Управління оборотним капіталом підприємства
Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2011 |
| Размер файла | 506,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
, (4.1)
де Еmin - задана мінімальна (нормована) освітленість, лк;
k - коефіцієнт запасу;
s-освітлювана площа, м2;
z - коефіцієнт мінімальної освітленості;
N - число світильників;
n - число ламп у світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.
Використовуючи дані СНіП II-4-79 [59], визначимо:
Фл - лампа ЛБ 80-4 = 5220 лм;
n - 4 шт., тому що ЛБ 80-4 (4 - позначає кількість ламп у світильнику);
s - 10 * 15 = 150 м2;
Нормування значення КЕО при штучному висвітленні для виробничих приміщень приймаємо згідно СНіП II-4-79 [59]:
Еmin = 300 лк;
k - коефіцієнт запасу = 1,5;
Показник приміщення:
i = АВ / Нр * (А + В) = 10 * 15/3,0 (10 + 15) = 2
Значення коефіцієнта використання світлового потоку визначимо по наступним даним:
Світильники ПВЛ; п = 50 %; з = 30 %; П = 10 %; i = 2 = 0,54
Z - для люмінесцентних ламп = 1,1.
Визначимо кількість світильників:
Таким чином кількість світильників у приміщенні планово-фінансового відділу становить 8 штук.
Основними джерелами шуму у планово-фінансового відділу є:
1) телефонні дзвоники;
2) робота принтеру;
3) робота системних блоків ПК.
Норми допустимого рівня шуму на робочих місцях у планово-фінансовому відділу згідно ГОСТу 12.1.003-83 [22] представлені у табл. 4.3.
Таблиця 4.3 - Допустимі рівні звукового тиску та звуку
|
Місто трудової діяльності робочі місця |
Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середньо геометричними частотами, Гц |
||||||||||
|
Викладачі користувачів ПК |
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
Рівні звуку, еквівалентні рівню звуку, дБА |
Основні заходи щодо зниження шуму [40]:
- придушення шуму в джерелі виникнення;
- раціональне конструювання устаткування;
- удосконалювання кінематичної схеми;
- попередження поширення:
- ізоляція джерел шуму засобами звукопоглинання за рахунок перетворення енергії шуму в теплову за допомогою пористих матеріалів);
- ізоляція джерел шуму засобами ізоляції;
- медико-профілактичні заходи:
- скорочення часу шумової небезпеки;
- попередні і періодичні огляди;
- аудіметричний контроль.
У планово-фінансовому відділу знаходиться три місця роботи на ПК. При роботі на ПК з візуальними дисплейними моніторами людина піддана впливу таких типів випромінювання: гама, рентгенівського, мікрохвильового, видимого, ультрафіолетового і інфрачервоного [68].
Передбачено такі норми допустимого опромінення при виконанні робіт:
1) ультрафіолетове випромінювання в діапазоні 220-280 нм не перевищує 0,001 м3;
2) потужність дози рентгенівського випромінювання в будь-якій крапці на відстані п'яти сантиметрів від екрана не перевищує 0,003 мкр /с;
3) напруга електростатичного полюсу не більш 20 кв/м;
4) напруженість електромагнітного поля від 60 кГц до 3 МГц має електричну напругу не більш 50 В/м і магнітну-не більш 5 А/м.
Рівень іонізація повітря приміщень при роботі на ПК відповідає нормальному значенню нормативної документації-число іонів в одному сантиметрі кубічному повітря: позитивних 1500-3000, негативних 3000-5000.
Рівні всіх випромінювань у планово-фінансовому відділу досить низькі і не перевищують діючих норм.
До основних мір захисту від випромінювання можна віднести:
1) оснащення візуального дисплейного термінала захисним екраном;
2) правильне розміщення ПК на столі;
3) правильна організація робочого місця.
4.4 Організація безпечних умов праці на робочому місці
Для забезпечення робочого місця за дисплеєм у планово-фінансовому відділі передбачені:
1) організація робочого місця відповідно до антропометричних характеристик;
2) виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці;
3) забезпечення вимог до світло- і кольоротехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури;
4) необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.
Основним устаткуванням робочого місця оператора-економіста є дисплейний пристрій, клавіатура, робочий стіл, крісло, що відповідають ергономічним вимогам.
Дисплей розміщується на столі і підставці на відстані 500-700 мм від очей оператора так, що кут між нормаллю до центра екрана і горизонтальною лінією складає 200. Кут спостереження екрана, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не перевищує 600.
Клавіатура розташовується на відстані 100-300 мм від краю столу. Висота робочої поверхні столу складає 750 мм., тому робоче місце оснащене кріслом з регульованою висотою сидіння і підставкою для ніг. Конструкція крісла підтримує робочу позу, не утрудняє рухів, забезпечує зміну положення, умови для відпочинку.
Екран дисплея, документи, клавіатура розташовані так, що перепад яскравості їхніх поверхонь не перевищує 1:10 при значенні, що рекомендується 1:3. При яскравості зображення на екрані 50-100 кд/м2 освітленість документа складає 300-500 лк. Виключено сліпучі яскравості, відблиски і відображення від скла екрана, тому що напрямок погляду операторів рівнобіжно розташуванню світильників і вікон.
Залежно від наявності умов, що підвищують небезпеку дії електричного струму на людину "Правила побудови електроустановок" ділять всі приміщення на наступні класи: без підвищеної небезпеки, із підвищеною небезпекою, особливо небезпечні.
На заводі планово-фінансовий відділ відноситься за ступенем небезпеки до ІІ класу. Параметри електричної мережі: рід струму - змінний; напруга в мережі - 220 В; частота промислова - 50 Гц.
Приміщення ІІ класу з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку:
а) вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %) або струму провідного пилу;
б) струмопровідної полови (металеві, земляні, залізобетонні, цегляні і ін.);
в) високої температури (вище + 35 С0);
г) можливості одночасного дотику людини до тих, що мають з'єднання із землею металоконструкціям будівель, технологічним апаратам, механізмам і т.п., з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання-із іншою.
4.5 Пожежна безпека
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з встановленою імовірністю здається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Приміщення планово-фінансового відділу відповідно до вимог [71] по вибухопожежонебезпеці відноситься до категорії В і розташовано в будинку, що характеризується відповідно до вимог ДБН 1.1-7-2002 Державні будівельні норми [26]. Захист від пожежі-другим ступенем стійкості. Можливими причинами виникнення пожежі в приміщенні можуть бути: несправність електропроводки і приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, блискавка.
Пожежна безпека у приміщенні відділу відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [23] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система запобігання пожежі складається з контролю і профілактики ізоляції, наявності плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні, використання заземлення від статичної напруги.
Система пожежного захисту складається з аварійного відключення апаратури, наявності двох вогнегасників ОУ-5, системи пожежної сигналізації і засобів зв'язку, захисту легкозаймистих частин устаткування захисними матеріалами, використання не пальних матеріалів для акустичної обробки стін і стель, наявності основного і запасного виходів для евакуації людей при пожежі.
Організаційно-технічними заходами у планово-фінансовому відділі є: первинний інструктаж, навчання правилам користування засобами пожежогасіння, дотримання протипожежного режиму, вивчення плану евакуації при пожежі.
Перелік обов'язкових засобів пожежогасіння у відділі головного енергетика приведений у таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових первинних засобів пожежогасіння у планово-фінансовому відділі
|
Приміщення |
Площа, м2 |
Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування) |
Кількість, шт. |
|
|
планово-фінансовий відділ |
150 |
ОУ-5, вуглекислотний вогнегасник |
15 |
4.6 Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища-це комплекс технологічних, технічних і організаційних заходів, спрямованих на зниженні забруднення навколишнього середовища [37, 38].
Питання охорони навколишнього середовища регулюються наступними законами і кодексами:
- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 25.06.91);
- Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (від 16.10.92);
- Закон України "Про відходи" (від 5.03.98);
- Закон України "Про енергозбереження" (від 1.07.94);
- Кодекс про надра України (від 27.07.94);
- Повітряний кодекс України (від 04.05.93);
- Водний кодекс України (від 06.06.95);
- Земельний кодекс України (від 2001 р.).
З метою охорони навколишнього середовища на заводі існує "Екологічний паспорт підприємства", який має комплекс даних, що характеризують рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє середовище.
На підприємстві здійснюються наступні заходи:
1) експлуатація і обслуговування очисних споруд, відстійників, утилізації відходів підприємства і шламів;
2) вивіз виробничих відходів і побутового сміття на міське звалище;
3) виробничі хімічно забруднені стоки перед скиданням їх у міську каналізацію проходять повне очищення;
4) виробляється очищення забрудненого повітря перед викидом в атмосферу;
5) експлуатацію і обслуговування доріг на території заводу;
6) наведення порядку та озеленіння території ;
7) полив території.
У планово-фінансового відділі до виробничих відходів відносяться газорозрядні лампи, що складаються за спеціальним договором на переробку, і побутове сміття, що вивозиться в централізованому порядку.
5 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, створених для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [27, 40].
В даному дипломному розділі досліджене питання: "Спеціальна обробка".
Проводячи знезаражування, потрібно пам'ятати: територія для проведення знезаражування має бути достатньою, щоб забезпечити необхідні дії людей і техніки, розміщення тварин і всього, що підлягає знезараженню; людей, техніку, тварин необхідно розміщувати з підвітряної сторони від місця аварії; знезаражування необхідно починати за принципом від простого до складного; спочатку виділити велику забруднену масу для попередження небажаних контактів із зоною високої концентрації; суворо контролювати перебування в індивідуальних засобах захисту; в холодну пору дії людей скуті, є труднощі в їх обслуговуванні, у разі замерзання заражених ділянок з'являються додаткові труднощі в ліквідації наслідків; готуючи і застосовуючи розчини для знезаражування, слід пам'ятати, що не всі розчини сумісні один з одним; на результати знезаражування суттєво впливають кількість води та її тиск; для знезаражування техніки, апаратури, приладів та ін. можна застосувати пар під низьким і високим тиском, але потрібно пам'ятати, що при високому тиску може утворюватися заражений аерозоль, здатний поширюватись за межі осередку зараження.
У разі необхідності потрібно організувати знезаражування території, будівель, складів, овочесховищ і продукції. [27, 28].
Дезактивація - це видалення РР з поверхні різних об'єктів, а також із продуктів харчування, фуражу, сировини і води. Для визначення необхідності в дезактивації проводять дозиметричний контроль радіоактивного забруднення.
При дезактивації приміщень РР змивають сильним струменем води. Спочатку з даху, а потім зі стін, дверей і вікон. Струмінь води спрямовують на поверхню під кутом 30-40о. Змиті радіоактивні забруднення мають бути поховані.
Всередині виробничих приміщень видаляють пил зі стелі і стін струменем води або вологим обтиранням пилу зверху вниз.
Техніку дезактивують такими способами: обмітанням віниками, мітлами, щітками; змиванням РР дезактивуючими розчинами з одночасною обробкою забруднених поверхонь щітками дегазаційних компонентів; очищенням забруднених поверхонь, вузлів агрегатів миючими засобами "Лабомид", "Темп", "РМС", "Ритм" у миючих машинах.
Внутрішні поверхні техніки, інвентар та інші невеликі за розміром предмети дезактивують обтиранням тампонами, змоченими водою, розчинниками. Забрудненість РР зменшується у 8-10 разів.
Для дезактивації техніки, засобів індивідуального захисту і предметів догляду за тваринами рекомендуються такі розчини: дезактивуючий розчин літній (ЛД)-0,3 %-й водний розчин ОП-7 або ОП-10 і 0,7 %-й розчин гексаметафосфату натрію.
Дезактивацію одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту, проводиться вибиванням і витрушуванням.
Дезактивацію території підприємств здійснюють глибоким переорюванням, засипанням і асфальтуванням, (ступінь забрудненості знижується у 2 рази на кожних 13 см ґрунту); бетонуванням (ступінь забрудненості знижується у 2 рази на 9,5 см бетону); зрізуванням шару забрудненого ґрунту 3-5 см (повна дезактивація).
Дороги з твердим покриттям миють водою під тиском 300-500 кПа (3-5 атм.) у розрахунку 3л води на 1м2 поверхні.
Ґрунтові дороги переорюють або знімають верхній шар скрепером.
При вмісті РР у сільськогосподарській продукції понад допустимі норми проводять дезактивацію. Є три способи дезактивації: механічне видалення РР, технологічна переробка продукції і зниження вмісту РР у продовольстві і кормах шляхом розбавлення чистою продукцією.
Зерно, фрукти, овочі дезактивують промиванням водою. Із зерна, огірків, кавунів, яблук, слив, груш радіоактивний пил змивається добре. Погано піддаються дезактивації цим способом картопля, малина, суниці, полуниці. Очищення картоплі, качанів кукурудзи, гороху, люпину, бобів, сої знижує забрудненість РР у десятки разів.
Промивання нарізних овочів, фруктів, грибів 0,1 %-м розчином соляної кислоти з наступним промиванням водою знижує вміст цезію-137 на 98%.
При поверхневому забрудненні радіоактивним пилом зерна, а також скирт сіна і соломи знімають верхній забруднений шар зерна на глибину 10-15 см, сіна і соломи на 20-30 см і складають окремо для зберігання, а решту після радіометричного контролю використовують як корм для худоби. [28]
Шеретування проса, рису, соняшникового насіння, гречки, вівса, переробки зерна пшениці на високосортне борошно знижують вміст РР у десятки разів. При переробці зерна, картоплі, цукрових буряків, ягід, фруктів на спирт цезій і стронцій у кінцевому продукті відсутні. В десятки разів зменшується їхній вміст у крохмалі і цукрі. Такий результат отримують і при переробці олійного насіння на олію, особливо в процесі екстрагування.
У 2-3 рази зменшується вміст цезію-137 у засолених огірках, грибах, а також рибі.
При забрудненні короткоживучими радіоізотопами йоду, молібдену, ніобію та ін. м'ясо можна заморозити і тримати в холодильниках до зменшення радіоактивності за рахунок природного розпаду РР. У разі такого забруднення можна м'ясо посолити і залишити на зберігання. На 50% у м'язах і на 25% у кістках зменшується вміст короткоживучих ізотопів, якщо м'ясо варити після кипіння не менше 10 хв, після чого воду злити, залити чистою та варити до готовності.
М'ясо, забруднене цезієм-137, можна обробити одним із таких способів. Вимочити в прісній воді, а потім залити розсолом на 3 місяці. Радіоактивність зменшується на 90%.
При забрудненні молока короткоживучими ізотопами його необхідно переробляти на сухе молоко і сири, при зберіганні яких радіоактивність зменшується за рахунок природного розкладання.
Воду можна дезактивувати відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Невелику кількість води можна дезактивувати відстоюванням. Для цього в місткість із водою необхідно добавити природних іонітів-глину, чорнозем і ретельно перемішати. Дати відстоятися і злити верхній чистий шар води, забрудненість якого РР на 50-70% менша. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням. Пропускання води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля, бо навіть шар землі очищає її від РР на 85-90%. Найкращій спосіб дезактивації води-перегонка, але це можлива при невеликій кількості води.
Після дезактивації вода підлягає дезометричному контролю.
Дегазація-це заходи, спрямовані на знезаражування або видалення отруйних і сильнодіючих речовин. Дегазацію можна проводити хімічним, фізичним і механічним способом.
При хімічному способі застосовують нейтралізуючі або хімічні речовини, що руйнують ОР і СДЯР [27].
Фізичні способи дегазації передбачають випарування, поглинання ОР і СДЯР різними матеріалами, руйнування вогнем і видалення небезпечних хімічних речовин рідинами, які їх розчиняють.
Механічні способи дегазації застосовуються для зняття зараженого шару ґрунту, снігу, зерна, на глибину проникнення ОР і СДЯР та ізоляції його.
Дороги і території виробничих об'єктів, заражені ОР і СДЯР дегазують одним із таких способів: заражену ділянку засипають хлорним вапном із розрахунку 1кг на 1м2 поверхні з наступним переорюванням цієї площини на глибину проникнення небезпечної хімічної речовини і потім знов засипають хлорним вапном. При слабому зараженні ділянки, її засипають хлорним вапном і потім через 20-30 хв. поливають водою; знімають верхній шар землі 10см, снігу 20-25см (за умови, що хімічна речовина не проникла глибше); засипають землею, піском, закидають гноєм (шаром не менше 10см), роблять настил із дощок, фанерних листів, гілля, соломи.
Приміщення дегазують 10-20 %-м хлорно-вапняним (або 5 %-м сірчанонатрієвим) розчином. Замість хлорного вапна можна застосувати гіпохлорит кальцію або негашеного вапна. Якщо температура повітря нижча 5 оС, застосовують хлористий сульфурил або гарячий 5-10 %-й розчин їдкого натру.
Дегазація одягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту здійснюється кип'ятінням, пароаміачною сумішшю, пранням і провітрюванням.
Дегазація провітрюванням (природна дегазація) може бути використана для всіх видів одягу, взуття й індивідуальних засобів захисту. Вона проводиться, якщо є час і немає інших засобів дегазації. Дегазація провітрюванням найбільш швидко проходить у літніх умовах при температурі 18-25 оС.
Речі та предметі, які не можна кип'ятити, необхідно провітрювати 6 діб влітку і 45 діб взимку або дегазувати в спеціальних камерах при температурі 70-80 оС.
Зерно, уражене парами і туманами ОР і СДЯР, дегазують провітрюванням на відкритому повітрі. Само дегазація в теплий період може настати: при ураженні зарином і табуном-через 2-4 доби, іпритом через 5-10 діб, зоманом через 20-45 діб.
Воду дегазують фільтруванням і хлоруванням. Із колодязя воду відливають або відкачують, а дно і стінки шахти обробляють хлороно-вапняною кашкою, із дна знімають шар 10 см. Після наповнення водою, її знову відливають і після нового наповнення перевіряють на наявність ОР.
Дезінфекція-це заходи, спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів. Дезінфекцію проводять хімічним і фізичним способом, які застосовують як окремо, так і в комбінації.
Дезінфекція може бути газова, волога і термічна. Проводять її після встановлення санепідемстанцією, ветлабораторією зараженості людей, тварин, кормів, території, продуктів харчування, води.
Дезінфекція одягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або паро формаліновою сумішшю, кип'ятінням, пранням.
Обробка кип'ятінням використовується для дезінфекції виробів з бавовняних тканин. Дезінфекція кип'ятінням проводиться в бучильній установці БУ-4М.
Дезінфекція замочуванням у розчинах для дезінфекції застосовується для виробів з бавовняних тканин.
При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10 %-му розчині формальдегіду протягом 2 годин.
Приміщення і території сильно зрошують дезінфікуючим розчином, а потім проводять механічне очищення. Обробку повторюють тричі з інтервалом 1 год. Для дезінфекції застосовують розчин хлорного вапна з вмістом 5 %-го активного хлору, 10 %-й розчин їдкого натру, 4 %-й розчин формальдегіду, 5 %-й розчин однохлористого йоду та інші препарати.
Для газової дезінфекції приміщень застосовують бромистий етил, картос ( суміш окису етилену з вуглекислим газом у співвідношенні 1:9) для знищення спорових і вегетативних форм мікробів.
Продовольче і кормове зерно, насипане на токах або в коморах, можна обробляти 3-5 %-м водним розчином перекису водню з розрахунку 2 л/м2.
Зерно, комбікорми, що зберігаються у звичайних мішках з тканини, можна обробляти, не розв'язуючи мішки, протягом 8 годин 4 %-м розчином формальдегіду.
Воду знезаражують розчином хлорного вапна, на кожний м3 води додають 0,5 л цього розчину, а при споровій мікрофлорі-4 л, після цього воду перемішують і залишають на 10-12 год, а потім відливають чи відкачують.
Найбільш простий і доступний спосіб дезінфекції води-кип'ятіння.
Знезаражуючі речовини і розчини. Розчин для дезактивації готується на основі порошку СФ-2У (СФ-2) шляхом розчинення останнього у воді з розрахунку отримання 0,15 %-го розчину (на 20л бідон (каністру)-30г, на 100 л бочку-150 г, на цистерну 6000 л-9 кг).
Розчин для дегазації ХЧ, це 5 %-й розчин гексахлормеламіну (ДТ-6) або 10 %-й розчин дихроламіну (ДГ-2 і ДТХ-2) у дихлоретані, призначається для дегазації Х-газів отруйних речовин типу іприт, і для дезінфекції. Температура замерзання розчину - (-35 оС).
Водні кашки ДТС-ГК і хлорного вапна використовуються для дегазації і дезінфекції металевих, гумових і дерев'яних виробів.
Речовини, які використовують для виготовлення розчинів для дегазації: гексахлормеланін, дихлорамін, їдкий натр, аміачна вода, хлорне вапно та інші.
Гексахлормеланін (ДТ-6) - кристалічний порошок білого кольору за запахом хлору. Не розчиняється у воді, добре розчиняється у дихлоретані. Температура плавлення 125-135 оС.
Дихлораміни (ДТ-2, ДТХ-2) - білі або злегка жовтуваті порошки з запахом хлору. У воді не розчиняються.
Їдкий натр (каустична сода) - білі шматки або дрібні лусочки. Добре розчиняються у воді. Концентровані розчини (більше 3-5%) роз'їдають шкіру людини і руйнують тканини, взуття.
Аміачна вода - це 20-25% розчин аміаку у воді. Вона викликає подразнення слизових оболонок очей і носа, на шкіру людини практично не діє
Хлорне вапно - речовина білого або злегка жовтуватого кольору. У воді розчиняється погано, не розчиняється у органічних розчинниках.
Санітарна обробка. Санітарна обробка є складовою частиною спеціальної обробки. Це комплекс ліквідації забруднення радіоактивними речовинами, зараження небезпечними хімічними і біологічними засобами особового складу ЦЗ і населення. Санітарна обробка поділяється на часткову і повну.
Часткова санітарна обробка - це механічне очищення й обробка відкритих ділянок шкіри, поверхні одягу або обробка за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів. Виконують її в осередку ураження під час проведення рятувальних робіт, вона є тимчасовим заходом.
Повна санітарна обробка - це знезаражування тіла людини із заміною білизни і одягу. Мета обробка-повне знезаражування від радіоактивних, хімічних і біологічних речовин тіла і слизових оболонок людини.
Життєзабезпечення - це задоволення нормативного мінімуму життєвих потреб населення, яке потерпіло в наслідок надзвичайної ситуації, надання йому житлово-комунальних послуг і дотримання встановлених соціальних гарантій на період проведення рятувальних робіт.
Під час великих стихійних лих, катастроф у людей виникають нервово-психічні розлади, психічні збудження свідомості. [28]
Таким чином великі стихійні лиха, катастрофи супроводжуються не тільки великими руйнуваннями, травмами, опіками, а й панікою, розгубленістю, що призводить до паралічу інстинкту самозбереження, що робить людей нездатними до самозахисту та надання допомоги постраждалим.
ВИСНОВКИ
Підвищення ефективності роботи суб'єктів господарювання безпосередньо пов'язано з управлінням оборотного капіталу, що дозволяє оптимізувати необхідну їх величину для виконання виробничої програми і оплати праці персоналу.
У результаті дослідження були вирішені такі завдання: з'ясовано сутність та розглянуто класифікацію оборотного капіталу; проаналізовано структуру джерел формування оборотного капіталу на підприємствах; розкрито зміст поняття "організація управління оборотним капіталом підприємства", визначено функції процесу управління ним; розроблено структурно-функціональну модель процесу управління оборотним капіталом; запропоновано методику для визначення потреби підприємства оборотному капіталі; запроваджено методику оцінки фінансового важеля спеціально для джерел фінансування потреби в оборотному капіталі.
Оцінивши різні трактування сутності оборотного капіталу, запропоновано визначати оборотний капітал як кошти, вкладені в оборотні засоби і засоби обігу для забезпечення процесу виробництва й реалізації продукції і за сприятливих умов отримати прибуток. Такий підхід до сутності оборотного капіталу вказує на методологічні основи системи управління оборотним капіталом, яка повинна охоплювати управління натурально-речовими складовими, грошовими коштами у процесі кругообігу і підпорядкована стратегічним цілям підприємства.
Класифікацію оборотного капіталу здійснено за такими ознаками: за напрямками вкладення та джерелами формування.
З метою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства та поліпшення якості управлінських рішень запропонована відповідна система управління оборотним капіталом, визначена в роботі як сукупність процесів розробки й реалізації управлінських впливів, безпосередньо спрямованих на виконання функцій управління й досягнення поставлених цілей в конкретних умовах місця й часу. Зазначено, що підвищення ефективності функціонування цієї системи пов'язано з реалізацією ряду вимог: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер управлінських рішень; високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; орієнтованість на цілі підприємства.
Проведено загальний аналіз фінансової діяльності підприємства, який свідчить, що діяльність підприємства є прибутковою. Зростання виручки від реалізації супроводжується зростанням чистого прибутку, але на менший відсоток, через велику собівартість продукції. Це позитивна тенденція в діяльності підприємства, головною ознакою якої є наявність стабільного прибутку, відставання якого від темпів росту виручки зумовлено накопиченням боргів минулих років та зростанням собівартості продукції.
В результаті дослідження визначено, що підприємство має відносно ліквідний баланс, тобто не може розрахуватися з поточною заборгованістю, але спроможне покрити свої короткострокові зобов'язання. Слід зазначити, що підприємство зможе погасити короткострокову заборгованість при умові повернення дебіторської заборгованості, тобто питання погашення короткострокових зобов'язань є досить спірним. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів й інвесторів, який за аналізований період досить високий.
Результати аналізу показали, що оборотні кошти підприємства загалом використовувалися ефективно. Але виявлено, що особливістю роботи підприємства є висока частка дебіторської заборгованості, незавершеного виробництва та готової продукції та відносно великий показник тривалості одного обороту оборотних коштів. При проведенні кількісного та якісного аналізу використання оборотних коштів виявлено, що величина оборотних коштів у 2007 році порівняно з 2005 роком зросла на 3753,5 тис. грн., збільшилася оборотних коштів та зменшився період одного обороту. Унаслідок відбулося вивільнення оборотних коштів, загальна сума яких відповідала потребам підприємства.. Стосовно оборотності оборотних коштів, підприємству необхідно підвищити цей показник, що може бути досягнуто за рахунок використання наступних чинників: випереджального темпу росту обсягів продажів порівняно з темпом росту оборотних коштів; удосконалення системи постачання й збуту; зниження матеріалоємності продукції; скорочення тривалості виробничого циклу; підвищення якості продукції її конкурентноздатності.
Для організації процесу управління оборотним капіталом розроблено методичний підхід до визначення програми управління оборотним капіталом підприємства з використанням структурно-функціональної моделі, яка дозволяє як формалізувати послідовність системи розрахунків, так і спостерігати за проміжними результатами. Застосування структурно-функціональної моделі надає можливість врахувати всі часткові показники, які характеризують окремі напрямки фінансової діяльності, наочно ілюструють порядок дій при формуванні комплексної програми управління оборотним капіталом підприємства.
На величину оборотного капіталу підприємства здійснює вплив велика кількість факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. З метою врахування впливу різноманітних факторів на величину потреби підприємства в оборотному капіталі запропоновано відповідний методичний підхід до управління оборотним капіталом через його планування. У роботі було визначено такі впливові фактори: обсяг виробництва, коефіцієнт оборотності, індекс інфляції, індекс цін. За допомогою багатофакторного економіко-математичного моделювання була отримана прогнозна величина оборотного капіталу, яка суттєво відрізнялася від фактичної величини оборотного капіталу. Позитивне відхилення фактичного оборотного капіталу від необхідного розрахованого оборотного капіталу характеризує наявність коштів у підприємства, що краще, ніж їх нестача. Тому очевидна необхідність планування величини оборотного капіталу, щоб звести ці відхилення до мінімуму і вільні кошти направити на інші цілі підприємства
Ефективність сформованої структури джерел оборотного капіталу у роботі запропоновано аналізувати за допомогою таких показників: рентабельність активів-брутто, середньозважена вартість оборотного капіталу та ефект фінансового важеля джерел фінансування оборотного капіталу і фінансової заборгованості, що спрямовуються на покриття потреби в оборотному капіталі. Слід зазначити, що ефективною структурою капіталу доцільно вважати таку структуру оборотного капіталу, за якої досягається позитивне значення ефекту фінансового важеля джерел його фінансування. На досліджуваному підприємстві, рівень ефекту фінансового важеля від'ємний, що свідчить про зменшення власного капіталу, і відповідно низьку рентабельність використання наявних у підприємства активів.
Використання методики визначення ефекту фінансового левериджу за критерієм максимізації рівня рентабельності для оборотного капіталу дозволило оцінити необхідність залучення додаткового капіталу для фінансування оборотного капіталу. В нашому випадку підприємству недоцільно використовувати залучений капітал, оскільки при залученні коштів загальна рентабельність капіталу буде зменшуватись.
Щоб організація управління оборотним капіталом підприємства була ефективною, потрібно раціонально визначати джерела формування оборотного капіталу, мінімально необхідну потребу в ньому; у процесі аналізу виявляти тенденції до погіршення чи до поліпшення якості управління оборотним капіталом та проводити відповідні заходи для виходу з небажаних ситуацій; постійно оптимізувати структуру оборотного капіталу за напрямками вкладень і за джерелами його формування.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1 Хозяйственный кодекс Украины. Комментарий. - Харьков: Одиссей. - 2005 г.
2 П(С)БУ 2 - Положение (стандарт) бухгалтерского учета 2 "Баланс", утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 31.03.99 г., №87 (с изменениями и дополнениями).
3 П(С)БУ 3 - Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 Отчет о финансовых результатах", утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 31.03.99г., №87 (с изменениями и дополнениями).
4 Постанова КМУ та НБУ від 10.04.94 № 279 "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерел їх покриття".
5 Бабич А.М. Формування оптимальної структури оборотних коштів підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2001. - №9-10. - С. 12-13.
6 Баранець Г. Логістичні пріоритети в управлінні оборотними активами підприємства // Вісн. Киів. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2007. - №6. - С. 64-69.
7 Безкровна Т.Д. Методи фінансування оборотного капіталу підприємства // Наукові праці НДФ1. - 2007. - №3 (36). - С. 109-117.
8 Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций. - М.: ИНФРА, 1998. - 186 с..
9 Бень Т.Г., Довбня С. Б. Бюджетування як інструмент удосконалення системи фінансового менеджменту підприємств // Фінанси України. - 2000. -№7. - С. 48-55.
10 Білейчекно О.Г. Структура обігових коштів в умовах ринкової економіки // Фінанси України. т 2004. - №5. - С. 70-72.
11 Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия. - К.: Эльга, 2004. - 448 с.
12 Бондаренко О.С. Управління оборотними активами підприємств - К.: Н.-д.фін.ін-т, 2007. - 326 с.
13 Бочаров В.В. Финансовое моделирование. - Спб: Питер, 2000. - 208 с.
14 Бочаров В.В. Финансовый инжиниринг. - СПб.: Питер, 2005. - 400 С.
15 Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Переклад з англійської: - К.: Молодь, 1997. - 734 с.
16 Бутенко В. Оборотный капитал предприятия, прогнозирование статей отчетности // Справочник экономиста. - 2007. - №5. - С. 77-84.
17 Буцкая И. Выбор системы показателей оценки финансового состояния предприятий // Бизнес информ. - 2000. - №1. - С. 84-86.
18 Василичев Д.В. Удосконалення методів управління оборотними коштами підприємства - К.: Поділля, 2006. - 196 с.
19 Горицкая Н. Комплексный финансовый анализ деятельности предприятия // Справочник экономиста. - 2007. - №6. - С. 66-72.
20 Горовий Д.А. Управління рухом оборотного капіталу підприємства: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук:. - X.: ХНЕУ, 2006. - 19 С.
21 ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.
22 ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.
23 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.92.
24 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.
25 Гриценко О. І. Управління обіговим капіталом - основа фінансової стабільності підприємства // Вісн. Сум. над. аграрн. ун-ту. Сер.: Фінанси і кредит. - 2005. - Вип.2. - С. 35-42.
26 ДБН 1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
27 Демиденко Г.П. Защита объекта народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. - К.: Вища школа, 1989. - 128 с.
28 Депутат О.П. Цивільна оборона. - Львів: Афіша, 2000. - 236 с.
29 Доманіцький В. В. Передумови функціонування оборотних коштів підприємств // Вісник технолог, ун-ту Поділля. - 2004. - Т.2. - №2. - С. 112-114.
30 Доронін А. В., Горовий Д.А. Класифікаційні ознаки оборотного капіталу підприємств // Вісник Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля. - 2004. -№3(61). - С. 52-58.
31 Дропа Я. Б. Визначення джерел формування оборотного капіталу промислових підприємств // Современные аспекты финансового управления экономическими процессами: Материалы Всеукр. научн.-метод. конф. г. Севастополь. 6-9 сентября 2006 г. - Севастополь: Изд-во СевНТУ. - 2006. - С. 70-174.
32 Дропа Я.Б. Визначення оптимальної структури оборотного капіталу за Критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності // Вісник Львів, держ. акад.: збірник наук, статей. Економічні науки. - Львів. - 2006. - №9. - С. 361-368.
33 Дропа Я.Б. Оборотний капітал: природа та функції // Вісник Львів. ун-т, Серія "Економічна". - 2004. - Вип. 32. - С. 78-84.
34 Дропа Я.Б. Організація управління оборотним капіталом промислових підприємств України: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд.. екон. наук. - Львів: Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2007. - 19 С.
35 Дропа Я.Б. Поняття, класифікація та джерела формування оборотного капіталу // Вісник Львів. ун-ту. Серія економічна. - 2003. - Вип. 31. - С. 157-166.
36 Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 2-ге вид., випр. та доп. - Львів: Центр Європа, 2000. - 605 С.
37 Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (від 16.10.92).
38 Закон України "Про відходи" (від 5.03.98).
39 Закон України "Про охорону праці" (в редакції Закону N 229-ІV (229-15) від 21.11.2002.
40 Закон України "Про цивільну оборону України". - 1999.
41 Залунин В.Г., Ткач Т.В. Количественные и качественные показатели результативности деятельности предприятия // Вісник Приднестр. державної академії будівництва та архітектури. - 2007. - №10. - С. 49-56.
42 Зборовська О.М. Управління оборотним капіталом промислових підприємство: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - Маріуполь: Призов, держ. техн. ун-т, 2007. - 19 С.
43 Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповнен. і переробл. - Тернопіль: Екон. думка, 2003. - 400 с.
44 Іванова М.І. Системний підхід до управління оборотними коштами // Академічний огляд. - 2005. - №1. - С. 48-53.
45 Івасишин О.І. Економетрична модель оцінки ефективності оборотних коштів підприємств // Вісн. Хмельн. над. ун-ту. Екон. науки. - 2006. - №3. - Т.2. - С. 239-242.
46 Івасишин О.І. Оцінка і прогнозування ефективності використання оборотного капіталу підприємства: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - Хмельницький: Хмельниц. нац. ун-т, 2007. - 17 с.
47 Івасишин О.І. Семантична модель вдосконалення оборотним капіталом підприємства // Вісн. Терноп. акад. нар. госп. Екон.-мат. моделювання. - 2003. - №11-12.. - С. 3-15.
48 Карбовник А. Питання забезпечення обіговими коштами підприємств в умовах сучасної української економіки // Регіональна економіка. - 2000. - №2. - С. 165-168.
49 Карбовник А.М. Управління джерелами фінансування оборотних промислових підприємств // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту їм. Українки. Екон. науки. - 2001. - №4. - С. 251-256.
50 Кміть В.М. Системний підхід до управління накладними витратами підприємств // Фінанси України. - 2003. - №7. - С. 51-57.
51 Кобернюк Г., Чайковський Я. Аналіз джерел формування оборотних коштів // Молоді вчені. Науковий журнал ради молодих вчених ТАНГ. - 1999. -ВИП.1. - С. 74-76.
52 Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 512 С.
53 Коваленко Л., Маргасова В. Ефективність управління оборотними коштами підприємства // Збірник наукових праць ТАНГ. - 1999. - Випуск 3. - С. 9-15.
54 Коношенкова Т. Как проанализировать показатели ликвидности и платежеспособности предприятия // Налоговое планирование. - 2006. - №1 (13). - С. 31-37.
55 Котляр М.Л. Управління обіговим капіталом як важлива умова підвищення фінансової стійкості підприємства // Наукові праці НДФІ. - 2005. -№3-4. - С. 217-222.
56 Кулиш Е.В., Телюк В.А., Брага В.М. К проблеме эффективности управления оборотными средствами предприятий // Теория та практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей всеукр. наук.-практ. конф. - Т.3. Промислові підприємства в умовах економічної трасформації. -Донецьк: ІЕП НАМ України, 2001. - 332 с.
57 Лиса О.В. Особливості визначення потреби підприємства в оборотному капіталі // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Т.ІІІ. - Д.: ДНУ. - 2007. - Вип. 217. - С. 598-603.
58 Лиса О.В. Особливості управління оборотним капіталом підприємства в сучасних умовах // Матеріали V-ої Всеукр. науково-практичної конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України" Т.І. - Д.: Наука і освіта, 2005. - С. 166-167.
59 Лиса О.В. Теоретичні підходи до аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави". Т.1. - Д.: Наука і освіта, 2006. - С. 95-97
60 Лиса О.В. Управління оборотними коштами підприємства: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - Дніпропетровськ: Дніпропетр. аграрн. ун-т, 2007. - 20 с.
61 Лукьянченко И.А. Подходы к математическому моделированию в управлении капиталом // Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. науч-техн. сб. - К.: Техніка, 2000. - Вып. 26. - С. 99-103.
62 Лук'янченко І.О. Управління обіговими коштами підприємства: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - X: ХНЕУ, 2005. - 20 С.
63 Маргасова В. Стратегія управління оборотним капіталом // Вісник Національної академії державного управління при През. України. - 2004. - №4.-С. 218-223.
64 Маргасова В.Г. Управління оборотним капіталом та оцінка його впливу на фінансовий стан підприємств. Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - І.: Нац. акад. держ. под. служби, 2006. - 19 С.
65 Мартюшева Л.С., Горовий Д.А. Аналіз виконання спеціальних функцій управління рухом оборотного капіталу // Економіка розвитку. - 2005. -№1 (29). - С. 25-30.
66 Мартюшева Л.С., Горовий Д.А. Динамическая природа оборотного капитала как элемента риска хозяйствующих субъектов // Збірник наук, праць Черкаського держ. технолог, ун-ту. Серія: Економічні науки. - 2003. - №3 (6). -С. 37-43.
67 Марусяк Н.Л. Особливості планування оборотного капіталу підприємства // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2005. - №3. - С. 56-61.
68 Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на информационно - вычислительных центрах. - Харьков : Минздрав УССР, 1986.
69 Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві // Фінанси України.-2001.-№9.-С. 155-158.
70 Мороз В.І. Оптимізація оборотних засобів і запобігання "омертвіння" Капіталу // Вісн. Дніпрпетр. держ. фін.-екон. ін.-ту. Екон. науки. - 2001. - №2. - С. 124-127.
71 НАПБ 6.07.005-86 (ОНТП 24-86). Определение категорий помещений по взрывопожарной и пожарной опасности.
72 Пащенко І.Л. Прогнозування фінансової діяльності підприємства // Фінанси України. - 2001. - №4. - С. 45-50.
73 Петленко Ю.В. Проблеми забезпечення обіговими коштами виробничих підприємств в умовах економічної кризи // Фінанси України. - №9. - С. 106-109.
74 Петрусевич Н.Ю. Контролінг в управлінні оборотним капіталом підприємства: Автореф. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук. - X.: пр. держ. акад. залізн. тр-ту, 2006. - 20 с.
75 Попазова О.В. Економічна сутність управління оборотним капіталом Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - №5. - С. 33-36.
76 Радзиевский А. Как проанализировать показатели эффективности пользования активов // Налоговое планирование. - 2006. - №1 (13). - С. 41-42.
77 Рясних Є.Г. Деякі проблеми управління обіговим капіталом підприємств в умовах трансформації економіки України // Вісник Хмельниц. нац. ун-ту, Екон. науки. - 2006. - Т.2. - №2. - С. 7-10.
78 Салига С. Я., Василичев Д.В. Розробка моделі взаємозв'язку основного а оборотного капіталу // Економічний вісник НТУ. - 2004. - №2. - С. 52-60.
79 Севастьянов Р.В. Удосконалення аналізу ефективності використання оборотних коштів підприємства // Економічний вісник Донбасу. - 2006. №1(2). - С. 64-69.
80 Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. Управление финансами. Учеб. пособие для вузов. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ -ЦАНА, 2004. - 639 с.
81 Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - Луцьк: Вид. "Вежа", 2001. - 204 с.
82 СНиП 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М: Стройиздат,1980. - 110 с.
83 СНиП 2.04.05.91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М: Стройиздат,1991.
84 Соляник Л.Г. Управління оборотними активами та джерелами їх фінансування на промисловому підприємстві. Автореф. на здобуття наук. канд. екон. наук. - К.: 2007. - 20 с.
85 Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - К.: Консул, 2006. - 316 с.
86 Фесюк В. Економічна сутність оборотних активів в сучасних умовах // Формування економічних відносин в умовах становлення ринку (Збірник наукових праць ТАНГ). - 2007. - Вип. 7. - С. 424-434.
87 Филимоненков А.С. Финансы предприятий / Учебное пособие. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. - 280 с.
88 Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. С. Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во "Перспектива", 2000. - 66 с.
89 Финансовый менеджмент: Ученик для вузов / Под ред. Г.Б. Поляка. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 527 с.
90 Фінанси підприємств. Підручник / за редакцією проф. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2003. - 460 с.
91 Шеремет А.Д, Сайфулин Р.С, Финансы предприятий: Учебное пособие. - М.: Инфра - М, 1998. - 343 с.
92 Шкромида В.В. Фінансовий ліверидж як ефективний засіб управління фінансовими ресурсами підприємства // Вісник Хмелин, нац. ун-ту. - 2006. - С. 270-274.
Додаток А. Баланси і звіти підприємства за 2003-2007 роки
Таблиця А.1 - Баланс за 2003 рік (тис. грн.)
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
І. Необоротні активи |
||||
|
Нематеріальні активи: |
||||
|
Залишкова вартість |
010 |
187 |
140 |
|
|
Первісна вартість |
011 |
228 |
230 |
|
|
Накопичена амортизація |
012 |
41 |
90 |
|
|
Незавершене будівництво |
020 |
12893 |
7696 |
|
|
Основні засоби: |
||||
|
Залишкова вартість |
030 |
74594 |
67160 |
|
|
Первісна вартість |
031 |
166640 |
154817 |
|
|
Знос |
032 |
92046 |
87717 |
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
||||
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
|||
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
1547 |
1548 |
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
|||
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
|||
|
Інші необоротні активи |
070 |
|||
|
Всього за розділом І |
080 |
89221 |
76544 |
|
|
ІІ. Оборотні активи |
||||
|
Запаси: |
||||
|
виробничі запаси |
100 |
5384 |
5092 |
|
|
тварини на вирощуванні та відгодівлі |
110 |
8 |
10 |
|
|
незавершене виробництво |
120 |
6000 |
6971 |
|
|
готова продукція |
130 |
23800 |
20220 |
|
|
товари |
140 |
427 |
472 |
|
|
Векселі одержані |
150 |
533 |
282 |
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
||||
|
чисто реалізаційна вартість |
160 |
2511 |
5165 |
|
|
первісна вартість |
161 |
2511 |
5165 |
|
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
|||
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
||||
|
з бюджетом |
170 |
187 |
102 |
|
|
за виданими авансами |
180 |
2117 |
3323 |
|
|
з нарахованих доходів |
190 |
|||
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
|||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
581 |
537 |
|
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
|||
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
||||
|
в національній валюті |
230 |
108 |
104 |
|
|
в іноземній валюті |
240 |
1059 |
412 |
|
|
інші оборотні активи |
250 |
621 |
1402 |
|
|
Усього за розділом II |
260 |
43336 |
44092 |
|
|
ІІІ. Витрати майбутніх періодів |
270 |
170 |
10 |
|
|
Баланс |
280 |
132727 |
120646 |
Продовження додатку А
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Пасив |
||||
|
І. Власний капітал |
||||
|
Статутний капітал |
300 |
17305 |
17305 |
|
|
Пайовий капітал |
310 |
|||
|
Податковий вкладений капітал |
320 |
|||
|
Інший додатковий капітал |
330 |
99825 |
89497 |
|
|
Резервний капітал |
340 |
|||
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
(3230) |
(1042) |
|
|
Неоплачений капітал |
360 |
( ) |
( ) |
|
|
Вилучений капітал |
370 |
( ) |
( ) |
|
|
Всього за розділом І |
380 |
113900 |
105760 |
|
|
II. Забезпечення наступних витрат і платежів |
||||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
|||
|
Інші забезпечення |
410 |
|||
|
Цільове фінансування |
420 |
|||
|
Усього за розділом II |
430 |
|||
|
III. Довгострокові зобов'язання |
||||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
|||
|
Інші довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
|||
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
450 |
||
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
222 |
259 |
|
|
Усього та розділом III |
480 |
222 |
709 |
|
|
V. Поточні зобов'язання |
||||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
1545 |
1617 |
|
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
16 |
49 |
|
|
Векселі видані |
520 |
7079 |
1387 |
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, і послуги |
530 |
2386 |
3295 |
|
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
||||
|
з одержаних авансів |
540 |
4610 |
6215 |
|
|
з бюджетом |
550 |
817 |
787 |
|
|
з позабюджетних платежів |
560 |
370 |
135 |
|
|
з страхування |
570 |
1090 |
158 |
|
|
з оплати праці |
580 |
474 |
423 |
|
|
з учасниками |
590 |
|||
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
2 |
||
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
216 |
111 |
|
|
Усього за розділом IV |
620 |
18605 |
14177 |
|
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|||
|
Баланс |
640 |
132727 |
120646 |
Таблиця А.2 - Звіт про фінансові результати за 2003 рік (тис. грн.)
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
48348 |
41597 |
|
|
Податок на додану вартість |
015 |
6152 |
4778 |
|
|
Акцизний збір |
020 |
|||
|
025 |
||||
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
83 |
1809 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
42113 |
35010 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
29352 |
27928 |
|
|
Валовий: |
||||
|
прибуток |
050 |
12761 |
7082 |
|
|
збиток |
055 |
|||
|
інші операційні доходи |
060 |
10148 |
6281 |
|
|
адміністративні витрати |
070 |
2311 |
2633 |
|
|
витрати на збут |
080 |
565 |
507 |
|
|
інші операційні витрати |
090 |
16735 |
14212 |
|
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
||||
|
прибуток |
100 |
3298 |
||
|
збиток |
105 |
3989 |
||
|
Дохід від участі в капіталі |
110 |
|||
|
Інші фінансові доходи |
120 |
2 |
||
|
Інші доходи |
130 |
218 |
||
|
Фінансові витрати |
140 |
168 |
||
|
Витрати від участі в капіталі |
150 |
|||
|
Інші витрати |
160 |
165 |
||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
||||
|
Прибуток |
170 |
3185 |
||
|
збиток |
175 |
3989 |
||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
996 |
||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
||||
|
Прибуток |
190 |
2188 |
||
|
збиток |
195 |
3989 |
||
|
Надзвичайні: |
||||
|
Доходи |
200 |
|||
|
витрати |
205 |
|||
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
|||
|
Чистий: |
||||
|
прибуток |
220 |
2188 |
||
|
збиток |
225 |
3989 |
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
|
Матеріальні затрати |
230 |
14041 |
10793 |
|
|
Витрати на оплату праці |
240 |
8031 |
8262 |
|
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
2957 |
306 |
|
|
Амортизація |
260 |
3271 |
3457 |
|
|
Інші операційні витрати |
270 |
12477 |
13365 |
|
|
Разом |
280 |
40777 |
38983 |
ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
|||
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
|||
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
320 |
|||
|
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
330 |
|||
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
Таблиця А.3 - Баланс за 2004 рік (тис. грн.)
|
Актив |
Кодрядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
І. Необоротні активи |
||||
|
Нематеріальні активи: |
||||
|
залишкова вартість |
010 |
140 |
100 |
|
|
первісна вартість |
011 |
230 |
253 |
|
|
накопичена амортизація |
012 |
90 |
153 |
|
|
Незавершене будівництво |
020 |
7696 |
4640 |
|
|
Основні засоби: |
||||
|
залишкова вартість |
030 |
67160 |
66730 |
|
|
первісна вартість |
031 |
154817 |
149465 |
|
|
знос |
032 |
87717 |
82735 |
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
||||
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
|||
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
1548 |
1572 |
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
|||
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
1298 |
||
|
Інші необоротні активи |
070 |
|||
|
Всього за розділом І |
080 |
76544 |
74340 |
|
|
II. Оборотні активи |
||||
|
Запаси: |
||||
|
виробничі запаси |
100 |
5092 |
5213 |
Подобные документы
Сутність та класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування. Розробка структурно-функціональної моделі процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Оцінка фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотних коштах.
дипломная работа [579,8 K], добавлен 28.02.2011Сутність оборотного капіталу, його значення в системі управління фінансами підприємства. Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств. Аналіз стану оборотних активів і джерел їх авансування на прикладі ТОВ "АД Шина".
дипломная работа [689,5 K], добавлен 14.10.2014Роль оборотного капіталу підприємства. Зміст процесу управління оборотним капіталом. Вдосконалення методів планування показників та аналіз процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Відмінності між основним та оборотним капіталом за Смітом.
дипломная работа [125,7 K], добавлен 14.11.2011Суть, економічна природа і система управління оборотного капіталу. Аналіз і оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан ВАТ "Полтавський тепловозоремонтний завод". Напрямки вдосконалення системі управління оборотним капіталом.
дипломная работа [267,7 K], добавлен 12.09.2010Сутність фінансового капіталу підприємства та його роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Методичні підходи до управління капіталом підприємства та його структурою. Критерії та показники оцінки ефективності управління капіталом.
курсовая работа [401,2 K], добавлен 10.06.2002Економічна сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства. Методика планування та показники ефективності використання оборотного капіталу. Оцінка складу та структури оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування.
курсовая работа [96,6 K], добавлен 29.12.2014Теоретико-методичні засади і практичні рекомендації з удосконалення механізму управління формуванням капіталу виноробних підприємств Південного регіону України. Економіко-математична модель оптимізації управління капіталом виноробного підприємства.
автореферат [49,9 K], добавлен 11.04.2009Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.
курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012Класифікація виробничого капіталу з урахуванням його особливостей у сільському господарстві. Визначення сучасного рівня забезпеченості сільського господарства виробничим капіталом, джерел його формування та впливу факторів на ефективність використання.
автореферат [36,0 K], добавлен 11.04.2009Теоретичні засади структури капіталу підприємства. Види капіталу підприємства, його кругообіг. Поняття структури капіталу: будова, складові частини, особливості обертання у виробництві. Вплив різних форм капіталу на фінансування підприємства.
курсовая работа [143,8 K], добавлен 02.11.2007
