Таблиця 1.6. Внесення добрив у ґрунти в Гадяцькому районі під с/г культури в 2006 році.

Гадяцький район Полтавської області розташований в лісостеповій зоні. Характерною особливістю лісостепу є поєднання лісових і степових ділянок. У минулому майже всі вододільні простори району були зайняті барвистими різнотравно-типчаково-ковиловими степами. Ближче до річкових долин, на їх схилах, в балках та річкових заплавах росли дубові та різнопородні листяні ліси. На перших надзаплавних терасах річок шуміли соснові та дубово-соснові ліси. [1, 15]

Найбільш типовими і поширеними на території району є степові, лучні, лісові, болотні, прибережно-водні та водні фітоценози.

На території, що досліджується - надзаплавній (боровій) терасі річки Псел ростуть хвойні ліси, які представлені сухими та свіжими борами і свіжими суборами. Деревостан борів одноярусний, складений сосною звичайною. Розрізняють бори злаково-різнотравні, лишайникові та зелено мохові. У суборах дерева зростають двома ярусами: перший - сосна звичайна, другий - дуб. Більшість хвойних лісів створено штучно, оскільки сосняки району самосівом не відновлюються. На борових терасах самосівом росте кущова верба - шелюг, посухостійкий куничник наземний. В типових сосняках району росте близько 40 видів квіткових рослин - верес, грушанка, зимолюбка, молодило та інші, які після вирубки сосняка швидко зникають.

Серед сучасних фітоценозів району провідне місце займають луки - заплавні, низинні, суходільні. Заплавні луки, що найбільш поширені в заплавах річок Псел і Хорол, як окремий фітоценоз в минулому не існували. Вони є наслідком знищення людиною заплавних лісів з метою розширення земель під городи та випаси. Рослинність заплавних лук формувалася за рахунок степових, лісових та деяких водно-прибережних рослин, у тому числі бур'янів. Низинні луки зустрічаються на зниженнях надзаплавних терас річок у місцях з близьким до поверхні рівнем ґрунтових вод. Суходільні луки зустрічаються на схилах річкових долин і балок (зокрема в долині річки Грунь), де водне живлення рослин відбувається лише за рахунок атмосферних опадів.

В структурі фітоценозів району значне місце займають також заплавні ліси. Найбільш виражений цей вид в заплаві річки Псел, в районі сіл Вельбівка та Соснівка.

Діброви - обмежено поширений в районі фітоценоз. Вони ростуть на схилах річкових долин, в Гадяцькому районі. Кленово-липові, ясеневі, і особливо, грабові діброви мають багатий видовий склад - майже 370 видів трав, кущів та дерев. [29, 34, 32] Значні площі дібров можна спостерігати в таких заповідних урочищах: "Дубина", "Діброва-Кобрієва" (Краснолуцьке лісництво), "Гай-займа", "Галочка" (Вельбівське лісництво).

Болота Гадяцького району за характером рослинності в основному трав'янисті - високотравні (з переважанням очерету та рогозу) та осокові, рідше лісові (вербові, чорно вільхові) і чагарникові (в основному з верби попелястої). Верхові сфагнові лісові болота зустрічаються рідко, переважно на півночі району, неподалік від сел Бірки та Великі Будища.

Прибережно-водні та водні фітоценози формуються в районах річок (Псла, Хорола, Груні), стариць, озер та ставків. Для цих фітоценозів характерне поясне розміщення рослинності. По берегах водоймищ та у водній товщі до глибини 0,5 м переважає болотна рослинність. На річках з повільною течією і в заводях, старицях прибережно-водяна рослинність тягнеться вздовж берега суцільною смугою. За цією смугою до глибини 2 - 2,5 м ростуть рослини, прикріплені до дна з плаваючим листям (жабурник звичайний, кушир занурений та ін.). Майже у всіх старицях, озерах, ставках, заводях річок зустрічається ряска. На глибинах більше 2,5 м поширені придонні рослини.

Окрему групу рослин становлять акліматизовані види деревних та чагарникових рослин. З них лісоводи вже використовують для насаджень дуб північний, обліпиху, горобину чорноплідну, ліщину ведмежу, явір, клен цукристий, горіх сірий, горіх чорний.

Дикі та культурні рослини Гадяцького району мають велике господарське значення. Вони належать до всіх 20 існуючих у класифікації сировинних груп та 71 підгрупи і використовуються як у сільському господарстві, так і в промисловості. Найбільш поширені в районі білкодайні рослини, крохмаленосні, олійні, цукроносні, натурнохарчові (плодові, ягідні, овочеві), культурні та дикорослі кормові трави, технічні, ефіроносні, лікарські, що використовуються в офіційній та народній медицині.

У сучасних умовах зростання антропогенного тиску на природу відбувається скорочення ареалів поширення видів рослин, зменшується видовий склад рослинного світу. Причини цього - ріст інтенсивності загального природокористування, що призводить до зміни водного режиму та фізико-хімічних властивостей атмосферного повітря і ґрунтів, порушення зв'язку з цим умов розвитку та розмноження рослин, пряме знищення фітоценозів.

За даними екологічних досліджень ліси та інші лісовкриті площі займають 28850,3 га, оптимальна ж лісистість для лісостепової зони - 18%. [29, 40]

Починаючи з 1996 року лісистість Гадяцького району зменшувалась. Так, в 1996 році територія лісів та інших лісовкритих площ становила 30127 га, а до 2004 року ліси займали вже 28847 га. В 2005 році, порівняно з 2004 площа лісів не змінилась, а вже 2006 року - збільшилась на 3,5 га.

Рис.1.6. - Зміна площі лісів Гадяцького району за останні 11 років.

Як показали вибіркові перевірки на землях державного лісового фонду, в Гадяцькому районі є лісокультурний фонд, де роками не проводиться своєчасне лісовідновлення лісосік і горільників минулих років та галявин. Такі ділянки лісу було виявлено на території Вельбівського та Безвіднянського лісництв.

Лише висаджуючи щорічно по 0,5 га на землях підприємств різної форми власності, можна досягти збільшення лісистості району до середньо зваженої по Україні.

З метою озеленення території району, поліпшення санітарно - епідеміологічної ситуації, покращання санітарного і екологічного стану, в районі з 1 квітня по 1 червня 2006 року було оголошено двомісячник озеленення, чистоти і благоустрою. За цей час нові лісові насадження зайняли площу 3,5 га.

Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень в смугах відводу автодоріг в районі, на великій кількості автошляхів вони відсутні. Це автошлях Полтава - Гадяч та інші. Окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою.

Протягом останніх років видовий та віковий склад лісів майже не змінився, тому, що в основному, лісовідновлення та лісорозведення на ділянках, що вийшли з лісовідновних рубок, згарищ, проводиться породами, які зростали тут раніше. Хвойні насадження займають 43,7% площ, твердолистяні 45,1%, м'яколистяні - 11,2%. Молодняки складають 50% лісонасаджень, 47,7% - ліси середнього віку, 2,3% - стиглі і перестиглі.

Ліси району характеризуються середньою продуктивністю. Середній запас деревини становить 216 м³/га. Всі ліси відносяться до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання.

Особлива увага приділяється створенню умов для дієвості рекреаційних функцій, які з кожним роком зростають.

Враховуючи те, що майже половину лісового фонду займають хвойні молодняки, вони в теплий період року створюють велику пожежну небезпеку. Щорічно лісові пожежі наносять відчутну шкоду лісовому господарству району. У 2005 році пожежами було знищено 7,8 га лісових площ та зареєстровано 38 випадків лісових пожеж.

Антропогенний вплив на ліси сприяє створенню умов для виникнення небезпечних осередків шкідників і хвороб. У 2005 році в на землях державного лісового фонду проводилась боротьба з шкідниками і хворобами на площі 242 га (виключно біологічним методом).

Полезахисні лісосмуги, згідно з новим Лісовим кодексом, відносяться до земель лісового фонду. Проте, надання їх (закріплення) за користувачами затягується. Досі не вирішено питання і нормативного акту, який би регулював відносини у сфері їх охорони, рубках догляду і таке інше. За стан полезахисних лісосмуг відповідальності ніхто не несе. Із загальної площі 0,6 тис. га, 0,3 тис. га залишаються в запасі сільрад.

Зростаючий антропогенний вплив негативно діє на санітарний стан та продуктивність насаджень. Досить небезпечним чинником є дифузійне всихання сосни, яке зростає протягом останніх років. Причиною цього явища, як правило, є різке коливання рівня ґрунтових вод, а також надмірна техногенна діяльність промислових підприємств.

Приживлюваність більшості лісокультур становить 70 - 75 %. Обсяги лісовідновлення, особливо в держлісфонді, визначаються переважно розмірами розрахункової лісосіки та площами згарищ, які в останні роки мали тенденцію до збільшення. Можливість збільшення лісорозведення є, але вона обмежується фінансовими можливостями лісокористувачів.

Табл.1.7 Озеленення населених пунктів, га [23, 40]

Характер тваринного світу визначається природною зоною, в якій знаходиться район.

Комахи поширені по всій території району і відіграють значну роль у природі: опилюють квіткові рослини, беруть участь у ґрунтоутворенні, є джерелом живлення інших тварин, мають господарське значення (бджоли, тутовий шовкопряд та ін.). Один з поширених рядів комах - метелики, або лускокрилі. З денних видів метеликів в Гадяцькому районі водяться: переливниця, жалібниця, адмірал, барвниця, очко павичеве, денне, кропив'янка, лимонниця; з нічних метеликів - сатурнія велика - найбільший метелик фауни України.

Велику групу комах представляють перетинчастокрилі - оси, бджоли, джмелі, мурашки та інші. І все ж серед комах за чисельністю і різноманітністю видів одне з перших місць займають двокрилі - мухи, ґедзі, комарі, мошки.

Водяться в районі невибагливі до природніх умов жуки. Найбільш шкідлива бронзівка-оленка, яка виїдає зав'язь у квітах плодових і ягідних культур. Близькі родичі бронзівок хрущі - травневий, червневий, мармуровий. До шкідливих відносять короїдів, довгоносиків та інших. Найкорисніші з жуків - туруни, які є ворогами різної гусені, сонечка - які знищують попелиць.

В районі зустрічається 11 видів земноводних, з них 2 види ряду хвостатих і 9 видів ряду безхвостих. З ряду хвостатих земноводних на території району розповсюджені тритон звичайний та тритон гребенястий. З ряду безхвостих земноводних на території території району живуть: кумка звичайна, часничниця звичайна, ропухи - звичайна, або сіра, та зелена, квакша звичайна, жаби - озерна, ставкова, трав'яна та гостроморда. Всі види земноводних корисні і заслуговують дбайливої охорони.

Найпоширеніші серед плазунів - ящірки. Цей вид характерний для степової та водно-лугової фауни. З родини вужових найбільш поширені вужі звичайний і водяний. Отруйними серед плазунів Гадяцького району є гадюка звичайна і гадюка степова. Змія мідянка - неотруйна і занесена до Червоної книги України.

Плазуни поїдають найрізноманітніших тварин: комах та їх личинок, молюсків, дощових черв'яків, земноводних, а вужі та гадюки відловлюють ящірок, миловидних гризунів тощо. Значна кількість видів рептилій служить природним кормом для цінних мисливсько-промислових птахів і звірів.

На території району зустрічається понад 200 видів птахів, більше 100 видів з них постійно гніздяться. Найчисленніша група - мешканці лісу: дятли (великий строкатий, середній, малий, зелений та сивий), підшкорник, повзун, зозуля, дрімлюга, одуд, іволга, соловейко, вільшанка, дрізд (співочий, чорний, дрізд-чикотень, дрізд-омелюх). Взимку можна зустріти найменшу пташку - королька жовтоголового (маса пташки - 5-7 грамів). В лісах району поширені сіра сова, вухата сова, а на відкритих місцях - луках, болотах - сова болотяна.

Пташиний світ степів району змінився у зв'язку з розорюванням. Мешканці відкритих ландшафтів - жайворонки, щеврики, куріпки, перепілки пристосувались до нових умов, тоді як стрепет, дрохва, степовий орел, степовий журавель різко зменшили свою чисельність.

Життя багатьох видів птахів пов'язане з водоймами. Це численні качки: крижень, з якого виведено більшість сучасних порід свійських качок; шилохвіст; широконіска; два види малих качок - чирок свистунок та чирок-тріскунок. На прольотах звичні гоголь, свищ, крохаль. На водоймах живуть представники родини частушкових: лиска, деркач, погонич, курочки - водяна та мала, більшість яких є мисливськими птахами. У плавнях річок, по ставках, болотах гніздяться чаплі: квак, сіра, руда, бугай та бугайчик.

Багато видів птахів пристосувались до життя поблизу людей. Це шпак, сіра ворона, галка, сорока, сойка, ластівка (міська, сільська, берегова), стриж, мухоловка (мала, строката, сіра, біло шийка), горобець (хатній, польовий), синиці, снігурі, омелюхи, чижі, щиглики, чечітки.

Серед сучасних ссавців особлива група - ряд рукокрилих. Поширені вони в усьому районі. Але вирубування дуплистих дерев, забудова населених пунктів новими будинками, зміна умов існування і пряме знищення рукокрилих призвело до різкого скорочення чисельності окремих видів. Нічниця ставкова, вечірниця мала та велетенська занесені до Червоної книги України.

Серед ссавців у Гадяцькому районі найбільшою кількістю видів представлений ряд гризуни. Це в основному дрібні і середніх розмірів тварини, що пристосувались до різноманітних умов існування. На території району зустрічаються білка, нутрія, ховрах крапчастий і малий, вовчок (великий, лісовий, горішковий), тушканчик великий, мишівка степова, миша (хатня, польова, лісова, жовтогорла, маленька), пацюк сірий, полівка (звичайна, лісова, підземна, пацюкоголова, водяна), ондатра, хом'як звичайний, хом'ячок сірий, сліпак звичайний, і навіть бобер (поблизу с. Великі Будища). В останні роки з'явились байбаки (неподалік села Бобрик), і їх кількість збільшується. Всі мишовидні гризуни - шкідники сільського і лісового господарства, але поряд з цим у природному ланцюгу живлення вони є основним кормом для багатьох ссавців і хижих птахів.

Ряд зайцеподібних у районі представлений двома видами - зайцем русаком та акліматизованим диким кролем. Важливе значення для мисливського господарства має заєць-русак як хутрова і м'ясна тварина. В заготівлі хутра в районі, області і по всій Україні заєць-русак посідає перше місце.

З хижих ссавців зустрічаються вовк сірий, лисиця звичайна, єнотовидний собака, куниця лісова і кам'яна, тхір чорний і степовий, норка європейська, горностай, ласка. Зараз на тхора степового, горностая, ласку, норку, видру полювання заборонене. З метою одержання хутра, з Далекого Сходу в область завезено й акліматизовано єнотовидного собаку. Ця тварина досить швидко пристосувалась до нових умов і набула високої щільності. Винищуючи водоплавну та іншу пернату дичину, яйця, пташенят, а також молодих зайців, єнотовидний собака завдає великої шкоди мисливському господарству. Випадок з акліматизацією єнотовидного собаки повинен застерегти людей від необґрунтованого переселення тварин.

З ряду парнокопитних на території Гадяцького району зустрічаються лише кабан дикий, лось, козуля, лань, олень європейський та плямистий. Серед цих видів лише козуля в умовах антропогенного тиску зуміла вижити і зберегти повсюдно порівняно високу чисельність. Чисельність кабана дикого настільки зросла, що на нього дозволено полювання за ліцензіями.

В річках, озерах, ставках району водиться близько 30 видів риб. Переважна більшість належать до родини коропових. Це - короп, плітка, в'язь, головень, краснопірка, білизна, лин, лящ, карась сріблястий, короп, густерка, гольян озерний, вівсянка, верховодка, бистрянка звичайна, гірчак. Живляться ці риби різноманітним кормом: дрібними водяними тваринами, водоростями, рештками вищих рослин, молюсками. А такі, як щука, головень і білизна, поїдають дрібну рибу.

Щодо тваринного світу, площа мисливських угідь складає 9,6 тис. га, або 46% від території району.