- термічні: вогневий; рідко фазне окиснення; газифікація; піроліз; плазмовий;

- хімічні: фізико-хімічна переробка (коагуляція, адсорбція, екстракція, флотація, йонування, електрохімія); хімічне очищення (нейтралізація, окиснення); мембранні методи; електрохімічні;

- іммобілізація: компактування; локалізація; депонування.

Експлуатація сміттєсортувальної установки продемонструвала можливості підприємства щодо вилучення вторинної сировини з твердих побутових відходів.

В Україні практикується планово-регулярне вивезення сміття. Найчастіше відходи вивозять на спеціальні полігони - сміттєзвалища, де вони піддаються анаеробній деградації. Цей метод утилізації відходів є традиційним і на 65% дешевший від інших способів їх переробки. У розвинених країнах основним методом утилізації комунальних відходів є механізовані термічні методи переробки на спеціальних заводах із попереднім їх сортуванням. Сортування проводиться з метою вилучення зі сміття корисних компонентів для повторного використання. В Україні невелика частина твердих побутових відходів знешкоджується на сміттєспалювальних заводах. Значне навантаження цих підприємств і відсутність попереднього сортування відходів призводить до значних порушень технологічного режиму. У поєднанні з недостатньо ефективними системами очищення димових газів це створює умови для забруднення повітря, у тому числі високотоксичними і канцерогенними речовинами. Певні проблеми існують і з утилізацією та захороненням золи і шлаків сміттєспалювального виробництва.

Однією з найскладніших проблем у сфері захисту навколишнього середовища є проблема утилізації радіоактивних відходів. За питомою активністю радіоактивні відходи поділяють на низько активні (менше 0,1 Кі/м³), середньоактивні (0,1-100 Кі/м³) і високоактивні (більше 1000 Кі/м³).

Отже, не існує універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини. Проте така система буде раціональнішою при використанні управлінських методів та методик.

2.2 Застосування методів управління для вирішення проблеми відходоутворення

На даному етапі розвитку нашої країни управління являється невід'ємною складовою функціонування держави. Управління можна описати як цілеспрямований програмований чи довільний вплив на об'єкти задля досягнення кінцевої мети за допомогою процесорів, явищ, процесів, коли є з ними взаємодія в режимі детермінованої чи довільної програми. Управління проектом чи системою, її компонентами та процесами, з метою підвищення ефективності функціонування систем відбувається ще на етапі системного проектування, створення, формування, розвитку, становлення, функціонування системи.

Ефективність управління визначається адекватністю дій управління що до об'єкта управління. Управління є першим етапом тактичного рівня в алгоритмі системно-організаційній діяльності. Управління є координуючим, адміністративним, виконавчим рівнем в тактиці. Стратегічне управління пов'язане з аналізом проблем, виявленням крайових умов задач, пошуку оптимальних моделей рішень, забезпечення виконавчими процесорами, ресурсами, програмою дій, в тому числі керівними процесорами чи кадровими управлінцями для тактичного, виконавчого рівня проекту чи системи [7].

Також існує такий підвид управління, як ситуаційне. Воно полягає у прийнятті рішень в міру виявлення потенційних проблем. Найчастіше його використовують при виникненні аварійних ситуацій, які потребують негайної ліквідації. Цільове управління трохи пов'язане з ситуаційним, являє собою метод управлінської діяльності, оснований на виділенні найважливіших у даний період завдань, на здійснення яких спрямовуються головні зусилля керуючої організації.

Безпосередньо найважливішу роль в управлінні відіграють законодавчі документи, акти, розпорядження та постанови. На даний момент законодавча база по управлінню відходами постійно вдосконалюється. До документів, які мають обов'язковий характер, належать первинні і вторинні законодавчі акти. До первинних законодавчих актів відносять засновницькі трактати; трактати, що вносять зміни в засновницькі трактати; трактати про прийняття нових членів (трактати про приєднання). Друга група документів - це вторинні законодавчі акти (акти, котрі постійно можна поповнювати). Серед них обов'язкові акти: директиви, розпорядження, рішення, та документи, які не мають обов'язкового характеру: програми, експертизи, рекомендації, Зелена Книга, Біла Книга, ухвали і рапорти.

Для ефективнішого управління відходами управлінські органи, представники влади, громадські організації створюють чи замовляють проекти з метою мінімізації негативного впливу відходів на навколишнє середовище, та вирішення будь-яких інших завдань пов'язаних з цим. Наприклад, Державне підприємство "Національний проект "Чисте місто" створене Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України в 2010 році з метою реалізації проектів у сфері поводження з відходами - створення сучасних сміттєпереробних комплексів в 10-и містах України. Даний проект є національним пріоритетом згідно Указу Президента України від 08.09.2010 року № 895.

З метою формування системи заходів щодо раціонального та екологічно безпечного поводження з відходами й відповідно мінімізації збитку на навколишнє середовище і здоров'я людей створюються комплексні програми поводження з відходами. Програми більш широкі у своєму розумінні, охоплюють більший проміжок часу, потребують більше ресурсів та мають інший ефект. Наприклад, система програмних заходів, щодо управління відходами, передбачає вирішення наступних задач [17]:

– визначення методів управління відходами, що утворюються на окремих територіях та в промислових зонах;

– розроблення оптимальної схеми поетапного поводження з відходами, спрямованої на екологічно безпечне збирання, зберігання відходів та на максимально повне їх використання в якості вторинних ресурсів;

– створення системи економічних механізмів, орієнтованих на розвиток регіонального ринку вторинних ресурсів;

– організація нових виробничих потужностей з утилізації та переробки відходів;

– мінімізація утворення "кінцевих відходів" з послідуючим їх екологічно безпечним захороненням;

– проведення рекультивації та санації територій, зайнятих відпрацьованими звалищами.

Отже, управління являється дуже важливим фактором у вирішенні багатьох питань, особливо тих, що пов'язані з негативним впливом на навколишнє середовище. Так створення різного характеру методик допомагає дотримуватись певних стандартів при виконанні якогось процесу чи процедури.

2.3 Методика визначення маршрутів перевезення твердих побутових відходів у Дніпровському районі м. Києва

Організації збирання, перевезення, переробки та утилізації твердих побутових відходів.

Методи та засоби збирання, перевезення, переробки та утилізації ТПВ рекомендовано обирати з урахуванням складу і властивостей ТПВ, їх річного обсягу утворення, кліматичних умов регіону, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах та ін. вимог.

У населених пунктах збирання ТПВ рекомендовано здійснювати контейнерним або без контейнерним способом. Без контейнерний спосіб рекомендовано застосовувати на тих територіях населених пунктів де обмежена можливість проїзду сміттєвоза, його маневрування.

Розрахунок потреби в контейнерах

Збирання ТПВ рекомендовано здійснювати за унітарною системою, коли ТПВ збирається в один сміттєзбірник, та за роздільною.

Для унітарної системи збирання ТПВ кількість незмінних контейнерів рекомендовано визначати за формулою:

(2.1)

де: N_в - необхідна кількість контейнерів, шт.;

Q_Dmax - максимальне добове утворення ТПВ у частині населеного пункту для якої проводиться розрахунок, м³/добу;

t - періодичність перевезень ТПВ, діб;

К₁ - добовий коефіцієнт нерівномірності утворення ТПВ (К₁ = 1,4);

К₂ - коефіцієнт, який враховує кількість контейнерів, що перебуває у ремонті та в резерві (К₂ = 1,05);

К₃ - коефіцієнт заповнення контейнера (К₃ = 0,9);

С - місткість одного контейнера, м³.

Максимальне добове утворення ТПВ рекомендовано визначати за формулою:

(2.2)

де: q - добова норма утворення ТПВ на 1 мешканця, м³/добу;

m - чисельність населення, тис. чол.;

Т_к.р. - кількість не робочих днів на рік для спецавтотранспорту, днів (Т_к.р. = 48 днів);

Зазвичай на одного мешканця району утворюється 200-500 кг/рік ТПВ, що в середньому становить 1,3 кг/добу. Щільність відходів в упорядкованих міських будинках становить 210 кг/м³.

q = 1,3 / 210 = 0,006 м³/добу.

Кількість змінних контейнерів рекомендується розраховувати за формулою:

(2.3)

де: К₄ - коефіцієнт змінності, який враховує кількість контейнерів, що знаходиться на розвантаженні-навантаженні на машині. Він розраховується за формулою:

(2.4)

де: П₁ - кількість контейнерів, які одночасно встановлюються на платформі сміттєвоза, шт.;

П₂ - кількість контейнерів, які вивозяться однією машиною за період збирання ТПВ.

Розрахунок потреби у сміттєвозах

Під час визначенні потрібної кількості автотранспортних одиниць для перевезення ТПВ рекомендовано враховувати:

· дані про фактичний розвиток житлового фонду та підприємств не виробничої сфери;

· технічну готовність автотранспорту;

· відстань до об'єктів поводження з ТПВ та ін. місцеві умови конкретних населених пунктів.

Кількість сміттєвозів рекомендується визначати за формулою:

(2.5)

де: N_са - необхідна кількість сміттєвозів, шт.;

В - продуктивність сміттєвоза за робочий день, м³;

К_вик - коефіцієнт використання рухомого складу для даного виконавця послуги (0,7-0,8). Продуктивність сміттєвоза за робочі часи доби рекомендовано розраховувати за формулою:

 (2.6)

де: n - кількість рейсів транспорту, який перевозить ТПВ;

q - обсяг ТПВ, який перевозиться за 1 рейс (місткість кузова 25 м³).

Кількість рейсів сміттєвоза за робочі час доби рекомендовано визначати за формулою:

(2.7)

де: Т - тривалість робочого часу, год.;

l₀ - нульовий пробіг від гаражу до району обслуговування, км;

V₀ - середня швидкість подачі сміттєвоза, км/год. ( 50 км/год.);

V - експлуатаційна швидкість сміттєвоза, км/год. (20-30 км/год.);

t_n - термін повного навантаження сміттєвоза на ділянці збирання ТПВ;

l_c - середня відстань перевезень ТПВ, км;

t_p - термін розвантаження сміттєвоза, год.

В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено пробіговий викид, який здійснюється автомобілями окремих груп з урахуванням використаного палива.

Проведення розрахунку масових викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище здійснюється за формулою:

де: G_ikj(м) і G_ikj(пм) - пробігові викиди і-ї шкідливої речовини, від автомобіля k-го типу z-ї ЄВРО-категорії, що використовує j-й вид палива та їздовий цикл якого відповідно в місті та поза межами міста, г/км

N_kjz - кількість автомобілів k-го типу, що використовує j-й вид палива та належить до z-ї ЄВРО-категорії, од.

l_k - пробіг k-го типу автомобіля, км.

k_м і k_пм - коефіцієнти, які враховують відсоток пробігу автомобіля k-го типу відповідно в місті та поза межами міста.

Висновки до розділу 2

На сьогоднішній день відомо більше 20 методів знешкодження та утилізації ТПВ, кожний метод має 5…10 (окремі - до 50) різновидів технологій, технологічних схем, типів споруд. Як показує аналіз, не існує універсального методу поводження з ТПВ, який би задовольняв сучасним екологічним та економічним вимогам. Найбільш розповсюдженими видами промислової переробки ТПВ є спалювання, ферментація, сортування та їх різні комбінації..

Скоротити потік відходів на об'єктах їх захоронення і спалювання можна лише одним способом - масштабним і своєчасним видаленням із ТПВ ресурсів, придатних для вторинного використання. Впровадження роздільної системи збору ТПВ дозволить сортувати біля 50% відходів. В результаті маркетингового аналізу та умов надання послуг в цій сфері діяльності, встановлено проблеми (рис) які постають на шляху впровадження роздільного збору та які потребують нагального вирішення.

Як зазначено на рисунку основними проблемами які постають на шляху впровадження роздільного збору та які потребують нагального вирішення це: вибір оптимального підприємства-перевізника та вибір оптимального маршруту перевезення ТПВ

В поальшій роботі розглянемо головні проблеми міста Києва що пов'язані з управлінням питанням відходоутворення, на основі запропонованих методів та методик стратегічного управління, вибору оптимального маршрутиу перевізника та застосуванні еколого-економічного аналізу в системі поводження з відходами.

Розділ 3. Характеристика системи поводження з відходами в м. Києві

3.1 Особливості відходоутворення в м.Києві

Проблема забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання є актуальною для міста Києва. З точки зору екології відходи є важливим місцевим фактором забруднення та основними джерелами довготривалої негативної дії на довкілля. Низький рівень використання відходів призводить до накопичення їх у навколишньому природному середовищі і спричиняє його забруднення. Підвищення рівня використання відходів є об'єктивною необхідністю, обов'язковою умовою екологічної безпеки підприємства.

Найбільшої гостроти в місті набула проблема твердих побутових відходів, пов'язана, насамперед, з їх збором, сортуванням і знешкодженням чи утилізацією. Зорієнтованість виключно на вивезення та захоронення відходів ніколи не забезпечувала і не може забезпечувати необхідну нейтралізацію їх шкідливого впливу на навколишнє середовище. З впровадженням нових технологій у переробній і харчовій галузях виробництва їх морфологічний склад суттєво змінився. Основна частка відходів, що вивозиться на міський сміттєзвалювальний полігон є потенційним ресурсом, який може бути використаний як вторинна сировина.

В місті Києві за рік утворюється близько 800 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ). Приблизно 50 % ТПВ складають харчові та паперові відходи, а інші 50 % - це поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали, деревина - цінні компоненти, які через відсутність роздільного збору, служби з сортування та складання не утилізуються і без переробки захоронюються або знищуються, вимагаючи додаткової площі на звалищах і полігонах та енергетичних витрат при їхньому спалюванні. Побутові відходи утворюються в житлово-комунальній сфері міста, дрібними виробниками, а також в промисловості і інших сферах економіки міста.

Незважаючи на тенденцію деякого зменшення обсягів утворення відходів виробництва, в місті триває процес накопичення відходів різних видів.

Невирішеними залишаються такі проблеми поводження з відходами:

- не запроваджена чітка система утилізації та використання для потреб столиці продуктів переробки макулатури, склобою, автомобільних шин, полімерних відходів, відходів легкої та харчової промисловості, відпрацьованих нафтопродуктів тощо;

- не впроваджена система поводження (знешкодження) з токсичними відходами. Необхідно вирішити питання щодо облаштування сучасного екологічно безпечного полігону токсичних відходів, який зараз відсутній. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. тонн промислових токсичних відходів;

- не організовано утилізацію золи, що утворюється на заводі "Енергія", та золошлакової суміші, що утворюється на ТЕЦ-4, на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 вапняного та ванадійвмісткого шламів. Вже зараз шламонакопичувачі на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 заповнені на 63 та 78 % відповідно;

- не вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. При зберіганні таких відходів на територіях підприємств більше 2 років, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 р. № 1216, необхідна наявність Паспорту місць видалення відходів (МВВ). На сьогодні налічується вже понад 200 таких паспортів. Наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, тому відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації щодобово затримують 9-12 тис. куб.м органічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.тонн осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.т піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється, що потребує відведення нових територій для їхнього накопичення.

Вирішення більшості питань щодо утилізації відходів не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та ініціативності місцевих органів управління. Але в місті відсутня система роздільного збору твердих побутових відходів, вкрай низькою залишається і доля використання корисних компонентів із загальної маси відходів, що утворюються. Існуюча система збору побутових відходів не дозволяє виділити із загальної маси відходів фракції ресурсноцінних матеріалів (паперу, картону, скла, металу, пластмаси і інших корисних матеріалів).

Система транспортування сміття до спеціальних місць в свою чергу сприяє утворенню несанкціонованих звалищ на території міста і за його межами, що не тільки псує вигляд міста, але і сприяє погіршенню санітарно-епідеміологічної ситуації в місті. Діюча система санітарної очистки міста незадовільна.

Для покращення ситуації поводження з твердими побутовими відходами, використання вторинних ресурсів в народногосподарському комплексі міста вважаємо за необхідне вирішити питання впровадження роздільного збору відходів, будівництва сортувальних станцій, сміттєпереробних комплексів, що передбачено "Схемою санітарної очистки м.Києва".

Важливим є те, розглядаємо питання поводження з відходами європейськими мірками і відійшли від старих стериотипів при спалюванні відходів. Відходи - це вторинна сировина, яка може бути повернена на виробництво в іншому вигляді, а це додаткові робочі місця, додадкове надходження до бюджету, а разом - це покращення стану навколишнього природного середовища, що є складовою частиною сталого розвитку міста, і в цьому Київ крокує попереду інших міст України.

Відходи виробництва та споживання при їх накопиченні в місті є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги, створюють негативний імідж місту. Разом з цим, накопичення значної кількості відходів свідчить про нездатність держави використовувати в достатній мірі такий вид місцевої сировини, якою є вторинні матеріальні ресурси. В організації цієї роботи в Україні взагалі, і в Києві зокрема, ще є значні недоліки і невикористані можливості.

На сьогоднішній день на території Київа та Київської області налічується 388 полігонів та звалищ побутових відходів загальною площею 625,3 га. З них несанкціоновані сміттєзвалища - 155 (65,6 га). У 2009 році ліквідовано 84 (4,84 га) несанкціонованих звалищ, підлягають рекультивації - 28, підлягають санації - 49 звалищ. Кількість захоронених твердих побутових відходів (ТПВ) складає - 3 428 406,2 тонн (рис.3.1.). 75% населення Київської області охоплено послугами із збирання ТПВ.

Рис. 3.1. Кількість викидів ТВП в 2013 році по м. Києву

На підприємствах, працюючих у сфері поводження з твердими побутовими відходами знаходиться 165 одиниць сміттєвозів, з них комунальних - 140, з часткою комунальної власності 13 одиниць, приватних - 12 одиниць. Зношеність спецавтотранспорту становить 80%. Дані щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів надано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Зареєстровано відходів у м.Києві

Клас небезпеки	Кількість зареєстрованих відходів	У тому числі
		з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями	для яких визначено умови зберігання, транспортування, видалення
Разом (усіх класів небезпеки)	79	79	79
у тому числі:
1-го класу небезпеки	12	12	12
2-го класу небезпеки	25	25	25
3-го класу небезпеки	24	24	24
4-го класу небезпеки	18	18	18

Видаленням твердих побутових відходів (ТПВ) у місті займаються:

- ВАТ "Київспецтранс", яке здійснює збір, перевезення та захоронення до 80 % нетоксичних промислових відходів на полігоні № 5 в селі Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, складання тільки будівельних відходів на полігоні № 6 в с. Корчувате. У 2003 р. ВАТ "Київспецтранс" розмістило 988 тис. т ТПВ та промислових відходів на полігоні № 5, а також 58,4 тис. куб. м будівельних відходів на полігоні № 6

- філія "Київенерго" завод "Енергія" здійснює термічне знешкодження до 20% побутових відходів. На підприємстві "Філія завод "Енергія" в 2003 р. спалено майже 150 тис. т побутових та промислових відходів. Всі вищезазначені об'єми ТПВ були утилізовані без видалення матеріалів, які могли бути використані як вторресурси;

- близько 20 підприємств -- перевізників відходів.

Розподіл зареєстрованих відходів наведено на рис. 3.2.



Рис. 3.2. Розподіл зареєстрованих відходів в м.Києві

Вище згадані підприємства не у повному обсязі забезпечують потреби міста в захороненні та знешкодженні відходів, крім того, існує і ряд проблем, як на полігонах так і на заводі.

Полігон у с. Пирогів розташований на території Голосіївського району м. Києва. Полігон функціонував 30 років (1956 - 1986). Останнім часом не експлуатується. Площа полігону -- 15,1 га. Фільтрат, який утворюється в тілі полігону, негативно впливає на стан р. Віта, що впадає у Дніпро, та підземних вод у прилеглих районах.

Полігон № 6 будівельних відходів розташований у районі виробленого кар'єру Корчуватського комбінату будівельних матеріалів. Площа полігону -- 35 га. У 1 992 році на площі 6,8 га побудовано першу чергу полігону потужністю 617 тис. м³, а у 1995 році -- другу чергу площею 2,5 га і потужністю 252 тис. м³ будівельних відходів. Ці потужності практично вичерпано. На замовлення ВАТ "Київспецтранс" розроблено робочий проект третьої черги карт складання будівельних відходів на площі 7,1 га потужністю 887 тис. м³.

В м.Києві триває процес широкомасштабного будівництва, реконструкції та ремонту будівель та споруд. В результаті чого утворюється велика кількість будівельних відходів, що необхідно розмістити в навколишньому природному середовищі. Потужність єдиного полігону будівельних відходів міста обмежена. Відходи часто потрапляють в несанкціоновані місця без отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Крім того, відсутня нормативна база щодо можливості застосування будівельних відходів при будівництві доріг та вертикальному плануванні територій.

Полігон № 5 твердих побутових відходів розміщений в Обухівському районі Київської області біля села Великі Дмитровичі і призначений для захоронення твердих побутових і промислових відходів III та IV класів небезпеки. Площа полігону - 56,3 га.

Перша черга полігону площею 18 га, знаходилась в експлуатації з 1986 р. по 1997 р. Тут розміщено більше 9,1 млн. м³ відходів в ущільненому стані. В останні роки розроблено проект реконструкції цієї частини полігону, після чого на території першої черги полігону можливо будуть приймати відходи, орієнтовно до 2006 р.

Друга черга полігону № 5 прийнята в експлуатацію в другому півріччі 1997 р., її проектний обсяг - 10 млн. м³. Тут серйозною проблемою є знешкодження фільтрату, що утворюється в тілі звалища.

На сьогодні виконано науково-дослідні розробки оптимального методу очистки та утилізації фільтраційних вод і концентрату, змонтовано обладнання і проводяться роботи дослідно-промислової установки потужністю 20-40 м³ на добу. Однак проблема знешкодження фільтрату залишається невирішеною.

ВАТ "Завод "Енергія" підприємство розташовано в Дарницькому районі м. Києва. Основним видом діяльності підприємства є термічна обробка та спалювання твердих побутових відходів.

Потужність заводу -- 365 тис. тон. на рік, використовується лише 45-50 % через високу вартість послуг. Крім того, підприємство має цілу низку екологічних проблем. Сміттєспалювальний завод не обладнаний у повній мірі устаткуванням для очистки димових газів, що призводить до значного забруднення атмосферного повітря в прилеглих районах міста і це викликає численні скарги мешканців.

Головним управлінням комунального і готельного господарства та туризму Київської міськдержадміністрації, ВАТ "Київпроект" та залученими організаціями розроблена нова схема санітарної очистки міста. Відповідно до цієї Схеми в місті ведеться будівництво двох сміттєсортувальних комплексів.

Підприємства "Вторресурси № 3" та "Київміськресурси № 4" (для мешканців Києва вони більш відомі як заготівельні контори "Стимул") приймають на переробку макулатуру та ганчір'я.

Для збору та переробки відходів полімерних матеріалів (поліетилену високого та низького тиску, поліпропілену, полістиролу та деяких інших) створено і діють такі підприємства: "Роксана", "Грант", "Інвікта", "Роква". ВАТ "Склотарний завод" переробляє до 6000 тонн склосировини на рік. Завод виробляє різноманітні скло-банки, використовуючи разом із шихтою склобій безкольорового скла.

На території м. Києва працює підприємство "Галсана", яке проводить збір і промислову переробку відпрацьованих нафтових мастил і сумішей відпрацьованих нафтопродуктів. Відпрацьовані шини приймалися підприємством ВАТ "Київспецтранс", але питання їх утилізації лишається відкритим. У місті діють ТОВ "Компанія Катран", що проводить збір і транспортування відпрацьованих люмінесцентних ламп на переробку в м. Горлівка та ТОВ "Демікон", що займається демиркуризацією відпрацьованих люмінесцентних ламп, а також їх безкоштовним збором зі шкільних і дошкільних закладів. Виробнича потужність цих підприємств використовується лише на 15-20 %.

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів І класу небезпеки наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів І класу небезпеки.

N п/п	Назва підприємства, адреса Назва виробництва	Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)	Утилізовано відходів за звітний рік
	ТОВ "Демікон" м.Київ, вул.Академіка Кримського,27 (збір та демеркурізація)	відпрацьовані люмінесцентні лампи	235,951 тис.шт
	МП "Компанія Катран" м.Київ, пр.Московський,8 (збір)	відпрацьовані люмінесцентні лампи	181,76 тис.шт

Не вирішена в повному обсязі проблема утилізації шламів гальванічного виробництва. Їх зберігання на підприємствах, в основному, відповідає вимогам правил зберігання відходів даного класу небезпеки, хоча необхідно відмітити, що не всі підприємства мають на них сертифікати якості.

Останнім часом у місті Києві поступово почало вирішуватися питання утилізації мулу очисних споруд мийки автотранспорту. Інститутом мікробіології та вірусології НАН України було розроблено метод очистки цих шламів і розроблена установка для його впровадження. Через велику вартість вказаних робіт, відходи з вмістом нафтопродуктів зберігаються на територіях підприємств, потребуючи додаткові площі та спецконтейнери для зберігання і створюють додаткові труднощі в роботі підприємств.

За 2013 рік видано 1480 лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів в навколишньому природному середовищі. Видано 15 Погоджень місця поховання відходів для підприємств-перевізників, видано 14 дозволів на отримання ліцензій на операції з металобрухтом.

Таблиця 3.3 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2013р.,т за даними статистичної звітності

Назва відходів	Зберігалося на підприємствах на початок року	Утворилося на підприємствах за рік	Використано (утилізовано) за рік	Видалено за рік	Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
				разом	в т. ч.
					знешкоджено (знищено)	захоронено в місцях організованого складування	направлено в місця неорганізованого складування
Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами	0,956	4,692	-	0,053	0,053	-	-	4,604
Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами	78,734	126,644	29,725	6,286	6,025	0,261	-	72,89
Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами	154110,471	3730,494	1282,059	37,927	8,572	29,355	-	154240,668
Відходи 4 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами	39632,578	5269,382	1408,218	40,541	0,66	39,881	-	41165,472

Таблиця 3.4 Інвентаризація місць видалення відходів на території області

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони	Кількість зареєстрованих місць видалення відходів	Загальна площа місць видалення відходів, тис.м?	Загальний фактичний об`єм місць видалення відходів, тис. м?	Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т	Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т	Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т	Загальна фактична маса відходів на кінець року, тис.т	Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам	Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг
	разом	у т.ч. де власника ще не визначено
Разом по м.Києву	223	-	445,45	10468,56	10463,78	43,05	4,78	10468,56	-	-

3.2 Аналіз системи збору та утилізації відходів в м. Києві

Безсумнівно, проблема ТПВ настільки нагальна, що вже давно потрібно було її вирішити. Питань до екологічності роздільного збору відходів немає, питання тільки в підходах і схемах, які будуть впроваджені. Роздільний збір відходів хоч і не вирішить повністю питання утилізації ТПВ, але дозволить зменшити кількість відходів на 25-30%.

Повернення і повторне використання ресурсноцінних матеріалів - це необхідний захід і з точки зору здоров'я населення, чистоти довкілля, і з точки зору економічної доцільності. Повторне використання матеріалів зменшує використання первинних ресурсів, викидів і відходів, пов'язаних з їх переробкою, а також економить на 20-30% кошти для підприємств, які використовують вторинні ресурси для виробництва. В деяких випадках доходить до нонсенсу, коли макулатуру і склобій, які необхідні для виробництва паперу і скла, імпортують.

Роздільний збір відходів - це перше, що необхідно робити в сфері впровадження сучасного поводження з ТПВ. Екологічну і економічну доцільність довели приклади і розвинутих країн, і країн, що розвиваються.

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України станом на 2010 рік в Україні було 53 населених пункти, де запроваджено роздільний збір відходів. І нехай ще не всі пройшли випробування часом, не довели свою ефективність, позитивна тенденція намітилась і близько половини систем роздільного збору відходів працюють 3 і більше років.

Роздільне збирання ТПВ здійснюється з метою зменшення кількості ТПВ, що захороняються на полігонах ТПВ, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини. Роздільне збирання ТПВ - це метод збирання, за яким ресурсоцінні компоненти ТПВ збираються окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання. Методи та засоби роздільного збирання компонентів ТПВ, їх перевезення та перероблення обираються органами місцевого самоврядування з урахуванням морфологічного складу твердих побутових відходів, їх річного обсягу утворення, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог. Порядок роздільного збирання ТПВ у населеному пункті визначається Правилами благоустрою, Схемою санітарної очистки та місцевими програмами поводження з ТПВ.

Рис. 3.3. Роздільний збір відходів в Києві

Доцільність впровадження роздільного збирання ТПВ необхідно оцінювати з урахуванням наступних факторів: можливість викоpистання коpисних властивостей компонентів ТПВ; наявність підпpиємств, які можуть пеpеpобляти окpемі компоненти ТПВ та відстань їх перевезення на ці підприємства; капітальні та інші початкові витpати на впровадження роздільного збирання ТПВ; експлуатаційні витpати на роздільне збирання ТПВ з уpахуванням повеpнених сум ваpтості пpодуктів пеpеpоблення компонентів ТПВ. Впровадження роздільного збирання ТПВ проводиться за такими етапами: визначення обсягів утворення ТПВ; визначення морфологічного складу твердих побутових відходів та проведення розрахунків середньодобового та середньорічного утворення ресурсоцінних компонентів; визначення споживачів вторинної сировини та/або обґрунтування необхідності будівництва спеціальних установок з перероблення ресурсоцінних компонентів; визначення вимог споживачів вторинної сировини до якості ресурсоцінних компонентів та вартості їх приймання на перероблення; вибір технологічної схеми роздільного збирання ТПВ; вибір типів і розрахунок кількості контейнерів для збирання ресурсоцінних компонентів ТПВ, придбання контейнерів; вибір раціональної схеми розташування контейнерів та будівництво у разі необхідності контейнерних майданчиків; визначення системи та режиму перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ; вибір типів і кількості спеціальних транспортних засобів для перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ.

Впровадження роздільного збирання ТПВ має супроводжуватись проведенням постійної агітаційної роботи щодо безпечного в санітарно-епідемічному та екологічному відношенні поводження з ТПВ та необхідності свідомої активної участі усіх верств населення у впровадженні роздільного збирання компонентів ТПВ.

Рекомендується поетапне впровадження роздільного збирання ТПВ, в тому числі, на першому етапі шляхом проведення експериментів з роздільного збирання ТПВ у окремих районах населеного пункту з використанням різних технологічних схем з метою визначення найбільш ефективної та прийнятної для даного населеного пункту.

Враховуючи вимоги чинних санітарних норм і правил щодо обмеження до 5 одиниць кількості контейнерів, які можна встановлювати на одному контейнерному майданчику, рекомендуються наступні технологічні схеми роздільного збирання ТПВ: схема № 1 - на два контейнери, схема № 2 - на три контейнери; схема № 3 - на чотири контейнери; схема № 4 - на п'ять контейнерів.

Встановлення більшої кількості контейнерів на одному контейнерному майданчику здійснюється на підставі погодження з органами місцевого самоврядування та територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контейнера для роздільного збору побутових відходів встановлюються з урахуванням специфіки житлової забудови міста. На сьогоднішній день існує проблема щодо встановлення та обслуговування таких контейнерів у центральній частині міста, тобто Дніпровському районі (через ущільнену забудову, вузькі проїзди, які перешкоджають руху спецтехніки для обслуговування контейнерів). Саме тому питання дислокації контейнерів ретельно вивчаються фахівцями із залученням районних житлових організацій для того, щоб визначити найбільш оптимальні місця розташування контейнерів. Більш детальна система поводження з твердими побутовими відходами у Дніпровському районі зображена на рис. 2.4.

Щомісячні обсяги утворення відходів підтверджуються актами виконаних робіт з житлово-експлуатуючими організаціями. Після підтвердження фактичних обсягів вивезених побутових відходів з житлової забудови, КП "Київкомунсервіс" розглядаються та підписуються акти виконаних робіт з підприємствами - перевізниками. Таким чином, прямі юридичні стосунки щодо вивезення побутових відходів, узгодження їх обсягів між ЖЕО та підприємствами - перевізниками відсутні.

З метою залучення населення до реалізації заходів із впровадження системи роздільного збору побутових відходів у м. Києві міська влада планує у найближчий час розробити механізм стимулювання населення до роздільного збору побутових відходів (умови, етапи впровадження та засоби (у тому числі економічні) стимулювання населення до роздільного збору побутових відходів). З метою інформування населення з питань впровадження роздільного збору побутових відходів виготовлено розповсюджено поліграфічні інформаційні матеріали - флаєра, плакати на самоклеючій основі, робочі зошити, методичні матеріали для вчителів та плакати для лайт-боксів.

Вибір схеми роздільного збирання ТПВ слід здійснювати на підставі проведення та погодження з органами місцевого самоврядування та територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби техніко-економічного обґрунтування з врахуванням місцевих економічних та соціальних умов.

Для роздільного збирання ТПВ використовують наземні, напівпідземні та підземні контейнери. Вимоги до контейнерів для роздільного збирання ТПВ наведені у Правилах з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів, затверджених центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Кількість контейнерів для збирання ресурсоцінних компонентів ТПВ та змішаних відходів визначають відповідно до об'ємів утворення цих складових, визначених на підставі морфологічного складу ТПВ, з урахуванням їх середньої щільності.

Режим перевезення ТПВ в м. Києві. На першому етапі впровадження роздільного збирання ТПВ як ресурсоцінні компоненти, так і змішані відходи перевозять за режимом, встановленим чинними санітарними нормами і правилами для ТПВ, зібраних за унітарною системою. Це пов'язано з тим, що в зв'язку з ще недостатньою організацією населення щодо участі у роздільному збиранні ТПВ та невідпрацьованою належно системою роздільного збирання до контейнерів з ресурсоцінними компонентами можуть потрапляти харчові та інші відходи, що легко загнивають.

На подальших етапах впровадження роздільного збирання змішані відходи перевозять за режимом, встановленим чинними санітарними нормами і правилами. Перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ, які не псуються (не розкладаються), допускається здійснювати рідше за погодженням з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Але при цьому слід провести відповідні розрахунки і додатково у місцях роздільного збирання ТПВ встановити контейнери, загальний об'єм яких має бути достатнім для зберігання ресурсоцінних компонентів, що утворюються у режимному інтервалі перевезення ТПВ.

На першому етапі впровадження роздільного збирання ТПВ допускається використання заявочної системи перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ. В подальшому після уточнення обсягів робіт перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ проводиться за планово-регулярною системою відповідно до вимог Правил з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів.

Кількість транспортних засобів для перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ визначається у порядку, наведеному у Правилах з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів.

Хоча кількість населених пунктів і компаній, які впроваджують роздільний збір відходів, збільшується, передумов для швидкого та безпроблемного поширення роздільного збору відходів немає. Поки що міста і компанії вибирають здебільшого двохфракційну систему сортування, аргументуючи це тим, що українців тяжко привчити до роздільного збору. Таким чином, компанії уникають логістичних проблем і додаткових витрат на збір відходів, але більше інвестують в сортувальні лінії і комплекси та витрачають кошти на оплату праці робочих-сортувальників. Двохфракційна система роздільного збору має сенс в середньостроковій перспективі, але досвід США і ЄС показує, що економічно доцільніше використання багатофракційної системи роздільного збору відходів (4 фракції і більше). В іншому випадку галузь потрібно буде дотувати, що в свою чергу призведе до перекладання витрат на плечі населення і компаній, які використовують упаковку.

В 2014 році залишаються старі проблеми з несанкціонованими і переповненими сміттєзвалищами ТПВ, які в будь-який момент можуть викликати екологічну катастрофу. Сміттєспалювальні заводи в Києві і Дніпропетровську продовжать диміти, хоча є надія, що високий тариф на знешкодження знизить об'єм відходів, які будуть спалюватись.

В той же час, збільшується кількість міст, які починають впроваджувати роздільний збір відходів, і хоча якість цих проектів залишається під сумнівом, все ж таки це рух в правильному напрямку. Також, не забуваємо, що навіть в такій країні як Чехія роздільний збір відходів впроваджувався 10 років, протягом яких населення призвичаювалось сортувати відходи.

3.3 Характеристика підприємств-перевізників твердих побутових відходів в Дніпровському раоні

Існуючий сектор санітарної очистки міста налічує більше десятка підприємств-перевізників відходів, які надають послуги по вивезенню відходів практично по всьому місту Києву. Активно працюють по напрямку впровадження роздільного збору підприємства-перевізники - ТОВ "Грінко-Київ", ДП "Фірма Альтфатер-Київ", ТОВ "Селтік", ЗАТ "Спецкомунтехніка", ВАТ "Київспецтранс", ТОВ "Крамар Рісайклінг", КП "АТП" Шевченківської районної у м. Києві ради та ТОВ "Фірма "Володар Роз".

У 2013 році, згідно результатів конкурсу, який оголошувало комунальне підприємство "Київкомунсервіс", ТПВ перевозять чотири перевізника.: ТОВ "Селтік", ЗАТ "Спецкомунтехніка", ВАТ "Київспецтранс", ТОВ "Крамар Рісайклінг". Усі ці підприємства працюють по одному принципу - забезпечення якісного обслуговування. У залежності від обсягів накопичених відходів на ділянці обслуговування визначається маршрут та встановлюється режим роботи сміттєвозів. Основою для визначення маршрутів сміттєвозів є загальний обсяг ТПВ, відстань від місць обслуговування до місць розміщення, кількість і тип сміттєвозів і їхня продуктивність, необхідність обов'язкового дотримання графіків вивозу відходів.[42].

Дніпровський район є одним з найбільших районів міста, з досить великою щільністю забудови, що призводить до значного антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Найбільший у м. Києві Дніпровський район утворений 23 травня 1969 року і став другим лівобережним Київським районом.

Для покращення екологічного стану Дніпровського району та з метою збереження природних ресурсів, зменшення утворення відходів і раціональним їх використанням, як вторинної сировини, ТОВ "Київміськвторресурси" займається збиранням склотари, поліетилену, макулатури та іншої вторинної сировини. В м.Києві встановлено 79 приймальних пунктів підприємства. В 2011 році всього по м. Києву зібрано та перероблено 34,3 тис. т. відходів. В результаті функціонування 22 приймальних пунктів в районі за 2013 рік утилізовано в Дніпровському районі 3,44 тис. т відходів, як вторинної сировини.

З метою зменшення кількості відходів, що захоронюються на полігонах, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини, в ЖРЕО Дніпровського району, крім ЖРЕО №№ 415, 418, впроваджено систему роздільного збирання твердих побутових відходів. Для роздільного збору відходів в садибах будинків встановлено додатково 437 контейнерів. Вивезення роздільного збору проводиться по фактичному накопиченню, але не рідше одного разу на тиждень. За 2013р. вивезено роздільного збору відходів 19,0 тис. куб. м., що становить 3,8 % від загального обсягу вивезених відходів (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 Інформація щодо вивезення сміття за 11 місяців КП УЗН Дніпровського р-н

Назва полігону	Кількість м3	Сумма, грн.
Завод "Енергія"	2270	47992,70
ТОВ "Грінко-Київ"	765	22950
Київспецтранс	225	3724,32
Всього	3260	77927,02

До недавніх пір Дніпровський район обслуговувало ТОВ "Грінко-Київ", але після надходження чисельних скарг від населення про несвоєчасне вивезення твердих побутових відходів, район обслуговує ЗАТ "Спецкомунтехніка", за результатами конкурсу проведеного КП "Київкомунсервіс". Тому, для вибору підприємства-перевізника в Дніпровському районі проаналізуємо три підприємства-перевізника: ДП "Фірма Альтфатер Київ", ЗАТ "Спецкомунтехніка", ТОВ "Селтік" (через високі показники роботи цього підприємства).

ЗАТ "Спецкомунтехніка" - спеціалізоване підприємство, що має досвід роботи більше 12 років, та загалом відповідає усім вимогам, які висуваються щодо підприємств з надання подібних послуг. Підприємство має 117 працівників відповідної кваліфікації з досвідом роботи та необхідними знаннями [38].

ЗАТ "Спецкомунтехніка" має спеціально оснащенні приміщення для ремонту автотранспорту, контейнерів для сміття. Графік роботи виробничого персоналу складений таким чином, що у вихідні та святкові дні передбачено графік чергування. Автомайстерня на підприємстві обладнана іноземним діагностичним обладнанням, що дозволяє одночасно здійснювати ремонт 4-ох сміттєвозів. Також на території ЗАТ "Спецкомунтехніка" розташований медичний пост - кабінет, з усіма необхідними пристроями та препаратами, а також є пристрій для перевірки алкогольних і наркотичних речовин в організмі водія.

ЗАТ "Спецкомунтехніка" обслуговує приблизно 10% (а саме ±300) державних та приватних організацій м. Києва та надає наступні послуги:

- планово-регулярний вивіз твердих побутових відходів із щомісячною оплатою - згідно фактичного обсягу вивезених відходів;

- вивіз та утилізація будівельних та великогабаритних відходів - контейнерами від 8 м³ до 12,5 м³ та автомобілем МАЗ - з об'ємом кузова 14 м³;

- вивезення опалого листя;

- надання послуги роздільного збирання відходів на об'єктах замовника - індивідуального для кожного клієнта розробляється методика та здійснюється її реалізація;

- продаж та надання в оренду контейнерів для накопичення відходів (контейнери європейського стандарту різного об'єму);

- висококваліфікований ремонт контейнерів європейського зразка.

На підприємстві налічується приблизно 3000 металевих та пластмасових контейнерів іноземного виробництва (Німеччина та Словаччина) та 230 контейнерів для роздільного збору, які обслуговують 3 співробітника (2 слюсарі та 1 газоелектрозварювальника). Власний автопарк підприємства налічує 15 сміттєвозів марки "Mersedes" і "Man", 2 вантажні платформи на базі ЗІЛ-130 та вантажний самоскид марки МАЗ. Усі автомобілі обладнані системою заднього завантаження євро контейнерів різного об'єму, наявна система GPS-control, що дозволяє відслідковувати рух машин у реальному часі. Також машини обладнані тентами та мають ущільнені кузови для запобігання забруднення шляхів та прилеглої території, та проводиться планова мийка і дезінфекція сміттєвозів і контейнерів, згідно санітарних норм України.

Для забезпечення зв'язку з клієнтами в офісі підприємства встановлено 2 окремих телефонні лінії, будь-який з телефонних номерів може бути використано для факсимільного зв'язку.

ДП "Фірма Альтфатер Київ" - компанія, що займається вивозом та знешкодженням побутових відходів у місті Києві, і має досвід роботи приблизно 7 років [38].

ДП "Фірма Альтфатер Київ", що входить до Групи Веолія ЄС, здійснює вивезення твердих побутових відходів на підставі спеціально розроблених схем та графіків вивозу, з урахуванням потреб, об'єму відходів та побажань клієнта, надає послуги з вивезення будівельних і негабаритних відходів підприємства групи Веолія ЄС використовуючи контейнери європейського стандарту об'ємом - 11 м³, 15 м³, 23 м³, 36 м³ та спеціальну техніку європейського виробництва. Підприємства групи Веолія ЄС в Україну беруть участь в організації та впровадження програми "Роздільний збір", яка спрямована на виділення та накопичення ценносодержащіх складових із твердих побутових відходів. ДП "Фірма Альтфатер Київ" здійснює продаж контейнерів для твердих побутових, небезпечних, медичних та інших відходів різної ємності (можлива доставка). Існує великий вибір вуличних контейнерів різної модифікації. Контейнери можуть бути в металевому або пластиковому виконанні, різної кольорової гами і типом кришки.

Підприємство має 19 нових сміттєвозів на базі шасі MersedesAxor для надання послуг по вивезенню та знешкодженню відходів. Сміттєвози оснащенні сміттєзбиральними кузовами виробництва фірми "ЕРЕ" (Туреччина):

- 15 сміттєвозів з об'ємом сміттєзбирального кузова 15 м³;

- 4 сміттєвози з об'ємом сміттєзбирального кузова 22 м³.

Усі сміттєвози відповідають сучасним європейським нормам та вимогам, що встановлюються до такої техніки, щодо екологічних чинників, рівня створюваного при роботі шуму тощо.

Така кількість сміттєвозів дозволяє вивозити та знешкоджувати більш ніж 4000 м³ твердих побутових відходів щоденно. Сміттєвози ДП "Фірма Альтфатер Київ" паркуються на території ВАТ "УСМ" -2, щоденно миються, при необхідності ремонтуються та технічно обслуговуються.

ДП "Фірма Альтфатер Київ" дотримується планового графіку вивезення вивезення побутових відходів незалежно від святкових днів, внесення змін в плановий графік вивезення побутових відходів відбувається з згодою сторін, екіпаж сміттєвозів прибирає сміття розкидане під час завантаження машини.

Для збирання твердих побутових відходів ДП "Фірма Альтфатер Київ" встановлює власні контейнери ємністю 1,1 м³ на безоплатній основі.

ДП "Фірма Альтфатер Київ" впроваджує роздільний збір сміття. Для більшої частини населення система роздільного збору сміття є нововведенням, тому ДП "Фірма Альтфатер Київ" розробило дієву систему інформування населення, а також проводить роз'яснювальні роботи з працівниками комунального сектору.

ДП "Фірма Альтфатер Київ" пропонує населенню розділяти населення, що утворюються в їх побуті та поміщати їх до двох окремих контейнерів: до одного харчові та сильно забруднені відходи, до іншого - все те, що може бути повторно використане (вироби зі скла, паперу, пластику тощо).

Ці відходи збирає окремий сміттєвоз, доставляє їх на сміттєсортувальний комплекс, де вони проходять до сортування за фракціями (окрему відсортовують скло прозоре та кольорове, папір та картон, ПЕТ пляшки тощо), та пакуються в тюки.

Вже 4 роки компанія офіційно надає послуги по вивезенню та знешкодженню будівельних та великогабаритних відходів (ВГВ). Для обслуговування було закуплено 3 автомобілі з системою мультиліфт (гідравлічна рука), а також контейнерний парк в кількості 17 контейнерів по 8-35 м³ з нанесеним логотипом. Ця кількість техніки дозволяє вивозити до 4000 м³ негабаритного сміття в розрізі 1 місяця.

ТОВ "Селтік" - створене 14.10.1993 року, з липня 1999 року підприємство здійснює послуги по вивозу побутових відходів в місті Києві, має 8 років досвіду по вивезення великогабаритних відходів [38].