезпечуватися:

1) безпека працівників в ході експлуатації будівель, споруд і устаткування, при вживанні у виробництві сировини, інструментів, матеріалів;

2) вживання строго сертифікованих засобів захисту працівників;

3) відповідні, позначеним вимогам охорони праці, умови кожного робочого місця, проведення атестацій робочих місць з подальшою сертифікацією.

Охорона праці в банку є важливим і обов'язковим аспектом внутрішньої діяльності банку, тому дана тема є важливою для майбутніх працівників.

4.2 Охорона праці у ПАТ КБ «ПриватБанк»

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і робочого процесу.

Фактори виробничого середовища включають: параметри мікроклімату, зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, рівень шуму, вібрації, інфра- і ультразвуку, освітленості та інше [41].

Приміщення ПАТ КБ «ПриватБанк», що є об'єктом дослідження, знаходиться на другому поверсі двоповерхового будинку. Загальна площа приміщення банку складає 1240 м², висота підлоги до низу горизонтальних несучих конструкцій на опорі дорівнює 3,2 м². В приміщенні банку працює 310 осіб, отже площа на одного працівника дорівнює 4 м², а об'єм виробничого приміщення на одного працівника міститься в межах встановлених норм і складає 22,15 м³.

Кольорове оформлення приміщення ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідає нормативним вимогам. Стіни та стеля пофарбовані у ненасичені світлі тони, які легко сприймаються очима. Для підлоги застосовано лінолеум, але більш насиченого кольору на відміну від кольору стін.

Дизайн приміщення виконано у витримано-діловому стилі. Важливим моментом при створенні інтер'єру було визначено комфорт як для роботи працівників (зручні робочі місця).

Мікрокліматичні умови справляють безпосередній вплив на працездатність людини та її самопочуття.

Як правило, робота в банку виконується сидячи, при цьому енергозатрати не перевищують 139 Дж/с (120 Ккал за годину), тому робота прирівнюється до категорії “легка” і метеорологічні параметри повинні відповідати встановленим стандартам для цієї категорії.

Температура в приміщенні установи банку в холодний період коливається в межах 18-23С, і в межах 23-25С в теплий період. Відносна вологість в приміщенні коливається від 45% до 57%, що відповідає нормам, встановленим ДЕСТ 12.1.005-88.

Швидкість руху повітря складає 0,1 м/с, що також відповідає встановленим нормам.

Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів чистоти повітря застосовується опалення в зимовий період і кондиціонування повітря в літній період часу.

В банку передбачено два види вентиляції: природна та механічна. Механічна вентиляція здійснюється за допомогою кондиціонерів. Також встановлено 6 нагрівальних приладів двотрубної системи опалення, яка підключена до центральної системи, що забезпечує постійне і рівномірне нагрівання повітря в приміщенні в холодний період року. ДЕСТ 12.1.005-88 встановлює конкретні оптимальні і припустимі норми температури, вологості і швидкості руху повітря для приміщень (відповідно до категорії), в яких міститься обчислювальна техніка (до них відносяться і банк), які наведені у табл. 4.1.

У приміщенні банку застосовується комбіноване освітлення. Природне освітлення проникає крізь вікна і забезпечує коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Для штучного освітлення застосовуються 4 люмінесцентні лампи білого кольору потужністю 80 Вт.

Розташовуються світильники трьома рядами, по п'ять у кожному ряді.

Припустимі рівні шуму на робочих місцях відповідають вимогам ДСаНПіН 3.3.2-007-98 (55-60 дБл). Причиною шуму та вібрації в приміщенні

банку є ПЕОМ, прилади кондиціонування повітря, перефірія ПЕОМ, копіювальний апарат, телефон-факс тощо. Рівень шуму не перевищує 55 дБл. Захист від шуму здійснюється наступними методами:

1) раціональним плануванням приміщення і розміщенням устаткування (зменшення шуму на шляху його поширення);

2) акустичною обробкою приміщення [47].

Вимоги до природного та штучного освітлення наведено у ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Розрахунок природного освітлення при бічному освітленні зводиться до визначення сумарної площі вікон, м²:

(4.1)

де S_n - площа підлоги,

м²; е_н - нормоване значення КПО (е_н=1,5);

з₀ - світлова характеристика вікон; к - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон сусідніми будівлями (к=1,0-1,7);

ф₀ - загальний коефіцієнт _вітло пропускання віконного отвору з врахуванням затемнення (ф0 = 0,15-0,6);

ф₁ - коефіцієнт, що враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення (ф₁ = 1,0-10).

У відділенні 4 вікна (1,4м х 1,5м) загальною площею 8,4 м², що навіть перевищую необхідну площу вікон для даного приміщення.

Фактичне значення штучного освітлення (Еф) розраховують за формулою:

(4.2)



де F_л - світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп ЛБ-40 F=3000 лм);

В - коефіцієнт використання світлового потоку (_В = 0,5);

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м²;

К - коефіцієнт запасу (К = 1,5);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Отже, для відділення банку рекомендується використати 22 люмінесцентних світильників ЛДС-40.

У приміщенні установлено кондиціонер потужністю 280-480 м³/годину. Тобто менше, ніж за годину у приміщенні повністю замінюється повітря, а також є можливість встановлювати температуру та іонізацію повітря. Потужність даного кондиціонера обґрунтована кількість осіб у приміщенні:

м³ (4.3)

Кратність повітрообміну у приміщенні банку не повинна бути меншою, ніж 2, тобто двічі на час повітря у відділенні замінюється на нове:

(4.4.)

Система опалення даного приміщення є централізованою системою водяного опалення низького тиску.

Джерела підвищеного шуму відсутні. Офісна техніка, а саме рідкокристалічні дисплеї та лазерні принтери, відповідає всім діючим гігієнічним нормам та стандартам, а саме ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки» та ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Карта умов праці на робочому місці економіста в ПАТ КБ “ПриватБанк” наведені у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Карта умов праці на робочому місці економіста

№ п/п	Назва фактору, одиниця вимірювання	Рівень фактору	Тривалість дії фактору, години	Відповідність фактичних значень нормативу
		норматив	реально
1	Мікроклімат в приміщенні:
2	а) відносна вологість,%	40-60	55	8	Відповідає
3	б) температура повітря, °С	21-25	22	8	Відповідає
4	в) швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,3	8	Відповідає
5	Шум дБА	60-65	40	8	Відповідає
6	Освітленість в приміщенні:
7	а) природна (бічна - одно - чи двостороння, верхня, комбінована) КПО,%;	1,5	1,5	5	Відповідає
8	б) штучна (загальна, комбінована), вид світильників і ламп, рівень, лк.	400	400	3	Відповідає
9	Загазованість повітря, мг/м3
10	а) озон	0,1	0,1	8	Відповідає
11	б) вуглекислий газ	9000	7000	8	Відповідає
12	в) інші шкідливі речовини	-	-	-	-
13	Запиленість повітря, мг/м3	0,1-2,0	1,0	8	Відповідає
14	Інші шкідливі фактори виробництва (випромінювання і ін.)	-	-	-	-

Стан санітарно-побутових приміщень банку відповідає нормам проектування та санітарно-гігієнічним нормам. У приміщенні банку є гардероб, їдальня, чоловічий та жіночий туалет з умивальниками.

Енергопостачання банку здійснюється від трьохфазної чотирьохпровідної мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю, із перемінним струмом частотою 50 Гц.

Умови, що створюють особливу небезпеку (вологість, хімічно активне чи органічне середовище, струмопровідний пил тощо), у приміщенні відсутні. Також відсутня можливість одночасного дотику людини до заземленої металевої поверхні і корпусу ПЕОМ. Таким чином, за ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщення банку відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки [38]..

В приміщенні банку встановлена така техніка: 3 комп'ютери Pentium ЗООМН ММХ, 1 комп'ютер Pentium II 500 ММХ, 4 принтери НР Laser 4L, факс Panafax та копір Sharp SF2071, кондиціонер.

Розміщення устаткування в приміщенні банку відповідає нормам проектування та нормам ДНАОП 0.00 - 1.31-99.

Робочі місця, проходи та запасний вихід знаходяться у чистоті та не загромаджуються. Робочі місця розташовані так, щоб відстань від задньої стінки комп'ютера до стіни була не менше 1 м, між бічними поверхнями відеотерміналів не менше 1,2 м, а від тильного боку монітору до слідуючого робочого місця не менше 2,5 м, прохід між рядами комп'ютеризованих робочих місць не менше 1 м.

Монітори обладнані захисними екранами, що дозволяє знизити вплив на очі до безпечного рівня. Відстань від екрану до очей користувача знаходиться в межах норми 60 см. Екран відеотерміналу розміщений під кутом 30 від вертикальної поверхні на рівні очей у горизонтальній поверхні для забезпечення зручності зорового спостереження і зниження напруги м'язів шийного відділу хребта. Клавіатура розміщена на висувній панелі столу на відстані 300 мм від краю столу (висувної панелі) для зниження напруги м'язів і на відстані 400 мм від екрану для виключення впливу електромагнітного випромінювання екрану [41].

Робочі місця в банку після закінчення робочого дня прибираються: документи і матеріали, що використовувалися в процесі роботи знаходяться у відведених для них місцях; електроприбори вимикаються.

З метою зниження небезпеки ураження людини електричним струмом у приміщенні банку використовуються наступні технічні засоби захисту:

1) контроль ізоляції;

2) занулення;

3) захисне відключення;

4) підтримання опору ізоляції різних електроприладів, згідно встановлених норм (0,5 мОм).

В приміщенні банку використовується занулення навмисне електричне з'єднання за допомогою нульового захисного провідника металевих не струмоведучих частин електроустаткування з нульовим робочим проводом, що можуть випадково виявитися під напругою.

Шина занулення доступна для огляду.

Усі працівники, яких приймають на роботу, проходять навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки і дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. Так, з метою забезпечення електробезпеки під час експлуатації комплексу обладнання згідно з внутрішньобанківськими правилами до роботи не допускаються особи, які не пройшли інструктаж по охороні праці, навчання і перевірку знань по техніці безпеки та не ознайомились з правилами роботи з ПЕОМ.

Вступний інструктаж проводиться фахівцем служби охорони праці. Він проводиться по програмі, яка розроблена службою охорони праці з урахуванням особливостей установи. Запис про проведення фіксується в журналі реєстрації вступного інструктажу, що зберігається в службі охорони праці і у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться з новим працівником, а повторний безпосередньо на робочому місці.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником чи з групою працівників, що виконують однотипні роботи. Зміст позапланового інструктажу в кожному окремому випадку визначається в залежності від причин, що зробили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником чи з групою людей. Зміст його залежить від виду робіт, що виконуються.

Вступний, другий, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт, і закінчуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою навичок безпечних методів праці. Про проведення цих видів інструктажу і про допуск до роботи вноситься запис у журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Система запобігання пожежі являє собою комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі, і містить у собі:

1) запобігання утворення пожеженебезпечного середовища;

2) запобігання утворення в середовищі джерел запалювання.

Запобігання утворення пожеженебезпечного середовища в приміщенні з обчислювальними машинами забезпечується застосуванням негорючих, важко запалювальних матеріалів (пластмаси, металу); обмеженням маси й обсягу горючих речовин [38]..

Згідно СНІП 2.01.02-85 несучі та огороджуючі конструкції будівлі, в якій розташовано ПАТ КБ «ПриватБанк» відносяться до другого ступеня вогнестійкості.

Потенційними джерелами пожежної небезпеки у приміщенні є: меблі, лінолеумне покриття підлоги, ізоляція електропроводки, папір, комп'ютерна техніка та оргтехніка, джерела електроживлення, кондиціонер. Категорія вогнестійкості споруди встановлена як Д негорючі речовини та матеріали у холодному стані. Протипожежний захист досягається застосуванням засобів пожежегасіння і відповідних видів пожежної техніки. Для ліквідації пожеж у початковій стадії передбачені первинні засоби пожежегасіння: ручні вуглекислотні вогнегасники ВВ-5 (використовуються для гасіння пожежі на устаткуванні, що знаходиться під напругою) - 2 шт. з розрахунку 1 вогнегасник на 40-50 м², але не менш двох на приміщення і шухляду з піском ємністю 0,5 м³.

Для забезпечення організованої евакуації на випадок пожежі розроблено план евакуації. План-схему евакуації розміщено на стіні при виході з приміщення банку.

Таким чином, умови праці у відділенні ПАТ «ОТП Банк» відповідають всім нормативно-правовим актам з охорони праці. Створення в приміщенні комфортних та безпечних умов праці також сприяє високому рівню працездатності.

4.3 Розробка заходів по забезпеченню безпеки в надзвичайних ситуаціях на ПАТ КБ «ПриватБанк»

Ринкові перетворення в Україні потребують якнайшвидшого підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, розвитку трудового потенціалу держави, створення надійного і досконалого механізму захисту здоров'я та життя працюючих. У цьому контексті особливої уваги потребують питання охорони праці та цивільного захисту.

Цивільний захист -- це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період [2]. Для ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) органи управління цивільним захистом здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

Правовою основою цивільного захисту є:

1) Конституція України;

2) Кодекс цивільного захисту України;

3) Закони України:

- «Про правовий режим надзвичайного стану»;

- «Про правовий режим воєнного стану»;

- «Про аварійно-рятувальні служби»;

- «Про об'єкти підвищеної небезпеки»;

- «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

- «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

4) міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких Верховною Радою України, та інші акти законодавства.

Статистика надзвичайних ситуацій різного рівня свідчить про необхідність підвищеної уваги до питань безпечної життєдіяльності, особливо в умовах надзвичайних ситуацій.

Підготовка населення до надзвичайних ситуацій на підприємствах, організаціях, установах здійснюється відповідно до «Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», затвердженого Наказом МНС №97 від 23.04.2001. Відповідно до цього Порядку відбувається підготовка працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» до дій у надзвичайних ситуаціях. Цей процес включає:

1) навчально-організаційних заходів з підготовки керівного складу Цивільної оборони, органів управління ПАТ КБ «ПриватБанк» та навчання працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, що застосовуються у системі підготовки та навчання у сфері цивільного захисту згідно з Постановою КМУ №819 від 23.10.2013 р. «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту»;

2) комплексні об'єктові навчання та тренування являють собою завершальний етап з підготовки працівників підприємств, установ і організацій до вирішення завдань з цивільної оборони, запобігання, реагування і ліквідації аварій на виробництві, захисту персоналу і населення від надзвичайних ситуацій, які визначають загальну виучку і готовність керівництва, органів управління, формувань та працівників підприємств, установ і організацій до дій у надзвичайних ситуаціях;

3) проведення заходів запобігання і реагування на НС, планування та організація захисту працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» від факторів враження;

забезпечення готовності системи управління ПАТ КБ «ПриватБанк» до виконання завдань цивільного захисту;

4) контроль стану цивільного захисту у структурних підрозділах ПАТ КБ «ПриватБанк»;

5) інструктажів та навчання для працівників ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо надання першої долікарської допомоги потерпілим, з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж, стихійного лиха, що проводяться у системі навчання з питань охорони праці згідно з ДСТУ 5058-2008 «Національним стандартом України. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» та Постановою КМУ №444 від 26 червня 2013 р. «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Виконаємо оцінку виконуємо оцінку радіаційної обстановки.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на особовий склад формувань цивільного захисту при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, населення, виробничу діяльність об'єктів народного господарства виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка -- це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань рятувальних служб, населення і роботу об'єктів народного господарства.

Радіаційна обстановка може бути виявлена й оцінена за даними прогнозу і розвідки.

Розрахунок еталонного рівня радіації (P₀₎ - рівня радіації через 1 годину після вибуху здійснюємо за формулою

P₀ = P_t х К, (4.5)

де К - коефіцієнт перерахунку,

P_t - рівень радіації через час t після вибуху.

Якщо на об'єкті через 7 год. після ядерного вибуху рівень радіації Р дорівнював 55 Р/год., отже, рівень радіації через 1 год. після вибуху:

P₀ /Р7=10,33 Р/год (Додаток Н)

Тоді визначаємо еталонний рівень радіації

Р₀=55*10,33= 568,15 Р/год

Отже, рівень радіації через 1 год. після вибуху дорівнював 568,15 Р/год.

На об'єкті через 7 год після ядерного вибуху рівень радіації дорівнював 55 Р/год. Визначимо рівень радіації на початок робочої зміни,а саме, через 7 годин після вибуху.

За необхідності проведення рятувальних робіт чи робіт, пов'язаних з виробництвом, слід завчасно розрахувати можливі дози опромінення, які можуть одержати люди при перебуванні на забрудненій радіоактивними речовинами території.

Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки виконуємо за формулою:

Д = Pсер х t,……(4.6)

де Рср -- середній рівень радіації за час опромінення, Р\год;

t -- тривалість перебування в зоні забруднення, год.;

Середній рівень радіації Pсер - визначають за формулою

Pсер = (Pп + Pк) / 2 Кослаб,……(4.7)

де Рп -- рівень радіації на початку перебування, Р/год;

Рк -- рівень радіації в кінці перебування, Р/год;

Кослаб -- коефіцієнт ослаблення радіації транспортними засобами, будинками, спорудами.

Через 1 год після вибуху еталонний рівень радіації дорівнював 568,15 Р/год. Визначимо дозу опромінення, одержану працівником за час роботи якщо рівень радіації через 7 годин складав 55 Р/год, зміна розпочалася через 24 годин після викиду. Коефіцієнт ослаблення радіації приміщенням дорівнює 7.

У додатку Н знаходимо відношення, що відповідає 7 і 24 годинам після вибуху:

Р₀/Р₇=10,33; Р₀/Р₂₄=45,31

Шляхом складання звичайної пропорції знаходимо рівень радіації через 24 год після вибуху:

Р₀= Р₇*10,33; Р₀= Р₂₄*45,21

Р₇*10,33 = Р₂₄*45,21

Р₂₄ = Р₇*10,33/ 45,21

Р₂₄ = 55*10,33 / 45,21 = 12,5



Рівень радіації через 24 год після вибуху дорівнював 12,5 Р/год.

Д = 12,5*7 = 87,5

Аналiзyючи бyдiвлю ПАТ КБ «ПриватБанк», можна зробити висновок, що найбільш вірогідною надзвичайною ситуацією в банку є виникнення пожежі. За стандаpтами вибyхопожежної та пожежної небезпеки, пpимiщення банкy можна вiднести до класy В - пожежонебезпечнi, оскiльки y вiддiленнi є твеpдi гоpючi та важкогоpючi pечовини i матеpiали. А за класифiкацiєю pобочих зон пpимiщень з вибyхової та пожежної безпеки - до класy В-II.

Вiдповiдно до ГОСТ 12.1.004-91 засобами та заходами, якi спpияють зниженню пожежної небезпеки в банкy є:

1) pозмiщення y загальнодостyпномy мiсцi планy евакyацiї пеpсоналy y випадкy пожежi;

2) встyпний iнстpyктаж пiд час встyпy на pоботy та введення y pобочий пpоцес,оpганiзацiя навчання пpацiвникiв пpавилам пожежної безпеки в банкy;

3) pозpобка i pеалiзацiя ноpм i пpавил пожежної безпеки, дотpимання пpотипожежного pежимy i дiй людей пpи виникненнi пожежi;

4) виготовлення i застосyвання засобiв наглядної агiтацiї щодо забезпечення пожежної безпеки;

5) pозpобка заходiв щодо дiй адмiнiстpацiї i пpацiвникiв на випадок виникнення пожежi i оpганiзацiї евакyацiї людей.

До потенцiйних пpичин виникнення пожежi y банкy вiдносяться:

1) неспpавностi електpопpоводки чи електpообладнання, що можyть пpизвести до коpоткого замикання або пpобою iзоляцiї;

2) поpyшення пpавил пожежної безпеки;

3) пеpесихання iзоляцiйних матеpiалiв;

4) виникнення надзвичайної ситyацiї - пожежi пiд впливом зовнiшнiх фактоpiв.

Бyдiвля банкy та її пpимiщення забезпеченi пеpвинними засобами пожежогасiння: повiтpяно-пiнними вогнегасниками. Вогнегасники pозмiщенi y коpидоpах бiля входiв-виходiв з пpимiщення, захищенi вiд попадання пpямих сонячних пpоменiв та безпосеpедньої дiї опалювальних та нагpiвальних пpиладiв. Вiдстань мiж мiсцями pозташyвання вогнегасникiв становить в сеpедньомy 9 м.

З метою зниження пожежної небезпеки y банкy встановленi система запобiгання пожежi (встановлено пpотипожежнy сигналiзацiю) та система пожежного захистy. Системи оповiщення пpо пожежy в банкy пеpедають сигнали оповiщення одночасно по всьомy бyдинкy.

Евакyацiйнi шляхи i виходи є вiльними, i y pазi виникнення пожежi зможyть забезпечити безпекy пiд час евакyацiї всiх людей, якi пеpебyвають y пpимiщеннi банкy. Шиpина коpидоpiв банкy - 2,5 м, двеpей - 1 м, сходових майданчикiв - 2,5 м, кiлькiсть евакyацiйних виходiв y банкy - 4. Двеpi на шляхах евакyацiї вiдчиняються в напpямкy виходy з бyдiвлi чи пpимiщення.

Отже, у питаннях цивільного захисту діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідає вимогам та нормам чинного законодавства України..

Pозташyвання i взаємне компонyвання pобочих мiсць та забезпечyє швидкy евакyацiю в pазi виникнення надзвичайної ситyацiї. Pобочi мiсця pозташованi так, що вiдстанi мiж ними складає 1,5-2 м, також pобочi мiсця знаходяться на вiдстанi 1 м вiд стiн. Pобочi зони pозташованi таким чином, що не загоpоджyють шляхи евакyацiї. Сходовi маpшi i площадки мають спpавнi огоpожi iз поpyчнями, мають евакyацiйне освiтлення.

Пpоаналiзyвавши piвень безпеки в надзвичайних ситyацiях в ПАТ КБ «ПриватБанк», можна зpобити висновок, що y банкy є всi необхiднi засоби щодо нейтpалiзацiї пошиpення пожежi, а також заходи з попеpедження виникнення надзвичайних ситyацiй. В pазi виникнення надзвичайної ситyацiї спiвpобiтники бyдyть евакyйованi вчасно i без шкоди для здоpов'я.



ВИСНОВКИ

Важливою економічною основою діяльності комерційних банків є формування ресурсної бази, оскільки для здійснення комерційної та господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів. Банківські ресурси - це сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і використовуються з метою забезпечення його діяльності та отримання прибутку. Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій.

Кожен комерційний банк включає в механізм банківського менеджменту необхідність розробки і реалізації депозитної політики. Депозитна політика комерційного банку виступає складовою банківського менеджменту, це комплекс заходів по формуванню депозитного портфеля, а також різноманітні форми та методи щодо реалізації конкурентних позицій на ринку депозитних послуг з метою забезпечення необхідних обсягів депозитних ресурсів.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є найбільшим банком в Україні, за класифікацією НБУ його віднесено до першої групи. За організаційно-правовою формою - публічне акціонерне товариство. Аналіз основних показників діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки та оцінка результативності довели фінансову стабільність та поліпшення ефективності управління активними та пасивними операціями банку.

Діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» в сфері залучення депозитних коштів проводиться із дотриманням норм чинного законодавства України. При залученні депозитних коштів також беруться до уваги встановлені економічні нормативи діяльності комерційних банків та основні напрямки грошово-кредитної політики НБУ. Розглядаючи механізм менеджменту депозитів в ПАТ КБ «ПриватБанк» треба відмітити наступне: в цілому механізм менеджменту депозитів в банку на високому рівні, але поряд з тим, треба зазначити, що механізм аналізу клієнтської бази в банку та методика ціноутворення депозитів потребують оптимізації.

Зменшення частки строкових депозитів (враховуючи на те, що це більш дорогий ресурс) позитивно впливало на ліквідність балансу та сприяло підтриманню стійкості та надійності ресурсної бази.

Вважаємо, що принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку ПАТ КБ «ПриватБанк» більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банк зможе вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс)

2. Кодекс цивільного захисту від 02.10.2012 №5403-VI (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс)

3. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. №2755 -VI (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс)

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс)

5. Закон України “Про банки і банківську діяльність ” від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

6. Закон України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 №4452 -VI. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

7. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

8. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 року (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

9. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року, №2346-ІІІ (зі змінами та доповненням) (електронний ресурс)

10. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 №3480-IV (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

11. Постанова Національного банку України «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» №516 від 03.12.2003 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.12.2003 р., за №1256/8577 (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

12. Постанова НБУ від 18.06.2003 р. №255 "Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України " (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

13. Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затверджене постановою Правління НБУ 325 від 06.08.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

14. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ №516 від 03.12.03 (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

15. Положення НБУ « Про здійснення банками фінансового моніторингу», затвердженого Постановою НБУ №189 від 14.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

16. Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 р., №91. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

17. "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

18. Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, депозитних операцій, а також формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. №481. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

19. Інструкція НБУ " Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах ", затверджена Постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р. із змінами та доповненнями. (електронний ресурс)

20. Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ №174 від 01.06.2011р. (зі змінами та доповненнями) (електронний ресурс)

21. Банківські операції: Ч.1. Економічні основи банківської справи: Курс лекцій. Для студентів 4 курсу економ. ф-ту спец. "Банківська справа", "Фінанси"та "Облік аудит"денної та заочної форм навчання: Навчальне видання, 1999.- 60 c.

22. Андронова А.О. Оцінка депозитного ризику банку на підставі нормативно-індексної моделі // ІХ міжнародна научно практична конференції «Achievement of Hight School - 2013

23. Андронова А.О. Необхідність вдосконалення обліку і аналізу депозитних операцій банк // ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція аспірантів та студентів, 2013року

24. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр.).- 2002.- №3.- C.17-24.

25. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций / United Nations Indastrial Organization (ЮНИДО): Пер. с англ. Перераб. и доп. изд. - М.: АОЗТ "Интерэк-сперт", "ИНФРА-М", 1995. - 528 с.

26. Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник НБУ. - 2004. - №12. - с. 26 - 28.

27. Власенко О.О. Розвиток українського ринку депозитів для фізичних осіб // Фінанси України (укр.).- 2006.- №3.- C.74-80.

28. Гузов К.О. Актуальные вопросы формирования депозитной базы коммерческого банка // Банковские технологии (рус.).- 2006.- №7.- C.16-28.

29. Данилюк М.О., Бережницька У.Б., Микитюк Є.М. Передумови створення фондів гарантування позик в Україні // Регіональна економіка (укр.).- 2006.- №1.- C.52-58.

30. Дмитрієва О.А. Оптимізація депозитної діяльності комерційного банку // Фінанси України. - 2004. - №5. - с. 138-144.

31. Кириленко В. Організація поточного обліку за депозитними операціями // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №12. - С. 28-34

32. Кожель Н. Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків // Вісник НБУ. - 2004. - №11. - с. 43 - 45.

33. Ларіонова Л. “Депозитний” податок: за і проти // Фінанси України. - 2004. - №7. - с. 157 - 158

34. Ресурсна база комерційних банків // Фінанси України. - 1998. -№11. - С. 112-114

35. Решетніков П. Досвід використання інформаційних технологій у банківській справі // Вісник НБУ. - 2004. - №4. - с. 40 - 43.

36. Тігіпко С. Система гарантування вкладів в Україні: сучасний стан і перспективні напрями розвитку // Вісник НБУ. - 2004. - №8. - с. 4 - 5.

37. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: Знання, 2006.- 727 c.

38. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000.- 384 c.

39. Бромвич М. Анализ экономической эффективности капитальных вложений: Пер. с англ., -- М.: ИНФРА-М, 1996. - 432 с.

40. Быстров В.П. Охрана труда. - Симферополь, мсп «Ната», 2005. - с. 500.

41. Вовчак, О.Д. Кредит і банківська справа [Текст].: підручник / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин, Т.Я. Андрейків. - К.: Знання, 2008. - 564с.

42. Герасимович А.М - Аналіз банківської діяльності - К.: Знання, 2002. - 368с.

43. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985. - 319 с.

44. Долин П.А. Справочник по технике безопасности - М.: Энерго-атомиздат, 1984. - 822 с.

45. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник.-Київ: КНЕУ, 2000.

46. Кірєєв О.І., Шульга Н.П., Полєтаєва О.С. Внутрішній аудит у комерційному банку: Навч. посібник. - К.:КНТЕУ,2001. - 295 с.

47. Коваленко О.К Банківські операції - Навчальний посібник - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с

48. Коряк С.Ф., Самофалов Л.Д. Комп'ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації. - Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. - 290 с.

49. Краснов А.М. Организация работы по охране труда на предприятии. - Киев: Проминь, 1990. - 242 с.

50. Крушвиц Л. Инвестиционные расчеты: Учебник/Пер.с нем. - СПб: Питер,2001.- 432 с.

51. Лагутін В.Д Кредитування. Теорія і практика -., Київ, 2002

52. Литовченко О.Ю., Донченко О.В. Харківський національний економічний університет, Україна Технологія оцінки депозитних операцій банку

53. Мельник П.В. Банківські системи зарубіжних країн: [навч. посібник]. / П.В. Мельник, Л.Л. Тарангул, О.Д. Гордей. - К.: Алерта, 2010. - 586 с.

54. Мірошнікова О.С. Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Особливості організації поточного обліку депозитних операцій в комерційному банку

55. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності [Текст].: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 347 с.

56. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. - 280 с.

57. Славука М.І. Гроші та кредит: Підручник. - 4-те вид., перероб. і доп. / За заг. ред. - К.: КНЕУ, 2006. - 744 с.

58. Суліган Д.А. Банки і банківська система. Науковий керівник: д.е.н., професор Блакита Г.В. Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна. Актуальні проблеми та перспективи розвитку депозитних операцій на сучасному етапі розвитку економіки.

59. Тиркало Р.І. Банківська справа. - Тернопіль, 2001. - 263 с

60. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002

61. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навч.посібник. -- Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 160 с.

62. Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво. Затверджено Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерством фінансів України 26.09.2001 №218/446.

63. Офіційний сайт ПАТ КБ «ПриватБанк» [Електронний ресурс]



ДОДАТОК А

Звіт про фінансовий стан (Баланс) за 2012 рік ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Найменування статті	2012 рік	2011рік	2010 рік
АКТИВИ
Грошові кошти та їх еквіваленти	25 356 346	16 592 376	8 700 965
Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	1 238 199	1 356 840	1 540 194
Торгові цінні папери	20	122 841	84 401
Інші фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток	-	-	-
Кошти в інших банках	3 137 515	3 851 211	10 068 760
Кредити та заборгованість клієнтів	113 759 164	101 040 530	85 585 345
Цінні папери в портфелі банку на продаж	286 673	83 638	83 498
Цінні папери в портфелі банку до погашення	239 567	72 227	708 257
Інвестиції в асоційовані/асоційовані та дочірні компанії	1 178 522	979 744	1 025 367
Інвестиційна нерухомість	13 762	1 507	-
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	-	188	188
Відстрочений податковий актив	19 420	257	2 681
Гудвіл	-	-	-
Основні засоби та нематеріальні активи	2 475 773	2 018 056	1 801 944
Інші фінансові активи	985 136	788 814	644 495
Інші активи	103 074	164 387	154 409
Необоротні активи, утримані для продажу, та активи групи вибуття	47 549	40 479	40 534
Усього активів	148 840 720	127 113 095	110 441 038
ЗОБОВ`ЯЗАННЯ
Кошти банків	11 912 840	10 104 288	14 559 473
Кошти клієнтів	106 324 238	91 288 195	74 449 731
Боргові цінні папери, емітовані банком	7 995 554	6 323 709	6 299 283
Інші залучені кошти	3 103	51 415	1 415
Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	51 277	20 913	35 634
Відстрочені податкові зобов'язання	84 525	4 910	140 745
Резерви за зобов'язаннями	39 588	38 800	83 602
Інші фінансові зобов'язання	2 297 367	1 157 456	1 646 737
Інші зобов'язання	605 241	150 683	109 173
Субординований борг	1 226 226	1 225 747	1 235 277
Зобов`язання групи вибуття	-	-	-
Усього зобов'язань	130 539 959	110 366 116	98 561 070
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	14 897 555	13 545 172	8 860 202
Емісійні різниці	19 709	19 709	-
Незареєстровані внески до статутного капіталу	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1 571 423	1 572 310	1 499 979
Резервні та інші фонди банку	1 250 569	1 177 136	1 105 116
Резерви переоцінки	561 505	432 652	414 671
Неконтрольована частка	-	-	-
Усього власного капіталу	18 300 761	16 746 979	11 879 968
Усього зобов'язань та власного капіталу	148 840 720	127 113 095	110 441 038



ДОДАТОК Б

Звіт про прибутки і збитки за 2012 рік ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Найменування статті	2012 рік	2011 рік	2010 рік
1	3	4	5
Процентні доходи	18 153 983	16 991 957	14 432 454
Процентні витрати	(10 104 859)	(8 846 283)	(8 429 808)
Чистий процентний дохід/(Чисті процентні витрати)	8 049 124	8 145 674	6 002 646
Комісійні доходи	3 781 131	4 308 845	3 160 161
Комісійні витрати	(507 416)	(672 479)	(551 192)
Результат від операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	(21)	38 432	(21 028)
Результат від операцій з хеджування справедливої вартості	-	-	-
Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах	-	-	13 530
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	1 580	(4 700)	5 284
Результат від операцій з іноземною валютою	640 108	574 195	529 856
Результат від переоцінки іноземної валюти	(27 317)	(143 274)	(87 190)
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	-	-	-
Прибуток/(збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	-	-	-
Збиток/(прибуток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	-	-	-
Відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках	(4 898 866)	(6 226 393)	(4 169 917)
Відрахування до резерву під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів	(9 728)	(11 509)	(3 224)
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	279	7 435	2 864
Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	-	-	-
Відрахування до резервів за зобов'язаннями	(307)	52 055	25 949
Інші операційні доходи	352 293	584 855	487 277
Адміністративні та інші операційні витрати	(5 586 216)	(5 081 564)	(3 906 765)
Частка в прибутку/(збитку) асоційованих компаній	-	-	(934)
Прибуток/(збиток) до оподаткування	1 794 644	1 571 572	1 487 317
Витрати на податок на прибуток	(261 884)	(145 756)	(117 137)
Прибуток/(збиток) від діяльності, що триває	1 532 760	1 425 816	1 370 180
Прибуток/(збиток) від припиненої діяльності після оподаткування	-	-	-
Прибуток/(збиток) за рік	1 532 760	1 425 816	1 370 180
Прибуток /(збиток), що належить:	-	-	-
власникам банку	-	-	-
неконтрольованій частці	-	-	-
чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію	-	-	-
скоригований чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію	-	-	-
Прибуток/(збиток) на акцію, що належить власникам:	-	-	-
чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію за рік	-	-	-
скоригований чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію за рік	-	-	-



ДОДАТОК В

Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Норман Аудит»

Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів №1277, рішення АПУ від 26.01.2001р. No98; продовжено до 23.12.2015р., рішення АПУ від 23.12.2010р., No224/3.

Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків №0000022 від 17.09.2012р., рішення НБУ від 17.09.2012р. No39; діє до 17.09.2017р.

тел.: (044) 585-59-05; (097) 682-73-52; e-mail: norman_audit@ukr.net

Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) щодо формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності

Учасникам та керівництву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Національному банку України

Ми провели аудит фінансової звітності публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - “Банк”), що додається, яка включає Звіт про фінансовий стан (Баланс).

Банку станом на 31 грудня 2012р. і Звіт про прибутки і збитки, Звіт про сукупний дохід, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про зміни у власному капіталі за рік, що закінчився на зазначену дату, стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснювальні примітки.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність

Управлінський персонал несе відповідальність за складання і достовірне подання цієї фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та за такий внутрішній контроль, який управлінський персонал визначає потрібним для того, щоб забезпечити складання фінансової звітності, що не містить суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки.

Відповідальність аудитора

Нашою відповідальністю є висловлення думки щодо цієї фінансової звітності на основі результатів проведеного нами аудиту. Ми провели аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудиту. Цістандарти вимагають від нас дотримання відповідних етичних вимог, а також планування й виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для отримання аудиторських доказів щодо сум і розкриттів у фінансовій звітності. Вибір процедур залежить від судження аудитора, включаючи оцінку ризиків суттєвих викривлень фінансової звітності внаслідок шахрайства або помилки.

Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються складання та достовірного подання суб'єктом господарювання фінансової звітності, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Аудит включає також оцінку відповідності використаних облікових політик, прийнятність облікових оцінок,виконаних управлінським персоналом, та оцінку загального подання фінансової звітності.

Ми вважаємо, що отримали достатні та прийнятні аудиторські докази для висловлення нашої думки.

Висловлення думки

На нашу думку, фінансова звітність відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» станом на 31 грудня 2012 р., його фінансові результати і рух грошових коштів за рік, що закінчився на зазначену дату, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Директор ТОВ АФ “Норман Аудит” Жук О.П.

Сертифікат аудитора банків No0031 від 29.10.2009 р., термін чинності до 01.01.2015р., Рішення АПУ від 29.10.2009р,. №207/2.

23 квітня 2013 року

ТОВ АФ “Норман Аудит”

Адреса: Україна, 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 49/2, оф. 2.



ДОДАТОК Г

Динаміка змін структури активів ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 рр.

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	сума тис. грн.	Питома вага,%	сума тис. грн.	Питома вага,%	сума тис. грн.	Питома вага,%
Грошові кошти та їх еквіваленти	8 700 965	6,1	16 592 376	9,7	25 356 346	12,8
Кошти в інших банках	10 068 760	7,1	3 851 211	2,2	3 137 515	1,6
Резерви під знецінення коштів в інших банках	308 882	0,2	306 642	0,2	63 831	0,03
Кредити та заборгованість клієнтів	102 122 181	72,1	123 127 249	72,3	138 960 704	70,2
у тому числі: кредити та заборг. юридичних осіб	81 030 454	57,2	96 175 828	56,5	110 777 037	56
кредити та заборгованість фізичних осіб	21 091 727	14,9	26 951 421	15,8	28 183 667	14,2
Резерви під знецінення кредитів	16 469 836	11,6	22 086 719	13	25 201 540	12,7
Цінні папери в портфелі банку на продаж	83 498	0,05	83 638	0,5	286 673	0,13
Резерви під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж	11 931	0,0	4 343	0,0	3 186	0,0
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	1 025 367	0,7	979 744	0,6	1 178 522	0,6
Інвестиційна нерухомість	-		1 507	0,0	13 762	0,0
Відстрочений податковий актив	2 681	0,0	257	0,0	19 420	0,0
Основні засоби та нематеріальні активи	1 801 944	1,3	2 018 056	1,2	2 475 773	1,2
Інші фінансові активи	644 495	0,4	788 814	0,4	985 136	0,5
Резерви під інші фінансові активи	82 277	0,05	132 816	0,07	79 231	0,04
Інші активи	154 409	0,1	164 387	0,1	103 074	0,05
Резерви під інші активи	732	0,0	474	0,0	7	0,0
Усього активів	141 477 958		170 138 233		197 864 720

Примітка: В таблиці для цілей аналізу сформовані резерви розглядаються як форма недоходних активів, що збільшує суму активів. Тому рядок «Усього активів» крім суми балансу включає також суму всіх сформованих резервів.



ДОДАТОК К

Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації на різний час після вибуху

Час, який пройшов після вибуху, год	Кt=P0/Pt	Час, який пройшов після вибуху, год	Кt=P0/Pt	Час, який пройшов після вибуху, год	Кt=P0/Pt
1	1.0	10	15.85	72	169.3
2	2.30	12	19.72	96	239.2
3	3.74	14	23.73	120	312.6
4	5.28	16	27.86	144	389.1
5	6.90	18	32.08	168	468.1
6	8.59	20	36.41	192	549.5
7	10.33	22	40.83	216	633.0
8	12.13	24	45.31	240	718.0
9	13.96	28	104.1	264	805.2

Примітка. Коефіцієнт показує в скільки разів зменшився рівень радіації (потужність дози) за час від 1 год після вибуху до моменту даного вимірювання.



ДОДАТОК Е

Шкала балів для порівняння науково-практичного рівня результатів дипломної роботи та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів

Показники НПР, j	Ознаки показників	Кількість балів (Бj)	Коефіцієнт важливості j-го показника НПР aj
1. Новизна	Перевищує кращі світові аналоги	10	0,35
	Відповідає світовому рівню	7-9
	Нижче кращих світових аналогів	5-6
	Перевищує кращі вітчизняні аналоги	3-4
	Відповідає вітчизняному рівню	1-2
	Нижче вітчизняного рівня	0
2. Перспективність	Першочергова важливість	10	0,35
	Важливі	5-7
	Корисні	1-3
3. Потенційний масштаб практичного використання	Світовий ринок	10	0,2
	Галузі національної економіки	7-8
	Галузь (регіон)	3-5
	Окреме підприємство (об'єднання)	1-2
4. Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів	Великий (значний)	10	0,1
	Помірний (середній)	5-6
	Малий (слабкий)	1-3

Размещено на Allbest.ru