Хвороби серця людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут заочного і дистанційного навчання

Кафедра екології

Курсова робота

з дисципліни: «Екологія людини»

на тему:

Хвороби серця людини

Виконала: Касім О.І.

студентка 401 групи ІЕБ

Перевірив: Падун А.О.

доцент кафедри екології

Київ 2013



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Загальні відомості про серце люди

1.1 Будова серця

1.2 Кровообіг

1.3 Цикл роботи серця

2. Фактори, що впливають на нормальне функціонування серцево-судинної системи

2.1 Здоровий спосіб життя

2.2 Правильне харчування

2.3 Забруднене довкілля - як фактор захворювання серця

3. Основні симптоми захворювання серця

4. Види захворювань

4.1 Аритмії

4.2 Вроджена вада серця

4.3 Придбана вада серця

4.4 Гіпертонія

4.5 Ішемічна хвороба серця

4.6 Ревматичні хвороби серця

4.7 Серцева недостатність

4.8 Міокардит

4.9 Ендокардит

4.10 Стенокардія

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Об'єктом дослідження є серце людини, а предметом - захворювання серця.

Серце людини - найважливіший орган, нормальна робота якого визначає здоров'я організму. Дотримання його правильного функціонування є одним із завдань, яке залишається завжди актуальним, адже, серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Тому при захворюваннях серця порушується функціональна діяльність усього організму, знижується працездатність, наступає передчасна старість.

Метою моєї роботи є з'ясувати симптоми захворювання серця та проаналізувати фактори, які впливають на порушення роботи серця та порушень його фізіології, щоб запобігти та правильно і вчасно лікувати найголовніший м'язовий орган організму.



1. Загальні відомості про серце людини

Серце -- порожнистий м'язовий орган, який відіграє роль біологічного насоса, що ритмічно нагнітає кров у судини великого й малого кіл кровообігу. Воно починає свою роботу в період внутрішньоутробного розвитку й не припиняє її впродовж усього життя людини. За 1 хвилину серце проганяє 4-5 л крові, а за добу -- понад 7 тис. л. Під час важкого фізичного навантаження об'єм крові, який перекачується за хвилину, зростає у 3-4 рази. За все життя серце людини може перекачати близько 150 млн. л крові. Завдяки роботі серця процес кровообігу, що забезпечує життєво важливі функції організму, безперервний і постійний.

Серце розташоване у грудній клітці за грудниною, між легенями (ближче до лівої). Його розмір відповідає кисті, стиснутій у кулак, а маса становить близько 300 г. Серцевий м'яз (міокард), утворений особливою поперечносмугастою м'язовою тканиною, має здатність скорочуватися автоматично, тобто незалежно від нашої волі. Серце вкриває еластична оболонка (перикард), яку називають також серцевою сумкою. Вертикальною перегородкою воно розділене на дві половини - праву та ліву. У кожній з них є по дві камери - передсердя (верхня камера) і шлуночок (нижня). Товщина їхніх стінок різна й залежить від сили скорочень. У лівому шлуночку вона становить 10-15 мм, у правому 5-8 мм, у передсердях 2-3 мм. Біля вхідного й вихідного отвору кожного шлуночка розташовані серцеві клапани, завдяки яким кров тече в один бік - з передсердь у шлуночки (стулкові клапани), а з них - в аорту й легеневу артерію (півмісяцеві клапани). Серцевий м'яз забезпечується кров'ю із судин, що відходять від дуги аорти відразу, як вона виходить із лівого шлуночка. Усі разом вони нагадують корону (вінець), тому називаються коронарними, або вінцевими.



1.1 Будова серця

Серце -- порожнистий м'язовий орган. Складається із чотирьох камер: двох передсердь і двох шлуночків. Ліва і права частини серця розділені суцільною перетинкою. Між передсердями і шлуночками знаходяться передсердно-шлуночкові отвори (клапани): двостулковий -- в лівій половині і тристулковий -- в правій половині серця, півмісяцеві клапани -- на виході аорти з лівого шлуночка і легеневої артерії з правого шлуночка. Стінки серця утворені трьома оболонками. Внутрішня оболонка називається ендокардом, середня м'язова -- міокардом і зовнішня -- епікардом.

Зовні серце оточене еластичним мішком -- перикардом, який оберігає серце від перерозтягування при заповненні його кров'ю. За величиною серце кожної людини приблизно відповідає її кулакові, а за формою нагадує конус. Верхівка серця направлена вниз вліво і вперед. Основа серця направлена вверх і назад до хребта. Його довга вісь від верхівки до основи дорівнює 12-13 см. Поперечний розмір -- 9-10 см, а розмір в сагітальному, передньо-задньому напрямку -- 6-7 см./Маса серця у дорослих чоловіків близько 300, у жінок -- 220 г. Загальний об'єм серця у чоловіків дорівнює 700-900, у жінок -- 500-600 мл. Кровопостачання серця здійснюється через вінцеві артерії, які починаються біля виходу аорти.

Особливістю кровопостачання серця є те, що кров в його судинах пульсує. При скороченні серцевого м'яза артерії, які знаходяться в його товщі, стискуються. До того ж надходженню артеріальної крові у вінцеві (серцеві) артерії заважають півмісяцеві клапани, які прикривають вхідні отвори артерій. Таким чином, в товщу серцевого м'яза кров надходить тільки під час розслаблення серця. У спокійному стані у вінцеві артерії надходить близько 250 мл крові за 1 хв. При фізичній роботі кровопостачання серця може зростати до 1000 мл за 1 хв (додаток 1).



1.2 Кровообіг

Кровообіг відбувається за двома основними шляхами, званими колами: малим і великим колами кровообігу.

Малим колом кров циркулює через легені. Рух крові цим колом починається зі скорочення правого передсердя, після чого кров надходить у правий шлуночок серця, скорочення якого штовхає кров в легеневий стовбур. Циркуляція крові в цьому напрямку регулюється передсердно-шлуночковою перегородкою і двома клапанами: тристулковим (між правим передсердям і правим шлуночком), що запобігає поверненню крові в передсердя, і клапаном легеневої артерії, що запобігає поверненню крові з легеневого стовбура в правий шлуночок. Легеневий стовбур розгалужується до мережі легеневих капілярів, де кров насичується киснем шляхом вентиляції легень. Потім кров через легеневі вени повертається з легенів у ліве передсердя.

Велике коло кровообігу постачає насичену киснем кров до органів та тканин. Ліве передсердя скорочується одночасно з правим і штовхає кров в лівий шлуночок. З лівого шлуночка кров надходить в аорту. Аорта розгалужується на артерії і артеріоли.

Таким чином, кров рухається великим колом кровообігу від лівого шлуночка до правого передсердя, а потім малим колом кровообігу від правого шлуночка до лівого передсердя.

1.3 Цикл роботи серця

Здорове серце ритмічно і без перерв стискається і розтискається. В одному циклі роботи серця розрізняють три фази:

1. Наповнені кров'ю передсердя скорочуються. При цьому кров через відкриті клапани нагнітається в шлуночки серця (вони в цей час залишаються в стані розслаблення). Скорочення передсердь починається з місця впадання в нього вен, тому гирла їх стислі і потрапити назад у вени кров не може.

2. Відбувається скорочення шлуночків з одночасним розслабленням передсердь. Тристулкові і двостулкові клапани, що відокремлюють передсердя від шлуночків, піднімаються, закриваються і перешкоджають поверненню крові в передсердя, а аортальний і легеневий клапани відкриваються. Скорочення шлуночків нагнітає кров в аорту і легеневу артерію.

3. Пауза (діастола) - це розслаблення серця, або короткий період його відпочинку. Під час паузи з вен кров самопливом притікає до предсердь. Один цикл роботи серця триває близько 0,85 сек., З яких на час скорочення передсердь доводиться тільки 0,11 сек., на час скорочення шлуночків 0,32 сек., І найдовший - період відпочинку, що триває 0,4 сек. Серце дорослої людини, що знаходиться в спокої, працює в системі близько 70 циклів на хвилину (додаток 2).



2. Фактори, що впливають на виникнення хвороб серця

Серед основних факторів, що впливають на виникнення хвороб серця, виділяють: нераціональне живлення, малорухомий спосіб життя і інтоксикації нікотином, алкоголем. Також виділяється ще цілий ряд чинників, що впливають на розвиток хронічних хвороб, - глобалізація, урбанізація і старіння населення. Іншими визначальними чинниками для серцево-судинних захворювань є фінансова малозабезпеченість і стрес.

Нездоровий спосіб життя, стреси і безграмотне харчування призводять до того, що вже після 30-ти років кожен четвертий, а після 60-ти - кожна друга людина страждає від підвищеного тиску. Якщо ж його "вдало" поєднувати з курінням і ожирінням, то ризик заробити артеріальну гіпертонію, а як наслідок - інфаркт або інсульт, збільшується в сім разів. Тому думати про своє сердечку краще починати завчасно, коли кордон сакраментального "бальзаківського" віку ще далеко.

2.1 Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя і усвідомлення можливої небезпеки можуть запобігти багатьом проблемам. Здоровий спосіб життя, як правило, включає повноцінне харчування, заняття фізичними вправами та дотримання правил безпеки, що ввійшли у звичай.

Ключ до здоров'я та безпеки полягає в профілактиці. Завдяки здоровому способу життя можна запобігти багатьом захворюванням.

Якщо ми подбаємо про своє здоров'я вже зараз, в майбутньому ви від цього лише виграєте. Звичайні щоденні дії: приймання їжі, заняття фізичними вправами, відпочинок, робота і сон є основними компонентами здорового способу життя. І лише від нас самих залежить втілити це в життя.

Здоровий спосіб життя розпочинається із здорового харчування. Правильна дієта являє собою збалансоване харчування, яке забезпечує функціонування, ріст, розвиток і відновлення організму людини.

Дослідження показали, що фізичні вправи благотворно впливають на серце, легені, кровоносні судини та м'язову систему і сприяють профілактиці розвитку серцево-судинних захворювань, тощо. Тренуйте свою серцево-судинну систему, це допоможе вам:

· справлятися з стресовими ситуаціями;

· підтримувати нормальну вагу;

· протистояти інфекціям;

· підвищити самооцінку;

· поліпшити сон.

За останні кілька десятиліть небезпека паління стала загальновідомою. Паління є одним з факторів виникнення серцевих та легеневих захворювань, раку легень.

З віком серед чоловіків поширеність цієї шкідливої звички істотно зменшується від 52% у 18-24 роки до 31% у 55-64 роки переважно внаслідок погіршення стану здоров'я та виникнення захворювань. Серед жінок найбільша поширеність куріння (28%) у віковій групі 25-34 роки, а в подальшому частота його також знижується.

За даними 25-річного моніторування епідеміологічної ситуації серед чоловіків поширеність цієї шкідливої звички зменшилась від 50 до 45%. При цьому середня кількість викурених за день цигарок залишається незмінною і досить високою (15,3±0,4 за добу)

Людина, яка ніколи не палила або припинила палити, захищає себе від багатьох потенційних захворювань. Існує багато програм, які сприяють відмовленню від цієї шкідливої звички.

2.2 Правильне харчування

Практично всі харчові продукти самі по собі володіють лікувальними властивостями, і в багатьох випадках правильний підбір продуктів дозволяє повністю відмовитися від ліків. І навпаки, нераціональне харчування може ускладнити перебіг хвороби, негативно вплинути на весь хід лікування, спровокувати рецидив. Крім того, дуже часто лікарські речовини, взаємодіючи з різними компонентами їжі, утворюють міцні з'єднання, які або погано всмоктуються, або зовсім не дозволяють лікам надавати свою дію на організм.

"Механізм" серцевих хвороб відомий, і є суто хімічним "отруєнням" організму певними речовинами, які надходять з продуктами харчування. Уникнути попадання в організм цих речовин або, вже коли це сталося, вивести або нейтралізувати їх - ось мета лікувального харчування.

Незалежний фактор розповсюдження артеріальної гіпертонії - натрій . Він перешкоджає висновку рідини, іншими словами - сприяє скупчування її в організмі. Кров розріджується, збільшуючись в обсязі, "ганяти" який серцю стає важко. Цим шкідливим натрієм багаті багато продуктів, але основний його джерело - харчова сіль.

Нездорова любов до солоненького - біда всього людства. Разом з цивілізацією прийшли нові способи приготування їжі - маринади, консерви, соління. Люди вживають сіль в три рази більше, ніж необхідно. Людина має споживати 5 г солі на день - це чайна ложка без верху. А люди з'їдають 12, а то й усі 20 г солі на день. Не дивно, що підвищується тиск.

Обмеження солі дуже важливо для "сердечників". Та й самі вони помічають, що навіть зайвий шматочок оселедця може призвести до погіршення стану. Тому дуже важливі для хворих продукти, багаті елементами, "які борються" з натрієм, - калієм і магнієм. Багато калію містять какао, мигдаль, арахіс, горох, картоплю, зелену цибулю, родзинки, персики, абрикоси, агрус, смородина, короп. Магнієм багаті: гречка, пшоно, пшеничні висівки, яблука, шипшина, капуста, томати, сухофрукти. Оскільки шкідлива не сама по собі сіль (як ви пам'ятаєте, вона лише сприяє утриманню в організмі зайвої води) - в арсеналі "сердечників" є різні сечогінні засоби, що виводять цю зайву воду.

Інше джерело" сердечних бід "- холестерин . Його дія на кров'яні судини подібно осідання вапна на водопровідних трубах. Ці "вапняні" відкладення поступово звужують трубочки судин. Прокачувати крізь них кров серця стає дедалі важче, воно працює в нездоровому, посиленому режимі.

2.3 Забруднене довкілля як фактор захворювання серця

Аналізуючи динаміку забруднення навколишнього середовища України було встановлено, що протягом останнього десятиріччя, рівні забрудненості кожного шкідливого компонента інтенсивно зростали. Інтенсивність дії деяких факторів збільшилась (забруднення отрутохімікатами, нітритами, нітратами, зросли рівні шуму), а деяких не змінилась (значна частина шкідливих викидів промислових підприємств і транспорту в атмосферне повітря).

Встановлено, що в цілому антропогенні фактори забруднення навколишнього середовища в середньому на 82,6% обумовлюють захворюваність ішемічною хворобою серця. Отримані досить високі множинні коефіцієнти кореляції (від 0,88+0,05 до 0,93+0,03), які свідчать про силу взаємозв'язку між факторами оточуючого середовища та показниками здоров'я. Враховуючи результати досліджень можна стверджувати, що на динаміку захворюваності ішемічною хворобою серця суттєво впливають антропогенні фактори навколишнього середовища. Дія цих чисельних факторів не ізольована, їх поєднаний вплив приводить до взаємопотенціювання.



3. Основні симптоми захворювання серця

Виникнення і перебіг хвороб серця тісно пов'язані з наявністю чинників ризику, основними серед яких є:

· Підвищений артеріальний тиск;

· Порушення ліпідного обміну;

· Надлишкова маса тіла;

· Нездоровий спосіб життя:

· Тютюнопаління;

· Нераціональне харчування;

· Зловживання алкоголем;

· Недостатня фізична активність.

· Шкідливі фактори:

· Психоемоційні перевантаження;

· Шкідливе довкілля на виробництві та в побуті.

Незважаючи на широкий спектр захворювань серця, що спричинені певними чинниками, основні їх симптоми в загальному між собою схожі.

Тахікардія - різке прискорення серцевих скорочень (200 уд і більше). Тахікардія компенсує недостатність кровообігу.

Задишка - часте, затруднене дихання, яке компенсує серцеву недостатність. Спочатку задишка з'являється при фізичних навантаженнях, потім у стані спокою, при розмові, після прийому їжі. Задишка є наслідком накопичення у крові недоокислених продуктів обміну (особливо СО2), які подразнюють дихальний центр. (Задишка є причиною застою крові в легенях внаслідок недостатності лівого шлуночка).

Аритмія - відхилення в ритмі серця (причиною є ураження міокарду, провідної системи серця).

Болі - локалізуються за грудиною по всій проекції серця та розповсюджуються під ліву лопатку, в шию і ліву руку. Можуть мати ниючий, давлячий, стискуючий, пекучий, щемлячий характер.

Серцева недостатність виникає при ішемії і вадах серця. При ослаблені роботи лівого шлуночка виникає застій крові в малому колі кровообігу (набряки на ногах, набряки в легенях). Ослаблення правого шлуночка супроводжується застійними явищами в великому колі кровообігу, перш за все в печінці, нирках, шлунково-кишковому тракті, головному мозку.

захворювання фізіологія серцевий судинний



4. Види захворювань

4.1 Аритмії

Аритмії серця - це сукупність порушень серцевого ритму, різних за своєю причиною, механізму, клінічних проявів і прогнозу. Аритмії виявляються не тільки при органічному ураженні серця (інфаркт міокарда, вади серця і т.д.), але і при порушенні функції вегетативної нервової системи, зміні водно-сольового балансу, інтоксикацій. Аритмії можуть спостерігатися і у цілком здорових людей на тлі вираженої перевтоми, застуди, після прийому алкогольних напоїв.

Багато порушень ритму серця можуть не відчуватися пацієнтом і не призводять до яких-небудь наслідків (синусова тахікардія, передсердна екстрасистолія), і частіше свідчать про будь-яку позасердечну патологію (наприклад, підвищена функція щитовидної залози). Найбільш небезпечними є шлуночкові тахікардії, які можуть стати безпосередньою причиною раптової серцевої смерті (у 83% випадків). Не менш небезпечними для життя можуть бути і брадикардії, особливо, АВ-блокади, що супроводжуються раптовими короткочасними втратами свідомості. За даними статистики вони стають причиною раптової серцевої смерті в 17% випадків.

Отже, аритмії - це порушення ритму серця, які супроводжуються: - ураженням пульсу (менше 60 ударів за хвилину)

- брадикардією (bradi - рідкий);

- прискоренням пульсу (більше 100 в хвилину) - тахікардією (tahi - частий);- нерегулярністю серцевих скорочень;

Основні види брадикардії:

- синдром слабкості синусового вузла;

- атріовентрикулярна блокада (частіше говорять АВ-блокада).Основні види тахікардії:

- фібриляція передсердій (миготлива аритмія);

- шлуночкова тахікардія;

- суправентрикулярні (надшлуночкові) тахікардії.

Причини виникнення аритмії:

- ендокринні порушення: підвищення в крові рівня гормонів щитовидної залози (тиреотоксикоз) та наднирників (адреналін), падіння рівня цукру в крові;- порушення водно - сольового обміну (зміна рівня калію, натрію, кальцію, магнію в крові);

- порушення кислотно-лужного балансу (зміна рівня кисню і вуглекислого газу в крові);

- інтоксикації (алкоголь, куріння, наркотики, побічні дії ліків);

- атеросклероз;

- вади серця;

- серцева недостатність.

Методи діагностики аритмій:

- електрокардіографія, у тому числі транстелефонна (дистанційна) ЕКГ;

- добове моніторування ЕКГ за Холтером;

- внутрішньосерцеве електрофізіологічне дослідження.

Види лікування:

- медикаментозне;

- хірургічне (установлення електрокардіостимулятора, катетерна деструкція).Лікування аритмій призначає тільки лікар, залежно від виду та тяжкості аритмії! Самолікування не допустимо! Проведення антиаритмічної терапії вимагає частого ЕКГ-контролю, особливо в період підбору препарату [6].

4.2 Вроджена вада серця

Вроджені вади серця виникли внутрішньоутробно, до народження дитини, анатомічні дефекти серця, його клапанного апарату або його судин. Ці дефекти можуть зустрічатися ізольовано або в поєднанні один з одним.

Вроджена вада серця може виявлятися відразу після народження дитини або протікати приховано. Вроджені вади серця зустрічаються з частотою 6-8 випадків на кожну тисячу пологів. Вони посідають перше місце по смертності новонароджених і дітей першого року життя.

Причини вроджених вад серця - несприятливі дії факторів зовнішнього середовища під час вагітності матері (іонізуюче випромінювання), вживання вагітною жінкою алкоголю, деяких ліків, що застосовуються при лікуванні пухлин, ревматичних захворювань, перенесені під час вагітності інфекції (краснуха, вітрянка, цитомегаловірусна інфекція). Спадкова природа вад серця не доведена. Збільшується частота вроджених вад серця у дитини, якщо мати народжує після 35 років. Останнім часом доведена роль і здоров'я батька. Вроджена вада серця формується у плода на 2-8-му тижні розвитку. Існує більше 100 різних вроджених вад серця.

Вада серця у немовлят зазвичай розпізнається лікарями і в грудному віці, так як ознаки вади серця досить виразні: це, перш за все, шуми, які вислуховуються у малюка над серцем, і синюшність шкірного покриву. Але навіть якщо цих ознак не має, професійний фахівець-кардіолог може поставити діагноз вроджена вада серця, керуючись іншими симптомами.

Перебіг захворювання може бути різним. При деяких особливо важких формах вади серця нерідкий, на жаль, і летальний результат. В інших випадках вада серця може ніяк не виявляти себе протягом усього життя хворого. Частіше всього хворі, що страждають вродженою вадою серця, відстають у розвитку від однолітків, у них трохи знижені працездатність, а також опірність організму, тому вони частіше хворіють усіма можливими інфекційними захворюваннями.

Лікується вада серця найчастіше оперативним шляхом. Але операція виявляється дієвою лише в тому випадку, якщо її роблять вчасно, тобто в тій стадії вади серця, коли вона ще не призвела до незворотних змін у внутрішніх органах, особливо у легеневих кровоносних судинах. Саме тому настільки важливо одержати дані про ваду серця у дитини ще до її народження. У тому випадку, коли операція проводиться негайно після народження, шанси дитини на повноцінне здорове життя збільшуються в багато разів.

4.3 Придбана вада серця

Крім вродженої вади серця зустрічається придбана вада серця. Придбана вада серця розвивається вже після народження і є результатом поразки клапанів або перегородок камер серця при різних захворюваннях, найчастіше в результаті ревматизму.

Види:

· зміна форми клапана, зморщування його стулок. У результаті цієї зміни клапани серця не можуть повністю закрити отвори між камерами серця. Через таке розщеплення частина крові перетікає назад, в ті відділи серця, з яких вона надійшла. Це створює додаткове навантаження на серце, збільшує його масу, і веде до стомлення серця. Такий варіант придбаної вади серця називається недостатністю клапана.

· ураження клапана серця зі зрощенням його стулок. Це веде до звуження отвору між камерами серця, що теж заважає нормальному кровотоку, частково перекриваючи його. Така вада серця називається стенозом.

Якщо два типи придбаної вади серця - недостатність клапана і стеноз - вражають серцево-судинну систему одночасно, говорять про комбіновану ваду серця. Хворий вадою серця може практично не помічати свого захворювання, тому що резервні можливості серця величезні, і компенсують роботу ураженого відділу за рахунок посиленої роботи інших відділів серця. У цих випадках, які називаються компенсованою вадою серця, ознаки захворювання може виявити тільки кардіолог: це характерні серцеві шуми, зміна тонів серця і його розмірів. Але можливості людського серця не безмежні, і прогресування хвороби призводить до виснаження резервів і розвитку серцевої недостатності.

Якщо консервативне лікування не дає результатів, кардіолог може направити хворого на операцію. Оперативне втручання при ваді серця часто дає прекрасні результати, позбавляючи хворого не тільки від наслідків вади серця, а й усуваючи саму ваду.

4.4 Гіпертонія

Її вплив на серцево-судинну систему пов'язано з тим, що порушення кровотоку при високому артеріальному тиску,відбуваються у всіх кровеносних судинах людського організму.

Гіпертонія - спадкове захворювання, особливо часто зустрічається у найближчих родичів (діти, брати, сестри). Головний симптом гіпертонічної хвороби, як зрозуміло з назви, - це підвищений артеріальний тиск. А підвищений тиск небезпечний тим, що він дає надлишкове навантаження на всі системи організму, особливо на так звані органи-мішені. До них відносяться головний мозок, серце, судини, нирки, сітківка ока, нервова система. Пусковий механізм розвитку гіпертонічної хвороби - нервовий. Особливості нервово-психічних реакцій хворого гіпертонією людини такі, що звичайний для більшості людей підйом тиску при сильному нервовому напруженні у нього виникає при самих незначних ситуаціях, а після виходу з них тиск не опускається до нормального рівня. Більш того, організм хворого починає сприймати підвищений тиск як норму і прагнути зберегти тиск на цьому рівні. Після чергового періоду нервово-психічного збудження тиск підвищується знову. У класифікації гіпертонії виділяють різні ступені гіпертонічної хвороби.

Якщо при легкому ступені гіпертонії достатньо привести в норму тиск, то більш важкі мірою відрізняються патологічними процесами в органах-мішенях, можуть ускладнюватися гіпертонічними кризами і потребують медикаментозного лікування.

Лікування при гіпертонії може призначати тільки лікар-кардіолог, виходячи зі стадії захворювання, особливостей його розвитку і т.д. Найчастіше лікування проводиться постійно навіть після нормалізації тиску, тобто потрібна підтримуюча терапія. Крім того, при гіпертонічній хворобі особливо важливий спосіб життя самого хворого і точність його проходження рекомендацій кардіолога. Для того, щоб уникнути ускладнень гіпертонічної хвороби, хворий має уважно підійти до змін у своєму раціоні. Це особливо важливо у відношенні кухонної солі, споживання якої не повинно перевищувати 6 грамів на добу. Крім того, рекомендується обмеження жирної, гострої їжі, виключення або різке обмеження алкоголю, заборона куріння. Важливі також сприятлива психологічна обстановка в сім'ї і на роботі, помірні і приємні хворому фізичні навантаження, особливо на свіжому повітрі.

4.5 Ішемічна хвороба серця

Ішемічна хвороба серця (ІХС) - кисневе голодування серця, що виникає через звуження чи закупорки коронарних артерій. В результаті цього процесу проходження крові через них утруднене і серцевий м'яз не отримує необхідної кількості кисню і поживних речовин. У ішемічну хворобу серця входить ряд синдромів:- стенокардія;- інфаркт міокарда;

- аритмії серця;

- серцева недостатність.

Стенокардія проявляється в сильній загрудинній болі при стресі, фізичному навантаженні, переїданні або виходу на холод.

Інфаркт міокарда - серйозне ускладнення ішемічної хвороби серця, при якому закупорка коронарної артерії викликає омертвіння ділянки серцевого м'яза - некроз. Зупинка серця - раптова серцева смерть, викликана різким зменшенням кількості крові, що поставляється серцю. Тільки негайні реанімаційні заходи можуть у цьому разі повернути хворого до життя.

Хронічна серцева недостатність розвивається при відсутності правильного лікування ішемічної хвороби серця. Постійне кисневе голодування серцевого м'яза призводить до порушення його діяльності і до недостатнього кровопостачання життєво важливих органів.

Причиною ішемічної хвороби серця є звуження просвіту і закупорка коронарних судин внаслідок утворення на внутрішніх стінках судин атеросклеротичних бляшок. При незначному звуження просвіту коронарних судин ішемічна хвороба серця проявляється загрудинними болями (стенокардія). Руйнування бляшки призводить до того, що уламки закупорюють звужені судини, утворюються тромби, які викликають омертвіння - некроз - ділянки серцевого м'яза, тобто інфаркт міокарда. Запалення коронарних судин або їх спазм може бути причиною порушення коронарного кровопостачання. Крім того, згадані вище причини ішемічної хвороби серця можуть бути в свою чергу спровоковані артеріальною гіпертензією, курінням, ожирінням, гормональними дисфункціями і т.д.

Порушення серцевих функцій після обширного інфаркту і при важкій стенокардії призводить до хронічної серцевої недостатності. Порушення ритму серцевих скорочень і блокада серцевої провідності також є одним з ускладнень ішемічної хвороби серця.

На долю ішемічної хвороби серця припадає 30% причин смертності, особливо часто зустрічається ішемічна хвороба серця в розвинених країнах, де вона є самою частою причиною інвалідності і смерті. Ішемічна хвороба серця найчастіше є причиною раптової смерті і зустрічається у кожної третьої жінки і у половини чоловіків. Ці гендерні відмінності пов'язані з тим, що жіночі статеві гормони - естрогени - захищають кровоносні судини від атеросклеротичного ураження. Тому вірогідність інфаркту у жінок після менопаузи зростає.

Однак лікарі вважають за краще стентування консервативне лікування. У складних випадках при хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця застосовують аорто-коронарне шунтування, коли закорковані судини замінюють на добре прохідні "нові" судини, що взяті з вен кінцівок.

У 97-98% випадків ішемічна хвороба серця є наслідком атеросклерозу коронарних артерій серця і недостатністю кровопостачання міокарда. Ішемічна хвороба серця проявляється в різних клінічних формах. Гострими формами є стенокардія та інфаркт міокарда, а хронічною формою - коронарогенний (атеросклеротичний) кардіосклероз. Форми прояви ішемічної хвороби серця спостерігаються як ізольовано, так і в різних поєднаннях, супроводжуючись всілякими ускладненнями. Серед ускладнень - порушення серцевого ритму і провідності, тромбоемболії, серцева недостатність та ін. Розмаїтість форм ішемічної хвороби серця та ускладнень хвороби визначає стратегію лікувального впливу та профілактики захворювання.

Під час ремісії показано санаторно-курортне лікування. Прогноз захворювання залежить від ступеня порушень функцій серця, частоти загострень та характеру ускладнень захворювання.

4.6 Ревматичні хвороби серця

Ревматизм виникає як пізніше ускладнення стрептококової інфекції (зазвичай горла), наприклад ангіни або фарингіту. Проте не варто лякатися: на ревматизм хворіють лише 0,3-3 відсотки людей, які перенесли гостру стрептококову інфекцію. Для виникнення ревматизму за все є індивідуальна підвищена імунна реакція організму на стрептококові антигени і тривалість цієї відповіді.

Проміжної стадією між первинним ревматизм і вадою серця є ревмокардит - це коли в запальний процес втягуються оболонки серця. Він може виникати як на фоні хвороби суглобів, так і без неї. Під терміном "ревмокардит" розуміють спільне ураження серцевого м'яза - міокарда (міокардит) і внутрішньої оболонки серця - ендокарда (ендокардит). Розділити ці дві стану дуже важко, особливо при першій атаці ревматизму. На жаль, про перенесені ендокардити частіше можна говорити, коли вже з'являються ознаки вади серця.

Зв'язок між ревматизмом і ураженням серця найбільш точно відображена в афоризмі французького лікаря Ласега: "Ревматизм лиже суглоби і кусає серце". Rheuma - в перекладі означає плинність. І, дійсно, ревматизм демонструє свою плинність, то даючи важкий перебіг зі швидким ураженням серця, то ховаючись, і, як ніби зникаючи.

За вибіркове ураження клапанів серця і міокарда в процесі розвитку запалення відповідальні протистрептококові антитіла, які перехресно реагують з тканинами серця, а ця ситуація є прямим наслідком порушення імунітету, або, точніше, збоєм імунної відповіді організму на стрептококову інфекцію. Хронічне ревматичне ураження серця викликає тяжке порушення його функцій, часто настає слідом за гострим приступом ревматизму. Міокардит в основному виліковується, але деформації клапанів, особливо мітрального та аортального, звичайно залишаються. У 85% випадків при ревматизмі уражається мітральний клапан, рідше зустрічається двухклапанні поразки, і ще рідше - ізольоване ураження аортального клапана. Причому аортальнівади серця можуть тривалий час (іноді протягом 20-25 років) протікати безсимптомно, але далі у людей з ревматичними вадами серця розвиваються найбільш грізні ускладнення - тромбоемболії, аритмії та хронічна серцева недостатність. Дещо рідше спостерігаються серцева астма та набряк легенів.

Симптоми ураження серця визначаються в 70-85% випадків на початку захворювання і дещо частіше при подальших атаках, а залежать від того, де власне протікає процес - в міокарді, ендокарді або перикарді.

При ревмокардиті (запальне ураження серця) людина скаржиться на слабкі болі і неприємні відчуття в області серця, невелику задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, перебої. Однак, далеко не всяке серцебиття та болі в серці - симптоми ревмокардіта. Наприклад, схожі симптоми в підлітковому віці зовсім необов'язково говорять про ревматичні ураженні серця, а є природним наслідком різниці у швидкості розвитку скелета, мускулатури і внутрішніх органів дитини.

Лікування зводиться до профілактики повторних інфекцій з допомогою антибіотиків, активного застосування фізіотерапевтичних методів при перших симптомах ревматизму і до хірургічного відновлення або заміні пошкоджених клапанів серця. Для лікування аортальних вад серця використовують метод балонової вальвулопластики. Якщо у людини вражені і мітральний і аортальний клапани - так звана сполучена мітрально-аортальна вада серця - виконується операція мітральної коміссуротомії. При неможливості лікування пошкоджень клапанів серця проводять, яка стала дуже популярною в останні роки, операцію з протезування клапанів серця.

4.7 Серцева недостатність

Серцевою недостатністю називається стан, що виникає внаслідок різних причин, при якому послаблюється скорочувальна здатність серцевого м'яза (міокарда) і серце втрачає здатність забезпечувати організм необхідною кількістю крові. Синдром серцевої недостатності ускладнює багато захворювань серцево-судинної системи, особливо ж часто серцева недостатність розвивається у людей, страждаючих ішемічною хворобою серця і гіпертонічною хворобою. До основних і найбільш помітних проявів синдрому серцевої недостатності відноситься задишка, що виникає іноді навіть у стані спокою або при мінімальному фізичному навантаженні. Крім того, на можливість наявності серцевої недостатності вказує посилене серцебиття, підвищена стомлюваність, обмеження фізичної активності та надмірна затримка рідини в організмі, що викликає набряки. Недостатнє кровопостачання організму лежить і в основі такої яскравої ознаки серцевої недостатності як посиніння нігтів або носогубного трикутника (не на морозі, а при звичайній температурі).

Серцева недостатність може протікати в хронічній і гострій формі. Хронічна серцева недостатність звичайно розвивається як ускладнення будь-якого серцево-судинного захворювання, причому може існувати в прихованій, безсимптомній формі досить тривалий час. Гостра форма серцевої недостатності розвивається стрімко - за кілька днів або навіть годин, звичайно на тлі загострення основного захворювання. У деяких випадках говорять про фази застійної серцевої недостатності: її причиною є уповільнення струму крові в органах і тканинах, що призводить до затримки рідини в тканинах організму.

В даний час, завдяки серйозному стрибку знань в кардіології, серцеву недостатність можна довго тримати "у вузді". Препарати, підібрані спеціально для вас професійним кардіологом не тільки значно продовжать життя, але й дозволять зробити його комфортним, гармонійним, вільним.

4.8 Міокардит

Міокардит - запальне захворювання серцевого м'язу інфекційної, інфекційно-алергічної або інфекційно-токсичної природи, у більшості випадків пов'язане з імунними зсувами (додаток 3).

За перебігом виділяють гострий, підгострий та хронічний міокардити, за локалізацією -- дифузний та вогнищевий.

Міокардит може бути

· первинним - ізольований процес - ідіопатичний міокардит Абрамова - Фідлера, етіологія якого не встановлена (можливі вірусний або алергічний генези);

· вторинним - проявом загальних захворювань.

За етіологією та патогенезом розрізняють вторинні міокардити:

· ревматичний;

· інфекційний (інфекційно-алергічний, пара- та метаінфекційний), пов'язаний із тонзилярною, вірусною, бактеріальною та іншими інфекціями;

· алергічний (лікарський, сироватковий, поствакцинальний, при бронхіальній астмі та ін.);

· міокардити хворих системним червоним вовчаком, паразитарними інвазіями, при травмах, опіках, впливу іонізуючої радіації.

Профілактика

Важливе місце у профілактиці та лікуванні міокардиту відводиться активній санації вогнищ інфекції, відпрацюванню раціональних режимів рухової активності та реабілітації. Призначаються нестероїдні протизапальні засоби (ацетисаліцилова кислота, амідопирин, бутадіон, ібупрофен, індометацин, мефенамова кислота). В умовах рецидивуючого затяжного перебігу захворювання призначають глюкокортикоїдні препарати (кортизон, гідрокортизон, метилпреднізолон, преднізолон). При хронічному перебігу - засоби, регулюючі імунологічні властивості організму, в тому числі хінолінового ряду (плаквеніл, хінгамін).

4.9 Ендокардит

Ендокардит - запалення внутрішньої оболонки серця - ендокарду.

У більшості випадків ендокардит не є самостійним захворюванням, а являє собою часний прояв інших захворювань. Самостійне значення має підгострий бактеріальний ендокардит (додаток 4).

Підгострий бактеріальний ендокардит (інфекційний ендокардит, заст. ендокардит септичний затяжний) - захворювання інфекційної природи з ураженням як серця (перш за все ендокарду), так й інших внутрішніх органів.

Ендокардит виникає частіше в хворих, що страждають ревматичними або вродженими вадами серця (в тому числі й після операції на серці), а також атеросклерозом. Рідше хвороба виникає у незміненому серці.

Хвороба зазвичай викликається стрептококом, рідше стафілококом або іншими мікроорганізмами.

Клінічна картина часто у першу чергу характеризується позасерцевими проявами. В типових ситуаціях відмічаються висока лихоманка з остудою, потами, біль у суглобах іноді з поліартритом, петехіальний висип на шкірі та слизових оболонках, зокрема на нижній повіці (симптом Лукіна). Пальці набувають форму "барабанних паличок", нігті - "годинникового скла". Характерне формування недостатності аортального клапану з появою діастолічного шуму у V точці та зниженням діастолічного тиску. Одночасно уражається й міокард, у зв'язку з чим розвиваються порушення ритму та застійні явища. Дуже часто відмічають збільшення селезінки та печінки, ураження нирок із протеїнурією за рахунок нефриту або тромбоемболій. В крові знаходять анемію, лейкопенію, підвищену ШОЕ, білкові зсуви. Відмічається позитивна формолова проба. При посіві крові, який потрібно проводити до лікування антибіотиками, іноді вдається виявити збудника хвороби, що має значення для вибору лікування.

Частим ускладненням септичного ендокардиту є тромбоемболії в нирки, селезінку, мозок.

Профілактика хвороби зводиться до своєчасного лікування загострень вогнищевої інфекції, каріозних зубів в хворих, що страждають ревматичними та вродженими вадами серця.

4.10 Стенокардія

Розвиток стенокардії відбувається, коли серце отримує менше кисню, ніж йому необхідно для нормального функціонування. Якщо коронарні артерії звужені, а серцю необхідно більше кисню, наприклад, при фізичному навантаженні, емоційному стресі або перепадах температури, то серце не отримує достатньої кількості кисню, що і викликає біль. Цей біль з'являється, проходить та повертається знову через деякий час.



ВИСНОВКИ

Головна функція серця - це в достатній мірі збагачення кров'ю всіх органів і тканин для доставки, таким чином, кисню, поживних елементів до кожної клітини організму.

Серед захворювань серця виділяють: аритмії, вроджена вада серця, придбана вада серця, запальні захворювання серця, атеросклероз, гіпертонія, ішемічна хвороба серця, ревматичні хвороби серця, серцева недостатність, міокардит, ендокардит, стенокардія.

Причинами набутих захворювань називають нераціональне живлення, малорухомий спосіб життя і інтоксикації нікотином, алкоголем. Також виділяється ще цілий ряд чинників, що впливають на розвиток хронічних хвороб, - глобалізація, урбанізація і старіння населення. Іншими визначальними чинниками для серцевих захворювань є фінансова малозабезпеченість і стрес.

Клінічні рекомендації щодо попередження захворювань серця:

1. паління: слід відмовитися від активного чи пасивного паління. Необхідно забезпечити консультативну допомогу, нікотин-замісну та іншу фармакотерапію у сукупності зі стандартними програмами відмови від паління;

2. фізична активність: рекомендована щоденна фізична активність у вигляді 30-хвилинних навантажень помірної інтенсивності (прискорена ходьба);

3. реабілітація: особам, які нещодавно перенесли гострий коронарний синдром, цереброваскулярну подію, хірургічне втручання на вінцевих судинах, а також із вперше виявленою чи хронічною формою стенокардії, захворюваннями периферійних артерій, необхідно призначати відповідний режим та заходи реабілітації у вигляді індивідуальних та загальноприйнятих програм занять фізичними вправами;

4. рекомендації щодо дієти: бажано вживати їжу з високим вмістом клітковини, круп'яні вироби з необробленого зерна, багато фруктів та овочів, рибу (особливо жирних сортів, не менше двох разів на тиждень). Слід обмежити вживання насичених жирів до 7-10% від енергетичної цінності їжі, холестерину до 300 мг, алкоголю до 1 дози, харчової солі до 2,3 г на добу; трансжирних кислот - менше 1% від енергетичної цінності їжі;

5. контроль маси тіла: рекомендовано підтримувати та знижувати вагу тіла шляхом збереження балансу між рівнем фізичної активності, надходженням калорій з їжею та формуванням поведінкового стереотипу з метою зниження/дотримання показника індексу маси тіла.

Здоров'я - найвища людська цінність, його необхідно берегти з дитинства, вчити цьому дітей. Всесвітній досвід вчить: шлях до здоров'я - здоровий спосіб життя. Не дивлячись на успіхи медицини, реальну перемогу над серцевими захворюваннями може принести тільки правильний спосіб життя.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Величко О.М. Контроль забруднення довкілля: Навчальний посібник.- К.: Основа, 2002. -255 с.

2. Сумароков А.В., Мойсеєв В.С., Михайлов А.А. «Розпізнавання хвороб серця», - Ташкент, 1976.

3. Білозіров Е.С. Патологія.- СПб.: Папірус, 2005.- 380с.

4. Губачев Ю.М. Захворювання кровообігу.- Т.: Світ книги, 2000.- 349с.

5. Дудко В.В. Серцеві захворювання.- М.: Практика, 2003.- 319с.

6. Сумароков А.В., Мойсеєв В.С., Михайлов А.А. «Розпізнавання хвороб серця» - Ташкент, 1976.

7. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих/ За ред. проф. В.М. Коваленка, проф. М.І. Лутая, проф. Ю.М. Сіренка, - К.: «Бізнес-поліграф», 2008. - 128 с.



ДОДАТОК 1



ДОДАТОК 2



ДОДАТОК 3



ДОДАТОК 4

Размещено на Allbest.ru