Відновлення порушених екосистем річки Замчисько

- Цілеспрямований вибір водоносного горизонту, місця розташування водозабору та режиму його експлуатації, тобто визначення продуктивності, числа і розташування водозабірних споруд, а також допустимого зниження рівня підземних вод з метою збереження належної якості підземних вод на весь період експлуатації водозабору; 

- Оцінка природного та прогнозного якості підземних вод з позицій задоволення вимогам державних стандартів на якість води і при врахуванні можливості і техніко-економічної ефективності штучного поліпшення якості води; 

- Виконання гідрогеологічних розрахунків для обгрунтування розмірів зони санітарної охорони для кожного водозабору господарсько-питного призначення.

Розробка комплексу природоохоронних заходів

Проведена розробка заходів, спрямованих на реалізацію відновлення якості води за рахунок вилучення ВМ з водних екосистем, шляхом їх біологічної утилізації гідробіонтами.

Малі річки мають здатність до самоочищення однак в даний час цей процес відбувається дуже повільно. Це в більшості пов'язано з великою кількістю забруднюючих речовин, які попадають у воду. Зараз досить небезпечним фактором, що негативно впливає на самоочищення малих річок є замулення. Тому природоохоронні заходи повинні враховувати заходи по запобіганню замулення малих річок. Тому серед основних заходів по охороні р. Замчисько можна виділити наступні:

1. Встановлення прибережних захисних смуг і водоохоронних смуг у відповідності до Водного Кодексу України. Прибережні захисні смуги встановлюються від середини русла у два боки шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

для великих річок - 100 метрів.

У прибережних захисних смугах забороняється будь - яка діяльність, що може негативно вплинути на стан річки. Для більшості річок Івано - Франківської області встановлено природоохоронні смуги шириною 25 метрів, і тільки для двох великих річок Дністер та Пруту - шириною 50 метрів. У водоохоронних зонах садять дерева і сіють багаторічні трави. Водоохоронна зона позначається спеціальними знаками. Роботи на цих територіях проводять тільки з дозволу відповідних органів.

2. Відмова від використання пестицидів.

3. Зменшення скидів стічних вод промислових підприємств за рахунок зниження водоємкості виробництва і використання водооборотних систем водопостачання.

4. Розділення промислових і господарсько - побутових стоків, забезпечення їх очистки перед скидом у річки.

5. Запобігання забруднення водоймищ нафтою і нафтопродуктами.

6. Впровадження водозберігаючих технологій, а також здійснення передбачених Водним Кодексом України водоохоронних заходів на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих у басейні річки;

7. Створення гідрологічних пам'яток природи.

8. Заліснення берегів річки. Стати річками чистішими допомагають прибережні захисні дерева. Верба і вільха коренями витягають з води нітрати й інші солі. Навіть найкраща очисна установка не може очистити ріку від шкідливих домішок, так як це робить корені дерева, рогозу й очерету. Прибережні рослини корисні ще й іншим: вони збагачують шар повітря над водяною поверхнею киснем, що так необхідний річці. Вода, обтікаючи корені вільхи і верби, вирує, і в ній відбувається процеси окислення. Тіністи корені дерев рятують річку від сонця, зменшують випаровування води. Дерева не дають берегам обвалюватися, охороняють русла від замулення, затримують стоки із різними добривами отрутохімікатами з навколишніх полів. Дерева допомагають річці. Виходить, для того, щоб вилікувати річку, потрібно допомагати деревами.

Найбільш придатні породи для заліснення берегів річки - верба і тополя, тому, що вони проростають з гілочок і черешків. Є два способи посадки прутиків і черешків уздовж рік. Один з них годиться для високих берегів, що не підтопляються повадками. У цьому випадку довжина черешків - 25 - 35 см., товщинна 0,8 - 1,5 см. Довжина прутиків верб і тополь - 1 - 2 метри.

9. Одна з головних причин замулення річок - яри. Яри можна закріпити плотовими загатами. При їх установці поперек русла яру копається траншея шириною півметра, глибиною 30 см, що врізається в береги розмиву. У дно траншеї вставляється вербові коли і переплітаються щільно лозинами. Готуючись до боротьби з яром, треба навчитися обчислювати його швидкість. Для цього на весні за 20 метрів від яру вбивається кілочки. Потім кожен місяць робляться виміри від кілочка до вістря яру. Різниця між вимірами і покаже ріст яру.

Розчистки від замулення - 20 км, будівництво ставка.

РОЗДІЛ V. УПРАВЛІННЯ СТАНОМ РІЧКОВИХ СИСТЕМИ

5.1 Прийняття технічних рішень

Система спостережень, яка існує в наш час в басейні річки, могла б стати доброю основою для створення тут моніторингу, для чого було б необхідно першочергово:

- провести докладне обстеження всіх осушувальних систем в басейні річки;

- виявити в процесі обстеження всі можливі джерела забруднення вод поверхневого стоку, а також уточнити кількість і склад внесених добрив;

В основу економічного обгрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатися народогосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативних соціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства; аналіз витрат; врахування фактору часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів.

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їх економічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Провівши аналіз басейну річки Кормин можна запропонувати певні природоохоронні заходи для максимального відтворення природної рівноваги річкової екосистеми, а саме:

1.Гідротехнічні заходи. Гідротехнічні заходи безпосередньо впливають на поверхневий стік, вони направленні на утримання поверхневого стоку та переводу його в підземний, також ці заходи дозволяють затримувати талі та дощові води в штучних водоймах і використовувати їх для господарських умов. Один з найважливіших заходів боротьби за збереження малих річок полягає в недопущенні їх замулення.

При очищенні річок необхідно визначати оптимальні параметри відновлення русла - глибину і ширину. Потрібно орієнтуватись на глибину природного дна русла на перекатах, не допускати значного заглиблення, що може привести до переосушення заплави.

2. Лісомеліоративні та агротехнічні заходи.Для забезпечення фільтрації стоків і затримання твердих його часток та звільнення від продуктів ерозії на прибережних ділянках створюють кольматуючі лісосмуги або смуги із посівів багаторічних трав. Прибережні захисні смуги встановлюють по обидва боки берегів річок і навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) завширшки для малих річок -- 50 м. Доцільним є також лісонасадження у прибережних смугах. Даний комплекс робіт, в порівнянні з іншими заходами, не потребує значних фінансових витрат.

3.Водоохоронні зони та заповідні об'єкти. Серед водоохоронних заходів одним з головних і неодмінних є створення водоохоронних зон - це забезпечення і підтримання сприятливого режиму господарської діяльності та поліпшення санітарного стану річки, захист її від замулення продуктами ерозії грунтів, запобігання забрудненню біогенними речовинами.

4.Доочищення стічних вод.

Цей захід базується на використанні екосистемних механізмів природних водних об'єктів. Основна ідея запропонованої технології отримала назву «біоплато».

Біоплато - це інженерна споруда, яка використовується для очистки і доочистки господарськопобутових, виробничих стічних вод та забрудненого поверхневого стоку, яка не вимагає (або майже не вимагає) затрат електроенергії та використання хімічних реагентів при незначному експлуатаційному обслуговуванні.

В основу технології покладені природні процеси самоочищення, властиві водним та новколоводним екосистемам. Принцип технології „біоплато” полягає у використання вищих водних рослин (ВВР). При очистці стічних вод використовують такі види вищих водних рослин (ВВР): очерет озерний, рогоз вузьколистий і широколистий, спіродела багатокорінева, елодея, водний гіацинт (ейхорнія), касатик жовтий, сусак, стрілолист звичайний, гречиха земноводна, резуха морська, уруть, хара, ірис та інші.

До факторів, які найбільше впливають на ефективність очистки, відносяться: температура води та повітря, рН та Еh середовища, період року, гідравлічне навантаження на споруди, аерація, початкова концентрація забруднюючих речовин води, що подається на очистку; наявність розвинених ефективних поверхонь як субстрату прикріплення для різноманітних водних організмів - бактерій, вактиномісцетів, грибів, простіших та одноклітинних водоростей, ракоподібних, червів, комах та мшанок.

Біоплато з ВВР відзначаються значною окислювальною спроможністю завдяки високій концентрації активного мулу, який перебуває в комбінованому стані. Активний мул створює плівку (перифітон) на поверхні рослин, занурених у воду, знаходячись з ними у стані симбіотичної взаємодії; перебуває у зваженому стані у вигляді пластівців, а також утворює шар природних відкладень - бентос, в якому проходить активний процес анаеробного розкладу органічних забруднень. Значну роль в процесах доочистки виконують сапрофітні бактерії та мікроскопічні водорості - планктонні організми. Вони збагачують воду киснем в результаті процесу фотосинтезу, що значною мірою компенсує штучну аерацію. Роль дезінфектантів успішно виконують ВВР за рахунок своїх продуктів обміну та кисню, який утворюється в процесі фотосинтезу, що дозволяє уникнути використання систем хлорування або озонування води.

Ефективність роботи біоплато дещо знижується в осінньозимовий період (згідно приблизно до 70 %), але якість очистки не погіршується вище ГДК для випуску очищеної води у природні водойми.

Окрім своїх функцій як біоінженерної споруди, біоплато як високопродуктивна екосистема створює просторову неоднорідність в існуючих збіднілих антропогенноприродних ландшафтах, надає додаткові місця існування та харчові ресурси для багатьох видів флори і фауни, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для підтримки біорізноманіття.

5.2 Визначення напрямку оздоровлення річкової екосистеми

Для оздоровлення та поліпшення екологічного стану басейну річки Кормин необхідно реалізувати наступні першочергові завдання для оздоровлення водного басейну:

- впровадження оборотної системи водопостачання;

- розробка і задекларування загальносистемної районної політики із залученням громадськості, згідно з діючою державною екологічною політикою;

- влаштування водоохоронних зон, облаштування біоплато;

- практичне застосування нормативно правових актів з погодженням та видачою дозволів на спеціальне водокористування і внесення пропозицій щодо розробки інструкції про погодження та видачу дозволів на спеціальне водокористування з врахуванням порядку припинення права СВК та ін.;

- заборона несанкціонованих скидів;

- контроль за існуючим станом;

- внeсeння добрив, мікроeлeмeнтів, хімічних мeліорантів;

-суцільне заліснення територій, які використовуються в сільськогосподарському виробництві;

- створення системи протиерозійних лісових насаджень, які включають прияружні, прибалкові насадження, межі першого і другого порядків при контурно - меліоративній;

-створення водоохоронних насаджень;

- регулювання внесення добрив, отрутохімікатів, стоків тваринницьких комплексів, створення біоплато з ВВР.

ВИСНОВКИ

Річка Замчисько належить до басейну р. Горинь і є її правою притокою першого порядку. Басейн річки розміщений в лісовій зоні. Протікає річка по території Рівненської області. Довжина річки 43,2 км, площа водозбору 336км², заселеність 44,6%, заболоченість 1,22%, розораність 25,0%. Річка має одну притоку довжиною більше 10км. Власне стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставів і водосховищ, що регулюють місцевий стік складає 4 шт., а їх сумарний об'єм 0,425 млн. м³. Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу. Умови, що визначають формування поверхневого стоку річки, являються в цілому, сприятливими. Клімат басейну помірно-континентальний з м'якою вологою зимою і негарячим літом. Басейн річки розміщується в межах водольодовикової зандрової рівнини Волинського Полісся.

Найважливішим чинником впливу на річковий стік є безповоротний забір води. Певну роль відіграють вилучення частини стоку при створенні ставів і водосховищ, втрати на додаткове випаровування, меліорація.

Господарська діяльність людини на водозборах і в руслах річок спричиняє зменшення або збільшення стоку, до зміни його внутрішнього розподілу. Такі агротехнічні заходи, як глибока і зяблева оранки поперек схилу, снігозатримання, сприяють збільшенню шпаруватості та проникності ґрунтів і посиленню інфільтрації талих і дощових вод, затриманню поверхневого стоку на полях і зниженню його величини зі схилів. Під впливом агротехнічних заходів особливо значне зменшення поверхневого стоку спостерігається у степових районах.

Екологічний стан сільськогосподарського ландшафту оцінюємо як умовно стабільний, тому що площа зі стабільними елементами набагато менша ніж площа нестабільних елементів. Тому необхідно збільшити площу під природною рослинністю, лісами, багаторічними насадженнями, провести вилучення земель з сільськогосподарського використання та створення біоцентрів і біокоридорів.

Результати розрахунків за екологічним коефіцієнтом І_Е, який визначають за гідробіологічними, гідрохімічними і бактеріологічними показниками показали, що вода в басейні річки належить до II класу якості води, стан добрий, рівень антропогенного навантаження-розхитування екосистеми.

Розрахунок розподілу маси домішок, що виноситься поверхневим стоком становить 43,7 т.

Розрахувавши оптимальні характеристики природних нерестилищ та місць зимівлі риб у річкових екосистемах, за відповідними формулами визначення площі зимувальної ями: а) у руслі річки складає: 3,7 га; для непроточної водойми площа зимувальних ям річки Замчисько складає: 31,7 га; екологічний мінімум площі водного дзеркала природного нерестилища для порушених господарською діяльністю русел річок становить 3,5 га.

Встановили компенсаційні заходи

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГрибЙ.В., Клименко М.О., Сондак В.В.,Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем / Підручник ? 680 с.

2. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненськії області 2016 р., 288 ст.

3.Басейновий принцип управління водними ресурсами.

4. Державне агентство водних ресурсів України [Електронний ресурс]. ? Режим доступу : http://www.watermd.od.ua.

5. Водний кодекс України. - К. : Концерн «Вид. дім „ІнЮре”», 2005. ? 220 с.

6. Дубняк С. С. Становлення басейнового принципу управління водними ресурсами України на основі екосистемних підходів / С. С. Дубняк, С. А. Дубняк // Наук. зап. ТНПУ ім. В. Гнатюка. Спецвип. : Гідроекологія. ? 2005. ? № 3 (26). ? С. 143?145. 6. Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства» // Відом. Верх. Ради. ? 2002. ? № 25. ? Ст. 172.

7.Яцик А. В. Рекомендації по обгрунтуванню оптимальної структури водоохоронних заходів у басейнах малих річок України / А. В. Яцик, О. М. Петрук. ? К. : УНДІВЕП, 1995. ? 31 с. 16.Яцик А. В. Водогосродарська екологія : у 4-х т., 7 кн. / А. В. Яцик. ? К. : Ґенеза, 2004. ? Т. 4, кн. 6?7. ? 680 с.

Размещено на Allbest.ru