Гідроксиди неметалів
Сполуки, до складу яких входять атоми Гідрогену. Водні розчини кислот та негативні іони і їх концентрація та класифікація за різними критеріями. Номенклатура кислот і реакції іонної обмінної взаємодії. Утворення малодисоційованої сполуки, азотна кислота.
Рубрика | Химия |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2011 |
Размер файла | 69,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гідроксиди неметалів
Гідроксиди неметалів
Гідроксиди неметалів (тобто продукти приєднання води до оксиду) та водні розчини водневих сполук неметалів VII та VІ групи, а також HCN, HSCN відносять до класу кислот. Кислотами називають сполуки, до складу яких входять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися атомами металів (класичне визначення). У водних розчинах кислоти дисоціюють з утворенням катіонів Н+ та аніонів кислотного залишку (негативних іонів, які утворюються в результаті відриву від молекули кислоти одного або кількох іонів Н+):
HNO3 H++NO3- H2SO4 H++HSO4- H3PO4 H++H2PO4-
HSO4- H++SO42- H2PO4- H++HPO42-
HPO42- H++PO43-
Концентрація іонів Н+ (міра кислотності середовища) залежить не від їх кількості в одній молекулі кислоти, а від здатності молекули дисоціювати в водному розчині.
Класифікація кислот
Oскільки більшість неметалів може мати різні ступені окиснення, то відповідно існують і різні гідроксиди одного й того ж неметалу, наприклад Н2О4 і Н2О3, НО і НО4, НО2 і НО3 та ін. Крім того, при одному й тому ж ступеню окиснення неметалу деякі оксиди здатні приєднувати різну кількість молекул води, тому формули відповідних гідроксидів можуть бути різними (НО3, Н3О4 і Н42О7).
Таким чином, існує велика кількість кислот, тому їх класифікують за різними критеріями:
за наявністю Оксигену - безкисневі (HCl, H2S) та кисневмісні (HClO4, H2SO4);
за кількістю атомів Н, здатних заміщуватися на атоми металів - одноосновні (HCl, HNO3, HClO4), двоосновні (H2SO4, H2SO3, H2CO3), триосновні (Н3РО4), чотириосновні (Н4Р2О7);
за здатністю дисоціювати у водному розчині на іони - сильні (HCl, H2SO4, HNO3, HClO4), слабкі (всі інші); відмітимо, що сила кислот в групах із збільшенням порядкового номера елементу зменшується, а в періодах їх кислотні властивості посилюються зліва направо. Наприклад:
H4SiO4, Н3РО4, H2SO4, HClO4
за більшою ніж у Н+ здатністю елементу-неметалу окислювати метали - сильні окисники (розведена та концентрована HNO3, HClO4, концентрована H2SO4, в них окисником виступає кислотоутворюючий елемент - N, S, Cl) та слабкі окисники (в них окисником виступає Н+: розведена H2SO4, Н3РО4).
Властивості кислот
Кислоти можуть бути твердими речовинами (Н3ВО3, H2SiO3), або рідинами (HF, H2SO4), або розчиненими у воді газами (HCl, H2S). Більшість кислот добре розчинна у воді, їх насичені розчини мають різну концентрацію. Окремі кислоти нестійкі і існують тільки у водному розчині (Н2СО3, HClO).
Номенклатура кислот
Назви кислот складають з назви неметалу з суфіксом -атна або словом воднева (у випадку безкисневої кислоти) та слова кислота; після суфіксу-ат у дужках латинськими цифрами позначають ступінь окиснення елементу-неметалу (якщо існує декілька кисневмісних кислот з різними ступенями окиснення одного й того ж елементу).
Наявність атомів Н в кислотних залишках позначається префіксом гідро- (дигідро-). В спеціальній літературі, поряд з сучасною, використовується і раніше діюча номенклатура.
Окрім того, окремі здавна відомі кислоти мають і тривіальні назви.
Назви окремих кислот та їх кислотних залишків приведені нижче в таблиці.
Назва кислоти |
Формула кислоти |
Формула кислотного залишку |
Назва іону кислотного залишку |
|
Фтороводнева або фторидна або плавикова |
HF |
F- |
фторид- |
|
Хлороводнева або хлоридна або соляна |
HCl |
Cl- |
хлорид |
|
Бромоводнева або бромідна |
HBr |
Br- |
бромід |
|
Йодоводнева або йодидна |
HI |
I- |
йодид |
|
Хлорат(І)на або гіпохлоритна або хлорнуватиста |
HClО |
ClО- |
хлорат(І) або гіпохлорит |
|
Хлорат(ІІІ)на або хлориста |
HClО2 |
ClО2- |
хлорат(ІІІ) або хлорит |
|
Хлорат(V)на або хлорнувата |
HClО3 |
ClО3- |
хлорат(V) або хлорат |
|
Хлорат(VІІ)на або хлорна |
HClО4 |
ClО4- |
хлорат(VІІ) або перхлорат |
|
Сірководнева або сульфідна |
H2S |
НS- S2- |
гідросульфід сульфід |
|
Сульфат(ІV)на або сульфітна або сірчиста |
H2SO3 |
НSO3- SO32- |
гідросульфат(ІV) або гідросульфіт сульфат(ІV) або сульфіт |
|
Сульфатна або сірчана |
H2SO4 |
НSO4-SO42- |
гідросульфат сульфат |
|
Нітрат(ІІІ)на або нітритна або азотиста |
HNO2 |
NO2- |
нітрат(ІІІ) або нітрит |
|
Нітратна або азотна |
HNO3 |
NO3- |
нітрат |
|
Ортофосфат(ІІІ)на або ортофосфітна або ортофосфориста |
Н3РО3 (Н2Р(НО)О2) |
НРНО3- РНО32- |
гідроортофосфіт ортофосфіт |
|
Метафосфатна або метафосфорна |
HPO3 |
PO33- |
метафосфат |
|
(Орто)фосфатна або (орто)фосфорна |
H3PO4 |
Н2PO4- НPO42-PO43- |
дигідрофосфат гідрофосфат фосфат |
|
Дифосфатна або дифосфорна |
Н4Р2О7 |
Н3Р2О7- Н2Р2О72- НР2О73-Р2О74- |
тригідродифосфат дигідродифосфат гідродифосфат дифосфат |
|
Карбонатна або вугільна |
H2CO3 |
НCO3-CO32- |
гідрокарбонат карбонат |
Хімічні властивості
Кислоти у водних розчинах мають деякі загальні властивості, обумовлені наявністю Н+: їх розчини кислі на смак, однаково змінюють колір індикаторів, можуть вступати в реакції іонної обмінної взаємодії, реакції взаємодії з металами, реакції розкладу.
Реакції іонної обмінної взаємодії кислоти з:
основою з утворенням солі і води згідно схеми
МеОН+НАМеА+Н2О:
NaOH+HCl NaCl+H2O;
у випадку багатокислотних основ в залежності від кількості кислоти можуть утворюватися основні чи середні солі:
Fe(OH)3+HCl Fe(OH)2Cl+H2O;
Fe(OH)3+2HCl Fe(OH)Cl2+2H2O;
Fe(OH)3+3HCl FeCl3+3H2O;
атом гідроген кислота малодисоційована сполука
у випадку багатоосновних кислот в залежності від кількості основи можуть утворюватися кислі чи середні солі:
NaOH+H3PO4 NaH2PO4+H2O;
2NaOH+H3PO4 Na2HPO4+2H2O;
3NaOH+H3PO4 Na3PO4+3H2O;
оксидом металу з утворенням солі та води згідно схеми МеО+НА МеА+Н2О:
Na2O+2HNO3 2NaNO3+2H2O K2O+H2SO4 K2SO4+H2O
СaO+2HNO3 Ca(NO3)2+2H2O ZnO+H2SO4 ZnSO4+H2O
Al2O3+6HNO32Al((NO3)3+3H2O Fe2O3+3H2SO4 Fe2(SO4)3+3H2O
сіллю з утворенням іншої солі та кислоти згідно схеми МеА+НАМеА+НА; такі реакції можуть проходити тільки у випадку, коли один з продуктів реакції або нерозчинний у воді або газоподібний або слабо дисоціює, наприклад:
а) утворення осаду: AgNO3+HClAgCl+HNO3
BaCl2+H2SO4 BaSO4+2HCl
Na2SiO3+HCl NaCl+H2SiO3
б) утворення леткої кислоти: 2NaClсух.+H2SO4конц.Na2SO4+2HCl
2NaNO3сух.+H2SO4конц.Na2SO4+2HNO3
FeS+2HCl FeCl2 +H2S
в) утворення малодисоційованої сполуки (слабої (в т.ч. нестійкої) кислоти):
Ca3(PO4)2+ H2SO4 2H3PO4+3CaSO4
СaCO3+2HCl CaCl2+H2CO3 (H2CO3 H2O+CO2)
У випадку, коли багатоосновна кислота діє на яку-небудь сіль цієї ж кислоти, утворюються кислі солі, наприклад:
Ca3(PO4)2+H3PO4 3СaHPO4
Ca3(PO4)2+4H3PO4 3Сa(H2PO4)2
Na2S+H2S NaHS
Na2CO3+H2CO3 2NaHCO3
Реакції взаємодії кислот з металами є окисно-відновними, причому відновником виступає метал, а окисником - кислота.
Кислоти - слабі окисники - вступають в реакцію згідно схеми Ме+НА МеА +Н2 (тобто відбувається реакція заміщення Н металом, в результаті якої утворюється сіль і виділяється водень), причому в реакцію згідно приведеної схеми вступають не всі метали, а тільки ті, які стоять в ряду стандартних електродних потенціалів ліворуч від Н (отже, Cu, Hg, Ag, Au, Pt - не витісняють Н), наприклад:
Zn+2HClZnCl2+H2 але Cu+HCl (реакція не відбувається)
Zn+H2SO4(розв.) ZnSO4+H2
Кислоти - сильні окисники - вступають у взаємодію з металами, причому в результаті такої взаємодії утворюється: 1) сіль відповідної кислоти; 2) продукт відновлення кислоти; 3) вода. Наприклад, сильним окисником є концентрована сірчана кислота, а також і концентрована, і розведена азотна кислота.
Взаємодія концентрованої сірчаної кислоти з металами відбувається згідно схеми:
+ Н2О4(конц.)О4 + О2 (, Н2) + Н2О.
Отже, концентрована сірчана кислота окислює металами, утворюючи сульфат відповідного металу, продукт свого відновлення - SO2, S чи H2S (в залежності від відновлювальної здатності металу) та воду.
Відповідний баланс електронів:
; ;
2Fe + 6H2SO4(конц.)Fe2(SO4)3 + 3SO2 + 6H2O
4Zn + 5H2SO4(конц.) 4ZnSO4 + H2S + 4H2O
Взаємодія і розведеної, і концентрованої азотної кислоти з металами відбувається згідно схеми:
+ НО3О3 + О2 (О, 2O, Н4О3) + Н2О.
Отже, азотна кислота взаємодіє з металами, утворюючи нітрат відповідного металу, продукт свого відновлення - NO2, NO, N2 чи NH3 (який в присутності НNO3 одразу утворює NH4NO3) (в залежності від відновлювальної здатності металу) та воду.
Відповідний баланс електронів:
; ; ;
Із електронних балансів видно, що у всіх випадках окисником виступає кислота, а в процесі реакції вона відновлюється, відповідно метал є відновником і в процесі реакції він окислюється.
3Cu + 8HNO3(розв.)3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O
4Zn + 10HNO3(розб.) 4Zn(NO3)2 + NH4NO3 + 3H2O
Реакції розкладу: Оскільки кисневі кислоти є продуктами приєднання води до відповідних кислотних оксидів, то при створенні відповідних умов (зокрема, температури) можливі обернені реакції розкладу: під час нагрівання кисневі кислоти розкладаються на кислотний оксид та воду:
H2SO4H2 О+SO3
4HNO32H2O+4NO2+O2
Окремі кислоти (Н2СО3, Н2SО3) є нестійкими, вони легко розкладаються в момент утворення, і тому можуть існувати тільки у водних розчинах..
Порівняння окисно-відновних властивостей кислот в періодах та групах:
Окисні властивості кисневмісних кислот неметалів в вищих ступенях окиснення різноманітні.
Азотна кислота - і концентрована, і розведена, - сильний окисник, що здатний окислювати практично всі метали (золото і платину розчиняє тільки суміш концентрованих азотної та соляної кислот - “царська водка”), механізм взаємодії був розглянутий вище. Деякі метали - Al, Cr, Fe- при контакті з концентрованою кислотою покриваються плівкою нерозчинних оксидів (пасивуються), тому далі не розчиняються.
Окрім металів, азотна кислота здатна окислювати і неметали згідно схеми
+ НО3Оn + О2 (О) + Н2О;
утворений оксид неметалу (Оn) може сполучатися з частиною води і утворювати відповідну кислоту.
S + 6HNO3(конц.) H2SO4 + 6NO2 + 2H2O
S + 2HNO3(розв.) H2SO4 + 2NO
Азотна кислота здатна окислювати і інші сполуки, що мають відновні властивості, наприклад ті, що містять , та .
Ортофосфатна кислота H3PO4(Р розташований під N в V групі періодичної системи) не використовується в якості окисника, хоча може виступати таким, що використовується при одержанні фосфору:
2Ca3(PO4)2+10C+6SiO2 6CaSiO3+10CO+P4
Таким чином, в групах окислювальна здатність елементів послаблюється зверху вниз. Розташована одному періоді з ортофосфорною сульфатна кислота - концентрована сульфатна кислота - досить сильний окисник (окислює всі метали, окрім благородних, багато неметалів і інші відновники):
Cu+2H2SO4 CuSO4+SO2+2H2O
C+2H2SO4 CO2+2SO2+2H2O
2Р + 5H2SO4(конц.) 2Н3РО4 + 5SO2+ 2H2O
S + 2H2SO4(конц.)3SO2 + 2H2O
8KI+5H2SO4 4I2+H2S+4K2SO4+4H2O
Хлорна кислота - сильний окисник, здатна взаємодіяти з оксидом сульфуру(ІУ) і вуглецем:
HClO4+4SO2+4H2O 4H2SO4+HCl
HClO4+2C 2CO2+HCl
Таким чином, хоча в цілому порівняння властивостей Н3РО4, H2SO4 і HClO4 затруднене в зв'язку з різними умовами їх існування (концентрації в водних розчинах, стійкості при нагріванні та інших факторів), однак спостерігається тенденція посилення окисних властивостей у елементів одного й того ж періоду зліва направо.
Зручно порівнювати кислотні та окисні властивості кислот одного елементу, який знаходиться в різних ступенях окиснення:
H2S, H2SO3, H2SO4
Посилення кислотних властивостей із зростанням ступеня окиснення елементу пояснюється тим, що із зростанням позитивного заряду елементу зміцнюється його зв'язок з негативно зарядженим Оксигеном, що призводить до послаблення хімічного звязку О з Н.
Сполуки неметалів в проміжних ступенях окиснення можуть виступати і в якості відновників при взаємодії з енергійними окисниками:
2H2SO3+O2 2H2SO4 2HNO2+O2 2HNO3
5HNO2+2KMnO4+3H2SO4 2MnSO4+5HNO3+K2SO4+3H2O
і в якості окисників:
H2SO3+2H2S 3S+3H2O 2HNO2+2HI I2+2NO+2H2O
Сполуки неметалів в найнижчих ступенях окиснення виступають тільки в якості відновників при взаємодії окисниками:
16HCl+2KMnO4 2KCl+2MnCl2+5Cl2+8H2O
В ряду HF-HCl-HBr-HIзростає сила кислот та їх відновна здатність:
H2SO4(конц.)+2HCl
H2SO4(конц.)+2HBr SO2+Br2+2H2O
H2SO4(конц.)+8HI H2S+4I2+4H2O
Одержання кислот
До загальних способів одержання кислот можна віднести наступні:
1) безкисневі кислоти одержують розчиненням у воді відповідних водневих сполук неметалів;
2) кисневі кислоти одержують взаємодією відповідних оксидів з водою; 3) і кисневі, і безкисневі кислоти одержують дією на їх солі інших кислот (більш сильних або менш летких);
4) і кисневі, і безкисневі кислоти одночасно одержують гідролізом галогенангідридів кислот;
5) окисленням окремих неметалів сильними окисниками. Окремі кислоти одержують в промисловості.
Нижче в таблиці наведено способи одержання деяких кислот (в т.ч. в промисловості) та коротка характеристика кислот.
Одержання |
Характеристика кислоти |
||
HF |
2Н2O+2F24HF+O2 CaF2+H2SO4 CaSO4+2HF |
Слаба кислота (із-за наявності водневих зв'язків); взаємодіє з SiO2 (кислотним оксидом): SiO2+HF SiF4+H2О, тому її не можна зберігати в скляному посуді |
|
HCl |
Лабораторне: NaClсух.+H2SO4конц.NaНSO4+2HCl Промислове: 2NaClсух.+H2SO4конц.Na2SO4+2HCl H2+Cl2 2HCl |
HClконц.: 42 %, 1,2 г/мл. Сильна кислота; концентрована проявляє відновні властивості. |
|
HClO |
Cl2O+HOH 2HClO Cl2+HOHHCl+HClO |
Відома тільки у водному розчині слаба кислота, нестійка (розклад.): HClO HCl+O, дуже сильний окисник |
|
HClO2 |
2ClO2+HOHHClO2+HClO3 |
Відома тільки у водному розчині слаба кислота, нестійка, дуже сильний окисник |
|
HClO3 |
2ClO2+HOHHClO2+HClO3 2ClO3+HOHHClO3+HClO4 КclO3+H2SO4KHSO4+HClO3 |
Відома тільки в розбавлених розчинах, сильна кислота; дуже сильний окисник: концентрований розчин може самодовільно вибухати |
|
HClO4 |
2ClO3+HOHHClO3+HClO4 КСlO4+H2SO4KHSO4+HClO4 |
Безбарвна, дуже гігрорскопічна рідина. З усіх кисневих кислот найбільш сильна, стійка, проте вибухонебезпечна, сильний окисник. |
|
HBr |
PBr3+3H2O H3PO3+3HBr |
Сильна кислота, проявляє відновні властивості |
|
НІ |
PІ3+3H2OH3PO3+3HІ |
Сильна кислота, сильний відновник (окислюється киснем повітря) |
|
HІO3 |
I2+5Cl2+6H2O 2HIO3+10HCl |
Сильна кислота |
|
H2S |
Лабораторне: FeS+2HClFeCl2+H2S |
Дуже слаба кислота, сильний відновник |
|
H2SО3 |
SO2+H2O H2SО3 |
Досить слаба, існує тільки у водному розчині, нестійка: H2SО3 Н2О+SО2; відновник, слабий окисник |
|
H2SО4 |
Промислове (3 етапи): 4FeS2+11О2 2Fe2O3+8SO2 2) SO2+O2SO3 3) SO3 розчиняють в H2SО4конц. |
Важка масляниста безбарвна рідина, поглинає воду з виділенням дуже великої кількості теплоти, тому при розбавленні необхідно приливати кислоту до води. Розведена кислота -сильна кислота, слабий окисник; концентрована кислота - слаба ксилота, сильний окисник, пасивує залізо. |
|
HNO2 |
NaNO2+HClNaCl+HNO2 |
Слаба кислота, нестійка (існує тільки при низьких температурах і тільки в розбавлених розчинах) - розклад.: 3НNО2НNО3+2NO+Н2О. Проявляє і окисні, і відновні властивості |
|
HNO3 |
Лабораторне: 2NaNO3сух.+H2SO4конц.Na2SO4+2HNO3 Промислове (3 етапи): 4NH3+5O24NO+6H2O 2NO+O2 2NO2 4NO2+O2+2H2O 4HNO3 |
Безбарвна рідина, “димить” на повітрі, змішується з водою в любих співвідношеннях, використовується концентрований розчин (65%). Сильний електроліт, сильний окисник. Не розчиняє тільки Au, Pt, Ir, Rh; на холоду пасивує Fe, Cr |
|
Н3РО3 |
PCl3+3H2OН3РО3+3HCl |
Безбарвні кристали, що розпливаються на повітрі, при нагріванні розкладається: 4Н3РО3 3Н3РО4+РН3 Двохосновна кислота: 2NaOH+ Н3РО3Na2HРО3+2H2O Відновник: AgNO3+2H3PO3Ag+2H3PO4+NO |
|
HPO3 |
P2O5+ H2O 2HPO3 |
Скловидна маса, добре розчинна у воді, ядовита |
|
H3PO4 |
P2O5+ 3H2O 2H3PO4 3P+5HNO3+2H2O 3H3PO4+5NO Промислове (для одержання добрив): Ca3(PO4)2+3H2SO4 3CaSO4+2H3PO4 |
Прозорі кристали, що плавляться при 42,3оС; з водою змішується в любих співвідношеннях, використовується 85% водний розчин. Електроліт середньої сили. Трьохосновна кислота. Не отруйна. Не окисник. |
|
H4P2O7 |
2Н3РО4H4P2O7+H2O |
||
Н2СО3 |
СО2+ H2O Н2СО3 Na2CO3+2HCl 2NaCl+H2CO3 |
Дуже слабий електроліт, малостійка, існує тільки в розбавлених розчинах, при нагріванні розкладається. Двохосновна кислота. |
|
H2SiO3 |
Na2SiO3+CO2+H2O Na2CO3+H2SiO3 |
Студениста, нерозчинна в воді речовина. Дуже слаба (слабша за вугільну) і малостійка кислота: H2SiO3H2O+SiO2 |
|
Н3ВО3 |
В2О3+Н2О Н3ВО3 |
Білі кристалічні речовини, добре розчинні у воді; у водному розчині діють як слабкі одноосновні кислоти: Н3ВО3+Н2О Н[В(ОH)4]; при нагріванні втрачають воду: 2Н3ВО3 НВО2 В2О3 |
|
НВО2 |
Н3ВО3 НВО2+Н2О |
||
ізополікислоти складу хВ2О3yН2О |
Використання кислот
HF - для одержання фторорганічних речовин, у виробництві рідкісних металів
HCl - для одержання солей, для травлення металів в техніці, як реактив в хімічних лабораторіях, в органічному синтезі.
HBr - для одержання бромідів
H2SО4 - для одержання соляної, азотної, фосфорної, плавикової і багатьох органічних кислот методом обміну, для одержання фосфорних і азотних добрив, органічних сульфосполук, для очистки різних газів, входить в склад нітруючих сумішей, використовується в виробництві барвників і вибухових речовин, для зарядки акумуляторів і т.д.
Важливіші кислоти
Хлориди Cln: NaCl (кам'яна, або поварена сіль) - сировина для одержання хлору, їдкого натру, натрію, хлороводню, соди; KCl - калійне добриво; CaCl2 - для осушування газів; BaCl2 - ядохімікат; ZnCl2 - для протравки.
Гіпохлорити (ClО)n утворюються разом з хлоридами при взаємодії хлору з розчинами лугів при кімнатній температурі:
2Ca(OH)2+2Cl2CaCl2+Ca(ClO)2+2H2O
CaCl(OCl) або CaOCl2 (хлорне, або білильне вапно) - дуже сильний окисник (CaOCl2+CO2CaCO3+Cl2) - відбілююча і дезинфікуюча речовина (2CaOCl2+H2O+CO2CaCO3+CaCl2+2HClO)
Гіпохлорити та хлорити в вільному стані нестійкі, а у водному розчині є сильними окисниками.
Хлорати (ClО3)n утворюються при електролізі водних розчинів хлоридів, а також при розчиненні хлору в гарячому розчині лугу:
6КOH+3Cl2 5КCl+КСlO3+3H2O
КСlO3 (бертолетова сіль) - сильний окисник (КСlO3+6HCl 3Cl2+KCl+3H2O), використовується для одержання кисню в лабораторії (2КСlO32КСl+3O2), для виробництва вибухових речовин, для одержання перхлоратів (4КСlO33КСlO4+КСl).
Сульфіти 2(SО3)n при нагріванні розкладаються з утворенням сульфату та сульфіду: Na2SO3 3Na2SO4+Na2S
Сульфати 2(SО4)n найчастіше використовуються у вигляді кристалогідратів:
Na2SO410H2O (глауберова сіль) - для виробництва соди і в виробництві скла; СaSO42H2O (гіпс) - у будівництві; MgSO47H2O (гіпс) - в медицині; FeSO47H2O (залізний купорос) - для консервування дерева, виготовлення чорнила; СuSO45H2O (мідний купорос) - для боротьби з грибками, виробництва мідних покрить, одержання сполук купруму;
подвійні солі сульфатів одно- і тривалентного металу називаються галунами, їх використовують при виробці шкіри: KCr(SO4)212H2O (K2SO4Cr2(SO4)324H2O).
Нітрати (NО3)nмалостійкі при високій температурі, вони розкладаються по різним схемам в залежності від активності металу солі:
Ме розташований в ряду активності лівіше Mg (включно іMg):
(NО3)n(NО2)n + O2
2NaNO3 2NaNO2 + O2
Сa(NO3)2Сa(NO2)2+ O2
Ме розташований в ряду активностівід Al доCuвключно:
(NО3)nOn+NO2 + O2
2Cu(NO3)2 2CuO + 4NO2 + O2
4Al(NO3)22Al2O3 + 8NO2 + O2
Ме розташований в ряду активності правіше
Cu:(NО3)nMe + NO2 + O2
2AgNO32Ag + 2NO2 + O2
Широко використовуються нітрати амонію, калію, натрію, кальцію (селітри) як азотні добрива та для виробництва вибухових речовин.
Фосфати 3(РО4)n, гідрофосфати 2(НРО4)n, дигідрофосфати (Н2РО4)n
Фосфорні добрива:
Фосфоритна мука: подрібнений фосфорит Са3(PO4)2
Простий суперфосфат: Са3(PO4)2+2H2SO4 2CaSO4+Ca(H2PO4)2
Подвійний суперфосфат: Са3(PO4)2+4Н3РО4 3Ca(H2PO4)2
Преципітат: Са(ОН)2+Н3РО4CaHPO4H2O+H2O або СаСО3+Н3РО4CaHPO4H2O+СO2
Амофоси: NH3+H3PO4NH4H2PO4 та 2NH3+H3PO4 (NH4)2HPO4
Карбонати 2(CО3)n, гідрокарбонати (НCО3)n
властивості: розклад при прокалюванні: 2(CО3)n 2Оn+CO2 (окрім карбонатів лужних металів);
при взаємодії з сильними кислотами утворюється
СО2: 2(CО3)n+2HClCl n+Н2О+СО2
Na2CO3 (cода), NaHCO3 (питна cода)
одержання в промисловості: 1) аміачний метод: NH3+CO2+H2O NH4HCO3
NH4HCO3+NaCl NaHCO3+NH4Cl
NaHCO3Na2CO3+H2O+CO2
2) сульфатний метод: Na2SO4+2C Na2S+2CO2
Na2S+CaCO3 CaS+ Na2CO3
Вапняк (мармур, крейда) СаСО3
Силікати 2(SiО3)n
Na2SiO3, K2SiO3 - рідке скло
На основі силікатів відбувається виробництво скла, кераміки, цегли, цемент: кварцеве скло одержують переплавкою диоксиду кремнію; віконне чи пляшкове скло виготовляють, нагріваючи суміш піску, вапняку, соди: ; для виробництва фарфору, фаянсу та гончарних виробів викоритовують шихту з глини, кварца та польового шпату; для виготовлення цегли виготовляють шихту з глини і піску; цемент виготовляють відпалом суміші глини, вапняку і піску.
Борати - солі борних кислот
Бура Na2B4O7Н2О - сіль ізополікислоти складу 2В2О3Н2О
одержання: 2NaOH+4H3BO3 Na2B4O7+7Н2О
властивості: Na2B4O7+ H2SO4+5Н2О Na2SO4+4H3BO3
Na2B4O7+ CoO 2NaBO2Co(BO2)2 (склоподібні перли)
Тестові завдання:
Поділ елементів на метали і неметали, їх положення в періодичній таблиці.
Відмінність будови атомів неметалів від металів. Відмінність у їх фізичних і хімічних властивостях.
Характеристика оксидів неметалів.
Загальна характеристика елементів головної підгрупи УІІ групи.
Добування водню в лабораторії і промисловості.
Хімічні властивості водню.
Добування галогенів у лабораторії і промисловості.
Добування галогеноводнів і їх хімічні властивості.
Якісні реакції на Cl-, Br-, I-.
Поясніть причину різного проходження реакцій галогенідів натрію з концентрованою сірчаною кислотою.
Характеристика кисневмісних сполук хлору та їх солей.
Загальна характеристика елементів головної підгрупи УІ групи.
Виходячи з конфігурації зовнішньої електронної оболонки атомів елементів УІ групи головної підгрупи охарактеризуйте їх валентні можливості.
Лабораторні і промислові методи добування кисню.
Хімічні властивості кисню.
Добування сірки і її фізичні властивості.
Сірководень: добування, властивості.
Хімічні властивості сірки, її оксиди.
Добування та хімічні властивості сірчаної кислоти.
Закінчити рівняння реакцій
S+SO2SO2+H2O+Br2SO2+KClO3+ H2O SO2+KClO4+ H2O SO2+KMnO4+H2SO4H2SO4(конц.)+H2SO4(конц.)+PH2SO4(конц.)+CH2SO4(конц.)+KBrH2SO4(конц.)+NaIH2SO4(конц.)+MnO2+Na2SO3+KMnO4+ H2SO4K2Cr2O7+NaNO2+ H2SO4
характеристика елементів головної підгрупи У групи.
Аміак, його добування і хімічні властивості.
Оксиди азоту, їх добування і властивості.
Оксиди фосфору, їх добування і властивості.
Добування азотної і фосфорної кислоти.
Особливості взаємодії азотної кислоти з металами.
Хімічні властивості фосфору.
Фосфорні добрива.
Закінчити рівняння хімічних реакцій
N2+H2NH3+CuONH3+NaClONH3+O2NH3+O2NH3+HNO3NH4NO2NH4NO3P+HNO3(лщрц.)KNO2+H2SO4KNO3+KNO2+K2Cr2O7+ HNO3 KNO3+Cr(NO3)3+KI+KNO2+H2SO4I2+NO+FeCl2+NaNO2+NaOHNaAlO2+NO+SO2N2+HNO3HNO2NO2+NaOHCa3(PO4)2+H3PO4Ca3P2+H2O
Загальна характеристика елементів підгрупи вуглецю.
Хімічні властивості С. Карбіди.
Оксиди вуглецю.
Вугільна кислота, карбонати та гідрокарбонати.
Добування та хімічні властивості SiO2. Кремнієва кислота.
Добування скла та цементу.
Закінчити рівняння хімічних реакціCaO+CCaCO3+SiO2Na2CO3+SiO2Na2SO4+C+CaCO3+SiO2SiO2+HFSiO2+CSiO2+AlCa(OH)2+CO2(надлишок)Si+NaOH+H2OC+H2SO4(крнц.) C+HNO3(конц.) C+CO2CuO+CCO+NaOHCO+O2CO+H2CO+Cl2Si+HF+HNOодні сполуки бору і його добування.
Хімічні властивості бору.
Оксид бору та борна кислота.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Бінарні сполуки як сполуки, до складу яких входять два різні елементи. Характеристика галогенідів природних – солей галоїдоводневих кислот. Що таке халькогеніди та карбіди. Оксид як бінарна сполука кисню з іншими елементами. Різновиди оксидів, їх якості.
доклад [9,8 K], добавлен 02.10.2009Класифікація хімічних елементів на метали і неметали. Електронні структури атомів. Електронегативність атомів неметалів. Явище алотропії. Будова простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Одержання неметалів. Реакції іонної обмінної взаємодії.
курс лекций [107,6 K], добавлен 12.12.2011Характеристика поняття розчинів - гомогенних (однорідних) систем, що складаються з двох і більше компонентів і продуктів їх взаємодії. Теорія електролітичної дисоціації - розпаду електролітів на іони під час розчинення їх у воді. Теорії кислот і основ.
реферат [16,2 K], добавлен 25.04.2010Біологічно активні вітаміноподібні сполуки. Структурні компоненти вітамінів. Здатність синтезуватися у тканинах. Інозитол. Карнітин. Ліпоєва кислота. Параамінобензойна кислота. Біофлавоноїди. Пангамова кислота. Оротова кислота. Убіхінон. Вітамін U.
реферат [389,0 K], добавлен 04.12.2008Характеристика неорганічних кислот (сірчана, соляна, азотна), лугів (гідроксиди натрію та калію) та солей (нейтральні, кислі, основні). Вивчення вимог техніки безпеки щодо пакування, транспортування і зберігання небезпечних хімічних матеріалів.
реферат [21,9 K], добавлен 09.02.2010Загальні відомості про комплексні сполуки та принципи їх класифікації. Загальні принципи будови. Поняття про хелати. Координаційні сполуки за природою ліганда, за знаком заряду комплексу. Природа координаційного зв’язку. Номенклатура комплексних сполук.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.05.2011Диссоциирование кислот на катион водорода (протон) и анион кислотного остатка в водных растворах. Классификация кислот по различным признакам. Характеристика основных химических свойств кислот. Распространение органических и неорганических кислот.
презентация [442,5 K], добавлен 23.11.2010Поняття, класифікація, будова і біологічна роль гетероциклічних сполук. Фізичні і хімічні властивості гетероциклів. Біциклічні сполуки з п'ятичленними гетероциклами. Ароматичні сполуки з конденсуючими ядрами. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом.
курсовая работа [434,7 K], добавлен 05.12.2015Экстракция кислот реагентами группы диантипирилметана в органические растворители; свойства реагентов; закономерности экстракции минеральных и органических кислот. Исследование совместной экстракции хлороводородной и бензойной кислот диантипирилалканами.
дипломная работа [619,4 K], добавлен 13.05.2012Вивчення хімічного складу і структурної будови нуклеїнових кислот. Характеристика відмінних рис дезоксирибонуклеїнових кислот (ДНК) і рибонуклеїнові кислоти (РНК). Хімічні зв'язки, властивості і функції нуклеїнових кислот, їх значення в живих організмах.
реферат [1,2 M], добавлен 14.12.2012