Управління ліквідністю в комерційному банку

Із вищезазначеними методами управління ліквідністю нерозривно пов'язані підходи до оцінки потреби в ліквідних засобах: метод структурування фондів; метод коефіцієнтів ліквідності та метод залучення і використання ресурсів.

Конкретна ситема управління ліквідністю банку повинна знаходити відображення у спеціальному документі стосовно управління ліквідністю, який розробляє кожен банк окремо.

Оцінка діючої системи управління ліквідністю в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" була здійснена на основі аналізу розривів активів та пасивів з відповідними строками погашення (ГЕП-аналіз); дотримання встановлених обов'язкових економічних нормативів ліквідності, а також з використанням коефіцієнтного методу. Проведений нами аналіз ліквідності банку "Фінанси та Кредит" за останні три роки (2007-2009 рр.) дає підстави для наступних висновків: ризик ліквідності в банку знаходиться на достатньому рівні, але при цьому треба відзначити, що він є цілком контрольованим з боку менеджменту банку. Про це свідчить ГЕП-аналіз-кумулятивний розрив між активами та пасивами значно перевищує норму в 10% (станом на 01.01.2010 р. кумулятивний розрив складає 24,91%), а також значення обов'язкових економічних нормативів ліквідності, які перевищують нормативні вимоги Національного банку України. Результати ГЕП-аналізу активів та пасивів банку свідчать про негативну тенденцію ліквідності, яка спостерігалась протягом 2007 року та продовжувалась в 2008 р. та пов'язана із поступовим покращенням збалансованості структури активів та пасивів та зменшенням ризику незбалансованої ліквідності в 2009 році. Такі зміни були зумовлені, в першу чергу затвердженням в 2009 році нової стратегії та тактики на всіх організаційних рівнях, яка забезпечила контроль збалансованості обсягів активно-пасивних операцій, а також покращенням загальекономічної ситуації в країні. В підтриманні ліквідності в кризовий період значну роль зіграли кошти рефінансування, які надавав Національний банк України. Стабілізація ліквідності банку пов'язана ще із стабілізацією ситуації на вітчизняному ринку депозитів - в другому півріччі 2009 року припинився відтік депозитів з банківської системи.

Нормативи ліквідності банку "Фінанси та Кредит" (станом на 01.01.2010 р. Н4 становить 53,6%, Н5-73,04%, Н6-30,23%) практично в два рази перевищують встановлені вимоги, тобто в досліджуваному банку простежується практика встановлення пріоритету ліквідності над прибутковостю. Але слід відмітити негативну ситуацію, коли значення вказаних нормативів є нижчими в порівнянні із аналогічними показниками Приватбанку та ПАТ "ПУМБ", а також нижче за середньобанківський рівень. Виконання нормативів ліквідності є ще одним аргументном того, що рівень ліквідності цілком контролюється менеджментом банку.

Порівняльний аналіз ліквідності банку "Фінанси та Кредит" та банків 1-ї групи за класифікацією НБУ свідчить, що досліджуваний банк володіє високоліквідними коштами в недостатніх обсягах в порівнянні із банками-конкурентами. Так, станом на 01.01.2010 року питома вага високоліквідних коштів в загальних активах банку становить 9,99%, але даний показник є дещо нижчим за встановлений Правлінням банку ліміт (питома вага високоліквідних активів у загальних активах банку повинна складати не менше 15%). Отже, банк порушуючи вимоги Правління, наражається на підвищений ризик ліквідності, що також було пов'язано із незбалансованістю активів та пасивів за строками в часовому інтервалі до 31 дня. Загалом порівняльний аналіз виявив посередній рівень ліквідності банку, а також встановив банківську установу, яка має найкращу ліквідність - ПАТ КБ "Приватбанк". Коефіцієнтний аналіз ліквідності дає змогу стверджувати про покращення ліквідності банку в 2009 році в порівнянні із кризовим 2008, а також можна стверджувати, що ліквідність банку є достатньою для забезпечення його нормального функціонування.

Проблема ліквідності банку "Фінанси та Кредит" в першу чергу пов'язана із невисокою питомою вагою високоліквідних активів, в тому числі і коштів на коррахунку в Національному банку України, а також недостатнім обсягом капіталу банку, темпи росту якого не поспівають за нарощенням активів.

Отже, на наш погляд, в банку проводиться задовільна політика управління активами та пасивами в частині збалансування їх строків для забезпечення ліквідності банківської установи але в подальшому необхідно вирівняти структуру активів і пасиві.

Проведений аналіз системи управління ліквідністю на прикладі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" дає змогу розробити наступні рекомендації її поліпшення-підвищення контролю за діяльністю усіх відділів банку, що відповідають за здійснення активних та пасивних операцій, а також координація діяльністі роботи цих підрозділів; необхідно заздалегіть передбачати (якщо це можливо), коли найбільш великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку чи, навпаки, збільшити вклади, що дозволить керівництву банку більш детально планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних активів.

Також для удосконалення системи управління ризиком ліквідності в банку "Фінанси та Кредит", на нашу думку, необхідним є впровадження методики стрес-тестування ризику ліквідності, що дасть змогу підготуватися до боротьби з кризовою ситуацією, оцінити можливості розвитку діяльності банку і визначити найкращий спосіб фінансування нових напрямків діяльності і забезпечити зростання активів. Стрес-тестування, як елемент системи управління ліквідністю, полягає у виявленні подій чи факторів, які можуть привести до втрати ліквідності банку. Результати тестів повинні періодично розглядатися Правлінням та Радою банку і використовуватися для корегування методів управління ліквідністю для підвищення збалансованості структури активів та пасивів за строками. Для постійного аналізу ризику ліквідності та його контролю, крім ГЕП-аналізу, в банку доцільно використовувати сучасні економіко-математичні методи моделювання, в тому числі і метод динамічного індикатора, що базується на методі непараметричної статистики. Використання даної моделі для оцінювання ліквідності дає змогу отримати узагальнюючу оцінку ризику ліквідності, виходячи з розгляду банку як складної динамічної системи.

В основу цієї моделі покладено поняття динамічного індикатора як сукупності показників, упорядкованих за темпами зростання, який дозволяє оцінити фінансовий стан банку та рівень його ліквідності, який не може бути точно оцінений будь-яким окремим показником.

Для оцінки ліквідності банку "Фінанси та Кредит" на основі даної моделі використовувався вектор оцінок, розрахований за нелінійним динамічним показником на основі нормативної і фактичної матриць співвідношень. Отримані результати моделювання (в 2008 році значення динамічного індикатора складає - 0,538; в 2009 складає 0,213) вказують на великий ризик ліквідності банку в 2008 році та незначну ліквідність в 2009 році. Така ситуації виникла в результаті менших темпів зростання високоліквідних активів, проти темпу росту сукупних активів, поточних зобов'язань, а також зростання вкладів населення, останнє в свою чергу було зумовлене новю політикою стосовно обслуговування фізичних осіб. Також треба відзначити економічну кризу, яка особливо гостро вдарила по банківській системі України, в тому числі і по досліджуваному банку. Саме восени 2008 та на початку 2009 року відчувалася значна криза ліквідності банківської системи, яка була спровокована масовим відтоком депозитів із банківських установ. Нестача коштів банкам покривалася в основному за рахунок коштів рефінансування Національного банку України. В 2009 році ситуація з ліквідністю в банку "Фінанси та Кредит" змінилась-показник динамічного індикатора збільшився та одночасно змінив свій знак з мінуса на плюс, що вказує на істотне зниження ризику ліквідності банку в порівнянні із попереднім періодом але ліквідність все рівно залишається досить низькою. Така ситуація, в першу чергу, зумовлена поліпшенням якості кредитного портфеля банку- зниження проблемної заборгованості на 4%.

Отже, як бачимо із моделювання в банку, ризик ліквідності знаходиться на достатньому але контрольваному рівні, що підтверджує отримані результати ГЕП-аналізу та коефіцієнтного методу. Таким чином, динамічний індикатор ліквідності є інтегральним показником, який дає змогу комплексно оцінити ситуацію з ліквідністю в банку. Динамічний індикатор, поряд з аналізом розривів, нормативами ліквідності, коефіцієнтним аналізом має бути важливою і необхідною складовою системи оцінювання ліквідності банку "Фінанси та Кредит".

Слід зазначити, що на макрорівні для підвищення ефективності контролю за ліквідністю комерційних банків України з боку НБУ необхідно використати прогресивний зарубіжний досвід в частині встановленння коефіцієнтів ліквідності. Так, на наш погляд, мінімальне значення показника поточної ліквідності необхідно підвищити до 50 %, а також ввести показник довгострокової ліквідності, рекомендоване значення якого складає 55-60%, що визначається як співвідношення суми активів і суми зобов'язань з початковим строком розміщення активів і погашення зобов'язань більше 1 року, як норматив.

Також за результатами аналізу зарубіжного досвіду практики управління ліквідністю банку шляхом встановлення коефіцієнтів для внутрішнього аналізу банку можна запропонувати використовувати показник ліквідності, що визначається як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку в НБУ та в касі, державних цінних паперів (високоліквідні активи) і загальної суми залучених депозитів, значення якого має бути не меншим за 30 %.

Для підвищення ефективності управління лікідністю в вітчизняних комерційних банках необхідною передумовою є використання рекомендацій міжнародних організацій. Головним методологічним центром щодо ефективного управління ризиками банківської діяльності на міжнародному рівні є Базельський комітет з банківського нагляду. Результатом діяльності цього комітету є документ "Міжнародна конвергенція виміру капіталу та стандартів капіталу: нові підходи" (Базель II). У Базелі II ліквідність оцінюється як умова, що має вирішальне значення для продовження існування банку. При здійсненні контролю ліквідності варто враховувати безпосередній взаємний вплив ліквідності і капіталу, який у стресових ситуаціях може мати помітний вплив на підтримання ліквідності. При цьому оцінку управління ризиком ліквідності необхідно планувати з урахуванням його агрегованого характеру у відношенні тих напрямків діяльності, де негативні варіанти розвитку подій впливають на фінансові потоки банку.

При управлінні ліквідностю необхідно також враховувати основні чотирнадцять принципів ефективного управління ліквідністю в банківських установах, розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду, які охоплюють всі складові процесу управління ліквідінстю, починаючи від організаційної структури менеджменту, розробки програми антикризового реагування і основних вимог до неї та закінчуючи внутрішнім контролем та зовнішнім наглядом за ефективністю прийнятих рішень щодо управління ризиком ліквідності.

Таким чином, до проблеми управління ліквідністю в комерційному банку слід підходити комплексно, визначаючи при цьому всі переваги та недоліки управлінських рішень.

Список використаних джерел

1. Бондаренко О. С. Моделі управління поточними ліквідними активами // Інвестиції:практика та досвід. - 2005. - № 18. - С. 22-28.

2. Будник Ю. А. Управление прогнозированием ликвидности комерческого банка // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. - 2005. - № 2. - С. 12-15.

3. Бурлай Т. Методичні підходи до прогнозно-аналітичної оцінки банківської ліквідності на макрорівні // Банківська справа. - 2006. - № 2

4. Васюренко О.В., Азаренкова Г. Управління ліквідністю банку з погляду зміни швидкості його фінансових потоків // Банківська справа

5. Васюренко О.В., Волохата К. О. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006 - 463 с.

6. Висоцька Л. Напрямки формування комплексної статистичної системи показників ліквідності банків // Банківська справа. - 2007. - № 5.

7. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы. - К.: Эльга. Ника-Центр, 2004 - 213 с.

8. Волошин І. Банківські моделі та режими ліквідності // Вісник НБУ

9. Волошин І. Динамічна модель грошових потоків ідеального процентного банку // Банківська справа. - 2007. - № 2. - С. 20-26.

10. Волошин І. Динаміка розривів ліквідності банку за умов змінної програми розміщення та залучення коштів // Вісник НБУ. - 2007. - № 8

11. Волошин І. Перехідна динаміка розривів ліквідності банку // Вісник НБУ. - 2007. - № 9. - С. 26-28.

12. Волошин І., Волошина Я. Рішення дилеми "ліквідність-дохід" для банківських ресурсів з логнормальним розподілом // Банківська справа

13. Галицька Е, Висоцька Л. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків // Банківська справа. - 2002. - № 2. - С. 19-25.

14. Граділь А. Підвищення рівня ліквідності комерційного банку шляхом управління залишками грошових коштів на рахунках // Банківська справа. - 2002. - № 1. - С. 17-21.

15. Дзоблюк О.В. Оптимізація управління активами і пасивами комерційного банку // Фінанси України. - 2006. - № 5. - С. 129-137.

16. Карчева Г. Т. Використання методів непараметричної статистики для оцінки ризику ліквідності банків // Вісник НБУ. - 2007. - № 7. - С. 31-34.

17. Ковальчук Т. Т., Коваль М. М. Ліквідність комерційних банків. - К.: Знання, 1996 - 120 с.

18. Кочетков В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. - К.: КНЕУ, 2002 - 238 с.

19. Лаптєв С. М., Денисенко М. П., Кабанов В.Г., Любунь О. С. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід): Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2004 - 320 с.

20. Лист Національного банку України від 15.04.2008

21. Методичні рекомендації щодо управління ліквідністю в банку "Фінанси і кредит". Затверджені протоколом Правління від 18.11.2008 року

22. Молчанов О. В. Теоретичні підходи до управління ліквідністю сучасних банків // Формування ринкових відносин в Україні.- 2008. - № 10

23. Мунтіян В. Світова іпотечна криза та її наслідки для фінансового ринку України // Фінансовий ринок України.- 2008. - № 1. - С. 6-10.

24. Олійник Д. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація фінансового результату // Вісник НБУ. - 2005. - № 8. - С. 28-29.

25. Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2010 року // Вісник НБУ. - 2010. - № 3. - С. 70.

26. Офіційний сайт Банку Росії в мережі Інтернет - www.cbr.ru

27. Офіційний сайт Національного банку України в мережі Інтернет

28. Пернарівський О. Аналіз та оцінка ризику ліквідності банку

29. План заходів для підтримання необхідного рівня ліквідності у випадку виникнення кризової ситуації. Затверджений протоколом Правління від 21.10.2006 року № 2088.

30. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004 - 468 с.

31. Про банки і банківську діяльність - Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III (Із змінами та доповненнями). // Відомості Верховної Ради - 2001

32. Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства - Положення НБУ. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369 (Із змінами та доповненнями).

33. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні. - Інструкція НБУ. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368 (Із змінами та доповненнями).

34. Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України.- Положення НБУ. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 р. №259 (Із змінами та доповненнями).

35. Раковський Д. Питання сек'юритизації банківських активів в Україні // Ринок цінних паперів України. - 2008. - № 9-10. - С. 31-33.

36. Управління банківськими ризиками: Навч. посіб. / Л. О. Примостка, П. М. Чуб, Г. Т. Карчева та ін.- К.: КНЕУ, 2007 - 600 с.

37. Хвостик В. Удосконалення оцінки ліквідності комерційного банку // Вісник НБУ. - 2005. - № 5. - С. 45-47.

38. Шварц О.В. Регулювання ліквідності банківської системи України в період кризи. // Вісник НБУ. - 2010. - № 4. - С. 56-61.

39. Шіллер Р. І. Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення.- К.: Наукова думка, 1996 - 158 с.

40. Бабанов В. В., Шемпелев В. А. Новый подход к управлению ликвидностью // Банковское дело. - 2007. - № 1.- С. 15-25.

41. Беляков А. В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования. - М.: Издательская группа "БДЦ-пресс", 2003 - 256 с.

42. Грюнинг Хенни Ван, Братанович С.Б. Анализ банковских рисков: система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском. - М.: Весь мир, 2003 - 304 с.

43. Киселёв В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). - М.: ОАО "Издательство "Экономика", 1997 - 256 с.

44. Кузнецова Л. Г., Кутузова Н. В. Платежеспособность и ликвидность: уточнение понятий // Деньги и кредит. - 2008. - № 8.- С. 26-29.

45. Лаврушин О. И. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент). - М.: Юристъ, 2002 - 687 с.

46. Ларионова И.В. Управление активами и пассивами в коммерческом банке. - М.: Консалтбанкир, 2003 - 272 с.

47. Морозова Т.Ю. Обеспечение устойчивости банковской системы России // Банковское дело. - 2008. - № 1.- С. 15-25.

48. Потемкин С. А., Киреева И. В. Базель II // Мир денег. - 2006.- № 11

49. Роуз Питер С. Банковский менеджмент. - М.: Дело ЛТД, 1995 - 743 с.

50. Семеко Г. В. Управление риском ликвидностив финансовых группах // Банки: мировой опыт. - 2006. - № 4. - С. 36-42.

51. Скогорева А. Ипотека. Ждем завершения кризиса // Банковское обозрение. - 2008. - № 2.- С. 22-29.

52. Sound Practices for Managing Liquidity in Banking Organisations // Basel Committee on Banking Supervision. - Basel. - 2000 - February (www.bis.org)

53. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standarts. A Revised Framework // Basel Committee on Banking Supervision. - Basel. - 2005.- November (www.bis.org)

Размещено на Allbest.ru