Главная База знаний "Allbest" Химия Фосфор. Розподілення поля та заряду

Фосфор. Розподілення поля та заряду

Фізичні, хімічні та термодинамічні властивості фосфору, характерний ступінь його окислення. Отримання фосфору, застосування та біологічна роль. Форми розподілу потенціалу, поля та заряду в широкозонних напівпровідниках при різних умовах поляризації.

Рубрика Химия
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2012
Размер файла 308,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Об'єкт дослідження - графіт (С)

Мета роботи - проаналізувати особливості форм розподілу потенціалу, поля та заряду в широкозонних напівпровідниках при різних умовах поляризації.

Методи дослідження - вимірювання координатних залежностей потенціалу методом потенціального зонда під мікроскопом; розрахунок розподілу поля та заряду на основі отриманих даних.

ГРАФІТ, НАПІВПРОВІДНИК, ДІЕЛЕКТРИК,

Зміст

  • Реферат
  • Вступ
  • 1. Теоретична частина
  • 1.1 Основні відомості
  • 1.2 Історія
  • 1.3 Походження назви
  • 1.4 Поширення в природі
  • 1.5 Фізичні властивості
  • 1.6 Хімічні властивості
  • 1.7 Термодинамічні властивості
  • 1.8 Сполуки
  • 1.9 Отримання
  • 1.10 Застосування
  • 1.11 Біологічна роль
  • 2. Розрахункова частина
  • 2.1 Коротка характеристика об'єкта дослідження
  • 2.2 Обладнання
  • 2.3 Отримання та обробка експериментальних даних
  • Висновки
  • Перелік посилань

Вступ

Міжнародна назва вуглецю походить від латинського carbo - вугілля, пов'язаного з древнім корінням kar - вогонь. Цей же корінь в латинському cremare - горіти, а можливо, і в російській "гар", "жар", "учадіти" (у давньоруському "угораті" - обпалювати). Звідси - і "вугілля".

Фосфор (лат. Phosphorus), хімічний елемент V групи періодичної системи. Названий від греч. phфsphуros - світлоносний. Утворює декілька модифікацій - білий фосфор (щільність 1,828 г/см3, tпл 44,14°c), червоний фосфор (щільність 2,31 г/см3, tпл 593°c), і ін. Білий фосфор легко займається, світиться в темноті (звідси назва), отруйний; червоний менш активний хімічно, отруйний. Добувають з апатітов і фосфорітов. Головний споживач - сільське господарство (фосфорні добрива); застосовується в сірниковому виробництві, металургії (розкислювач і компонент деяких сплавів), в органічному синтезі і ін. Присутній в живих клітинах у вигляді орто - і пірофосфорної кислот і їх похідних.

Елементарний фосфор існує в декількох аллотропних модифікаціях, головні з яких: біла (фосфор III), червона (фосфор II) і чорна (фосфор I). Білий фосфор - воскоподібна, прозора речовина, з характерним запахом. Складається з молекул тетраедрів Р4, які можуть вільно обертатися. Білий фосфор володіє кубічною кристалічною решіткою молекулярного типа, параметр вічка а = 1,851 нм. Щільність 1,828 кг/дм3. Температура плавлення 44,14°c, температура кипіння 287°c. Існує дві форми білого фосфору: а-модифікація, з кубічною кристалічною решіткою, при - 76,9°C переходить в b-модіфікацію, кристалічна решітка якої не встановлена і відсутнє вільне обертання молекул Р4. Діелектрик. Розчиняється в етиловому спирті, бензолі, сірковуглеці Cs2. Нагріваючи білий фосфор без доступу повітря при 250-300°c отримують червоний фосфор. Домішки натрію, йоду і селену і уф-промені прискорюють перехід однієї модифікації в іншу. Червоний фосфор аморфний, має колір від яскраво-червоного до темно-коричневого і фіолетового. Існує декілька кристалічних форм з різними властивостями. Кристалічний червоний фосфор (фосфор Гитторфа) отримують охолоджуючи насичений при температурі 600°c розчин червоного фосфору в розплавленому свинці. Він володіє моноклінними гратами, параметри елементарного вічка а = 1,02 нм, в = 0,936 нм, з = 2,51 нм, кут b 118,8°. Щільність червоного фосфору 2,0-2,4 кг/дм3. Діелектрик. При нагріванні червоний фосфор випаровується у вигляді молекул Р4 конденсація яких приводить до утворення білого фосфору. При нагріванні білого фосфору до 200-220°c під тиском 1,2 ГПа утворюється кристалічний чорний фосфор. Грати побудовані з волокнистих шарів з пірамідальним розташуванням атомів. Найбільш стійкий різновид чорного фосфору має орторомбічні грати, параметри а = 0,3314 нм, в = 0,4376 нм, з = 1,0478 нм. Щільність чорного фосфору 2,702 кг/дм3. Зовні схожий на графіт; напівпровідник, діамагнітен. При нагріванні до 560-580°С перетворюється на червоний фосфор. Чорний фосфор малоактивний, насилу запалав.

1. Теоретична частина

1.1 Основні відомості

Фомсфор (P) - хімічний елемент із атомним номером 15, а також проста речовина утворена атомами цього елемента, яка має кілька різних алотропних форм.

Зовнішний вигляд простої речовини: білий, восковидний;

Структура гратки: кубічна;

Період гратки: 7,170 А;

Атомна маса (молярна маса): 30,973762 а. о. м. (г/моль);

Радіус атома: 128 пм;

Енергія йонізації (перший електрон): 1011,2 (10,48) кДж/моль (еВ);

Електронна конфігурація: [Ne] 3s23p3.

1.2 Історія

Фосфор відкритий гамбурзьким алхіміком Геннігом Брандом у 1669 році. Подібно до інших алхіміків, Бранд намагався відшукати еліксир життя або філософський камінь, а отримав речовину, яка світиться. Тим відкриттям Бранд не збагатився і продав спосіб отримання Даніелю Крафту (Johann Daniel Kraft), який заробив на цьому маєток. Трохи пізніше фосфор був отриманий іншим німецьким хіміком - Йоганном Кункелем. Незалежно від Бранда і Кункеля фосфор був отриманий Робертом Бойлем, який описав його в статті "Спосіб приготування фосфору з людської сечі", датованій 14 жовтня 1680 та опублікованій у 1693 році. Удосконалений спосіб отримання фосфору був опублікований в 1743 році Андреасом Маргграфом. Існують дані, що фосфор вміли отримувати ще арабські алхіміки в XII ст.

Те, що фосфор - проста речовина, довів Антуан Лавуазьє.

1.3 Походження назви

У 1669 р. німецький алхімік Геннінг Бранд при нагріванні суміші білого піску і випарованої сечі отримав речовину, що світилася в темноті, названу спочатку "холодним вогнем", а пізніше фосфором, від грец. цщт-цпспт - світлоносний.

1.4 Поширення в природі

Фосфор досить поширений елемент (0,08% маси земної кори). В природі він зустрічається винятково у зв'язаному стані. Найважливішими природними сполуками фосфору є мінерали фосфорит Са3 (PO4) 2 і апатит, який у своєму складі містить, крім Са3 (PO4) 2, СаP2 або CaCl2. Багаті родовища апатиту є на Кольському півострові, а також у південному Казахстані (гори Каратау), на Уралі, в Естонії, Ленінградській і Московській областях, в Україні і в інших місцях. Фосфор є також постійною складовою частиною живих організмів - рослин і тварин. Особливо значні його кількості містяться в кістках тварин (і людини) у вигляді фосфату кальцію Са3 (PO4) 2. Крім того, фосфор входить до складу білкових речовин.

1.5 Фізичні властивості

У вільному стані фосфор буває в кількох алотропічних модифікаціях. Найбільше значення мають так звані білий і червоний фосфор. Білий фосфор являє собою безбарвну воскоподібну речовину з жовтуватим відтінком, через що його називають також жовтим фосфором. Утворюється при швидкому охолодженні парів фосфору. Його густина 1,82 г/см3. Температура плавлення 44,1°С, температура кипіння 280°С. У воді практично не розчиняється, але добре розчиняється в сірковуглеці CS2.

Рисунок 1.1 - білий фосфор з жовтим відтінком на зрізі під шаром води.

Білий фосфор надзвичайно отруйний - на шкірі залишає хворобливі опіки. Доза його в 0,1 г - смертельна для людини. Тому працювати з ним слід дуже обережно. На повітрі білий фосфор легко окислюється. При цьому частина хімічної енергії перетворюється в світло. Тому білий фосфор у темноті світиться. Білий фосфор - легкозаймиста речовина. Температура його займання 40°С, а в дуже роздрібненому стані він самозаймається на повітрі навіть при звичайній температурі. Тому білий фосфор зберігають під водою.

Рисунок 1.2 - червоний з лівої та фіолетовий фосфор з правої сторони

Червоний фосфор являє собою порошкоподібну речовину червоно-бурого кольору. Утворюється при тривалому нагріванні білого фосфору в герметично закритому посуді при температурі близько 250°С. Червоний фосфор не отруйний і в сірковуглеці не розчиняється. Густина його 2,20 г/см3. Запалюється червоний фосфор лише при температурі 240°С. При нагріванні він не плавиться, а переходить безпосередньо з твердого в газоподібний стан (сублімує). При охолодженні пари фосфору переходять у білий фосфор.

Чорний фосфор - речовина, схожа на графіт, має шарувату будову. Він масний на дотик, з металічним блиском, виявляє властивості напівпровідників. Утворюється також з білого фосфору при тривалому нагріванні (200єС) під великим тиском (1220 МПа).

1.6 Хімічні властивості

Ковалентний радіус: 106 пм;

Радіус йона: 35 (+5е) 212 (-3е) пм;

Електронегативність (за Полінгом): 2, 19;

Електродний потенціал: 0;

Ступені окиснення: 5,3,-3;

Фосфор належить до головної підгрупи п'ятої групи періодичної системи Менделєєва. Порядковий номер його 15. Маючи на зовнішній електронній оболонці п'ять електронів: (15 = 2 + 8 + 5), атоми фосфору виявляють властивості окисника і, приєднуючи від атомів інших елементів три електрони, яких бракує для заповнення зовнішньої оболонки перетворюються в негативно тривалентні іони: Р0 + 3e = Р3-. Однак фосфор менш активний окисник, ніж азот, оскільки його валентні електрони більш віддалені від ядра атома і слабше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів азоту.

Разом з тим атоми фосфору можуть також втрачати свої валентні електрони, перетворюючись при цьому в позитивно заряджені іони, наприклад Р0 - 5е = Р5+. В зв'язку з більшою віддаленістю валентних електронів від ядра атома фосфор набагато легше віддає ці електрони, ніж азот. Тому металічні властивості фосфору проявляються більш виразно, ніж в азоту.

З киснем фосфор сполучається досить енергійно, особливо білий, виділяючи значну кількість тепла і утворюючи пентаоксид фосфору P2O5:

4P + 5O2 = 2P2O5

Фосфор досить легко реагує і з іншими неметалами, особливо з хлором, з яким він навіть при невеликому нагріванні енергійно взаємодіє з утворенням безбарвних кристалів пентахлориду фосфору PCl5:

2P + 5Cl2 = 2PCl5

При дуже високій температурі фосфор, подібно до азоту, може сполучатися з багатьма металами, утворюючи фосфіди:

2P + 3Ca = Ca3P2

З воднем фосфор безпосередньо не взаємодіє. Але посереднім шляхом можна одержати сполуки фосфору з воднем. Наприклад, при дії на фосфід кальцію розведеної хлоридної кислоти утворюється фосфін PH3, який за своїми властивостями нагадує аміак:

Ca3P2+6HCl = 3CaCl2 + 2PH3^

1.7 Термодинамічні властивості

Густина: (білий фосфор) 1,82 г/см3;

Питома теплоємність: 0,757 Дж/ (К*моль);

Теплопровідність: 0,236 Вт/ (м*К);

Температура плавлення: 317,3 К;

Теплота плавлення: 2,51 кДж/моль;

Температура кипіння: 553 К;

Теплота випаровування: 49,8 кДж/моль;

Молярний об'єм: 17,0 см3/моль.

1.8 Сполуки

Для фосфору характерним є ступінь окислення "+5", якому відповідають природні фосфатні мінерали. Сполуки фосфору "+3" - відновники.

Оксиди: P2O5 (який має тетраедричну структуру P4O10), P2O3, некласичні P4Ox (x=7.9).

Рисунок 1.3 - Сполуки оксидів

Кислоти

Таблиця 1.1 - Кислотні сполуки

Ступінь окислення

Формула

Назва

Основність

Стійкі сполуки

+1

H3PO2

гіпофосфорна кислота

1

кислота, солі

+3

H3PO3

фосфітна кислота

2

кислота, солі

+5

(HPO3) n

метафосфорні кислоти

n

солі (n=3,4)

+5

H3PO4

ортофосфорна кислота

3

кислота, солі

+5

H4P2O7

пірофосфорна кислота

4

кислота, солі

Галогеніди фосфору: PCl5, POCl3, PCl3 та аналогічні бурхливо взаємодіють з водою, утворюючи галогенводневі кислоти.

1.9 Отримання

У вільному стані фосфор одержують шляхом відновлення фосфату кальцію вугілля в присутності діоксиду кремнію

Са3 (PO4) 2 + 3SiO2 = 3CaSiO3 + P2O5

P2O5 + 5C = 2P + 5CO^

Процес відновлення проводять у спеціальних електричних печах при температурі близько 1500°С. Діоксид кремнію (пісок) додається для зниження температури реакції, витиснення фосфатного ангідриду з фосфату кальцію і видалення з печі твердих продуктів у вигляді розплавленого шлаку CaSiO3. Одержуваний фосфор виділяється в пароподібному стані, який потім охолоджують і збирають у приймачі з водою.

1.10 Застосування

У практиці застосовується переважно червоний фосфор. Використовується він головним чином у сірниковому виробництві. В суміші з товченим склом і клеєм червоний фосфор наносять на бокові поверхні сірникових коробок. До складу головок сірників фосфор не входить. Вони виготовляються з суміші бертолетової солі KClO3, діоксиду мангану MnO2, сірки, товченого скла і клею. При терті головки сірника об бокову поверхню сірникової коробки запалюється фосфор, який підпалює головку сірника, а від головки запалюється й дерево сірника.

1.11 Біологічна роль

Елементний фосфор майже не зустрічається в природі. Білий фосфор отруйний, а червоний - ні. Роль сполук фосфору в природі значно більша: Фосфатний зв'язок поєднує послідовні нуклеотиди в нитках ДНК та РНК. АТФ слугує головним енергетичним нoсієм клітин. Фосфоліпіди формують клітинні мембрани. Міцність кісток визначається наявність в них фосфатів.

2. Розрахункова частина

2.1 Коротка характеристика об'єкта дослідження

Кристал вперше був отриманий вченим (Силан) в 1945 році, тому синонімом до цього терміну являється термін силіко - силіній.

Метод отримання: метод Чахральського. Ширина забороненої зони 3 еВ.

Унікальність властивостей обумовлена складною структурою забороненої зони, яка включає великий набір електроно активних дефектів. Які характеризуються:

Енергією активації;

Концентрацією;

Частотним фактором (частота коливань);

Часом життя.

Також у ВО можуть виникати квазідипольні комплекси. Унікальність кристалу полягає в електричних властивостях.

Електрет - це матеріал, який здатен зберігати наполяризований стан на протязі тривалого часу.

Поляризація - формування поверхневого заряду, неоднорідного розподілення заряду за рахунок орієнтації диполів, захвату носіїв заряду на ловушки. Це обумовлює використання BSO у оптоелектроніці (на супутниках шпигуна), являється основним просторово-часовим модулятором світла ПВМС.

Фотохромний ефект дозволив використовувати в якості фото фільтра: двопроменеприймач.

2.2 Обладнання

Експериментальна установка для використання розподілення поля та заряду представлена на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Експериментальна установка переміщення зонда по поверхні

Перевагою установки являється використання електростатичного вольтметра на якому не відбувається втрата напруги.

фосфор напівпровідник поле заряд

1 - п'єзокристал; 2 - вита нитка; 3 - дзеркало; 4 - під світка;

5 - око експериментатора

Рисунок 2.2 - Блок-схема електростатичного вольтметра

Принцип дії схеми:

Під дією електричної напруги кристал змінює свої геометричні розміри. Нитка стискається, дзеркало обертається, зайчик відстрибує, блик віддзеркалюється на шкалі.

2.3 Отримання та обробка експериментальних даних

В результаті експерименту отримана залежність потенціалу ц від відстані від анода х. Отриманні дані наведені в таблиці 2.1, залежність розподілу потенціалу від координат зображена на рис.2.3.

Таблиця 2.1 - Залежність розподілу потенціалу від координат

x, 10-3, м

ц, В

0,00

0,00

0,05

5,00

0,10

10,00

0,15

15,00

0, 20

20,00

0,25

25,00

0,30

28,00

0,35

30,00

0,40

35,00

0,45

40,00

0,50

45,00

0,55

50,00

0,60

55,00

0,65

60,00

0,70

65,00

0,75

70,00

0,80

75,00

0,85

80,00

0,90

85,00

0,95

90,00

1,00

100,00

На основі даних таблиці 2.1 визначаємо розміщення напруженості електричного поля зразка ВО. Відомо, що Е (х) =.

Приклад розрахунків:

Таблиця 2.2 - Залежність розподілу поля від координат

х ·10-3, м

E ·103,

0,025

100

0,075

100

0,125

100

0,175

100

0,225

100

0,275

60

0,325

40

0,375

100

0,425

100

0,475

100

0,525

100

0,575

100

0,625

100

0,675

100

0,725

100

0,775

100

0,825

100

0,875

100

0,925

100

0,975

200

На основі даних таблиці 2.2 будуємо графік залежності напруженості поля від координати (рис.2.5)

Визначимо розподіл густини заряду від координати, яка зображена на рисунку 2.7 Отримані дані наведені в таблиці 2.3

Приклад розрахунків:

Таблиця 2.3 - Залежність розподілу заряду від координат

х ·10-3, м

с ·10-2, Кл

0,05

0

0,10

0

0,15

0

0, 20

0

0,25

-29,74

0,30

-14,85

0,35

44,54

0,40

0

0,45

0

0,50

0

0,55

0

0,60

0

0,65

0

0,70

0

0,75

0

0,80

0

0,85

0

0,90

0

0,95

74,23

Користуючись рис.2.7 і табл.2.3 розрахуємо площу заряду.

Приклад розрахунків:

Отримані значення площі заряду наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.4 - Значення площі заряду

№ S

S·10-10, Кл

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

? Si = *10-10 Кл

Користуючись таблицею 2.3 і рисунком 2.7 знаходимо позитивний і негативний заряди в прикатодній, прианодній і обґємній областях, для кожної області знаходимо сумарний заряд (табл.2.5).

Таблиця 2.5 - Величина накопичування заряду

Прианодна область (0 < x < 0,3)

Позитивний заряд Q+*10-10, Кл

Негативний заряд

Q-*10-10, Кл

Сумарний заряд

Q?*10-10, Кл

Обґємна область (0,3 < x < 0,7)

Позитивний заряд Q+*10-10, Кл

Негативний заряд

Q-*10-10, Кл

Сумарний заряд

Q?*10-10, Кл

Прикатодна область (0,7 < x < 1)

Позитивний заряд Q+*10-10, Кл

Негативний заряд

Q-*10-10, Кл

Сумарний заряд

Q?*10-10, Кл

Користуючись рисунком 2.7, будуємо кольорову візуальну зарядограму (рис.2.9).

Описуємо якісну модель зарядових процесів на основі зарядограми.

Якісна модель зарядових процесів:

1. Поблизу катода спостерігається негативний заряд - має місце інжекція (вприскування).

2. Поблизу анода спостерігається позитивний заряд - має місце ексклюзія.

3. Зміна знаку по всьому об'єму спостерігається більше ніж 5 разів - має місце структура сандвіч.

Висновки

В ході написання курсової роботи було розглянуто такі питання, як загальні відомості про матеріал, фізичні та хімічні властивості, використання у електроніці.

Графіт - темно-сіра непрозора речовина, алотропна форма вуглецю. На відміну від алмазу графіт добре проводить електричний струм і тепло та дуже м'який.

Домішки: H, N, CO2, CO, CH4, NH3, H2S, H2O. Структура шарувата. Колір чорний, сірий. Сингонія гексагональна.

Густина 2,09 - 2,23. Твердість 1. Блиск металічний, іноді матовий, землистий. Утворюється переважно внаслідок неглибинного метаморфізму гірських порід, що містять органічні рештки, і при контаково-пневматолітових процесах. Гріфіт утворює лускаті, стовпчасті, масивні, брунькоподібні, сферолітові, циліндричні зональні агрегати. Природний графіт розрізняють за величиною кристалів і їх взаємним розташуванням на явнокристалічний (кристали понад 1 мкм) та прихованокристалічний (менше 1 мкм). У промисловості за величиною кристалів виділяють великокристалічний Г. (понад 50 мкм), дрібнокристалічний (менше 50 мкм) і тонкокристалічний (менше 10 мкм) Г. жирний на дотик, береться до рук. Анізотропний.

Перелік посилань

1. В.В. Пасынков "Материалы электронной техники"

2.Ф.А. Деркач "Хімія" Л. 1968

3. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. За ред. В.С. Білецького. - Донецьк: "Донбас", 2004

4. http://www.xumuk.ru/encyklopedia/1145.html

5. http://www.grafit. rb1.ru/cont. php? rid=3&id=2

6. http://www.alhimikov.net/otkritie_elementov/C.html

7. http://uglerod. info/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Синтез похідних фенацилброміду

    Фізичні властивості фенацилброміду, історія відкриття та застосування. Реакція конденсації, окислення та хлорування. Бром, його фізичні та хімічні властивості. Лакриматори, дія цих речовин на організм, симптоми ураження. Методика бромування ацетофенонів.

    курсовая работа [58,2 K], добавлен 19.08.2014

  • Оксиген і сульфур

    Кисень - історія відкриття. Поширення в природі, одержання. Фізичні і хімічні властивості. Застосування кисню. Біологічна роль кисню. Сірка - хімічні властивості. Оксиди сульфуру. Сульфатна кислота. Чесна сірка і нечиста сила. Чорний порох.

    реферат [64,8 K], добавлен 11.01.2007

  • Малахіт та мідь

    Загальні властивості міді як хімічного елементу, історія його відкриття, походження, головні фізичні та хімічні властивості. Мідь у сполуках, її якісні реакції. Біологічна роль в організмі людини. Характеристика малахіту, його властивості та значення.

    курсовая работа [555,8 K], добавлен 15.06.2014

  • Застосування цезію у промисловості

    Походження назви хімічного елементу цезію. Промислове отримання хімічного елемента. Особливе місце та застосування металічного цезію у виробництві електродів. Цезій-137 - штучний радіоактивний ізотоп цезію, його хімічні та термодинамічні властивості.

    презентация [270,8 K], добавлен 14.05.2014

  • Отримання ніобію

    Історія та основні етапи відкриття наобію, методика його отримання хімічним і механічним способом. Фізичні та хімічні властивості мінералу, правила та сфера його практичного використання в хімічній і металургійній промисловості на сучасному етапі.

    реферат [17,3 K], добавлен 27.01.2010

  • Амінокислоти: одержання, властивості, роль у біології

    Значення амінокислот в органічному світі. Ізомерія. Номенклатура. Шляхи отримання амінокислот. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Біосинтез амінокислот. Синтез незамінних амінокислот. Білкові речовини клітини: структурні білки, ферменти, гормони.

    реферат [20,0 K], добавлен 25.03.2007

  • Гума. Властивості та застосування гуми

    Фізичні та хімічні властивості гуми, її використання в різних галузях виробництва та класифікація. Основні матеріали для виготовлення гуми. Технологія переробки каучуків. Пластифікація каучуку, додавання до нього домішок. Зберігання гумових виробів.

    доклад [488,5 K], добавлен 22.12.2013

  • Методи одержання та галузі застосування рідкоземельних елементів

    Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013

  • Аналіз субстанції гліцину

    Гліцин як регулятор обміну речовин, методи його отримання, фізичні та хімічні властивості. Взаємодія гліцину з водою, реакції з розчинами основ та кислот, етерифікація. Ідентифікація гліцину у інфрачервоному спектрі субстанції, випробування на чистоту.

    практическая работа [68,0 K], добавлен 15.05.2009

  • Лужні метали. Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Біологічна роль елементів

    Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.

    презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены