Вплив заводу "Харпластмас" на стан навколишнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У цей час спостерігається тенденція, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що послужило причиною її прогресуючого руйнування. Цей процес супроводжується виснаженням природних ресурсів і різким погіршенням якості навколишнього природного середовища. Тому вдосконалювання природокористування й екологічна обґрунтованість господарської діяльності є невідкладним і настійним завданням нашого суспільства.

Загострення екологічних проблем багато в чому порозумівається тим, що головний упор робився на видобуток корисних копалин, розширення сільськогосподарських площ; фінансові ресурси на реалізацію завдань охорони природи виділялися по «залишковому» принципі, малоефективними були економічні важелі природокористування, і, звичайно, безгосподарністю, що проявляється в елементарному порушенні технологічної й виробничої дисципліни. Але самою серйозною причиною виниклої екологічної ситуації є самі технології. Адже тільки 1-1,5% природних ресурсів іде на виробництво продукції, більше ж 98% надходить у природне середовище у вигляді відходів. На багатьох підприємствах як і раніше діє морально застаріле обладнання, що збільшує процеси забруднення навколишнього середовища.

Для регулювання й керування природоохоронною діяльністю на промисловому підприємстві необхідно чітке подання про всі можливі викиди виробництва (рідкому, газоподібному й твердих) і їхньому впливі на навколишнє середовище.

Дана дипломна робота дозволить оцінити вплив підприємств хімічної промисловості, зокрема закритого акціонерного товариства «Харпластмас», на стан навколишнього середовища.

1. Природні умови й демографічна характеристика району розміщення об'єкта

Місто Харків - один з перших по промисловому й культурному значенню міст України.

Закрите акціонерне товариство «Харпластмас» розташовано в західній частині міста й в адміністративному відношенні ставиться до Ленінського району. Відповідно до санітарної класифікації підприємств [1] площадка ЗАТ «Харпластмас» має розмір санітарно-захисної зони 100 м і відноситься до IV класу небезпеки.

Площа займаної території підприємства становить 3,75 га й розміщається по вулицях Полтавський шлях, Золочівська. Зі східної й північно-східної сторони до території заводу примикають промислові площадки фабрики «Динамо» і заводу нестандартного встаткування. З північної сторони територія підприємства обмежена цвинтарем. Із західної сторони підприємства по вулиці Золочівська розташовується промплощадка підприємства ЗЭМИ-1. З південної й північно-західної сторони підприємства розташована житлова зона. Найближчі до площадки житлові будинки розташовуються на відстані 117 м по вулиці Золочівська й 120 м по вулиці Полтавський шлях від границі підприємства [2].

1.1 Геологічна структура району розташування підприємства

навколишній середовище підприємство вплив

У геологічному відношенні район розташування підприємства перебуває в межах Харківської депресії, що є складовою частиною Дніпровсько-Донецької впадини. У геологічній будові північно-східного борта впадини, де розташоване м. Харків, беруть участь породи від середньодевонского до кайнозойского віку включно.

Девонська система (D) представлена потужною товщою глинистих сланців, вапняків, солі, ангідриду, піщаників. Приблизно така ж потужність, до 2500 м, кам'яно - вугільних відкладень (C), представлених глинистими сланцями, піщаниками із прослоями вапняку й кам'яного вугілля.

Перм (P) представлена глинами, доломітами, вапняками, ангідридами, кам'яною сіллю, піщаниками. Тріасова система (T) - глини потужністю до 300 м. Потужність юрських відкладень (J) становить до 350 м, які представлені глинами, вапняками й пісками.

Породи крейдового віку (K) представлені потужною товщею від 200 до 500 м, що включає крейда білий, крейдової мергель, піщаники, піски й фосфорити.

Палеогенова система (P) представлена в районі розташування підприємства канівсько-бучакської і київської свитами. Канівскьо-бучакске відкладення представлені піщаниками сірими й темно-сірими, кременистими, тріщинуватими, із прослоями глини піщанистої. На піщаниках залягає глина темно-зелена й темно-сіра. Глини поступово переходять у піски сірувато-зелені, дрібнозернисті, пилуваті з фосфоритовими стягненнями. Київська звита по лІтологічним ознаках підрозділяється на нижньо - і верхньокиївську підсвити. Відкладення цих підсвит представлені глиною блакитнувато-сіркою, мергелистий, щільної, так само піщаниками зеленувато-сірими, тонкозернистими. Потужність нижньокиівських відкладень у районі розташування підприємства дорівнює 15 м, а потужність верхньокиївських досягає 2-5 м.

Четвертинна система (Q). Середній відділ. На території розташування підприємства безпосередньо на верхньокиівській подсвиті залягають субаквальні кайдакські відкладення, що складають нижню товщу аллювія кайдакско-тясминської тераси й представлені пісками жовтувато-сірими, сірими і ясно-сірими, пилуватими, із включеннями неокатаних уламків (3-5 див) піщанику верхньокиївської підсвити. На алювіальних відкладеннях залягає прилуцький викопний ґрунт, представляючих собою суглинки бурою, сірувато-бурою й бурувато-коричневі, потужністю 1,5-2,0 м. Вище залягають удайскі суглинки (vd III ud) сірувато-бурі, місцями з малопотужними лінзами піску й значними включеннями карбонатних стягнень. Потужність обрію не перевищує 1-2 м. Покрівлею для удайских суглинків є витачевский обрій, представлений суглинками зеленувато - і червоно - бурими, карбонатними. Бугский обрій складний суглинками бурувато-жовтими, лісовидними, з налепаннями й прожилками карбонатів. Потужність суглинків коливається від 0,5 до 2,5-3 м. Вище залягають елювіальні піски пізньочетвертичного віку - сірувато-жовті, сірувато-бурі, кварцові, дрібнозернисті з лінзами й прослоями суглинків потужністю до 0,5 м. Потужність пісків від 0 до 5-6 м. Бугські відкладення повсюдно перекриті техногенними нашаруваннями, представленими битим кирпичем, пісками, будівельним сміттям, бетоном. Їхня потужність коливається від 0,5 до 2 м.

У геоморфологічному відношенні підприємство розташоване на лівобережної кайдаксько - тясьминскій терасі р. Уди.

Район розташування підприємства перебуває на лівобережжя басейну р. Уди. Поверхня басейну р. Уди рівнинна. Абсолютні висоти коливаються від 250 у верхній частині басейну до 150 м у його низов'я. Переважають ерозійні форми рельєфу - домени, балки, яри. Глибина ерозії досягає 100-200 м у верхів'я й 50-100 м у нижній частині басейну. Густота ярово-балкової мережі коливається від 0,0 до 2,5 км на 1км². Утворенню ярів благоприятствуют пухкі легкорозмивчасті четвертинні породи - лес і лісовидні суглинки, а так само бурхливі струмки в період весняного сніготанення й літніх злив [3].

Річка Уди, правий приплив р. Сіверський Донець, є найближчою до підприємства. Початок ріки перебувають у с. Бессоновка Білгородської області на оцінці 190 м. Загальна довжина ріки 164 км, з них у Харківській області 127 км. Площа басейну 3894 км², з них у Харківській області 3460 км². Загальне падіння ріки 105 м, середній ухил водної поверхні 0,64 м на 1 км. Доліна ріки розроблена добре, має чітко виражену асиметрію схилів - правий більше крутий і високий, розчленований балками і ярами, а лівий - пологий, низький, терасований. Заплавна тераса розвинена на всьому протязі долини. Ширина її коливається від 0,3 до 3,5 км. У середній частині поверхня тераси рівна, у схилів же спостерігаються притерасні заболочені зниження. Русло р. Уди місцями дуже звивисте. Ширина її коливається від 4 до 18 м, частіше 6-8 м, глибина перебуває в межах 0,1 - 0,8 м і тільки зрідка вона досягає більше 1 м. Дно русла частіше тверде, піщане, рідше мулисте. Середня річна витрата ріки в с. Бабаї досягає 8,5 м³/сек, модуль стоку дорівнює 2,6 л / сек з 1 км² [5].

У гідрогеологічному відношенні територія м. Харкова ставиться до Харківського депресії, що є складовою частиною Дніпровського артезіанського басейну. У межах депресії розвинені водоносні обрії.

Водоносний обрій тріщинуватої зони пізньокрейдової мес-мергельної товщі.

Найбільш обводненої є верхня частина тріщинуватої зони. Потужність цієї зони не витримана. Заводненість товщі досить нерівномірна - висока заводненість крейди спостерігається в межах заплави й низьких терас харківських рік, що залягають на оцінках 120-130 м. Вище цих рівнів крейдові відкладення обводнені локально або ж практично безводні. Мінералізація крейдових вод коливається від 0,5 до 1,5 г/л; кількість хлоридів перебуває в межах 50-200 мг/л; зміст сульфатів не перевищує 200 мг/л. По типі води переважно гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-магнієві.

Канівсько-бучакський водоносний обрій.

Обрій представлений пісками зеленувато-сірими, кварцово-глауконітовими із прослоями піщаників і глин. Водоносний обрій гідравлічно пов'язаний з підстилаючим крейдовим, а в тектонічно порушених зонах і з алювіальним водоносним обрієм. Мінералізація води коливається від 0,7 до 2 г/л при твердості від 8 до 14 мг-экв./л.

Верхньокиївський водоносний обрій.

Верхньокиївські відкладення залягають у зоні прояву ерозії, внаслідок чого їхня водоносність на різних ділянках різна. Найбільш обводнені ці відкладення є в межах четвертинних терас. Обводнені породи представлені пісками різнозернистими, алевролітами й піщаниками. Харчування обрію здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і надходження води з інших водоносних обріїв.

Водоносний обрій алювіальних відкладень кайдаксько - тяслинської тераси.

Водомісткими є піски різної зернистості, а також малопотужні прошаруй суглинків.

Місто Харків розташоване на границі двох ландшафтних зон - лісостепу й степу, що є причиною розмаїтості виду ґрунтів. Найбільша розмаїтість і строкатість спостерігається в лісостеповій частині. Для неї характерні підзолисті лісостепові ґрунти, сірі, ясно-сірі, темно-сірі, підзолисті й чорноземи. Підзолисті ясно-сірі й сірі ґрунти поширені на порівняно невеликих площах, в основному під лісами. Темно-сірі підзолисті ґрунту й підзолисті чорноземи тяжіють до площ поширення сірих підзолисті ґрунтів.

Значні площі темно-сірих підзолисті ґрунтів розташовані в басейнах рік Уди, Мерли. Характерними для розглянутої території є деградування ґрунту. До них ставляться переважно темно-сірі підзолисті ґрунти й підзолисті чорноземи. Значні площі деградування ґрунтів розташовані в межиріччя рік Уди, Лопань й Харкова. Зустрічаються мало гумусові чорноземи зі слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно менших площах під впливом гігроморфних умов сформувалися солонцюваті чорноземи. Вони присвячені до річкових терас. Крім того, більша частина вищеописаних ґрунтів, розташованих на досить крутих схилах річкових долин, розділяються на слабо-, середньо-, сильно змиті ґрунти. На крутих схилах рік Харкова, Лопані й Уди змито від половини до трьох чвертей загальної площі земель [4,5].

1.2 Метеорологічні умови й кліматична характеристика

Значна далекість міста від океанів і більших морів спричиняється континентальність його клімату. Однак морське повітря часто проникає сюди із західними й південно-західними вторгненнями повітряних мас. Таким чином, клімат Харкова, у якому розміщається розглянуте підприємство, помірно-континентальний, із тривалою, але не суворою зимою, із частими відлигами, з помірковано теплим, іноді печенею влітку. Формується він у результаті взаємодії трьох основних кліматостворюючих факторів: сонячної радіації, циркуляції атмосфери й характеру поверхні, що підстилає, [4].

Сумарна радіація в районі Харкова (при ясному стані неба) у середньому становить 6300 МDж/м²рік). Для добового ходу сумарної радіації при ясному стані неба характерна симетричність щодо полудня. Поява асиметричності викликається хмарністю, а також значними в межах міста забрудненнями повітря пилом, продуктами викидів заводів, вихлопними газами автотранспорту. У річному ході максимум місячних сум (658 МDж/м²) при середніх умовах хмарності доводиться на червень, а мінімум (71 МDж/м²) - на грудень. У місті сонячна радіація ослаблена внаслідок забруднення атмосфери на 10-17% [4].

Циркуляція атмосфери є одним з основних кліматостворюючих факторів. Рівнинний характер території сприяє поширенню повітряних мас із Атлантики, Середземне й Чорного морів, і в той же час не перешкоджає вторгненню континентальних повітряних мас. Ці фактори й формують помірно-континентальний клімат міста [3,4].

Річний хід швидкості вітру безпосередньо пов'язаний з характером й інтенсивністю атмосферної циркуляції. У холодний період року завдяки посиленню циклонічної діяльності швидкість вітру більше, ніж у теплий період року. Найбільша швидкість вітру (5,8 м/с) відзначається в лютому, а найменша (3,6 - 3,7 м/с) - у серпні-вересні. Середньорічна швидкість вітру становить 4,8 м/с. Наявність у місті поверхонь із підвищеною шорсткістю (високих будинків, парків, скверів) приводить до постійного місцевого посилення вітру. Але в цілому в місті швидкість вітру майже в півтора разу менше, ніж на відкритій поверхні.

Температура повітря впливає не тільки на всі явища й процеси, що протікають в органічному й неорганічному світі, але й визначає характер і режим погоди. Тому вона є однієї з важливих метеорологічних величин. Термічний режим м. Харкова формується під впливом радіаційних факторів клімату, атмосферній циркуляції й поверхні, що підстилає. У Харкові найбільш низька середньомісячна температура повітря (-7,1^ос) спостерігається в січні й у лютому (-6,7^ос). Абсолютний мінімум (-40^ос). У березні спостерігається підвищення температури повітря й у середньому вона на 5^ос вище, ніж у лютому. Найбільш інтенсивне підвищення температури відзначається від березня до квітня (на 9^ос) і у квітні до травня (на 8^ос). Самий теплий місяць - липень. Його середньодобова температура досягає +21,5^ос. У порівнянні з околицями температурний режим повітря в місті підвищений. Про це свідчить тривалість без морозного періоду, що триває в місті звичайно на 10 днів довше [3,5].

Найбільш практичний інтерес представляє відносна вологість, що характеризує ступінь насичення повітря водяною парою. Опади найбільше часто випадають при відносній вологості 80-100%, а при вологості менш 40% вони повністю припиняються. Відносна вологість повітря в приземному шарі завжди має річний і добовий хід, приблизно зворотний ходу температури повітря, тобто при зниженні температури вологість збільшується, а при її підвищенні зменшується. Узимку середня місячна відносна вологість досягає найбільших значень - 81-82%. Середнє квадратичне відхилення в зимовий період становить 3-5%, тобто в цей час відносна вологість характеризується найменшою мінливістю. З підвищенням температури відбувається інтенсивне зниження вологості від 72% у березні до 45% у травні. У літній період відносна вологість у порівнянні із травнем збільшується на 2-5%. Восени відбувається значне збільшення відносної вологості - від 50% у вересні до 77% у листопаді. Середньорічне значення відносної вологості становить 62% [5].

По кількості опадів, що випали, Харків ставиться до зони недостатнього зволоження. У місті спостерігаються всі види опадів - тверді, рідкі й змішані. За рік у середньому випадає 523 мм опадів. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Так, узимку вони становлять 20%, навесні й восени по 23%, а влітку -34% річної кількості. Для Харкова характерний континентальний тип річного ходу опадів з максимум у літні місяці й мінімумом узимку [4].

Міський клімат характеризується зменшенням припливу сонячної радіації, ослабленням сили вітру й зміною його напрямку, підвищенням температури, збільшенням запиленості й загазованості [4].

1.3 Характеристика зелених насаджень

Зелена зона м. Харкова розташована в межах лівобережного лісостепу й степової зони. Площа зелених насаджень у межах міста становить 15318 га, з них зелені насадження загального користування (лісопарки, парки, сквери, бульвари, набережні, куточки відпочинку, луго- і гідропарки й ін.) займають площу 3551,8 га. У м. Харкові розташовані 12 заповідних територій, з яких ботанічних пам'ятників природи - 10. Загальнодержавне значення мають ботанічний сад і зоопарк. Природний ландшафт у місті замінений асфальтом і каменем [4].

1.4 Демографічна характеристика й здоров'я населення

Усього в Харківській області проживає 3,195 млн. чоловік. З них чоловіків - 1,46 млн. чоловік, жінок - 1,73 млн. чоловік, дітей до 14 років - 643,5 тис. чоловік, у тому числі до 1 року - 42,1 тис. чоловік [4].

По оцінках вчених-дослідників, стан здоров'я населення на 20-40% залежить від стану навколишнього середовища, а онкологічні захворювання - на 80%.

Збільшуються показники смертності від захворювань органів подиху. Зберігаються тенденції до росту смертності в працездатному віці. Цей показник збільшився на 0,11 случаючи на 100 тис. населення. Приріст населення з 1999 по 2004 р. упав на 4,5%, а смертність збільшилася на 1,1 случаючи на 100 тис. населення. Таким чином, агресивне забруднення атмосферного повітря м. Харкова попутно впливає на стан здоров'я населення, особливо на дітей у віці до 6 років, організм яких дуже чутливий до шкідливого впливу забруднення навколишнього середовища.

М 1:5000

Рисунок 1.1 - Ситуаційна карта-схема району розміщення підприємства



М 1:20000

Рисунок 1.2 - План-схема підприємства ЗАО «Харпластмас»

2. Оцінка сучасного екологічного стану компонентів навколишнього природного середовища

2.1 Оцінка якості води у водному об'єкті

Оцінка якості води по категорії водокористування

Діючі нормативи екологічної безпеки водокористування дозволяють оцінити якість води, використовуваної для комунально-побутової, господарсько-питної й рибогосподарської категорії водокористування. Частина ріки Уди, що протікає в межах міста Харкова, має комунально-побутову категорію водокористування.

Нормативну базу оцінки якості води становлять загальні вимоги до складу й властивостей води й значення гранично припустимих концентрацій речовин у воді водного об'єкта. Вода водного об'єкта вважається придатної для комунально-побутового водокористування, якщо виконуються наступні умови:

1. задовольняються загальні вимоги до складу й властивостей води;

2. для речовин, що належать до 3 й 4 класу небезпеки, повинне виконуватися умова: концентрація речовини у воді не повинна перевищувати ГДК;

3. для речовин, що належать до 1 й 2 класу небезпеки й маючих той самий ЛПВ, повинне виконуватися умова: сума відносин концентрацій цих речовин до ГДК цих речовин не повинна перевищувати 1 (ефект сумації).

Результати оцінки якості р. Уди для комунально-побутового водокористування представлені в таблиці 2.1.

Нітрити, іон кальцію, іон магнію ставляться до 2 класу небезпеки й мають однаковий ЛПВ (з-m). Для них виконаємо ефект сумації: [18]

(2.1)

Правило ефекту сумації не дотримується.

У результаті проведеної оцінки якості води в річці Уди для комунально-побутового водокористування встановлено, що порушено норми категорії водокористування за наступними показниками: ХПК, нітрити, Ca²⁺, Mg²⁺. Вода вважається непридатної для використання в господарсько-побутових цілях.

Таблиця 2.1 - Оцінка якості в річці Уди по категорії водокористування

Показники якості води	З, мг/л	ВІД або ГДК	ЛПВ	ДО	Оцінка
Зважені речовини БПК5 Розчинений. кисень Мінеральний склад Хлориди Сульфати Нітрати Нітрити NH+4 Фосфати Са2+ Mg2+ Феноли Залізо загальне Мідь Цинк СПАВШИ Нафтопродукти ХПК РН	17 4,04 8,4 720 59 146 10,92 0,505 1,76 2,91 93,85 24,5 0,001 0,16 0,006 0,022 0,015 0,135 39,85 7,68	- 6 не менше 4 1000 350 500 45 3,3 1 3,5 40 180 0,001 0,3 0,1 1 0,5 0,3 30 6,5-8,5	- - - - орг общ с-т с-т орг общ с-т с-т орг орг орг общ орг орг - -	- - - - 4 3 3 2 3 4 2 2 4 3 4 3 4 4 - -	не робит. + + + + + + - - + - - + + + + + + - +

Екологічні нормативи якості води служать для оцінки стану водних об'єктів на основі екологічної класифікації поверхневих вод.

Залежно від значень показників якості води поверхневі води ставляться до певних категорії й класу якості води.

Для визначення класу й категорії води конкретного водного об'єкта рівняються показники якості його води з відповідними даними, наведеними в таблицях Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод. На практиці, при порівнянні, окремі показники можуть відповідати різним категоріям і класам. У такому випадку обчислюють середньоарифметичну величину, яку треба з результатів порівняння. По отриманому результаті роблять висновок про віднесення досліджуваного водного об'єкта до певної категорії й класу якості поверхневих вод. У таблиці 2.2. наведені показники якості річки Уди з відповідними категоріями й класами.

Таблиця 2.2 - Оцінка якості води в річці Уди по екологічній безпеці

Показники якості води	Сф, мг/л	Категорія	Клас
Зважені речовини Прозорість БПК5 Розчинений кисень NH+4 сольовий Нітрити Нітрати Мінералізація Хлориди Сульфати РН Фосфати Феноли Залізо загальне Мідь Цинк Хром загальний СПАВШИ Нафтопродукти ХПК	17 28,4 4,04 8,4 1,76 0,505 10,92 720 59 146 7,68 2,91 0,001 0,16 0,006 0,022 0,004 0,015 0,135 39,85	3 6 5 1 6 7 7 2 3 4 2 7 2 1 1 1 1 2 1 6	2 4 3 1 4 5 5 2 2 3 2 5 2 1 1 1 1 2 1 4
Всього	?	64	51

У результаті виконаної оцінки якості води на основі екологічних нормативів можна зробити висновок, що вода ріки Уди, що протікає в межах міста Харкова, ставиться до слабко забрудненого (тому що III клас 4 категорія якості води), по трофності вода є евтрофною, а по сапробності - в^» - мезосапробною.

2.2 Оцінка стану атмосферного повітря

Оцінка стану атмосферного повітря виробляється по фонових концентраціях забруднюючих речовин, які характеризують сумарну концентрацію, створювану всіма джерелами, розташованими на даній території. Фонові концентрації представлені Харківським Гідрометцентром (пост №21, вулиця Луначарського 53).

Значення фонових концентрацій наведені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Фонові концентрації

Найменування забруднюючої речовини	Сф, мг/м3	ГДКм.р., мг/м3
Пил Двоокис азоту Окис вуглецю Сірчистий ангідрид Сірководень	0,22 0,046 2,25 0,017 0,0019	0,5 0,085 5 0,5 0,008

Для оцінки стану атмосферного повітря з фонової концентрації необхідно виключити внесок розглянутого об'єкта. Виключення зі С_ф внеску розглянутого підприємства виробляється по методиці розрахунку концентрацій шкідливих речовин, які втримуються у великих підприємствах. [9]

(2.3)

при ЗЈ 2С_ф;

(2.4)

при З> 2С_ф,

де Зў_ф - фонова концентрація без обліку розглянутого підприємства (ЗАТ «Харпластмас»), мг/м³;

С - максимальне значення концентрації забруднюючої речовини, створюване розглянутим підприємством у крапці розміщення поста, мг/м³.

Величина З уважається на комп'ютері за допомогою програми «ЕО PLUS».

Розрахунок Зў_ф виконується для тих забруднюючих речовин, які контролюються на пості спостережень і викидаються в атмосферу розглянутим підприємством. Такими речовинами є: NO₂, З, пил (пил поліетилен).

Розрахунки концентрацій у крапці поста, виконані на комп'ютері по програмі «ЕО PLUS» для діоксиду азоту, окису вуглецю й пилу, представлені в Додатку 1. З розрахунків видно:

C(NO₂) = 0,0012 мг/м³;

З(З) = 0,0026 мг/м³;

З (пил поліетилена) = 0,000025 мг/м³

Тому що максимальне значення концентрацій забруднюючих речовин менше концентрація без обліку внеску розглянутого підприємства розраховується по методиці розрахунку концентрацій шкідливих речовин, які втримуються у великих підприємствах. [9]

по формулі:

Зў_ф = (2.6)

Зў_фNO2 = = 0.0454 мг/м³

Зў_фСО = = 2,248 мг/м³

Зў_фпыль = = 0,219 мг/м³

Фонові концентрації без обліку внеску підприємства представлені в таблиці 2.4

Деякі речовини при одночасній присутності в атмосферному повітрі мають односпрямовану дію, тобто ефектом сумації.

Правило ефекту сумації має вигляд:

?доп. ПДК? (2.7)

Сумації шкідливої дії володіють двоокис азоту й сірчистий ангідрид. Для них сумарна концентрація дорівнює:

Таблиця 2.4 - Оцінка фонового стану атмосферного повітря

Найменування забруднюючої речовини	Сф, мг/м3	З?ф, мг/м3	ГДК м. р., мг/м3	дод. ГДК
Пил Двоокис азоту Окис вуглецю Сірчистий ангідрид Сірководень	0,22 0,046 2,25 0,017 0,0019	0,219 0,0454 2,248 0,017 0,0019	0,5 0,085 5 0,5 0,008	0,438 0,534 0,45 0,034 0,24
Ефект сумації: SO2 + NO2	0,568

Оцінка фонового стану атмосферного повітря показала, що концентрації забруднюючих речовин не перевищують відповідні максимально разові ПДК.

2.3 Оцінка рівня небезпеки забруднення території

На урбанізованих територіях забруднення ґрунтів звичайно відбувається в результаті викидів промислових підприємств, транспорту, витоків з каналізації й відстійників, впливу промислових і побутових відходів, а також у певній мері за рахунок використання добрив і пестицидів.

Для міських умов забруднені ґрунти розглядають як джерело вторинного забруднення атмосферного повітря. Рівень хімічного забруднення ґрунтів можливо використати як індикатор несприятливого стану атмосфери й для оцінки ступеня небезпеки забруднення території для здоров'я населення. Хімічне забруднення ґрунтів пов'язане із проникненням у них речовин, що змінюють природну концентрацію хімічних елементів до рівня, що перевищує норму.

Вихідними даними для виконання оцінки рівня хімічного забруднення ґрунтів служать результати спектрального аналізу проб, відібраних у крапках спостереження, які занесені в базу даних. З бази даних були обрані крапки №10 й №17, які характерні для р. Уди, тому що вони розташовуються поблизу лінії максимального напрямку вітру від розглянутого підприємства (ЗАТ «Харпластмас»).

Рівень забруднення характеризується величиною коефіцієнта концентрацій К_i, що визначається зі співвідношення: [10]

(2.7) де С_i - концентрація i-го забруднюючої речовини в ґрунті;

С_фi - фонова концентрація i-го забруднюючої речовини.

Для оцінки полі елементного забруднення розраховується сумарний показник забруднення, обумовлений по формулі:

Z_c= (2.8)

де К_i - коефіцієнт концентрації i-го елемента;

m - кількість елементів, які мають К_i?1

Для крапки відбору проби №10 сумарний показник забруднення дорівнює:

Для крапки відбору проби №17 сумарний показник забруднення дорівнює:

Сумарний показник забруднення для двох крапок (№№10, 17) на розглянутій території визначається в такий спосіб:

Скориставшись таблицею «Оцінка аномалій за рівнем небезпеки забруднення», можна зробити висновок, що розглянута територія має помірковано небезпечний рівень забруднення (16 ? ?Z_c ?32), при якому можливі наступні реакції здоров'я населення: збільшення загальної захворюваності.

2.4 Оцінка стану рослинного й тваринного світу

Для опису представників рослинного й тваринного світу, що зустрічаються в межах промплощадки й санітарно-захисної зони, виділяються біотопи, у яких вони зустрічаються. Типи урбанізованих біотопів, що існують на аналізованій території, представлені на схемі 2.1.

Схема 2.1 - Типи біотопів на території промплощадки й СЗЗ підприємства

Основні види рослин і тварин, що зустрічаються в зазначених типах біотопів, представлені в таблиці 2.5. Знак «+» показує наявність даного виду рослини або тварини в зазначеному біотопі.

Таблиця 2.5 - Види рослинності і тварин на досліджуваній території

Види	Життєва форма	Біотопи
		Міський	Заводський
Російська назва	Латинська назва
Каштан кінський	Aesculus hippocastanum	дерево	+	+
Тополя чорна	Populus nigra	дерево	+	+
Клен гостролистий	Acer platanoides	дерево	+	+
Липа серцелистна	Tilia cordata	дерево	+
Вяз граболистий	Sorbus aucuparia	дерево		+
Горобина звичайна	Sorbus aucuparia	дерево	+
Абрикос звичайний	Armeniaca vulgaris	дерево	+
Вишня звичайна	Cerasus vulgaris	дерево	+
Бузок звичайний	Syringa vulgaris	чагарник	+
Смородина чорна	Ribes nigrum	чагарник	+
Смородина червона	Ribes rubrum	чагарник	+
Подорожник великий	Plantago major	трав'яниста рослина	+	+
Пирій повзучий	Elytrigia repens	- // -	+	+
Кульбаба лікарська.	Taraxacum officianale	- // -	+	+
Горець пташиний	Polygonum aviculare	- // -	+
Гравілат міський	Geum urbanum	- // -	+	+
Мятлик луговий	Poa pratensis	- // -	+	+
Ромашка лікарська	Marticaria chamomilla	- // -	+
Лопух великий	Arctium lappe	- // -	+
Горобець домовик	Passer domesticus	птах	+	+
Голуб сизий	Columba livia	птах	+	+
Ластівка міська	Delichon urbica	птах	+

У результаті аналізу даних, наведених у таблиці 2.5. можна зробити висновок про видову розмаїтість (таблиця 2.6.).

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що видовий склад деревостою, чагарників, трав'янистих рослин і видів птахів більше в житловій забудові.

Таблиця 2.6 - Видова розмаїтість

Вид забудови	Кількість видів
Видовий склад деревостою
Промислова забудова Житлова забудова (малоповерхова)	4 6
Видовий склад чагарників
Промислова забудова Житлова забудова (малоповерхова)	0 3
Видовий склад трав'янистих рослин
Промислова забудова Житлова забудова (малоповерхова)	5 8
Видовий склад птахів
Промислова забудова Житлова забудова (малоповерхова)	2 3

Також слід зазначити, що найпоширеніше:

- з видового складу деревостою - каштан кінський, клен гостролистий, липа серцелисна, тополя чорний, грузнув граболистий;

- всі види трав'яної рослинності приблизно в рівних кількостях, крім ромашки лікарської, лопуха великого, які в порівнянні з іншими видами трав'янистої рослинності зустрічаються рідше.

2.5 Оцінка стану підземних вод

Із всіх елементів літосфери найбільшою динамічністю й швидкістю відповідної реакції на вплив техносфери володіють підземні води.

Оцінка стану підземних вод включає характеристику водоносних обріїв господарсько-питного призначення по загальних ознаках і якості підземних вод.

Оцінка якості підземних вод вироблялася за матеріалами, одержаним від прилеглого промислового підприємства, і відповідно до Держстандарту 2874-82 «Вода питна» і Держгсанпіну України «Вода питна».

Як видно з таблиці води водоносного обрію четвертинних алювіальних відкладень і водоносного обрію бучаківської свити не придатні для використання в питних цілях за рахунок перевищення норм по загальній мінералізації (в 1,1 й 1,4 рази) і вмісту кальцію.

Самим забрудненим є водоносний комплекс четвертинних відкладень, тому що він підданий техногенному, органічному й хімічному забрудненню.

Якість вод тріщинуватої зони крейдових відкладень є задовільним, але води відрізняються підвищеною твердістю й тому утворять накип при кип'ятінні. У межах Харкова ці води широко використаються для централізованого водопостачання. Ці води можуть використатися й для технічних потреб, але у зв'язку з підвищеною твердістю, у технологічних процесах, де виробляється підігрів води, буде відбуватися підвищене відкладення накипу. У цих процесах потрібне додаткове зм'якшення води або застосування реагентів проти накипу. Порівнюючи рівень ґрунтових вод з існуючими критеріями підтоплення, можна сказати, що територія розміщення підприємства є не підтопленою (на підставі звіту інженерно-екологічних вишукувань №1345). Рівень ґрунтових вод четвертинних відкладень дорівнює 5,6-5,8 м, а підтопленими вважаються території з рівнем ґрунтових вод < 2 м від поверхні землі. Для промислових об'єктів існує ще один критерій оцінки підтоплення - рівень ґрунтових вод від фундаменту будинків. Якщо він < 0,5 м, те ділянка підтоплена сильно, 0,5-1 м - підтоплений, 1-20 м потенційно підтоплений. За результатами цієї оцінки територія підприємства є не підтопленою.

3. Характеристика об'єкта

3.1 Загальні відомості

ЗАТ «Харпластмас» є спеціалізованим підприємство з виробництва виробів із пластичних мас методом екструзії й лиття під тиском.

Площа займаної території підприємства становить 3,75 га. У тому числі:

забудови площа 1,6 га, площа зелених насаджень 0,31 га, площа вдосконалених покриттів 0,74 га

Підприємство має трьохзмінний режим роботи [6].

У виробництві при проведенні робіт використаються як сировина пластмаси, які ставляться до групи термопластичних полімерних з'єднань. Ці з'єднання, у молекулах яких однакові ланки повторюються багаторазово, здобувають пластичність при нагріванні, при охолодженні повертаються у твердий стан, повторно й неодноразово плавляться без зміни властивостей матеріалу.

Підприємство в рік випускає 250 т готової продукції. Як перероблюючу сировину використають: поліетилен 100 т/рік, поліпропілен 60 т/рік, полістирол 90 т/рік.

На території підприємства розташовані основні виробничі й допоміжні цехи, адміністративний і побутовий корпуси, котельня й складські будинки. Підприємство не має власного автотранспорту. Якщо виникає потреба в ньому, то автотранспорт орендується в субабонентів (орендарів заводських приміщень).

3.2 Опис технологічного процесу

Технологічні процеси виробництва виробів із пластмас, застосовувані на заводі можна розділити на 2 групи:

одержання виробів методом лиття під тиском

виробництво плівки.

Зазначені процеси здійснюються в ливарному цеху й у цеху виготовлення плівки. До допоміжного виробництва відносять інструментальний цех, де виконується ремонт оснащення (форми для литтевих машин). Завод має ділянку переробки відходів, де здійснюється їхнє дроблення й гранулювання.

Підприємство робить вироби, використовуючи всі види сировини, на термопласти автоматах, у якості яких застосовується черв'ячна литтєва машина (рис. 3.1) [7]. Процес лиття під тиском на зазначеній машині зводиться до наступного. Матеріал у вигляді гранул засипається в бункер 7, звідки рівномірно й безупинно захоплюється черв'ячним дозатором - пластика тором 8, нагрівається, пластується й просувається в передню зону нагрівального циліндра 10, де за рахунок тепла, одержуваного від нагрівачів 6₂ й 6₃, остаточно пластикується (плавиться й переходить у вязкотекучі стан). Розплавлений матеріал періодично проштовхується через мундштук у центральний канал 4 й у порожнину 5 попередньо зімкнутої й присунутої до мундштука форми. При цьому відбувається заповнення форми під тиском (сприскування матеріалу). Заповнена форма якийсь час вигримується під напірним тиском матеріалу. У противному випадку виріб не вийде щільним. Під час витримки під тиском за рахунок охолодження форми повітрям, що проходить по каналах 2, виріб у формі остигає й твердіє. При цьому утворяться забруднюючі речовини, які приділяються від кожного робочого встаткування до вихлопної труби кишкового вентилятора за допомогою витяжки 11, розташованої над формою. Після закінчення упорскування поршень 9 приділяється в заднє (праве) положення й одночасно форма розмикається на дві на пів форми 1 й 3. Виріб штовхальником викидається з порожнини форми. Потім починається виливок наступної деталі. Натискається кнопка пуску й цикл повторюється.

Виробництво плівок здійснюється на екструдері вертикального типу, використовуючи гранульований поліетилен. Ця плівка може використатися для впакування молочних продуктів, для виготовлення мішків, пакетів й інших потреб.

Утворення плівки відбувається за наступною схемою. З екструдера 1 полімер захоплюється черв'яком екструдері й транспортується в результаті його обертання. Необхідне тепло для розплавлювання забезпечується за рахунок електронагріву й механічної енергії черв'яка. Розплавлений матеріал продавлюється в кільцеву голівку 2 у вигляді рукавної заготівлі. На початку процесу рукавну заготівлю закріплюють у прийомному пристрої, що складається із системи валків 3,4,5. Голівка екструдера постачена системою охолодження. Рукав плівки роздувається подаваним усередину повітрям. У результаті рукав роздувається в міхур, діаметр його збільшується й відбувається розтягання плівки зі зменшенням її товщини. Одночасно на цій ділянці плівка прохолоджується й не сліпається при защемленні у витяжних валках, які відтягають плівку з певною швидкістю. Забруднюючі речовини утворяться при охолодженні плівки, які приділяються за допомогою витяжної системи й через трубу викидаються в атмосферу.

3.3 Характеристика джерел утворення й джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу

У цей час, у силу економічних причин, відбулося істотне скорочення обсягів виробництва, що відбилося на якісному й кількісному складі джерел утворення й джерел викидів забруднюючих речовин убік їхнього зменшення.

Литтєвий цех. У литтєвому відділенні здійснюється виготовлення виробів із пластмаси способом лиття під тиском. Джерелом утворення забруднюючих речовин є технологічне встаткування ділянки (литтєвих машини під тиском). Усього 37 одиниць. У цей час для забезпечення існуючої продуктивної програми постійно функціонують 7 одиниць устаткування верстатного парку.

Джерелом викидів є вихлопна труба кришкового вентилятора. В атмосферу виділяються: стирол, формальдегід (джерело. №34,40).

Котельня забезпечує опалення виробничих приміщень підприємства. У котельні розташовані опалювальні казани типу ДКВР 4/13, ДКВР 10/13 (резервний). Витрата газу 200000 мм³/рік прийнятий по лічильнику котельні.

Джерело викидів - труба котельні. В атмосферу виділяються окисли азоту, вуглецю (джерело. №42).

Інструментальний цех - обробка металовиробів на шліфувальних верстатах. У цеху розташовано 9 одиниць різного шліфувального встаткування. В одночасному режимі працює не більше 3 верстатів.

Джерело викидів - вихлопна труба. В атмосферу виділяються: пил абразивно-металева. Джерело викидів оснащене ПГУ - циклоном зі зворотним конусом (джерело №56).

Інструментальний цех, термічне відділення - термообробка виробів, інструмента. Джерелом утворення викидів є термічні печі. Раніше одночасно в роботі перебувало 5 одиниць устаткування. У цей час у зв'язку зі зниженням обсягів і номенклатури виробництва періодично працює 2 електропечі.

Джерело викидів - вихлопна труба. В атмосферу виділяється оксид вуглецю (джерело. №68).

Інструментальний цех - обробка металовиробів на шліфувальних і заточувальних верстатах. Витяжна система забезпечує видалення забруднюючих речовин від двох шліфувальних й 2 заточувальних верстатів. В одночасному режимі працює не більше 2 верстатів.

Джерело викидів - вихлопна труба. В атмосферу виділяється пил абразивно-металева (джерело. №70). Джерело викидів оснащене ПГУ - циклон зі зворотним конусом.

Ливарний цех, ділянка переробки відходів. У відділенні здійснюється переробка відходів литтєвого цеху. Джерело утворення - гранулятори й дробарки. У цей час із 7 одиниць технологічного встаткування періодично завантажується 2 одиниці.

Джерело викидів - вихлопна труба. В атмосферу виділяються: оксид вуглецю, органічні кислоти в перерахуванні на оцтову кислоту, пил поліетилену (джерело. №77). Джерело оснащене ПГУ - циклоном ЦН-15.

Джерело викидів - вихлопна труба. В атмосферу виділяється оксид вуглецю, органічні кислоти в перерахуванні на оцтову кислоту, пил поліетилену (джерело. №79). Джерело обладнане ПГУ - циклоном ЦН-15.

Інструментальний цех, випробна дільниця - виготовлення виробів з поліетилену. Витяжна система забезпечує видалення забруднюючих речовин від литтєвих машин.

Джерело викидів - труба. В атмосферу виділяються: оксид вуглецю, формальдегід, оцтова кислота (джерело. 94).

Цех виготовлення плівки - здійснюється виготовлення плівки із пластмаси способом екструзії. Джерелом утворення забруднюючих речовин є технологічне встаткування (екструдери). Усього 10 одиниць. У цей час працює 4 одиниці встаткування.

Джерело викидів - труба. В атмосферу викидається окис вуглецю, оцтова кислота (джерело. №112), окис вуглецю, оцтова кислота (джерело. №113).

3.4 Система пилегазоочистки, що існує на підприємстві

Підприємство ЗАТ «Харпластмас» для очищення запиленого газу використає стандартні й нестандартні пилегазоочисні установки, якими оснащені наступні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу:

- джерело 56 обладнане циклоном зі зворотним конусом №9. Циклон призначений для вловлювання абразивно-металевого пилу від трьох шліфувальних верстатів;

- джерело 70 обладнане циклоном зі зворотним конусом №9. Циклон призначений для вловлювання абразивно-металевого пилу від двох шліфувальних і двох заточувальних верстатів;

- джерело 77 обладнане циклоном ЦН-15, що призначені для вловлювання пилу поліетилену, що утвориться при переробці відходів виробництва;

- джерело 79 обладнане циклоном ЦН-15, що призначені для вловлювання пилу поліетилену, що утвориться при переробці відходів виробництва.

Циклон типу ЦН-15, що ставиться до стандартного встаткування, призначений для санітарного очищення вентиляційних викидів й аспіраціонного повітря від пилу, що виділяється при деяких технологічних процесах (механічній підготовці поверхонь, розтирання й дроблення матеріалів й ін.).

Циклон зі зворотним конусом ВЦНИИОТ, що є нестандартним пилегазоочисним апаратом, призначений для санітарного очищення вентиляційних викидів від пилу з абразивними властивостями. Застосовується в ливарних цехах, термічних, у цехах механічної обробки металу й ін.

Циклон має вхід запиленого газу через витягнутий прямокутний патрубок, приєднаний горизонтально до короткої циліндричної частини, що переходить у конус, що розширюється донизу (дифузор), що безпосередньо приєднується до пилеприємного бункера.

Основна особливість циклонів ВЦНИИОТ зв'язана зі способом транспортування відсепарированого пилу з корпуса у вільний бункер. Потік газу разом з пилом проходить у бункер через кільцеву щілину, утворену двома співвісними конусними поверхнями. газ, Що Звільнився від пилу, повертається назад у корпус циклона через центральний отвір внутрішнього конуса.

3.5 Водопостачання й водовідведення на підприємстві

Джерелом водопостачання заводу є міський водопровід з одним уведенням (марка водоміра ВСКМ 5/20) від магістрального водопроводу на вул. Золочевська.

Вода питної якості з міського водопроводу використається на господарсько-побутові потреби підприємства й власні потреби котельні. У виробництві продукції вода не використається. На заводі експлуатується тільки прямоточна система водопостачання ?6?.

На підприємстві є власна котельня, що служить для потреб опалення, виробництва гарячої води. У котельні встановлений паровий казан типу ДКВР-4/13, що працює у водогрійному режимі й казан типу ДКВР-10/13, що є резервним. Режим роботи котельні 24 години на добу. У літній і зимовий періоди завжди працює один казан.

Споживання свіжої води на власні потреби котельні складаються з наступних витрат: [18]

- безперервна продувка казанів (2%): 0,02·108 = 2,16 м³/сут;

- періодична продувка казанів (5%): 0,05· 108 = 5,4 м³/сут;

- потреби хімводоочистки; готування розчинів, що регенерують, розпушення завантаження перед регенерацією, відмивання завантаження від продуктів регенерації (15%): 0,15· 108 = 16,2 м³/сут;

- компенсація внутрікотлових витрат (0,5%): 0,05 · 108 = 0,54 м³/сут;

- підживлення теплових мереж (0,25% / ч): 108 · 0,0025 · 24 = 6,48 м³/сут.

Загальне водоспоживання котельні становить:

2,16+5,4+16,2+0,54+6,48= 30,78 м³/сут.

Для опалення виробничих, адміністративних і побутових приміщень на промплощадці підприємства використається природний газ.

Для задоволення хазяйновито - побутових потреб підприємства потрібно 19,764 м³/добу води.

На господарсько-питні потреби працюючих:

- Цеху з тепловиділенням більше 20 Ккал на 1м³.

- Норма витрати води на 1 чоловік - 45 л.

- Число працюючих людин - 21 ч.

- Витрата води - 1,008 м³/сут.

Q =

- Цеху з тепловиділенням менш 20 Ккал на 1 м³.

- Норма водоспоживання на 1 чоловік - 25 л.

- Число працюючих людин - 50 ч.

- Витрата води - 1,25 м³/сут.

Q =

Службовці:

- Норма водоспоживання на 1 чоловік - 12 л.

- Число працюючих людин - 20 ч.

- Витрата води - 0,12 м³/сут.

Q =

Медпункт: кількість медпунктів - 1 шт.

Норма витрати на одиницю виміру - 13 л.

Q =

Душові:

- цеху з тепловиділенням більше 20 Ккал на 1м³.

Число душових сіток - 5 шт.

Норма водоспоживання на 1 душову сітку - 500 л.

- цеху з тепловиділенням менш 20 Ккал на 1м³.

Число душових сіток - 2 шт.

Норма водоспоживання на 1 душову сітку - 500 л.

Загальна витрата води по душових становить:

Q =

Мийка підлог виробничих приміщень:

площа - 16000 м²; норма - 0,5 л/м²; періодичність мийки - 1 р./сут.

Витрата води становить:

Q =

Полив зелених насаджень:

площа - 3100 м²; норма - 3 л/м²; коефіцієнт сезонності - 64 р./рік.

Витрата води з урахуванням сезонності:

Q =

Полив території:

площа - 18400 м²; норма - 0,4 л/м²; коефіцієнт сезонності - 64 р./рік.

Витрата води з урахуванням сезонності:

Q =

Передача води субабонентам - 0,493 м³/сут.

Річна витрата води на господарсько-побутові потреби складе:

1,008+1,25+0,24+0,013+4,5+8+2,38+1,88= 19,271·250= 4817,75м³/год

З урахуванням витрати води субабонентами водоспоживання на господарсько-побутові потреби становить:

(19,271 + 0,493) = 19,764 · 250 = 4941 м³/год

Таким чином, водоспоживання підприємства становить 50,544 м³/сут, з них на господарсько-побутові потреби - 19,764 м³/сут, на потреби котельні - 30,78 м³/добу.

Промплощадка підприємства обладнана мережами виробничо-побутової й зливової каналізації. Побутові стічні води надходять у мережу внутрімайданної каналізації й далі в колектор міської побутової каналізації на вул. Золочевська.

Зливова каналізація площадки підключена до міської зливової каналізації.

Загальна кількість стічних вод, що надходять у каналізацію, становить 50,014 м³/сут, у тому числі: господарсько-побутових стічних вод - 19,764 м³/сут, стічні води, що утворяться при функціонуванні котельні - 30,25 м³/сут.

Характеристика стічних вод, що скидають у міську каналізацію, представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Характеристика стічних вод

Найменування показника	Вміст, мг/л	ДВП, мг/л	Оцінка
РН Зважені речовини Залізо Хлориди Сульфати Азот амонійний Нітрати Нітрити Жири Нафтопродукти	7,4 58 0,68 92 190,9 8,9 0,22 1,9 0,2 менше 0,03	6,5-8,5 150 1,2 260 300 17 14 3 4 2	+ + + + + + + + + +

На підставі розрахунків можна зробити висновок, що данну воду можна зливати у міську каналізацію.

4. Оцінка впливу підприємства на компоненти навколишнього середовищ

4.1 Оцінка впливу підприємства на стан атмосфери

Оцінка впливу підприємства виробляється за допомогою розрахунків, виконаних на комп'ютері в програмі «ЕО PLUS». Дана комп'ютерна програма ґрунтується на методиці ОНД - 86, що призначена для рішення практичних завдань, пов'язаних із прогнозуванням забруднення атмосферного повітря. Методика дозволяє робити розрахунки розсіювання від одиночного джерела, від групи джерел, ураховує вплив рельєфу місцевості, дозволяє визначити граничні концентрації забруднюючих речовин над поверхнею землі (2 м шар) і вертикальні розподіли концентрацій. Ступінь забруднення атмосферного повітря визначається найбільшим розрахунковим значенням концентрації для несприятливих метеоумовах і небезпечної швидкості вітру.

Проаналізувавши джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства можна сказати, що всі джерела викидів (крім джерела. №3 - котельня) є рівноцінними по потужності викиду. Тому розрахунок розсіювання забруднюючих речовин у приземному шарі атмосферного повітря виробляється для всіх джерел (див. план-схему підприємства).

Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини С_м, мг/м³ при викиді газоповітряні суміші з одиночного крапкового джерела із круглим устям досягається при несприятливі метеоумовах на відстані Х_м і визначається по методиці розрахунку концентрацій шкідливих речовин, які втримуються у великих підприємствах. [9]

(4.1)

де А - коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери;

М - маса шкідливої речовини, що викидає в атмосферу в одиницю часу, г/с

F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у повітрі;

m, n - коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряні суміші устя джерела викиду;

Н - висота джерела викиду над рівнем землі, м;

h - коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (у випадку рівної або слабопересічено місцевості з перепадом висот менше 10 м/км приймається h = 1);

V₁ - об'ємна витрата газоповітряні суміші, м³/з;

Т - різниця між температурою що викидає газовоздушної суміші й температурою навколишнього повітря, ^ос.

Розрахунок розсіювання проводився для наступних речовин: двоокис азоту, окис вуглецю, стирол, формальдегід, кислота оцтова, пил поліетилену й пил абразивно-металева. Також для розрахунку розсіювання був обраний розрахунковий прямокутник, розміром 1250 х 1250 м, із кроком - 100 м. Розрахунок здійснювався з урахуванням фонових концентрацій за винятком внеску розглянутого об'єкта (див. Розділ 2 «Оцінка існуючого екологічного стану компонентів о.п.с.» підрозділ 2.2. «Оцінка стану атмосферного повітря»).

Для контролю концентрацій забруднюючих речовин на границі нормативної санітарно-захисної зони й жилою забудови, задавалися 18 додаткових крапок для розрахунку.

Результати розрахунку концентрацій забруднюючих речовин у додаткових крапках представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - .Концентрації забруднюючих речовин у додатково заданих точках

X, м	Y, м	NO2, частки ПДК	CO, частки ПДК	Стирол, частки ПДК	Формаль-дегид, частки ПДК	До-та уксусная, частки ПДК	Пил полиэтилена, частки ПДК	Пил абраз.металлич., частки ПДК
Точки в житловій забудові
-160	-150	0. 795	0.46	0.11	0. 013	0. 019	0. 011	0. 021
-180	-140	0.8	0.46	0.11	0. 014	0. 018	0. 011

Подобные документы

• Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств

  Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном.
  
  методичка [119,8 K], добавлен 28.12.2012
  

• Забруднення навколишнього середовища

  Основні чинники негативного впливу мінеральних добрив на біосферу. Проблеми евтрофікації природних вод. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання. Вплив надмірного внесення добрив на властивості ґрунтів.
  
  курсовая работа [53,2 K], добавлен 12.01.2011
  

• Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища

  Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
  

• Згубний вплив діоксинів та діоксидів на навколишнє середовище

  Джерела забруднень хімічної природи навколишнього середовища. Діоксид вуглецю, сірки, азоту, їх властивості і добування, вплив на атмосферу. Забруднення атмосферного повітря та руйнування зонового шару Тернопільської області. Заходи щодо його зменшення.
  
  курсовая работа [70,2 K], добавлен 31.01.2011
  

• Плата за природні ресурси

  Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
  
  курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015
  

• Аналіз сучасного стану навколишнього середовища в зоні будівництва

  Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище. Забруднення ґрунту. Забруднення атмосферного повітря. Рівні шумового впливу транспортних потоків. Заходи захисту від шумових впливів. Санітарно-захисна зона. Рекомендації з використання територій.
  
  реферат [45,4 K], добавлен 15.07.2008
  

• Забруднення навколишнього природного середовища

  Значення й екологічні проблеми атмосфери, гідросфери і літосфери. Дефіцит води, виснаження земельних ресурсів, активізація екзогенних геологічних процесів як наслідки екологічної кризи. Вплив забруднення атмосферного повітря, грунту на умови життя людини.
  
  реферат [23,3 K], добавлен 15.07.2010
  

• Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК

  Характеристика р. Інгулець, вплив гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на води її басейну, а також оцінка сучасного стану вод річки. Балка Свистунова як основний забруднювач. Рекомендації щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець.
  
  курсовая работа [35,8 K], добавлен 08.05.2010
  

• Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення

  Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.
  
  дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010
  

• Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу

  Господарські особливості цукрового заводу. Обґрунтувати стану повітря та води у зоні функціонування підприємства із переробки буряка цукрового. Пропозиції ДП "Іваньківський цукровий завод" щодо поліпшення стану екосистем у зоні його функціонування.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 26.12.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам