Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів

Ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу відповідно до положень цього Кодексу та інших законів України.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути ска-совано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України.

Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.

Операції щодо переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Строк переробки товарів на митній території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки. Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.

Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для перероб-ки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.

Порядок митного оформлення продуктів переробки:

1. У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, в якій зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.

2. Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.

3. Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту зі справлянням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

Згідно Розпорядженню КМУ «Про застосування простого векселя за окремими товарними позиціями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [23] - Відповідно до статті 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" [6] затверджено згідно з додатком перелік окремих товарних позицій, сплата за якими ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах проводиться з видачею відповідному органові державної податкової служби простого векселя (Додаток А).

Аналіз даних Додатку А показує, що всі складові для виготовлення одягу можуть бути ввезені з-за кордону як «давальницька сировина», з якої на Новомосковській швейній фабриці «ПАН», чия діяльність проаналізована в розлілі 2 дипломного проекту, може бути виготовлений готова продукція без використання складових українського походження.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ «ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ» В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ « НОВОМОСКОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПАН»»

2.1 Характеристика підприємства ТОВ «НШФ «Пан»»

Товариство з обмеженою відповідальністю НШФ «Пан» (далі ТОВ НШФ „Пан”) перереєстроване з Колективного підприємства НШФ «Пан» Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 05.02.2007 р. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 05.02.2007 свідоцтво № 453524 серія “АОО” № 1 229 123 0000 000654. Код форми власності - 10 (приватна). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 00308927. Місцезнаходження суб'єкта господарювання: юридична адреса:Україна, Дніпропетровська область,м.Новомосковськ ,вул. Сучкова буд. 66.

Взято на податковій облік в Новомосковьку ОДПІ 06.02.07 № 3180.

Статутний фонд на момент створення суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів склав 1 570 224,02 грн..

Дані про засновників відповідно до установчих документів наведені в табл. 2.1 -2.3.

У аналізуємому в дипломному проекті періоді відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства були:

а) керівник:

- Шереметьєва Тетяна Вікторовна (код 2638409604 , домашня адреса - м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги 130 кв.78) за період з 15.11.2007, наказ № 109 від 15.11.2007.

- Шереметьєв Володимир Володимирович (код 2373900372 , домашня адреса - м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги 130 кв.78) за період з 15.05.2007 по 15.11.2007, наказ № 55 від 15.05.2007.

- Торопов Анатолій Олександрович (код 1831506397, домашня адреса - м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна 67 кв.51) за період з 26.01.1996р. по 15.05.2007р., наказ №77 від 15.05.2007р.

б) головний бухгалтер:

- Воропай Тетяна Гаврилівна (код 1779408287, домашня адреса - м. Новомосковськв вул. Радянська 44 кв.86) за період з 16.08.1984р. по 02.07.07р, наказ №25 від 02.07.2007.

- Север'янова Олена Вікторовна (код 2244400409 , домашня адреса - м. Дніпропетровсь, пр. Воронцова 75 кв. 80) за період з 02.07.2007, наказ № 25 від 02.07.2007.

Фактично у аналізуємому періоді, товариство, в основному, займалось пошивом одягу з давальницької сировини.

Середньоспискова чисельність працюючих:

- ІІ півріччя 2005р. - 550 чол.;

- 2006 рік - 350 чол.;

- І півріччя 2007р. - 595 чол.

- 2008 - 498 чол.

- 2009 - 278 чол.

- 2010 - 159 чол.

В табл. Б.1 -Б.3 Додатку Б наведені основні реєстраційні дані по КП «НПФ «Пан»».

Транспортування імпортної продукції («давальницька сировина») здійснювалося згідно договірів на умовах ІНКОТЕРМС - DDU -поставка без сплати мита в м.Новомосковськ (надання товару в розпорядження покупця в узгодженому місці призначення з умовою сплати всіх витрат за доставку), відвантаження готової продукції-FCA -франко-перевізник місто призначення (надання товару під відповідальність перевізника відібраного покупцем або продавцем у вказаному місці).

Аналіз виготовлення та реалізації товарів (робіт, послуг) за основними їх видами показав:

1) Спеціалізацією ТОВ НШФ „Пан” є пошив жіночого та чоловічого одягу. Підприємство складає калькуляцію на пошив одягу згідно Інструкції по нормуванню витрат матеріалів у масовому виробництві швейних виробів (затвердженою Мінистерством Легкої промисловості від 23.02.1981 року), Нормативів втрат тканини по длині настилу, Нормативів граничних втрат по ширині настилу та вимог іноземних замовників.

2) У періоді 2005 - 2007 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 866,5 тис. грн., в т. ч.:

- 2005 рік-2 206,3 тис.грн.;

- 2006 рік-3 313,4 тис.грн.;

- 2007 рік-1 346,8 тис.грн.

наступним компаніям-нерезидентам:

- „Харве Бенард ЛТД” США (контракт № 155 від 21.06.2004 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 5493,9 тис.грн.

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія (контракт № 1 від 09.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 198,7 тис.грн.

- Компанія „Руко”, Франція (контракт № 11 від 20.03.2007 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 106,4 тис.грн.

- Компанія „Кутюр Марсела”, Франція (контракт № 63 від 12.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 616,0 тис.грн.

- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція(контракт № 22 від 12.05.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 430,9 тис.грн.

- Компанія „Євродіс” (контракт № 5 від 15.12.2003 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 20,6 тис.грн.

3) У періоді впливу наслідків світової фінансової кризи 2008 - 2009 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 856,0 тис. грн. (еквівалентно 4 124,5 тис. грн. по курсу евро у 2007 році), в т. ч.:

- 2008 рік- 3 581,6 тис.грн.;

- 2009 рік- 3 276,4 тис.грн.;

наступним компаніям-нерезидентам:

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія;

- компанія «Руко 7», Франція;

- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція;

- Фірма 'Ukracov West B.V.B.A' Ter Coutere 39,Бельгія

4) У 2010 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини тільки для одного замовника:

- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія, послуги по переробці давальницької сировини на суму 1 381,0 тис.грн. за 6 місяців 2010 року;

- всі інші іноземні замовники від контрактів відмовились.

2.2 Аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ «НШФ «Пан»»

Логістичний аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ НШФ «Пан», виконаний по інформації вантажно-митних декларацій за 2004 - 2010 рр. (див табл.2.7 - 2.11), показав:

1. В операціях ввезення замовником «давальницької» сировини застосовується DDU - технологія [20]:

Термін DDU - "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Обов'язки продавця:

1. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

2. Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

3. Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

4. Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

5. Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

Обов'язки покупця:

а) Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію чи інший офіційний дозвіл, або інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару.

б) Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки.

2. В операціях вивезення замовником переробки готової продукції, виробле-ної з «давальницької» сировини застосовується FCA - технологія [20]:

Термін FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Обов'язки продавця:

1. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

2. Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

3. Договір перевезення

Немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця.

Договір страхування - немає зобов'язань.

4. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою,

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

В табл.В.1 - В.3 Додатку В наведені результати логістичного аналізу дій замовників готового одягу, виготовленого ТОВ НШФ «Пан» з давальницької сировини, по географії реалізації вивозимої продукції у 2004 - 2010 рр.

Аналіз даних, наведених в табл.В.1 - В.3 Додатку В показує, що:

від класичної схеми поставки замовником «давальницької сировини» та вивезення готової продукцію в свою адресу (2004 -2007 рр.);

замовник ввозить «давальницьку сировину» в Україну для ТОВ НШФ «Пан» з декількох країн своїм транспортом, а вивозить готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини в треті країни (2009 -2010 рр.);

світова фінансова криза 2008 -2009 року зчинила світове падіння попиту, а відповідно замовники, реагуючи на зниження купівельної спроможності західних ринків, скоротили замовлення на виготовлення готового одягу в ТОВ НШФ «Пан».

В табл. Г.1 - Г.3 Додатку Г наведені результати аналізу технології ЗЕД з імпортом «давальницької» сировини та вивозом на експорт готової продукції в ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 - 2010 рр.

Аналіз використання транспорту для ввезення «давальницької сировини» та вивезення готової продукції ( табл.Г.1 - Г.3 Додатку Г) при викнанні операцій ЗЕД в ТОВ НШФ «Пан» показав:

- для ввезення «давальницької сировини» використовується автомобільний транспорт, при чому все більше українських транзитних перевізників, для яких різко знижується єдиний митний збір при перевезеннях по території України;

- для вивезення готового одягу при схемі постановки продукції під митний контроль на складі ТОВ НШФ «Пан» використовується міжнародний транзитний автотранспорт українських перевізників прямо в країну поставки, або внутрішній транзитний автотранспорт для перевезення продукції в аеропорт;

- всі перевезення та митні операції виконуються франко-перевізниками, послуги яких сплачуються замовником - власником «давальницької сировини».

В табл.Д.1 - Д.2 Додатку Д наведені результати логістичного аналізу застосовуємого транспорту при імпорті «давальницької сировини» замовника-ми в Україну на підприємство ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр. та при екс-порті готової продукції, виготовленої з «давальницької сировини», замовника-ми із України зі складу підприємства ТОВ НШФ «ПАН» у 2004 -2010 рр.

2.3 Оцінка ефективності митних режимів, щол застосовуються при проведенні зовнішньоекономічних операцій ТОВ «НШФ «Пан»»

Основними показниками ефективності зовнішньоекономічних операцій ТОВ НШФ «Пан» по переробці «давальницької» сировини та її 100% відправки замовнику у вигляді готового одягу є наступні:

1. Обсяг власних витрат на транспортування «давальницької» сировини на територію виробництва ТОВ НШФ «Пан» (при схемі DDU =0);

2. Обсяг власних витрат ТОВ НШФ «Пан» на транспортування готової продукції, виробленої з «давальницької» сировини, в країну замовника (власника «давальницької» сировини) чи в інші країни, в які замовник реалізував готову продукцію (при схемі FCA = 0).

3. Обсяг власних валових доходів від переробки «давальницької» сировини та власних валових витрат на переробку, що визначає прибуток підприємства від переробки «давальницьої» сировини.

В табл.Е.1 - Е.3 Додатку Е представлені калькуляції вартості основних виробів з давальницької сировини в розрізі власної вартості робіт по переробці давальницької сировини та митної вартості готових виробів при вивозі на експорт замовникам (власникам давальницької сировини).

Як показує аналіз даних табл.Е.1 - Е.3 вартість оплачуваних послуг ТОВ “НШФ “ПАН”” в експортній вартості готових виробів становить 9,5 - 15,2 %, що є значно нижчим питомої вартості заробітної плати в Німеччині, Австрії та Франції в вартості готових швейних виробів - 28-35%. Таким чином, дешеві послуги української швейної фабрики вигідні навіть з урахуванням витрат на транспортування давальницької сировини в Україну та готових виробів з України. В табл. К.1 Додатку К наведені зведені показники ефективності діяльності ТОВ «НШФ «ПАН»» у 2004 - 2010 рр.

Рис. 2.1. Динаміка обсягів імпорту «давальницької» сировини та експорту готової продукції в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

На рис.2.1 - 2.7 наведені результати графо-аналітичного аналізу ефектив-ності ЗЕД ТОВ НШФ «Пан» у 2004 - 2010 рр., отримані на базі табл.К.1 Додатку К.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1, обсяги ЗЕД по переробці «давальницької» сировини в ТОВ НШФ «Пан» з 2004 по 2007 рік скоротилися практично в 2 рази, а у 2009 -2010 році додатково скоротились ще в 2 рази, як наслідок падіння споживчого попиту в світі на фоні світової фінансової кризи 2008 -2009 рр.

Одночасно, як показують результати, наведені на рис.2.1, внутрішні ціни на переробку «давальницької» сировини в ТОВ НШФ «Пан» в 2008 -2010 рр. суттєво зросли, що робить послуги переробки непривабливими для зовнішньо-економічних партнерів.

Як показують графіки, наведені на рис.2.3 - 2.4, з початком світової фінансової кризит з 2008 року обсяги валових доходів з внутрішніх операцій ТОВ НШФ «Пан» дорівнюють валовим доходам від ЗЕД.

Рис. 2.2. Аналіз динаміки зростання ціни експортуємої готової продукції відносно ціни імпортуємої «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.3. Аналіз динаміки валових доходів та частини валових доходів за рахунок переробки «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.4. Аналіз динаміки питомої ваги частини валових доходів за рахунок переробки «давальницької» сировини ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.5. Аналіз динаміки складових валових витрат в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.



Рис. 2.6. Аналіз динаміки питомої ваги витрат на оплату праці в валових витратах в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

На рис.2.7 - 2.8 наведені результати аналізу прибутковості та рентабельності діяльності ТОВ НШФ «Пан» в періоди 2004 - 2007 рр. при отриманні валового доходу практично тільки за рахунок ЗЕД по переробці «давальницької» сировини, та в період 2008 -2010 рр., коли питома вага ЗЕД по переробці «давальницької» сировини знизилась до 48 - 63%.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.7 - 2.8, зниження в валових доходах питомої ваги операцій ЗЕД по переробці «давальницької» сировини з 85-95% у 2004 -2007 рр. до рівня 48-63% у 2008 -2010 рр. привело до суттєвого зрос-тання прибутковості діяльності ТОВ НШФ «Пан» та зростання рентабельності виробництва практично в 4 рази з рівня 0,5% до рівня 2,1%, тобто ЗЕД підпри-ємства у вигляді переробки «давальницької» сировини є низькорентабельною операцією підприємства навіть в умовах «нульових» витрат на транспортування (імпорт) сировини та транспортування(експорт) готової продукції.

Рис. 2.7. Аналіз динаміки чистого прибутку в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

Рис. 2.8. Аналіз динаміки рентабельності продаж та рентабельності виробництва в ТОВ НШФ «Пан» у 2004 -2010 рр.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ В РЕЖИМАХ «ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ-ВИВЕЗЕННЯ» ТА «ТРАНЗИТ»

3.1 Сутність, структура та функціональне призначення існуючої автоматизованої системи митного оформлення ЄАІС ДМСУ

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС ДМСУ) - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в України й являє собою сукупність кількох взаємопов'язаних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи «Центр», автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронна пошта» та інших систем, підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів, які проектуються, розробляються та впроваджуються у процесі модернізації та розвитку ЄАІС Держмитслужби [13].

ЄАІС Держмитслужби забезпечує збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн з метою автоматизації основних процесів діяльності митних органів, підвищення ефективності митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

«Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України» (ЕАІС ДМСУ) [13] розроблене у 2010 році відповідно до Митного кодексу України , Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, визначає створені та впроваженні на дійсний час структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

«Положенням» стандартизовано вживання основних термінів в ЕАІС ДМСУ у такому значенні:

а) автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО) - підсистема, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби і забезпечує використання електронних документів та електронних копій документів на паперових носіях посадовими особами митного органу для здійснення митних процедур;

б) автоматизована інформаційна система «Центр» (далі - АІС «Центр») - автоматизована інформаційна система центрального рівня, яка являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів та централізованого сховища зведеної інформації про митне оформлення - електронних копій вантажних митних декларацій (далі - ВМД) на паперовому носії та/або електронних вантажних митних декларацій (далі - ЕВМД), інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються при здійсненні митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та забезпечує двосторонній обмін митною та іншою інформацією з автоматизованими системами митного оформлення та іншими системами (підсистемами) локального рівня;

в) дворівнева клієнт-серверна архітектура (модель) - схема структурної організації взаємодії двох частин програмного забезпечення - клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються функції, розрізняють:

- модель «тонкого клієнта», в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення (відображення) інформації кінцевому користувачу;

- модель «товстого клієнта», в якій сервер насамперед виконує функції зі збереження даних, а основна обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені з боку клієнта;

г) інформаційні ресурси баз даних - визначені групи взаємопов'язаних задокументованих одиниць інформації, які об'єднані в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, описують процеси митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах, а також інші процеси діяльності митних органів;

д) обробка інформації - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;

е) ПІК ЄІАС Держмитслужби - програмно-інформаційні комплекси ЄАІС Держмитслужби, які призначені для обробки інформації в ЄАІС Держмитслужби та побудовані за дворівневою або трирівневою архітектурою;

ж) трирівнева архітектура (модель) - схема структурної організації певної програмної системи, яка складається з трьох частин:

- “тонкий клієнт” направляє інформаційний запит та отримує інформацію не напряму від серверa бази даних, а від сервера додатків (являє собою просте клієнтське програмне забезпечення, що забезпечує лише передачу даних, їх локальне кешування, представлення засобами інтерфейсу користувача, редагування і найпростішу обробку);

- сервер додатків приймає інформаційні запити клієнтів і інформацію від сервера бази даних, обробляє їх відповідно до запрограмованих правил, у разі необхідності перетворює у форму, зручну для сервера бази даних або для “тонкого клієнта”;

- сервер баз даних виконує отримані від сервера додатків інформаційні запити та відправляє результати до сервера додатків, що адресує дані тонкому клієнтові;

з) служба каталогу - програмний засіб представлення інформації про ресурси інформаційної системи (користувачі, загальні папки, сервери баз даних, друку та інше ) в ієрархічному вигляді, який зберігається в єдиному місці, що забезпечує централізоване управління як самими ресурсами, так і інформацією про них;

к) сховище даних - сукупність структурованих та формалізованих інформаційних ресурсів баз даних, об'єднаних для проведення обробки даних з подальшим формуванням статистичних форм звітності та прийняття рішень, митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, контролю за переміщенням вантажів та інших процесів, що стосуються митної справи та діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій.

Держмитслужба є власником ЄАІС Держмитслужби та інформації, яка створена Держмитслужбою. Держмитслужба є розпорядником інформації, яка отримана від інших державних органів та недержавних установ (організацій, підприємств), які є власниками цієї інформації.

Користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому законодавством порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби надається користувачам інших державних та недержавних органів, установ та організацій на підставі укладених відповідних угод (спільних наказів) про інформаційний обмін (інформаційну взаємодію) між Держмитслужбою та відповідним державним або недержавним органом.

ЄАІС Держмитслужби створена та розвивається з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

- автоматизація основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення її ефективності;

- забезпечення формування даних митної статистики та підвищення її достовірності;

- забезпечення повноти нарахування та стягнення митних платежів у Дер-жавний бюджет, взаємодія з Держказначейством та НБУ;

- зменшення часу на митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та витрат, які несуть митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення;

- забезпечення резервного копіювання та зберігання інформаційних ресурсів та митної електронної інформації;

- підвищення оперативності вирішення митними органами завдань, покладених на них законодавством України, зменшення часових та фінансових витрат на інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування належної звітності з фінансових операцій митних органів (контроль нарахування та стягнення митних платежів);

- забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами (організаціями, підприємствами) - суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

Основними функціями ЄАІС Держмитслужби є:

- збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем;

- автоматизація застосування системи управління ризиками, зокрема імплементація електронних профілів ризиків для формування вказівок щодо застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі системи управління ризиками;

- підтримка прийняття управлінських рішень;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби;

- забезпечення захисту інформації на всіх етапах її збору, накопичення, систематизації, обробки, узагальнення та збереження, ведення системи розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних ЄАІС Держмитслужби, і контроль журналів моніторингу системи захисту;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів та стану захищеності складових частин та ЄАІС Держмитслужби в цілому.

До складу ЄАІС Держмитслужби входять такі елементи:

- автоматизована інформаційна система «Центр»;

- АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, що взаємодіють із АІС «Центр»;

- відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби ;

- локальні обчислювальні мережі митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби “Елект-ронна пошта”;

- адміністративно-правова інформаційна підсистема;

- підсистема інформаційного забезпечення;

- система електронного документообігу Держмитслужби;

- комплексна система захисту інформації;

- підсистема криптографічного захисту інформації;

- система електронного цифрового підпису Держмитслужби.

1. АІС «Центр» вирішує такі основні задачі:

- формування баз даних про митне оформлення товарів та транспортних засобів, інших баз даних, передбачених законодавством України або нормативними актами Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади, надання цієї інформації для обробки АСМО в підрозділах митного оформлення, у пунктах пропуску через державний кордон або інших структурних підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій з використанням відомчої телекомунікаційної мережі;

- обробка інформації та формування інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до законодавства, з метою забезпечення інформа-ційної підтримки аналізу зовнішньоекономічних операцій;

- обробка інформації з метою виявлення порушень митного законодавства під час митного контролю та пропуску товарів та інших предметів через державний кордон у пунктах пропуску;

- захист інформації від несанкціонованих дій, які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи знищення під час її обробки на всіх етапах її життєвого циклу;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, яка зберігається в базах даних АІС «Центр», за допомогою технічних, програмних засобів та відомчої телекомунікаційної мережі;

- інформаційна взаємодія з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними та недержавними установами (організаціями, підприємствами), митними та правоохоронними органами інших країн з використанням захищених каналів зв'язку;

- моніторинг стану інформаційного обміну між складовими ЄАІС Держмитслужби, ведення системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів.

До складу АІС «Центр» ЄАІС Держмитслужби входять:

- центральне сховище даних - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для безперервної обробки інформації, ведення та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів, системних журналів реєстрації роботи програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

- сервери додатків - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для безперервного функціонування програмних засобів обробки інформації в режимі реального часу, розміщення файлів в системі, пошуку і пересилання файлів між двома різнорідними автоматизованими робочими місцями ЄАІС Держмитслужби, підтримки папок загального користування та централізованого зберігання файлів, архівування та узгодження змін даних, виконаних окремими користувачами, записування та зберігання системних журналів аудита приймання та передавання інформації, реєстрації ро-боти програмних засобів і журналів аудита засобів безпеки;

- шлюзові сервери - програмно-технічний комплекс, який складається із серверів та програмного забезпечення, призначених для забезпечення захисту інформації під час її приймання та передавання до центрального сховища даних, а також для попередження можливості блокування доступу до програмно-апаратних ресурсів системи;

- центральний сервер обробки даних - програмно-технічний комплекс, який складається з основного та резервних серверів, баз даних, програмного забезпечення, призначених для безперервного виконання операцій з інформаційного обміну між центральним сховищем даних ЄАІС Держмитслужби та серверами баз даних АСМО, записування та зберігання системних журналів аудита приймання-передавання інформації;

- інші сервери та телекомунікаційне обладнання, які можуть використову-ватися у разі розширення завдань та функцій ЄАІС Держмитслужби в процесі її розвитку;

- автоматизовані робочі місця користувачів - робочі місця, обладнані програмно-технічними засобами доступу до відповідних ПІК ЄАІС Держмитслужби, призначені для забезпечення користувачам можливості обробляти інформацію відповідно до наданих прав;

- автоматизовані робочі місця адміністратора АІС «Центр» - робочі місця, обладнані технічними засобами та програмним забезпеченням, призначеними для моніторингу системних журналів реєстрації роботи програмних засобів АІС «Центр», аналізу порушень у роботі ЄАІС, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи програмних та технічних засобів АІС «Центр»;

- автоматизоване робоче місце адміністратора реєстрації АІС «Центр»;

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки АІС «Центр».

Технічні засоби АІС «Центр» розташовуються в службових приміщеннях Регіональної інформаційної митниці Держмитслужби. Адміністрування, матері-ально-технічне та програмне забезпечення функціонування АІС «Центр» здійснюється Регіональною інформаційною митницею.

2. АСМО та локальні підсистеми митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій - це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, побудованих за принципом дворівневої клієнт-серверної архітектури та призначених для забезпечення обробки інформації в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, яке розробляється та підтримується Регіональною інформаційною митницею.

Локальні підсистеми формуються безпосередньо митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, взаємодіючи з АІС «Центр» шляхом двобічного інформаційного обміну. Матеріально-технічне та програмне забезпечення функціонування локальних підсистем, їх адміністрування здійснюються вповноваженими структурними підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

До складу локальних підсистем можуть у разі необхідності входити сервери обробки даних, сховища даних, сервери додатків, шлюзові сервери, автоматизова-ні робочі місця користувачів і інші програмні та технічні засоби.

АСМО вирішує такі основні завдання:

- автоматизований обмін електронними даними з декларантами й іншими особами у випадках, передбачених законодавством;

- перевірка накладення декларантами та іншими особами у випадках, передбачених законодавством, та автоматизована підтримка накладення посадовими особами митних органів електронного цифрового підпису;

- здійснення в автоматичному режимі окремих функцій під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД на паперовому носії або ЕВМД, а також митного оформлення документів контролю за переміщенням товарів;

- прийняття від декларантів та інших осіб у випадках, передбачених законодавством, і здійснення форматно-логічного контролю електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, введення їх до бази даних локальної підсистеми митного органу, автоматизований аналіз ризиків згідно з імплементованими діючими профілями ризику системи управління ризиками;

- автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема, внесення до електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, які використовуються для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, відомостей, що належать до компетенції митних органів, і відміток про виконання митних процедур та осіб, які їх здійснили;

- автоматизована підтримка створення електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії посадовими особами митних органів відповідно до їх компетенції;

- ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення - електронних копій ВМД на паперовому носії або ЕВМД, інших електронних документів та електронних копій документів на паперовому носії, що використовуються у процесі митного оформлення, а також даних про виконання окремих митних процедур пiд час митного контролю та оформлення тощо; обмін інформацією з іншими підрозділами митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій із застосуванням криптографічного захисту інформації; формування інформації з метою подальшого введення її до баз даних АІС «Центр»;

- автоматизована підтримка використання в митних органах дозволів уповноважених органів державної влади, які виконують відповідні контрольні функції, у формі електронного документа або електронної копії документа на паперовому носії;

- автоматизована підтримка виконання митних процедур із контролю за переміщенням товарів;

- автоматизований обмін інформацією з АІС «Центр».

АСМО, під час застосування в підрозділах митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій та в пунктах пропуску, розташованих на державному кордоні, забезпечує:

- створення єдиного інформаційно-інструментального середовища митного оформлення;

- уведення інформації до баз даних про транспортні засоби та осіб, які перетнули державний кордон Україні, та інших баз даних, які створюються та використовуються відповідно до чинного законодавства;

- одержання актуальних даних митної статистики, нарахування і перерахування митних платежів і зборів;

- керованість процесом митного оформлення на всіх його стадіях, оператив-ний контроль і аналіз процесів оформлення;

- ведення й актуалізацію нормативно-довідкової інформації, відомостей що-до заходів тарифного та нетарифного регулювання;

- надання користувачам регламентованого (санкціонованого) доступу до інформації, що зберігається в базах даних АСМО;

- моніторинг системних журналів аудита роботи користувачів, програмних і технічних засобів;

- керування захистом інформації, яка утворюється за допомогою засобів захисту, на всіх етапах роботи з митною інформацією;

- моніторинг адміністратором безпеки журналів аудита системи захисту інформації.

До складу АСМО входять:

- сервери баз даних, які складаються із серверів, баз даних та програмного забезпечення, призначених для обробки інформації та її передавання від центрального сховища даних АІС «Центр» до АСМО та в зворотному напрямку, а також для записування та зберігання системних журналів аудита роботи користувачів та реєстрації роботи програмних і технічних засобів та журналів аудита засобів безпеки;

- термінали для моніторингу оформлення ВМД диспетчера зон митного контролю;

- автоматизоване робоче місце користувача, обладнане програмним забезпеченням для автоматизації процесів обробки інформації про транспортні засоби та осіб, які перетинають державний кордон Україні, товари, митне оформлення яких здійснюється за ВМД, та іншими базами даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства;

- автоматизоване робоче місце адміністратора, обладнане технічними засобами та програмним забезпеченням для надання доступу користувачам до обробки інформації відповідно до наданих прав, моніторингу системних журналів аудита роботи користувачів, налагодження параметрів, необхідних для забезпечення стабільної роботи комплексу;

- автоматизоване робоче місце адміністратора безпеки, обладнане техніч-ними засобами та програмним забезпеченням для керування захистом інформації та моніторингу журналів аудита системи захисту інформації .

АСМО розміщується:

- у службових приміщеннях митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- у службових приміщеннях підрозділів митного оформлення;

- у службових приміщеннях пунктів пропуску на державному кордоні;

- у разі необхідності (для відпрацювання тестування елементів технології митного оформлення товарів і транспортних засобів, перегляду нормативно-до-відкової інформації за кодами УКТЗЕД тощо) у структурних підрозділах Держ-митслужби.

3. Інформаційний обмін між елементами ЄАІС Держмитслужби забезпечує Відомча телекомунікаційна мережа Держмитслужби (далі - ВТМ) - розподілена телекомунікаційна мережа, яка входить до складу ЄАІС Держмитслужби.

Основними завданнями ВТМ є задоволення потреб у високошвидкісному, надійному, безперебійному та захищеному інформаційному обміні даних в рамках ЄАІС Держмитслужби (доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби, робота з ПІК ЄАІС Держмитслужби, робота з інформаційно-телекомунікаційним комплексом Держмитслужби «Електронна пошта» тощо), створення передумов інтеграції розподілених інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ВТМ ЄАІС Держмитслужби затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

4. Локальні обчислювальні мережі (комп'ютерні мережі) - локальні телекомунікаційні мережі, які входять до складу ЄАІС Держмитслужби та розгорнуті в зоні діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (у тому числі територіально відокремлених підрозділах), об'єднуються за допомогою ВТМ і використовуються для роботи в рамках ЄАІС Держмитслужби.

5. Інформаційно-телекомунікаційний комплекс Держмитслужби «Електронна пошта» (далі - ІТК «Електронна пошта») забезпечує обмін електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечує доступ до документоорієнтованих баз даних і складається з головного інформаційно-телекомунікаційного комплексу та регіональних інформаційно-телекомунікаційних комплексів.

Основними завданнями ІТК «Електронна пошта» є забезпечення надійного та безперебійного обміну електронними поштовими повідомленнями між користувачами ЄАІС Держмитслужби, забезпечення організації документоорієнтованих баз даних та доступу до них, створення передумов для побудови транспортної інфраструктури електронного документообігу Держмитслужби.

Концепція розвитку, структура та порядок супроводження ІТК «Електронна пошта» затверджуються відповідними нормативними документами Держмитслужби.

6. Адміністративно-правова інформаційна підсистема забезпечує управління митними органами на всіх рівнях, контроль і дотримання законності під час автоматизованого митного оформлення.

Основними завданнями підсистеми є автоматизація процесів:

- боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- тарифного регулювання й управління;

- експортно-імпортного контролю;

- антидемпінгового й антимонопольного контролю;

- фінансово-валютного контролю;

- оперативної служби;

- бюджетного фінансування;

- збирання коштів у бюджет;

- кадрової служби;

- правової служби;

- нормативно-довідкової служби (функції ведення нормативно-довідкової бази даних, класифікаторів та довідників ЄАІС Держмитслужби).

Підсистема інформаційного забезпечення ЄАІС Держмитслужби включає в себе:

- комплекс технічного забезпечення;

- загальносистемне програмне забезпечення;

- нормативно-правове забезпечення;

- науково-методичне забезпечення;

- організаційне забезпечення системи;

- систему адміністрування та контроль функціонування програмно-технічних засобів;

- систему навчання та підвищення кваліфікації працівників (в тому числі і дистанційну форму навчання).

7. Система електронного документообігу (проектується та розробляється) Держмитслужби повинна забезпечувати автоматичне пересилання, реєстрацію та оброблення документів у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, контроль за їх виконанням, ведення електронного архіву документів.

8. Комплексна система захисту інформації (проектується та розробляється) повинна забезпечувати захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу ЄАІС Держмитслужби, шляхом впровадження комплексу технічних, програмних, криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

3.2 Правова регламентація концепції удосконалення інформаційного забезпечення діяльності ДМСУ - перспективна автоматизована система «Електронна митниця»

Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [15], яка спрямована на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.