Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області

Тому використання елементів біологічного землеробства на осушуваних землях забезпечить більшу ефективність сільськогосподарського виробництва при порівняно менших затратах ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі ми досліджували одну з актуальних проблем сучасності - екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі (на прикладі Заболотівської осушувальної системи). Вивчення та аналіз наукових джерел дали нам змогу зробити наступні висновки.

Меліорація -- науково обґрунтована система організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на конструктивне збагачення і збереження природно-ресурсного потенціалу місцевості та істотне поліпшення природних умов виконання нею соціально-еконномічних, екологічних та природоохоронних функцій.

Від інших подібних заходів меліорація відрізняється більш глибокою і регулярно керованою зміною природних режимів, станів та явищ меліорованої території, а також довгочасним управлінням ними на основі створення і забезпечення функціонування меліоративних систем.

Ефективне використання меліорованих земель тісно пов'язане з проблемою підвищення родючості низькопродуктивних дерново-підзолистих глейових ґрунтів та збереженням і раціональним використанням органічної речовини торфовищ. Технології вирощування сільськогосподарських культур на осушуваних землях повинні забезпечувати економічно-доцільну продуктивність, економію ресурсів та енергії, екологічну рівновагу меліорованих ландшафтів та прилеглих до них територій.

Запровадження науково-обґрунтованої структури посівних площ та сівозмін в конкретних грунтово-меліоративних умовах, диференційованих систем обробітку ґрунту, удобрення, агромеліоративних заходів, хімічної і структурної меліорації осушуваних ґрунтів, поєднання хімічних та агротехнічних систем захисту від бур'янів, шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, гідротехнічні та агротехнічні способи регулювання водно-повітряного режиму є запорукою вирішення багатьох природоохоронних, господарських і соціальних завдань на меліорованих територіях.

60--70 роки XX століття -- період масового наступу потужних бульдозерів і екскаваторів на Волинське Полісся. Під гуркіт потужної техніки потенційні знищувачі природи забули про застереження Докучаєва, а, можливо, взагалі не знали про нього. «Помилки» природи знову почали виправлятись, але на цей раз більш жорстоко. Значних змін зазнала мережа малих річок та струмків Волинського Полісся. За останні 30--50 років тут висохло близько 100 малих річок. Практика перетворення їхніх річищ у канали, що супроводжувалось необгрунтованим випрямленням русел без врахування динаміки водних потоків у них, особливо при проходженні паводків і повеней, призвела до появи бокової ерозії. Природа не любить прямих ліній, і як наслідок - твердий стік збільшився у 1,5-2 рази. Це призвело до замулення окремих ділянок річищ, що разом з іншими антропогенними факторами, зокрема забудовою заплав, викликало різке зменшення їхньої пропускної здатності. Варто згадати, що розрахунки результатів великомасштабних весняних повеней 1996, 1998 років показали: в межах Волинського Полісся та Волино-Подільської височини річища практично всіх малих річок та їхні історично освоєні заплави не можуть пропускати повені без затоплення значних площ на тривалий час. Такі затоплення особливо небезпечні влітку, коли вода швидко прогрівається. Це провокує загнивання рослин, утворення токсичних речовин та знищення біоценозу.

Щодо доцільності осушення Ратнівського району Волинської області є різні думки. Одні стверджують, що меліорація зробила район хліборобським, нагодувала поліщуків. Скептики кажуть, що осушення більше завдало шкоди, ніж зарадило справі. Як відомо, меліоративні роботи здійснюються в усіх цивілізованих країнах, де загальна площа осушених земель становить понад 160 мільйонів гектарів. Волиняни теж давно переконалися, що на Поліссі богарний гектар різко поступається врожайністю меліорованому. Вони ж дотримуються думки, що меліорація має проводитись виважено, на науковій основі, бо кампанійщина ще ніколи не призводила до добра.

У мережі немає каналів чи дамб, які були б безгоспними. В управліннях не скоротили жодного оглядача меліоративних мереж, залучили до доглядових робіт машиністів насосних станцій. За рахунок економії зарплати на літній сезон набирають додаткову кількість робітників. Все це дало змогу привести канали, споруди в належний технічний стан, зберегти основні фонди.

А ось чисельна недержавна (внутрігосподарська) мережа вкрай занедбана. Канали, гідротехнічні споруди, гончарний дренаж з початку 90-х років практично ніхто не обслуговує, і їх технічний стан з кожним роком погіршується. Кущі на каналах не вирубуються, а самі канали не обкошуються. Канали замулюються, гідротехнічні споруди руйнуються, їх елементи розкрадаються.

Як наслідок, канали і гончарний дренаж перестають виконувати свої функції, меліоративні системи втрачають здатність захистити від підтоплення сільськогосподарські угіддя, ліси, села, зберігати в природному стані річки та цінні в природоохоронному значенні землі й болота. Це призводить до активізації процесів вторинного заболочення, перезволоження ґрунтів, деградації сільськогосподарських угідь, підтоплення земель та населених пунктів.

Неефективно використовуються осушені землі. У багатьох господарствах вони не орються, заростають бур'янами або перетворились на малопродуктивні пасовища.

Через відсутність замовлень з боку землевласників вже тривалий час не проводяться такі необхідні меліоративні заходи, як глибоке розпушення ґрунтів та нарізка кротового дренажу. У 1990 році ці роботи були виконані відповідно на площі 25 та 3 тисячі гектарів, а нині зведено до нуля. В. результаті різко знижується урожайність сільгоспкультур, виходять з ладу осушені землі.

Меліоративна система -- це цілісний організм. Якщо сьогодні «захворіла» одна її ланка, то завтра вся мережа може вийти з ладу. А над цим організмом завис дамоклів меч псевдореформаторства. Після реорганізації, розпаювання КСП недержавна меліоративна мережа залишилася без господаря, основні фонди вартістю понад 700 мільйонів гривень не мають свого хазяїна. Безгоспність такої кількості недержавних меліоративних фондів може призвести до їх повної руйнації, глибокого погіршення стану осушених земель.

Основні негативні наслідки осушувальної меліорації -- це насамперед порушення віками складеної екологічної рівноваги в природі. Особливо торфоутворюючого процесу, що стабілізує біосферу, бо вже сьогодні в світі втрачається торфу в 50--70 разів більше, ніж його утворюється в природі. З меліорацією пов'язане значне зниження рівня ґрунтових вод, часто нижче запланованого рівня, особливо на ділянках З торф'яними і піщаними ґрунтами, що викликано не завжди продуманим вибором ділянок під осушення, а також способів меліорації.

На осушених землях поряд із заходами по підвищенню продуктивності сільськогосподарського виробництва потрібно добитися зниження виробітку торфу. Для цього переорієнтувати основний напрям ведення сільського господарства в бік розвитку м'ясо-молочного тваринництва. З цією метою терміново провести реконструкцію старих малоефективних і не благополучних в екологічному відношенні меліоративних систем, знизити шкоду, якої вони завдають навколишньому середовищу і галузям народного господарства, впровадити ґрунтозахисну систему землеробства, що включає поряд з іншими заходами створення полезахисних лісових насаджень. Це буде сприяти збереженню родючості ґрунтів і зниженню забруднення поверхневого стоку продуктами ерозії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білявський Г.О., Падун ММ., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993.

2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: Теорія та практикум. - К.: Лібра, 2002.

3. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.

4. Бондар О.І. Еколого-енергетична оцінка системи використання осушених гігроморфних земель Полісся України. - Агроекологічний журнал. - 2006. - № 3. - С. 8-16.

5. Булаткин Г.А. Энергетические аспекты воспроизводства почвенного плодородия // Вестник с.-х. науки. - 1987. - №7. - С. 35-40.

6. Використання меліорованих земель Волинської області в сучасних умовах: інформаційно-довідковий посібник. - К., 1997.

7. Володин В.М. О расширенном воспроизводстве почвенного плодородия // Вестник с.-х. науки. -- 1989. - № 6. - С. 24-30.

8. Галочка В. Меліоровані землі втрачають родючість. - Досвітня зоря. - 1996. - 9 березня. - С. 2.

9. Галочка В. Чи потрібна меліорація на Волині? - За єдність. - 1991. - 23 березня. - С. 5.

10. Гарбарчук Л. Якщо осушити болота // Радянська Волинь. - 1989. - 15 червня. - С.2.

11. Гей В., Козак В. Пограбоване Полісся // Вітчизна. - 1998. - № 4. - С.11-113.

12. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О.М. Маринич (відповід. ред.) та ін.-- К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1990.-- Т. 2: З -- О.-- 480 с.

13. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: О.М. Ма-ринич (відповід. ред.) та ін.-- К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1993.-- Т. 3: З -- О.-- 496 с.

14. Горщарук П. Осушена Волинь // Сільські вісті. - 2003. - 30 липня. - С. 4.

15. Горщарук П. З болота в болото // Сільські вісті. - 2005. - 7 вересня. - С. 4.

16. Грабовський В. Ковшом - по перлинах? // Молода Волинь. - 1991. - 1 березня. - С.3.

17. Давидюк Н.Ф. Продуктивность злаков и бобово-злаковых низинных лугов Полесья Украины в зависимости от известкования и применения удобрений: Антореф. дис. ... канд. с.-х. наук. -- Скривери, 1990. -- 24 с.

18. Денисюк О.П. Ратнівщина. - Луцьк, 2005. - 348 с.

19. Дерій C.І., Ілюха В.О. Екологія. - К.: Фітосоціоцентр, 1998.

20. Жиронов Г. Меліорація і екологія // Радянська Волинь. - 1985. - 3 серпня. - С.3.

21. Дмитриев В.С. Экономика производства зерна на орошаемых землях. - М.: Колос, 1973. -- 288 с.

22. Дмитриев В.С. Экономика мелиорации земель. -- М.: Экономика, 1984. -- 136 с.

23. Заболотівська осушувальна система // Радянська Волинь. - 1967. - 14 квітня. - С.3.

24. Захаров ВМ., Ефремов В.Ф., Коваленко АЛ. Эффективность систем удобрения на дерново-подзолистой почве (агроэкологический и экономический аспекты) // Почвоведение. -- 1992. -- № 9. - С. 108-119.

25. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища: В 3 т. -- Чернівці: Вид. журн. «Зелена Буковина», 1996.

26. Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. - 2-е вид., допов. -- Львів: Торма, 2002. -- 416 с.

27. Злобін Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1998.

28. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.

29. Козак В. Чому похмуро в «коморах сонця» // Волинь. - 1999. - 17 червня. - С.3.

30. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К.: МАУП, 2002.

31. Кучерявий В.Л. Екологія. - Львів: Світ, 2000.

32. Лісовал А.П., Макаренко В.М., Кравченко С.М. Системи використання добрив. -- К.: Вид-во АПК, 2002. - 350 с.

33. Лук'янова Л.Б. Основи екології. - К.: Вища школа, 2000.

34. Луцишин П.В. Єврорегіон "Буг". Обласний суспільно-географічний комплекс: теорія, методика, практика. - К., 1996.

35. Микитюк О.М., Злотін О.З., Грицайчук В.В., Маркіна Т.Ю. Основи екології. - Харків: «ОВС», 2003.

36. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. -- К.: Урожай, 1988. -- С. 80-113.

37. Медведовсъкий О.К. Енергетична оцінка інтенсивних технологій -- як показник їх досконалості та економічності // Вісник с.-г. науки. -- 1986. -- № 3. - С. 5-17.

38. Мелиорация на Украине / Под ред. Н.А. Гаркуши. -- 2-е изд., допол. и перераб. -- К.: Урожай, 1985. - С. 280-324.

39. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. -- 2-ге вид. -- Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. -- 348 с.

40. Методические рекомендации по определению экономической эффективности использования водных ресурсов для целей орошения. -- К., 1981. - 22 с.

41. Моргун Ф.Т., Шикула Н.К. Почвозащитное безалужное земледелие - М: Колос, 1984. -- 279 с.

42. Приймачук О. Меліоровані землі - минуле, сьогоднішнє, майбутнє. - Ратнівщина. - 2005. - 23 травня. - С. 2.

43. Приймачук О. Вдихнемо життя у внутрігосподарську меліоративну мережу. - Ратнівщина. - 2003. - 13 липня. - С. 2.

44. Раскин Г.Ф. Некоторые вопросы методики экономических расчетов в мелиорации // Гидротехника и мелиорация. -- 1973. -- № 11. -- С. 75-79.

45. Реконструкція Заболотьевской осушительной системы ратновского района Волынской области. - Луцк, 1975.

46. Хачатуров Т.С. Экономика природопользования. -- М.: Экономика, 1982. -- 255 с.

47. Чечелюк П. Анабіоз меліоративного монстра // Молодь України. - 2001. - 21 березня. - С. 5.

48. http://www.есоlogie.org.uk/ecologie.htm

49. http://www.ecologie.co.uk/ecologie.htm

50. http://www.melioration.ukr/poslugi.htm

ДОДАТКИ

Додаток А

Ратнівський район Волинської області

Додаток Б

Основні характеристики озер Ратнівського району

Додаток В

Загальні дані Заболотівської осушувальної системи

Размещено на Allbest.ru