Проектування підприємства громадського харчування

Характеристика технологічних об’єктів та комунікації генерального плану підприємства громадського харчування. Проектування складських, адміністративних і технічних приміщень, заготівельних цехів. Розрахунок фінансових результатів діяльності організації.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.03.2014
Размер файла 293,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

60 дБА

Загальна вібрація 1)віброприскорення

- 0,1 м/с2

- 50 дБ

2)віброшвидкість

- 0,2 м/с. 10-2

- 92 дБ

Локальна вібрація

1)віброшвидкість

- 2 м/с. 10-2

- 112 дБ

2)віброприскорення

- 2 м/с2

- 76 дБ

категорії 3 «а»

ДСН 3.3.6.037-99

ДСН 3.3.6.039-99

універсальний привід, подрібнювач сміття, холодильники, протиральна машина, тістомісильна машина, мийна машина

негативно впливає на слух, зір, послаблення уваги, підвищення напруги та зниження працездатності

4

теплове випромінювання

-

-

плита, пароконвектомат, фритюрниця, марніти, кавоварочна машина

опіки, небезпека в пожежному відношенні

5

гострі інструменти, жорсткість на поверхнях допоміжних матеріалів, інструментів та обладнання

-

-

ножі, терки, насадки овочерізки

порізи, подряпини

6

знижена температура повітря робочої зони

-

-

холодильники, розвантажувальна площадка

застуда

7

підвищена вологість повітря

65 %

ДСН 3.3.6.042-99

мийні кухонного, столового посуду, мийна тари, гарячий цех

негативний вплив на стан людини, порушення терморегуляції

8

слизькість підлоги

-

-

мийні приміщення

падіння, забиття

9

підвищений рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини

-

-

електричне обладнання (овочерізка, слайсер та інше), електрощитова

смерть, електричні опіки

10

відсутність або недостача природного світла

КПО - 1,5 %,

500 лк

ДБН В.2.5-28-2006

холодильні камери, складські приміщення, мийні приміщення, гардероби, адміністративні приміщення, коридори та ін.

падіння, забиття, поганий вплив на зір

5.2 Виділення та нормування чинників, які впливають на комфортні та безпечні умови праці

5.2 Визначення і нормування показників мікроклімату робочої зони

Мікроклімат визначається діючими на організм людини показниками температури, вологості та швидкості руху повітря і робить величезний вплив на стан організму людини в цілому, на його здоров'я, самопочуття і працездатність. На підприємстві, що розробляється виконуються роботи категорії - І а, ІІ а та ІІ б.

Нормовані показники мікроклімату для приміщень підприємства наведені в таблиці 5.2.1.

Таблиця 5.2.1 - Виробниче приміщення, період року, категорія роботи, що виконується, температура, відносна вологість, швидкість руху повітря

Найменування виробничого приміщення

Період року

Категорія роботи, що виконується

Температура, єС

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

1

Адміністративні

Холодний

Легка - І а

21-25

75

Не більше 0,1

2

Виробничі

Середньої важкості - ІІ а

17-23

75

Не більше 0,3

3

Загрузочна

Середньої важкості - ІІ б

13-23

75

Не більше 0,4

4

Адміністративні

Теплий

Легка - І а

22-28

55 при 28 єС

0,1-0,2

5

Виробничі

Середньої важкості - ІІ а

18-27

65 при 26 єС

0,2-0,4

6

Загрузочна

Середньої важкості - ІІ б

15-29

70 при 25 єС

0,2-0,5

5.2.2 Виявлення джерел виробничого шуму і вібрації та їх нормування

Джерелом виробничого шуму і вібрації на підприємстві є основне та допоміжне технологічне обладнання (таблиця 5.2.2).

Таблиця 5.2.2 - Технологічне обладнання, фактичне значення шуму, нормативне значення шуму, фактичне значення вібрації (локальна/загальна), нормативне значення вібрації (локальна/загальна)

Найменування одиниці технологічного обладнання

Фактичне значення шуму, дБА

Нормативне значення шуму, дБА

Фактичне значення вібрації (локальна/загальна), дБ

Нормативне значення вібрації (локальна/загальна), дБ

1

Камера холодильна збірного типу -5°С -15°С 7 мІ

25

60

46/31

112/92

2

Камера холодильна збірного типу +5°С+15°С 10 мІ

25

60

46/31

112/92

3

Камера холодильна збірного типу +5°С+15°С 9 мІ

25

60

46/31

112/92

4

Універсальний привід УММ-ПС

28

60

49/37

112/92

5

Холодильна шафа ШХ-0,56

18

60

28/14

112/92

6

М'ясорубка ПУ-06 МС-2-70

17

60

29/16

112/92

7

Холодильна шафа ШХ-0,56 М

18

60

28/14

112/92

8

Фаршемішалка ПУ-06 МС-4-7-8-20

28

60

46/27

112/92

9

Посудомийна машина МПФ-30-01

16

60

10/4

112/92

5.2.3 Виділення і нормування показників освітлення робочої зони

Виробничі приміщення підприємств громадського харчування повинні мати природне та штучне освітлення (ДБН В.2.5 - 28 -2006).

Система освітлення - сумісне. Природне освітлення в виробничих приміщеннях - бокове одностороннє, штучне освітлення - загальне.

Таблиця 5.2.3 - Виробниче приміщення, вид освітлення, найменший розмір об'єкта розрізнення, розряд та підрозряд зорової роботи, нормоване значення КПО, нормоване значення освітленості

Виробниче приміщення

Вид освітлен-ня

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд та підрозряд зорової роботи

КПО, %

Освітленість, лк

1

Гарячий цех

Сумісне

Від 0,15 до 0,30

А

1,5

500

2

Холодний цех

Сумісне

Від 0,15 до 0,30

А

1,5

500

3

Овочевий цех

Сумісне

Від 0,15 до 0,30

А

1,5

500

4

М'ясо-рибний цех

Сумісне

Від 0,15 до 0,30

А

1,5

500

5.3 Загальні вимоги безпеки при реалізації технології

5.3.1 Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання

Розташування та компонування основного і допоміжного технологічного обладнання повинно відповідати наступним вимогам

(ДНАОП 0.00-1.32-01):

- найменша відстань між стіною і технологічною лінією (з боку робочих місць) - 1 м;

- мінімальна відстань між технологічними лініями обладнання (столами, мийками тощо) та при розташуванні робочих місць в проході в два ряди - 1,2 м; між технологічними лініями обладнання (столами, мийними машинами тощо) і лініями обладнання, що виділяють тепло - 1,3 м; між технологічними лініями обладнання та роздавальною лінією - 1,5 м; між стіною та плитою - 1,25 м.

В овочевому цеху обладнання розташовано по периметру, відстань між лініями - 1,95 м. Обладнання розташовано не щільно до стіни. Відстань між лінями в м'ясо-рибному 1,27 м. Від роздавальні до плити та фритюрниці - 3,25 м. Плита встановлена посередині цеху, між технологічними лініями і плитою відстань 1,35 м, 1,4 м, 1,65 м.

5.3.2 Електробезпека при реалізації технології

В залежності від категорії приміщень за чинниками виробничого середовища і з небезпеки ураження електрострумом, електробезпека при реалізації технології повинна забезпечуватись (ДНАОП 0.00-1.32-01, ГОСТ 12.1.030-81, ДСТУ IEC 61140:2005):

- ізоляцією струмопровідних частин (подвійна ізоляція дротів);

- захисне відключення від мережі електропостачання (аварійні пакетні вимикачі, пристрої захисного відключення);

- недоступністю струмоведучих частин (пакетні аварійні вимикачі; розміщення дротів на висоті, недосяжній для ненавмисного доторкання до них різного роду пристосуваннями; прокладання дротів по підлозі у металевих рукавах чи у просторі над підвісною стелею або заховання проводки у стінах);

- застосуванням написів, плакатів, засобів індивідуального захисту (діелектричні килимки).

- захисним заземленням або зануренням конструкцій, що можуть виявитися під напругою.

Вся проводка схована в стінах та у підвісній стелі, розетки мають захисні кришки, необхідне обладнання заземлено.

Таблиця 5.3.1 - Виробничі та допоміжні приміщення, категорія приміщень за чинниками виробничого середовища, категорія приміщень з небезпеки ураження електричним струмом

№ п/п

Виробничі та допоміжні приміщення

Категорія приміщень за чинниками виробничого середовища

Категорія приміщень з небезпеки ураження електричним струмом

1

Гарячий цех

ІІ категорія

ІІ категорія

2

Холодний, овочевий, м'ясо-рибний цеха

І категорія

ІІ категорія

3

Мийні столового та кухонного посуду

ІІ категорія

ІІ категорія

4

Буфет, роздавальна

І категорія

ІІ категорія

5

Складські приміщення

І категорія

І категорія

6

Мийна тари

ІІ категорія

І категорія

7

Електрощита

І категорія

ІІІ категорії

5.4 Пожежовибухобезпека технологічного обладнання і процесів

5.4.1 Визначення категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж

Згідно з нормами визначення категорії приміщень і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою [5,6] та правилами улаштування електроустановок [7] визначаємо категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки, клас пожежі та клас зони з пожежовибухонебезпеки.

Таблиця 5.4.1 - Виробничі та допоміжні приміщення, категорія приміщень з пожежовибухонебезпеки, клас пожеж, клас зони з пожежовибухонебезпеки

№ п/п

Виробничі та допоміжні приміщення

Категорія приміщень з пожежовибухо-небезпеки

Клас пожежі

Клас зони з пожежовибухо-небезпеки

1

2

3

4

5

1

Гарячий цех

В

А, Е

П-І, П-ІІа

2

Електрощитова

В

А, Е

П-ІІа

3

Тепловий пункт

Б

В,Е

2

5.4.2 Засоби пожежогасіння

Передбачаємо наступні засоби пожежогасіння:

- пожежні сповіщувачі автоматичні - димові;

- відповідні типи вогнегасників: в гарячий цех порошковий вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини 2 кг; в тепловому пункті порошковий вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини 2 кг; електрощитова вуглекислотний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини 4 кг;

- системи пожежогасіння: внутрішня - пожежні крани, встановлені на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішня - пожежні гідранти, встановлені на зовнішній мережі протипожежного водопостачання;

- автоматичні стаціонарні установки пожежогасіння: водяні спринклерні.

В ході виконання розділу ознайомились із законом України «Про охорону праці». Приділили увагу необхідності створення здорових та безпечних умов праці, спрямованих на підтримку високої працездатності робітників, досягнення високої продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва.

При виконанні розділу «Охорона праці» у дипломному проекті самостійно ідентифікували небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ), які можуть виникнути при реалізації технології. На підставі проведеної ідентифікації виділили чинники, котрі впливають на комфортні і безпечні умови праці, навели їх нормативні значення та зазначили загальні вимоги безпеки при реалізації технології відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

Ознайомились із пожежовибухобезпекою технологічного обладнання і процесів. Визначили категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж; виробничі та допоміжні приміщення, категорію приміщень з пожежовибухонебезпеки, клас пожеж, клас зони з пожежовибухонебезпеки; засоби пожежегасіння та загальні вимоги до шляхів евакуації.

Розділ 6. Оцінка екологічної безпеки

Всі проектні рішення відповідають нормативним вимогам з безпеки праці та охорони навколишнього середовища. На проектованому підприємстві створена ефективна система управління безпеки на різних рівнях відповідно до санітарних норм і стандартів. У процесі проектування при створенні робочих місць враховувалися ергономічні вимоги. Факторами забруднюючими навколишнє середовище є вентиляційні повітряні викиди в навколишнє середовище, стічні води, які потрапляють в каналізаційні мережі та харчові відходи виробництва. Так як кількість шкідливих речовин які викидаються в атмосферу після вентиляції виробничих приміщень не перевищує гранично допустимих викидів, то проектом не передбачається попередня очистка повітря перед вентиляцією. Проектом передбачено скидання стічних вод у міський каналізаційний колектор. Також проектом передбачена реалізація харчових відходів сільгосп виробнику, для цього харчові відходи сортують відповідно до вимог покупця, упаковують в герметично марковану тару - баки і зберігають у окремому охолодженому приміщенні відповідно до санітарних норм. В основі всіх заходів щодо охорони навколишнього середовища повинні бути інтереси людей. Для реалізації наміченої програми розроблені найважливіші постанови, спрямовані на подальше поліпшення процесів природокористування.

Сучасний стан взаємодії суспільства й природи усе більше привертає до себе увагу самих широких верств населення. У нашій країні ухвалюється ряд заходів для охорони водних ресурсів, рослинного й тваринного світу, для збереження чистоти повітря. Особи, які винні в забрудненні водоймищ неочищеними стічними водами й повітря газопиловими викидами, можуть бути піддані штрафу й притягнуті до судової відповідальності. На підприємствах харчової промисловості проводять заходи щодо охорони атмосферного повітря, грунтів, водойм від забруднень. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря є викиди різних видів палива. Викиди в атмосферу на підприємствах громадського харчування газопилові та парогазові, бувають при роботі печей на газовому паливі та від автотранспорту. Тому, щоб уникнути забруднень навколишнього середовища, викиди піддають очищенню. Концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється вентиляцією з приміщення, не може перевищувати затверджених санітарних норм для промислових підприємств. Забруднене повітря, що витягнуте з виробничих приміщень місцевими механічними вентиляційними установками, перед викидом очищають у циклонах і фільтрах. Для того, щоб зменшити забруднення повітряного середовища треба встановити газоочисні фільтри. Для вловлювання борошняного, цурового та іншого пилу встановлюють матер'яні фільтри. Запилено повітря всмоктується через тканину, звільняючись при цьому від механічних домішок, що втримуються в ньому. Повітря, що викидається в атмосферу не повинно містити більше пилу, ніж установлено санітарними нормами. У боротьбі за чистоту повітря велике значення мають зелені насадження. Вони зменшують запиленість та знижують концентрацію газоподібних речовин у повітрі.

Сприятливий вплив на стан повітряного середовища виявляє озеленення території. Зелені насадження збагачують повітря киснем і сприяють поглинанню деякої кількості шкідливих газів. На підприємстві використовують багато води на різні потреби: вона входить у рецептуру страв, на виробничі потреби, для охолодження та підтримки необхідних санітарно-гігієніних норм. Вода, що входить до складу готової продукції, повинна відповідати ДСТУ на питну воду. Вода, яка була використана на виробничі процеси вважається стічною. На підприємствах використовується механічне очищення стічних вод. Відділення великих часток від стічних вод здійснюється за допомогою грат, сит, також застосовують сітчасті фільтри. Грунт у зоні розташування підприємства може бути забруднений відходами виробництва, що може привести до порушення санітарного режиму підприємства. Для цього проводяться заходи, спрямовані на запобігання накопичення шкідливих відходів, що забруднюють грунт. Тому санітарну зону й територію озеленяють квітами й газонами.

Розділ 7. Техніко-економічні розрахунки

7.1 Розрахунок інвестицій в будівництво їдальні

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу в різні об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Розрахунок інвестиційних витрат проводиться по схемі:

1. Визначаємо суму витрат на будівництво нової будівлі (3 група основних фондів) виходячи з величини його площі та вартості 1 мІ.

2. Визначаємо суму витрат на придбання торгового та технологічного обладнання (4 група основних фондів) виходячи з цін на обладнання, яке передбачається придбати.

3. Розраховуємо вартість 6 групи основних фондів (меблі, інвентар).

4. Розраховуємо вартість 4 групи основних фондів (обчислювальні машини, комп'ютери, мобільні телефони).

З метою розрахунку величини інвестиційних витрат, балансовою вартістю та амортизації основних фондів приймаємо таку структуру основних фондів, характерну для підприємства:

Таблиця 7.1. - Структура основних фондів підприємства харчування

Група

Склад основних фондів

Норма амортизації, %

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

3

Будівлі, споруди, передавальні пристрої

5

50

763,2375

4

Машини та обладнання

20

20

305,295

З них: ЕВМ та інші машини автоматичної обробки інформації

50

5

76,32375

6

Інструменти, пристрої, інвентар, меблі

25

20

305,295

9

Інші основні фонди

8

10

152,6475

Разом

1602,799

Первинна вартість обладнання включає вартість його придбання, транспортування, вартість монтажу обладнання, приймаємо умовно 10% від вартості його придбання.

Таблиця 7.2. - Кошторис витрат на придбання обладнання

Найменування обладнання

Кількість, шт.

Вартість одиниці, грн.

Кошторисна вартість, грн. + 10 %

Картопле-очисна машина РР-4

1

7000

7700

Овочерізка МПР-350М-02

1

7500

8250

Стіл виробничий СПСМ 3

3

2700

8910

Стіл виробничий СПК

1

2750

3025

Стіл для очистки цибулі С-8АЛ

1

2700

2970

Мийна ванна ВМ2

2

1900

4180

Стелаж пересувний СП-230

1

900

990

Бачок для відходів БО

2

300

660

Холодильна шафа ШХ-0,56 М

1

21000

23100

М'ясорубка 70 SIRMA TC 8 VEGAS

1

750

825

Фаршемішалка RM-20

1

450

495

Шафа холодильна ШХ- 0,80 М

1

20000

22000

Стіл виробничий С-1

1

2500

2750

Стелаж СЖ-1А

2

2200

2840

Шафа холодильна ШХ 0,37 М

2

12000

16400

Універсальний привід УММ-ПС

1

14000

15400

Стіл для очищення риби С-6

1

2500

2750

Стілець розрубочний РС-1

1

800

880

Плита електрична ПЕМ4-01

4

12000

52800

Стелаж стаціонарний СЖ - 1А

2

2000

4200

Стіл пересувний СП

2

2500

5500

Мийна ванна ВМ-2

2

1800

3780

Стіл виробничий для нарізання цибулі СПЛ

1

1300

1430

Стіл виробничий СПСМ-2

7

1500

8250

Марміти SBM-080

2

7800

16380

Хліборізка MHS IDEAL

1

9000

9900

Посудомийна машина МПФ-30-01

1

17600

19360

Разом

305295

У ринковій економіці головним джерелом фінансування стають кредити, кошти підприємств та громадян.

Кошти з держбюджету можуть виділятися тільки на будівництво об'єктів громадського харчування, які мають важливе державне значення.

7.2 Розрахунок товарообігу та валового доходу

Основними показниками, які характеризують результати господарської діяльності є товарообіг і валовий дохід.

Загальний обсяг товарообігу складається з:

- обороту з реалізації продукції власного виробництва;

- обороту по роздрібному продажу покупних товарів.

Валовий дохід - це сума націнок до ціни закупленої сировини і ПДВ (20%).

Товарообіг і валовий дохід можна розрахувати за даними сировинної відомості.

Розрахунок середньорічного валового товарообігу проводиться по товарах власного виробництва та покупним товарам. Після цього визначаємо річні показники валового товарообігу та валового доходу з урахуванням кількості робочих днів в плановому періоді (350 днів).

Таблиця 7.3. - Валовий товарообіг та валовий дохід в плановий період.

Показники

Сума

Питома вага, %

за день, грн.

за рік, тис. грн.

Валовий товарообіг

294543,6

103090,3

100

по продукції власного виробництва

277848,6

97247,0

72,7

по покупним товарам

16695

5843,3

27,3

Валовий дохід

199650,8

69877,8

100

по продукції власного виробництва

183591,8

64257,1

73,5

по покупним товарам

16059

5620,7

26,5

7.3 Розрахунок витрат операційної діяльності

Наказ Міністерства Економіки від 22.05.2002 року. № 145 витрати операційної діяльності підприємств харчування групуються по наступним економічним елементам: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

7.3.1 Розрахунок матеріальних витрат

До складу елемента «Матеріальні витрати» враховується вартість витраченого в процесі операційної діяльності: сировини та покупних н/ф, використаних на виготовлення власної продукції; товарів; інших матеріальних витрат зв'язані з виконанням підприємством робіт та послуг виробничого та невиробничого характеру.

Розрахунок матеріальних витрат проведемо в наступному порядку:

- вартість використаної сировини, н/ф та товарів розраховуємо на підставі сировинної відомості.

12488 * 360 / 1000 =4495,68 тис.грн./рік

- інші матеріальні витрати, зв'язані з виконанням підприємством робіт та послуг виробничого та невиробничого характеру, плануються на рівні 10-12 % від товарообігу.

103090,3 * 0,12 = 12370,84 тис.грн./рік

Загальна кількість матеріальних затрат

4495,68 + 12370,84 = 16866,52 тис.грн./рік

7.3.2 Розрахунок витрат на оплату праці

В склад елементу «Витрати на оплату праці» враховується основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочуючи та компенсовані витрати.

У відповідних умовах, з метою росту зацікавленості колективу робітників та службовців в підвищенні ефективності виробництва та реалізації продукції, підвищення прибутку, доцільно застосовувати такі системи оплати праці, які встановлюють залежність між фондом оплати праці та результатами роботи підприємства.

По системі Скенлона укладається угода між власником підприємства і працівниками, де заздалегідь встановлюються певний відсоток витрат на оплату праці в товарообігу.

Система Скенлона покликана стимулювати зростання продуктивності праці, скорочення за рахунок цього чисельності працівників і витрат на робочу силу при одночасному збільшенні товарообігу.

Коефіцієнт Скенлона залежить від типу підприємства і форми обслуговування та складає 15-25 % товарообігу.

Зп` = 103090,3 * 0,2= 20618,1 тис.грн./рік

7.3.3 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

В склад елементу «Відрахування на соціальні заходи» враховуються відрахування єдиного соціального внеску, який встановлюється відповідно до чинного законодавства України та становить (на 01.01.2013) 37,62%.

Зп = Зп` * 0,3762 = 20618,1 * 0,3762 = 7756,53 тис.грн./рік

7.3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

В склад елементу «Амортизаційні відрахування» враховуються сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Вартість основних фондів розраховуються відповідно питомій вазі таблиця 6.1.

Амортизаційні відрахування розраховуються за формулою:

Аі гр. = БВі гр. * НАі гр.

де Аі гр. - амортизаційні відрахування по групі за рік;

БВі гр. - балансова вартість групи на початок року;

НАі гр. - норма амортизації групи основних фондів (таблиця 6.1.).

А3 = БВ3 * НА3 = 763,2375* 0,05 = 38,162 тис.грн./рік

А4 = БВ4 * НА4 = 305,295* 0,2 = 61,059 тис.грн./рік

А4.1 = БВ4.1 * НА4.1 = 76,32375* 0,5 = 38,162 тис.грн./рік

А6 = БВ6 * НА6 = 305,295 * 0,25 = 76,324 тис.грн./рік

А9 = БВ9 * НА9 = 152,6475 * 0,08 = 12,212 тис.грн./рік

7.3.5 Розрахунок інших операційних витрат

В склад елементу «Інші операційні витрати» враховуються витрати операційної діяльності, які не увійшли в склад перерахованих вище елементів, зокрема: сума податків, зборів обов'язкових платежів, крім податку на прибуток; вартість послуг сторонніх організацій, зв'язаних із забезпеченням протипожежної та сторожової охорони; вартість послуг сторонніх організацій по проведенню рекламних заходів; вартість послуг страхових и посередницьких підприємств; інші операційні затрати.

Інші операційні витрати приймаються на рівні 5-15 % від товарообігу.

20618,1 * 0,15 = 3092,7 тис.грн./рік

Таблиця 7.4. - Кошторис операційних витрат

Елементи витрат

Сума, тис. грн./рік

1

Матеріальні витрати

16866,52

2

Витрати на оплату праці

20618,1

3

Відрахування на соціальні заходи

7756,53

4

Амортизаційні відрахування 3 групи

432,162

5

Амортизаційні відрахування 4 групи

61,059

6

Амортизаційні відрахування 6 групи

76,324

7

Амортизаційні відрахування 9 групи

12,212

8

Інші витрати

3092,7

Разом

49127,395

7.4 Розрахунок фінансових результатів діяльності підприємства

Діяльність підприємства, відповідає потребам ринкової економіці, повинна приносити прибуток. Прибуток характеризує ефективність діяльності підприємства та являє собою різницю між валовим доходом та витратами підприємства.

Чистий прибуток розраховується за схемою:

1) Розрахунок фінансового результату (Фр):

Фр = ВТ - ПДВ - В,

де ВТ - валовий товарообіг за рік (таблиця 6.4.);

ПДВ - податки на добавлену вартість (20 %, тобто 1/6 валового товарообігу);

В - сума операційних витрат за рік (таблиця 6.5.).

Фр =103090,3 - 17181,72 - 49127,395 = 36781,2 тис.грн/рік

2) Розрахунок чистого прибутку (ЧП):

ЧП = Фр - ПП,

де ПП - податки на прибуток (в 2013 - 19 %).

ЧП =36781,2 - 6988,43 = 29792,77 тис.грн./рік

Таблиця 7.5. - Показники розрахунків

Показники

тис.грн./рік

1

Валовий товарообіг

103090,3

2

Податки на додаткову вартість

17181,72

3

Витрати операційної діяльності

49127,395

4

Фінансовий результат

36781,2

5

Податки на прибуток

6988,43

6

Чистий прибуток

29792,77

7.5 Розрахунок показників ефективності проекту

Ефективність проекту визначається співвідношенням ефекту від здійснення інвестиційних витрат з їх величиною.

Показники ефективності проекту є: коефіцієнт ефективності інвестиційних витрат, термін окупності та рівень рентабельності.

Коефіцієнт ефективності інвестиційних витрат (Ке) визначається за формулою:

Ке = ЧП / ІВ,

де ЧП - чистий прибуток;

ІВ- інвестиційні витрати на здійснення проекту

ВТ- валовий товарообіг.

Ке =29792,77 / 103090,3 = 0,3

Термін окупності (Т) - період, протягом якого отриманий прибуток дорівнює інвестиційним витратам, це показник зворотній коефіцієнту ефективності, його визначають за формулою:

Т = 1 / Ке = 1 / 0,3 = 3,33 (років) ? 3,3

Рівень рентабельності господарської діяльності визначають за формулою:

Р = ЧП / ВТ * 100%

Р = 29792,77 / 103090,3 *100% = 29 %

Основні економічні показники роботи проектованого підприємства

Показники

Одиниця виміру

Значення

1

Валовий товарообіг

тис.грн.

103090,3

У тому числі обіг продукції власного виробництва

тис.грн.

97247,0

2

Питома вага продукції власного виробництва

%

72,7

3

Валовий дохід

тис.грн.

69877,8

4

Витрати операційної діяльності

тис.грн.

49127,395

5

Фінансовий результат операційної діяльності

тис.грн.

36781,2

6

Податки на прибуток

тис.грн.

6988,43

7

Чистий прибуток

тис.грн.

29792,77

8

Рівень рентабельності

%

29

9

Термін окупності інвестицій

рік

3,3

Висновок: рівень рентабельності та термін окупності показують, що використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів - ефективне (29%). Термін окупаємості 3,3 р.

Висновки та технічні пропозиції

У дипломному проекті розглядався проект загальнодоступної їдальні з українською кухнею на 77 місць.

Заклад знаходиться у місті Вінниця в центрі міста. Район характеризується відносно великим скупченням людей, оскільки це центр міста.

Улітку у цьому районі багато туристів. Саме тому тут вигідно розташовувати їдальню української кухні: туристи не тільки зможуть відпочити, а й спробувати справжні українські страви, зануритися в атмосферу українського буття.

Основною задачею під час розрахунку технологічної частини було складання такого меню, яке відповідало б усім нормам і правилам. Воно включає страви української кухні.

Для покращення смакових якостей нових страв було підібране нове обладнання, планується закупати найсвіжіші продукти.

В даному проекті в одному підприємстві-їдальні будуть здійснюватись такі стадії:

- первинна обробка сировини;

- доготовка напівфабрикатів, приготування страв;

- порціонування, оформлення і відпуск, організація вживання страв.

Для цієї мети передбачені заготовочні і доготовочні цехи.

Був придуман інтер'єр і екстер'єр закладу.

Чудова кухня, добре озеленена територія, квіти - усе це дозволятиме відвідувачам не тільки смачно поїсти, а й відпочити від метушні великого міста.

харчування фінансовий заготівельний цех

Список літератури

1. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства: Підру-чник / За ред. Н.О. П'ятницької. - К.: КНТЕУ, 2005 - 632 с.

2. Карсекин В.И., Бердичевский В.Х. Основы проектирования и интерьер предприятий общественного питания. - К.: Вища школа, 1983 - 208 с.

3. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів: Для підприємств громадського харчування всії форм власності/ О. В. Шалимінов, Т.П. Датченко. Л.О. Кравченко та ін.. - К.: А.С.К., 2000 - 848 с.

4. Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий: Для предприятий общественного питания / Авт. - сост.: А.И. Здобнов, В.А. Цыганенко - К.: ООО «Издательство Арий», М.: ИКТЦ «Лада», 2009 - 680 с.:ил.

5. СНиП 11-78-81. Нормы проектирования. Предприятия общественного питания.

6. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.2004 № 126.

7. ГОСТ 12.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

8. НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників.

9. ДСН 3.3.6.039 - 99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

10. ДБН В.2.5 - 28 -2006. Природне і штучне освітлення.

11. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорії приміщень і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

12. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

13. ДСН 3.3.6.037 - 99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.