Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський університет ринкових відносин

Кафедра економіки і підприємництва

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Економіка підприємства”

на тему: „Діагностика фінансово-економічного стану підприємства”

Виконала

Студентка

Ратькіна Олеся Миколаївна

Київ 2009

Зміст

фінансовий економічний баланс ліквідність

Вступ

1.Теоретично-Методологічні аспекти діагностики фінансово-економічного стану підприємства

1.1 Сутність фінансового стану та інформаційна база аналізу

1.2 Методологічні підходи до аналізу фінансово-економічного стану підприємства

2. Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ “ЛОГОС”

2.1 Аналіз балансу підприємства, оцінка його майнового стану

2.2 Оцінка фінансової стійкості підприємства

2.3 Аналіз показників ліквідності, прибутковості та ділової активності

3. Напрями зміцнення фінансового стану тов «Логос»

3.1 Поліпшення структури балансу підприємства

3.2 Застосування інтегральних методів оцінки фінансового стану

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Господарювання в ринкових умовах вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва та ініціативи.

Важлива роль у вирішенні цього завдання відводиться діагностиці фінансово-економічного стану підприємства. З її допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, відшукуються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів та працівників.

Важливого значення діагностика фінансово-економічного стану підприємства набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: вона має не лише виявити хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

Нові умови господарювання вимагають від працівників, спеціалістів та керівників підприємств пошуку та впровадження нових, нетрадиційних підходів до управління виробництвом, посилення його впливу на досягнення високих кінцевих результатів. Саме тому в системі управління підприємством важливе значення має використання нових, сучасних методів аналізу фінансового стану підприємства, розроблених наукою, але недостатньо використовуваних на практиці.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні теоретико-методологічних засад діагностики фінансово-економічного стану підприємств та застосуванні теоретичних напрацювань для аналізу ефективності діяльності конкретного вітчизняного підприємства.

Предмет дослідження - методика діагностики фінансово-економічного стану підприємства.

В якості досліджуваного підприємства вибрано ТОВ “Логос”. Дане підприємство функціонує в місті Коростень Житомирської області. Предметом його діяльності є:

- надання населенню та юридичним особам послуг з ремонту автомобільної техніки;

- проведення оцінки транспортних засобів;

- здійснення комісійної торгівлі автомобілями;

- виготовлення нестандартних та знятих із серійного виробництва запасних частин для автомобілів;

- здійснення маркетингової та рекламної діяльності, пов'язаної із вивченням споживчого ринку.

На матеріалах фінансової звітності цього підприємства проведено діагностику його фінансово-економічного стану.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі виконувались наступні завдання:

- визначення сутності фінансового стану підприємства та інформаційної бази його аналізу;

- огляд існуючих методологічних підходів до аналізу фінансово-економічного стану підприємств;

- проведення діагностики фінансово-економічного стану ТОВ «Логос», а саме:

а) аналіз динаміки та структури балансу даного підприємства;

б) оцінка фінансової стійкості підприємства;

в) аналіз показників ліквідності, прибутковості та ділової активності.

- обґрунтування напрямів поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства.

При написанні курсової роботи були використані наступні методи та прийоми дослідження: прийом середніх величин, індексний метод, балансовий метод, коефіцієнтний аналіз, порівняльний аналіз, дискримінантний аналіз.

В якості інформаційної бази при написанні курсової роботи були використані науково-методичні матеріали, що стосуються аналізу фінансово-економічного стану підприємств, законодавчо-нормативні акти, матеріали періодичної преси, статистична інформація, матеріали фінансової звітності ТОВ «Логос».

1. Теоретично-Методологічні аспекти діагностики фінансово-економічного стану підприємства

1.1 Сутність фінансового стану та інформаційна база аналізу

Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами [15, с. 208].

Фінансовий стан підприємства є найважливішою характеристикою його господарської діяльності. Він визначає потенціал підприємства у діловій співпраці, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин - як самого підприємства, так і його партнерів [36, с. 114].

Показники фінансового стану цікавлять не тільки партнерів та акціонерів підприємства, а й податкові органи - з точки зору здатності підприємства своєчасно та повністю сплачувати податки. Фінансовий стан підприємства являється головним критерієм для банків при вирішенні питань про видачу йому кредитів, а при задовільному рішенні - під які відсотки та на який час.

Показники фінансового стану повинні бути такими, щоб всі ті, хто пов'язаний з підприємством економічними відносинами, змогли одержати відповідь на питання: наскільки надійне підприємство як партнер в цих відносинах. У кожного партнера, пов'язаного з підприємством угодами, акціонерів, банків, податкових органів - свій критерій економічної вигідності, тому показники фінансового стану повинні бути такими, щоб кожен партнер зміг зробити висновки з точки зору своїх інтересів.

Задовільний фінансовий стан - це стійка платоспроможність, достатня забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне їх використання з господарською доцільністю, чітка організація розрахунків, наявність стійкої фінансової бази.

Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням засобів, їх іммобілізацією, незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями у виробництві, неправильно вибраною стратегією розвитку, некомпетентністю керівництва тощо.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Вона складається з наступних взаємопов'язаних форм: “Баланс”, ф.1; “Звіт про фінансові результати”, ф. 2; “Звіт про рух грошових коштів”, ф.3; “Звіт про власний капітал”, ф.4; «Примітки до фінансової звітності», ф.5.

Процес прийняття рішень передбачає наявність достатньо повної і достовірної інформації. Ця інформація повинна включати обізнаність: про наявність і величину попиту на товари та послуги; про фінансову стійкість і платоспроможність клієнтів, партнерів, конкурентів; про ціни, курси, тарифи; про можливості обладнання і нової техніки. Однак на практиці така інформація часто буває неоднорідною, різноякісною, неповною або перекрученою, що, природно, є джерелом загрози системної безпеки підприємства, працюючого в умовах ризику і нестабільної економіки.

Аналіз фінансового стану може бути двох видів: внутрішній та зовнішній [15, с. 209]. Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві, і виконується способом порівняння цих нормативів з фактичними параметрами фінансової діяльності підприємства.

Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є [17, с. 381]:

аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства;

аналіз кредитоспроможності підприємства;

оцінка використання майна і вкладеного капіталу;

аналіз власних фінансових ресурсів;

аналіз ліквідності і платоспроможності;

аналіз самоокупності підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями - податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами - за даними бухгалтерської звітності.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансової стабільності підприємства;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика фінансового стану підприємства.

Користувачів фінансової звітності можна умовно розподілити на групи (див. схему на рис. 1.1) в залежності від їх аналітичних потреб. Власників підприємства, керівників та менеджерів перш за все цікавить ефективність діяльності підприємства і ефективність використання власного капіталу.

Підприємство має багато цілей, але його успішна діяльність потребує від керівництва зосередженості на таких напрямках як досягнення рентабельності - здатності підприємства отримувати прибуток, і ліквідності, тобто наявності достатніх платіжних засобів для сплати боргів по зобов'язаннях в певні строки. Кредиторів підприємства цікавить фінансова стійкість та можливість сплачувати їм проценти і погашати заборгованість. Покупці продукції підприємства, аналізуючи фінансову звітність, можуть зробити висновки про ділову активність підприємства та перспективи співпраці з ним у майбутньому.



Персонал підприємства за даними звітності оцінює стабільність діяльності підприємства, перспективи його розвитку. Статистичні органи використовують показники фінансових звітів для узагальнення їх і подальшого аналізу.

Основна вимога до облікової інформації - це її корисність для прийняття рішень різними групами користувачів. Щоб інформація була корисною, вона повинна відповідати певним якісним характеристикам: бути дохідливою, доречною, достовірною та зіставною.

1.2 Методологічні підходи до аналізу фінансово-економічного стану підприємства

В даному підрозділі курсової роботи нами зроблена спроба на основі існуючих літературних джерел узагальнити методологічні підходи до аналізу фінансового-економічного стану підприємства.

В методологічному аспекті на сьогодні в Україні фінансові аналітики можуть скористатися такими методиками оцінки фінансового стану підприємств (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 - Типові методики оцінки фінансового стану, які використовуються в Україні [28, с. 86]

Назва методики	Установа, що видала, рік
1. Методичні рекомендації з аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій	Державна податкова адміністрація України, 2000
2. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації	Міністерство фінансів України та Фонд держав-ного майна України, 2001
3. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника	Ощадбанк, 2000
4. Методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану підприємства-боржника при отриманні відстрочок (розстрочок)	Державна податкова адміністрація України, 1998
5. Методика оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника-юридичної особи	Промінвестбанк України, 2001
6. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дії з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства	Міністерство економіки України, 2001
7. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника	Укрексімбанк, 1999
8. Положення “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”	НБУ, 2003

Зазначені нормативні документи висвітлюють загальні напрями аналізу та встановлюють основні методичні засади проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємств. Проте вони мають певні недоліки при застосуванні запропонованого порядку обчислення показників на практиці.

Так, методики, затверджені до 2000 року, містять інформацію про порядок обчислення показників із застосуванням форм річної звітності, які складалися підприємствами до впровадження національних стандартів. Багато суперечностей в порядку розрахунку та трактування показників містять у собі Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Міністерством економіки України.

Отже, можна дійти висновку, що на сьогодні відсутня єдина методологія оцінки фінансового стану підприємств на основі форм річної звітності, складеними за національними стандартами бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим актуальним є вирішення спірних питань у галузі методології фінансового аналізу та оцінки фінансового стану.

У вітчизняній практиці значного поширення набули дві групи методик аналізу фінансового стану. Перша група грунтується на однофакторному аналізі показників фінансової звітності, друга - заснована на бальній системі оцінювання з визначенням індексу (класу) ризиковості фінансового стану підприємства [28, с. 86].

Спільним для методик першої групи є те, що вони передбачають вивчення простих математичних зв'язків між окремими позиціями фінансової звітності з допомогою обчислення певної вибірки показників (коефіцієнтів) і порівняння їх значень з нормативними та в динаміці. Висновки щодо якості фінансового стану робляться на підставі простого зіставлення фактичних показників оцінки ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності з їх нормативними значеннями.

Аналіз фінансового стану підприємства найчастіше провадять за такими напрямами оцінки [25, с. 22]: майнового стану підприємства; ліквідності активів та платоспроможності підприємства; показників фінансової незалежності та структури капіталу; показників прибутковості та рентабельності підприємства; показників ділової активності; ринкової активності.

Перед проведенням загального аналізу фінансового стану підприємства в науковій літературі рекомендується здійснити попередній (експрес) аналіз фінансового стану [15, с. 164].

Для цього необхідно: виявити позитивні та явно негативні статті балансу (часто економісти їх називають "хворими" статтями); провести оцінку зміни валюти балансу за аналізований період; дати оцінку динаміки і структури балансу. Про здоровий фінансовий стан, наприклад, свідчать залишки за такими статтями: “Грошові кошти”, ”Поточні фінансові інвестиції”. На вкрай незадовільну роботу підприємства вказують статті “Непокритий збиток”, “Неоплачений капітал”, про певні недоліки у роботі підприємства свідчать статті “Відстрочені податкові зобов'язання”, “Поточні зобов'язання з оплати праці” в разі їхнього перевищення середньомісячного фонду заробітної плати на даному підприємстві.

Таким чином, тільки поглянувши на статті балансу, вже можна дійти певних висновків про фінансовий стан господарства, не вдаючись до розрахунку показників. Далі проводять оцінку зміни валюти балансу, порівнюючи в абсолютному вираженні зміну підсумків активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду. Узагальнену оцінку вартості майна підприємства дає такий показник, як сума наявних у підприємства господарських коштів, що дорівнює валюті (підсумкові) балансу, в динаміці.

Доповнюючи аналіз валюти балансу, необхідно зіставити його з плановим балансом, балансами минулих років і даними конкурентів. Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану господарства доцільно зіставити зміни валюти балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності: виручкою від реалізації продукції, прибутком підприємства, залучаючи дані ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”.

Випереджання темпів зростання виручки від реалізації (прибутку від реалізації, чистого прибутку) свідчить про поліпшення використання засобів підприємства порівняно з попереднім періодом, і, навпаки, відставання характеризує погіршення використання коштів підприємства.

Під час проведення попереднього експрес-аналізу балансу необхідно вивчити і проаналізувати характер змін окремих його статей і розділів. Такий аналіз проводять у двох напрямах: горизонтальному і вертикальному.

Метою горизонтального аналізу є виявлення абсолютних і відносних змін величини різних статей балансу, його розділів за певний період і критична оцінка виявлених змін. Горизонтальний аналіз зводиться до побудови аналітичної таблиці, у якій абсолютні балансові показники доповнюються відносними показниками темпів зростання (зниження).

Варіантом горизонтального аналізу є трендовий аналіз, за якого кожну позицію звітності порівнюють з попередніми періодами і визначають тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, звільнену від випадкових впливів та індивідуальних особливостей періодів.

Далі в процесі аналізу визначають співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їхню частку в загальній сумі балансу, розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу порівняно з попередніми періодами і роблять висновок про характер змін у складі активів, джерела їхнього формування і взаємозумовленості. У цьому полягає суть вертикального аналізу балансу.

При здійсненні оцінки майнового стану підприємства обчислюють показники, наведені в таблиці 1.2.

Коефіцієнти зносу та придатності характеризують частку зношених основних засобів у загальній їх вартості та відображують частку вартості основних засобів, що залишилася до списання в наступних періодах. Коефіцієнти доповнюють один одного, даючи в підсумку одиницю, тому недоцільно обчислювати обидва показники.

Ступінь зношеності основних засобів більш чітко характеризує показник зносу, який і слід обчислювати для оцінки стану необоротних активів. Проте аналіз одного цього показника не відображує реального стану основних засобів підприємства. Обов'язково, на нашу думку, слід також обчислювати показники оновлення та вибуття.

Таблиця 1.2 - Показники оцінки майнового стану [25]

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей звітності
Сума наявних у підприємства господарських коштів	Валюта (підсумок) балансу	Ряд. 280 або 640 ф. № 1
Питома вага активної час-тини основних засобів (ОЗ)	Вартість активної частини ОЗ/Первісна вартість ОЗ	(р. 130+р.140 гр.14 ф.№5)/ р.031 гр.4 ф.№ 1
Коефіцієнт зносу ОЗ	Сума зносу/Первісна вартість ОЗ	Р.032 ф.№1/р.031 ф.№ 1
Коефіцієнт придатності	Залишкова вартість ОЗ	Р.030 ф. №1/р.031 ф.№ 1
Коефіцієнт оновлення	Вартість ОЗ, що надійшли за період/Вартість ОЗ на кінець періоду	Р.260 гр.5 ф.№ 5/р.031 гр.4 ф.№ 1
Коефіцієнт вибуття	Вартість ОЗ, що вибули за період/Вартість ОЗ на початок періоду	Р.260 гр.8 ф.№ 5/р.031 гр.3 ф.№ 1

Коефіцієнти оновлення та вибуття відображують, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові та яка частина цих засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин. Якщо в динаміці коефіцієнт оновлення зростає, це є позитивною тенденцією. Важливо також, щоб коефіцієнт вибуття був меншим за коефіцієнт оновлення. Така ситуація свідчить про наявність нормальної інвестиційної політики на підприємстві.

В ході фінансового аналізу важливим є дослідження ліквідності активів та платоспроможності підприємства.

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів [15, с. 230]. Для оцінки залучається форма фінансової звітності - баланс, де статті активів розміщено за принципом зростання ліквідності зверху донизу.

Платоспроможність - це здатність підприємства протягом певного періоду часу виконувати перед кредиторами зобов'язання, які виникають в результаті здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

Здійснюючи оцінку ліквідності активів підприємства та його платоспроможності, обчислюють ключові показники, подані в таблиці 1.3, з використанням балансу, складеного за П(С)БО 2.

Таблиця 1.3 - Показники ліквідності і платоспроможності [25]

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей балансу (ф.№ 1)
Величина чистих оборотних активів (робочий, функціонуючий капітал)	Поточні активи-Поточні зобов'язання	(р.260 + р.270) - (р.620+ р.630)
Коефіцієнт поточної (загаль-ної) ліквідності (покриття)	Поточні активи/Поточні зобов'язання	(р.260 + р.270) / (р.620 + р.630)
Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції + Дебіторська заборгованість) / Поточні зобов'язання	(р.230+240+220+160+ 170…210)/ (р.620+ р.630)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції)/ Поточні зобов'язання	(р.220+230+240)/ (р.620+630)
Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції)/ Величина чистих оборотних активів	(р.220+230+240) / (р.260+270) - (р.620-630)
Частка оборотних коштів в активах	Поточні активи / Валюта балансу	(р.260+270) / р.280
Частка запасів в поточних активах	Запаси / Поточні активи	(р.100…р.140)/ (р.260+270)
Частка чистих оборотних активів у покритті запасів	Величина чистих оборотних активів / Запаси	(р.260+270)-(р.620+630) / р.100…р.140

Різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями становить чистий робочий (функціонуючий) капітал, або чисті оборотні активи підприємства. Величина чистих оборотних активів характеризує частину оборотних активів підприємства, яка сформована за рахунок власного та довгострокового залученого капіталу.

Наявність у підприємства чистого робочого капіталу означає не лише його здатність сплатити поточні борги, а й наявність можливостей для розширення діяльності та інвестування. Оптимальний розмір показника залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого робочого капіталу необхідно порівняти його з аналогічним показником інших підприємств. Проте в будь-якому випадку зростання цього показника розглядається як позитивна тенденція.

Дамо характеристику коефіцієнтам ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт достатності коштів для погашення короткострокових зобов'язань) ще має назву коефіцієнту покриття. Він розраховується як відношення величини всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань. Цей коефіцієнт характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами. Коефіцієнт покриття показує, що оборотних активів достатньо для розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями і свідчить про захищеність кредиторів від непогашення зобов'язань. Його оптимальне значення (2-2,5) свідчить, що оборотні активи повинні вдвічі перевищувати розмір поточних зобов'язань підприємства [26, с. 152].

Якщо на підприємстві значення цього показника наближається до одиниці, то це свідчить про те, що керівництво використовує неекономічні методи управління і розвиток підприємства має нестабільний характер. Значення показника, що значно перевищує його критичний рівень, свідчить про наявність надлишку товарно-матеріальних запасів, які перевищують поточні потреби підприємства, а також про нераціональну кредитну політику.

Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, визначено, що про сприятливий стан справ на вітчизняних підприємствах свідчить значення коефіцієнта покриття > 1. Проте слід зауважити, що коефіцієнт покриття не є абсолютним показником спроможності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів і не відображує їх якість.

В залежності від рівня платоспроможності (за коефіцієнтом покриття) підприємства можна розподілити на групи (рис. 1.2).

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається відношенням грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокової кредиторської заборгованості. Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, нормативне значення коефіцієнта швидкої ліквідності встановлено на рівні 0,6 - 0,8.

Рисунок 1.2 - Рівень платоспроможності [12]

Коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності визначається відношенням грошових коштів та цінних паперів, які швидко реалізуються, до короткострокової заборгованості кредиторам. Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на конкретну дату, негайно. Зарубіжними експертами визначено нижню межу показника, яка дорівнює 0,2, тобто вважають, що 20 % поточних зобов'язань підприємство повинно мати можливість погасити в будь-який момент.

Діагностика фінансового стану підприємства передбачає також аналіз показників фінансової незалежності та структури капіталу, алгоритм розрахунку яких наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Показники фінансової незалежності та структури капіталу [25]

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей форм звітності
Коефіцієнт незалежності (автономії)	Власний капітал / Валюта балансу	Р.380 ф. № 1 / р.640 ф. № 1
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал /Валюта балансу	(Р.430 ф.№ 1 + 480 ф.1 + 620 ф.1 + 630 ф. 1) / р.640 ф. № 1
Коефіцієнт фінансової залежності	Всього капіталу /Власний капітал = 1/ Коефіцієнт незалежності	Р. 640 ф.1 / р. 380 ф.1
Коефіцієнт фінансової стабільності	Власний капітал / Позиковий капітал	Р. 380 / (р.430 +480+620+630)
Коефіцієнт заборгованості	Позиковий капітал /Власний капітал	(р.430 + 480 +620+ 630) / р.380
Показник фінансового лівериджу	Довгострокові пасиви / Власний капітал	Р.480 / р.380
Коефіцієнт маневренності власних коштів	Чисті оборотні активи / Власний капітал	(р.260 + р.270) - (р.620+ 630)/ р.380
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові пасиви / (Довгострокові пасиви + Власний капітал)	Р.480 / (р.480 + 380)
Коефіцієнт структури залученого капіталу	Довгострокові пасиви / Позиковий капітал	Р.480 / (р. 430 + 480 + 620 + 630)
Коефіцієнт інвестування	Власний капітал / Необоротні активи	Р.380 /р.080

Одним із основних серед цих показників є коефіцієнт незалежності визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у його майно, та характеризує незалежність підприємства від позикових коштів. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Слід зазначити, що значення показника > 0,5, яке визначено більшістю існуючих методик, є цілком прийнятним для оцінки вітчизняних підприємств.

Порядок розрахунку основних показників прибутковості (рентабельності) підприємства подано в таблиці 1.5. Ці показники розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених засобів, до об'єму реалізованої продукції, або до використовуваних ресурсів. Оскільки в звітності підприємств відбивається декілька показників прибутку, її користувачі можуть розрахувати і цілий ряд показників рентабельності в залежності від цілей проведеного ними аналізу.

Таблиця 1.5 - Показники прибутковості підприємства [25]

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей форм звітності
Коефіцієнт рентабельності активів	Чистий прибуток / Середня величина активів (валюти балансу)	Р. 220 ф.2 / 0,5 (р.280гр.3 ф.1 + р.280 гр.4 ф.1)
Коефіцієнт рентабельності продажів	Чистий прибуток / Чистий дохід	Р.220 ф.2 / р. 035 ф.2
Коефіцієнт рентабельності основної діяльності	Чистий прибуток від реалізації продукції (валовий) / Собівартість реалізованої продукції	Р.220 ф.2 / р.040 ф.2
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Чистий прибуток / Середня величина власного капіталу	Р. 220 ф.2 / 0,5 (р.380гр.3 ф.1 + р.380 гр.4 ф.1)

Показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти. До цієї групи відносять показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх на грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства (таблиця 1.6). Динаміка для всіх коефіцієнтів оборотності має зростати і, відповідно, тривалість обороту в днях - скорочуватися.

В монографії О.О.Терещенка “Антикризове фінансове управління на підприємстві” справедливо відмічається, що більшість методик передбачає розрахунок двох і більше показників, які фактично характеризують один параметр фінансового стану, до того ж відповідні показники досить тісно корелюють між собою. З економетричного погляду така ситуація є неприпустимою, оскільки це призводить до суттєвого викривлення результатів аналізу [28, с. 88]. На думку даного автора, суттєвим недоліком традиційних вітчизняних методик є те, що вони не передбачають використання в аналітичних цілях показників, які характеризують фінансову потужність підприємства. Ідеться про індикатори, що розраховуються з використанням інформації, яка міститься у звіті про рух грошових коштів, зокрема показники чистого грошового потоку (Саsh-flow).

Таблиця 1.6 - Показники ділової активності підприємства

Показник	Формула розрахунку	Формула з використанням статей форм звітності
Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації капіталу, ресурсовіддача)	Виручка від реалізації / Середній підсумок балансу	Р.010 ф.2 / 0,5 (р.280 гр.3ф.1 + р.280гр.4ф.1)
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Виручка / Середня дебіторська заборгованість	Р.010 ф.2 / 0,5 (р.160 гр.3 ф.1 + 170…210 гр.3ф.1+ 160гр.4+170…210 гр.4 )
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Виручка / Середня кредиторська заборгованість	Р.010 ф.2/ 0,5(Р.620гр.3ф.1 +р.620гр.4ф.1)
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів	Собівартість реалізованої продукції / Середні виробничі запаси	Р.040ф.2 / 0,5 (р.100…140гр.3 ф.1 + р.100…140 гр.4. ф.1)
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Чистий дохід / Середня величина власного капіталу	Р.035 ф.2 /0,5 (р.380гр.3ф.1 + р.380гр.4 ф.1)
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Чистий дохід / Середня вартість основних фондів	Р.035 ф.2 /0,5 (р.031гр.3 ф.1 + р.031 гр.4 ф.1)
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	Чистий дохід / Середня величина оборотних активів	Р.035 ф.2 /0,5 (р.260гр.3 ф.1 + р.260 гр.4 ф.1)
Тривалість обороту в днях	Кількість календарних днів звітного періоду / Коефіцієнт оборотності	Розрахунково
Тривалість операційного циклу в днях	Тривалість обороту дебіторської заборгованості + Тривалість обороту запасів	Розрахунково
Тривалість фінансового циклу	Тривалість операційного циклу - Тривалість обороту кредиторської заборгованості	Розрахунково

Між тим світова практика фінансового аналізу свідчить про те, що чистий грошовий потік досить часто використовується як база для розрахунку цілого ряду показників, у тому числі, показників рентабельності (по Саsh-flow). Наприклад, рентабельність власного капіталу по Саsh-flow характеризує величину чистого грошового потоку на одиницю власного капіталу [28, с. 88].

Таким чином, з викладеного можна дійти висновку, що здійснюючи оцінку фінансового стану будь-якого підприємства, потрібно проаналізувати відносні показники, що дають змогу зосередити увагу на «точках» успіху чи невдачі в діяльності конкретного підприємства. Основними показниками діагностики фінансового-економічного стану слід вважати показники прибутковості, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності (додаток 1).

Залежно від мети та завдань аналізу аналітик в кожному конкретному випадку може самостійно обирати оптимальний саме для цього випадку комплекс показників оцінки фінансового стану. Всі показники перебувають у тісному взаємозв'язку між собою. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства за рік можна лише на основі використання певного комплексу коефіцієнтів з урахуванням впливу на їх зміни різних чинників.

Слід також враховувати, що традиційні методики аналізу фінансового стану, які сьогодні домінують у вітчизняній практиці, мають такі суттєві недоліки: неврахування галузевих особливостей об'єкта аналізу; недостатнє теоретичне й емпіричне обгрунтування критичних точок (чи інтервалів) для окремих фінансових індикаторів; суб'єктивність формування вибірки показників, які підлягають аналізу, та неврахування критерію мультиколінеарності; неврахування (або суб'єктивність урахування) факту різної вагомості впливу окремих показників на загальні результати аналізу; ігнорування показників, які розраховуються на базі чистого грошового потоку.

2. Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ “ЛОГОС”

2.1 Аналіз балансу підприємства, оцінка його майнового стану

ТОВ «Логос» засноване в 1999 році і функціонує в місті Коростень Житомирської області. Предметом діяльності підприємства є:

надання населенню та юридичним особам послуг з ремонту автомобільної техніки;

проведення оцінки транспортних засобів;

здійснення комісійної торгівлі автомобілями;

виготовлення нестандартних та знятих із серійного виробництва запасних частин для автомобілів.

Для виконання статутних завдань фірма має відповідні виробничі приміщення, обладнання та кваліфікований персонал.

Схема організаційної структури управління ТОВ «Логос» наведена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ «Логос»

Як видно, з наведеної схеми на даному підприємстві використовується лінійно-функціональна структура управління. За цією схемою управління лінійна підлеглість з усіх питань, пов'язаних з управлінням певного об'єкта, поєднується з функціональним управлінням.

Першим кроком при аналізі фінансового стану ТОВ “Логос” є аналіз фінансового балансу підприємства, який проведено у таблицях 2.1 та 2.2 (баланс підприємства див. у додатку 2).

Таблиця 2.1 - Аналіз статей активу балансу ТОВ “Логос”

Актив балансу	На 1.01.2008 р.	На 1.01 2009 р.	Абсол.відхилення, т.грн.	Темп росту,%
	тис.грн.	% до підсумку	тис.грн.	% до підсум-ку
1.Майно - всього	252,1	100,0	284,0	100,0	31,9	112,7
1.1 Необоротні активи	185,1	73,4	192,5	67,8	7,4	104,0
1.2 Оборотні активи	67,0	26,6	91,5	32,2	24,5	136,6
1.2.1 Запаси	42,1	16,7	59,8	21,0	17,7	142,0
1.2.2 Дебіторська заборгованість	21,0	8,3	30,3	10,6	9,3	144,3
1.2.3 Грошові кошти	3,9	1,6	1,4	0,6	- 2,5	35,9

Таблиця 2.2 - Аналіз статей пасиву балансу ТОВ “Логос”

Пасив балансу	На 1.01.2008 р.	На 1.01 2009 р.	Абсол.відхилення, т.грн	Темпросту, %
	тис. грн.	% до підсум-ку	тис.грн.	% до підсум-ку
1. Джерела майна, всього	252,1	100,0	284,0	100,0	31,9	112,7
1.1 Власний капітал	80,2	31,8	98,8	34,8	18,6	123,2
1.2 Позичковий капітал	171,9	68,2	185,2	65,2	13,3	107,7
1.2.1 Довгострокові зобов'язання	3,3	1,3	2,9	1,0	- 0,4	87,9
1.2.2 Поточні зобов'язання	168,6	66,9	182,3	64,2	13,7	108,1

Під час проведення аналізу балансу вивчається та аналізується характер змін окремих його статей і розділів. Такий аналіз проводять у двох напрямах: горизонтальному і вертикальному.

З приведених таблиць можна зробити наступні аналітичні висновки.

За звітний період вартість майна (валюта балансу) ТОВ “Логос” збільшилась на 31,9 тис. грн., або на 12,7 %, і склала на кінець 2008 року 284,0 тис. грн. Дана зміна обумовлена, головним чином, збільшенням дебіторської заборгованості в складі оборотних активів - на 44,3 %, та збільшенням запасів - на 42,0 %. При цьому відбулося значне зменшення (в 2,8 рази) суми грошових коштів підприємства.

Аналіз структури балансу ТОВ “Логос” показав, що питома вага основних засобів складає біля 70 %, баланс має низьку питому вагу коштів на рахунках та в касі (1,6 % у 2007 році та 0,6 % у 2008 році).

Як видно з наведених таблиць, у структурі активів підприємства “Логос” відбувається процес зменшення питомої ваги основних засобів та грошових коштів та відповідно збільшується дебіторська заборгованість і виробничі запаси. З нашої точки зору, це не можна визнати позитивним явищем.

Дуже низька питома вага в структурі пасивів власного капіталу (31,8 % у 2007 році та 34,8 % у 2008 році). За останні роки частка власного капіталу, як бачимо, збільшилася на 3,0 відсоткових пункти та відповідно зменшилась питома вага залученого капіталу, що свідчить про поліпшення рівня самофінансування підприємства.

Однак, слід відмітити, що такий низький рівень фінансової незалежності може негативно вплинути на подальший фінансовий стан підприємства і створює потенційну загрозу економічної безпеки ТОВ «Логос».

В таблиці 2.3 здійснено аналіз показників стану основних засобів підприємства за 2007-2008 роки.

Таблиця 2.3 - Аналіз показників стану основних засобів ТОВ «Логос» за 2007-2008 роки

Назва показника	Значення показника по роках	2008 рік до 2007 року
	За 2007 рік	За 2008 рік
Питома вага активної частини основних засобів	0,7	0,7	1,0
Коефіцієнт зносу	0,32	0,39	1,2
Коефіцієнт придатності	0,68	0,61	0,9
Коефіцієнт оновлення	0,09	0,02	0,2
Коефіцієнт вибуття	0,06	0,02	0,3

Дані таблиці 2.3 показують, що питома вага активної частини основних засобів у ТОВ «Логос» протягом двох років залишається незмінною. Коефіцієнт зносу збільшився із 0,32 до 0,39. На підприємстві зменшується коефіцієнт оновлення, а бажано, щоб він збільшувався, коефіцієнт вибуття дорівнює коефіцієнту оновлення.

2.2 Оцінка фінансової стійкості підприємства

Фінансово стійким вважається підприємство, яке перекриває кошти, вкладені в активи, переважно за рахунок власних джерел; не допускає невиправданої дебіторської заборгованості; своєчасно розраховується по своїх зобов'язаннях. Сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість запасів джерелами фінансування. Зовнішнім виявом фінансової стійкості виступає платоспроможність.

Визначимо тип фінансової стійкості ТОВ «Логос», скориставшись одним із найпростіших підходів, запропонованим К.Ізмайловою. Це - метод визначення типу фінансової стійкості за критерієм стабільності джерел покриття запасів [Ізмайлова, с. 83].

За цим підходом виділяють чотири типи фінансової стійкості: абсолютну, нормальну стійкість, нестійкий фінансовий стан, кризовий фінансовий стан.

Абсолютна стійкість означає, що для забезпечення запасів (матеріальних оборотних засобів) достатньо власних обігових коштів.

При нормальній фінансовій стійкості підприємство для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучає довгострокові кредити та позики.

Нестійкий фінансовий стан характеризується додаткових залученням для забезпечення запасів короткострокових кредитів та позик.

Якщо ж для забезпечення запасів підприємству не вистачає всіх вище названих джерел їх формування, то це означає, що має місце кризовий фінансовий стан і підприємству загрожує банкрутство.

Отже, подальші дії полягають в послідовному порівнюванні вартості запасів:

- із власними обіговими коштами (ВОК);

- власними обіговими коштами та довгостроковими кредитами і позиками;

- власними обіговими коштами, довго- та короткостроковими кредитами і позиками.

Для спрощення пояснення типів фінансової стійкості автор суму ВОК розраховує як різницю між власним капіталом та вартістю необоротних активів.

Скориставшись цим підходом, нами за допомогою побудови агрегованого балансу було визначено тип фінансової стійкості ТОВ «Логос» у 2008 році (табл. 2.4 та 2.5).

Розрахунки показують, що у ТОВ «Логос» мають місце ознаки кризового фінансового стану, тобто для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел їх формування.

Причиною цього є відсутність власних обігових коштів, низька частка власного капіталу в загальних джерелах фінансування. В результаті підприємству може загрожувати банкрутство, не дивлячись на те, що воно отримує прибуток.

Таблиця 2.4 - Агрегований баланс ТОВ “Логос” у 2008 році (тис. грн.)

Актив	На поча-ток	На кінець	Пасив	На поча-ток	На кінець
Необоротні активи (НА)	185,1	192,5	Власний капітал	80,2	98,8
Запаси (З)	42,1	59,8	Довгострокові зобов'язання (КД)	3,3	2,9
Кошти, розрахунки та інші активи (К)	24,9	31,7	Короткострокові зобов'язання (КК) В тому числі: короткострокові кредити і позики	168,6 97,4	182,3 80,5
Баланс	252,1	284,0	Баланс	252,1	284,0

Таблиця 2.5 - Визначення типу фінансової стійкості ТОВ “Логос” у 2008 році (тис. грн.)

№ ряд-ка	Показники	На початок	На кінець
1.	Власний капітал	80,2	98,8
2.	Необоротні активи	185,1	192,5
3.	Власні обігові кошти (р.1-р.2)	-104,9	-93,7
4.	Довгострокові зобов'язання	3,3	2,9
5.	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.3 + р.4)	-101,6	-90,8
6.	Короткострокові кредити та позики	97,4	80,5
7.	Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5 + р.6)	-4,2	-10,3
8.	Запаси	42,1	59,8
9.	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (р.3 - р.8)	-147,0	-153,5
10.	Надлишок (+) або нестача (-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р.5 - р.8)	-143,7	-150,6
11.	Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел покриття запасів (р.7 - р.8)	-46,3	-70,1
12.	Тип фінансової стійкості	Кризовий	Кризовий

Власний капітал виконує такі важливі економічні функції, як гарантії перед кредиторами та фінансування (покриття) довгостроково працюючих основних фондів. Частка власного капіталу певною мірою залежить від галузі, юридичної форми підприємства, його розмірів.

Одним з основних показників, який характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової «автономії») є коефіцієнт, який визначає питому вагу власного капіталу у загальній сумі його власних і залучених коштів. Цей коефіцієнт у ТОВ “Логос” має низьке значення - 0,3.

2.3 Аналіз показників ліквідності, прибутковості та ділової активності

В таблиці 2.6 нами обраховані основні показники ліквідності балансу ТОВ “Логос”.

Таблиця 2.6 - Коефіцієнти ліквідності балансу ТОВ “Логос”

Показники	На 1.01.2007 р.	На 1.01.2008 р.	На 1.01.2009 р.	Норма-тивний рівень
І. Звітні показники, тис.грн.
Оборотні активи	59,0	67,0	91,5
Поточні зобов'язання	154,5	168,6	182,3
Запаси:
виробничі запаси	21,5	29,3	31,6
незавершене виробництво	3,6	3,1	2
готова продукція	2,1	9,7	26,2
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	9,2	2,2	0,8
в іноземній валюті	4,1	1,1	0,0
ІІ. Розрахункові показники
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,382	0,397	0,502	2,0
Коефіцієнт термінової ліквідності	0,206	0,148	0,174	0,6-0,7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,091	0,023	0,008	0,2

Для більшої наглядності на рисунку 2.2 здійснене порівняння показників ліквідності на кінець 2008 року та їх нормативних значень.

Рисунок 2.2 - Порівняння показників ліквідності ТОВ «Логос» на кінець 2008 року та їх нормативних значень.

Як бачимо, за останні роки стан загальної та термінової ліквідності ТОВ “Логос” суттєво не змінився. Загальна ліквідність постійно знаходилась у межах 0,4-0,5, термінова - 0,1-0,2. Разом з тим знизилась абсолютна ліквідність, з 0,09 до 0,008.

Як показують коефіцієнти, протягом останніх років підприємство мало недостатню ліквідність, внаслідок чого має місце погіршення фінансового становища. У зв'язку з цим необхідно провести заходи по підвищенню частки високоліквідних активів у структурі балансу підприємства, зокрема коштів на рахунках. Крім того, важливим заходом щодо поліпшення ліквідності може стати робота по скороченню дебіторської заборгованості.

В таблиці 2.7 наведено основні показники, що характеризують прибутковість роботи ТОВ “Логос” за два останні роки.

Таблиця 2.7 - Показники прибутковості ТОВ “Логос” за 2007-2008 роки

Показники	2007 р.	2008 р.	Зміни, +, -
І. Звітні показники, тис..грн
Собівартість реалізованої продукції	181,3	163,2	- 18,1
Виручка від реалізації продукції	200,9	167,4	- 33,5
Валовий прибуток	10,9	0,6	- 10,3
Чистий прибуток	7,6	0,4	- 7,2
Середньорічна вартість: активів	252,1	268,1	+ 16,0
власного капіталу	76,2	89,5	+ 13,3
ІІ. Розрахункові показники, %
Рентабельність:
продажів	3,8	0,2	- 3,6
активів	3,0	0,1	- 2,9
власного капіталу	10,0	0,4	- 9,6
витрат	6,0	0,4	- 5,6

Аналіз прибутку ТОВ “Логос” показує, що динаміка цього показника негативна, тобто має місце тенденція до зменшення його розміру. У 2007 році отримано 7,6 тис. грн. чистого прибутку, а в 2008 році - 0,4 тис. грн. Відповідно знижуються і показники рентабельності, зокрема:

- рентабельності продажів - з 3,8 % у 2007 році до 0,2 % у 2008 році;

- рентабельності активів - з 3,0 до 0,1 %;

- рентабельності власного капіталу - з 10,0 до 0,4 %.

-рентабельності витрат - з 6,0 до 0,4 %;

Потрібно також звернути увагу на дуже низькі значення всіх показників рентабельності.

Загальний висновок, який можна зробити на підставі вищевикладеного, наступний. Якщо показники рентабельності мають тенденцію до зниження, то необхідно вжити заходів по зміні економічної стратегії підприємства, зокрема, в напрямі удосконалення цінової політики, поліпшення управління витратами, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості, активізації маркетингових досліджень з метою розширення ринку. На етапі зрілості варто особливо старанно аналізувати дані показники, щоб вчасно виявити негативні тенденції. На етапі спаду такий аналіз повинний супроводжуватися виробітком рекомендацій по запобіганню банкрутства підприємства.

Комплексна діагностика фінансово-економічного стану підприємства передбачає також проведення аналізу ділової активності підприємства. Тільки такий всебічний аналіз дає можливість дати повну картину економічного стану підприємства, виявити приховані негативні процеси, які можуть привести до небажаних наслідків. Підприємство, яке має достатній рівень ділової активності, навіть при тимчасовому зниженні фінансової стійкості має можливість покращити свій фінансовий стан. Показники ділової активності ТОВ “Логос” наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Показники ділової активності ТОВ “Логос” за 2007-2008 роки (тис.грн.)

Показники	2007 р.	2008 р.	Зміни,+, -
І. Звітні показники, тис. грн.
Чистий дохід	200,9	167,4	- 33,5
Середньорічна вартість:- активів	252,1	268,1	+ 16,0
- основних виробничих фондів	248,2	251,6	+ 3,4
- оборотних засобів	63,0	79,3	+ 16,3
- власного капіталу	76,2	89,5	+ 13,3
ІІ. Розрахункові показники
Коефіцієнт оборотності активів	0,80	0,62	- 0,18
Фондовіддача	0,81	0,67	- 0,14
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	3,19	2,11	- 1,08
Тривалість одного обороту оборотних засобів, у днях	113	171	+ 58
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	2,6	1,9	- 0,7

Як видно з таблиці, у ТОВ “Логос” кожна гривня активу приносить 62 коп. реалізованої продукції, що на 18 коп. менше, ніж рік назад. Це означає уповільнення обороту коштів підприємства. Підвищення швидкості обороту активів підприємства може бути забезпечене через збільшення виручки від реалізації продукції при збереженні активів на постійному рівні або при зменшенні активів за рахунок: зниження матеріально-виробничих запасів (за умови чіткого контролю за рівнем цих запасів); прискорення темпів сплати дебіторської заборгованості.

Фондовіддача у ТОВ “Логос” в 2008 році також зменшилась з 0,81 до 0,67. Спостерігалось зниження показника оборотності оборотних засобів в півтора рази проти 2007 року. Тривалість обороту оборотних засобів розраховується як відношення кількості календарних днів періоду та коефіцієнту оборотності оборотних засобів. Характеризується цей показник кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу. У ТОВ “Логос” тривалість одного обороту зросла із 113 до 173 днів. З 2,6 до 1,9 знизився коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Таким чином, аналіз ділової активності показує, що в цілому за останній час рівень ділової активності на підприємстві мав тенденцію до погіршення. Головною причиною цього є перевищення темпів росту вартості активів, в тому числі оборотних засобів, над темпами росту чистого доходу від реалізації. На цьому фоні особливо виділяється темп росту величини запасів підприємства та дебіторської заборгованості.

3.Напрями зміцнення фінансового стану тов «Логос»

3.1 Поліпшення структури балансу підприємства

Проведений вище аналіз засвідчив, що ТОВ «Логос» в даний час знаходиться у кризовому стані. Про це свідчать значення основних показників фінансово-економічної діяльності підприємства. Головною причиною такого стану є, на наш погляд, внутрішні причини - недосконале управління наявними фінансовими ресурсами.

Так, грошові кошти у вигляді готівки та рахунків в банківських установах практично не приносять підприємству якогось доходу. Готівка з часом не зростає у вартості.

Кошти, вкладені у виробничі запаси, готову продукцію, незавершене будівництво, розрахунки, дебіторську заборгованість також не дають максимальної віддачі з точки зору отримання прибутку. Розмір цих статей балансу практично не впливає на виробничу потужність підприємства, його здатність обслуговувати споживачів, надавати послуги. Але розмір (або питома вага цих статей у балансі) визначається знову ж таки зовнішніми умовами - кризою неплатежів, недостатньою платіжною та договірною дисципліною тощо.

Виходячи з наведеного, нами зроблено намагання провести відповідні розрахунки щодо зміни структури фінансового балансу підприємства із врахуванням не тільки вимог партнерів, а й самого підприємства. За вихідне положення прийнято, що підприємство повинно підтримувати показники ліквідності на мінімально допустимому рівні, з тим, щоб вивільнені з високоліквідних, але малоприбуткових позицій кошти направити в менш ліквідні, але більш прибуткові для підприємства сфери.

Для подолання такого стану нами запропоновані наступні напрями поліпшення фінансово-економічного стану ТОВ “Логос” (табл. 3.1):

- вжити заходів щодо погашення дебіторської заборгованості;

- реалізувати надлишки готової продукції, що утворилися за останні два роки;

- реалізувати надлишки виробничих запасів, що утворилися за останні два роки;

- реструктуризувати половину залишків короткострокової кредиторської заборгованості у довгострокову;

- ввести в дію об'єкти незавершеного будівництва.

Таблиця 3.1 - Пропозиції щодо поліпшення фінансово-економічного стану ТОВ “Логос”

№	Назва	Очікуваний ефект, тис. грн.	Примітки
1	Вжиття заходів щодо погашення дебі-торської заборгова-ності	30,3	Отриману суму доцільно спрямувати на погашення кредиторської заборгова-ності
2	Реалізація надлишків готової продукції, що утворилися за останні два роки	24,1 (26,2 - 2,1)	Отриману суму доцільно спрямувати на погашення кредиторської заборгова-ності
3	Реалізація надлишків виробничих запасів, що утворилися за останні два роки	10,1 (31,6 - 21,5)	Отриману суму доцільно спрямувати на погашення кредиторської заборгова-ності
4	Реструктуризація по-ловини залишків ко-роткострокової забор-гованості у довгостро-кову	(182,3 - 30,3 - 24,1 - 10,1) : 2 = 58,9
5	Ввести в дію об'єкти незавершеного будівництва	38,0	Ріст отриманого чистого прибутку (при незмінній фондорентабельності) на 38 : 251 = 15,1%

Отримані у цій таблиці показники можна використати при зміні структури балансу підприємства. Результати розрахунків для ТОВ “Логос” наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Поліпшення балансу ТОВ “Логос” (тис. грн.)

Розділи балансу	Факт 1.01.09	Розра-хунково	Зміна	Розрахунок
Оборотні активи	192,5	192,5	0	Залишається на існуючому рівні
Виробничі запаси та готова продукція	59,8	25,6	-34,2
Розрахунки та грошові кошти	31,7	1,4	-30,3
З них грошові кошти	1,4	1,4	0	Залишається на існуючому рівні

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Діагностика фінансово-економічного стану підприємства" скачать

Подобные документы

• Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства

  Сутність і ознаки фінансової кризи підприємства, методи її діагностики. Характеристика діяльності підприємства КП "Оптова база". Аналіз та діагностика фінансового стану підприємства. Шляхи покращення стану підприємства та попередження банкрутства.
  
  дипломная работа [91,6 K], добавлен 09.10.2010
  

• Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

  Характеристика фінансово-економічного стану підприємства ступенем прибутковості та оборотності капіталу. Фінансова стійкость та динаміка структури джерел фінансування. Здатність розраховування за борговими зобов'язаннями. Оцінка фінансових результатів.
  
  курсовая работа [113,8 K], добавлен 08.12.2009
  

• Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

  Зміст, завдання, предмет та прийоми аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка прибутковості та активності: оборотність активів, рентабельність продукції, акціонерного та власного капіталу. Вибір оптимального місця розташування підприємства.
  
  курсовая работа [120,8 K], добавлен 11.12.2009
  

• Аналіз фінаносвих показників діяльності аптеки

  Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.
  
  курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014
  

• Покращення фінансового стану підприємства

  Фінансово–економічні результати діяльності підприємства: економічна сутність балансу, показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз прибутків та збитків підприємства, оцінка рентабельності. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ "Поліграфіст".
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.01.2010
  

• Аналіз фінансового стану ВАТ "Гідросила МЗТГ"

  Теоретичні основи фінансового стану підприємства, основні джерела фінансового аналізу. Методика проведення аналізу активів та пасивів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Визначення шляхів підвищення його фінансового стану.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.01.2012
  

• Оцінка фінансового стану підприємства ВАТ "Рожищенський сирзавод"

  Вплив комплексу економічних показників на формування фінансового стану Рожищенського сирзаводу та розрахунок коефіцієнтів майнового стану підприємства: оцінки прибутковості та рентабельності, ліквідності та платоспроможності, руху грошових коштів фірми.
  
  отчет по практике [710,6 K], добавлен 19.05.2011
  

• Експертна діагностика фінансово-господарського стану компанії ВАТ "Софія"

  Оцінка майнового стану підприємства компанії ВАТ "Софія" та динаміка його змін. Проведення стратегічного аналізу на основі "п'яти сил Портера". Аналіз загрози банкрутства, фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності, рентабельності підприємства.
  
  контрольная работа [77,6 K], добавлен 07.02.2014
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011
  

• Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"

  Сутність, цілі та значення оцінки фінансового стану підприємства. Інформаційне та нормативно-правове забезпечення фінансового аналізу. Загальна оцінка майна підприємства та визначення його ринкової усталеності. Характеристика майнового стану підприємства.
  
  курсовая работа [115,6 K], добавлен 14.02.2010
  

Другие документы, подобные "Діагностика фінансово-економічного стану підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам