Планування мікрорайону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Вихідні дані

Містобудівні розрахунки

Характеристика прийнятого зонування території

Характеристика детального планування

Основні техніко-економічні показники

Охорона навколишнього середовища

Література

ВСТУП

Одним з головних завдань містобудування є створення високого рівня умов життя і громадського обслуговування населення.

Вимогам сучасності все більше відповідають мікрорайони і житлові групи.

Мікрорайон являє собою єдиний комплекс житлових і громадських будинків, пов'язаних між собою архітектурно-планувальним рішенням. Основою формування композиції житлового середовища є група житлових будинків. До складу мікрорайону входять декілька груп житлових будинків, дитячі установи, комунально-господарські установи, а також громадський центр, який є ядром композиції.

Мікрорайон найбільш відповідає вимогам правильної організації побутових процесів, інсоляції будинків і території, провітрюванню, захисту від шуму і пилу.

В курсовому проекті мені пропонується визначити: кількість жителів, кількість і склад житлових і громадських будинків, визначити найбільш раціональне розподілення території, розмістити всі елементи: житлові будинки, культурно-побутові і комунальні установи, дитячі заклади, зелені насадження, фізкультурні, ігрові та інші майданчики, шляхи транспортного і пішохідного руху. Особлива увага приділяється плануванню та забудові території групи житлових будинків. Також я розраховувала техніко-економічні показники житлової забудови. Мета даного курсового проекту -- допомогти нам краще опанувати складний процес містобудівного проектування. А також навчити самостійного працювати з нормативною та довідковою літературою

Вихідні дані

Номер запропонованого мені мікрорайону - № 16. Площа мікрорайону - 28 га. Має форму наближену до прямокутника.

Мікрорайон розташований в Полтавській області, яка відноситься до ІІ В 2 кліматичного району України з наступними розрахунковими характеристиками:

1. Розрахункова зимова температура -23°С

2. Середньомісячна температура в січні - -6,6°С, в липні - +20,1°С

3. Середньорічна температура - +7,6°С

4. Середньорічна вологість повітря - 74%



Місто					Повторюваність напрямів вітру. %
				Січень						Липень
	Пн.	Пн.Сх.	Сх	Пд.Сх.	Пд.	Пд.Зх.	Зх.	ПнЗх	Пн.	Пн.Сх.	Сх.	Пд.Сх.	Гід.	Пд.Зх.	Зх. ІПн.Зх.
Вінниця	12	13	7	11	15	14	14	14	23	11	5	6	8	8	14	25
Жмеринка	11	10	9,	11	16	12	16	15	17	9	6	8	8	7	18	27
Луцьк	4	4	8	13	18	14	23	16	7	6	7	8	10	12	26	24
Луганськ	5	10	27	15	5	12	17	9	10	13	13	7	4	11	23	19
Дніпропетр.	9	13	10	15	15	13	9	16	17	9	6	5	9	8	15	31
Кривий Ріг	15	16	15	11	9	11	12	11	22	15	7	5	4	9	15	23
Нікополь	9	20	18	13	8	11	11	10	19	16	11	6	5	13	13	17
Донецьк	7	13	16	26	5	13	12	8	14	15	13	10	5	12	15	16
Жбанів	9	23	24	3	4	12	12	13	12	11	8	6	10	15	13	25
Житомир	8	12	6	13	14	15	18	14	13	9	5	6	7	11	24	25
Коростень	7	8	8	12	15	15	21	14	14	7	6	7	7	8	26	25
Новоград-Вол.	5	8	12	14	15	11	22	13	9	9	8	10	7	9	24	24
Берегово	13	9	6	33	18	6	4	11	14	14	8	14	13	10	9	18
Ужгород	10	10	14	40	8	2	4	12	14	18	11	15	9	6	7	20
Хуст	4	19	36	9	3	6	18	5	7	22	20	9	5	10	19	8
Запоріжжя	13	17	14	12	13	13	10	8	22	19	8	5	9	10	10	17
Мелітополь	11	20	24	10	6	9	12	8	20	16	9	7	10	9	13	16
Івано-Франк.	5	1	8	27	4	7	25	23	9	2	5	13	3	7	18	43
Київ	11	10	11	12	9	11	20	16	18	12	8	7	5	8	18	24
Кіровоград	14	10	8	16	12	12	14	14	24	13	7	5	6	7	15	23
Євпаторія	10	38	7	2	12	12	10	9	10	17	9	2	9	22	18	13
Керч	13	18	12	4	14	8	9	22	11	11	4	6	11	8	16	23
Севастополь	13	3О	10	8	22	7	5	5	16	16	22	2	9	7	20	18
Сімферополь	5	23	11	17	12	19	7	>--'	11	12	17	20	6	14	17	8
Судак	60	2	1	2	10	10	2	13	50	6	1	1	22	10	2	8
Феодосія	11	6	4	6	11	10	11	41	9	13	5	8	9	8	22	26
Ялта	31	6	18	3	4	7	6	25	29	5	14	10	14	2	4	22
Дрогобич	4	7	13	17	7	21	17	14	7	6	6	9	8	14	26	24
Львів	4	6	9	16	12	18	23	12	7	7	5	7	9	14	31	20
Миколаїв	15	21	12	11	10	10	8	13	23	18	4	3	6	14	9	23
Ізмаїл	23	16	6	10	9	7	11	18	20	7	6	16	11	8	11	21
Одеса	19	15	11	5	8	11	14	17	22	8	3	6	15	12	12	22
Полтава	8	13	14	14	11	16	14	10	15	15	11	7	6	9	17	20
Рівне	7	5	8	13	14	14	27	12	10	¦ 7	5	8	7	11	29	23
Сарни	10	5	9	14	17	16	18	11	11	5	6	8	11	14	24	21
Конотоп	7	8	15	15	14	16	15	10	15	10	10	7	7	9	17	25
Суми	7	9	10	19	13	16	14	12	13	13	6	8	9	9	17	25
Тернопіль	7	5	10	19	14	8	18	19	11	6	7	9	6	8	22	31
ізюм	6	11	17	13	10	19	15	9	11	13	7	8	6	16	16	23
Харків	9	12	16	17	10	12	13	11	17	14	12	9	4	9	14	21
Кам.-Подільській	9	5	10	35	6	2	7	26	18	5	4	12	6	5	11	39
Хмельницький	5	5	/	21	14	10	18	20	8	6	6	10	6	9	23	32
Умань	11	10	8	16	11	12	12	20	18	10	6	5	6	7	13	35
Черкаси
Прилуки	8	12	10	17	14	13	12	14	14	11	9	8	5	7	16	ЗО
Чернігів	10	10	11	12	14	14	16	13	18	9	10	7	7	8	17	24
Чернівіці	3	2	19	20	4	6	10	36	6	3	8	11	4	7	18	43

Містобудівні розрахунки

· Розрахунок чисельності населення і житлового фонду

Задоволення потреб населення мікрорайону житловим фондом забезпечення підбором і розміщенням на його території відповідного числа житлових будинків.

Загальна площа у всіх будинках повинна відповідати розрахунковому житловому фонду.

1. Визначаємо площу мікрорайону - га.

2. Поверховість забудови приймається: 5; 9; 12 поверхів.

У відповідності з прийнятою поверховістю за нормами визначення щільність житлового фонду брутто.

Так, як при забудові мікрорайону приймається змішана поверховість житлових будинків, то визначаємо щільність житлового фонду брутто пропорційно відсоткову співвідношенню будинків різної поверховості.

Пбр- щільність житлового фонду

М2*2 (нормативний показник) залежить від кількості поверхів.

Пбр 9-ти - 6600% таких будинків

Пбр 5-ти - 5300% таких будинків

Пбр 12-ти - 6900% таких будинків

Пбр. сер. =П1*а1+П2*а2+П3*а3=6430

3. Житловий фонд мікрорайону визначається за формулою:

А=28*Пбр. сер. = 180040

А - Житловий фонд вимір.

28 - Площа мікрорайону.

Пбр. сер. - Щільність житлового фонду.

4. Населення мікрорайону визначається на основі житлового фонду і норм забезпеченості загальну площу і квартири на одного чоловіка за формулою:

Н - кількість населення; А - житловий фонд; N - Норма забезпечення загальної площі квартири на одного чоловіка (N=18 м2).

· Вибір типу житлової забудови і розрахунок обслуговуючих установ

Задоволення потреб населення мікрорайону житловим фондом забезпечення підбором і розміщенням на його території відповідного числа житлових будинків.

1. Розрахунок кількості житлових будинків.

Загальний житловий фонд становить:

1) підрахуємо житловий фонд населення будівель різної поверховості.

9-пов. - 50% 6600*0,5=3300*28=92400

5-пов - 20% 5300*0,2=1060*28= 29680

12-пов -30% 6900*0,3=2070*28=57960

92400+29680+57960= 180040

2) Розрахунок 12-ти поверхових будинків.

Житловий фонд для 12-ти поверхових будинків становить

Y=6*5100=30600

57960-30600=27360

27360/3480=7,86

+ - 7к-ть будинків

0,86 - остача 0,86*3480=2992,8

YYYYYY-6 будинків трилистого типу.

+ + + + + + + -7 будинків хрестоподібного типу.

3) Розрахунок 9-ти поверхових будинків.

Житловий фонд 9-поверхових будинків становить - 92400

- 6 - 12*2050

92400-24600=67800

67800/3500=19,37

- 18 - кількість секцій

0,37 - остача 0,37*3500=1295

- 6 будинків дзеркального типу

З 18 секцій формуємо 5 будинків по 3 секції і 2 будинки по 2 секції:

4) Розрахунок 5-ти поверхових будинків.

Житловий фонд 5-ти поверхових будинків становить - 29680

29680/1550=19,15

-19 секцій

0,15 - остача 0,15*1550=232,5

З 19 секцій формуємо 5 будинків по 3 секції і два будинки по 2 секції:

5) Загальна остача:

2992,8+1295+232,5=4520,3

Підбираємо один баштовий будинок «+» типу.

2. Розрахунок та вибір обслуговуючих установ

1) Розрахунок дитячих садочків.

Виходячи з норм 100-120 місць на 1000 жителів, отримуємо такі дані: 100*10,002=1000,2

Згідно з ДБН В.2.2-4-97 місткість дошкільних закладів загального типу, не повинна перевищувати 280 місць, (14 груп) кількість поверхів 1-2. Виходячи з цього, підбираємо кількість дитячих садочків. 3*280=840; 1000-840=160

2) Розрахунок шкіл.

Виходячи з норми 160-180 місць на 1000 жителів отримуємо такі дані: 160*10=1600. Виходячи з цього по каталогу підбираємо одну школу на 1600 чоловік.

6) Розрахунок земельних ділянок для дитсадочків. Виходячи з норм 35 м2 на одне місце отримаємо такі дані:

280*35=9800=0,98 га; 160*40=6400=0,64 га.

7) Розрахунок земельної ділянки для школи. Згідно з ДБН земельна ділянка для школи на 1600 місць становить 2,7 га.

8) Розрахунок кількості і площ всіх підприємств і установ обслуговування робиться згідно з ДБН 360.92**, а також враховуються вимоги їх розміщення на ділянках, відстані від їх меж до будівель і споруд, розміщення відносно червоних ліній.

Згідно з ДБН торгівельно-побутові установи повсякденного користування можна розміщувати в одному будинку - блоці мікрорайонного центру.

Виходячи з цього підбираємо по каталогу один громадський центр на 10000 жителів.

Згідно з ДБН земельна ділянка для громадського центру становить 1,1 га.



Характеристика прийнятого зонування території

З метою раціонального використання площі і доцільного розміщення забудови територію мікрорайону необхідно розділити на окремі функціональні зони. Так як окремі елементи мікрорайону мають різне призначення, необхідно скласти схему функціонального зонування. Схему виконано в М 1:5000, на ній умовними позначеннями (штрихуванням, кольором) показано основні зони мікрорайону:

1 .Житлова, де розміщують житлові будинки.

2.Громадський центр і зона розміщення магазинів.

З.Зона школи.

4.Зона дитячих дошкільних закладів.

5. Сад мікрорайону.

б. Комунально-господарська зона.

Для визначення розмірів кожної зони складається попередній баланс території мікрорайону. При цьому площа житлової зони визначається у відповідності з розрахунком щільності житлового фонду, а площу обслуговуючих установ у відповідності з нормативними даними (показниками). Отримані дані зводять у таблицю попереднього балансу території функціональних зон.

Таблиця попереднього балансу території функціональних зон

№ п/п	Зони мікрорайону	Розмір ділянки
		га	%	м2/чол
1	Житлова	13,9	49,65	13,9
2	Громадський центр	1,1	3,93	1,1
3	Школи	2,72	9,71	2,7
4	Дитячі садки	3,58	12,79	3,6
5	Сад мікрорайону і фізкультурні	6	21,43	6
6	Комунально-господарська	0,7	2,49	0,7
Разом	28	100	28

Дані попереднього балансу є основою для складання схеми функціонального зонування.

Розміщення функціональних зон проводиться з урахуванням наступних особливостей кожної з них.

Житлову зону розміщують по периметру мікрорайону. Зовнішніми її межами є червоні лінії вулиць, які обмежують мікрорайон, вздовж яких створюється смуга захисних зелених насаджень, внутрішні межі - ділянки шкіл, дитячих садочків, мікрорайонний сад.

Житлова зона може складатися з окремих житлових груп від 2 до 4 тисяч жителів. В розривах між такими групами можуть розміщуватися: торгівельні підприємства, гаражі та інші комунальні установи або зелені насадження.

Громадський центр розміщують біля найбільш значної магістральної вулиці. Між будинком громадського центру і вулицею створюють площу шириною 20-30 м.

Ділянки шкіл і дитячих садочків проектують по внутрішньому периметру житлової зони. Вони приєднуються до мікрорайонного саду. їх розміщення погоджується з радіусами обслуговування.

Сад мікрорайону розміщують в центрі мікрорайону, або на місці існуючого зеленого масиву, чи на ділянках, непридатних для забудови.

Фізкультурні майданчики проектують в межах мікрорайонного саду або на окремо виділеній ділянці, яка віддалена від житлової забудови, щоб не порушувати умов проживання населення. Якщо територія мікрорайону мала, фізкультурні майданчики можна поєднувати з спортивним ядром школи.

Комунально-господарська зона (гаражі, котельні,...) потребує найбільшої ізоляції від інших зон, тому її розміщують на віддалених ділянках від шкіл, дитячих садочків і житлових будинків.

На схемі функціонального зонування необхідно показати обслуговування житлової зони підприємствами повсякденного обслуговування. Для цього на схему наносять радіуси обслуговування.

Характеристика детального планування

Характер забудови житлової території Будинки в житловій зоні проектують у вигляді окремих груп і комплексів. Групи будинків повинні розміщуватись так, щоб всередині утворювався простір (двори), де розміщують озеленені ділянки, майданчики для відпочинку дорослих і гри дітей та інші майданчики. Великий вплив на систему планування житлової зони має інсоляція і рельєф. Слід пам'ятати, що при паралельному і близькому розміщенні будинків, навіть при правильній їх орієнтації, інсоляція житлових приміщень нижніх поверхів буде недостатня. Щоб уникнути такої проблеми, між будинками нормами передбачаються відповідні розриви.

На розміщення житлової забудови також впливає рельєф. Зменшення об'ємів земляних робіт може бути досягнуто при розміщенні будинків вздовж горизонталей. Але вимоги орієнтації являються більш вагомими. Будинки розміщують так, щоб створити найкращі умови проживання людей - інсоляція житлових приміщень, просторі житлові двори, максимальна ізоляція від вуличного шуму і пилу, максимальне озеленення.

Вимоги інсоляції враховують також при улаштуванні житлових дворів, куди повинно проникати сонячне світло. Для цього двори при групах житлових будинків потрібно розкривати на південь або на південний схід. В житлових дворах не повинно бути не опромінених сонцем ділянок.

Розміщення різних за призначенням майданчиків та їх обладнання

В дворах житлових груп розміщують такі майданчики: дитячі ігрові, для відпочинку дорослих і господарські.

Дитячі ігрові майданчики проектують з урахуванням вікових груп дітей:

до 3-х років;

від 3х до 7-ми;

від 7-ми до 12-ти.

В залежності від типу і призначення майданчики повинні бути відповідно обладнані.

Майданчики для дітей до 3-х років розміщують в найбільш ізольованій і озелененій частині двору, а для 3-х - 7-ми років - в місцях, які добре видно з вікон будинків і максимально ізольованих від проїздів і господарських майданчиків.

Майданчики для дітей від 7-ми до 12-ти років проектують трохи далі від інших, так як вони призначені, як правило, для більш шумних ігор.

Поєднуючи майданчики пішохідними доріжками треба слідкувати, щоб вони не були прохідними.

Майданчики для відпочинку дорослих максимально ізолюють від дитячих ігрових і господарських майданчиків. (вказати норми з ДБН 360.92**)

Господарські майданчики призначені для розміщення сміттєзбиральників, сушки білизни, вибивання килимів, для короткочасної стоянки індивідуальним автомобілем.

Майданчики для короткочасної стоянки автомобілів бажано розміщувати біля кожного будинку. Майданчики повинні вміщати 4-5 автомобілів, а розрахунок площі -25 м2 на 1 автомобіль.

Майданчики для сушіння білизни розміщують на відстані не більше 100 м від входу в будинок і не ближче 20 м від вікон, на ділянках, добре освітлених сонцем.

Господарські майданчики призначені для розміщення сміттєзбірників, сушки білизни, вибивання килимів, для короткочасної стоянки індивідуальних автомобілів.

Майданчики для короткочасної стоянки автомобілів бажано розміщувати біля кожного будинку. Майданчики повинні вміщати 4-5 автомобілів, а розрахунок площі -25 м2 на 1 автомобіль.

Майданчики для сушіння білизни розміщують на відстані не більше 100 м від входу в будинок і не ближче 20 м від вікон, на ділянках добре освітлених сонцем.

Майданчики для вибивання килимів мають розміри до 20 м2, їх потрібно ізолювати зеленими насадженнями від вікон житлових будинків та інших майданчиків. Зручно їх розміщувати біля торців будинків без вікон.

Майданчики для сміттєзбірників розміщують не ближче 20 м від вікон і входів і до 100 м від найбільш віддаленого входу в будинок.

Майданчики для сміттєзбиральників повинні бути шириною 1,5 м, мати тверде покриття вище рівня землі на 10 см. Розміщення їх тісно пов'язано з мікрорайонними проїздами. Площі всіх майданчиків розраховуємо у відповідності з ДБН 360-92* *.

Норми розміщення майданчиків згідно з ДБН 360-.92**

Майданчики	Питомі розміри майданчиків кв.м на 1 люд.	Найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, м
Ігрові для дітей дошкільного й молодшого і шкільного віку	0,7	12
Для відпочинку дорослого населення	0,1	10
Для занять фізкультурою	0,2	10 - 40
Для господарських цілей	0,3	20
Для вигулу собак	0,3	40
Для стоянки автомашин	0,8	(згідно табл.. 7.5)

Примітка 1. Відстані від майданчиків для занять фізкультурою установлюються залежно від їхніх шумових характеристик; від майданчиків для сушіння білизни - не нормуються; відстань від майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків, ігрових майданчиків для дітей і відпочинку дорослих треба приймати не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до найбільш віддаленого входу у житловий будинок - не більше 100 м.

Примітка 2. Допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.

Опис ділянок обслуговуючих установ

містобудівний територія планування житловий

Проїзди до громадського-торгівельного центру проектують тільки для обслуговування будинку центру. На ділянці передбачають невеликий господарський двір. Зі сторони житлової зони до громадського центру повинні підходити пішохідні доріжки і алеї, їх правильне розміщення створює зручності для відвідувачів.

Ділянки дитячих садочків і школи обладнуються відповідно до діючих норм ДБН В.2.2-3-97, ДБНВ. 2.2-4-97.

Озеленення мікрорайону

Дерева, кущі, газони, розміщені в різних зонах складають систему озеленення мікрорайону, яка включає в себе зелені насадження житлової зони, ділянок шкіл і дитячих садочків, мікрорайонний сад та захисні смуги біля гаражів і вздовж магістралей.

Сад мікрорайону є найбільшим зеленим масивом. Його територію бажано розподілити на мікро-зони: тихого відпочинку; активного відпочинку; для дитячих ігор.

У вирішенні планування і озеленення мікрорайону бажане вільне розміщення: доріжок, алей, майданчиків і рослинності. Все це надає саду живописний, пейзажний характер. Сад значно збагачується, коли до його території включають водойми. При проектуванні пішохідних шляхів слід пам'ятати про взаємозв'язок основних зон мікрорайону і намагатися прокласти їх по найкоротшій відстані. До саду мікрорайону може приєднуватися спортивна зона.

Частина майданчиків спортивної зони може бути розміщена в межах житлових груп. Найкраща орієнтація спортивних майданчиків -меридіональна.

Основні техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники проекту вираховують по завершеному в тонких лініях проекту планування мікрорайону. Одним з найголовніших показників є проектний баланс території мікрорайону. Його складають по тій же формі, що і попередній баланс. Попередній баланс відрізняється від попереднього тим, що складається не по нормативним показникам, а шляхом вимірів проекту. Попередній баланс території мікрорайону не повинен значно відрізнятися від попереднього. Крім попереднього балансу по проекту повинні бути виведені наступні показники:

№ п/п	Назва	Одиниця виміру	Кількість
1	Площа мікрорайону	га	28
2	Чисельність населення	чол..	10002
3	Житловий фонд	м2	180040
4	Середньозважена поверховість	пов.	8,3
5	Норма забезпечення заг. площ кв.	м2/чол	18
6	Щільність населення	чол../га	357,21
7	Площа території м-ну на 1 жителя	м2/га	27,99
8	Щільність житлового фонду	м2/га	6430

Охорона навколишнього середовища

Зелені насадження виконують багатофункціональну роль в плануванні житлових комплексів. Вони в значній мірі сприяють покращенню повітряного середовища, знижуючи інтенсивність забруднення повітря вихлопними газами автомобілів, пилом та іншими шкідливими речовинами, які викидаються в атмосферу.

Для охорони повітряного середовища від забруднення висаджують породи дерев з густою щільною кроною і низьким штамбом, швидкоростучі і стійкі до вихлопних газів.

Велике значення при забудові житлових територій має збереження природного ландшафту, котрий грає роль не тільки санітарно-гігієнічну, але, що особливо важливо, і естетичну. Для цього слід наскільки можливо охороняти існуючий рельєф місцевості, рослинний покрив і родючий шар землі, зберігати не тільки масиви, а й окремі цінні породи дерев, оберігати розташовані на території району водойми.

Здійсненню цих задач повинні сприяти планувальні прийоми: прокладання проїздів і пішохідних доріг в обхід існуючих цінних насаджень, прокладання підземних комунікацій на відстані не менше 5 м від груп дерев, використання ділянок з найбільшою естетичною і екологічною цінністю під тихі види відпочинку і прогулянки.

Література

1. ДБН 360 -92** Планування і забудова міських і сільських поселень. Держбуд України, Київ 2002.

2. ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів. Держкоммістобудування. Київ 1998.

3. ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів. Держкоммістбуд. Київ 1997.

4. М.И. Тосунова « Планировка городов и населенньїх мест». Москва В.Ш. 1986.

5. Т.Ф. Панченко Містобудування. Довідник проектувальника. Укрархбудінформ. Київ 2001.

6. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Укрархбудіформ. Київ 2002.

7. Г.Ф. Богацький «Курсовое проектирование по градостроительству». Київ «Будівельник» 1968.

8. Закон України про планування і забудову території. Київ 2007.

9. ДСТУ БА.2.4-95 Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту.

Размещено на Allbest.ru