Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації

Таблиця 2.3

Порушення і рекультивація земель, тис. га

Показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
Порушено земель	18,7	17	3,5	1,9	2,2	1,5	3,5
Відпрацьовано земель	17,9	16,4	4,6	2,8	2,6	3,6	2,0
Всього поруше-них і відпрацьо-ваних земель	33,6	33,4	8,1	4,7	4,8	5,1	5,5
Із них ре культи-вовано земель	22,0	19,2	8,4	3,7	2,6	2,8	1,9
у тому числі під ріллю	10,0	8,9	1,5	1,5	0,8	0,7	0,5
в інших напрямках	12	10,3	6,9	2,2	1,8	2,1	2,5

2.2.1 Розглянемо порушені землі та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	18,7	17	3,5	1,9	2,2	1,5	3,5

земля відновлення рекультивований рекреаційний

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2

Yt

За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	18,7	1	1	1	349,69	18,7	18,7
2	6	17	36	216	1296	289	102	612
3	11	3,5	121	1331	14641	12,25	38,5	423,5
4	16	1,9	256	4096	65536	3,61	30,4	486,4
5	17	2,2	289	4913	83521	4,84	37,4	635,8
6	18	1,5	324	5832	104976	2,25	27	486
7	19	3,5	361	6859	130321	12,25	66,5	1263,5
У/7	12,57143	6,9	198,2857	3321,143	57184,57	96,27	45,78571	560,8429

Вираховуємо із таблиці середні величини за формулами 2.1:

, ; (2.1)

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2:

(2.2)

Для знаходження дисперсії(S2) застосовуємо формули 2.3:

(2.3)

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy = 6,975672

Знаходимо коефіцієнти кореляції за формулою 2.3:

(2.4)

Та к як три показники то вирахуємо їх за формулами 2.4:

(2.5)

ryt =-0,92553

ryt2 = -0,86583

rtt2 = 0,97692

Коефіцієнт кореляції не може бути більше 1 ;

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти:

(2.6)

(2.7)

(2.8)

b1= -1,92011

b2= 0,04384

а= 22,34567

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка:

уt = a+b1t+b2t2 =20,46

уt = 12,4

уt = 6,5

уt = 2,8

уt = 2,3

уt = 1,9

уt = 1,6

Графік йде в низ, а потім вверх тому можена зробити висновок що кількість порушених земель за останній час знижувалась.

2.2.2 Розглянемо відпрацьовані землі та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	17,9	16,4	4,6	2,8	2,6	3,6	2

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2

Yt

За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	17,9	1	1	1	320,41	17,9	17,9
2	6	16,4	36	216	1296	268,96	98,4	590,4
3	11	4,6	121	1331	14641	21,16	50,6	556,6
4	16	2,8	256	4096	65536	7,84	44,8	716,8
5	17	2,6	289	4913	83521	6,76	44,2	751,4
6	18	3,6	324	5832	104976	12,96	64,8	1166,4
7	19	2	361	6859	130321	4	38	722
У/7	12,57143	7,1285	198,2857	3321,143	57184,57	91,72714	51,24286	645,92

Вираховуємо із таблиці середні величини користуючись формулами 2.1.

t = Уt/n = 12,57143

t 2= Уt2/n = 198,2857

yt = У yt/n = 7,1285

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy =6,39614

Знаходимо коефіцієнти кореляції за формулами 2.5:

ryt =-0,94571

ryt2 = -0,89777

rtt2 = 0,97692

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (формули 2.6, 2.7, 2.8)

b1=-1,51708

b2=0,02738

а= yt - b1 t - b2 t2 = 20,77152

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка

уt = a+b1t+b2t2 = 19,28

уt = 12,6

уt = 7,3

уt = 3,5

уt = 2,8

уt = 2,3

уt = 1,83

Графік йде в низ і ми можемо зробити висновок що кількість відпрацьованих земель знижується.

2.2.3 Розглянемо відпрацьовані та порушені землі та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	33,6	33,4	8,1	4,7	4,8	5,1	5,5

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2

yt

t

За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	33,6	1	1	1	1128,96	33,6	33,6
2	6	33,4	36	216	1296	1115,56	200,4	1202,4
3	11	8,1	121	1331	14641	65,61	89,1	980,1
4	16	4,7	256	4096	65536	22,09	75,2	1203,2
5	17	4,8	289	4913	83521	23,04	81,6	1387,2
6	18	5,1	324	5832	104976	26,01	91,8	1652,4
7	19	5,5	361	6859	130321	30,25	104,5	1985,5
У/7	12,57143	13,6	198,2857	3321,143	57184,57	344,5029	96,6	1206,343

Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):

t = Уt/n = 12,57143

t 2= Уt2/n = 198,2857

yt = У yt/n = 13,6

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy = 12,63103

Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):

ryt =-0,92814

ryt2 = -0,88271

rtt2 = 0,97692

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6- 2.8)

b1=-2,87136

b2=0,049717

а= yt - b1 t - b2 t2 = 39,83889

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка

уt = 39,83889+(-2,87136)*t+0,049717*t2= 37,01

уt = 24,4

уt = 14,2

уt = 6,62

уt =5,39

уt =4,26

уt = 3,23

Графік йде в низ з чого можемна зробити висновок що кількість відпрацьованих та порушених земель має тенденцію знижуватися.

2.2.4 Розглянемо рекультивовані землі та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	22	19,2	8,4	3,7	2,6	2,8	3

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2



За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	22	1	1	1	484	22	22
2	6	19,2	36	216	1296	368,64	115,2	691,2
3	11	8,4	121	1331	14641	70,56	92,4	1016,4
4	16	3,7	256	4096	65536	13,69	59,2	947,2
5	17	2,6	289	4913	83521	6,76	44,2	751,4
6	18	2,8	324	5832	104976	7,84	50,4	907,2
7	19	3	361	6859	130321	3,61	36,1	685,9
У/7	12,57143	8,814286	198,2857	3321,143	57184,57	136,4429	59,92857	717,3286

Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):

= Уt/n = 12,57143

t 2= Уt2/n = 198,2857

yt = У yt/n = 8,814286

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy = 7,715

Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):

ryt =-0,97856

ryt2 = -0,94418

rtt2 = 0,97692

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6, 2.7, 2.8):

b1= -1,49725

b2= 0,014924

а= yt - b1 t - b2 t2 = 24,67773

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка

уt = a+b1t+b2t2= 23,19

уt = 16,23

уt = 10,01

уt = 4,5

уt = 3,5

уt = 2,5

уt = 1,6

Графік йде в низ можна зробити висновок що кількість рекультивованих земель протягом останніх років зменшується внаслідок зменшення видобутку корисних копалин. Але можемо стверджувати, що кількість порушених земель більша ніж рекультивована.

2.2.5 Розглянемо рекультивовані землі під ріллю та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	10	8,9	1,5	1,5	0,8	0,7	0,5

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2

За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	10	1	1	1	100	10	10
2	6	8,9	36	216	1296	79,21	53,4	320,4
3	11	1,5	121	1331	14641	2,25	16,5	181,5
4	16	1,5	256	4096	65536	2,25	24	384
5	17	0,8	289	4913	83521	0,64	13,6	231,2
6	18	0,7	324	5832	104976	0,49	12,6	226,8
7	19	0,5	361	6859	130321	0,25	9,5	180,5
У/7	12,57143	3,414286	198,2857	3321,143	57184,57	26,44143	19,94286	219,2

Вираховуємо із таблиці середні величини (2.1):

t = Уt/n = 12,57143

t 2= Уt2/n = 198,2857

yt = У yt/n = 3,414286

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.2 та 2.3:

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy = 3,845007

Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):

ryt = -0,94208

ryt2 = -0,89074

rtt2 = 0,97692

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6,2.7,2.8)

b1= -0,95508

b2= 0,018659

а= yt - b1 t - b2 t2 = 11,72114

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка

уt = a+b1t+b2t2= 10,7

уt = 6,6

уt = 3,4

уt = 1,2

уt = 0,8

уt = 0,5

уt = 0,3

Графік йде в низ і можена зробити висновок що кількість рекультивованих земель в сільськогосподарському напрямку зменшується.

2.2.6 Розглянемо рекультивовані землі за іншими напрямками та складаємо для них графік

Рік показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003
t	1	6	11	16	17	18	19
yt	12	10,3	6,9	2,2	1,8	2,1	2,5

Графік має параболічну форму. Складаємо рівняння.

yt = a+b1t+b2t2

yt

t

За цими даними складаємо розрахункову таблицю.

№з/п	t	yt	t2	t3	t4	yt2	ytt	ytt2
1	1	12	1	1	1	144	12	12
2	6	10,3	36	216	1296	106,09	61,8	370,8
3	11	6,9	121	1331	14641	47,61	75,9	834,9
4	16	2,2	256	4096	65536	4,84	35,2	563,2
5	17	1,8	289	4913	83521	3,24	30,6	520,2
6	18	2,1	324	5832	104976	4,41	37,8	680,4
7	19	2,5	361	6859	130321	1,96	26,6	505,4
У/7	12,57143	5,4	198,2857	3321,143	57184,57	44,59286	39,98571	498,1286

Вираховуємо із таблиці середні величини використовуючи формулу 2.1:

t = Уt/n = 12,57143

t 2= Уt2/n = 198,2857

yt = У yt/n = 5,4

Знаходимо середньоквадратичні відхилення за формулами 2.3:

St = 6,343887

St2 = 133,6688

Sy = 4,00571

Знаходимо коефіцієнти кореляції (2.5):

ryt = -0,98042

ryt2 = -0,96348

rtt2 = 0,97692

Для знаходження рівняння регресії знаходимо його коефіцієнти (2.6,2.7,2.8):

b1= -0,54217

b2= -0,0374

а= yt - b1 t - b2 t2 = 12,95659

Записуємо рівняння регресії та знаходимо yt для побудови графіка

уt = a+b1t+b2t2= 12,41068

уt = 9,5

уt = 6,5

уt = 3,3

уt = 2,6

уt = 1,9

уt = 1,3

Графік має тенденцію до зменшення отже кількість рекультивованих земель в несільськогосподарському напрямку зменшується.

2.2.7 Перевірка адекватності математичної моделі

В економетричних моделях використовують не всю генеральну сукупність даних, а вибірку обмеженого об'єму, тому розрахунки виконані по вибірці відрізнятимуться від розрахунків, які були б отримані по генеральній сукупності даних.

Відмінності вибірки від генеральної сукупності називають помилками вибірки, наприклад по вибірці статистики коефіцієнт кореляції більше 0, а по генеральній, він дорівнює 0. Ця розбіжність є помилка вибірки. Якщо генеральне значення показника не дорівнює 0, то такий показник називаємо значимим.

Перевіримо адекватність отриманої моделі (порушених земель). Для перевірки на адекватність використовуємо статистику Фішера. Складаємо кореляційну матрицю:

Знаходимо показник матриці:

Алгебрагічне доповнення:

Коефіцієнт детермінації

(2.9)

Статистика Фішера розраховується за формулою (2.10):

(2.10)

Статистика Фішера F порівнюється із значенням, яке беруть із таблиці розподілу Фішера Fкрит=6,94. Якщо , то отримана регресійна модель є адекватною, а якщо , то модель вважається неадекватною и потрібно розраховувати іншу модель. Таким чином ми бачимо, що , то модель є адекватною.

Аналогічно можна розрахувати адекватність для інших показників (для відпрацьованих земель, рекультивованих під ріллю та інших напрямках).

2.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель

Складаємо прогноз на 20011рік.

Показник	Рівняння	Прогноз на 2011р, t=27
Порушено земель		5,5
Відпрацьовано земель		3,7
Всього порушених і відпрацьованих земель		6,5
Із них ре культивовано земель		22,9
у тому числі під ріллю		0,6
в інших напрямках		22,02

Підставимо отриманий прогноз в таблицю показників (Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4

Порушення і рекультивація земель, тис. га

Показник	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2011
Порушено земель	18,7	17	3,5	1,9	2,2	1,5	3,5	5,5
Відпрацьовано земель	17,9	16,4	4,6	2,8	2,6	3,6	2,0	3,7
Всього поруше-них і відпрацьо-ваних земель	33,6	33,4	8,1	4,7	4,8	5,1	5,5	6,5
Із них ре культи-вовано земель	22,0	19,2	8,4	3,7	2,6	2,8	1,9	22,9
у тому числі під ріллю	10,0	8,9	1,5	1,5	0,8	0,7	0,5	0,6
в інших напрямках	12	10,3	6,9	2,2	1,8	2,1	2,5	22,02

Проаналізувавши показники порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель ми можна зробити висновок, що кількість порушених земель протягом останніх років знижувалася як і кількість рекультивованих земель.

Зробивши прогноз на 2011рік видно, що кількість порушених земель та відпрацьованих буде зростати у зв'язку зі збільшенням видобувної промисловості. Кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися, прогнозується що площі земель, рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Отже попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.

Представимо отриманий прогноз у вигляді діограми (рис. 2.6) та порівняємо з 2003 роком (рис. 2.5).

Рис. 2.5 Кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у 2003 році у відсотках



Рис. 2.6 Прогноз на 2011 рік кількість порушених, відпрацьованих та рекультивованих земель у відсотках

Отже можна зробити висновок, що кількість земель порушених і рекультивованих збільшується. В не сільськогосподарському напрямку рекультивації відбувається збільшення відтворених земель, а в сільськогосподарському навпаки знужується. Взагалі збільшується показник рекультивованих земель за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися.

Висновки:

1. Передбачається що попит в Україні на землі рекультивовані в сільськогосподарському напрямку будуть користуватися меншим попитом ніж землі рекультивовані в рекреаційному та лісогосподарському напрямку.

2. Побудовано математичну модель із якої видно, що показники порушених, відпрацьованих, рекультивованих, рекультивованих під ріллю та інших напрямках знижувалися. Кількість рекультивованих земель була менша від кількості порушених земель. Показник рекультивованих земель в сільськогосподарському напрямку був нижчий за показник земель відтворених в інших напрямках.

3. Роблений прогноз на 2011 рік, який дає можливість стверджувати, що кількість порушених та відпрацьованих земель та буде зростати у зв'язку зі збільшенням видобувної діяльності, таким чином кількість рекультивованих земель також буде збільшуватися. Збільшення показника рекультивованих земель відбувається за рахунок того, що відновлюються ландшафти які були порушені в минулі роки і не відновлювалися. Але прогнозується що земель рекультивованих у сільськогосподарському напрямку буде менше ніж в інших напрямках (водогосподарському, лісогосподарському, будівничому, рекреаційному). Таким чином можна стверджувати, що попитом будуть користуватися землі не сільськогосподарського призначення.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ

3.1 Рекреаційна діяльність

Рекультивація земель і туризм - це дві області, в яких Україна і країни СНД на сучасному етапі сильно відстають не лише від країн заходу, але і багатьох інших. З цієї причини необхідно приділяти особливу увага на ці насущні для нашого покоління проблеми. Брак земель, здавалося б, не проблема для нашої країни, проте в багатьох областях, де розвинена видобувна промисловість (Дніпропетровська, Донецька так ін..) існує проблема величезного вилучення земель, що негативно впливає на довкілля і економіку регіонів. Здійснення рекреаційного напряму рекультивації об'єктів гірничодобувної промисловості не вимагає масштабних капітальних витрат, має перспективи і враховує еколого-економічні перспективи регіону.

В Україні розроблена та діє до 2015 р. Національна програма дій, що передбачає збереження і відновлення природних і порушених людиною екосистем, їх компонентів і біологічних комплексів, широке інформування і розвиток освіти по проблемах біологічної різноманітності, посилення відповідальності підприємств, організацій і громадян, що використовують природні ресурси, за збереження довкілля і її біорізноманітності [43].

З метою виправлення стану довкілля, що склалався у гірничодобувних регіонах, розроблена Концепція поліпшення їх екологічного становища (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1999 р. № 1606). Згідно з нею докорінно поліпшити екологічний стан гірничодобувних регіонів можливо внаслідок виконання комплексу завдань, одним із напрямків якого є визначення оптимальних шляхів і засобів реабілітації територій інтенсивного використання надр [43].

Відповідно до положень Концепції найдоцільнішим є рекультивація (озеленення) відвалів та кар'єрів тому на перший план постає завдання створення стійких лісових насаджен

Вважаємо, що сільськогосподарське використання рекультивованих земель недоцільне через малу площу відновлених земель у порівнянні з величезними витратами на зменшення ухилу поверхні до 6° з наступним нанесенням на неї грунторослинного шару завтовшки 20-30 см. Рекреаційний напрямок, тобто створення лісопаркових насаджень, парків, спортивних майданчиків та інших зон для відпочинку, не вимагає нанесення товстого шару родючого гумусу та вирівнювання схилів поверхні.

Крім того поступовий перехід суспільства від моделі життєзабезпечення до моделі змістовного проведення вільного часу дає підстави прогнозувати подальше зростання рекреаційної діяльності в Україні. Рекреації притаманне ускладнення внутрішньої структури внаслідок урізноманітнення запитів населення до відпочинку, що відображається на територіальній організації рекреаційної діяльності (створення гідро парків, зон для пінтболу та картингу, ділянок для міні гольфу і тд.). Від того, яким набором природних ресурсів володіє територія, залежить організація видів і форм рекреаційної діяльності.

Рекреація й туризм, як багатопланова й активна форма відпочинку, сприяє повному і всебічному відновленню сил і внутрішних ресурсів відновленню сил і внутрішніх ресурсів людини, витрачених на виробництві й у побуті[43].

Розглядаючи рекреацію і туризм як вид підприємницької діяльності не можна не враховувати його соціальної спрямованості, що виражається в задоволенні потреб туристів, і екологічної, яка виявляється у необхідності збереження навколишнього природного середовища. Тому видається доцільним підходити до розгляду рекреації й туризму як соціально - еколого-економічного явища, в якому кожна складова зумовлює дві інші й навпаки (Рис. 3.1)

Рекреаційна діяльність позитивно впливає на розвиток інших галузей господарства, що прямо не пов'язані з туризмом, сприяє розвитку та розбудові окремих регіонів, створюючи нові робочі місця, стимулюючи розвиток місцевої промисловості, сфери послуг, відроджуючи місцеві традиції, народні промисли, підвищуючи загальний благоустрій міст і сіл.

1

2

4 3 5 6

Рис. 3.1. Взаємодія та взаємовплив складових рекреаційної сфери на порушених землях гірничовидобувною діяльністю (як соціо-еколого-економічної системи)

1 - Додержання нормативів природокористування; 2 - Раціональне використання грошових коштів; 3 - Підвищення продуктивності праці; 4, 6 - Реалізація соціальних програм; 5 - Бережливе ставлення до природи.

Безпосередньо розвиток туризму забезпечує приплив коштів до регіону, зокрема, до місцевого бюджету, у вигляді курортних зборів і податків; збільшує прибутки населення. Зростання обсягів туризму сприяє створенню нових робочих місць - виникненню можливості для працевлаштування людей у місцевих галузях господарства, що пов'язані з туризмом лише опосередковано, а також для сезонних працівників.

Рекреація є однією з найбільш прибуткових і найбільш динамічних галузей економіки. У сфері туризму зайнято понад 250 млн. осіб, тобто кожен десятий працівник в світі. На його долю доводиться 7% всього об'єму інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових внесків і третина світової торгівлі послугами [28].

Дніпропетровська область має достатньо великий туристично-рекреаційний потенціал, крім того існують передумови для його розвитку: природні особливості регіону, який знаходиться на кордоні змішаних лісів та степової зони, унікальні водні ресурси; культурно-історична спадщина; етнографічно-культурний потенціал (народні промисли та ремесла).

Потенціал туристичного бізнесу в області використовується в неповній мірі не дивлячись на те, що Дніпропетровський регіон має значні природні, історико-культурні багатства, курортно-рекреаційні і економічні можливості,. Існують передумови для розвитку спеціальних видів туризму - сільського, дитячого і молодіжного, промислового, екологічного, екстремального, пізнавального, риболовецького, мисливського, спортивно-оздоровчого, яхтового релігійного, спелеотуризму та ін.. При цьому на даному етапі розвинений і стабільно зростає виїзний (зарубіжний) туризм, який приводить до відтоку грошових потоків і негативно впливає на стабільність економіки регіону.

Створення рекреаційної зони на місці відпрацьованих кар'єрів дасть можливість:

- ефективно використовувати наявні туристичні і рекреаційні ресурси;

- стимулювати розвиток сучасної туристичної інфраструктури;

- значно збільшити об'єм туристичних послуг і товарів, підвищити їх якість;

- створити сприятливі умови для задоволення потреб населення в активному відпочинку, зміцненні здоров'я, для залучення до культурних цінностей;

- підвищити рівень транспортної інфраструктури і інвестиційну привабливість регіону;

- створити значну кількість робочих місць в невиробничій сфері, яка сприятиме позитивним змінам в структурі зайнятості населення;

- створити економічні умови для відновлення природного довкілля і об'єктів історико-культурної спадщини і підвищення зацікавленості місцевого населення в їх збереженні;

- підвищити якість науково-методичного і кадрового забезпечення туристичної галузі.

3.2 Створення рекреаційної зони на порушених територіях

В роботі пропонується проект рекреаційної рекультивації порушених земель після відкритого способу видобутку корисних копалин оскільки Дніпропетровська область є сприятливою для рекреаційної діяльності (див. рис. 3.2- 3.5).



Рис. 3.2. Гідрологічні та гідрогеологічні ресурси дніпропетровської області.

Рис. 3.3. Біологічні рекреаційні ресурси Дніпропетровської області.



Рис. 3.4. Рекреаційний потенціал Дніпропетровської області в літку.

Рис. 3.5. Рекреаційний потенціал Дніпропетровської області взимку.

З наведених карт рекреаційного потенціалу Дніпропетровської області та ресурсів можна оцінити, що переважно вся територія Дніпропетровської області є сприятливої для рекреаційної діяльності як в літній період так і в зимовий, що дає підстави передбачає відтворення порушених ландшафтіфі в рекреаційному напрямку, яка з екологічного і економічного боку доцільніша та ефективніша.. До того ж Дніпропетровська область не має достатню кількість рекреаційних зон, тому для місцевої влади першочерговим завданням є реконструкція і створення наявних місць відпочинку та оздоровлення.

В роботі розглянуто проект створення рекреаційної зони на прикладі одного з марганцевих кар'єрів Орджонікідзевського ГЗК, за етапами наведеними на рис. 3.6.

Орджонікідзевський ГЗК розташований в північній степовій зоні чорноземів звичайних мало гумусних та посушливій степовій зоні чорноземів південних та еродованих видів.

Рис 3.6. Етапи створення рекреаційної зони на прикладі Орджонікідзевського ГЗК

Припускається, що після закриття кар'єру розміром 1510х1220м глибиною 85 м. Розміри загальної площі рекультивації складуть 1842200 м2 або 184,22га із цієї площі 100га займе озеро, таким чином на інші напрямки нам залишається 84,22га із яких під пляжну зону відводиться 3,22га, поле для міні гольфу - 2га, для пейнтболу - 5 га, для зони відпочинку в лісі - 5га.

Запропонований проект передбачає створення рекреаційної зони, що надасть можливість створити комплекс водно-лісової рекреації. Передбачається створення зони дітей і дорослих; для людей, які мають спортивний хист створення зони для гри в пейнтбол та галявина для мінігольфу; для зайняття риболовлею планується облаштувати спеціальні місця; для людей які люблять піші прогулянки та милування краєвидом передбачається створення доріжок для прогулянок, обладнаних галявин відпочинку на яких можна буде відпочивати з дітьми та проводити пікніки. Також для людей які захоплюються туризмом передбачається облаштування місця для наметового містечка.

Орієнтовані місця для відпочинку можуть мати вигляд наведений на рис. 3.7 Використовується відпочиваючими 5-20 хв. при здійсненні прогулянок. У складі обладнання входять лавочка, місце для збирання сміття, можливо роз'яснювальний показчик. Місце для короткочасних пікніків (див. рис. 3.8), яке використовується групою відпочиваючих із 3-6 чоловік на протязі 0,5-1,5 год для прийняття їжі, яка не потребує кулінарної обробки на вогні. До склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття. Місце для тривалих пікніків (див. рис. 3.9), яке використовується групою відпочиваючих із 3-6 чоловік на протязі 1,5-4 год. В склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття,місце для вогнища, можливо роз'яснювальний показчик з поясненням як поводитися з відкритим вогнем. Місце для одноденних пікніків (див. рис. 3.10), що використовується групою відпочиваючих більше 4 год для прийняття їжі, яка потребує додаткової кулінарної обробки на вогні. В склад обладнання входять стіл із сидіннями, місце для збирання сміття, місце для вогнища, укриття від дощу, можливо роз'яснювальний показчик з поясненням.

На рис. 3.11 показано можливий вигляд рекреаційної ділянки, що використовується для масового відпочинку, обладнана місцями Тип1, Тип.2, Тип.3, Тип. 4.

Отже, загальна структура проекту виглядатиме наступним чином:

1) Водно- рекреаційна зона;

2) Лісова рекреаційна зона;

3) Зона спортивної рекреації.

Рис. 3.7 Місце для короткочасного відпочинку (Тип. 1)



Рис. 3.8 Місце для короткочасних пікніків (Тип.2)

Рис. 3.9 Місце для тривалих пікніків (Тип. 3)



Рис. 3.10 Місце для одноденних пікніків (Тип. 4)

Рис. 3.11 Можливий вигляд рекреаційної ділянки

Впровадження даного проекту надасть можливість не тільки усунути негативні наслідки діяльності підприємства, але й сприяти покращенню здоров'я людей і цікавому проведенню вільного часу. Цей проект може здійснюватися поетапно, в залежності від бажання інвесторів.

Освоєння відпрацьованого кар'єру необхідно розпочати із часткового вирівнювання та з поселення нижчих організмів - бактерій і водоростей (на місці майбутньої водойми також). Так, відзначається значне збільшення її активності за умови нанесення ґрунтового покриття. Наприклад, для мікрофлори при відомих методів меліорації ґрунтів шляхом нанесення ґрунтового покриття потужністю всього лише 2 см активізується діяльність корисних мікроаргонізмов більш ніж у 20 разів. Тому аналогічні процеси повинні відбуватися і під водою. На дні ці процеси відбуваються дуже повільно. Але якщо перед затопленням уступи засипати невеликим шаром ґрунту, то прискориться процес розвитку необхідних корисних мікроорганізмів і водоростей. А це в свою чергу забезпечить гарну кормову базу для риборозведення. Велика кількість риби приверне любителів рибної ловлі. Для цього необхідно обладнати спеціальні місця, які будуть розташовані так щоб відпочиваючі не заважали рибалити. Передбачається мінімальне грошове стягнення за вилов риби на водоймі, які підуть на розвиток рекреаційної зони.

Згідно з твердженням Власова В.А [44] виробництво рибної продукції в порівнянні з іншими продуктами, що містять тваринні білки характеризується високою продуктивністю. Капітальні вкладення на виробництво 1 тони м'яса майже в чотири рази більше, ніж на виробництво 1 тони рибної продукції. З 1 га площі водойми тільки за рахунок природної рибопродуктивності можна щорічно одержувати 2-3 центнери рибної продукції, тобто приблизно стільки ж, скільки можна отримати м'яса при нагулі великої рогатої худоби на природних пасовищах високої якості. При годівлі ж можна отримувати риби в 10 разів більше.

Приблизне водне дзеркало буде мати площу 100га що надасть сприятливі умови для риборозведення та відпочинку на воді.

Окрім пляжної зони (з пляжем для дорослих і дітей) можна передбачити волейбольний майданчик, галявини для рухливих ігор, причал для човнів і катамаранів. Майданчик для наметового містечка та прості збірно-щитові будиночки, для дітей гойдалки, дерев'яні фігурки героїв мультфільмів і народних казок, а для дорослих навіси у вигляді куренів покритих очеретом.

Навколо водно-рекреаційної зони по всьому периметру рекультивованого кар'єру передбачається посадити лісові насадження з облаштуванням доріжок для прогулянок із зонами для відпочинку, лавочками і альтанками, а також з місцями оснащеними для пікніків, що утворюють зону відпочинку. Планується висаджувати дерева хвойних порід, акації білої, берези повислої, клену гостролистого, липи крупнолистої, декоративні чагарники, айва японська, спірея Вангутта, лох вузьколистий, шипшина, троянди чайногібрідні, ліани - виноград Енгельмана.

В зоні спортивної рекреації передбачається створення майданчики для гри в пейнтбол, мінігольф.

В зимовий період передбачається використовувати поверхню озера вкриту кригою для зимової риболовлі та катання на ковзанах. Лісову зону планується тимчасово використовувати для зимового відпочинку (катання на лижах та снігоходах, прогулянки лісом).

На рисунку 3.14 показаний варіант рекреаційної зони, де передбачається створення озера площею 100га і глибиною 15 м, передбачається створення пляжу шириною 100 м, довжиною 1750 м із загальною площею 3,22 га, що за нормами дозволить відпочивати близько 1800 чоловік [38], автостоянок, місця громадського харчування (буфет, кафе), і інших об'єктів пов'язаних з роботою рекреаційної зони (зона лісової рекреації, поле для міні гольфу, зони для гри в пейнтбол).

Створення ставу ( див. рис. 3.13) в кар'єрі вимагає будівництва відповідних гідротехнічних споруд, необхідних для затоплення та підтримання в кар'єрних виїмках розрахункового рівня води, проведення заходів щодо запобігання зсувів і розмиву берегів.

Рис. 3.13. Використання кар'єрної виїмки в рекреаційних цілях. Частково затоплення під водойму.



Рис. 3.14 Варіант рекреаційної зони

3.3 Управління витратами на рекультивацію

3.3.1 Оцінка витрат на рекультивацію для рекреаційного використання

Витрати на гірничотехнічний етап рекультивації на 1га складають: в рекреаційному напрямі - 25104 грн.., в будівничому - 25104 грн. Витрати на біологічний етап рекультивації на 1га за 3 роки складають 12412,95 грн.

Так як витрати на 1 га гірничотехнічного етапу в рекреаційному, водогосподарському, будівничому, лісогосподарському однакові розрахуємо витрати на гірничотехнічний етап для створення рекреаційної зони за формулою (3.1):

(3.1)

де Вгр/з - витрати на гірничотехнічний етап для створення рекреаційної зони

Вг - витрати на 1 га гірничотехнічної рекультивації

Sоз - площа озера

Sліс - площа лісонасаджень

Sмайдан - площа відведене під майданчики для міні гольфу та пейтболу

Розрахуємо витрати на гірничотехнічний етап рекультивації для створення зони рекреаційної зони використовуючи формулу 3.1:

грн.

Розрахуємо витрати на біологічний етап рекультивації для створення озера. Для поліпшення умов життєдіяльності, забезпечення ліпшої придатності та інтенсивного росту рослин (дерев та кущів) вносять мінеральні добрива. В перший раз добрива вносять під час основної оранки восени, в другий - при глибокій перед посадкового періоду в кількості: фосфорних - 8 - 10 т-га, калійних 6 - 10 т - га, азотних 2 - 4 т - га.

Для запуску у водойму передбачається купівля малька риби коропа, товстолоба, білого амура вагою 20-30 грам/шт.., ціна 20 грн./кг, доставка 3,5 грн./км (на 1 га водойми передбачається 30-40 кг. малька) [44].

Відомо витрати на 1 га гірнотехнічної рекультивації і біологічної і можемо сказати скільки складуть витрати на 84,22 га рекреаційного напряму із них 100 га водної рекреації. Розрахуємо витрати на заселення озера рибою за формулою 3.3:

 (3.2)

де Цмал - вартість необхідної кількості малька для запуск в озеро

Цкг - кількість малька для запуску на 1га водойми

Sоз - площа озера

Рмал - вартість 1 кг малька

Ц мал. = 40*100*20 = 80000грн

Затрати на доставку малька за 1 км - 3,80 грн відстань 200 км таким чином за доставку ми заплатимо:

Д = 200*3,80=700 грн.

Для заселення 1га озера планктоном необхідно 30 грн. для заселення 100 га озера - 3000 грн., витрати на купівлю малька складають 80000 грн, витрати на доставку - 700 грн. отже ми можемо розрахувати витрати на біологічний етап рекультивації озера (3.3):

(3.3)

де Вбоз - витрати на біологічний етап створення озера

Впл - витрати на планктон

Д - транспортування малька

Цмал - вартість необхідної кількості малька для запуск в озеро

грн.

Розрахуємо витрати на створення майданчиків для рухливих ігор та відпочинку. Витрати на 1га лісової рекультивації складають 12412,95 грн і можна розрахувати витрати за фрмулою (3.4):

(3.4)

де Вбл - витрати на біологічний етап лісової рекультивації

Вб/гл - витрати на 1 га біологічної рекультивації лісової зони

Sл - площазони плануємої засадити лісом

грн.

В пляжній зоні ми плануємо використання шезлонгів для їх закупівлі ми виділяємо 10000 грн.

Розрахуємо витрати на створення поля для міні гольфу. Вартість озеленення 1 га поля складає 2400 грн на поле ми відводимо 2 га таким чином на все поле витрати складуть 48000 грн. Для купівлі реквізиту нам знадобиться 30000 грн. Отже витрати на створення та озеленення поля складуть:

грн.

Нам необхідно визначити вартість на біологічний етап створення зони для гри в пейнтбол. Цю територію передбачається засадити деревами та чагарниками частково таким чином ми вважаємо, що на 1га витрати по створенню зони для пейнтболу складуть 8412 грн, а розмір зони 5 га. Вартість реквізиту та робіт по створеню майданчику сладає 200000 грн, тепер ми можемо розрахувати витрати на біологічний етап створення зони для гри в пейтбол:

грн.

Проектом передбачається створення зони для прогулянок та відпочинку з галявинами для пікніків. Ми плануємо що ця територія буде засаджена деревами та чагарниками не повністю тому на 1га витрати по створенню зони відпочинку складуть 8412 грн, а розмір зони 5 га. Вартісь матеріалів та робіт складе 100000 грн. отже витрати на створення зони відпочинку складуть?

грн.

Отже ми розрахували витрати на біологічний етап всіх зон рекреаційної зони і можемо розрахувати загальні витрати на біологічний етап рекреаційної рекультивації (3.5):

(3.5)

грн..

Таким чином витрати на створення рекреаційної зони складуть (3.6):

(3.6)

де Вр/з - витрати на створення рекреаційної зони

Вгр/з - загальні витрати на гірничотехнічний етап рекультивації

Вбр/з - загальні витрати на біологічний етап рекультивації

Вр/з= 4624658,88+ 1331754 = 5956412,88 грн.

Було розраховано майбутній прибуток від рекреаційної зони через 1 рік після відкриття зони. Прибуток від продажу риби - 26 грн - 1 кг, в нашому озері 4000 особин, отже:

Рр= 26*4000=104000 грн.

Розрахуємо прибуток від відвідування рекреаційної зони відпочиваючими, планується що до нас завітають 1800 чоловік, буде сприятливою для відпочинку погода 150 днів, за вхід до зони з кожного відвідувача плануємо брати одноразову плату 10 грн і за прокат інвентаря (за потребою) 10 грн.

Рв = (1800*10*150)+(600*10)=3600000 грн

Загальний прибуток від рекреаційної зони через 1 рік після відкриття складе:

Рр/з =104000+3600000=3704000 грн

Таким чином прибуток через рік складе 3704000 грн при витратах на створення рекреаційної зони 5956412,88 грн. Порівнюючи витрати і прибуток можна сказати, що більше ніж половина вкладених грошей повернеться вже через рік після відкриття зони. Таким чином на третій рік створення рекреаційної зони повністю окупляться витрати і зона буде приносити прибутки.

3.3.2 Аналіз витрат на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку

Для порівняння витрат на відновлення порушених ландшафтів існуючого об'єкту було розраховано витрати в сільськогосподарському напрямку. Площа для рекультивації 184,22 га із неї 180,22 використаємо в сільськогосподарському напрямку, а 4 га для захисних лісосмуг. Витрати на 1 га гірничотехнічного етапу рекультивації складає 49552 грн, на 1 га біологічного етапу - 202850 грн. Для лісонасаджень біологічний етап 1 га коштує 30001 грн. Витрати на рекультивацію порушених земель в сільськогосподарському напрямку розрахуємо за формулою (3.7):

(3.7)

де Вс/г - загальні витрати на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку

Вгс/г - витрати на гірничотехнічний етап рекультивації

Вбс/г - витрати на біологічний етап рекультивації в сільськогосподарському напрямку

Вс/г= 36377631+1759669,44=38437300 грн.

Припускаємо, що зможемо зібрати 20 ц з 1 га рекультивованої землі вартість вартість пшениці прогнозується у 2011 році 1800 грн/т, отже прибуток який можна отримати від продажу пшениці складе:

Рс/г = 20*180,22*1800 =6487920 грн.

Якщо порівняти витрати на рекультивацію порушеної території в сільськогосподарському напрямку - 38437300 грн з прибутком - 6487920 грн. одержаним через рік створення сільськогосподарської території, то можна сказати, що витрати значно перевищюють прибуток. Можна припустити, що період окупності цього напрямку рекультивації значно довший ніж запропонований в роботі рекреаційний напрям рекультивації. Адже в перший рік створення рекреаційної зони прибуток - 3704000 грн складає більше половини від капіталовкладень - 5956412,88 грн. Припускаємо, що період за який окупляться капіталовкладення на рекультивацію порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку менший ніж в сільськогосподарському. А також витрати на створення рекреаційної зони менші ніж для рекультивації в сільськогосподарському напрямку.

3.3.3 Розрахунок сроку окупності витрат на рекультивацію

Для того щоб остаточно впевнитися що рекреаційний напрям рекультивації порушених територій більш привабливіший в економічному аспекті проведемо дисконтування обох напрямків рекультивації.

Розрахуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації. Прийнчто t=5 років, ставка дисконта і = 15%, коефіцієнт дисконтування беремо із таблиці kдt = 3,352 розраховуємо за формулою (3.8):

; (3.8)

де ДС - диконтована вартість

Р - грошовий потік (прогнозований прибуток із рекультивованої території)

Розраховуємо дисконтування для рекреаційного напряму рекультивації:

ДСр/з=3704000*3,352=12415808 грн

Розраховуємо дисконтування для сільськогосподарського напрямку використовуючи формулу 3.8:

ДСс/г = 6487920*3,352=21747517,84 грн.

На основі отриманих результатів можна порівняти витрати на рекультивацію та прибутки при витратах на рекреаційну рекультивацію 5956412,88 грн можемо отримати 12415808 грн. а при витратах в сільськогосподарському напрямку 38437300 грн. можемо отримати прибуток 21747517,84 грн. Таким чином видно, що з економічної сторони нам вигідний рекреаційний напрям рекультивації та як при менших капіталовкладеннях прибуток значніший (більший).

Для того щоб довести економічну єфективнфсть рекреаційного напряму рекультивації ми визначимо період окупності кожного із напрямів (3.9):

(3.9)

де ПО - період окупності проекту

В - витрати на роботи за напрямом рекультивації

Р - грошовий потік (прибуток від рекультивованої території)

років

років

Отже можна зробити висновок, що рекультивація в сільськогосподарському напряму окупиться майже через 18 років, а в рекреаційному - майже через 2 роки. Економічна ефективність вища в рекреаційному напрямку ніж в сільськогосподарському так як він потребує менших витрат, а термін окупності менше ніж в сільськогосподарському.

Якщо припустити, що всі витрати на рекультивацію порушеної території це 100% то в сільськогосподарському напрямку на гірничотехнічний етап рекультивації йде 80-90% від всієї суми, а 10-20% на біологічний етап. В рекреаційному напрямі на гірничотехнічний напрям до 50% і до 50% на біологічний. При цьому зменшуються витрати на рекультивацію гірничого підприємства оскільки гірничотехнічний етап виконується за його рахунок (див. рис. 3.15). Також можливе уповільнення витрат на біологічний етап, зі ступенем витрат на удосконалення (покращення) рекреаційної зони (наприклад створення дитячого майданчика, будівництво торгівельного павільйону, створення зони для гри в міні гольф, обладнання наметового містечка) з метою отримання більших прибутків від рекреаційної зони.

Рис. 3.15. Витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації 1га за різними напрямками

Висновки:

1. Відновлення земель, порушених внаслідок гірничовидобувної діяльності, за рекреаційним напрямом передбачає створення зони відпочинку, яка матиме соціальне, економічне та екологічне значення для області та місцевого населення.

2. Екологічна необхідність проведення рекреаційної рекультивації у багатьох випадках обумовлена недостатнім лісонасадженням в районах діяльності гірничих підприємств. Одним з основних призначень рекреаційної рекультивації вважається поліпшення несприятливих умов середовища шляхом створення озеленення, протиерозійного, санітарного та рекреаційного призначення.

3. Створення рекреаційної зони має велике соціальне значення створюються нові робочі місця, представлення нових послуг для відпочинку, відпочинок та оздоровлення населення з різним достатком.

4. З економічної точки зору створення рекреаційної зони сприятиме зменшенню витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації. Створення рекреаційної зони потребує менших капіталовкладень ніж в відновлення сільськогосподарському напрямку. А термін окупності рекреаційної зони менший. Таким чином рекреаційний напрям рекультивації порушених ландшафтів є більш привабливіший з економічної точки зору.

5. Витрати на запропонований проект окупляться протягом 2-х років, що робить цей проект привабливим для капіталовкладень, ніж проект рекультивації земель в сільськогосподарському напрямку , термін окупності якого майже 18 років.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Значну питому вагу у площі вилучених земель займають кар'єри, що експлуатують горизонтальні родовища. Після закриття яких постає питання повернення порушених ландшафтів до придатного стану, при цьому гірниче підприємство зацікавлене в зменшені витрат на рекультивацію.

2. Через розвиток міської інфраструктури, об'єктів промисловості та відносно невеликих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний для експлуатації стан в Україні зараз зростає попит на землі для рекреаційного, водогосподарського та будівничого напрямків рекультивації, а для сільськогосподарського зменшується.

3. Із побудованої в роботі моделі можна зробити висновок що саме землі не сільськогосподарського призначення користуються попитом. Побудований прогноз на 2011 рік доводить, що збільшуються землі рекультивовані в несільськогосподарському напрямку. Таким чином відновлення порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку є привабливим для капіталовкладень.

4. Термін окупності витрат на рекультиваційні роботи вважається великим (до 10-50 років), оскільки при визначенні їх ефективності враховують лише госпрозрахунковий ефект. Вважається що землі сільськогосподарського призначення зможуть приносити стабільний прибуток лише через 50 років після повернення. В той же час затрати на рекультивацію в рекреаційному напрямку окупляться протягом 2-х років.

5. В роботі запропоновано проект рекультивації порушених ландшафтів в рекреаційному напрямку. Передбачає створення зони відпочинку, яка матиме соціальне, економічне та екологічне значення для області та місцевого населення.

6. Створення рекреаційної зони сприятиме зменшенню витрати гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації і дасть можливість надання нових послуг, створення нових робочих місць. З екологічної точки рекреаційна рекультивації сприяє поліпшенню несприятливих умов середовища шляхом створення озеленення, протиерозійного, санітарного рекреаційного призначення.

7. Витрати на запропонований проект окупляться протягом 2-х років, що робить цей проект привабливим для капіталовкладень, ніж проект рекультивації земель в сільськогосподарському напрямку, термін окупності якого майже 18 років.

Список використаної літератури

Л.С.Киричок. Шляхи оптимізації лісової рекультивації териконів// Журнал «Уголь Украины», август, 2005. - C. 41 - 43. Спосіб доступу: masters.donntu.edu.ua

Ю.Г.Гавриленко, В.Н.Ермаков, Ю.Ф. Кренида О.А.Улицкий, В.А.Дрибан./"Техногенные последствия закрытия угольных шахт Украины" Влияние породных отвалов угольных шахт на окружающую природную среду./ С. 447-450, С.454-459. Донецк, 2004.

Тищенко Г.В. Проблемы заброшенных карьеров Крыма и пути их решения. Национальная академия природоохранного и курортного строительства, г. Симферополь, АРК, Украина). Спосіб доступу: www.nbuv.gov.ua

Угольный портал. Рекультивация угольных разрезов и создание объектов культурно-познавательного туризма в Республике Хакасия. Рекультивация угольных разрезов и создание объектов культурно-познавательного туризма в Республике Хакасия 2010г. Спосіб доступу: www.coal.dp.ua

И.В. Лазарева «Восстановление нарушенных территорий для градостроительства» М.: Стройизд., 1972, - 133 с.

Ю.А. Бондарь «Благоустройство нарушенных территорий» - К.; Будів.,1984, - 72 с.

Обзорная информация «Ландшафтно-планировочная организация зон отдыха на нарушенных территориях» М.: Госком. по стр. и ар., 1983, -33с.

Т.Ф. Панченко Сучасний стан, проблеми збереження та перспективи розвитку оздоровчих і рекреаційних територій України.. - Державний науково-дослідний і проектний інститут містобудування, м. Київ. Спосіб доступу: www.ecologylife.ru

Весел Н.М., Мормуль Т.Н. Усовершенствование технологи горнах работ в режиме землесбережения. - Днепропетровск: Наука і освіта, 2008. - 268с.

Барсуков М.И., Барсуков И.М. Охрана земель при открытой разработке месторождений. - К.: Техніка, 1987. - 150 с.

Прокопенко В.І., Фененко В.І., Киріченко О.О. Технологія і економіка гірничого землекористування.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - 270с.

Шпортько В. П. Удосконалення організації гірничих робіт на кар'єрах з метою зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення рентабельності виробництва. Екологія і природокористування, 2003 випуск 5, с. 180 - 183.

Прокопенко В.И., Кириченко Е.А. Современная оценка качества рекультивированных земель на марганцевых карьерах ОГОКа // Металлург. и горноруд. пром-сть. - 2001. - № 5. - С. 113-116.

Кириченко О.О. Збитковість відтворення земельних ресурсів, використаних гірничодобувними підприємствами // Економіка: проблеми теорії та практики. - Вип. 173. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - С. 163-171.

Голуб А.А., Струкова Е.Б.. Экономика природных ресурсов: Учебное пособиэ. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 319с.

Бакка М.Т., Стрельченко В.П., Божок П.Т., Основи ведення сільського господарства та охорона земель: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 366с.

Михайлов А.М. Охрана окружающей среды при разработке месторождений открытым способом . - М.: Недра, 1981. - 184с.

Моторина Л.В. Рекомендации по рекультивации земель, нарушенных открытыми горными работоми / Л.В. Моторина, В.А. Овчинников. -- М., 1975. - 240 с.

Отчет о научноиследовательской работе по теме: «Совершенствование примов и способов биологической рекультивации карьеров Вольногорского ГМК и оказание практической помощи во внедрении полученых результатов». Днепропетровский с/г институт. Холодов Н.А., Колбасин А.А., Беркевич Н.Е.: Днепропетровск, 1981. - С. 29.

Науково технічна документація по ґрунтовому обстеженню і оцінці рекультивованих земель Вільногорського державного гірничо-металургійного комбінату Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 1997. - С. 32.

Науково технічна документація по ґрунтовому обстеженню і оцінці рекультивованих земель кар'єру №6 Вільногорського державного гірничо-металургійного комбінату Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 1998. - С. 28.

ГОСАГРОПРОМ УССР проект биологической рекультивации нарушенных земель в колхозе им. Фрунзе Верхнеднепровского района Днепропетровской области (ІІ очереди строительства карьера №7 ВДГМКа) И.Н. Оберняк, Н.Н. Бондарев, И.В. Семиряжко, 1991. - С. 29.

Гетьман В.І. Еколого-економічна (рекреаційна) діяльність установ природно-заповідного фонду// Журнал Екологічний вісник, листопад-грудень, 2006 №6. - С. 2-6.

Зверковский В.М., Грицан Ю.І, Полященко Н.О. Рекультознавчі проблеми освоєння порушених земель// Екологічний вісник, 2005 №3

Прайс-лист на садовий матеріал ДП «Новомосковський ЛГ» Дніпропетровське ОУЛ МГ. Лісове господарство, осінь 2010р.

Верхньодніпровське лісове господарство. Документація по посадку та догляд за лісовими культурами посадки 2008-2009 року на рекультивованих землях Вільногірського ГМК, 2010

Оцінка земель: Навчальний посібник/ М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, І.Р. Залуцький, О.Я. Микула та ін..: За аг. Ред.. М.Г. Ступеня - Львів6 «Новий світ - 2000». - 2008. - 308с.

Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону). Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2005. - 96 с.

Закон України «Про охорону навколишнього середовища» - Спосіб доступу: http://rada.gov.ua

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» - Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

Екогеографія України - Гавриленко О.П. - Спосіб доступу http://pidruchniki.com.ua

І. І. Ваганов, І. В. Маєвська, М. М. Попович. ІНЖЕНЕРНА ГЕОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА http://posibnyky.vstu.vinnica.ua

Плужник Г.Н. Нормативные требования и методологические основы устройства карьеров-водоемов: Зб. Наук. пр. - К.: Укртиппроект, 1998. -С. 270-273.

Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ. - Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

Шпар А.Г. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами. Дніпропетровськ, 2007 - с. 86-110.

ГОСТ 17.4.2.01-81 “Охорона природи. Грунти. Номенклатура показників придатності порушеного шару грунтів для землювання”: Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

ГОСТ 17.5.3.04-83 “Охорона природи. Землі. Загальні вимоги до рекультивації земель” Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

ГОСТ 17.5.1.02-85 “Охорона природи. Землі. Класифікація порушених земель для рекультивації”: Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

ГОСТ 17.5.3.06-85 “Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм зняття родючого шару ґрунту при здійсненні земляних робіт”: Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

ГОСТ 17.5.3.05-84 «Охорона природи. Землі. Рекультивація земель. Загальні вимоги до землювання»: Спосіб доступу: www.rada.gov.ua

ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством»: Способ доступа: www.docload.ru

Воробйова О.А. Розвиток рекреаційно - туристичної сфери як соціо - еколого - економічної системи на принципах сталого розвитку// Екологічний вісник. № 5, вересень - жовтень 2010. С.26-27.

Власов В.А Фермерское рыбоводство.: Москва: Столичная типография, 2008. - 168с.

Размещено на Allbest.ru