Економіка міського господарства

Особливо підкреслимо, ч/по ні в закордонній літературі, ні у вітчизняній практиці спеціально не розглядалися шляхи підвищення ефективності використання міських земель. Всі автори у своїх роботах бачать можливість вирішити цю складну задачу тільки шляхом вибору поверховості забудови, вважаючи, що з підвищенням поверховості зростає ефективність забудови.

8.2 Методи оцінки міський території (традиційний підхід)

В умовах розвитку сформованих великих міст основними критеріями цінності урбанізованих земель виступають: інженерно-будівельна характеристика територій, що визначає придатність їхній до забудови, розташування в плані міста щодо сформованих і проектованих транспортних вузлів, суспільних, торгових і культурних центрів, промислових зон і ін. На оцінку земель впливають близькість до основних інженерних споруджень і комунікацій, природне і сформоване оточення, характер попереднього використання територій. При освоєнні нових територій з розширенням границь міста в розрахунках враховується різна природна цінність земель.

Економічна оцінка враховує якісне розходження окремих територій міських земель у різних величинах одноразових капітальних вкладень і наступних експлуатаційних витрат на всі елементи міського господарства. Комплексний характер оцінки забезпечується за рахунок включення в неї соціально-економічних складових, що відбиває інженерно-технічні, архітектурно-планувальні і соціальні особливості конкретної території.

Традиційна процедура оцінки території міста складається у визначенні порівняльної цінності окремих чи ділянок районів забудови з обліком двох аспектів:

в що фактично обходиться місту повне освоєння окремих районів забудови, включаючи витрати на компенсацію землекористувачем змін характеру використання землі;

який економічний ефект і соціальний ефект досягається в результаті забудови й експлуатації територій.

У кінцевому рахунку традиційна оцінка міських територій виражає багатобічну цінність територій як по сумарних суспільних витратах, зв'язаним з виникненням і наступним функціонуванням міських об'єктів, так і по величині ефекту, заради якого здійснюється будівництво і функціонування цих об'єктів.

Досвід зміни економічної оцінки міських територій і впровадження механізму стягування плати за їхнє використання показує можливість одержання значних результатів як з погляду скорочення додаткової потреби в територіальних ресурсах, так і з погляду формування додаткових джерел міського бюджету в умовах регіонального самофінансування.

Економічна оцінка наслідків від зміни характеру використання територій

При розміщенні нового житлового, культурно-побутового чи промислового будівництва в сформованих районах міста і при здійсненні їхньої реконструкції, як правило, що застарів фонд заміняють новим шляхом зносу старих і малоцінних житлових і суспільних будинків, об'єктів інженерної інфраструктури, комунального і культурно-побутового чи призначення по планувальних причинах - перенос окремих капітальних споруджень на інші ділянки території міста.

Вартісна оцінка відшкодована я зносу об'єктів міського господарства - промисловості, енергетики і т.п. - визначається сумою витрат на відновлення кожного виду споруджень, що зносяться, будинків, ліній. При цьому виходять з повної відбудовної вартості об'єктів, що зносяться, і враховують залишкову вартість елементів, що зберігаються, у тому числі устаткування, придатного для подальшої експлуатації.

Витрати по реконструкції сформованої забудови

При оцінці територій враховуються витрати, викликані передчасним зносом при реконструкції несамортизированих основних фондів(40-60%).

Старі будинки зі зносом понад 60% повинні зноситися як непридатні для подальшого проживання і функціонування і не враховуватися у витратах.

Витрати по відшкодуванню зносу житлового фонду визначаються по формулі (8.1):

, (8.1)

де: Сж - оцінка відшкодування зносу житлового фонду, млн. грн.;

Кн - відбудовна вартість житлового фонду, тис. грн./кв. м загальної площі;

Амал - кількість малоцінного житлового фонду, що зноситься, кв. м;

Кост - залишкова вартість будівельних елементів, що зберігаються після зносу, тис. грн./кв. м;

Клік -- витрати по ліквідації зносу - розробка будинків і вивіз будівельного сміття, тис. грн./кв. М

Література

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. №280/97-Х11 // Відомості Верховної Ради.- 1997. - №24.

2. Послання Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» // Урядовий курьер. - 2002 - 4 червня.

3. Абрамович Б.М., Маруни В.С., Вакарчук І.М., Смоловик О.М., Ворон А.І. Транспортне обслуговування населення як фактор сталого розвитку міста. «Автошлях України» №3, 2002. С.11-13.

4. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Свірський Ю.І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад 6 Методичний посібник. - Львів: СПОЛОМ, 2001. - С.18.

5. Крат В.І. Проблема всіх: і транспортників, і влади. «Міське господарство України» №4, 1997. С.37-38.

6. Крозбі Б.Л. Стратегічне планування та стратегічниий менеджмент: чим вони відрізняються? // Проект USAID «Впровадження змін в політиці», 1997

7. Маяк М.М., Крейсман Е.А. «Автошлях України» №4, 1999. С.7.

8. Иванов В.В., Коробова А.Н. Муниципальный менеджмент: Справочное пособие. - М.: ИНФРА, 2002. - 718 с.

9. 7. Овечников Е.В., Фишельсон М.С. Городской транспорт. Учебник для вузов. - М., «Высш.школа», 1976. - 352с.

10. Редзюк А.М., Штанов В.Ф. Концепція державної політики в сфері автомобільних пасажирських перевезень. «Автошлях України» №4, 2000. С.2-7.

11. Транспорт и городская среда. - М.: Стройиздат, 1978. - С.59-71.

12. Христюк М.М. Стабілізація та розвиток міського електротранспорту. «Міське господарство України» №2, 1996. С.35-37.

13. Шештокас В.В. Город и транспорт. - М.:Стройиздат, 1984. - 176с.

14. Серпилин Д. Принципы построения оптимальной инвестиционно-заемной системы городов и регионов // Рынок ценных бумаг. - 2001. - №24. - С.71.