Управління ресурсним потенціалом у системі забезпечення конкурентоспроможності комерційного банку (на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк")

Отже, сума зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом трьох аналізованих років помітно зростала, у 2011 році їх сума була більшою на 26,4% порівняно з 2010 роком, а в 2012 - на 20,06% в порівнянні з 2011 роком.

Дала аналізуємо структуру та динаміку власного капіталу ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки та представимо розрахунки в Додатку Е.

Згідно даних Додатку Е можна зробити такі висновки:

- статутний капітал на протязі аналізованого періоду мав тенденцію до зростання і в 2012 році становив вже 14897555 тис. грн;

- емісійні різниці були присутні лише в 2011 та 2012 роках і були на однаковому рівні у розмірі 19709 тис. грн;

- протягом 2010-2012 років резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку постійно зростали та в останньому році в порівнянні з першим зрости на 12,76%;

- у 2010-2012 роках резерви переоцінки мали тенденцію до збільшення і становили відповідно 414670 тис. грн, 432652 тис. грн і 561505 тис. грн;

- у перших двох аналізованих роках прибуток минулих років збільшувався і в 2011 році склав 146494 тис. грн, а в 2012 він був відсутнім;

- прибуток поточного року також мав тенденцію до збільшення, у 2011 році зріс на 4,06% в порівнянні з попереднім, а в останньому році - ще на 10,21%;

Можна сказати, що власний капітал ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом аналізованих років збільшувався спочатку на 4867011 тис. грн в порівнянні з 2010 роком, а в 2012 році ще на 1553783 тис. грн порівняно з 2011 роком.

Отже, з вищенаведеного матеріалу можна сказати, що протягом 2010-2012 років спостерігалось зростання активів, зобов'язань та власного капіталу ПАТ «ПриватБанк». Активи збільшились від 113437222 тис. грн у 2010 році до 172428712 тис. грн у 2012 році. Зобов'язання банку в останньому аналізованому році зросли до рівня 154127951 тис. грн, що на 52570696 тис. грн більше, ніж у 2010 році. Власний капітал впродовж трьох років коливався в межах від 11879967 тис. грн до 18300761 тис. грн.

Для проведення аналізу фінансових результатів ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки необхідно побудувати таблицю 3.2 за допомогою даних з додатків А, Б, В.

Таблиця 3.2 - Фінансові результати ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 рр.

Доходи	2010 рік, тис. грн	2011 рік, тис. грн	2012 рік, тис. грн
1	2	3	4
Процентні доходи	14232444	16786915	18153983
Процентні витрати	-8429808	-8846283	-10104859
Чистий процентний дохід/ (Чисті процентні витрати)	5802636	7940631	8049124
Комісійні доходи	3360171	4513887	3781131
Комісійні витрати	-551193	-672479	-507415
Чистий комісійний дохід/(Чисті комісійні витрати)	2808979	3841408	3273716
Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	-21028	38432	-21
Результат від переоцінки інших фінансових інструментів	13530	0	0
Результат від торгівлі іноземною валютою	529856	574195	640108
Результат від переоцінки іноземної валюти	-87190	-143274	-27317
Резерви під заборгованість за кредитами	-4170027	-6226470	-4898866
Резерви під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів	0	0	-9728
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	2864	7435	279
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	5284	-4700	1580
Резерви за зобов'язаннями	22835	40623	-307
Інші операційні доходи	487277	584855	352293
Адміністративні та інші операційні витрати	-3906765	-5081564	-5586217
Результат від участі в капіталі	-934	0	0
Дохід від участі в капіталі	934	0	0
Прибуток/(Збиток) до оподаткування	1487316	1571572	1794643
Витрати на податок на прибуток	-117137	-145756	-261884
Прибуток/(Збиток) після оподаткування	1370179	1425816	1532760
Чистий прибуток/(збиток) банку	1370179	1425816	1532760

За даними таблиці 3.2 проведемо аналіз доходів ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки та зобразимо у вигляді Додатку Є.

Проаналізувавши дані Додатку Є, можна сказати, що розмір процентних доходів був нестабільним протягом трьох аналізованих років, у 2011 році він склав 16786915 тис. грн, що на 2554471 тис. грн більше ніж у першому році та на 1367068 тис. грн менше у порівнянні з 2012. Комісійні доходи протягом 2010-2012 років коливались у межах від 3360171 тис. грн до 4513887 тис. грн. Дохід від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку був наявний лише в 2011 досліджуваному році та його частка у структурі доходів банку становила 0,17%. У 2010 році був наявний дохід від переоцінки інших фінансових інструментів, що дорівнював сумі 13530 тис. грн. Протягом 2010-2012 років спостерігався ріст доходів від торгівлі іноземною валютою, у 2010 році він склав 529856 тис. грн, далі відбулось збільшення на 8,37%, а в останньому 2012 році - ще на 11,48%. Розмір знецінення цінних паперів банку на продаж був незначним у 2010-2012 роках і їх частка в загальній структурі доходів коливалась в межах від 0,02% до 0,03%. У 2011 році в порівнянні з 2010 відбулось збільшення доходу від резервів за зобов'язаннями на 77,9%, а в останньому аналізованому році він перетворився на збиток. Дохід від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж становив 0,03% та 0,01% у 2010 та 2012 роках відповідно, а в 2011 він був взагалі відсутній. У 2010 році був наявний дохід від участі в капіталі у розмірі 934 тис. грн. Інші операційні доходи мали тенденцію до збільшення протягом 2010-2011 років, а в останньому 2012 році вони зменшились на 232562 тис. грн. Загальний розмір доходів ПАТ КБ «ПриватБанк» зростав упродовж трьох років, в 2011 році відбулось його збільшення на 20,86% в порівняння з 2010, а до 2012 року від зріс до суми 22929374 тис. грн.

Проведемо аналіз витрат ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки та зобразимо в Додатку Ж.

За даними Додатку Ж можна зробити наступні висновки:

- процентні витрати банку зростали протягом усіх аналізованих років від 8429808 тис. грн до 10104859 тис. грн;

- протягом трьох аналізованих років частка комісійних витрат у загальній структурі витрат банку зменшувалась та, в свою чергу, в 2010 році вона становила 3,19%, в наступному році - 3,18%, а в останньому 2012 році вона склала 2,37%;

- витрати від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку в 2010 та 2012 років становили відповідно 21028 тис. грн і 21 тис. грн, а в 2011 році вони взагалі були відсутні;

- витрати від переоцінки іноземної валюти в 2010-2011 роках поступово збільшувались від 87190 тис. грн до 143274 тис. грн, а в останньому 2012 році вони зменшились на 80,93% в порівнянні з попереднім роком;

- у 2011 році резерви під заборгованість за кредитами збільшились на 49,31%, а в 2012 вони, в свою чергу, зменшились на 21,32%;

- витрати від резервів під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів були наявні лише в останньому аналізованому році в розмірі 9728 тис. грн;

- частка витрат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж була в загальні структурі витрат банку в 2010 році була незначною та становила 0,02%;

- в 2012 році були наявні витрати від резервів за зобов'язаннями в сумі 307 тис. грн;

- витрати від участі в капіталі спостерігались лише в 2010 році та складали 934 тис. грн;

- адміністративні та інші витрати в 2011 році становили 5081564 тис. грн, що на 1174799 тис. грн більше в порівнянні з першим аналізованим роком, та на 504653 тис. грн менше ніж у 2012 році;

- впродовж 2010-2012 років спостерігалась тенденція до збільшення витрат на податок на прибуток, що відповідно становили 117137 тис. грн, 145756 тис. грн і 261884 тис. грн.

Отже, можна сказати, що загальна кількість витрат ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2010-2012 років зростала від 17285016 тис. грн до 21396614 тис. грн.

3.2 Оцінка ресурсного потенціалу банку та система управління ним на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк»

Управління банківськими ресурсами - це діяльність банку, що пов'язана із залученням грошових коштів вкладників й інших кредиторів, визначенням розміру та структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням.

Управління ресурсами банківської установи на мікрорівні уособлює діяльність пов'язану із залученням коштів вкладників у певному розмірі та співвідношенні їх складових, а також ефективне їх розміщення. Основним завданням управління ресурсним потенціалом банку є ефективне використання коштів, що реалізується через здійснення банками збалансованої активної та пасивної політики [16].

Ресурсами для здійснення активних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» є його власні та залучені кошти. Серед них слід виокремити такі головні:

- капітал банку;

- кошти фізичних і юридичних осіб на депозитних рахунках;

- кошти на поточних рахунках клієнтів;

- кошти від реалізації боргових цінних паперів;

- ресурси залучені на міжбанківському ринку.

В процесі управління ресурсним потенціалом банк повинен вирішувати такі основні завдання [9]:

- виконувати вимоги Національного банку щодо дотримання встановлених економічних нормативів;

- не допускати наявність в банку коштів, що не приносять жодного доходу, окрім тих, які забезпечують формування обов'язкових резервів;

- підтримувати певне співвідношення між залученими та власними коштами. Оскільки надмірна наявність залучених коштів призводить до ризику та підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності банку, а переважне формування ресурсів банку за рахунок власних коштів веде до втрати контролю над банком певною групою акціонерів, зниження рівня виплат по дивідендам і ринкової вартості акції;

- забезпечувати взаємоузгодженість і взаємозв'язок між депозитними операціями та операціями по видачі позик за їх сумами та строками;

- забезпечувати одержання прибутку банком за рахунок залучення якомога дешевших ресурсів;

- в процесі організації депозитних операцій особливу увагу приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку;

- здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і продуктів та підвищенню якості обслуговування клієнтів, що буде позитивно сприяти залученню вільних коштів населення;

- постійно намагатись, щоб резерв вільних коштів на депозитних рахунках(не залучених на активні операції) був мінімальним.

З метою підтримки виваженої політики банку в сфері залучення коштів для розгляду готуються пропозиції щодо впровадження нових депозитних продуктів та змін процентних ставок залучення коштів комітетом з питань управління активами та пасивами і правлінням банку.

Для наочного зображення політики банку щодо залучення коштів на здійснення ним активних операції проведемо аналіз окремих статей залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки, використовуючи дані додатків А, Б, В (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Структура складових залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2010-2012 роках

Зобов'язання	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	сума, тис. грн	частка у структурі, %	сума, тис. грн	частка у структурі, %	сума, тис. грн	частка у структурі, %
1	2	3	4	5	6	7
Кошти фізичних осіб	54770045	53,93	70248816	54,72	85864910	55,71
Кошти юридичних осіб	20412748	20,1	21592937	16,82	20477288	13,29
Кошти від реалізації боргових цінних паперів	557922	0,55	561668	0,44	6356149	4,12
Ресурси залучені на міжбанківському ринку	14559473	14,34	10104288	7,87	11197108	7,26
Інші зобов'язання	11257067	11,08	25863786	20,15	30232496	19,62
Всього зобов'язань	101557255	100	128371495	100	154127951	100

Найбільшу частку у структурі залучених коштів банком у 2010 році займають кошти фізичних та юридичних осіб і їх частка становить відповідно 53,93% та 20,1%. Ресурси залучені на міжбанківському ринку, у свою чергу, також складають значну частку у загальних зобов'язаннях банку, що рівна розміру 14,34%. Найменшу частку серед залучених ресурсів ПАТ КБ «ПриватБанк» становлять кошти від реалізації боргових цінних паперів, всього 0,55%.

Проаналізуємо структуру основних складових залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2010 році, використовуючи дані рисунка 3.21. Отже, найбільшу частку в загальній сумі зобов'язань банку займають кошти фізичних осіб і їх розмір становить 54,72%. На другому місці за обсягом знаходяться інші зобов'язання (20,15%), до складу яких входять зобов'язання щодо податку на прибуток, відстрочені податкові зобов'язання, резерви за зобов'язаннями, субординовий борг та інші залучені кошти. Значну частку займають кошти юридичних осіб і складають 16,82% від усіх залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк». Частка ресурсів залучених на міжбанківському ринку становить 7,87%. Найменшу долю займають кошти від реалізації боргових цінних паперів (0,44%).

В загальній структурі зобов'язань найбільшу долю мають кошти фізичних осіб (55,71%). Інші зобов'язання банку займають також значну частку у структурі та становлять 19,62%. Частка коштів юридичних осіб складає 13,29%, що є досить вагомою частиною серед усіх складових залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2012 році. Ресурси залучені на міжбанківському ринку складають 7,26% зобов'язань банку. Частка коштів від реалізації боргових цінних паперів є найменшою у розмірі 4,12%.

Далі проведемо аналіз динаміки залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2010-2012 роках за даними додатків А, Б, В (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4 - Структура складових залучених коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2010-2012 роках

Зобов'язання	2010 рік, тис. грн	2011 рік, тис. грн	2012 рік, тис. грн	Абсолютне відхилення, тис. грн	Відносне відхилення, %
				2010-2011 роки	2011-2012 роки	2010-2011 роки	2011-2012 роки
1	2	3	4	5	6	7	8
Кошти фізичних осіб	54770045	70248816	85864910	15478771	15616094	28,26	22,23
Кошти юридичних осіб	20412748	21592937	20477288	1180189	-1115649	5,78	-5,17
Кошти від реалізації боргових цінних паперів	557922	561668	6356149	3746	5794481	0,67	1031,66
Ресурси залучені на міжбанківському ринку	14559473	10104288	11197108	-4455185	1092820	-30,6	10,82
Інші зобов'язання	11257067	25863786	30232496	14606719	4368710	129,76	16,89
Всього зобов'язань	101557255	128371495	154127951	26814240	25756456	26,4	20,06

Кошти фізичних осіб зростали протягом 2010-2012 років від 54770045 тис. грн до 85864910 тис. грн. Кошти юридичних осіб коливались протягом зазначених років і в 2011 вони становили 21592937 тис. грн, що на 5,78% більше ніж в попередньому році та на 5,17% більше в порівнянні з 2012 роком. Збільшення розміру коштів фізичних та юридичних осіб свідчить про довіру вкладників до банківської установи. Причиною даних позитивних змін банку експерти вважають його цінову політику.Впродовж 2010 та 2011 років спостерігалось незначне збільшення обсягу коштів від реалізації боргових цінних паперів лише на 3746 тис. грн, а в 2012 вони стрімко зросли до 6356149 тис. грн. У 2011 році ресурси залучені на міжбанківському ринку зменшились на 30,6% в порівнянні з попереднім, а в останньому аналізованому році вони навпаки зросли до розміру 11197108 тис. грн. Протягом 2010-2012 років відбувався приріст інших зобов'язань банку від 11257067 тис. грн до 30232496 тис. грн.

Загальний розмір зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом трьох аналізованих років зростав. У 2010 році він становив 101557255 тис. грн, далі в наступному - зріс на 26,4%, а в 2012 - ще на 20,06%.

Кошти фізичних та юридичних осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» в структурі залучених коштів банку займають досить значні частки протягом 2010-2012 років, оскільки існує досить висока довіра населення до банку, ефективна депозитна політика тощо.

Депозитна політика банку являє собою стратегію та тактику по залученню коштів вкладників та інших кредиторів і знаходженню найбільш оптимальної комбінації джерел коштів. На наш погляд, основною метою депозитної політики є залучення якомога більшого обсягу грошових коштів за найменшою ціною.

У сфері управління депозитами з метою вдосконалення депозитної політики банку важливе значення має аналіз залучених коштів. Винятком не є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Управління ощадними та депозитними операціями слід організовувати так, щоб забезпечити постійне зростання прибутку найближчим часом або в перспективі, створивши для цього необхідні умови. Реалізовуючи депозитну політику, доцільно розширювати коло клієнтів і застосовувати до них різні умови вкладень, які б найповніше відповідали їхнім інтересам. В управлінні депозитними операціями суттєве значення має контроль строковими вкладами, особливо за короткостроковими, котрі найбільшою мірою сприяють забезпеченню ліквідності балансу. Менеджери банків з метою підвищення ефективності пасивних операцій постійно урізноманітнюють продукти та послуги, а також поліпшують їх якість і культуру обслуговування клієнтів, що сприяє розширенню можливостей щодо залучення ощадних та депозитних вкладів.

Система управління ресурсним потенціалом банку ґрунтується на наступних принципах [16]:

- безперервності планування. Планування діяльності є обов'язковою умовою управління ресурсами банку. Плановість операцій вносить організованість у функціонування банківської установи і дає змогу кожному учаснику процесу діяти логічно, послідовно виконувати покладені на нього обов'язки та вирішувати завдання, що стоять перед ним. Планування структури ресурсів повинно проходити відповідно до запланованої фінансової стратегії банку, яка може постійно коригуватися, відповідно до умов навколишнього середовища. Разом із її змінами змінюватимуться зовнішні та внутрішні умови й обмеження, які обумовлюють майбутній процес управління. З метою підвищення ефективності управління ресурсами, а також зниження рівня витрат і позапланових втрат, керівництво банку повинно постійно розраховувати потреби у ресурсах і планувати комплекс заходів для їх раціонального розміщення чи залучення;

- комплексності управління. Управління ресурсами не може проходити автономно від інших сегментів управління в банку, що обумовлено їх тісним взаємозв'язком і взаємозалежністю, тому процес формування та розміщення банківських ресурсів має проходити комплексно та скоординовано на всіх рівнях банку та у його підрозділах;

- безперервності управління. Банківські ресурси потребують постійного управління, оскільки досить часто виникають різноманітні ризики, непередбачені зовнішні або внутрішні чинники, деструктивні явища та локальні кризи. Для нейтралізації та убезпечення ресурсів банку від негативних економічних чинників необхідне безперервне та всебічне управління на всіх рівнях;

- економічності управління. Формування та розміщення ресурсів банку має проходити відповідно до зовнішніх або внутрішніх змін, гармонійно з навколишнім середовищем. Такий підхід дасть змогу скоротити втрати на виконання поставлених завдань та максимально ефективно використати зовнішню ситуацію. Витрати банківської установи на залучення ресурсів не повинні перевищувати суму можливих прибутків від їх розміщення, а вартість самих ресурсів має відповідати економічним інтересам учасників;

- суспільності управління. Банківська система - це дуже важлива ланка в економіці, тому в її ефективному функціонуванні зацікавлені не тільки менеджери, але й суспільство в цілому: від пересічних громадян - до структур державної влади. А враховуючи те, що управління ресурсами є основою функціонування банку, то цей принцип є невід'ємною частиною управління;

- часових та просторових меж управління. Формування та розміщення ресурсів банку проходить відповідно до стратегічних його цілей, які мають територіальні та часові межі. Важливим в управлінні ресурсами банку є наступне: чим довший період здійснення фінансових операцій, тим ширший діапазон супутніх ризиків і деструктивних ризиків, тим менша можливість забезпечення нейтралізації негативних наслідків.

Система управління ресурсами комерційного банку є складовою загального процесу управління в банку, що організовано з метою ефективної діяльності всіх його структурних підрозділів для розв'язання поставлених перед банком завдань. Еволюція ПАТ КБ «ПриватБанк», розвиток його структурних підрозділів обумовлюють необхідність застосування механізму управління, що відповідає сучасному стану його розвитку.

3.3 Напрями ефективного управління ресурсним потенціалом комерційного банку

Подальший розвиток банківської системи України та її стабільне функціонування перебувають у тісному взаємозв'язку із нарощуванням обсягів банківських ресурсів. Від того, наскільки комерційні банки приділятимуть увагу формуванню фінансових ресурсів, залежить їх здатність здійснювати активні банківські операції, у тому числі, й інвестиційні, фінансова стійкість банківської системи, її конкурентоспроможність на фінансовому ринку, а також її роль та місце в процесах економічних перетворень, інтеграція банківської системи України в європейський і світовий економічний простір. Саме тому однією з найнеобхідніших передумов для ефективного функціонування банку, його конкурентоздатності та фінансової стійкості є достатність і стабільність ресурсної бази банківських установ.

Досить важливим напрямом зміцнення банківської системи та розширення масштабів її діяльності є зростання рівня концентрації грошових ресурсів суспільства в банківських установах. Здійснення комерційними банками кредитної та інвестиційної діяльності пов'язане з прийняттям конкретних рішень у сфері визначення можливих джерел фінансування, способів їх формування та підвищення ефективності їх використання. Політика банківських установ щодо формування ресурсної бази пов'язана з вирішенням таких основних завдань:

- знайти джерела фінансових ресурсів з мінімальною вартістю;

- забезпечити проведення активних операцій у визначених обсягах і напрямках;

- ефективно використовувати та управляти фінансовими ресурсами.

Крім того, банківські установи, дбаючи про збільшення своїх ресурсів, повинні [20]:

- збільшувати обсяг капіталізації;

- забезпечувати постійне нарощення ресурсної бази шляхом максимального залучення стійких та ресурсномістких клієнтів;

- активізувати роботу банків із залучення вільних коштів фізичних і юридичних осіб - це важливий і не використаний належним чином резерв поліпшення ресурсного забезпечення комерційного банку;

- запроваджувати нові види банківських продуктів і послуг для фізичних та юридичних осіб;

- впроваджувати та прискорювати ефективні методи маневрування ресурсами банків за умови виваженої та збалансованої політики відповідності пасивних і активних їх операцій.

На мікрорівні управління ресурсами комерційних банків уособлює діяльність, що пов'язана із залученням грошових коштів вкладників й інших кредиторів, визначення величини та відповідної структури джерел ресурсів у тісному взаємозв'язку з їх розміщенням.

Проблема управління ресурсами, що залучені банківськими установами, має дві взаємодоповнюючі сторони: кількісну та якісну.

Кількісна сторона полягає у всезростаючому розвитку пасивних операцій банку з метою залучення якомога найбільшої кількості необхідних ресурсів. Для цього використовуються всі можливі заходи, що стимулюють залучення нових вкладів і забезпечують їх збереження.

Головними напрямками такої діяльності є [20]:

- стимулювання залучення ресурсів через зростання та диференціацію процентної ставки;

- розвиток нових видів вкладів, які б відповідали всім потребам клієнтів;

- вдосконалення методів і порядку виплати відсотків;

- розвиток спектра додаткових послуг вкладникам;

- підвищення якості обслуговування клієнтів;

- використання різних видів цінних паперів для залучення нових ресурсів.

Якісна сторона управління залученими ресурсами комерційних банків тісно пов'язана з розробкою напрямів їх розміщення, що дозволяє найбільш ефективно їх використовувати. Якісне управління можливе лише за умови здійснення банківськими установами тісного взаємозв'язку пасивних операцій з активами.

До ефективних напрямів управління ресурсною політикою комерційних банків слід віднести подальше нарощення капіталу банками та збільшення обсягів їх залучених коштів.

Для забезпечення стійкості активів і зобов'язань банківської установи, підвищення прибутковості банківської діяльності та фінансової стійкості банківської системи в цілому виняткове значення має вдосконалення управління власним капіталом банку. Частина банків України збанкрутувала внаслідок неповернення наданих кредитів. Уникнути даної ситуації можна було б за наявності достатнього розміру власного капіталу, що здатний покрити значні втрати ресурсів, і зваженої кредитної політики банку. Зважаючи на гостру потребу підвищення рівня капіталізації банківських установ - основи надійності та їх конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародних ринках, їм необхідно вживати значних заходів щодо збільшення обсягів капіталу.

Серед таких заходів значну увагу слід приділяти реінвестуванню прибутку як найприйнятнішому та порівняно дешевому джерелу фінансування комерційного банку, котрий прагне розширити свою діяльність, що надає змогу не збільшуючи коло власників зберегти існуючу систему контролю за діяльністю банку та уникнути зниження дохідності акцій унаслідок зростання їх кількості в обігу. Оскільки чистий прибуток банківських установ, який залишився в розпорядженні може бути спрямований на забезпечення певного рівня дивідендних виплат акціонерам і фінансування діяльності банку. Основне завдання менеджменту в даному аспекті полягає у визначенні оптимального співвідношення між розміром дивідендних виплат акціонерам банку та величиною прибутку, що спрямовується на поповнення капіталу. Саме тому стабільність дивідендної політики банку є одним із важливих факторів впливу на його можливості залучати капітал в майбутньому. Однак для даного методу фінансування притаманний ряд недоліків:

- повне оподаткування, оскільки на поповнення капіталу спрямовується прибуток тільки після виплати всіх податків;

- повільне нарощення капіталу;

- виникнення проблем зменшення дивідендів [35].

Комерційні банки досить часто вдаються до зовнішніх джерел поповнення власного капіталу, у тих випадках, коли необхідно забезпечити швидке отримання значних обсягів коштів, а також поліпшити позицій банку щодо залучення коштів у майбутньому. Найбільш популярним зовнішнім джерелом залучення коштів є емісія звичайних та привілейованих акцій. Але й цей підхід характеризується рядом недоліків:

- висока вартість залучення;

- труднощі пов'язані з розміщенням акцій на ринку;

- досить значне підвищення ризику зниження доходу на одну акцію;

- послаблення контролю за банком з боку акціонерів, якщо вони будуть не в змозі викупити всі нові акції [35].

Для отримання значних грошових коштів і поповнення капіталу комерційні банки вдаються й до проведення таких фінансових операцій, як продаж власних активів, зокрема, будівель, споруд, приміщень з одночасною довгостроковою їх орендою у нових власників. Такі операції є досить успішними за умов, коли у зв'язку з інфляцією зростає ринкова вартість майна, а також здійснюється його прискорена амортизація. Найчастіше у банках створюються резерви переоцінки основних засобів для покриття різниці між балансовою та ринковою вартістю, а на суму дооцінки активів випускаються нові акції, які безкоштовно розподіляються між акціонерами банку, тим самим збільшуючи частку їх власності (бонусна емісія). Однак надмірне використання такого ненадійного джерела, як результати переоцінки основних засобів, призводить до погіршення якості капіталу, що, в свою чергу, негативно впливає на його спроможності виконувати захисну функцію. Саме тому пріоритетним напрямком управління капіталізацією комерційних банків повинно бути формування власного капіталу за рахунок оптимального поєднання як зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

З метою нарощення власного капіталу комерційними банками Національний банк України рекомендує інтенсивніше застосовувати процедури реорганізації банків шляхом об'єднання, злиття чи приєднання окремих банків за чіткого дотримання антимонопольного законодавства. В основному вітчизняна банківська практика показує, що спостерігається приєднання менших банків до більших із припиненням функціонування менших банківських установ. На основі створення банківських об'єднань певних типів, таких як банківські корпорації та холдинги, може бути забезпечено досягнення високого рівня концентрації банківського капіталу. Форми й методи таких об'єднань можуть бути різними, починаючи з добровільних і закінчуючи примусовим поглинанням і злиттям. При цьому слід зазначити, що нарощення капіталу за рахунок використання цих заходів може вирішитись проблема дотримання нормативів капіталу в окремих банківських установах, але в цілому по банківській системі рівень капіталу зовсім не збільшиться. У зв'язку з цим існує досить гостра потреба пошуку інших шляхів вирішення проблеми капіталізації вітчизняної банківської системи, зокрема усувати наявні перешкоди на шляху реалізації капіталізації банків.

Для зростання свого ресурсного потенціалу основна увага з боку банків повинна приділятися залученню необхідного обсягу ресурсів, провідне місце у структурі яких відводиться коштам населення.

Крім того, що стосується залучення коштів населення у вклади, то комерційним банкам слід використовувати світовий досвід, зокрема [20]:

- розробляти різноманітні програми із залучення коштів населення;

- проводити відкриту широку рекламу для залучення клієнтури та використовувати «тиху» цільову рекламу (телефоном, поштою);

- надавати вкладникам широкий спектр послуг, в тому числі небанківського характеру;

- забезпечити, щоб вклади населення були поза оподаткуванням;

- розширити коло депозитних рахунків фізичних і юридичних осіб (до запитання, ощадних, строкових);

- використовувати високу процентну ставку за вкладами інвестиційного характеру з виплатою премій після закінчення терміну вкладу.

Без розширення асортименту банківських продуктів і послуг та розвитку системи безготівкових розрахунків зростання вкладів населення в кредитних установах неможливе. Важливим кроком у цьому напрямі є застосування низки нових фінансових інструментів, таких як накопичувальних систем типу «депозит - кредит», пенсійних заощаджень із захистом від інфляції, довірчих операцій, вкладів, які поєднують переваги поточних та строкових рахунків, ощадних сертифікатів, металевих депозитів. Одним з головних чинників, що дозволяє залучати більше заощаджень населення в банківські установи, є розвиток карткового бізнесу. Слід також відзначити зростаючу роль операцій з купівлі та заощадження коштів у дорогоцінних металах, що поступово розвиваються та стають альтернативою банківським вкладам.

Високу зацікавленість населення у формуванні організованих вкладів можна забезпечити лише в умовах достатньої надійності та стабільності банку, а також дохідності даних вкладів. Тому є важливим для керівників банківської системи убезпечити банки від впливу дестабілізуючих зовнішніх чинників, підвищити вимоги до управління банківськими ризиками, запровадити оперативний моніторинг ризиків у діяльності українських комерційних банків, забезпечити дотримання ними постійного позитивного значення ставок депозитного процента на строкові вклади населення.

Ще одним важливим моментом, на який варто звернути увагу, є те, що у зв'язку з розширенням обсягів активних операцій перед банківськими установами постає нагальна потреба пошуку нових джерел для формування ресурсного потенціалу. Одним із таких джерел виступають так звані позичені кошти банку, до яких слід віднести депозитні (ощадні) сертифікати, облігації тощо. Але аналізуючи структуру зобов'язань банків, можна помітити, що вони практично ігнорують дане джерело фінансових ресурсів, а віддають перевагу традиційним джерелам, таким як кошти на депозитних і поточних рахунках. Особливістю таких ресурсів є те, що комерційні банки самостійно визначають потребу таких коштів, їх структуру та терміни залучення. Тому, на наш погляд, в умовах ринкової економіки, банківські установи з метою формування стабільної ресурсної бази повинні вести постійний пошук та використовувати альтернативні джерела фінансових ресурсів (зокрема позичені кошти), оперуючи якими можна було б проводити вигідні активні операції, в тому числі й довгострокові. Також комерційні банки повинні шукати шляхи та резерви здешевлення вартості даного фінансового інструмента, котра й досі залишається високою в порівнянні із депозитами юридичних та фізичних осіб.

Банківська система України впродовж останніх років розвивається динамічно, забезпечуючи досить високі темпи приросту основних показників своєї діяльності. Сприятлива макроекономічна динаміка, регулююча та монетарна політика Національного банку України створили всі необхідні передумови для зростання обсягів капіталу, активів і залучених коштів, зміцнення фінансового стану комерційних банків, що сприяло посиленню ринкової орієнтації банківського сектору, підвищенню стійкості до криз, росту довіри до банківської системи в цілому з боку вкладників й інвесторів, активізації діяльності банків із залучення коштів і їх трансформації в кредити для реального сектора економіки.

Вдосконалення управління процесами формування ресурсної бази банківських установ передбачає значне підвищення рівня капіталізації та концентрації банківського капіталу, формування оптимальної структури балансу банку на основі виваженої структури активів та пасивів, додаткового залучення коштів акціонерів, вкладників й інших джерел коштів на фінансовому ринку, використання прибутку та вдосконалення відповідних методів управління.

Висновки

Дослідження теоретичних основ банківських ресурсів та ресурсного потенціалу банківських установ має вагоме значення для розвитку та вдосконалення банківської діяльності та вітчизняної фінансової науки в цілому.

Основою діяльності будь-якого банку є ресурси, оскільки від їх обсягу та способу формування залежать розміри отриманих прибутків і масштабність його діяльності.

В економічній літературі не існує єдиного підходу до визначення понять «банківські ресурси», «ресурсна база» та «ресурсний потенціал». Найбільш ширшим серед зазначених термінів є ресурсний потенціал - це сукупність власних, залучених та позичених коштів банку, що знаходяться у його розпорядження, а також тих ресурсів, які банк може потенційно залучити внаслідок здійснення його ефективної діяльності для підтримки оптимальної структури своєї ресурсної бази.

Досягнення функціональної достатності ресурсного потенціалу комерційних банків виступає необхідною умовою для забезпечення їх конкурентоспроможності.

Головним питанням, що стосується управління ресурсним потенціалом комерційних банків є формування оптимальної структури їх ресурсної бази, визначення її достатності щодо проведення активних операцій з метою оптимізації прибутку.

Дослідивши структуру основних складових ресурсів комерційних банків, яка склалася в 2010-2012 роках, можна сказати, що зобов'язання банків у загальній структурі пасивів становили найбільшу їх частку і складали відповідно 85,38%, 85,25% та 84,98%. Потенційним джерелом нарощення ресурсного потенціалу банків є залучення коштів фізичних осіб та надання міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів, оскільки вони займають найбільшу частку в структурі пасивів. Протягом аналізованих років простежувалось збільшення пасивів банків України від 942088 млн. грн до 1127192 млн. грн.

Формування ресурсної бази комерційних банків України є одним із найважливіших завдань для забезпечення економічного зростання. Банківська система повинна володіти сукупністю ресурсів, достатніх як для кредитування поточних потреб суб'єктів господарювання, так і для фінансування інвестиційної діяльності, формування відповідних резервів і підтримки власної ліквідності. Ресурси комерційних банків формуються за рахунок власних, залучених і запозичених коштів. Власні ресурси банків -- це лише відправна точка для організації банківської справи та їх роль в основному зводиться до гарантування фінансової стійкості та прибутковості самих банків. Більшість банківських операцій здійснюється за рахунок залучення коштів із зовнішніх джерел. На наш погляд, серед залучених і запозичених банківських коштів найбільше значення мають: кошти на поточних, розрахункових та інших рахунках клієнтів; депозити підприємств та організацій; кредити населення; кредити, одержані від інших банків; кошти бюджету.

Використання та розміщення власного капіталу, залучених та позичених коштів банку проявляється через здійснення активних операцій у процесі його діяльності для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.

Аналіз показників фінансово-господарської діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» за 2010-2012 роки свідчить про те, що сума загальних активів протягом трьох аналізованих років стабільно зростала і склала відповідно 113437222 тис. грн, 145118473 тис. грн і 172428712 тис. грн. Найбільшу частку в структурі активів банку в зазначені роки займали кредити та заборгованість клієнтів від 69,46% до 75,27%. Сума зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом трьох аналізованих років помітно зростала, у 2010 році їх сума була 101557255 тис. грн, а до 2012 - вони збільшились до 154127951 тис. грн. У структурі зобов'язань банку найбільшу долю займали кошти фізичних та юридичних осіб. Власний капітал ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2010-2012 років збільшився від 11879967 тис. грн до 18300761 тис. грн. Статутний капітал протягом трьох років складав найбільшу частину власного капіталу і становив відповідно 74,58%, 80,88% та 81,4%.

Загальний розмір доходів ПАТ КБ «ПриватБанк» зростав упродовж трьох років, в 2011 році відбулось його збільшення на 20,86% в порівняння з 2010, а до 2012 року від зріс до суми 22929374 тис. грн. Найвагомішою їх складовою протягом трьох років були процентні доходи банку. Витрати ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2010-2012 років зростали від 17285016 тис. грн до 21396614 тис. грн. Процентні витрати становили найбільшу частку в структурі загальних витрат банку протягом трьох аналізованих років (48,77%, 41,88%, 47,23%).

Також простежувались позитивні тенденції у зміні прибутку ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2010-2012 років, оскільки відбувся його ріст від 1370179 тис. грн до 1532760 тис. грн. Отже, до 2012 року чистий прибуток збільшився аж на 162581 тис. грн.

Управління ресурсами банківської установи уособлює діяльність пов'язану із залученням коштів вкладників у певному розмірі та співвідношенні їх складових, а також ефективне їх розміщення. Основним завданням управління ресурсним потенціалом банку є ефективне використання коштів, що реалізується через здійснення банками збалансованої активної та пасивної політики.

Список використаної літератури

1. Алілуйко М.С. Сутність ресурсної бази банку та її взаємозв'язок із банківськими ресурсами та ресурсним потенціалом / М.С. Алілуйко // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. - 2012. - №3 (15). - С. 132-135.

2. Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. - 504 с.

3. Барилюк І.В. Теоретико-методологічні засади вивчення сутності поняття «Ресурсний потенціал банку» / І.В. Барилюк // Економічний простір. - 2008. - №19. - С. 205-213.

4. Барилюк І.В. Удосконалення концепції стратегічного управління ресурсним потенціалом банківських установ / І.В. Барилюк // Вісник Львів. УН-ТУ. - 2008. - №39. - С. 70-75.

5. Бережний Є.О. Формування ресурсного потенціалу банку / Є.О. Бережний // Управління розвитком. - 2011. - №20 (117). -С. 33-35.

6. Васюренко Л.В. Концептуальні підходи до стратегічного управління ресурсним потенціалом банку / Л.В. Васюренко, М.І. Федосік // Вісник Харківського банківського інституту Української академії банківської справи НБУ. - 2010. - №19. - С. 45-52.

7. Вовк В.Я. Сутність та зміст конкурентоспроможності банку / В.Я. Вовк // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2011. - №33. Частина 2. - С. 23-28.

8. Вовчак О.Д. Кредит і банківська справа: підручник / О.Д. Вовчак. - К.: Знання, 2008. - 564 с.

9. Волик Н.Г. Ефективність управління залученими ресурсами комерційного банку в сучасних умовах / Н.Г. Волик, М.О. Чугуєнко // Прометей. - 2011. - №3 (14). - С. 223-229.

10. Волохата К.О. Сутність і значення ресурсної бази банків / К.О. Волохата, В.Є. Волохата // Проблеми розвитку фінансово-кредитної системи в сучасних умовах. - 2011. - №1 (10). - С. 147-154.

11. Добровольська І.О. Узагальнення сутності розуміння та визначення поняття «ресурсний потенціал банку» / І.О. Добровольська // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2010. - №5. - С. 274-278.

12. Дмітрієва О.А. Особливості формування ресурсної бази комерційного банку в умовах глобалізації фінансової системи України / О.А. Дмітрієва, О.В. Любкіна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2008. - № 102. - С. 30-33.

13. Завадська Д.В. Ресурсний потенціал банку: сутність та шляхи вдосконалення управління в українських банках / Д.В. Завадська. Ю.В. Міхеєва // Науковий збірник Одеського національного економічного університету. - 2012. - №7. - С. 76-82.

14. Землячов С.В. Класифікація ресурсів комерційних банків на сучасному етапі розвитку банківської діяльності / С.В. Землячов // Фінанси, облік, банки. - 2011. - №1 (17). - С. 151-160.

15. Землячов С.В. Сутність, джерела формування та значення ресурсної бази комерційних банків / С.В. Землячок // Вісник Державної податкової служби України. - 2011. - № 9. - С. 68-74.

16. Коваленко В.В. Управління фінансовими ресурсами банку: сутність та принципи / В.В. Коваленко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». - 2012. - №6 (3). - С. 67-72.

17. Корецька Н.І. Фінансові ресурси у банківській системі України: формування, розміщення та шляхи нарощення / Н.І. Корецька // Економічні науки. Серія “Облік і фінанси”. - 2010. - №4 (16). - С. 112-118.

18. Латишева І.Л. Організація управління фінансовими ресурсами банку / І.Л. Латишева, І.В. Самойленко // Бізнесінформ. - 2011. - №11. - С. 164-166.

19. Луців Б. Особливості ресурсного забезпечення комерційних банків України / Б. Луців, О. Заславська // Вісник ТНЕУ. - 2012. - №2. - С. 89-102.

20. Люзняк М. Шляхи підвищення конкурентоспроможності банку на регіональному рівні / М. Люзняк // Вісник НБУ. - 2010. - №1. - С. 58-63.

21. Мингазієва Е.В. Сучасні аспекти формування ресурсної бази комерційного банку / Е.В. Мингазієва // Проблеми матеріальної культури. Економічні науки. - 2010. - №4. - С. 98-100.

22. Мірошниченко О.В. Конкурентоспроможність банку в умовах сучасного економічного розвитку / О.В. Мірошниченко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2010. - №19. - С. 358-364.

23. Мірошниченко О.В. Методи оцінки конкурентоспроможності банку / О.В. Мірошниченко // Економіка Криму. - 2009. - №28. - С. 42-47.

24. Могильницька М.П. Аналіз та оцінка бази банків України / М.П. Могильницька // Фінанси і банківська справа. - №4. - 2009. - С. 127-134.

25. Папіка О.О. Рекомендації щодо удосконалення механізму формування ресурсного потенціалу банків України в умовах глобалізації / О.О. Папіка, Г.О. Панасенко // Сучасні шляхи розвитку. - 2012. - №2 (12). - С. 98-105.

26. Присяжнюк О.П. Джерела формування та зміцнення ресурсної бази комерційних банків в Україні / О.П. Присяжнюк // Вісник Національного університету Державної податкової служби України. - 2011. - №4. - С. 112-116.

27. Структура активів банків України за 2010-2012 роки // Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України. - Київ: відділ видавничого обслуговування Головного управління господарського забезпечення та організації будівництва Національного банку України 2011-2013. - №3. - С. 48-53.

28. Структура зобов'язань банків України за 2010-2012 роки // Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України. - Київ: відділ видавничого обслуговування Головного управління господарського забезпечення та організації будівництва Національного банку України 2011-2013. - №3. - С. 54-59.

29. Структура власного капіталу банків України за 2010-2012 роки // Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України. - Київ: відділ видавничого обслуговування Головного управління господарського забезпечення та організації будівництва Національного банку України 2011-2013. - №3. - С. 60-65.

30. Торяник Ж.І. Удосконалення методики оцінки достатності капіталу як основи управління ресурсним потенціалом банківських установ / Ж.І. Торяник // Вісник Української академії банківської справи НБУ. - 2008. - №17. - С. 98-109.

31. Федосік І.М. Основні підходи до управління ресурсним потенціалом банку / І.М. Федосік // Вісник Харківського банківського інституту Української академії банкіської справи НБУ. - 2011. - №8. - С. 87-93.

32. Фінансові результати діяльності банків України за 2010-2012 роки // Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України. - Київ: відділ видавничого обслуговування Головного управління господарського забезпечення та організації будівництва Національного банку України 2011-2013. - №3. - С. 66-71.

33. Череп А.В. Банківські операції / А.В. Череп, О.Ф. Андросова. - К.: Кондор, 2008. - 410 с.

34. Шпиг Ф.І. Конкурентоспроможність банку: фактори та критерії оцінки / Ф.І. Шпиг // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2009. - №16. - С. 176-181.

35. Шулевська О.Б. Шляхи вдосконалення управління ресурсами / О.Б. Шулевська // Науковий збірник ДІРСП. - 2010. - №23. - С. 312-318.

36. Нєізвєстна О.В. Оцінка та практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності українських банків в сучасних умовах / О.В. Нєізвєстна, А.А. Гетьманенко // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.economy.nayka.com.ua (дата звернення 23.03.13)

37. Офіційне Інтернет представництво НБУ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/ control/ uk/publish/ category?cat_id=79219 (дата звернення 09.03.13)

Размещено на Allbest.ru