Вивчення можливості застосування кіральних властивостей проліну як експрес-методу оцінки рівня забруднення річкових екосистем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Юрія Федьковича

ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КІРАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОЛІНУ ЯК ЕКСПРЕС-МЕТОДУ ОЦІНКИ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКОВИХ ЕКОСИСТЕМ

03.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ГРИЦЮК СЕРГІЙ БОГДАНОВИЧ

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Руденко Світлана Степанівна,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри екології та біомоніторингу

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Клоченко Петро Дмитрович,

Інститут Гідробіології НАН України, завідувач відділу екологічної фізіології водяних рослин

кандидат біологічних наук, доцент Федорчук Іван Вікторович,

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, доцент кафедри загальної екології

Захист відбудеться 26.05.2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 25, корпус 3, факультет біології, екології та біотехнології, ауд.81.

З дисертацією можна познайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Анотація

Грицюк С.Б. Вивчення можливості застосування кіральних властивостей проліну, як експрес-методу оцінки рівня забруднення річкових екосистем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біолоігчних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

У дисертаційній роботі обгрунтована концепція використання кіральних властивостей проліну річкових екосистем. Використані літературні дані про найбільшу у порівнянні з іншими амінокислотами розчинністю даної амінокислоти у воді, найбільшим кутом обертання площини поляризації світла при так званій лінії натрію і його значимість у метаболізмі водоростей. Попередньо визначена оптимальна довжина хвилі в ультрафіолетовій частині спектра, при якій пролін володіє найвищим кутом обертання поляризованого світла і розбіжність отриманих даних найменша. Методика апробована на прикладі малих річок м. Чернівці. Установлено, що кут обертання поляризованого світла пробами води при даній довжині хвилі у половині проб з точок моніторингу володіє додатним знаком, а у половині - від'ємним. Показано, що кут обертання зменшується в дослідних варіантах (нижче локалізації підприємств), при цьому незалежно від його знака в контролі. За допомогою покрокового регресійного аналізу встановлено, що на величину кута обертання при використаній довжині хвихі впливає рівень перевищення ГДК ХСК. При цьому чим більший показник, тим менший кут обертання площини поляризованого світла (незалежно від знака). Установлена залежність дозволяє використовувати кіральні властивості проб води для визначення точок з критичним рівнем перевищення органічними забруднювачами. Проведено порівняння апробованого методу з традиційними дослідженнями.

Ключові слова: пролін, кіральні властивості, кут обертання, площина поляризації, амінокислоти, біомоніторинг, біотестери, водорості, малі річки,

Аннотация

Грицюк С.Б. Определение возможности использования киральных свойств пролина как экспресс-метода оценки уровня загрязнения речных экосистем. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

В диссертационной работе обоснована концепция использования киральных свойств пролина с целью определения качества вод речных экосистем. При этом использованы литературные данные о наибольшей по сравнению с другими аминокислотами растворимостью данной аминокислоты в воде, наибольшим углом вращения им плоскости поляризации света при так называемой линии натрия и о его значении в метаболизме водорослей. Предварительно определена оптимальная длина волны в ультрафиолетовой части спектра, при которой пролин обладает высоким углом вращения поляризованного света и разброс данных минимален. Дальнейшие исследования проводились с использованием построенной для этой волны калибровочной кривой. Методика апробирована на примере малых рек г.Черновцы. Установлено, что угол вращения плоскости поляризованного света пробами воды при данной длине волны в половине точек мониторинга имеет положительное значение, а в половине - отрицательное. Показано, что угол вращения уменьшается в опытных вариантах (ниже локализации предприятий) по сравнению с контрольными (выше локализации предприятий), причем не зависимо от его знака в контроле. С помощью пошагового регрессионного анализа установлено, что на величину угла вращения при использованной длине волны влияет уровень превышения ГДК ХПК. При этом чем большим является последний показатель, тем меньше угол вращения плоскости поляризованного света (не зависимо от знака). Установленная зависимость позволяет использовать киральные свойства проб воды для определения точек с критическим уровнем превышения органическими загрязнителями, используя для этого значительно меньше средств и времени. Проведено сопоставление апробированного метода с традиционными в экологической практике альгологическими и биотестерными исследованиями. Выявлены виды водорослей, которые влияют на знак и величину угла вращения плоскости поляризации света. В частности, повышение концентрации таких зеленых водорослей, как Chlorella vulgaris Beijer, Cladophora canalicularis (Roth) Kьtz, Cladophora globulina (Kьtz) Kьtz, Rhizoclonium hieroglyphicum (Ag.) Kьtz способствует увеличению угла вращения с отрицательным знаком, а таких диатомовых водорослей как Nitzsсhia sigmoidea (Nitzsch.)W.Sm, Navicula viridula Kьtz - с положительным.. Установлена адекватность оценки качества воды с помощью предложенной и апробированной методики результатам, полученным с помощью таких видов-биоиндикаторов, как Ceriodaphnia affinis Liljeborg и Lemna minor L.

Ключевые слова: пролин, киральные свойства, угол вращения, плоскость поляризации, аминокислоты, биомониторинг, биотестеры, водоросли, малые реки,

Annotation

Grutsyuk S.B. Studying of proline chiral properties application possibility as an estimation express-method of river ecosystems pollution level. - Manuscript.

The dissertation on assignment of scientific degree of a candidate of biological sciences in a speciality 03.00.16 - Ecology. - Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi, 2010.

In dissertation study the concept of proline chiral properties of river ecosystems use is proved. Literary data about the greatest in comparison with other amino acids solubility of the given amino acid in water, the greatest angle of rotation of a light polarization plane at a so-called sodium line and its importance in a seaweed metabolism are used. An optimum wavelength of an ultra-violet part of a spectrum at which proline displays the highest angle of rotation of a light polarization plane and an error of the obtained data were defined preliminarily. A technique is approved on an example of small rivers of the Chernivtsi - city. It is established that the angle of rotation of light polarization plane by water probes at a given wavelength in a half of tests from monitoring points displays a positive sign, and in a half - negative. It is shown that the angle of rotation decreases in tested variants (situated lower than localization of enterprises) irrespectively from its sign in a control. With the help of a incremental regressive analysis it is established that a size of angle of rotation at the given wavelength is influenced by level of excess of EDO maximally allowed concentration. Thus the the greater is the indicator, the lesser is the angle of rotation of a light polarization plane (irrespectively of a sign). Established dependence allows to use chiral properties of water probes for definition of points with а critical level of organic pollutants excess. Comparison of the approved method with traditional studies is done.

Key Words: proline, chiral properties, angle of rotation, plane of polarization, amino acids, bio monitoring, bio testers, seaweeds, small rivers.

Загальна характеристика роботи

кіральний річка пролін забруднення

Актуальність теми досліджень. Останнім часом усе більшу увагу вчених привертає стан малих річок України, що формують основний стік більш крупних гідроекосистем, які вже тривалий час активно експлуатуються промисловістю та сільським господарством. У цьому плані особливого розвитку набув фітомоніторинг водних екосистем за допомогою водоростей (Клоченко, 2002; Харченко, 2008; Царенко-Белоуc, Клоченко, 2008) та макрофітів (Федорчук, Козак, 2009). Водночас практично не розроблені експрес-методи для швидкого та широкомасштабного вивчення ступеня забруднення малих річок. Важливість їх розробки зумовлена ще й тим, що нерідко стандартизовані гідрохімічні показники, якими користуються державні екологічні установи, мають різноспрямовану зміну за умов забруднення гідроекосистем, що ускладнює отримання загальної картини їх стану.

Одним із нерозроблених, але перспективних напрямків оцінки рівня забруднення водних екосистем могли б стати показники оптичної активності амінокислот. Значна кількість амінокислот прижиттєво виділяється водоростями в навколишнє середовище і заново поглинається клітинами, виконуючи важливі функції в процесах екологічного метаболізму, міжклітинних і міжорганізмових взаємодій. Крім цього, існують такі джерела збагачення води розчинами амінокислот, як руйнування клітин внаслідок автолітичних процесів, або під впливом ціанофагів і мікробіологічне руйнування відмерлих клітин водоростей (Сиренко, Козицкая; 1988). Серед амінокислот, джерелом яких у воді є водорості, на особливу увагу заслуговує пролін, як амінокислота з найбільшим кутом обертання поляризованого світла та найвищою розчинністю у воді.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в розрізі наукових тематик кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: держбюджетної теми «Моделювання порушень конкурентної та трофічної структури локальних екосистем» (номер державної реєстрації 01071U001245, 2007-2009 рр.); та кафедральної теми «Біоіндикація промислових зон міста Чернівці» (номер державної реєстрації 0106U003612, 2006 -- 2009 рр.), «Різнорівнева біоіндикація окремих територій посиленого радіоекологічного контролю України та Республіки Білорусь» (номер державної реєстрації 0107U08161, 2007 - 2008 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є з'ясування можливості застосування кіральних властивостей проліну для оцінки рівня забруднення річкових екосистем. Згідно з поставленою метою були визначені такі завдання:

1. Установити оптимальну довжину хвилі для дослідження обертання площини поляризованого світла розчиненим у воді проліном і побудувати графік залежності величини кута обертання від концентрації проліну. З'ясувати, чи зберігаються кіральні властивості проліну після його зв'язування з іншими сполуками ( на прикладі нінгідрину).

2. Визначити величину та напрямок обертання площини поляризованого світла пробами води, відібраними в контрольних і дослідних точках малих річок м. Чернівці, за визначеної довжини хвилі.

3. Дослідити вплив гідрохімічних показників на кут обертання поляризованого світла розчиненим у воді проліном.

4. З'ясувати особливості впливу альгологічних комплексів та окремих їх компонентів на поляриметричну активність L-проліну.

5. Порівняти зміну оптичної активності зі зміною показників видів-біотестерів за умов експозиції останніх у досліджуваних пробах води.

Методи дослідження - гідрохімічні, біотестування, альгологічний та спектрально-поляриметричний аналіз.

Об'єкт дослідження - діагностування рівня забруднення водних екосистем.

Предмет дослідження - антропогенна трансформація малих річок м. Чернівці.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше доведено можливість використання кіральних властивостей проліну для оцінки рівня забруднення річкових екосистем. Показано, що відносно чисті (контрольні) ділянки малих річок відрізняються за кіральними властивостями води: одні з них (де переважає L-форма проліну) характеризуються від'ємним кутом обертання поляризованого світла, інші (де переважають L-форми інших амінокислот) - додатним. Частота трапляння контрольних ділянок річок з ліво- та правообертаючими оптичними властивостями води однакова. Встановлено, що зі збільшенням у воді контрольних ділянок кількості зелених водоростей зростає значення від'ємного кута обертання, а отже, концентрація в ній L-форми проліну. А збільшення у воді кількості діатомових водоростей сприяє зростанню додатного значення кута, що свідчить про дифундування ними у воду L-форм інших (правообертаючих) амінокислот. Уперше доведено, що стоки підприємств зумовлюють зменшення оптичної активності наявних у річковій воді амінокислот. На прикладі проліну показано, що органічні сполуки, зв'язуючись з амінокислотами, можуть змінювати знак їх оптичної активності. Уперше виявлено, що із зростанням рівня перевищень ГДК хімічного споживання кисню ХСК) на дослідних ділянках порівняно з контрольними зменшується або спостерігається зміна знака оптичної активності як розчиненого у воді L- проліну, так і правообертаючих (+) L-форм інших амінокислот.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика оцінки рівня забруднення річкових екосистем більш проста у виконанні порівняно із застосуванням біотестерів чи гідрохімічних показників. Її перевага полягає також у тому, що вона дозволяє виявляти критичні рівні забруднення річкових екосистем, які віддзеркалюють наявність перевищень ГДК ХСК. Дана методика також ефективна для діагностування концентрації зелених і діатомових водоростей на відносно чистих (контрольних) ділянках.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована література з досліджуваної теми, проведені експерименти, виконана статистична обробка одержаних результатів, оформлення дисертаційної роботи. Аналіз одержаних результатів, формулювання основних положень і висновків та підготовка матеріалу до друку проведено спільно з науковим керівником доктором біологічних наук, професором С.С. Руденко.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2002), Всеукраїнській конференції „Сучасні проблеми біоекології” (Чернівці, 2002), ІІ Міжнародній конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти” (Львів, 2002), на ІІ Всеукраїнській конференції „Екологічна безпека довкілля. Проблеми та шляхи вирішення” (Ужгород , 2006), на Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження та експеримент 2006” (Полтава, 2006), IV Міжнародній науково-технічній конференції „Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону” „ЕЕП КЄ 2007” (Івано-Франківськ, 2007), 9^th International Conferences on Correlation Optics (Chernivtsi, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлені у 11 наукових працях: 4 статтях у фахових виданнях і 7 матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів основного тексту, результатів і висновків, списку цитованої літератури. Повний обсяг дисертації становить 166 сторінок, 49 таблиць, 27 рисунків. Список використаних джерел літератури налічує 172 найменувань, з них - 10 іншомовних.

Основний зміст роботи

В огляді літератури проаналізовано сучасні дані щодо методів оцінки стану річкових екосистем. Зроблена порівняльна оцінка ефективності використання різних гідрохімічних, альгологічних та біотестерних показників. Значна увага приділена видам, здатним адекватно реагувати на присутність у воді забруднювачів. Окреслена проблема розбіжності результатів оцінок якості води різними методами.

Матеріали та методи досліджень. Проби води відбирали в 20 точках моніторингу на території м. Чернівці біля 10 джерел потенційного забруднення підприємствами у період з середини липня до кінця серпня. Моніторинг проводили протягом 2002 - 2009 рр..

Відбір проб води проводили вище за течією відносно джерела забруднення - контроль і нижче за течією (після проходження течії через територію джерела забруднення) - дослід.

Гідрохімічний аналіз включав: визначення розчиненого вуглекислого газу у воді, визначення розчиненого кисню у воді, біологічне споживання кисню протягом 5 днів (БСК₅), хімічне споживання кисню (ХСК) і визначення концентрації водневих іонів. Розчинений у воді кисень визначали йодометричним методом (за Вінклером) (Методи, … 2006), а розчинений у воді вуглекислий газ - титрометричним з використанням гідроксиду натрію (Білявський, Фурдуй, 1997). Величину БСК₅ визначали за різницею між вмістом кисню перед і після інкубації протягом 5 діб при температурі 20 ?С без доступу повітря в повній темряві. Хімічне споживання кисню (ХСК) визначали за перманганатною окислюваністю. Величину pH визначали електрометричним методом за допомогою іонометра И - 130.

Показник забруднення водного середовища визначали за співвідношенням інтенсивності фотосинтезу (Ф) та дихання (Д) в досліді та контролі:

х=1 - (Ф_д/Д_д)/(Ф_к/Д_к) (Гандзюра, 2002).

Вимірювання проводилися на лабораторній поляриметричній установці, яка забезпечувала фокусування мінімального кута повороту площини поляризації ±б = 3`. Функціональна оптична схема наведена на рис 1.

Необхідна довжина хвилі виділялася світлосильним монохроматором МУМ; досліджуваний зразок поміщався між поляризатором і аналізатором (призми Глана); в якості приймача випромінювання слугував фотопомножувач, величина електричного сигналу від якого реєструвалася за допомогою цифрового вольтметра. Вимірювання величини кута повороту площини поляризації досліджуваним зразком проводилося методом нульового відліку: спочатку в хід променів поміщається кювета товщиною l = 5 см з дистильованою водою і шляхом схрещення площини поляризації аналізатора та поляризатора фіксувався мінімальний відлік на цифровому вольтметрі, а за шкалою лімба, на якому закріплений аналізатор, значення відповідного йому кута б₀; потім у хід променів поміщалася така ж кювета з досліджуваним розчином і шляхом обертання аналізатора знову знаходився мінімальний відлік на цифровому вольтметрі і відповідне йому значення кута б_п за шкалою лімба. Величина кута повороту площини поляризації визначається як ±б = б_п ? б₀. З метою підвищення точності визначення б його величина знаходилася як середнє значення із десяти вимірів для даної концентрації та фіксованої довжини хвилі л.

Результати досліджень та їх обговорення

Розробка концепції та методики дослідження кіральних властивостей проліну для діагностики природних вод. У цьому розділі виділені специфічні хімічні та фізичні властивості проліну, які доводять перспективність його застосування в гідроекологічних дослідженнях.

Законом Біо доведено, що кут обертання змінюється залежно від довжини хвилі (Лансберг, 1976). Він установив, що обертальна здатність приблизно обернено пропорційна квадрату довжини хвилі. При наближенні до смуги поглинання речовини кут обертання збільшується. Відомо, що амінокислоти поглинають в ультрафіолетовій частині спектра, між тим їх обертальні властивості вивчають при так званій лінії натрію (589,3 нм). І тому вимірювання при цій довжині хвилі у більшості випадків неточні. Для компенсації низьких обертальних властивостей при зазначеній довжині хвилі прийнято використовувати надто високу концентрацію розчинів досліджуваних речовин - в 1 мл/1 г оптично активної речовини при товщині шару 1 дм (10 см). Зрозуміло, що така висока концентрація речовин не зустрічається в природних водах, і тому цей метод не набув широкого використання у діагностиці їх стану. З цієї ситуації існує тільки один вихід: перенести дослідження в ультрафіолетову частину спектра.

Різними авторами (Сиренко, Козицкая, 1988) доведена здатність водоростей виділяти пролін у водне середовище поряд з іншими амінокислотами. При цьому дана амінокислота володіє найбільшою розчинністю та найбільшою оптичною активністю серед 20 основних амінокислот. Як зазначається в розділі 1 дисертації, розчинність L-проліну становить 162,3 г/100 г води, що на 2 - 3 порядки вище, ніж решти амінокислот, а кут обертання площини поляризованого світла проліном при лінії натрію досягає - 86,2, що майже в 3 рази більший, ніж кут у наступної за активністю амінокислоти - фенілаланіну. При цьому слід звернути увагу на від'ємний знак кута, який, крім L-проліну, притаманний L-лейцину та ароматичним амінокислотам (L-фенілаланіну, L-тирозину, L-триптофану), проте всі вони володіють низькою розчинністю (у 80-160 разів нижчою за пролін), а три останніх ще й найнижчою концентрацією в білках водоростей та вищих рослин. Усе вищевикладене дозволило нам висунути гіпотезу про можливість застосування кіральних властивостей проліну для оцінки рівня забруднення природних вод.

Однією з важливих передумов використання поляризаційної активності водного розчину проліну для діагностування стану річок є визначення оптимальної довжини хвилі. При цьому ми виходили з того, що оптимальна довжина хвилі повинна відповідати двом вимогам: по-перше, при ній кут обертання повинен бути доволі великим; по-друге, точки, які відповідають кутам обертання при відомих заданих дослідником концентраціях, повинні максимально наближатися до калібрувальної кривої, побудованої для даної довжини хвилі.

Наші дослідження показують, що оптимальною для оцінки поляризаційної активності водного розчину проліну є довжина хвилі 450 нм. При даній довжині хвилі кути обертання, хоча і дещо менші, ніж при 400 нм, проте точніше є відтворюваність результатів вимірювань. Натомість при довжині хвилі 500 нм значно менших значень набуває сам кут обертання.

Отже, розчинені у дистильованій воді різні стереоізомери проліну виявляють чітко визначені стійкі кіральні властивості.

У рамках концепції нами також перевірялася здатність L-проліну зберігати свої оптичні властивості у комплексі з іншими сполуками. Для з'ясування цього питання був обраний нінгідрин - органічна сполука, яка як відомо з біохімії, утворює стійкий кольоровий комплекс з проліном. У ході досліджень встановлено, що у складі комплексу L-пролін-нігідрин пролін змінює як величину, так і напрямок обертання поляризаційної площини (рис. 3). У зв'язку з цим можна очікувати, що при забрудненні водних екосистем може змінюватися або величина, або знак кута обертання площини поляризації світла водними розчинами, або обидві характеристики разом.

Дослідження кіральних властивостей проліну у пробах води малих річок м. Чернівці. У 10 з 20 досліджуваних точок моніторингу кут обертання пробами води площини поляризованого світла з л=450 нм володів від'ємним значенням (табл. 1). При цьому максимальне від'ємне значення кута зареєстровано у контролях варіантів 1 та 6. Загалом, слід відзначити суттєві зміни поляризаційних властивостей проб води у варіантах дослідів порівняно з контрольними. У більшості точок моніторингу значення кута у досліді зменшується порівняно зі значенням в контролі або знак кута змінюється на протилежний. Значення кутів у дослідних варіантах порівняно з їх контролями змінюється при від'ємних значеннях від - 0,02 до - 0,88 , а при позитивних - від 0,06 до 0,22.

Таблиця 1

Кути обертання площини поляризованого світла ( л=450 нм) пробами води малих річок м. Чернівці, відібраними у точках моніторингу (n=4)

Точки моніторингу	Кути обертання площини поляризації, ?	Зміна кутів обертання в досліді порівняно з контролем, ?
	контроль	дослід
р. Мольниця
1. Автозаправний комплекс	-0,88	-0,02	-0,86
2. Цегельний завод №3	-0,08	0,22	-0,3
3. Гаражні кооперативи	0,06	0,08	-0,02
4. ДКП «Чернівціводоканал» (Аварійний скид)	0,22	-0,06	0,28
5. Чернівецький деревообробний комбінат	-0,1	-0,04	-0,06
р. Коровія
6. Автозаправний комплекс	-0,44	-0,1	-0,34
7. Придністрянська станція садівництва	-0,14	-0,08	-0,06
р. Клокучка
8. ДКП «Чернівціводоканал» (ділянка зруйнованого каналізаційного колектора)	0,18	0,1	0,08
р. Шубранець
9. Чернівецький олійножировий комбінат	0,18	0,08	0,1
10. МТК «Калинівський ринок»	0,18	0	0,18

Гідрохімічні дослідження малих річок м. Чернівці та їх зв'язок з кіральними властивостями проліну. Нами здійснена рейтингова оцінка точок моніторингу за сукупністю гідрохімічних показників, наведених у табл. 2. У випадку розрахунку інтегрального рейтингу з урахуванням будь-яких напрямків відхилень концентрації вільного кисню та БСК₅ на першому місці як джерело забруднення виявилася Придністрянська станція садівництва (варіант 7), на другому - аварійний скид ДКП „Чернівціводоканал” (варіант 4) і на третьому МТК „Калинівський ринок” (варіант 10). Проте при даному способі розрахунку інтегрального рейтингу на другому місці поряд з ділянкою аварійного скиду ДКП „Чернівціводоканал” (варіант 4) опинилася ділянка зі зруйнованим каналізаційним колектором того ж підприємства (варіант 8).

Одержані рівняння регресійних залежностей кута обертання від гідрохімічних показників (табл. 3). При цьому кут брали з відповідним знаком по модулю і його зміну відносно контролю. Варіанти зі змінами кута (3 та 4) виявилися малоінформативними, оскільки в них достовірним показником була лише концентрація проліну. Натомість рівняння 1, коли кут брали з відповідним знаком, віддзеркалює вплив перевищень ГДК ХСК на значення кута обертання. При цьому від'ємний знак у рівнянні біля відповідного показника вказує на його зворотний вплив на кут обертання. Одержані нами дані засвідчують, що в дослідних варіантах ГДК ХСК перевищує контрольні значення, а величина кута обертання в дослідних пробах порівняно з контрольними зменшується, не залежно від того, додатним чи від'ємним було значення в контролі. Отже, зіставляючи рівняння 1 з цими результатами, можна зробити висновок, що збільшення рівня перевищень ГДК ХСК зумовлює зменшення кута обертання не залежно від його знаку. А рівняння 2 доводить, що збільшення ХСК сприяє зменшенню величини кута обертання, взятого по модулю.

Альгологічні дослідження малих річок м. Чернівці та їх зв'язок з кіральними властивостями проліну. Максимальна загальна кількість клітин водоростей виявлена у пробах води, відібраних у р. Коровія нижче Придністрянської станції садівництва (варіант 7), де вона перевищує 5 млн. клітин на м². Така висока чисельність виявляється і у контролі автозаправного комплексу (варіант 6), оскільки він знаходиться нижче за течією цієї річки. Крім зазначених варіантів, кількість водоростей, що є вищою за 4 млн. клітин на м² зареєстрована у пробах води з контролів автозаправного комплексу та аварійного скиду ДКП «Чернівціводоканал” на р. Мольниця (варіант 1 та 4).

Виявлені види водоростей, які найчастіше зустрічаються у малих річках м. Чернівці. Зокрема, серед 20 досліджених точок моніторингу Navicula radiosa Kьtz виявлена у 9 випадках, Diatoma vulgare Bory у 8 випадках, Chlorella vulgaris Beijer, Frustulia rhomboides (Ehr.)D.T., Navicula directa (W. Sm.) Ralfs у 7 випадках. При цьому зазначені види належать до відділу Diatomaea, крім Chlorella vulgaris Beijer, що належить до відділу Chlorophycophyta.

Таблиця 2

Гідрохімічні показники проб води малих річок м. Чернівці, відібраних вище (контроль) та нижче (дослід) місця розміщення підприємств (n=4)

Точки моніторингу	СО2, мг/л	Вміст О2, мг/л	БСК5, мг/л	ХСК, мг/л
	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль	дослід	контроль	дослід
р. Мольниця
1. Автозаправний комплекс	35,0±3,50	37,5±3,75	9,5±1,20	9,1±1,15	2,4±0,32	2,2±0,31	32,0±4,87	36,5±6,20
2. Цегельний завод №3	16,5±3,52	17,5±2,91	1,7±0,22	1,4±0,16	1,4±0,40	0,6±0,06*	20,3±2,50	20,5±2,41
3. Гаражні кооперативи	17,5 ±2,91	18,5 ±1,85	1,4±0,16	5,8±1,20*	0,6±0,06	2,0±0,21*	20,5±2,41	20,5±2,50
4. ДКП «Чернівціводоканал» (аварійний скид)	10,5±1,80	14,5±1,82	2,0±0,21	1,2±0,18*	2,0±0,20	1,2±0,22*	6,6±1,32	43,2±6,42*
5. Чернівецький деревообробний комбінат	20,5±3,02	35,7±5,20*	6,9±1,52	0,9±0,12*	2,2±0,22	1,3±0,20*	22,5±3,04	27,0±0,90
р. Коровія
6. Автозаправний комплекс	13,7±1,91	15,5±2,22	1,9±0,22	1,5±0,21	0,6±0,08	0,2±0,03*	18,8±2,01	38,2±5,80*
7. Придністрянська станція садівництва	15,5±2,22	82,0±8,20*	1,8±0,24	1,5±0,21	0,6±0,10	4,4±0,60*	13,9±1,71	38,2±5,82*
р. Клокучка
8. ДКП «Чернівціводоканал» (ділянка зруйнованого каналізаційного колектора)	30,5±3,60	45,0±6,05	0,7±0,10	9,8±0,14*	3,1±0,40	1,6±0,22*	24,0±3,60	34,7±6,04
р. Шубранець
9. Чернівецький олійножировий комбінат	31,0±4,84	26,2±4,42	3,0±0,02	1,7±0,16*	1,8±0,20	0,8±0,15*	22,5±2,50	34,0±4,11*
10. МТК «Калинівський ринок»	29,0±3,30	58,0±7,60*	1,4±0,16	0,8±0,01*	2,0±0,20	0,8±0,14*	6,6±1,30	22,6±3,20*

* - наявність вірогідної різниці у пробах води в досліді порівняно з контролем (при Р =0,05); Виділене жирним. - перевищення ГДК.

Таблиця 3

Вплив гідрохімічних показників на кут обертання площини поляризованого світла ( л=450 нм ) та його зміну

Врахування напрямку кута	Рівняння покрокової регресії	Статистичний аналіз рівняння
Кут з відповідним знаком	Y= 0,932 - 0,860 X концентрація проліну - 0,255 X ГДК ХСК - 0,151 X рН (1)	R=0,92, R2=0,84, F(3,16)=28,46, P<0,05
Кут по модулю	Y= 0,191 + 0,963 Хконцентріція проліну - 0,18 ХХСК (2)	R=0,96, R2=0,93, F(2,17)=109,91, P<0,05
Зміна кута з відповідним знаком	?Y= 0,08 + 0,77Xконц ентрація проліну - 0,02Х СO2 - 0,16 ХО2 - 0,09Х БСК5 - 0,39Х ХСК - 0,04Хкоефіцієнт .забр (3)	R= 0,95, R2= 0,90, F(3,6)=19,68, p<0,05
Зміна кута по модулю	?Y= 0,124 + 0,94Xконцентрація проліну - 0,019Х СО2 - 0,08Х О2 - 0,19 ХБСК5 + 0,17Х ХСК + 0,12Х коеф забр (4)	R= 0,95, R2= 0,93, F(6,3)=6,94, p<0,05

Таблиця 4

Загальна кількість особин різних видів водоростей малих річок м. Чернівці у пробах води, відібраних вище (контроль) та нижче (дослід) місця розміщення підприємств

Точки моніторингу	Загальна чисельність водоростей, шт./м2
	контроль	дослід
1.Автозаправний комплекс	4550.000	460.000
2.Цегельний завод № 3	1920.000	1720.000
3.Гаражні кооперативи	1720.000	330.000
4. ДКП «Чернівціводоканал»(аварійний скид)	4940.000	510.000
5.Чернівецький деревообробний комбінат	260.000	170.000
6.Авотзаправний комплекс	5360.000	2155.000
7.Придністрянська станція садівництва	3065.000	5360.000
8.ДКП «Чернівціводоканал» (ділянка зруйнованого каналізаційного колектора)	140.000	3181.800
9.Чернівецький олійножировий комбінат	3041.000	1410.000
10.МТК «Калинівський ринок»	400.000	740.000

Зроблено окремий аналіз абсолютної кількості особин різних видів водоростей для точок моніторингу, де виявлено суттєвий рівень забруднення за сукупністю гідрохімічних показників. У пробах води, відібраних нижче Придністрянської станції садівництва, яка за рівнем забруднення займає перше місце в рейтингу, встановлено спалах чисельності такого індикатора сапробності, як Chlorella vulgaris Beijer.

Кількість особин даного виду виявилася максимальною в наших дослідженнях і перевищувала 4,5 млн. на м². У пробах води, відібраних нижче ділянки зруйнованого каналізаційного колектора ДКП „Чернівціводоканал” (варіант 8) зафіксовано велику чисельність водоростей Cladophora oligoclona Rabenh.

Проаналізована відносна кількість особин різних видів водоростей. Chlorella vulgaris Beijer і Cladophora oligoclona Rabenh виявилися домінантними у пробах води, відібраних нижче Придністрянської станції садівництва (варіант 7) та ділянки зруйнованого каналізаційного колектора ДКП „Чернівціводоканал” (варіант 8) відповідно.

У межах проведених нами альгологічних досліджень найбільше змінювався внесок у дослідних варіантах порівняно з контрольними відносної кількості особин такої водорості, як Chlorella vulgaris Beijer. Суттєві зміни відсотка особин цього виду під впливом скидів підприємств зареєстровано у чотирьох з десяти варіантів. При цьому скиди одних підприємств сприяють зростанню дольової частки цього виду, а інших - навпаки. Очевидно, даний вид по-різному реагує на природу забруднювачів. Види роду Cladophora виявилися досить чутливими до аварійних скидів і стоків каналізаційного колектора ДКП „Черніцвіводоканал”, що віддзеркалено у зміні їх дольового внеску в альгологічну структуру дослідних проб порівняно з контрольними (варіанти 4 та 8). До аварійного скиду ДКП „Чернівціводоканал” виявився чутливим Rhizoclonium hieroglyphicum (Ag.) Kьtz. У варіанті 4 його дольова частка у досліді зросла на 40 відсотків порівняно з контролем. Представник діатомових водоростей Navicula baciliformis Grьn виявляє реакцію на забруднювачі, що потрапляють у водойму з автозаправного комплексу (варіант 1), стоки з даного підприємства стимулюючи впливають на відсоткову долю даного виду.

Проаналізовано індекси сапробності та еколого-географічні особливості видів водоростей, виявлених у малих річках м. Чернівці, за Пантле-Букком в модифікації Сладечека. Встановлено лише 1 вид водоростей, що належить до альфамезосапробіонтів - Chlorella vulgaris Beijer і характеризується найбільшим у наших дослідженнях індексом сапробності - 3.0 (альфамезосапробіонт). Наступним видом за величиною індексу сапробності виявився є Diatoma vulgare Bory зі значенням індексу сапробності 2.4 (бета-альфамезосапробіонт). Дещо меншими значеннями, згідно з данимо індексом 2.0 (бетамезосапробіонти), володіють такі виявлені нами види, як: Diatomella balfouriana Grev, Navicula oblonga (Kьtz) Kьtz, Trachelomonas lismorensis.Playf.

Індикаторами чистих водойм у системі досліджуваних річок виступають Navicula cryptocephala Kьtz з індексом сапробності - 0.0 (ксеносапробіонт) та Rhoicosphenia curvata Kьtz - 0.4 (ксено-олігосапробіонт), зазначені види належать до відділу діатомових водоростей.

У дослідних пробах порівняно з контрольними різке підвищення такого альфа-мезосапробіонта, як Chlorella vulgaris Beijer виявлено нижче Придністрянської станції садівництва. На цій же дослідженій ділянці зареєстрована поява такого відсутного в контролі бета-альфамезосапробіонта, як Diatoma vulgare Bory. Поява у значній кількості клітин бетамезосапробіонту Navicula oblonga (Kьtz) Kьtz встановлена у пробах води нижче МТК „Калинівський ринок” за їхньої відсутності у контролі. Обидві точки моніторингу характеризуються високим рівнем забруднення встановленим за сукупністю гідрохімічних показників. На інших ділянках малих річок м. Чернівці, розміщених нижче підприємств, переважання видів індикаторів високого рівня сапробності порівняно з контролем не виявлено.

Види-індикатори чистих водойм Navicula cryptocephala Kьtz та Rhoicosphenia curvata (Kьtz) Grьn виявлені виключно у контрольних пробах варіантів аварійного скиду ДКП „Чернівціводоканал”, Придністрянської станції садівництва та олійножирового комбінату (варіанти 4, 7 та 9).

У наших дослідженнях виявлені випадки, коли види-індикатори з індексом сапробності 2.0 або близьким до нього переважали в контрольних пробах окремих варіантів порівняно з дослідними. Цим можна пояснити той факт, що зміна індексу сапробності в досліді відносно контролю в деяких варіантах мала від'ємне значення.

Наступним видом за величиною індексу сапробності (2,4) є Diatoma vulgare Bory , що належить до бета-альфамезосапробіонтів.

Збільшення індексу сапробності (табл. 5) в дослідних пробах води порівняно з контрольними зареєстровано в 3-х варіантах із 10-ти: нижче розміщення Придністрянської станції садівництва (варіант 7), МТК «Калинівський ринок» (варіант 10) та цегельного заводу №3 (варіант 2). При цьому в останній точці збільшення було надто мізерним, щоб його можна брати до уваги.

Таблиця 5

Індекс сапробності точок моніторингу (S) за Пантле-Букком у модифікації Сладечека

Точки моніторингу	S	Зміна показника відносно контролю, %
	контроль	дослід
1. Автозаправний комплекс	3	3	0
2. Цегельний завод №3	2,88	2,89	0,03
3. Гаражні кооперативи	2,91	1,6	-45
4. ДКП «Чернівціводоканал» (аварійний скид)	1,34	0,6	-55
5. Чернівецький деревообробний комбінат	1	1	0
6. Автозаправний комплекс	2,83	0,84	-70
7. Придністрянська станція садівництва	1,75	2,83	61
8. ДКП «Чернівціводоканал» (ділянка зруйнованого каналізаційного колектора)	2,4	1,47	-38
9. Чернівецький олійножировий комбінат	2,03	1,09	-46
10. МТК «Калинівський ринок»	0,88	1,07	21

Таблиця 6

Вплив альгологічних показників (X) на кут обертання площини поляризації світла (Y) та його зміну (Y)

Урахування напрямку кута	Рівняння покрокової регресії	Статистичний аналіз рівняння
Кут з відповідним знаком	Y= 0,105 - 1,39Xв8 + 0,34Х в26 + 2,22Х в25 - 2,04Х в12 - 0,36Х в10 - 0,24Xв29 + 0,14 Хв13 (5)	R= 0,94, R2= 0,90, F(7,12)=15,52, Р<0,05
Кут за модулем	Y= 0,09 + 0,65Xв8 (6)	R= 0,64, R2= 0,42, F(1,18)=13,15, Р<0,05
Зміна кута з відповідним знаком	?Y= -0,03 - 0,89Xв20 - 0,36Х в30 + 0,27 Хв22 + 0,22 Хв21 (7)	R= 0,96, R2= 0,93, F(4,5)=17,17, Р<0,05
Зміна кута за модулем	?Y= 0,13 - 0,88Xв20 - 0,38Xв26 + 0,21 Хв8 + 0,13 Хв25 + 0,27 Хв29 + 0,15Х загал .чис. - 0,11 Хв30 + 0,05 Хв31 (8)	R= 0,99, R2= 0,99, F(8,1)=1653E3, Р<0,05

Згідно з отриманим рівняння регресії (5) (табл. 6), нами встановлено, що знак кута обертання пробами води поляризованого світла з л=450 нм залежить від таксономічної належності водоростей: збільшення концентрації певних видів зелених водоростей сприяє збільшенню від'ємного кута, а діатомових - додатного. При цьому з числа зелених у рівняння увійшли такі види, як Chlorella vulgaris Beijer, Cladophora canalicularis (Roth) Kьtz, Cladophora globulina (Kьtz) Kьtz, Rhizoclonium hieroglyphicum (Ag.) Kьtz, а з числа діатомових - Nitzsсhia sigmoidea (Nitzsch.) W. Sm., Navicula viridula Kьtz.

При взятті значень кута обертання за модулем (6), у рівняння регресії увійшов лише один вид зелених водоростей Chlorella vulgaris Beijer, яка як і раніше було зазначено, володіє найбільшим індексом сапробності серед водоростей, що зустрічались у наших дослідженнях.

У рівняння регресії (7), яке описує зміну кута площини поляризації з відповідним знаком, увійшли два види водоростей, що належать до відділу діатомові, вплив решти видів, що увійшли у відповідне рівняння, виявилися недостовірними.

У рівняння регресії, що описує зміну кута площини поляризації за модулем (8), увійшли 5 видів діатомових водоростей (де 3 з них з від'ємним знаком біля в-коефіцієнтів) та 2 види зелених водоростей з позитивним знаком біля коефіцієнтів. Також у дане рівняння увійшов показник зміни чисельності водоростей з позитивним знаком, це свідчить про те, що чим більша зміна чисельності водоростей в досліді порівняно з контролем, тим більша зміна кута з модулем.

Встановлений достовірний кореляційний зв'язок між кількістю клітин Chlorella vulgaris Beijer та кутом обертання площини поляризованого світла з л=450 нм досліджуваними пробами води. При цьому, якщо кут взято з відповідним знаком, то кореляція між цими показниками від'ємна (r = - 0,69), а якщо за модулем, то позитивна (r = 0,65) (при р<0,05). Отже, це ще одне підтвердження того, що збільшення клітин цієї водорості сприяє збільшенню від'ємного кута обертання. При цьому це єдиний достовірний кореляційний зв'язок виявлений між кутом обертання поляризованого світла з л=450 нм та кількістю певного виду водоростей.

Біотестерні дослідження малих річок м.Чернівці та їх зв'язок з кіральними властивостями проліну. На рис. 4-6 подані результати біотестування за допомогою рослинних біотестерів, а на рис. 7 - 8 - тваринних. Проведена рейтингова оцінка отриманих результатів з точок моніторингу, як за усередненими значеннями кожного з біотестерів, так і за сукупністю тест-ознак усіх біотестерів. Встановлено, що за сукупністю рейтингових місць першу позицію у загальному рейтингу займає ділянка р. Коровія нижче Придністрянської станції садівництва (варіант 7). На другому місці виявилась ділянка р. Клокучка нижче зруйнованого каналізаційного колектора (варіант 8). Середньозважений рейтинг інших точок моніторингу виявився у два і більше разів меншим, ніж у зазначених точках. Найбільш чутливими до стоків підприємств виявилися тест-ознаки Lepidium sativum L. і Daphnia longispinа O.F. Mьller, рейтинг за тест-ознаками яких виявився найбільш контрастним при порівнянні варіантів.

Проведено кореляційний аналіз між значенням тест-ознак видів, які зазнавали експозиції у досліджуваних пробах води, та кутом обертання останніми площини поляризованого світла л=450 нм. Достовірні кореляційні залежності встановлені лише із приростом корінців ряски малої та кількістю абортивних яєць Ceriodaphnia affinis Liljeborg.

Таблиця 7

Коефіцієнти парної кореляції (r) між кутом обертання площини поляризації та показниками біотестерів

Значення кута	Показники біотестерів	r
Абсолютні значення кута	Приріст к-ті корінців ряски малої (без корінців) (1)	0,49*
Різниця кута відносно контролю	Приріст к-ті корінців ряски малої (з корінцями) (2)	-0,57
Різниця кута відносно контролю	Кількість самок з абортивними яйцями Ceriodaphnia affinis Liljeborg. (3)	0,51
Різниця кута відносно контролю (за модулем)	Приріст к-ті корінців ряски малої (з корінцями) (4)	-0,76*
Різниця кута відносно контролю (за модулем)	Кількість самок з абортивними яйцями Ceriodaphnia affinis Liljeborg. (5)	0,84*

Примітка. * - значення r достовірне при Р<0,05.

У цілому приріст кількості корінців ряски малої (закладеної без корінців) більший від позитивних значень кута, ніж за від'ємних, що видно з кореляційної залежності 1 в таблиці 7. Кореляційні залежності 2 та 3 виявилися недостовірними. Чим більше змінюється кут обертання пробами води площини поляризованого світла в досліді порівняно з контролем (за модулем), тим менший показник проросту кількості корінців (кореляційні залежність 4).

Збільшення кількості самок Ceriodaphnia affinis Liljeborg. з абортивними яйцями в досліді порівняно з контролем відбувається на тлі збільшення зміни значень кута обертання відносно контролю (за модулем), про що свідчить кореляційна залежність 5.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання проблеми діагностування стану річкових екосистем шляхом моніторингу кіральних показників води за оптимальної довжини хвилі для L-проліну.

1. Установлено, що довжина хвилі 450 нм найбільш оптимальна для дослідження обертальних властивостей водних розчинів проліну.

2. На прикладі L-проліну експериментально доведено факт зміни кіральних властивостей водних розчинів амінокислот (аж до зміни знака кута обертання) після утворення комплексів з органічними сполуками.

3. Показано, що відносно чисті (контрольні) ділянки малих річок м.Чернівці відрізняються за кіральними властивостями води: одні з них (де переважає L-форма проліну) характеризуються від'ємним кутом обертання поляризованого світла з л= 450 нм, інші (де переважають L-форми правообертаючих амінокислот) - додатним. Частота трапляння контрольних ділянок річок з ліво- та правообертаючими оптичними властивостями води однакова. При цьому максимальні значення кутів обертання L-проліну відповідають концентраціям 1,52 та 0,56 г/л.

Уперше встановлені значні зміни поляризаційних властивостей проб води, досліджених при л=450 нм, під впливом стічних вод підприємств. Показано, що значення кута обертання поляризованого світла за цієї довжини хвилі в досліді зменшується порівняно зі значенням у контролі, або знак кута змінюється на протилежний.

4. Установлено, що чим більший рівень перевищень ГДК ХСК, тим менше значення кутів обертання поляризованого світла пробами води незалежно від знака. А збільшення ХСК сприяє зменшенню величини кута обертання, взятого за модулем.

5. Уперше доведено, що збільшення у пробах води кількості зелених водоростей зумовлює від'ємний кут обертання площини поляризації світла, що свідчить про наявність у воді L-проліну. А за присутності у воді діатомових водоростей кут обертання набуває додатних значень. На прояв зазначених закономірностей серед зелених водоростей визначальний вплив мають Chlorella vulgaris Beijer, Cladophora canalicularis (Roth) Kьtz, Cladophora globulina (Kьtz) Kьtz, Rhizoclonium hieroglyphicum (Ag.) Kьtz, а серед діатомових - Nitzsсhia sigmoidea (Nitzsch.)W.Sm, Navicula viridula Kьtz.

6. Серед досліджених показників видів-біотестерів достовірну кореляцію зі зміною кута обертання поляризованого світла з л= 450 нм у досліді відносно контролю виявляє зміна кількості самок з абортивними яйцями Ceriodaphnia affinis Liljeborg., а від'ємну - зміна приросту кількості корінців у ряски малої при експозиції їх у відповідних пробах води.

каральний річка пролін забруднення

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Грицюк С.Б. Оценка токсичности сточных вод различных загрязнителей малых рек г. Черновцы (с помощью биотестов на Daphnia longispina O.F. Mьller) / С.Б. Грицюк, С.С. Руденко // Гидробиол. журн. - 2005. - Т. 41, № 3. - С. 81 - 88. (Дисертантом проведено дослідження та аналіз отриманих даних і підготовлено матеріал до друку).

2. Руденко С.С. Оцінка впливу стічних вод на стан малих річок м. Чернівці методом біотестування / С.С. Руденко, С.Б. Грицюк // Гидробиол. журн. - 2008. - Т. 44, № 6. - С. З - 15. (Дисертантом проведено оцінку якості води, оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

3. Guminetskiy S.G. Optical methods of estimating proline concentration in natural biologic environments / S.G. Guminetskiy, S.S. Rudenko, S.B. Grichuk [et al.]. // Proc. SPIE. - 2009. - Vol. 7388. - P. 1-8. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження і підготовлено матеріал до друку).

4. Руденко С.С. Біотестування малих річок м. Чернівці з використанням ряски малої (Lemna minor L.) / С.С. Руденко, С.Б. Грицюк // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 298, - Біологія. - Чернівці: Рута. - 2006. - С. 155 - 159. (Дисертантом проведено біоіндикаційну оцінку якості води, оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

5. Руденко С.С. Застосування кіральних властивостей проліну для біотестування якості води / С.С. Руденко, С.Б. Грицюк // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 417, - Біологія., Чернівці: Рута. - 2008. - С. 331 - 338. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження і підготовлено матеріал до друку).

6. Грицюк С.Б. Біоіндикація малих річок за допомогою Cerodaphna affinis L./ С.Б. Грицюк //Матеріали ІV Міжнародної науково-технічної конференції [Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону «ЕЕП КЄ 2007»] (Івано-Франківськ, 22-25 травня 2007р.) // Івано-Франківськ: Наукові вісті. - 2007 - С. 90 - 95.

7. Грицюк С.Б. Гідрохімічні дослідження малих річкових екосистем м. Чернівці / С.Б. Грицюк, Н.С. Хорбут // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції «Наукові дослідження - теорія та експеримент - 2006 р.» - Полтава: Інтерграфіка, - 2006. - С. 38 - 44.

8. Дячук І.М. Біоіндикація малих річок за допомогою Cerodaphna affinis L./ І.М. Дячук, С.Б. Грицюк // Матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції «Екологічна безпека довкілля. Проблеми та шляхи вирішення» (Ужгород, 12-14 квітня 2006 р.) - Ужгород: видавництво УжНУ, 2006. - С. 32.

9. Грицюк С.Б. Дослідження біоіндикаційних можливостей ряски малої (Lemna minor L.) для оцінки антропогенного впливу забруднювачів річкових екосистем / С.Б. Грицюк, Н.С. Хорбут // Актуальні проблеми забруднення довкілля: зб. наук. праць СумДПУ. - Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2004. - С. 64 - 67.

10. Грицюк С.Б. Біоіндикація малих річок та озер за допомогою ряски малої (Lemna minor L.) / С.Б. Грицюк, Н.С. Хорбут // Матеріали ІІ Міжнародної конференції «Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти» (Львів, 18-21 серпня 2004 р.) - Львів: Сполом, 2004. - С. 317.

11. Грицюк С.Б. Порівняльний аналіз біоіндикаційних можливостей Daphnia Magna Straus та D. longispina O.F. Muller / С.Б. Грицюк, Н.С. Хорбут // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (Київ, 13-15 травня 2002 р.) - К.: КНУ КП, 2002. - С. 66 - 67.

Размещено на Allbest.ru