Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП "Куп'янського лісового господарства"

Теоретичні основи фінансового аналізу. Формалізовані та неформалізовані методи досліджень. Загальна характеристика ДП "Куп'янського лісового господарства": площа лісового фонду, насадження, виробництво та реалізація продукції, прибуток та рентабельність.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 06.05.2011
Размер файла 153,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Фінансово-економічний аналіз являє собою оцінку фінансово - господарської діяльності підприємства в минулому, дійсному й передбачуваному майбутньому. Його ціль - визначити стан «фінансового здоров'я» підприємства, виявити слабкі місця, потенційні джерела виникнення проблем при подальшій її роботі й виявити сильні сторони, на які фірма може зробити ставку.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Життя підприємства становлять постійно мінливі ситуації й складні проблеми. Для організації надійного фінансового керування необхідно розбиратися в реальному русі справ на підприємстві, знать, чим воно займається, володіти інформацією про його ринки, клієнтів, постачальниках, конкурентах, якості продуктів його діяльності, подальших цілях і т.д.

Стабільність роботи підприємства пов'язана із загальною його фінансовою структурою, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Так, багато підприємств у процесі своєї діяльності крім власного капіталу залучають значні засоби, узяті в борг. Для підтримки фінансової стійкості на «здоровому» рівні необхідно проводити постійно фінансовий аналіз станів підприємства, у чому і полягає актуальність теми дипломної роботи.

Метою даної дипломної роботи є - аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП «Куп'янського лісового господарства»

Відповідно до зазначеної мети в роботі були поставлені й вирішені наступні завдання:

вивчення теоретичних основ фінансово-економічної діяльності підприємства;

проведення фінансового аналізу підприємства за даними фінансової звітності, на прикладі ДП «Куп'янське лісове господарство»;

розробка заходів щодо покращення фінансово-економічного стану підприємства.

ознайомитися з підприємством, як з об'єктом аналізу, вивчити його облікову політику й фінансову звітність;

досліджувати фінансовий стан ДП «Куп'янського лісового господарства»;

досліджувати стан і рух основних коштів.

Об'єктом дослідження виступає фінансовий стан підприємства в умовах ринкової економіки.

Предметом дипломної роботи є методи аналізу фінансового стану ДП «Куп'янського лісового господарства».

Розділ 1. Теоретичні основи фінансово-економічного аналізу

1.1 Теоретичні основи фінансового аналізу

Участь України у європейських та євроатлантичних інтеграційних процесах вимагає від фахівців економічного спрямування вміння кваліфіковано використовувати облікову інформацію в системі управління з метою проведення стратегічних змін у діяльності підприємства. Для успішного розвитку суб'єкту господарювання, гармонійного забезпечення інтересів його власників, персоналу, інвесторів необхідно проводити постійний моніторинг його фінансового стану. Саме фінансові показники діяльності підприємства є індикатором його конкурентоспроможності й ефективності господарювання в ринковій економіці. Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз [43].

Фінансовий аналіз - це метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Його зміст визначається предметом , метою та завданнями, які він дозволяє вирішити [43].

Мета фінансового аналізу - інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні і прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси та їх кругообіг у процесі фінансово-господарської діяльності. Основним завданням фінансового аналізу є:

по-перше виявити ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів, оцінити потоки власного та позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, спрямованого на отримання максимального або оптимального прибутку, підвищення фінансової стійкості;

по-друге, він дозволяє оцінити правильність використання грошових коштів для підтримки ефективності структури капіталу;

по-третє, фінансовий аналіз дає можливість проконтролювати правильність руху фінансових потоків підприємства, дотримання норм і нормативів використання фінансових і матеріальних ресурсів, доцільність здійснення затрат.

У той же час завдання фінансового аналізу полягають в забезпечені керівництва підприємства інформацією для прийняття управлінських рішень за такими напрямками діяльності підприємства, як [3]:

фінансова - (управління пасивами, забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, визначення оптимального розміру, складу джерел фінансування);

інвестиційна - (управління активами, розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу та структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів);

операційна - (управління фінансовими результатами діяльності, прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів). Процедурний бік методології і методики фінансового анлізурегулюють його основні принципи (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Принципи фінансового аналізу

Принцип періодичності дозволяє створити цілісне уявлення про динаміку фінансових коефіцієнтів шляхом проведення регулярного аналізу фінансової звітності підприємства (щоквартально, щорічно).

Точність фінансового аналізу полягає у правильному використанні існуючих методів та методик розрахунку фінансових коефіцієнтів, що дозволить практично дослідити аналізований об'єкт.

Комплексний підхід до аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства полягає у всебічному охопленні всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства [1].

Об'єктивність фінансового аналізу передбачає використання у якості інформаційної бази надійної і достовірної фінансової звітності, адже від цього значною мірою залежить якість оперативного та прогнозного аналізу результатів діяльності підприємства.

Оперативність фінансового аналізу визначається впливом аналітичної інформації на прийняття управлінських рішень, що дозволить своєчасно розробити та вжити систему необхідних заходів для виправлення виявлених диспропорцій у стані господарюючого суб'єкта.

1.2 Класифікація методів і прийомів фінансово аналізу

У фінансовому аналізі застосовують різні методи досліджень. Їх поділяють на формалізовані та неформалізовані. Неформалізовані методи ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні. Зокрема порівняння використовуються для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку обертів, які досліджуються. У процесі порівняння здійснюється співставлення [27]:

планових і фактичних показників з метою оцінки ступеня досягнення планових завдань;

фактичних показників з нормативними чи оптимальними;

фактичних показників звітного року з попередніми роками з метою виявлення тенденцій розвитку економічних процесів;

фактичних показників із середньогалузевими з метою позиціювання аналізованого підприємства на галузевому сегменті ринку;

фактичних показників до і після прийняття управлінських рішень з метою оцінки ефективності їх впровадження.

Аналітичні таблиці у фінансово-економічному аналізі використовуються з метою підвищення наочності і системного підвищення вихідних даних та результатів аналізу.

Експертні методи застосовуються у фінансовому аналізі у тому разі, якщо відсутня інформація про явище, яке досліджується або недостатній рівень її достовірності. Надійність експертних оцінок визначається якістю підбору спеціалістів експерті [54]. В основі експертного методу використовується гіпотеза про наявність у експертів вміння з високим ступенем достовірності оцінювати важливість і значення проблеми. Яка досліджується, адже поступаючись комп'ютеру у швидкості і точності прогнозних розрахунків, людина відрізняється унікальною здібністю швидко оцінювати ситуацію, виділяти головне і не приймати до уваги другорядне та співставляти протирічні оцінки .

Методи аналізу фінансової звітності дозволяють оцінити тенденції зміни статей звітності в абсолютному і відносному вимірі [40]. Зокрема розрізняють:

вертикальний аналіз - це визначення у відсотках структури об'єкта, що досліджується;

горизонтальний аналіз - це дослідження зміни показників у часі з розрахунками абсолютних та відносних відхилень;

аналіз відносних показників - це розрахунок співвідношень між окремими показниками;

трендовий аналіз - це порівняння значень окремих показників підприємства із показниками конкурентів,, середніми показниками галузі, нормативними, оптимальними розмірами;

факторний аналіз - це визначення впливу окремих факторів на зміну результативного показника.

Елементарні методи фінансового аналізу дозволяють визначити ізольований вплив факторних ознак на результативний показник. При цьому факторними називаються ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх зміну, а результативними - залежні ознаки [35].

1.3 Система показників фінансово-економічного аналізу

Під фінансовим станом розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [36].

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність свідчить про його нормальний фінансовий стан, який залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

У фінансовому аналізі використовується система показників, серед яких виділяють [59]:

абсолютні показники. Їх використовують для кількісної оцінки параметрів об'єкта, який досліджується. Майже вся первинна інформація, яка надходить з бухгалтерського обліку, характеризується абсолютними показниками. В економічному аналізі абсолютні показники застосовуються у вартісному або натуральному вигляді;

вартісні показники є більш універсальними, так як за їх допомогою можна оцінити загальний обсяг діяльності підприємства, його доходи, витрати, прибуток;

застосування натуральних показників обмежується оцінками, що використовуються за видами продукції, матеріальних ресурсів, наданих послуг;

питомі показники характеризують співвідношення між абсолютними показниками. Наприклад, при співставленні обсягу випущеної продукції з середньою вартістю основних засобів, обчислимо питомий показник «фондовіддача основних засобів», який буде свідчити про ефективність використання основних засобів;

відносні показники є вторинними по відношенню до абсолютних. Вони утворюються внаслідок обробки первинної економічної інформації за допомогою відповідних методичних прийомів економічного аналізу. Відносні показники структури характеризують співвідношення окремого показника з агрегованим (загальним) показником. До відносних показників структури належать показники питомої ваги, які обчислюються у відсотках або у вигляді десяткового дробу. Відносні показники динаміки характеризують відносне збільшення або зменшення показника звітного періоду порівняно з базисним показником (так розраховують темп приросту) або показник звітного періоду порівняно з базисним показником (темп росту). Відносні показники інтенсивності відображають швидкість оборотності коштів, рентабельність, ліквідність активів тощо [27];

фінансові коефіцієнти, які відображають інтереси і мету різних категорій споживачів та пов'язані зі зміною абсолютних і відносних показників [27].

При оцінці фінансового стану підприємства застосовують велику множину аналітичних коефіцієнтів. Розрахунок фінансових коефіцієнтів ґрунтується на визначенні співвідношення між окремими рядками звітності. Методика такого аналізу полягає у порівнянні отриманих коефіцієнтів за звітністю підприємства із середньогалузевими, оптимальними або аналогічними значеннями діяльності підприємства за ряд років. Найбільш важливими з них є показники, що характеризують [61]:

майновий стан підприємства - це забезпеченість підприємства основними засобами, оборотними активами та відповідними джерелами їх фінансування;

фінансову стійкість - це здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов'язаннями і нарощувати економічний потенціал, результат його поточного, інвестиційного, фінансового розвитку;

ліквідність - це вимір можливостей підприємства зі сплати заборгованості, шляхом перетворення його майна на гроші;

платоспроможність - це міра покриття підприємством позикового капіталу;

прибутковість - це співвідношення прибутку із вкладеним капіталом;

ділову активність - це міра ефективності використання наявних активів (майна), ресурсовіддачі, трансформації активів, ефективності використання капіталу.

Застосування фінансових коефіцієнтів дає можливість порівнювати показники підприємства за різні періоди; з іншими підприємствами галузі або навіть різних галузей діяльності, наприклад, коли мова йде про становище підприємства на ринку цінних паперів. Досить широко користуються аналітичними показниками для визначення узагальнюючого показника фінансового стану і за цим критерієм - рейтингу підприємства [47].

1.4 Основні етапи та напрямки проведення фінансово-економічного аналізу

Фінансово-економічний аналіз поділяють на внутрішній та зовнішній. Основний зміст зовнішнього аналізу - надання інформації численним користувачам (інвесторам, акціонерам, банківським установам, органам державної статистики та ін..) про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість. Аналітичні показники розраховують за даними публічної звітності підприємства. Оскільки зовнішній аналіз базується на обмеженій кількості інформації про діяльність підприємства, то він не дає змоги розкрити всі причини успіху або невдач підприємства [33].

Результати внутрішнього фінансового аналізу призначені для керівництва підприємства. Основним його змістом є : факторний аналіз прибутку (збитку; рентабельності; реалізації за видами продукції, товарів; витрат; оцінка рівню фінансової незалежності та платоспроможності, ділової активності та ймовірності банкрутства підприємства.

Залежно від поставленої мети і термінів проведення аналіз поділяють на:

ретроспективний - це аналіз діяльності підприємства за минулі періоди;

прогнозний - він спрямований на оцінку очікуваної фінансової стабільності, платоспроможності, забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективності їх використання у прогнозному періоді;

порівняльний аналіз - він дає можливість порівняти діяльність аналізованого підприємства і потенційних ділових партнерів, конкурентів;

оперативний - дає можливість контролювати фінансові показники впродовж звітного періоду, зокрема - рівень платоспроможності підприємства, стан розрахунків тощо [17]. Етапи аналізу фінансової звітності рис. 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.2. Основні етапи аналізу фінансової звітності

Існує експрес-діагностика, під якою розуміють систему взаємопов'язаних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства з точки зору відповідності її тактичним цілям господарювання. Вона дає можливість звузити масштаби пошуку проблем і їх рішення та передбачає незначні затрати часу, можливість проведення додаткових аналітичних досліджень [42].

Фінансово-економічний аналіз - це аналіз системи взаємопов'язаних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності з точки зору її відповідності стратегічним цілям господарювання. Це більш глибокий аналіз, який розглядає всі сторони діяльності підприємства [42].

Отже аналіз фінансового стану підприємства проводять з метою вразливих місць і визначення шляхів їх усунення. Дані аналізу відіграють вирішальну роль при визначенні конкурентної політики підприємства і використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань, розробки програми розвитку та перспективу. Послідовність оцінки фінансового стану підприємства відображені на рисунку 1.4.

Інструментом загальної оцінки фінансового стану суб'єкту господарювання виступає баланс. Аналітичними розрахунками за балансом є достатньо трудомісткими і не завжди ефективними, так як множина обчислених при цьому фінансових показників не дозволяє визначити головні тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Один із фундаторів балансоведення М. Блатов [43] пропонував досліджувати структуру і динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом агрегування окремих однорідних за складом елементів балансових статей та доповненням балансу показниками структури, динаміки та структурної динаміки складових майна та джерел їх фінансування.

Порівняльний аналітичний баланс дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства у найбільш узагальненому вигляді за допомогою ряду характеристик оцінити активів, власного капіталу та зобов'язань. Схемою аналітичного балансу охоплена велика множина показників, які характеризують статику і динаміку фінансово стану підприємства. Цей баланс містить показники, як горизонтального так і вертикального аналізу [34].

При побудові аналітичного балансу слід враховувати вплив витрат і доходів майбутніх періодів та забезпечень наступних витрат і платежів на обсяг оборотних активів та довгострокових і поточних зобов'язань [34].

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану ДП «Куп'янського лісового господарства»

2.1 Характеристика підприємства

Куп'янський держлісгосп створено в 1939 роді на базі Куп'янського, Дворічанського та Велико-Бурлуцького лісництв та Вовчанського лісгоспу.

В відповідності з постановами керівних органів здійснювалось лісовлаштування та реорганізації в 1959, 1960, 1970, 1980 рр. Останнє лісовлаштування було здійснене у 1980 році. За даними попереднього лісовлаштування загальна площа земель лісгоспу складала 38617 га. За звітний період було прийнято до складу земель лісгоспу 15 га і передано іншим землевласникам 733,3 га. Таким чином, загальна площа земель лісгоспу на сьогоднішній день становить 37899 га

Велико-Бурлуцьке лісництво знаходиться на території Велико-Бурлуцького району. Кам'янське та Дворічанське - на території Дворічанського адміністративного району, Сеньківське лісництво розміщене на території Куп'янського, Борівського і Шевченківського районів, Борівське - на території Борівського адміністративного району. Московський розсадник знаходиться на території Куп'янського адміністративного району.

Куп'янський держлісгосп знаходиться у східній частині Харківської області на території 5 адміністративних районів: Велико-Бурлуцького, Дворічанського Куп'янського, Боровського та Шевченківського. Загальна площа лісового фонду представлена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Загальна площа лісового фонду Куп'янського ДЛГ, га

Категорії земель

Площа

Площа земель лісового фонду постійного

Користування

21945,1

Лісові землі - усього

21278,1

в тому числі:

Вкриті лісовою рослинністю землі - разом

20408,7

в тому числі лісові культури

12164,1

Незамкнуті лісові культури

290,1

Лісові розсадники, плантації

170,9

Не вкриті лісовою рослинністю землі - разом

128,0

в тому числі:

Рідколісся

-

згарища, загиблі насадження

0,3

зруби

49,7

галявини, пустирі

78,0

Лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви

280,4

Нелісові землі - разом

667,0

в тому числі:

Рілля

78,4

Сіножаті

47,2

Пасовища

8,4

багаторічні насадження

1,4

Води

58,7

Болота

380,1

садиби,споруди

26,3

Траси

-

Піски

-

інші нелісові землі

66,5

Крім того, землі, надані в тимчасове довгострокове

Користування

35,9

Працівники Куп'янського лісгоспу проводять значну роботу по відновленню лісів, підвищенню продуктивності лісів, посиленню їх захисних та природоохоронних властивостей, раціональному використанню лісових ресурсів. Аналіз насаджень ДП «Куп'янського лісгоспу» представлено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз насаджень ДП «Купянського лісгоспу»

п/п

Групи порід

Площа

Га

%

1.

Хвойні

701

3,4

2.

Молодняки

1979

9,8

3.

Середньовікові

1412

6,9

4.

Стиглі і перестійні

415

2,0

5.

Разом

4507

22,1

6.

Твердолистяні

2599

12,8

7.

Молодняки

9084

44,5

8.

Середньовікові

2301

11,3

9.

Стиглі і перестійні

1074

5,3

10.

Разом

1508

73,9

11.

М'яколистяні

100

0,5

12.

Молодняки

506

2,5

13.

Середньовікові

64

0,3

14.

Стиглі і перестійні

152

0,7

15.

Разом

822

4,0

16.

Усього по

держлісгоспу

20387

100

Знаходячись в екстремальних кліматичних умовах ( більша частина лісгоспу по лісорослинних умовах відноситься до степової зони) і в зв'язку з постійно зростаючим рекреаційним навантаженням деревостани лісгоспу зазнають негативного впливу на значних площах від шкідників та хвороб. Куп'янське лісове господарство запровадили нову технологію, як відвід лісосічного фонду. Вона полягає в виконані робіт по відведенню лісосік виключно однією спеціалізованою бригадою в складі двох інженерів по відведенню лісосік. Дана технологія дає змогу забезпечити якісне виконання робіт.

Велике значення для поліпшення якості лісів, їх санітарного стану та підвищення продуктивності мають рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, а саме рубки догляду за лісом. Невід'ємною частиною діяльності Куп'янського лісового господарства є переробка деревини. Щорічно переробляється 9,1 тис. м3 різноманітної деревини. Загальне навантаження на лісовий обхід складає близько 560 га державного лісового фонду. Середня площа майстерської дільниці 2050 га.

При вирішенні питань збільшення випуску продукції приділяється увага виконанню заходів по використанню передових досягнень, підвищенню культури виробництва, створенню умов для високопродуктивної праці.

2.2 Аналіз виробництва та реалізації продукції

Для виконання основної мети діяльності лісгоспу - вирощування, збереження лісу необхідне постійне фінансування підприємства в обсязі не меншому ніж на це витрачається грошових,матеріальних кошт. Держава фінансує лісове господарство тільки частково на ті програми, які рахуємо першочергові - вирощування лісу та захист від пожеж та деякі інші. Тому основну суму фінансування діяльності лісгосп отримує від реалізації деревини від рубок головного та проміжного користування. Попит на деревину на протязі року нерівномірний, рубки санітарні вибіркові та суцільні теж проводяться по санітарним правилам в указані періоди, тому поки що єдиним способом забезпечення планового надходження кошт в лісгосп в зимові місяці року є реалізація переробленої деревини та деревини в круглому виді [3].

За 2008 рік ДП «Куп'янський лісгосп» маючи в залишку на початок року 13532 м3 деревини заготовив 47920 м3 ліквідної деревини. З рубок головного користування 7251 м3. З РПВЛГ - 40669 м3 .Інші надходження деревини 56 м3. Загальний обсяг деревини складає 47976 м3. На власні потреби лісгоспом використано 692 м3 - це в основному дрова на опалення 651 м3, техсировина та підтоварник на вагонні стояки - 36 м3. Та ділова на потреби ремонту та лісовпорядкування -5 м3. Реалізовано в круглому виді 43333 м3, в т.ч. від РГК - 7087 м3 і з РПВЛГ - 36246м3. Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини в круглому виді 153 грн. Залишки лісопродукції на кінець 2008 року склали 8751м3, що складає18,3 % від обсягу річної заготівлі, причому 828м3 знаходяться на складі біля цеху. Більший обсяг товарної продукції в 2008 році в порівнянні з 2007 роком лісгосп виконав за рахунок збільшення вартості продукції та раціональної переробки кожного кубометра деревини (табл.. 2.3).

Таблиця 2.3 Обсяг переробленої деревини, м3

Найменування продукції

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол.,

(+/-)

Відн.,

%

1.

Пиломатеріали необрізні:

914,4

735,8

-178,6

100

1.1.

пиловник 1 гот.

209,57

223,06

13,49

22,92

1.2.

пиловник 2 гот.

289,25

191,88

-97,37

31,63

1.3.

пиловник 3 гот.

212,43

164,09

-48,34

23,23

2.

Техсировина

203,15

156,77

-46,38

100

3.

Пиломатеріали обрізні:

23,95

81,16

57,21

100

3.1.

пиловник 1 гот.

9,15

3,84

-5,31

38,20

3.2.

пиловник 2 гот.

6,72

48,48

41,76

28,06

3.3.

пиловник 3 гот.

6,09

15,79

9,7

25,43

4.

Техсировина

1,99

13,05

11,06

100

5.

Заготівки пиляні (тонкомірні) на вн. ринок

59,1

43,98

-15,12

100

6.

Техсировина

59,1

43,98

-15,12

100

7.

Заготівки пиляні (брусові) на експорт (середній)

293,37

-

-

-

8.

Техсировина

293,37

230,24

-63,13

100

З 2007 році лісгосп повністю перейшов на розпилювання круглого лісу стрічкопильними верстатами,що в порівнянні з пилорамами дає змогу економити при розпилі до10% деревини в залежності від схеми розкрою сировини.,слідуючим етапом в економії деревини є поступова заміна багатопилкових циркульних верстатів менш енергозатратними та сировинозберігаючими стрічковорамними станками фірми "МАГР" СРП-120. Обсяг переробленої деревини та обсяг продукції відображені на таблиці 2.3. та 2.4.

Таблиця 2.4 Обсяг товарної продукції, тис. грн.

Найменування продукції

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол.,

(+/-)

Відн.,

%

1.

Пиломатеріали необрізні:

325

416,4

91,4

128,1

1.1.

пиловник 1 гот.

81,7

161,3

79,6

197,4

1.2.

пиловник 2 гот.

100,7

138,8

38,1

137,8

1.3.

пиловник 3 гот.

73

61,4

-11,6

-84,1

2.

Техсировина

69,6

54,9

-14,7

-78,9

3.

Пиломатеріали обрізні:

11,8

45,6

33,8

386,4

3.1.

пиловник 1 гот.

4,8

2

-2,8

-41,7

3.2.

пиловник 2 гот.

3,3

26,9

-23,6

-815,2

3.3.

пиловник 3 гот.

2,8

9,1

6,3

325,0

4.

Техсировина

0,9

7,6

6,7

844,4

5.

Заготівки пиляні (тонкомірні) на вн. ринок

11

11

-

100,0

6.

Техсировина

11

11

-

100,0

7.

Заготівки пиляні (брусові) на експорт (середній)

105,5

-

-11,3

-

8.

Техсировина

105,5

94,2

-11,3

-89,3

Аналізуючи дані таблиці 2.3. можна сказати, що обсяг переробленої деревини в 2008 році в порівнянні з 2007 роком скоротився на декілька разів. Причиною цьому є недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень саме це призвело до різкого зменшення обсягів продукції ДП «Куп'янського лісового господарства», зниження попиту на деревину також сприяли зменшенню обсягів продукції.

В умовах ринкової економіки діє чіткий механізм, що регулює рівень та ефективність виробничих витрат і передбачає діалектичну взаємодію між ціною та рівнем витрат. Ціна є об'єктивним і примусовим нормативом рівня витрат. З іншого боку, закон середньої норми прибутку в умовах чистої конкуренції забезпечує приблизно однакову ефективність виробництва в різних його галузях. Якщо в будь-якій галузі чи виді виробництва внаслідок кон'юнктури ефективність зростає, то неминуче туди надходитимуть нові капіталовкладення, що сприятиме розширенню виробництва і, зрештою, підніме рівень його ефективності до рівня інших галузей. Так як обсяг продукції знизився, то й ціни знизилися, в наслідку цього треба розробити програму до виготовлення нового виду продукції. Аналіз асортиментного плану заготівлі від рубок головного користування представлені в таблиці 2.5.

Склад та характеристики товарного асортименту, як відомо, багато в чому залежать від зони господарювання підприємства (ринку чи сегменту ринку). Отже, при формуванні перспективного товарного асортименту дуже важливо враховувати такий фактор як то стратегічна зона господарювання. Стратегічна зона господарювання (СЗГ) - окремий сегмент зовнішнього середовища підприємства, на який воно має, або хоче мати вихід.

Дані таблиці 2.5 показують, що асортимент продукції у 2008 році знизився: заготівля деревини знизилася з 7330 тис. грн до 7273 тис. грн, лісоматеріали з 1729 тис. грн до 1673 тис. грн, так само знизилися техсировина та дрова. Попит на товарну невеликий, оскільки, за час, який товар був у розробці і виробництві з'явились аналогічні товари, але вже з новими споживчими якостями.

Таблиця 2.5 Аналіз асортиментного плану заготівлі від рубок головного користування, тис. грн.

Найменування

2007

рік

2008

рік

Відхилення

Абсол.,

(+/-)

Віднос.,

%

1.

Заготівля деревини - всього

7330

7273

-57

100

в тому числі:

лісоматеріали круглі

1776

1688

-88

24,23

техсировина

1568

1321

-247

21,39

дрова паливні

3986

4262

276

54,38

Із загального об'єму лісоматеріалів круглих:

2.

Лісоматеріали для виробництва пиломатеріалів та заготовок, пиловник, всього

1729

1673

-56

100

в тому числі:

хвойний

234

236

2

13,53

І сорт

16

18

2

0,93

ІІ сорт

108

82

-26

6,25

ІІІ сорт

110

136

26

6,36

дубовий

1087

1071

-16

62,87

І сорт

19

37

18

2,00

ІІ сорт

259

282

23

14,98

ІІІ сорт

809

752

-57

46,79

ясеневий

192

155

-37

11,10

І сорт

ІІ сорт

7

10

3

0,40

ІІІ сорт

185

145

-40

10,70

березовий

-

-

-

-

твердолистяний

9

4

-5

0,52

м'яколистяний

207

207

-

11,97

3.

Буд. ліс, всього

47

15

-32

100

в т.ч. хвойний

6

12

6

12,77

листяний

41

3

-38

87,23

4.

Техсировина

1568

1321

-247

100

5.

Дрова

3986

3746

-240

100

Прогнози стосовно розробки асортименту повинні бути максимально наближені до реальності. А в результаті - нецілеспрямоване використання сировини та матеріалів, втрачені кошти. Час та ресурси, які можна було б використати на підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, підуть на мобілізацію нового потенціалу, що звичайно не тягне за собою позитивних наслідків.

2.3 Аналіз основних виробничих фондів

Як зазначалося раніше, головним змістом економічного аналізу є виявлення і вивчення всіх причинно-слідчих зв'язків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства (таблиця 2.6). При цьому складний показник розглядається як результат впливу великої кількості взаємозалежних чинників і обставин. Економічний аналіз техніко-економічних показників проводиться від загального до приватного з подальшою деталізацією. Таким чином, проводиться розкладання складного показника на прості елементи, які б дозволили виявити такі причини, по яких можна намітити конкретні заходи [54].

Таблиця 2.6 Аналіз техніко-економічних показників

Показники

2007 рік

2008

рік

Відхилення

Абсол., (+/-)

Відносн., %

1

2

3

4

5

Обсяг товарної продукції

7383

3342

-4041

-54,73

Чистий дохід від реалізації продукції

9565

8225

-1340

-14,00

Собівартість реалізованої продукції

8081

6700

-1381

-17,09

Чистий прибуток (збиток)

75

75

-

-

Темпи зростання активів підприємства

101,34

113,18

11,84

11,68

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

2508,4

2707,5

199,1

7,94

Коефіцієнт зносу

62,76

57,81

-4,95

-7,89

Фондовіддача

2,94

1,23

-1,71

-58,16

Фондомісткість

0,33

0,81

0,48

145,45

Фондоозброєність

7,69

11,93

4,24

55,14

Питома вага необотних активів в загальній вартості активів

45,95

51,62

5,67

12,34

Середньооблікова чисельність штатного персоналу

326

227

-99

-30,37

Фонд оплати праці всього персоналу

359,5

309,4

-50,1

-13,94

Середньогодинна продуктивність праці

0,01

0,006

-0,004

-40

Середньоденна продуктивність праці

0,01

0,006

-0,004

-40

Середньорічна продуктивність праці

22,65

14,72

-7,93

-35,01

Трудомісткість

84,50

172,02

87,52

103,57

Трудові витрати на 1 грн. товарної продукції

0,68

1,24

0,56

82,35

Номінальний фонд робочого часу, всього, в т. ч.:

722724

675696

-47028;

-6,51

не відпрацьований час

623859

574883

-48976

-7,85

Рентабельність продукції

18,36

22,76

4,4

23,97

Чиста рентабельність продаж

0,78

0,91

0,13

16,66

Згідно з даними таблиці 2.6 можна сказати, що обсяг товарної продукції зменшився на 4041 тис. грн. або на 54,73 %, в загалі то майже усі показники зменшились, це свідчить про істотне погіршення економічної ситуації на підприємстві. По абсолютній більшості важливих показників (обсяг здобичі, обсяг реалізації продукції, і т.д.) спостерігається щорічне зниження, в також час такі показники, як собівартість продукції, коефіцієнт облікового складу, питомі витрати постійно зростають.

Випуск продукції залежить від забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання. При аналізі технічного стану і руху основних фондів необхідно оцінити розмір їх поповнення, дати оцінку їх фізичного зносу. Баланс руху основних засобів наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Аналіз руху основних виробничих фондів підприємства, тис. грн.

Групи основних

фондів

Первісна вартість на 2007 рік.

Надійшло

Вибуло

Первісна вартість на 2008 рік.

Відхилення

Абсол. (+/-).

Відн. %

Будинки, споруди й передавальні пристрої

4442,1

7,6

671,3

3778

-664,1

-14,95

Машини та обладнання

1045,7

6,2

6,5

961

-84,7

-8,10

Транспортні засоби

743,9

-

1,6

827

83,1

11,17

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

101,1

-

-

101

-0,1

-0,09

Разом

6332,8

13,8

679,4

5667

-665,8

-11,97

З даних таблиці 2.7 видно, що найбільше надходження основних фондів спостерігається в групі транспортні засоби, їх вартість збільшилася на 83,1 тис. грн. або на 11,17 %. Усього за 2008 рік на підприємство надійшло основних фондів на суму 5667 тис. грн., а вибуло 665,8 тис. грн., що свідчить про старіння ОВФ підприємства.

Рух основних виробничих фондів характеризують такі показники, як коефіцієнт оновлення, вибуття й приросту, а технічний стан - коефіцієнт зносу та придатності (таблиця 2.8).

Рух основних засобів аналізують такі показники як коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт придатності. Аналізуя дані таблиці 2.8 можна сказати, що рух основних засобів знаходиться на дуже низькому рівні. Так коефіцієнт оновлення складає 0,05 або 29 % це дуже низький показник, теж саме можна сказати про коефіцієнт вибуття, якщо у 2007 році ми бачимо стан показників, які складають 0,17, коефіцієнт вибуття машин та обладнання складають 0,007, коефіцієнт вибуття транспортних засобів склали 0,002.

Таблиця 2.8 Показники аналізу руху та технічного стану основних виробничих фондів

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол., (+/-)

Відносн., %

Коефіцієнт зносу на п. р. (будинки, споруди та передавальні пристрої)

0,50

0,54

0,04

8

Коефіцієнт зносу на п. р. (машини та обладнання)

0,60

0,71

0,11

18,33

Коефіцієнт зносу на п. р. (транспортні засоби)

0,99

0,91

-0,08

-8,08

Коефіцієнт зносу на п. р. (інструменти, прилади)

0,42

0,58

0,16

38,09

Коефіцієнт зносу на к. р.(будинки, споруди та передавальні пристрої)

0,53

0,55

0,02

3,77

Коефіцієнт зносу на к. р. (машини та обладнання)

0,71

0,60

-0,11

-15,49

Коефіцієнт зносу на к. р. (транспортні засоби)

0,90

0,57

-0,33

-36,67

Коефіцієнт зносу на к. р. (інструменти, прилади)

0,58

0,68

0,1

17,24

Коефіцієнт придатності (будинки, споруди)

0,46

0,45

-0,01

-2,17

Коефіцієнт придатності (машини та обладнання)

0,29

0,40

0,11

37,93

Коефіцієнт придатності (транспортні засоби)

0,09

0,42

0,33

366,77

Коефіцієнт придатності (інструменти, прилади)

0,41

0,32

-0,09

-21,95

Коефіцієнт оновлення(будинки, споруди)

0,002

0,06

0,05

29

Коефіцієнт оновлення(машини та обладнання)

0,006

-

-

-

Коефіцієнт оновлення(транспортні засоби)

-

-

-

-

Коефіцієнт оновлення(інструменти, прилади)

-

-

-

-

Коефіцієнт вибуття(будинки, споруди)

0,17

-

-

-

Коефіцієнт вибуття(машини та обладнання)

0,007

-

-

-

Коефіцієнт вибуття(транспортні засоби)

0,002

-

-

-

Коефіцієнт вибуття(інструменти, прилади)

-

-

Аналіз якісного стану основних фондів починається з визначення рівня їх фізичного зносу. Фізичне зношування основних фондів є природнім явищем, однак розмір його можна скоротити шляхом технічного обслуговування й ремонтів, раціонального використання. Рівень фізичного зносу визначається через коефіцієнт зносу, який показує частку перенесеної вартості фондів у їх первісній вартості [5].

Коефіцієнт придатності основних фондів відображає частку залишкової вартості фондів у їх первісній вартості. У таблиці 2.9 представлені дані для аналізу технічного стану основних виробничих фондів умовного підприємства.

Таблиця 2.9 Вихідні дані для аналізу фізичного зносу основних виробничих фондів, тис. грн.

Групи основних фондів

Первісна вартість на початок 2007 року

Знос

Первісна вартість на кінець

2008 року

Знос

Відхилення (+/-)

Будинки, споруди і передавальні пристрої

4442,1

2233,6

3778

2026

-664,1

-207,6

Машини й устаткування

1045,7

622,3

961

686

-84,7

63,7

Транспортні засоби

743,9

741,3

827

752

83,1

10,7

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

101,1

42,3

101

59

-0,1

16,7

Разом

6332,8

3639,5

5667

3523

-665,8

-116,5

На основі даних таблиці 2.9 здійснимо аналіз технічного стану основних виробничих фондів, результати якого представлені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Аналіз технічного стану основних виробничих фондів підприємства

Групи основних

фондів

Коефіцієнт зносу

Коефіцієнт придатності

2007 рік

2008 рік

Відхил.,

(+/-)

2007 рік

2008 рік

Відхил., (+/-)

Будинки, споруди і передавальні пристрої

0,50

0,54

0,04

0,46

0,45

-0,01

Машини й устаткування

0,60

0,71

0,11

0,29

0,40

0,11

Транспортні засоби

0,99

0,91

-0,08

0,09

0,42

0,33

Інструменти, прила-ди, інвентар (меблі)

0,42

0,58

0,16

0,41

0,32

-0,09

Разом

2,51

2,74

-0,23

1,25

1,59

-0,34

Аналізуючи дані таблиці 2.10, можна зробити висновки, що основні фонди у 2008 році зношені на 2,74 - це на 2,3 % менше, ніж у попередньому році. Найбільший коефіцієнт зносу у 2008 році по групі «Транспортні засоби» - 0,91, а найменший - «будинки, споруди» - 0,42. Групи «Машини й устаткування» і «транспортні засоби», мають приріст коефіцієнту придатності у звітному році порівняно з 2007 роком - на 0,11 і 0,33 відповідно. Таким чином, основні виробничі фонди мають низький показник придатності, тому на підприємстві слід динамічніше проводити заходи щодо їх відновлення і модернізації.

Як уже зазначалося досягти збільшення фінансування соціального розвитку на підприємстві можна лише за умови зростання обсягів виробництва, яке можливе, в тому числі, і за рахунок більш ефективного використання основних засобів. Резерви підвищення ефективності використання основних засобів мають місце, якщо, граничний показник фондомісткості більше 1. Для реалізації виявлених резервів слід збільшити інтенсивність використання виробничих потужностей. В нашому випадку згідно з даних таблиці 2.25 показник фондомісткості менше 1 і складає у 2007 році 0,33 та у 2008 році 0,81.

Постійне зменшення обсягу випуску протягом періоду, що аналізується свідчить про істотний фізичний і моральний знос основних виробничих фондів підприємства (що підтверджується також збільшенням частки амортизаційних відрахувань в собівартості продукції), а також про зниження продуктивності труда працівників.

Величина основних фондів підприємства також має тенденцію до зниження, при цьому величина активної частини основних фондів істотно меншає. Це свідчить про надто низьку частку надходження на підприємство нового обладнання і про істотний знос техніки, що застосовується. Збільшення величини збитків підприємства значною мірою є наслідком негативних тенденцій техніко-економічних показників.

2.4 Аналіз трудових показників

Трудові показники - це кількісні та якісні характеристики для оцінки стану соціально-трудових відносин на підприємстві, використання робочої сили та ефективності праці (за визначений період часу). До основних трудових показників відносять: продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, чисельність персоналу, заробітна плата, фонд оплати праці, фонд споживання.

В ринкових умовах господарювання визначення трудових показників підприємства набуває особливого значення. Основна задача підприємства - виконати виробничу програму по випуску конкурентоспроможної продукції при використанні мінімальних витрат живої і уречевленої праці. Це посилює значення і вплив трудових показників на результативність виробництва [8].

Підвищення продуктивності праці - головний фактор зростання ефективності та прогресивного розвитку підприємства. Воно безпосередньо пов'язано із зниженням трудомісткості продукції, оптимальністю використання робочої сили, підвищенням кваліфікації робітників, раціональністю організації та стимулювання праці [8].

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. [25].

Фонд споживання включає: фонд оплати праці, доходи (дивіденди) по акціях і вкладах трудового колективу, суму трудових і соціальних пільг. Розмір такого фонду і ступінь трудової активності робітників визначають рівень їх доходу та якість життєдіяльності. Трудові показники органічно взаємопов'язані з іншими показниками поточної звітності, стратегічного прогнозування. Вони є складовою частиною технічного, економічного та фінансового планування, обов'язково впливають на виробничі витрати та визначають прибутковість господарювання.

Аналіз трудових показників - це вид економічних досліджень для визначення рівня результативності виконання виробничих, управлінських функцій трудовим колективом, а також для розробки заходів щодо підвищення ефективності праці на підприємстві [23]. Якісний склад персоналу підприємств характеризують дані про підготовку кадрів (табл. 2.11) та дані про підвищення кваліфікації (табл. 2.12).

Таблиця 2.11 Аналіз стану підготовки кадрів на підприємстві

Назва показників

Всього

у тому числі:

осіб

у % до середньорічної кіль-кості (278чол.)

первинна підготовка

осіб

у % до середньо-річної кількості

1

2

3

4

5

Навчено новим професіям:

4

1,44

4

1,44

У навчальних закладах , утому числі:

4

1,44

4

1,44

вищих (I-IV рівнів акредитації)

4

1,44

4

1,44

Таблиця 2.12 Вихідні дані для аналізу кадрової політики підприємства з питань підвищення кваліфікації

Назва показників

Всього

У тому числі:

осіб

у % до се-редньоріч-ної кіль-кості (278чол.)

керівники

Професіонали, фахівці

осіб

у % до середньо-річної кількості

Осіб

у % до середньо-річної кількості

Підвищили кваліфікацію:

4

1,44

3

1,08

1

0,36

У навчальних закладах різних типів за договорами

4

1,44

3

1,08

1

0,36

Відсоток осіб, що пройшли підготовку в середньорічній чисельності персоналу склав у звітному році 1,44 %, з них первинну підготовку пройшли також 4 чоловіка , або 1,44 % від середньорічної чисельності). Підготовку та перепідготовку персонал проходив переважно у навчальних закладах. Ситуація з підвищенням кваліфікації (табл. 2.12) не можна сказати, що покращилась, оскільки відсоток персоналу, що підвищив кваліфікацію склав лише 1,44% від середньорічної чисельності персоналу. Отже, діяльність кадрових служб щодо поліпшення якісного складу персоналу можна вважати незадовільною.

Якість управління робочою силою характеризується інтенсивністю руху персоналу. До показників руху персоналу належать (табл. 2.13): показники інтенсивності руху працівників та показники сталості кадрів.

Згідно з розрахунків таблиці 2.13 можна сказати, що показники інтенсивності руху персоналу за звітний рік декілька погіршали, про що свідчить коефіцієнт обороту з прийому робочої сили який знизився на 1,12 %, також коефіцієнт плинності кадрів зменшився 8,33 %. Про показники сталості кадрів можна сказати, що вони теж погіршали, так коефіцієнт постійності кадрів зменшився на 9,78 %, коефіцієнт стабільності кадрів зменшився на 12,5 %. Погіршення коефіцієнтів свідчить про наявність негативних явищ викликаних переїздом працівників, незадоволення заробітною платою та інші явища, які вплинули на змінення коефіцієнтів.

Таблиця 2.13 Показники інтенсивності руху працівників та показників сталості кадрів

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол., (+/-)

Відносн., %

Показники інтенсивності руху персоналу

Коефіцієнт загального обороту робочої сили

1,96

2,57

0,61

31,12

Коефіцієнт заміщення

-0,11

-0,16

0,05

-45,45

Коефіцієнт обороту з прийому

0,89

0,88

-0,01

-1,12

Коефіцієнт обороту зі звільнення

1,04

1,37

0,33

31,73

Коефіцієнт плинності кадрів

0,12

0,11

-0,01

-8,33

Показники сталості кадрів

Коефіцієнт постійності кадрів

0,92

0,83

-0,09

-9,78

Коефіцієнт стабільності кадрів

0,08

0,07

-0,01

-12,5

Забезпеченість підприємства робочою силою дає позитивні результати в тому випадку, якщо досить повно використовується фонд робочого часу. Аналіз використання робочого часу на ДП «Куп'янському лісгоспі» представлено у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Аналіз використання робочого часу на підприємстві

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

кількість

людино-годин

структура,

%

кількість,

людино-годин

структура,

%

Абсол., (+/-)

Відн.

%

Календарний фонд робочого часу

1346583

100

1250579

100

-96004

-

Святкові і вихідні дні

312299

23,19

246864

19,74

-65435

-3,45

Номінальний фонд робочого часу

722724

53,67

675696

54,03

-47028

0,36

Відпрацьовано, усього (явочний фонд)

623859

46,33

574883

45,97

-48976

-0,36

З них надурочно

-

-

-

-

-

-

Не відпрацьовано, усього,

98865

7,34

100813

8,06

1948

0,72

у тому числі щорічні відпустки

65680

4,88

56344

4,51

-9336

-0,37

тимчасова непрацездатність

12376

0,92

14072

1,13

1696

0,21

навчальні відпустки й інші неявки, передбачені законодавством

2650

0,20

3696

0,30

1046

0,1

неявки у зв'язку з тимчасовим переводом на роботу на інше підприємство

-

-

-

-

-

-

неявки з дозволу адміністрації

17978

1,34

9214

0,74

-8764

-0,6

відпустки за ініціативою адміністрації

-

-

-

-

-

неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень

-

-

17487

1,40

-

-

простої

-

-

-

-

-

-

масові невиходи на роботу (страйки)

-

-

-

-

інші причини

181

0,01

-

-

-

-

Максимально-можливий фонд робочого часу

657044

48,79

619352

49,53

-37692

0,74

За даними табл. 2.14 календарний фонд зменшився на 96004 людино-годин, номінальний фонди робочого часу зменшився на 65435 людино-годин або на 0,36 %. Зменшення явочного фонду у 2008 році є негативною тенденцією, оскільки пов'язане зі збільшенням неявок з дозволу адміністрації та переходом на скорочений робочий тиждень, так явочний фонд зменшився у порівнянні з 2007 роком на 48976 або на 0,36 %.

Розрахуємо показники ефективності використання фонду робочого часу, що характеризують наступні коефіцієнти: коефіцієнт використання календарного часу, коефіцієнт використання табельного (номінального) фонду часу, коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу. Формули та результати їх розрахунку наведені в табл. 2.15.

Таблиця 2.15 Показники ефективності використання робочого часу

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол.,

(+/-)

Відносн., %

Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу, %

46,33

45,97

-0,36

-0,78

Коефіцієнт використання табельного (номінального) фонду робочого часу, %

86,32

85,08

-1,24

-1,44

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу, %

94,95

92,82

-2,13

-2,24

За даними таблиці 2.15 можна побачити, що коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу зменшився у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 0,36 або на 0,78 %, так само коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу зменшився на 1,24 або на 1,44 %, коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу зменшився на 2,13 або на 2,24 %всі показники використання робочого часу погіршилися, що відбулося внаслідок непродуктивних витрат часу.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку із оплатою праці. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. [25]. У зв'язку з цим аналіз використання засобів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. В процесі його потрібно здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції [49].

Для підвищення матеріальної заінтересованості працюючих у якісних результатах своєї праці використовують різні варіанти заохочувальних розрахунків за проміжні або кінцеві результати праці. Тому під час аналізу оплати праці з'ясовують, за які показники нараховується додаткова оплата праці, чи зважують при цьому на якість виробленої продукції.

Далі порівнюють рівень оплати праці за один день або на одного працюючого в окремих галузях (чи в спеціалізованих ланках) з оплатою праці за іншою системою оплати праці в інших господарствах, з огляду на досягнутий рівень продуктивності праці і собівартість продукції, визначають, яку частку в загальній сумі нарахованої додаткової оплати становлять виплати натурою і грошима, аналізують їх динаміку [1].

Фонд оплати праці - основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну і додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати [7]. Аналіз складу і структури фонду оплати праці робітників ДП «Куп'янський лісгосп» наведено у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Аналіз складу і структури фонду оплати праці робітників, тис. грн.

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсол.,

(+/-)

Віднос%

Фонд основної заробітної плати

3040,1

3585,9

545,8

17,95

Фонд додаткової заробітної плати, всього

1120,0

1339,9

219,9

19,63

З нього:

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів

137,2

261,9

124,7

90,89

- премії та винагороди, що носять систематичний характер

394,6

525,0

130,4

33,05

- виплати в порядку компенсації втрати заробітної плати згідно чинного законодавства :

-

-

-

-

Внаслідок зростання споживчих цін

155,6

-

-

-

Оплата за невідпрацьований час

432,6

-

-

-

З нього оплата основної та додаткової відпустки

432,6

553,0

120,4

27,83

Нараховані виплати працівникам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

45,2

108,9

63,7

140,9

З них:

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства

25,8

32,8

7

27,13

Фонд оплати праці

4160,1

4925,8

765,7

18,41

Аналізуючи дані таблиці 2.16 можна сказати, що фонд основної заробітної плати збільшився на 545,8 тис. грн. або 17,95 %, так само збільшився фонд додаткової заробітної плати на 219,9 тис. грн. або 19,63 %, в цілому фонд оплати праці у 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшився на 765,7 тис. грн. або на 18,41 %.

2.5 Аналіз та оцінка фінансового стану

Під фінансовим станом розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [36].

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким, кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність свідчить про його нормальний фінансовий стан, який залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

Для ряду показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, встановлені нормативні значення, теоретично обґрунтовані або одержані в результаті експертних оцінок. Нормативні значення характеризують критичний рівень показників, при яких фінансовий стан підприємства є стійким. Деякі показники фінансового стану в значній мірі залежать від виду діяльності, технології, галузевої придатності тощо, наприклад, показники ділової активності. Для цих показників як база для порівняння можуть застосовуватися найкращі значення за попередні, більш сприятливі періоди; середньогалузеві показники, відповідні показники підприємств-конкурентів [30].


Подобные документы

  • Організаційно–економічна характеристика та основні фінансово–господарські показники діяльності підприємства. Завдання, джерела інформації та прийоми економічного. Аналіз собівартості продукції. Оцінка фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [66,1 K], добавлен 30.03.2007

  • Сутність фінансового стану, інформаційна база аналізу. Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ "ЛОГОС". Аналіз показників ліквідності, прибутковості і ділової активності. Поліпшення структури балансу, інтегральні методи оцінки фінансового стану.

    курсовая работа [157,2 K], добавлен 23.09.2011

  • Теоретичні основи проведення аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз розташування господарства та його природних умов, основних складових ресурсного потенціалу. Фінансові результати господарської діяльності і напрямки покращення фінансового стану.

    дипломная работа [192,9 K], добавлен 07.03.2013

  • Теоретичні основи фінансового стану підприємства, основні джерела фінансового аналізу. Методика проведення аналізу активів та пасивів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Визначення шляхів підвищення його фінансового стану.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.01.2012

  • Зміст, завдання, предмет та прийоми аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка прибутковості та активності: оборотність активів, рентабельність продукції, акціонерного та власного капіталу. Вибір оптимального місця розташування підприємства.

    курсовая работа [120,8 K], добавлен 11.12.2009

  • Загальна оцінка витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами. Аналіз структури, стану та рівня використання земельних угідь.

    курс лекций [1,1 M], добавлен 03.07.2009

  • Теоретичні основи економічного аналізу. Аналіз виробництва та реалізації продукції на прикладі ЗАТ "Елісон", виконання плану асортименту. Показники ритмічності та рівномірності виробництва. Головні пропозиції щодо вдосконалення реалізації продукції.

    контрольная работа [53,3 K], добавлен 25.11.2013

  • Фінансово–економічні результати діяльності підприємства: економічна сутність балансу, показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз прибутків та збитків підприємства, оцінка рентабельності. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ "Поліграфіст".

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.01.2010

  • Комплексне дослідження організаційно-економічної структури промислового підприємства і особливості аналізу його фінансового стану. Оцінка роботи підприємства ВАТ "Червоний металіст": обсяг виробництва, ресурсна забезпеченість, прибуток і рентабельність.

    курсовая работа [60,6 K], добавлен 20.12.2012

  • Нормативне забезпечення організації та методики економічного аналізу. Методика економічного аналізу фінансових результатів. Оцінка фінансового стану ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод". Оцінка рівня та значення виробничого та фінансового левериджу.

    курсовая работа [175,0 K], добавлен 26.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.