Главная База знаний "Allbest" Экология и охрана природы Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території

Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території

Загальні відомості про наркотичні речовини та вплив на організм людини. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС в Чернігівській області. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення Чернігівщини. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2009
Размер файла 213,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Тема : Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території.

ЗМІСТ

Вступ

  • Розділ
  • Загальні відомості про наркотичні речовини та вплив на організм людини
    • 1.1. Загальні відомості про наркотики
    • 2.2. Вплив наркотиків на організм людини
  • Розділ 2
  • Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС в Чернігівській області
    • 2.1. Екологічні наслідки аварії на ЧАЕС в Чернігівській області
    • 2.2. Вплив радіації на організм людини
  • Розділ 3
  • Вплив факторів довкілля на здоров'я населення Чернігівщини
  • Розділ 4
  • Аналіз стану наркологічної допомоги населенню Чернігівської області в умовах радіаційного забруднення
    • 4.1. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню в Чернігівській області
    • 4.2. Методичні рекомендації що до виявлення наркотичних речовин. Методи попередньої діагностики
    • 4.3. Прогнозування епідемії залежності від психоактивних речовин в україні засобами популяційної екології
  • Висновки
  • Список використанних джерел
  • Додатки
  • Вступ

Актуальність: Ми живимо у століття техничного прогресу, який подарував людству надію на благополучне майбутнє й безсумнівне процвітання за допомогою новітніх технологій і розробок, також відкрив людям безліч способів самознищення. Ядерна, хімічна, біологічна зброя, викиди промислових відходів у навколишнє середовище - все це ще піддається розумному контролю. Набагато підступніше інша проблема - наркоманія. Але державі не байдуже хто прийде на зміну старшому поколінню. Слід вести непримиренну бородьбу з усіма негативними явищами: пияцтвом, курінням, наркоманією.

Разом з тим фахівцями в області кліничної наркології приходиться вивчати все нові і нові речовини, що можуть бути використані пацієнтами і здоровими людьми для зміни свого психичного стану.

Мета роботи: з`ясувати негативний вплив наркотичних речовин на организм людини в умовах радіаційного забруднення.

Постановка мети вимагає вирішення певних завдань:

1.) дати загальну характеристику наркотичним речовинам і виявити їх вплив на людину в районах постраждалих від радіаційного забруднення;

2.) визначити екологічні наслідки аварії на ЧАЕС в Чернігівській області, а також вплив факторів навколишнього середовища на данній території;

3.) проаналізувати стан наркологічной допомоги населенню Чернігівській області в умовах радіаційного забруднення;

Вирішення поставленних завдань предбачає використання таких наукових методів: аналіз літературних джерел, аналіз данних експеріментів проведенних провідними фахівцями в даній галузі медицини, порівняльно-ретроспективний метод, аналіз та синтез.

Розділ 1

Загальні відомості про наркотичні речовини та вплив на організм людини

1.1. Загальні відомості про наркотики

Наркотик (синонім -- наркотична речовина) -- речовина, що задовольняє три критерії: 1) медичний критерій: ця речовина, лікарський засіб повинна чинити специфічну (стимулюючу, седативну, галюциногенну й ін.) дію на ЦНС, що є причиною його немедичного споживання; 2) соціальний критерій: немедичне споживання речовини має великі масштаби і наслідки цього набувають соціальної значимості; 3) юридичний критерій: речовина у встановленому законом порядку визнана наркотичною і включена Мінздравом України у список наркотичних засобів .

Наркотизм (наркотизація) -- уживання наркотиків і психоактивних речовин без формування наркоманії і токсикоманії.

Наркоманія -- хвороба, викликувана систематичним уживанням наркотиків і проявляющаяся синдромом зміненої реактивності, психічною і фізичною залежністю, а також деякими іншими психотичними і соціальними феноменами.

Токсикоманія -- те ж, що і наркоманія, але викликана речовинами, офіційно не віднесеними до наркотиків.

Психічна залежність -- це усвідомлювана або неусвідомлювана потреба у вживанні психоактивної речовини для зняття психічної напруги і досягнення стану психічного комфорту.

Фізична залежність -- стан, при якому у відповідь на скасування наркотику (психоактивної речовини) розвивається абстинетний синдром. Виникає лише при наявності психічної залежності.

Абстинетний синдром -- комплекс психопатологічних, вегетативних, неврологічних і соматичних розладів, що з'являються слідом за припиненням систематичного споживання наркотику (психоактивної речовини), причому постійними симптомами є психічний і фізичний дискомфорт і виражений потяг до споживаного наркотику (психоактивній речовині).

Синдром зміненої реактивності -- симптомокомплекс, що включає зміну толерантності до наркотику (психоактивній речовині) і форми його вживання, картини сп'яніння (гострої інтоксикації), а також утрату захисних реакцій на інтоксикацію [4-5].

Толерантність -- здатність переносити токсичні дози наркотику (психоактивної речовини), стійкість до наркотику. Підвищення толерантності виявляється в тім, що перші дози наркотику не викликають колишньої ейфорії, сп'яніння або іншого бажаного ефекту.

За даними ВОЗ, найбільшу небезпеку представляють інгаляційно споживані засоби побутової хімії, фенциклідин (психостимулятор), кокаїн, героїн, транквілізатори і маріхуана (гашиш).

Слід зазначити, що, завдяки досить ефективним заходам щодо контролю за застосуванням наркотиків у медичних установах, можливість їхнього надходження до незаконних споживачів зведена до мінімуму. Тому одержало широке поширення споживання саморобних препаратів, виготовлених або з природної сировини, або з лікарських засобів, що не мають наркотичної дії. Інший шлях наркотизації -- це використання в підвищених дозах психотропних (психофармакологічних) лікарських засобів, широко застосовуваних як у психіатрії, так і в медицині взагалі. Нарешті, в останні роки особливою проблемою стали токсикоманії, що розвиваються в результаті прийому (переважно інгаляційного) засобів побутової хімії [15-17].

Нікотин

На жаль, дуже багато людей занадто прив'язані до куріння - незважаючи на ускладнення з боку дихальних органів і серцево-судинної системи, що виникають через паління, на шкоду, що наносить куряща вагітна жінка ще не народженим дітям. Паління - звичка, що потрапила до нас властиво не з Індії, а від американських індіанців, впливає на все населення, самокрутки, які потім через Росію потрапили в Скандинавію й стали популярними в період Першої світової війни. На початку двадцятого століття у Швеції існували сотні тютюнових фабрик. В 1915 році була утворена Шведська тютюнова монополія для контролю за виробництвом, торгівлею й збором тютюнового податку, що протягом багатьох років становив більше 10% державних доходів. Це було однієї з найважливіших причин визнання паління в суспільстві. Всі заперечення, засновані на шкоді тютюну для здоров'я, тоді затихали, не знайшовши підтримки. В 1946 році у Швеції курили приблизно половина чоловіків й 9% жінок. Потім, у результаті планомірних рекламних кампаній, коли сигарета видавалася за символ незалежності й рівноправності, значно збільшився відсоток курящих жінок. Якщо колись це була чисто чоловіча звичка, розповсюджена серед високоосвічених чоловіків, то на сьогоднішній день у Швеції більше курящих жінок (багато хто з них з низьким освітнім рівнем), чим чоловіків. Довгий час паління вважалося приватною справою кожного. Однак новітні дослідження про шкоду тютюну для здоров'я, високий тютюновий податок і пов'язана із цим висока ціна на тютюн, а також обмеження на паління в громадських місцях все-таки змінили наше відношення до тютюну, і сьогодні споживання тютюну в західних країнах зменшується. У середині 90-х років курящі становили приблизно чверть населення Швеції. Паління усе ще поширене (в основному у великих містах), головним чином - серед жінок середнього віку й іммігрантів. На жаль, багато шведських школярів, як і російські, починають курити в підлітковому віці - хлопчики й дівчата однаково часто, і згодом тільки одному з п'яти що закурили вдається відмовитися від тютюну [11].

Тютюн відноситься до роду Nіcotіana із сімейства Solanaceae. Види рослин, які здавна використався для виготовлення тютюнових виробів, - дійсний илиский тютюн, Nіcotіana tabacum, а також селянський та махорка, Nіcotіana rustіca. Інші види роду Nіcotіana освоюються в якості декоративних садових рослин. Однолітнє, досить примхлива рослина висотою до двох метрів, з великими листами й воронковидними белорожевими квітками, що видають сильний аромат. Оброблення тютюну - заняття досить складне. Сьогодні його вирощують більш ніж у ста країнах світу, в основному в країнах що розвиваються. Остання шведська плантація тютюну промислового виробництва розташовувалася в провінції Сконе, і була ліквідована в 1964 році. Щороку у світі виробляється приблизно 8 тонн тютюну. Найбільшими країнами-виробниками є Китай, США, Індія й Туреччина. У Росії щорічно продається близько 11 мільярдів пачок з яких 4 мільярди - імпортні. Американський тютюн Lіght Vіrgіnіa сушать у сараях, у той час, як азіатський тютюн сушать на сонці. У слаборозвинених країнах тютюн нерідко сушать поруч із відкритим вогнем. Після просушки тютюн складуют, сортують, змішують для одержання кінцевого продукту з характерним смаком. При виробництві нюхального тютюну використають вихідний матеріал більше низької якості. Тютюн для сигар вирощуються тільки в тропічних країнах. Листя просушують на повітрі, ферментують і кілька років витримують у тюках, перш ніж виготовляти з них сигари.

Основна діюча речовина тютюну називається нікотином. При палінні нікотин швидко всмоктується через легені й слизисту оболонку рота й протягом кількох секунд попадає в мозок, після чого в курця починає поліпшуватися настрій. Нікотин також збільшує частоту серцевих скорочень, розширює бронхи й викликає м'язову слабість. Одночасно частішає пульс, звужуються кровоносні ссудини, підвищується артеріальний тиск. При згорянні тютюну утворюються ще 4700 речовин, з яких не менш 43 є канцерогенними, тобто сприяють розвитку раку. Використання деяких із цих речовин у промисловості й сільському господарстві категорично заборонено, однак у тютюнових виробах, які відносяться до продуктів харчування, їхня присутність допускається. Нікотин - ефективний і доступний спосіб боротьби зі стресом, що допомагає курцеві легко знайти контроль над собою й своїми емоціями. Нікотин одночасно заспокоює й бадьорить. До нещастя, нікотин викликає не менш сильну залежність, чим героїн або кокаїн, - це можуть підтвердити мільйони курців в усьому світі. Період напіввиведення нікотину з організму становить дві година, тому більшість курців втрачають над собою контроль, якщо припиняється постійне надходження нікотину в організм. Залежність можна описати як гостре бажання вводити в організм через рівні проміжки часу ту або іншу речовину, у даному випадку нікотин. Із цим бажанням настільки важко впоратися, що навіть самі сміливі спроби кинути курити нерідко закінчуються невдачею - через пару місяців або навіть через кілька днів [6].

Алкоголь

Ще в древні часи скандинавські вікінги пили мед або пиво причому часто саме для того, щоб досягти стану сп'яніння, однак горілка була вперше завезена у Швецію тільки в шістнадцятому столітті шведськими солдатами, що поверталися додому з Росії. Двісті років потому, коли у Швеції стали вирощувати картоплю, навчилися виготовляти горілку з неї раніше для цього використовували зерно. В 1850 році відкрився перший державний магазин роздрібної торгівлі спиртними напоями. Через десять років вийшов закон про заборону на виготовлення самогону, і приблизно в той же час почав формуватись суспільний рух непитущих. Зловживання алкоголем значно знизилося. Нинішня політика шведського уряду відносно алкоголю визначена парламентом в 1994 році. У новому законі записано, що продаж горілки, вина й міцного пива повинна здійснюватися таким чином, щоб максимально знизити можливі негативні наслідки. Таким чином, ціль антиалкогольної політики скоротити споживання алкоголю й тим самим знизити рівень шкоди що наноситься ним [3].

Этанол, або етиловий спирт (алкоголь) безбарвна летуча легкозаймиста рідина з температурою кипіння 78,З має характерний запах і смак. Этиловий спирт використовується як засіб для підняття настрою, а також як розчинник, антифризу, як дезінфікуючий засіб.

Для одержання алкоголю можуть служити практично будь-які фрукти, ягоди або частини рослини, що містять цукор. Як у Швеції, так й у Росії з цією метою використовують також картоплю й злаки. При виготовленні алкогольних напоїв високої міцності этанол відокремлюють від маси, що перебродила, шляхом дистиляції. На етикетках всіх алкогольних напоїв указується об'ємний процентний вміст алкоголю. Об'ємний відсоток алкоголю це той, що займає алкоголь у відсотках до обсягу всього вмісту - наприклад, пивної пляшки. Ваговий відсоток показує, яку частину з ваги продукту становить алкоголь. Оскільки 1 літр алкоголю важить 790 грамів, об'ємний вміст завжди буде більше вагового. Деякі виробники пива, скориставшись цією обставиною, затверджують, що їхнє пиво містить тепер 3,5% алкоголю замість колишніх 2,8%. Насправді ж зміст алкоголю в пиві залишається таким же, яким було й раніше, але виражено воно тепер в об'ємних відсотках .

Каннабиса

Наркотик, виготовлений зі стебел і листків коноплі з невеликим додаванням квіток, називається марихуана ( мовою наркоманів "травичка", "сіно"). Смолиста ж речовина, зібрана із квітучих верхівок трави каннабиса, називається гашиш (анаша, банг), а мовою наркоманів "план", "дурь".

Найпоширеніший спосіб уживання коноплі - паління, але також уживають й усередину з їжею.

Гашиш складається зі смолистого матеріалу рослин конопель, богатого THC , що збирається, висушується, а потім здавлюється в різні форми, такі як пігулки, брикети або шари у вигляді печива. Потім ці шматочки розбиваються, кладуть у курильні трубки й викурюються. Середній Схід, Північна Африка, Пакистан/ Афганістан є основними постачальниками гашишу.

Термін "гашишнє масло" використовується наркоманами й наркоторговцами, але невірно вживається при його порівнянні з гашишем. Гашишнє масло виробляється за рахунок витяжки каннабіїдів з рослин разом з розчинниками. До зразків гашишного масла, що перебуває в обігу, можна віднести тягучу рідину, що за кольором буває бурштинової й доходить до темно-коричневої, і містить приблизно 15% THC. Говорячи про його психоактивном вплив, можна помітити, що крапля або дві ці рідини на сигарету рівні одній викуреній сигареті з марихуаною. ТГК (по-російському), THC (скорочення англійської назви) - тетрагидроканнабінол, це діюча складова частина гашишу й марихуани, що перебуває головним чином у верхівках квітів жіночих рослин коноплі [5].

Кокаїн

Кокаїн - це білий порошок, отриманний при екстракції листів рослини Eryhoxylum coca або просто з листів коки. Листи коки є найбільш древнім сильнодіючим стимулятором психіки, відомим людству [21-22].

З листів коки, які обробляються гасом і перетираються, виходить паста. При додаванні в цю пасту соляної кислоти, виходить сіль - гідрохлорид кокаїну (кокаїн HCL) . Ця сіль і продається на вулицях.

При вдиханні кокаїну через слизисту оболонку носа, наступає досить сильно виражене специфічне сп'яніння, тому це самий популярний способ прийому кокаїну.

На відміну від вдихання героїну, такий спосіб прийому кокаїну не виключає ні смертельних передозувань, ні специфічних психозів, пов'язаних з маренням переслідування й агресією.

Приблизно, в 1985-86 році був виявлений безпечний спосіб перетворити кокаїн у речовину, яку можна курити - кокаїн стали змішувати із цілком банальним харчовим лужним розчином і водою. Отриманий розчин висушували або випарювали. У результаті цього процесу утворяться тендітні, схожі на пелюстки, пластинки, які розламують на дрібні шматочки й курять.

Оброблений у такий спосіб кокаїн одержав грізну назву "крэк". Це слово походить від англійського "crack" - "тріск", тому що при горінні цієї речовини чітко чутно характерне потріскування.

При палінні "Крек" - кокаїну, кокаїн всмоктується всією величезною поверхнею кровоносних посудин легенів. Потрапивши в кров легенів кокаїн у кілька разів швидше, ніж при вдиханні через ніс, проникає в мозок людини. Період "кайфу" (сп'яніння), як правило, дуже короткий. У середньому через 20-30 хвилин з'являється потреба викурити наступну дозу. Швидкість виникнення психічної залежності при палінні крэка вище, ніж навіть при внутрішньовенному введенні кокаїну.

Крэк виявився речовиною безпечною у виробництві. Розведення солі з наступним випарюванням збільшило обсяг виробленої продукції, а отже, вартість кокаїну при продажі його у вигляді крэка знизилася в кілька разів.

Крім того, підвищилася сила дії наркотику, що дозволило торговцям продавати крэк маленькими порціями.

Опиати

Героїн - це хімічна речовина, яку одержують з опійного маку. Ця гарна, кольору крові квітка росте тільки в теплому і сухому кліматі. Квітколоже - макова коробочка, що залишається після того, як обпауть всі пелюстки, містить сироп - білу патоку, що і збирають ті, хто вирощує опійний мак. Коли патока висихає, вона перетворюється в коричневу речовину, що й називають опієм.

З опію фармацевти одержують велику кількість звичайних лікарських речовин. Багато які офіційно використовуються в медицині. Найбільш поширені похідні морфіну й кодеїну, які застосовуються як знеболюючі препарати. Цікаво, що героїн синтезується, фактично, з відходів (залишку) виробництва цих лікарських речовин.

Морфін [16], відкритий в 1803 році, все дев“ятнадцяте століття був широко розповсюджений як знеболюючий препарат. В 1874 році відомий британський хімік Олдер Райт одержав з відходів виробництва морфіну нову хімічну речовиу - диацетилморфин для того, щоб допомогти хворим, що постійно вживають морфін як знеболюючі ліки, поступово відвикнути від нього. Але відкриття Райта, як це часто буває, не помітили. Тільки в 1898 р. великий німецький фармаколог Генріх Дрейзер, що відкрив раніше аспірин, заново відкрив це з“єднання й помітив, що по знеболюючій дії воно в 10 разів сильніше самого морфію. З тієї пори героїн стали застосовувати, як знеболюючі ліки і... засіб від кашлю.

Основними великими міжнародними постачальниками опію-сирцю є опійні плантації у двох великих регіонах земної кулі: Золотом півмісяці й Золотом трикутнику. У країнах, що становлять ці регіони, існування опійних плантацій також офіційно заборонено й переслідується законом. Але населення цих районів протягом сторіч перебуває далеко за рисою бідності. Люди знедолені настільки , що селяни, що вирощують мак, вже не бояться ніякого покарання.

Золотий півмісяць - це країни ближнього й середнього Сходу: Іран, Афганістан і Пакистан. Золотий трикутник - це країни Південної Азії: Лаос, Бірма й Таїланд.

У країнах, що мають підходящі для вирощування опійного маку кліматичні умови виникли, як з-під землі, "підпільні" опійні плантації, країни, що граничать із Афганістаном, стали перевалочним пунктом опію, що йде із Золотого трикутника. З колишніх республік СРСР головним виробником і постачальником героїну став Таджикистан, де кліматичні умови ідеально відповідають «вимогам” опійного маку, населення так само бідно, як й у країнах Золотого трикутника.

Псилоцибин

Псилоцибин уперше виділений Альбертом Хофманном в 1958-ом року [13].

1960-1961 - Тимоти Лири й Ричард Алперт починають ряд експериментів разом з аспірантами Гарварда, використовуючи чистий псилоцибин .

1960 - З'являються таблетки (пігулки) із псилоцибином , їх робить відома лабораторія Sandoz.

Квітень 1962 - 20 студентів у Бостонском Університеті беруть участь в " псилоцибиновом " експерименті.

1963 - Лири й Алперт були відсторонені від їхніх обов'язків Гарварді, принаймні частково.

24 жовтня, 1968 - Зберігання псилоцибина й псилоцина стає незаконним.

Жовтень 27, 1970 - Виходить відомий закон про контроль за наркотиками "Закон про Регулювання й про Контроль Зловживання лікарськими препаратами 1970" (U.S. Drug Abuse Regulatіon and Control Act of 1970) (Список Й, ІІ, ІІІ). Він "поміщає" більшість відомих галлюциногенов (ЛСД, псилоцибин , псилоцин, мескалин, пейот, гашиш, і MDA) у Список Й. Кокаїновий кущ, кокаїн і вводи внутрівенно метамфетамин у Список ІІ. Інші амфетамины й стимулятори, включаючи вводи внутрівенно метамфетамин у Список ІІІ.

1960-1977 - Псилоцибин вивчаються як ліки для психотерапевтичних цілей у плині 1960 -1970-х. Всі дослідження, заплановані до 1990м минулого закінчені в 1977.

5 червня, 2002 Японія. Гриби стають незаконними, їх не можна продавати у Японії. Їх заборонено вживати, але відомим японським магазинам попередньо дозволили продати всі наявні гриби.Перше письмове згадування про використання псилоцибина в релігійних цілях виявляється в описах іспанських хроністів і натуралістів, що потрапили в Мексику в 16-ом сторіччі незабаром після завоювання її Кортесом. Одним з найбільш авторитетних серед цих авторів є францисканский чернець Бернардино ДЕ Шахагун автор праці за назвою "Загальна історія нової Іспанії". У різних своїх роботах він указував на активне застосування псилоцибина , докладно описував ефекти прийому галлюциногенов й їхнє використання в різних цілях не тільки жерцями, але й простими ацтеками.

В Nahuatl - мові ацтеків, ці гриби називалися teonanactl, що в перекладі означає "сакральний гриб". Використання псилоцибовых грибів було широко поширене не тільки в Мексиці, але на території Сальвадору, Гватемали й ін. держав. Підтвердженням цьому є численні знахідки 30-ти сантиметрових кам'яних статуй грибів, прикрашених особами богів і демонів, вік найстарших з них досягає 3000 років.

Первитин

Кокаїн у нашій країні доступний лише "фінансовій еліті", він дуже дорогий. Амфетамини й Екстазі вимагають для свого виробництва дорогого лабораторного устаткування, а провозити їх через границю не дуже вигідно, вони приносять наркомафии менший доход, чим героїн або марихуана.

Інша справа первитин. Знаменитий "винт" наших вулиць і дворів. Про нього, практично, немає відомостей у дорослих, не існує спеціальної літератури. Цей наркотик у наші дні став "власністю" "підпільної культури. Чисто "винтові" наркомани зараз у наші клініки попадають не дуже часто. Небезпека цього наркотику за хвилею вживання героїну відійшла на задній план, "сховалася" у тіні.

Внутрішньовенне вживання первитина здатне всього за кілька років перетворити талановитого парубка в недоумкувату незначність. Людина, що зловживає первитином, через якийсь час стає абсолютно покірним. Його можна штовхнути на будь-який злочин.

Первитин й ефедрон - це саморобні психостимулятори, які виготовляються продавцями - "варщиками" із загальновідомих судинозвужувальних ліків, що старше покоління пам'ятають як найпоширеніші в СРСР краплі в ніс. Ці ліки називаються ефедрин.

За допомогою нескладних хімічних маніпуляцій ефедрин можна перетворити в дуже грубий і дуже потужний психостимулятор, молекула якого нагадує молекулу амфетамина.о схожі один на одного).

"Кайф", те відчуття від сп'яніння, що підлітки одержують від ефедрона більше примітивний і грубий, чим при прийомі первитина - він обмежується підйомом настрою й "припливом сил". Сп'яніння дуже коротке - не більше тридцяти хвилин. Эфедрон дуже швидко викликає слабоумство.

Він вводиться в організм за допомогою внутрішньовенної ін'єкції. Жах цього наркотику полягає в тім, що він коштує дуже дешево [26].

Амфетамин

Амфетамин уперше надійшов у продаж в 1930-х роках як бензедрин і продавався в роздріб як інгалятор для лікування нежиті [9]. До 1937-му року амфетамин став доступний по рецептах у вигляді таблеток і приймався при розладах сну й поведінкового синдрому за назвою мінімальна мозкова дисфункция. Протягом другої світової війни амфетамин широко використався для підтримки волі в бійців, що боролися; тоді ж стали доступні декстроамфетамин (декседрин), і метамфетамин (метедрин).

Як тільки амфетамин поширився, тоді ж збільшилося і його зловживання. Амфетамини стали панацеєю для дальнобійників при завершенні їхніх довгих маршрутів з виключенням небезпеки заснути, для контролю над вагою, для допомоги атлетам краще займатися й тренуватися, використовувалися для лікування помірної депресії. Із часом стало очевидно, що зловживання цих наркотиків переважило більшість терапевтичних вживань цих ліків.

На світовому ринку постійно росте попит на хімічні наркотики типу амфетамина.

Відповідно до статистики UNDCP [17], тільки у Великобританії кількість споживаних психостимуляторов типу амфетамина з 1992 по 1998 р. потроїлося. У доповіді повідомляється, що виробництво кокаїну, хоча й не такими швидкими темпами, як амфетамина , також росте. Так, поставки кокаїну з Колумбії склали 520 тонн, що на 25% більше показників минулого року.

Барбитурати

Барбитурати (похідні барбитуратовой кислоти) увійшли в медичну практику на початку двадцятого століття.

Барбитурати вживається як заспокійливий, снотворний, знеболюючий засіб або ж засіб проти конвульсій [27]. Первісними відмінними ознаками між видами барбитуратів служать наступні параметри: як швидко вони впливають й як довго триває їх впливу.

Барбитураты ультракороткої дії здійснюють болезаспокійливі ефекти протягом приблизно однієї хвилини після внутрішньовенного введення. Прикладами можуть служити ті, які використаються в медицині: метохекситал (бревитал), тиамилал (суритал) і тиопентал (пентотал)

Ці наркотики, головним чином, використаються для заспокоєння й виклику сну. Ветеринари вживають пентобарбитал як знеболюючий засіб і засіб для ейтаназии (безболісний відхід з життя). Барбитурати тривалого впливу бувають наступні: фенобарбитал (люмінал) і мефобарбитал (мебарал). Вплив від цих наркотиків з'являється приблизно через одну годину й триває протягом 12 годин.

Барбитурати - снотворні ліки, до яких при тривалому застосуванні виникає звикання. В останні роки стали предметом підвищеного інтересу токсикоманів. У медицині найбільше широко використаються наступні з них - барбитал, барбаміл, фенобарбитал (також називаний люміналом) і этаминал - натрій. Зловживання барбитуратами характерно для хворих алкоголізмом і наркоманією. Це може бути пов'язане з тим, що схильність до прийому барбитуратів успадковується такжеі, що й схильність до вживання алкоголю й наркотиків. Крім основного лікарського ефекту, барбитурати викликають слабку ейфорію. Це їхня властивість усе більше й більше залучає людей, що зловживають снотворними, і зрештою ставати для них самоціллю. Не догадуючись здебільшого про небезпеці безконтрольного прийому барбитуратов, вони можуть потрапити у фізичну залежність від них. При сильному передозуванні барбитуратов (більше 4-6 м за прийом) можливі смертельні випадки внаслідок паралічу дихального центру й розвитку коми. Варто враховувати, що при занадто частому прийомі барбитуратов їхні дози підсумуються, що створює серйозну погрозу для здоров'я навіть при прийомі щодо невисоких разових доз.

1.2. Вплив наркотиків на організм людини

Головна небезпека наркотичних речовин у тім, що після прийому з'являється непереборна тяга до повторного їхнього вживання, причому наркоман уже не думає про смертельно небезпечні наслідки, які таїть у собі наркотик.

Загальноприйнято, що наркотикам властиві три ознаки: - це викликання поступового звикання, коли для досягнення звичної дії потрібно все більша доза, це фізична й психологічна залежність [20-23].

Фізична залежність виражається в тім, що під час відсутності наркотику стан наркомана різко погіршується, з'являється біль, нудота, блювота, порушення з боку внутрішніх органів, те що в просторіччі називається "ламанням".

Психологічна залежність проявляється в готовності наркомана піти на всє, аби тільки знову одержати наркотик.

Наркотики впроваджуються у святі святих організму - вони крок за кроком руйнують нервову систему наркомана, його мозок, причому роблять це цинічно, і часом необратимо. Порушення стосуються роботи окремих нейронів, ділянок мозку, зокрема, відповідальних за пам'ять і значеннєві операції. Це, у свою чергу, безпосередньо впливає на поведінку людини, знижується його професійна активність, його дозвілля зайнятє думками про наркотики. Звідси часті прогули й низька продуктивність праці, припинення навчання в школі або інституті, відсутність усякого бажання піклуватися про дітей, дружину, хворих батьків, зневага домашніми справами. Інакше кажучи, наркоман деградує як особистість, перетворюючись у черствого обмеженого егоїста, зайнятого тільки очікуванням чергового наркотичного сп'яніння.

Лікарі виділяють наступні аспекти наркотичного сп'яніння:

Ейфорія - раптовий і гострий підйом настрою. Відчуття радості існування, новизни й святковості навколишнього світу. Людина стає більше товариським і говірким. Він легко повідомляє будь-які подробиці свого життя.

Відчуття припливу енергії - тіло здається легким, здатність до дії - не обмежена. Людину охоплює відчуття бадьорості, необмежності своїх фізичних можливостей, пропадає бажання спати.

Однак, це відчуття гадане. Як показали експерименти під впливом наркотику координація рухів й їхня точність різко знижується. Більшість вчинків, зроблених під час наркотичного сп'яніння пізніше виявляються помилковими.

Посилення розумової активності. Людина вважає, що сприймає будь-яку інформацію набагато легше, ніж звичайно. Здатність ця здається не обмеженою. Коли період сп'яніння проходить, швидко з'ясовується, що всі засвоєні людиною знання кудись зникли. Для того, щоб їх згадати, необхідно прийняти наркотик ще раз. До речі кажучи, це загальне правило: інформацію, отриману в процесі вживання наркотику можна згадати в повному обсязі тільки після прийому того ж наркотику. Така особливість пам'яті - одна з "пасток" для будь-якого наркомана. Замість однієї людини й однієї пам'яті утворяться як би два чоловіки й дві пам'яті. Одна з них - під впливом наркотику, а інша - без нього. Відновити життєвий досвід й інформацію, отриману під час сп'яніння у тверезому виді буває, практично, неможливо.

Крім того, статистичні дані показують [25], що будь-які стимулятори із часом за рахунок виснаження резервів нервової клітки поступово погіршують здатність до запам'ятовування в будь-якої людини. Незважаючи на суб'єктивне почуття ясності в голові, людина під час сп'яніння кокаїном і будь-якими іншими психостимуляторами складні логічні або аналітичні завдання взагалі вирішувати не здатний.

Підвищена самовпевненість - людина у стані наркотичного сп'яніння абсолютно впевнена у собі. Людина в такому стані почавши якусь дію як правило не доводить його до кінця, тому що вважає, що вже прикладених зусиль досить.

Посилення чуттєвого сприйняття - за рахунок прямої стимулюючої дії наркотику загострюється чутливість всіх органів чуттів людського тіла. Здається, що зір загострюється, людина починає бачити дрібні деталі предметів навколишнього середовища, які не зауважувала раніше, і вони йому здаються безумно цікавими. Насиченість миру фарбами посилюється, і із сірого й звичного він стає яскравим і святковим. Разом з тим, тому що чутливість зору перебуває на самій межі можливостей, людина як би відстороняється від емоційної участі тому, що він бачить. Слух загострюється. Різкі й негармонійні звуки дратують, "б'ють по вухах", зате гармонічні звуки, наприклад, музика або дзвін здобувають більше глибокі відтінки, починають звучати начебто усередині голови. Підвищується чутливість шкіри. Іноді таке підвищення чутливості доходить до відчуття шкірних галюцинацій - мурашок й "повзання черв'ячків" під шкірою. Дотик оточуючих людей найчастіше неприємні, здаються занадто різкими. Граничне заострение чутливості органів почуттів несе в собі погрозу галюцинацій. Сприйняття може загостритися настільки , що виникне "сприйняття без сприйняття". Органи почуттів почнуть почувати те, чого немає насправді . Спочатку виникають ілюзії - обмани сприйняття. Людина приймає незнайому особистість за знайомого, зубну щітку за ніж і т.д.. У такий спосіб виникає наркотичний психоз.

Зниження потреби в сні - емоційний підйом і почуття приводить людину до стану стійкого безсоння. Сон на якийсь час стає непотрібним.

Підвищене занепокоєння. Не дивлячись на описані вище властивості сп'яніння, людина в такому стані вкрай легко збудима.

Наркоман може дати абсолютно несподівану агресивну реакцію на самі звичайні звернені до нього слова й питання. Він як би увесь час балансує на грані між радістю й підозрілістю.

Важливо розуміти, що повну "гаму" задоволення людина може одержати тільки при першому прийомі наркотику. Один з головних механізмів виникнення психічної залежності від нього полягає в тому, що людина прагнутє досягти первісного стану сп'яніння, первісної виразності ейфорії, але його мозок здатний на це тільки один раз.

Наркоманія розвивається дуже швидко. Іноді після 1-- 3 прийомів препарату може з'явитися потреба повторно вживати цей дурман -- виникає непереборний потяг до наркотику, розвивається хвороба -- психічна залежність від нього.

Якщо у хворого сформувався синдром психічної залежності, він повинен систематично приймати наркотики. Періоди між повторними прийманнями дурману поступово зменшуються, а його доза збільшується. Наркотик для хворого стає основним життєвим інтересом. Усі життєві, сі-мейні, виробничі, навчальні ситуації хворий розцінює лише з однієї позиції: обтяжують чи полегшують вони вживання дурману. У хворого виникає дратівлива злоба до людей, які заважають їм приймати наркотик. Хворий пожвавлюється лише перед прийомом наркотику, під час розмов на "наркотичні" теми.

Через деякий час у хворого виникає фізична залежність, від якої самостійно позбавитися неможливо. Ця залежність характеризується важкими, болісними відчуттями під час перерви в прийомі наркотичної речовини. З'являються лихоманка, пітливість, підвищується температура тіла, виникає біль у м'язах шиї, спини, рук, ніг. Біль у м'язах поступово збільшується, на його фоні виникають періодичні скорочення м'язів ніг. Психічне напруження у хворого посилюється, настрій стає тужливо-гнівним. Хворі збуджені, не знаходять собі місця і зручного положення тіла, тому що біль у м'язах стає інтенсивнішим. До нього приєднується біль у суглобах, шлунку, кишках. Відсутність апетиту поєднується з періодичною рвотою, проносом. Збільшується серцебиття, підвищується артеріальний тиск. Людина перебуває в стані глибокої депресії з важким відчуттям самотності, відгородженості від інших людей, вона розуміє безвихідність, беззмістовність свого існування. Така депресія небезпечна для життя людини, тому що вона призводить до важкого передсуїцидального стану (стану, що спричиняється до самогубства). Хворі нерідко закінчують життя самогубством.

Усе це зникає, якщо хворий прийме наркотик. Але внаслідок зміни реактивності організму попередньої дози вже замало. Хворі вживають більшу кількість наркотику (кількість наркотику може в 10 та більше разів перевищувати смертельну дозу здорової людини). Виникає гостре отруєння дурманом. Хворі стають збудженими, у них спостерігаються жар, сухість у роті, шкіра червоніє. Збудження змінюється загальною слабкістю, в'ялістю. Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, шум і дзвін у вухах. Бувають часті позиви до сечовипускання, посилюється пітливість. Слабкість різко зростає, змінюється сонливістю, яка переходить у непритомний стан. Знижується температура тіла. Різко падає артеріальний тиск. Припиняється дихання і серцева діяльність. Настає смерть.

Унаслідок систематичного вживання наркотиків передусім страждає нервова система: постійно руйнуються і гинуть нервові клітини. Особливо ушкоджується головний мозок людини. У наркомана швидко знижується інтелект, спостерігається деградація особистості. Хворі стають егоїстичними, тупими, підозрілими, брехливими, емоційно неврівноваженими. У них слабнуть пам'ять, розумові властивості, можуть настати недоумкуватість та інвалідність. У наркоманів часто виникають епілепсія, психоз з галюцинаціями, марення.

Впливає наркоманія і на потомство. Навіть недовготривалий прийом дурману молодими людьми в 100 % випадків позначається на здоров'ї майбутніх дітей. Безвинно покарані, появляються на світ діти з різними формами недоумкуватості, водянкою мозку, хворі на епілепсію та інші тяжкі недуги. Нерідко в дітей бувають і фізичні вади.

У наркоманів страждають і внутрішні органи. Це різні ушкодження серця, легень, печінки, нирок, травного тракту, системи крові, інфекційні ураження скелета, СНІД. У хворих різко згасають статеві функції, виникають трофічні розлади, настає фізична слабкість. Хворі виглядають значно старшими від своїх років. Вони худі, з жовтувато-сірою шкірою, у них інтенсивно випадає волосся, зуби ушкоджені карієсом, багато зубів немає. Вени внаслідок багаторазових нестерильних введень наркотику набувають вигляду щільних шнурів.

Самостійно припинити приймання наркотику надзвичайно важко [23], практично неможливо. Та чим швидше хворий звернеться за допомогою до лікаря-психіатра або нарколога, тим кращі будуть результати. Людей, які довгий час приймають наркотичні речовини, вилікувати дуже важко, і, як правило, повне одужання у них не настає. Фізичне здоров'я можна ще повернути, а розумові здібності - ні.

Фактори ризику розвитку наркозалежності підлітка.

Умовно дані фактори можна розділити на 3 групи:

внутрісімейні;

соціальні (підліткове середовище);

особистісні. Розділ 2

Екологічні наслідки аварії на Чернобильській АЕС в Чернігівській області

2.1. Екологічні наслідки аварії на ЧАЕС в Чернігівській області

У квітні 1986 року в наслідок аварії у навколишне середовище було викинуто більше 300 Мкі радіонуклідів з активної зони реактора, що призвело до забруднення 50,5 тис.км2 території України, де проживає більшє 2,4 млн. осіб в 2218 населених пунктах. За масштабами забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, наслідками для населення та економики України аварію можна класифівати як екологічну та соціально-економічну катастрофу.

Загальна площа земель 18 областей України, забруднених радіоцезієм понад 1 Кі/км2 складає близько 42 тис.км2, площа угідь, де вміст стронцію-90 перевищує 0,15 Кі/км2,- близько 27,5 тис.км2 [34].

Загальна площа території Чернігівській області, забрудненної цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис. га, лісів - 74,735 тис. га, населенних пунктів - 107. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис.га, в тому числі с/г угідь 1782,915 тис.га, населених пунктів 867 шт. найбільш забруднені 6 районів прилеглих до 30 км зони відчудження : Козелецький, Чернігівський, Ріпкінський та північно-східних : Семенівський, Корюківський, Н.-Сіверський.

Забруднення цезієм-137 угідь Семенівського району складає - 34%, Ріпкінського - 14%, Корюковського - 9%. В Козелеському, Чернігівському, Сосниському, Н.-Сіверському районах забруднення грунту поширеннє на 5-8% сільгоспугідь. Забруднення стронцієм-90 найбільш поширене в Козелеському районі - 31%, Ріпкінському - 23%, Чернігівському - 11%.

Формування радіоактивного забруднення території області після аварії на Чернобильській АЕС відбувалося, коли в складі газоаерозольної фази переважали легколетучі радіоактивні елементи, головним з яких були радіоізотопи йоду та цезію. На відстані в 50 км від реактора в Чернігівському та Ріпкінському районах області утворився ряд невеликих по площині аномалій зі щільністю забруднення цезієм-137 більш ніж 5 Кі/км2, а на окремих ділянках - понад 15 Кі/км2 . Таким чином основне забруднення території визначається цезієм-137 і в меншій мірі - стронцієм-90.

На території області середній рівень гама-фону становить 10-14 мкР/год. Підвищений рівень зафіксовано поблизу населених пунктів Редьківка, Губичі Ріпкінського району - 24-82 мкР/год, Озереди Корюківського району - 38-40 мкР/год, Пакуль Чернігівського району - 32-36 мкР/год.

В системі агропромислового комплексу області радіологічний контроль виконують підрозділи обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість", мережі ветеринарної медецини, відомчи лабораторії на підприємствах переробної промисловості, радіоекологи в зоні гарантованого добровільного відселення. Контролюється радіаційний фон, визначається рівень забруднення радіоактивними речовинами груну сільгосподарчих угодь, рослинницька та тваринницька продукція.

Протягом 2005 року виконано 301,2 тис. досліджен:

- лабораторій мережі ветеринарної медецини - 220,7 тис. досліджень;

- обласним центром "Облдержродючість"- 5,1 тис. досліджень;

- асоціацією "Чернігівмолцентр" - 34,3 тис. досліджень;

- лабораторіями м`ясопереробних підприємств - 32,8 досліджень;

- радіоекологами в зоні гарантованого добровільного відселення -8,2 тис. досліджень.

Найбільш негативний вплив від наслідків Чорнобильскої катастрофи припадає на ліси, де забрудненість зазнали 74,734 тис. га що складає більше 19% держлісфонду з рівнями забруднення від 1 до 40 Кі/км2. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 - дев`ять, стронцієм-90 - всі. Найбільш забрудненими є ліси Добрянського, Остерського, Семенівського, Холминського та Чернігівського лісових господарств. Радіологічною лабораторією ДЛГО "Чернігівліс" щорічно відбирається та випробовується близько 3 тис. зразків лісогосподарськой продукції: грибів, лісових ягід, плодів, лікарських рослин, з яких забрудненими є від 5 до 60 %.

Динаміка данних радіологічного контролю в Чернігівській області дає можливість говорити про досить стабільну ситуацію, хоча показники залишаються далекими від оптимізму. Найбільш забрудненими залишаються Семенівський, Корюківській, Сосницькій, Ріпкінський райони.

Радіаційна ситуація ускладнюється тим, що забрудненною виявилось, в основному, територія поліськой частини області, в грунтовому покриті якої переважають кіслі малогумісні піщані та супіщані грунти. Для них характерна низька вбирна здатність, слабка буферність, мала ємність вбірання. У зв`язку з цим навіть на порівняно малозабруднених площах спостерігається підвищена міграція радіонуклідов в системі грунт-рослина-людина, що призводить до одержання продукції з перевищенням нормативів навіть на умовно чистих територіях. Особливо це характерно щодо цезію-137 на торфовищах та торфоболотних грунтах, які займають 9% забруднених угідь, та щодо стронцію-90 на дерново-підзолистих піщаних та піщаних грунтах, які поширені на 43% забруднених сільскогосподарських угідь.

Спостереження за щільністю забрудненя грунту радіонуклідами проводиться Черниговським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах. Моніторинг радіологічних данних проводиться в грунті. Які в 2005 році характеризувалися такими показниками:

- рівень гама-фону 6-12 мкР/год;

- щільність забруднення радіоцезіем - 0,15-0,61 Кі/км2;

- щільність забруднення радіостронцієм - 0,01-0,18 Кі/км2;

- відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 в орному шарі дорівнює від 2 до 15.

Уточнююче обстеження на сільскогосподарських угіддях, площаю 49 тис. га, проведене в 2003-2005 роках, вказує на зниження забрудненості грунтів цезієм-137 на 42%. Так, якщо за данними досліджень, проведенних на ціх угіддях в 1991-1993 роках, середньозважений показник забруднення становив 1,9 Кі/км2, то при уточнюючому обстеженні - 1,1 Кі/км2.

Спостерігається зменшення щільності забруднення грунту природних угідь стронцієм-90. За даними обстеження 1991-1993 років середній вміст стронцію в грунтах становив 0,17 Кі/км2, тобто зменшився на 23%. На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в грунті спостерегається і протилежний результат. Цє пояснюється, як різними площами забруднених ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми. Одержані дані дають можливість більш об`єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів, приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненній зоні.

В залежності від рівня забруднення грунту радіонуклідами, ланшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з грунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації на певній території. Динамика рівнів забруднення радіоцезієм рослинницької продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх сутьтєвого зниження. В основному вони стабілізувалися. Кількість, досліджених центром "Облдержродючість", зразків рослинницької продукції в минулому році складає 5151 шт., з них з перевищенням допустимих рівнів - 113 шт., основна масса яких припадає на Чернігівський, Ріпкінський,та Семенівський райони.

Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільскогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з грунту в рослини, підвищують вражайність сільгоспкультур і збільшують "ефект розбавлення". Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрів, які забеспечують бездефіцитний баланс гумусу в грунті, докірне та поверхневє поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше.

Страница:


Подобные документы

  • Масштаби та наслідки антропогенного впливу

    Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

    презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013

  • Антропогенний фактор та його вплив на організм людини

    Особливості антропогенних екосистем та мікроклімату урбоекосистем. Створення штучних геохімічних провінцій та забруднення довкілля, їх вплив на здоров’я людини. Закон "шагреневої шкіри" і закон неможливості усунення відходів, чотири закони Б. Коммонера.

    реферат [22,8 K], добавлен 21.06.2010

  • Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини

    Класифікація шкідливих речовин. Нормування якості атмосферного повітря. Вплив діоксида сірки та азоту, неорганічного пилу на організм людини та навколишнє природне середовище. Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин.

    курсовая работа [967,9 K], добавлен 15.05.2013

  • Основи прикладної екології

    Відмінність моделей геосистеми та екосистеми. Екологічні фактори та їх вплив на природні об'єкти. Основні наслідки впливу людини на природу. Вплив екологічних факторів на ліси. Екологічні наслідки тваринництва. Прояв дефляції ґрунтів у Степу України.

    презентация [78,9 M], добавлен 28.12.2012

  • Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

    Загальні відомості про радіоактивні речовини. Характеристика та особливості декількох радіонуклідів. Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища і для здоров’я людей. Променеві хвороби, спричинені аварією. Захисний об’єкт "Укриття".

    курсовая работа [186,4 K], добавлен 22.11.2010

  • Вплив екологічних факторів на стан здоров'я людини

    Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість. Біологічне поле людини. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу. Аварія на Чорнобильській атомній станції. Розширення природно-заповідних територій.

    реферат [27,8 K], добавлен 27.04.2011

  • Загострення екологічного стану в Україні, Чорнобильська катастрофа

    Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

    реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015

  • Атомна енергетика та її вплив на довкілля

    Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.

    реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010

  • Навколишнє середовище та здоров’я людини

    Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

    презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014

  • Вплив екологічної ситуації території на якісний склад фруктової продукції в межах Ізяславського району Хмельницької області

    Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.

    дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены