Особливості функціонування корпоратизованих підприємств харчової промисловості України (на прикладі ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика")

Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні. Характеристика підприємства ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика", техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз структури та ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2013
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів та економіки природокористування

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з дисципліни "Виробничі корпоративні системи в природокористуванні" на тему "Особливості функціонування корпоратизованих підприємств харчової промисловості України (на прикладі ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика")

Виконала: студентка групи ЕД-51

Сива В.Р.

Перевірила: к. е. н., доц. Кондрацька Н.М.

Рівне-2013

Зміст

  • Вступ
  • 1. Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні
  • 2. Коротка характеристика підприємства та основних техніко-економічних показників його діяльності
  • 3. Аналіз використання основних виробничих фондів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика"
  • 4. Аналіз структури та ефективності використання оборотних коштів підприємства
  • Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. За останні кілька років фінансовий та виробничий стан більшості підприємств України значно погіршився. Вагомим резервом в напрямку його покращення є підвищення ефективності використання оборотних коштів, які займають значну питому вагу в структурі активів підприємств. Значною мірою це твердження стосується розробки і впровадження таких підходів в управлінні оборотними активами, які б забезпечували стійкість фінансового стану, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств.

Дослідженню управління оборотними активами присвячені праці вітчизняних вчених-економістів: О. Авраменко, О. Білої, О. Білейченко, М. Білик, І. Бланка, О. Бондаренко, Я. Дропи, А. Золотарьова, С. Калабухової, О. Калініної, А. Карбовника, О. Коновалової, Л. Костирко. Серед зарубіжних фахівців, які розглядали вказані питання необхідно назвати: М. Баканова, І. Балабанова, В. Бочарова, З. Боді, Є. Брігхема, Р. Брейлі, А. Гроппеллі. Дослідженням особливостей та тенденцій розвитку кондитерського ринку займались такі автори, як С. Романьок, А. Сливочник, О. Ткаченко та інші.

Об'єктом дослідження являється господарська діяльність та шляхи використання оборотних коштів на ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика".

Метою даної роботи є аналіз техніко-економічних показників ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика", аналіз стану оборотних коштів на підприємстві.

економічний показник кондитерська оборотний

1. Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні

Одним з головних завдань сучасної України є досягнення стабільного економічного росту в усіх галузях економіки. На даний час найстійкішими є галузі орієнтовані на задоволення базових потреб громадян. Однією з таких галузей є харчова промисловість. Харчова промисловість є для України саме тим двигуном, який може забезпечити суттєве зростання ВВП і допомогти посісти одну з провідних позицій на ринку продуктів харчування на світовій арені.

Важливе місце у структурі харчової промисловості посідає галузь кондитерських виробів, з огляду на те, що це одна з небагатьох галузей промисловості України, яка є самодостатньою, розвиненою, успішно діючою та цілком сформованою.

Незважаючи на те, що останнім часом збільшення обсягів виробництва кондитерської продукції відбувалося швидкими темпами, існує ряд актуальних проблем:

1. Не значна кількість ефективних урядових програм з підтримки галузі.

2. Недоліки у фінансово-кредитній, ціновій, податковій, митній, політиці щодо розвитку галузі.

3. Невідповідність матеріально-технічної бази сучасним вимогам та стандартам.

4. Зменшення попиту на кондитерські вироби в наслідок зниження купівельної спроможності.

5. Необхідність виходу вітчизняних виробників на світовий ринок та освоєння нових ринків збуту.

6. Відсутність системи захисту навколишнього середовища

7. Проблеми, пов'язані з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор, тощо [2, С. 20-21].

Таким чином, в умовах фінансово-економічної кризи, навіть ця галузь починає втрачати прибутки та ті сегменти ринку, до яких виробники солодощів йшли довгі роки, коли обсяг виробництва та продажів почали безупинно зростати, досягнувши свого максимального рівня у 2008 р (табл.1) [1].

Таблиця 1.1

Виробництво кондитерської продукції в Україні, тис. т

Роки

2000

2001

2002

2004

2006

2008

2011

Обсяг виробництва

667,0

732,0

765,0

968,0

1005,9

1082,9

947,2

З даної таблиці слідує, що в період з 2000 - 2011 роки спостерігалось стабільне зростання об'ємів виробництва, обсяги виробництва становили, тис. т: у 2000 р. - 667,0, у 2008 р. - 1082,9. Порівнюючи значення показника дістаємо темпи зростання виробництва: 1082,9: 667,0 = 1.623. Розвиток кондитерської промисловості забезпечувався завдяки впровадженню нових технологій, нового технологічного обладнання, автоматизації виробництва, прогресивних методів управління.

У 2011 році виробництво кондитерської продукції в Україні здійснювали 28 спеціалізованих підприємств, питома вага яких складає приблизно 60%, і біля 800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості (38,3 %). Лідерами у виробництві є: ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (21,7%), ЗАТ "АВК" (11,0 %), ЗАТ "ВО КОНТІ" (13,9 %), корпорація "Бісквіт-шоколад" (5,5 %), ЗАТ "Житомирські ласощі” (5,0%), ВАТ "Полтавакондитер" (4,6 %) (рис.1) [1].

Рис.1. Частка ринку найбільших виробників в Україні, %.

У 2009 кризовому році більшість підприємств знизили обсяги виробництва. За статистичними даними об'єднання Укркондитер, загальний обсяг випуску продукції на спеціалізованих підприємствах знизився з 669,6 тис. т у 2008 р. до 640,1 тис. т (або на 4,4 %) у 2011 р.

Найбільше скорочення випуску спостерігалося у Львові (на 22,5%), Полтаві (на 26,4 %). Але в Одесі випуск збільшився на 5,5 %, Вінниці - на 27,4%, Харківській кондитерській фабриці - на 11,4 %. Це свідчить про значні резерви у кондитерській промисловості.

Падіння обсягів виробництва у 2010 р. зумовлено перш за все кризовими явищами в економіці, що призвело до зниження купівельної спроможності населення. Суттєво негативну роль зіграло і різке підвищення цін на цукор - у 1,8 рази - порівняно з 2008 р., що зумовлено зменшенням загального виробництва цукру - на 25,4 % як за рахунок скорочення площі збирання - на 15,3 %, так і зменшення урожайності - на 11,96 %.

У 2011 р. експорт кондитерських виробів з цукру становив 88,88 тис. т на суму 128,08 млн. дол. США. Основними імпортерами продукції у кількісному вимірі були: РФ - 24,53 %, Казахстан - 17,72 %, Азербайджан - 12,06 %. В цілому на країни СНД припадає 80,68 % от загальних обсягів експорту, на країни Європи - відповідно 7,29 % Азії - 11,48 %. Отже, перспективними ринками збуту цієї продукції є Російська Федерація, Казахстан, Азербайджан, країни Азії [7, С.17-25].

Оскільки кондитерська промисловість переживає зараз не найкращі часи, необхідно негайно вжити заходів для того, щоб зупинення зростання обсягів виробництва не переросло у тривалий спад у цій галузі. Для невеликих фірм потрібно вирішити фінансові проблеми. Залучення інвестицій значно покращить становище. Значних фінансових результатів можна також досягнути шляхом розширення експорту [2, С. 20-21].

Отже, зусиллями самих підприємств кондитерської галузі, а також за умов ефективної державної політики можна забезпечити зростання ВВП, зокрема за рахунок експорту продукції. Державна протекціоністська політика повинна проводитися перш за все у цукровій промисловості - від вирощування сировини до отримання готової продукції. Для забезпечення постійного оновлення технічної бази підприємств потрібно знижувати податки на імпортоване обладнання, якщо країна не має аналогічних зразків. Треба посилити зовнішньоекономічну діяльність у країнах світу для отримання замовлень на продукцію, навіть ставити задачу побудови дочірніх підприємств в країнах-імпортерах по випуску готової продукції, а також по вирощуванню сировини для себе.

2. Коротка характеристика підприємства та основних техніко-економічних показників його діяльності

ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" заснована в 1944 роцi на базі валяної фабрики. Iз малих пристосованих цехів фабрика виросла в велике спеціалізоване підприємство з потужністю понад 10 тис. тонн кондитерських виробів в рік. На фабриці виготовляється понад 100 найменувань кондитерських виробів. Основною продукцією підприємства є виробництво карамелі, драже, шоколадних цукерок, вафлі. Асортимент близько 250 різноманітних найменувань. Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статуту та установчого договору, має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і користуватися повним обсягом прав суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства. Товариство створене з метою задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства.

Основною діяльністю ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика" є:

найбільш повне і якісне задоволення потреб вітчизняних та закордонних підприємств і організацій та громадян в продукції, що виробляє підприємство, у відповідності із статутними видами діяльності;

ефективне використання виробничого і фінансового потенціалу, комерційного і управлінського досвіду.

Досліджуване підприємство має право:

Здійснювати як на Україні, так і за кордоном всякого роду угод і юридичних актів, в межах своєї компетенції, з українськими і закордонними установами, організаціями, товариствами, фірмами, приватними особами, в тому числі купівлі-продажу, обміну, оренди, застави нерухомості та інші;

Будівництво, купівля, відчуження, взяття і здача в оренду на Україні підприємств, всякого роду рухомого і нерухомого майна для здійснення своєї діяльності;

Підприємство надає і набуває права на володіння і використання технологій, "ноу-хау" й іншої технічної інформації;

Одержання для виконання статутних програм кредитів і фінансової допомоги від юридичних і фізичних осіб як в гривнях, так і в іноземній валюті, оплата відсотків по кредиту;

Самостійне використання своїх грошових коштів;

Має право на добровільній основі вступати в об'єднання з іншими підприємствами і організаціями на Україні й за кордоном, бути засновником і бути учасником асоціацій, акціонерних й інших товариств на території України і за кордоном;

Створювати дочірні підприємства, філії на Україні і за її межами;

Участь у міжнародних ярмарках, конгресах, симпозіумах, виставках і аукціонах;

Має право здійснювати випуск акцій й інших цінних паперів у відповідності з чинним законодавством.

На підприємстві забезпечується оплата праці, соціальні та юридичні гарантії, передбачені чинним законодавством. Кількість працюючих по договору працівників на підприємстві не може перевищувати числа визначеного діючим законодавством.

Організаційна структура підприємства спрямована, насамперед, на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими підрозділами організації, розподілу між ними прав і відповідальності. У ній реалізуються різні вимоги до удосконалювання систем управління, що знаходять вираження в тих чи інших принципах управління. Організаційна структура організації і її управління не є чимось застиглим, вони постійно змінюються, удосконалюються. Організаційна структура управління промисловою організацією визначається багатьма об'єктивними факторами й умовами. До них можуть бути віднесені, зокрема, розміри виробничої діяльності організації (велика, середня, дрібна); виробничий профіль організації (спеціалізація на випуску одного виду продукції чи продукції широкої номенклатури виробів різних галузей); характер продукції, що випускається; сфера діяльності організації.

На чолі ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика" стоїть директор. Директор представляє підприємство у всіх установах і організаціях, вирішує самостійно всі питання діяльності фірми, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази і розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками підприємства, відповідно до трудового законодавства приймає і звільняє працівників, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення на працівників підприємства, відкриває в банках рахунку підприємства. Директор несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність фірми, забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства.

У підпорядкуванні директора знаходяться інспектор по кадрах (відділ кадрів, відділ навчання і розвитку, відділ стимулювання працівників); головний економіст (бухгалтерія, планово-економічний відділ, відділ організації праці і заробітної плати, відділ організації виробництва і управління, юридичний відділ, фінансовий відділ); комерційний відділ (агенти по продажу продукції); головний інженер (відділ охорони праці і техніки безпеки, технічний відділ, головний механік, головний енергетик, відділ технічного контролю); завідуючий складом (комірник).

Інспектор по кадрах виконує роботу із забезпечення підприємства кадрами, робітниками та службовцями необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає працівників із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства. Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців відповідно до отриманого в навчальному закладі професії й спеціальності. Здійснює оцінку кандидатів на вакантну посаду, періодичну оцінку кадрів, керує відділом організацією праці і заробітної платні і відділом кадрів.

Також директору підпорядкований головний економіст, що є заступником директора з економічних питань, керує роботою по плануванню і економічному стимулюванню на підприємстві, підвищенню продуктивності праці, виявленню і використанню виробничих резервів поліпшенню організації виробництва, праці і заробітної платні. Йому підпорядковуються планово-економічний відділ, бухгалтерія, фінансовий відділ, економічна служба. Він здійснює організацію й удосконалення економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення продуктивності праці, ефективності й рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, зниження її собівартості, забезпечення правильних співвідношень темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проводить роботу по удосконалюванню планування економічних показників діяльності підприємства, досягненню високого рівня їхньої обґрунтованості, по створенню й поліпшенню нормативної бази планування.

Планово-економічний відділ розробляє річні, квартальні плани підприємства і окремих цехів, контролює їх виконання, визначає шляхи усунення недоліків, розробляє нормативи для утворення фондів економічного стимулювання, веде оперативний статистичний облік, аналіз показників роботи основних агрегатів, цехів і заводів, розробляє і представляє на затвердження проекти, ціни на нову продукцію, вивчає і впроваджує передовий досвід в організації планово-економічної роботи і ін.

Бухгалтерія здійснює облік засобів підприємства і господарських операцій з матеріальними і грошовими ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської діяльності підприємства і ін. Головний бухгалтер - здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Фінансовий відділ - проводить фінансові розрахунки із замовниками і постачальниками, пов'язані з реалізацією готової продукції, придбанням необхідної сировини, палива, матеріалів. У завдання цього відділу входить також отримання кредитів в банку, своєчасне повернення позик, взаємовідношення з державним бюджетом.

Економічна служба проводить всеюбічний аналіз результатів діяльності підприємства, розробляє заходи щодо зниження собівартості і підвищенню рентабельності підприємства, поліпшенню використання виробничих фондів, виявленню і використанню резервів на підприємстві, здійснює методичне керівництво питаннями наукової організації праці, бере участь в розробці техніко-економічних нормативів і конкретних показників по економічному стимулюванню і ін.

Відділ організації праці і заробітної плати розробляє штатний розклад, складає річні, квартальні, і місячні плани по праці і заробітній платні і здійснює контроль за їх виконанням, розробляє заходи щодо підвищення продуктивності праці, впровадження прогресивних систем заробітної платні, розробляє положення про освіту і витрачання фонду матеріального заохочення, розробляє технічно обґрунтовані норми вироблення і проводить аналіз їх виконання, організовує і бере участь в розробці питань наукової організації праці.

Юридичний відділ здійснює: рішення правових питань трудових відношень, узгодження розпорядницьких та інших документів по управлінню персоналом, рішення правових питань господарської діяльності, проведення консультацій по юридичних питаннях.

Також у прямому підпорядкуванні директора знаходиться комерційний відділ. Комерційний відділ складається з агентів по продажу послуг. В обов'язки агентів комерційного відділу входить:

знання правил роботи комерційної діяльності;

вчасно робити перевірку роботи.

Агенти комерційного відділу відповідають за:

якісне складання замовлень на послуги;

виконання плану на надання послуг.

На фабриці існує посада головного інженера, який керує роботою технічних служб підприємства, несе відповідальність за виконання плану, випуск високоякісної продукції, використання новітньої техніки і технології. У підпорядкуванні головного інженера знаходяться відділи:

технічний

головного механіка

головного енергетика

технічного контролю

техніки безпеки

У завдання технічного відділу входять питання вдосконалення продукції, що випускається, розробки нових видів продукції, впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки. Головний механік забезпечує контроль за роботою і наладку технологічного устаткування, проводить всі види ремонту технологічного устаткування, а також монтаж нового і демонтаж застарілого устаткування. Головний енергетик забезпечує безперебійне постачання підприємства електроенергією, теплом, водою, киснем. Відділ технічного контролю здійснює контроль за комплексністю і якістю готової продукції, розробляє пропозиції по попередженню і зменшенню браку, організовує контроль за якістю сировини, що поступає на підприємство. До обов'язків інженера з охорони праці та техніки безпеки входить: забезпечення належного утримання службових та виробничих приміщень; повідомляти керівника підприємства та інженера з охорони праці про кожний нещасний випадок; забезпечувати робочі місця попередженнями, знаками безпеки.

Завідуючий складом керує матеріально-технічним постачанням і збутом продукції, роботою житловий комунального господарства і ін.

Основним структурним підрозділом по управлінню кадрами в організації є відділ кадрів, на який покладені функції по прийому і звільненню кадрів, а також з організації навчання, підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. Начальник відділу кадрів виконує свої службові обов'язки відповідно до посадової інструкції.

Діяльність кадрової служби підприємства регламентується Положенням про кадрову службу [30]. Це положення включає наступні розділи: загальні положення; задачі відділу (вказуються задачі щодо кадрового забезпечення, формування стабільного трудового колективу, зниження плинності кадрів і зміцнення трудової дисципліни); функції відділу (визначаються, виходячи із встановлених перед ним задач); права відділу (виражаються у повноваженнях начальника відділу кадрів і його працівників, обумовлених посадовими інструкціями, що затверджує керівник підприємства); відповідальність відділу (відповідальність начальника відділу кадрів, його працівників, у залежності від посадових функцій, і в цілому відділу кадрів).

Найважливіші завдання, які вирішує кадрова служба, це: соціально-психологічна діагностика; аналіз і регулювання групових і особистих взаємовідносин, відношень керівництва; управління виробничими і соціальними конфліктами і стресами; інформаційне забезпечення системи кадрового управління; управління зайнятістю; оцінка і добір кандидатів на вакантні посади; аналіз кадрового потенціалу і потреби в персоналі; маркетинг кадрів; планування і контроль ділової кар'єри; фахова і соціально-психологічна адаптація робітників; управління трудовою мотивацією; правові питання трудових відношень; психофізіологія, ергономіка і естетика праці.

До функцій кадрової служби підприємства належать:

визначення потреби в кадрах, планування кадрового забезпечення і руху кадрів;

організація підбору, розміщення і виховання персоналу;

дослідження і аналіз ділових, професійних і особистих якостей працівників підприємства;

організація діловодства з роботи з персоналом;

оцінка і атестація персоналу підприємства;

організація навчання і підвищення кваліфікації персоналу;

формування кадрового резерву, підготовка керівних кадрів і управління просуванням за службою;

поліпшення умов роботи і рішення соціальних питань; розвиток мотивації, кар'єри працівників.

На ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" створена розгалужена служба управління персоналом по різних напрямках діяльності, що очолюється директором по персоналу. До компетенції директора по персоналу входять наступні питання:

філософія і політика підприємства стосовно роботи з персоналом;

організаційна і функціональна структури підприємства;

статистична звітність;

трудове законодавство;

зв'язки з професійними об'єднаннями;

зв'язки з урядовими, міськими, місцевими профільними організаціями.

З таблиці 2.1 видно, що протягом останніх трьох років діяльності підприємство характеризувалося суттєвим зменшенням обсягів виробництва та реалізації продукції. У вартісних показниках це зменшення становило більш ніж 50% (з 100,96 млн. грн. у 2009 році до 46,2 млн. грн. у 2011 році). Якщо взяти до уваги інфляційні процеси (в 2010 році індекс інфляції становив 109,1, а в 2011 році - 104,6), то зменшення обсягів виготовлення в розрахунку натуральних показників було ще більш суттєвим.

Таблиця 2.1

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" у 2009 - 2011 рр

Показники

Од. вим.

Періодр (роки)

2009

2010

2011

1

2

3

4

5

6

1

Обсяг реалізованої продукції:

тис. грн.

100964

90276

46229

2

Собівартість реалізованої продукції

тис. грн.

99703

90024

45734

5

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

тис. грн.

30091,5

25031

19388

6

Річні амортизаційні відрахування

тис. грн.

2599

1711

2009

7

Рівень зносу основних виробничих фондів

%

0,59

0,63

0,68

8

Фондовіддача основних виробничих фондів

грн. /грн.

3,36

3,61

2,38

10

Середньорічні залишки оборотних коштів

тис. грн.

34239

42628

25659

11

Коефіцієнт обіговості оборотних коштів

коеф.

2,95

2,12

1,80

12

Чисельність працівників, всього

чол.

415

405

396

13

Середньорічна продуктивність праці одного працівника

тис. грн.

243,29

222,90

116,74

14

Середньомісячна заробітна плата одного працівника

тис. грн.

0,97

1,26

1,28

15

Розрахунковий прибуток

тис. грн.

1261,00

252,00

495,00

16

Чистий прибуток (збиток):

тис. грн.

1217

2075

456

17

Рівень рентабельності

%

1,26

0,28

1,08

18

Рентабельність продажів

%

1,21

2,30

0,99

19

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції

грн. /грн.

0,9875

0,9972

0,9893

Попри зменшення обсягів підприємство зберегло рівень рентабельності, яка на протязі всього періоду знаходилася в межах мінімально допустимих значень - близько 1%. Про це свідчить також і незначне коливання показника питомих витрат - витрат у розрахунку на 1 гривню реалізованої продукції. Цей показник на протязі трьох аналізованих років становив близько 99%.

Рис. 2.1 Динаміка обсягів реалізованої продукції та собівартості реалізованої продукції у 2009-2011 рр.

Звичайно, така тенденція призвела до зменшення абсолютного розміру прибутку підприємства, який зменшився пропорційно до зменшення обсягу виробництва та реалізації продукції - з 1,2 млн. грн. у 2009 році до 0,5 млн. грн. у 2011 році. Це свідчить про зменшення вільних оборотних коштів підприємства, зменшення можливостей до інвестування та зменшення ліквідності підприємства.

В таких умовах підприємство було змушене зменшити обсяг основних виробничих фондів, зменшивши таким чином рівень виробничої потужності підприємства. Кондитерська фабрика зберегла свій трудовий потенціал, майже не скоротивши чисельність персоналу. Середньоспискова чисельність працівників зменшилася незначно - з 415 до 396 чоловік. Ця ситуація, яка з одного боку є позитивною, створює додаткове навантаження на вільні фінансові ресурси підприємства, оскільки при більш ніж двократному зменшенні обсягу виплачувати такий же рівень заробітної плати та пов'язаних з нею соціальних відрахувань стає все важче. Внаслідок цього фінансові ресурси відволікаються на фінансування витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи, незважаючи на майже двократне зменшення продуктивності праці на 1 працюючого.

Рис. 2.2 Аналіз темпів росту вартості основних ресурсів підприємства та основних показників їх використання

Як бачимо, динаміка обсягу реалізації, собівартості продукції та продуктивності праці знаходиться значно нижче 100 відсотків як в 2010 так і в 2011 році. Темпи їх падіння фактично ідентичні. Всі інші показники зменшуються меншими темпами, що свідчить про зростання їх вартості для підприємства у розрахунку на 1 гривню виготовленої продукції. Йде мова про заробітну плату, вартість основних фондів та вартість залишків оборотних коштів. При цьому у 2010 році, на фоні значного зменшення обсягів, заробітна плата та оборотні кошти на віть зростали! На жаль, підприємство цього не може дозволити і можна зробити висновок, що ця тенденція була одним з факторів подальшого погіршення основних показників діяльності у 2011 році.

3. Аналіз використання основних виробничих фондів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика"

Аналіз використання виробничих ресурсів являє собою основну частину оцінювання рівня використання засобів праці, предметів праці та робочої сили підприємства. Аналіз виробничих та трудових ресурсів має вказувати на динаміку їх обсягу та структури, динаміку їх складових та поведінку основних показників ефективності їх використання. Засоби виробництва постають у виробничому процесі у вигляді основних виробничих фондів та оборотних фондів, а фонди обігу створюють необхідне фінансове забезпечення безперервності господарської діяльності підприємства. Тому вважаємо за необхідне спершу оцінити наявність, рух та стан основних виробничих фондів.

Таблиця 3.1

Аналіз структури основних виробничих фондів, тис. грн

Групи основних виробничих фондів

Роки

2009

2010

2011

1

2

3

4

Земельні ділянки

646

646

646

Капітальні витрати на поліпшення земель

Будинки, споруди та передавальні пристрої

4532

4749

4828

Машини та обладнання

23063

11364

10446

Транспортні засоби

2055

2458

3092

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

169

195

200

Тварини

Багаторічні насадження

Інші основні засоби

11

12

Бібліотечні фонди

1

Малоцінні необоротні матеріальні активи

75

53

Тимчасові (нетитульні) споруди

Природні ресурси

Інвентарна тара

Предмети прокату

Інші необоротні матеріальні активи

Всього

30465

19499

19277

Як бачимо, підприємство має власну матеріальну базу, що основою для формування його виробничої потужності: земельну ділянку, архітектурні споруди, представлені будинками, спорудами та передавальними пристроями, транспортні засоби, машини та обладнання та виробничий інвентар.

Аналізуючи представлену у таблиці 3.1 структуру основних виробничих фондів, можна зробити висновок про те, що на протязі аналізованого періоду їх вартість та структура зазнала значних змін. Зокрема, загальна первісна вартість ОВФ зменшилась більш ніж на третину. Це відбулося за рахунок зменшення обсягу машин та обладнання.

В той же час зросла вартість будинків, споруд та передавальних пристроїв та значно (близько 50%) зросла вартість транспортних засобів.

Відмітимо, що транспортні засоби відносяться до допоміжного виробництва і їх збільшення прямо не призводить до збільшення ефективності діяльності. Будинки, споруди та передавальні пристрої, хоча й належать (частково) до основних виробничих фондів основної галузі, проте представляють їх пасивну частину.

Тому можна зробити висновок, що за аналізований період структура основних виробничих фондів погіршилась, а саме погіршилась прогресивність їх структури.

На момент аналізу (2011) підприємство вже не досягало рекомендованої частки активної частини основних виробничих фондів (принаймні 50%).

Таблиця 3.2

Аналіз стану та руху основних виробничих фондів

Показники стану та руху основних виробничих фондів

Роки

2009

2010

2011

1

2

3

4

1. Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.,

30091,5

25031

19388

2. Залишкова вартість ОВФ, тис. грн.

12188

9176,5

6287,5

3. Коефіцієнт росту

0,00

0,83

0,77

4. Коефіцієнт зносу

0,59

0,63

0,68

5. Коефіцієнт придатності

0,41

0,37

0,32

Аналізуючи наведені в таблиці 3.2 дані стосовно стану та руху ОВФ, можна відмітити, що зменшення вартості основних виробничих фондів, яке проявляється в показниках коефіцієнту росту, що нижчі 1, супроводжується зниженням їх технічного стану. З підприємства вибувають фонди із середнім терміном експлуатації, тому загальний їх технічний стан погіршується. Про це сигналізують показники коефіцієнта зносу, що знижуються з рівня 59% у 2009 році до 68% у 2011 році. Відповідним чином знижується коефіцієнт придатності - з 41% до 32%.

Рис.3.1 Динаміка первісної та залишкової середньорічної вартості основних виробничих фондів

Темпи зниження первісної та залишкової вартості основних виробничих фондів приблизно однакові (рис.3.1), що свідчить про вибуття з підприємства основних виробничих фондів, що ще не вичерпали строк їх корисного використання. Якщо порівняти ці висновки з даними попередньої таблиці, то видно, що вибуття відбувається за рахунок активної частини (машин і обладнання), яка перебуває в придатному стані. Саме машини і обладнання, поруч і кількістю та якістю персоналу і визначають виробничу потужність підприємства. Складається враження, що підприємство свідомо скорочує виробничі потужності, інвестуючи в інші, допоміжні напрямки діяльності - транспортні засоби та будинки і споруди.

Таблиця 3.3

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів

Показники ефективності використання основних виробничих фондів

Роки

2009

2010

2011

1. Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.

100964

90276

46229

2. Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.

30091,5

25031

19388

3. Фондовіддача, грн. /грн.

3,36

3,61

2,38

4. Річні амортизаційні відрахування, тис. грн.

2599,00

1711,00

2009,00

5. Коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ, грн. /грн.

38,85

52,76

23,01

6. Рентабельність ОВФ, %

4,04

8,29

2,35

Звичайно, така динаміка не може не відобразитися в кінцевих показниках використання основних виробничих фондів, динаміка яких представлена у таблиці 3.3.

Зокрема, бачимо, що внаслідок швидшого падіння обсягів виготовленої продукції у порівнянні з темпами зниження вартості основних виробничих фондів, знижуються фондовіддача, коефіцієнт віддачі спожитих засобів виробництва та рентабельність основних виробничих фондів.

Рис.3.2 Динаміка коефіцієнтів руху, стану та ефективності використання основних виробничих фондів

Зокрема, фондовіддача знизилася з 3,36 грн. /грн. у 2009 році до 2,38 грн. /грн. у 2011 році. Показник віддачі спожитих основних виробничих фондів знизився з 38,85 грн. /грн. до 23,01 грн. /грн., а рентабельність основних виробничих фондів з 4,04% до 2,35%.

Таким чином, можна зробити загальний висновок про погіршення використання основних виробничих фондів, яке сталося внаслідок зниження прогресивності їх структури і зменшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів основної галузі (машини і обладнання), що проявилося в зменшенні виготовлення продукції у розрахунку на одну гривню вартості ОВФ (фондовіддачі) а також і в розрахунку на одну гривню амортизаційних відрахувань (спожитих основних виробничих фондів).

Тому проаналізуємо рівень використання підприємством іншого базового елемента виробничих ресурсів - персоналу.

Таблиця 3.4

Аналіз продуктивності праці та ефективності оплати праці на ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика"

Показники продуктивності праці та ефективності оплати праці

Роки

2009

2010

2011

1

2

3

4

5

1

Обсяг виробленої продукції, тис. грн.

100964

90276

46229

2

Фонд оплати праці працівників, тис. грн.

4835

6137

6074

3

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

415

405

396

4

Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн.

11,65

15,15

15,34

5

Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн.

243,29

222,90

116,74

7

Ефективність оплати праці працівників, грн. /грн.

20,88

14,71

7,61

З таблиці 3.4 видно, що підприємство зберегло свій трудовий потенціал, незважаючи на постійне зменшення обсягу виробництва та реалізації продукції протягом всього аналізованого періоду. Середньооблікова чисельність працівників зменшилася незначно - з 415 чоловік у 2009 році до 396 чоловік у 2011 році. Зменшення на 4,5 не відповідає зменшенню обсягів реалізації продукції більш ніж на 50%. Навіть незважаючи на зменшення чисельності на підприємстві відбувається збільшення як фонду оплати праці в абсолютному виразі, так і середньорічної заробітної плати у розрахунку на 1 працівника. Проте слід відмітити, що середньомісячна заробітна плата фактично виплачується на рівні мінімально допустимої законом заробітної плати. Важко в таких умовах говорити про матеріальну зацікавленість персоналу.

Рис.3.3 Динаміка середньорічної продуктивності праці та заробітної плати 1 працівника, 2009 - 2011 рр.

Така ситуація не могла не позначитися на динаміці продуктивності праці. Як показано на рисунку 3.3, постійне підвищення середньої заробітної плати супроводжувалося постійним зниженням продуктивності праці, яка скоротилася близько на 50%. Ця тенденція зображена також на рисунку 3.4, де представлено аналіз темпів росту продуктивності праці та заробітної плати.

Рис.3.4 Аналіз темпів росту продуктивності праці та заробітної плати

Бачимо, що присутня невідповідність зростання середньої заробітної плати та зниження (значного!) середньої продуктивності. Відповідно до економічно обґрунтованого твердження про необхідність випередження темпів росту продуктивності праці над темпами росту заробітної плати, потрібно відмітити, що підприємство радикально знижує ефективність використання трудових ресурсів, збільшуючи частку витрат на оплату праці у собівартості одиниці продукції і збільшуючи таким чином витрати на одну гривню обсягу реалізації.

Рис.3.5 Динаміка коефіцієнту випередження

Така динаміка характеризується значенням коефіцієнту випередження, який і у 2010 так і в 2011 році був значно нижчим від граничного значення - одиниці. Таким чином, намагання підприємства зберегти свій трудовий потенціал, незважаючи на їх соціальну обумовленість, не є допустимими з економічної точки. ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" для відновлення ефективного використання персоналу можна запропонувати кілька варіантів, які дозволили б відновити продуктивність праці:

досягти збільшення обсягів реалізації продукції до рівня 2009 року;

перевести більшість персоналу на неповний робочий день з виплатою заробітної плати погодинного відповідно до відпрацьованих годин, що призведе до збільшення продуктивності праці в розрахунку на 1 люд-год;

звільнити частину персоналу.

4. Аналіз структури та ефективності використання оборотних коштів підприємства

Використання оборотного капіталу зумовлене особливостями його структури. Критерієм оцінювання ефективності використання є збільшення оборотності оборотних коштів та зменшення тривалості одного обороту. Метою аналізу є визначити, яким чином формується склад оборотних коштів підприємства, як на їх структуру впливають джерела фінансування його майна.

Аналіз оборотності оборотних коштів має вказати на фактори, що спричиняють збільшення або зменшення оборотності, а аналіз собівартості та кінцевих фінансових результатів - дозволяє зробити висновок про вплив використання оборотних коштів на кінцеву ефективність господарської діяльності підприємства загалом.

Крім цього, аналіз фінансових результатів, зокрема обсягу реалізованої продукції, є тим більш важливим, чим більшим є вплив цього фактору на коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

В таблиці 4.1 проаналізуємо склад, структуру та динаміку оборотних коштів підприємства у розрізі їх основних елементів.

Таблиця 4.1

Структурно-динамічний аналіз оборотних коштів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" у 2009 - 2011 рр

Елементи оборотних коштів

Період

Відхилення

2009

2010

2011

2011/2009

2011/2010

т. грн.

%

т. грн.

%

т. грн.

%

абс.

%

абс.

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1. Оборотні кошти, всього, тис. грн.

34239

100

42628

100

25659

100

-8580

-25

-16969

-40

2. Оборотні фонди, тис. грн.

4067

12

2346

6

1305

5

-2763

-68

-1042

-44

з них

3721

11

2067

5

1190

5

-2531

-25

-16969

-40

- виробничі запаси

- засоби у виробництві

346

1

279

1

115

0

-232

-67

-165

-59

3. Фонди обігу, тис. грн.

30172

88

40282

94

24355

95

-5818

-19

-15928

-40

з них:

74

0

7

0

2

0

-72

-25

-16969

-40

- грошові кошти в касі та на банківських рахунках

- готова продукція

0

0

1241

3

1241

5

1241

0

0

0

- поточні фінансові інвестиції

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

- дебіторська заборгованість

30099

88

39035

92

23112

90

-6987

-23

-15923

-41

В таблиці представлені значення елементів оборотних коштів, розраховані за формулою середньої арифметичної на основі залишків оборотних коштів на початок та на кінець року. Таким чином можна говорити про аналіз середньорічних залишків оборотних коштів.

З таблиці видно, що загальний обсяг оборотних коштів значно збільшується в 2010 році та знижується у 2011 році. Порівняно з 2009 роком оборотні кошти у 2011 році знизилися з 30 до 23 млн. грн., тобто на 24%, проте це не порівняти з 50% - им зниженням обсягів виробництва та реалізації продукції. Можна говорити про випередження темпів зниження обсягів реалізації порівняно з зниженням обсягів оборотних коштів.

Рис.4.1 Структурно-динамічний аналіз оборотних коштів

Потрібно відмітити, що оборотні кошти обслуговують сферу виробництва та сферу обігу. Динаміка залишків оборотних коштів у сфері виробництва повторює динаміку обсягів реалізованої продукції. Як виробничі запаси, так і обсяги незавершеного виробництва зменшилися пропорційно зменшенню обсягів виробництва та реалізації продукції. Як видно з рисунку, основною причиною нарощення залишків оборотного капіталу послужили залишки оборотних коштів. Що обслуговують сферу обігу, зокрема залишки дебіторської заборгованості.

Рис.4.2 Структура оборотних коштів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" у 2011 році

В середньому у 2011 році залишки дебіторської заборгованості становили 90% всього обсягу оборотного капіталу підприємства. Навіть якщо розглядати залишки на кінець 2011 року, частка дебіторської заборгованості (за товари, роботи та послуги та іншої дебіторської заборгованості) становила вже 97% всіх оборотних коштів підприємства! Таким чином, можна стверджувати, що підприємство згортає свою виробничу активність внаслідок несплати рахунків споживачами за поставлену їм готову продукцію.

Таблиця 4.2

Аналіз залишків запасів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика"

Показники

2009

2010

2011

Сировина і матеріали, тис. грн.

1953

2004

67

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, тис. грн.

Паливо, тис. грн.

16

17

23

Тара і тарні матеріали, тис. грн.

49

61

41

Будівельні матеріали, тис. грн.

2

4

3

Запасні частини, тис. грн.

3

22

130

Матеріали сільськогосподарського призначення, тис. грн.

Поточні біологічні активи, тис. грн.

Малоцінні і швидкозношувані предмети, тис. грн.

2

1

7

Незавершене виробництво, тис. грн.

329

229

Готова продукція, тис. грн.

2482

Товари, тис. грн.

292

Разом

2354

4820

563

Незначні залишки готової продукції (мали місце лише на рубежі 2010 та 2011 років) свідчать про нерівномірність виробництва та роботу "під замовлення". Як правило лише така специфіка роботи є причиною фактично нульових залишків готової продукції. Крім цього, причиною цього може бути спеціалізація підприємства, що пов'язана з виробництвом харчових продуктів з обмеженим строком придатності. Підприємству невигідно тримати виготовлену продукцію на складі, воно передає її споживачам "під реалізацію" і очікує на поступлення коштів. Скоріше за все. Ці два фактори і призводять до ситуації з нарощенням дебіторської заборгованості та зниженням обсягів реалізації.

До схожих висновків можна дійти, аналізуючи структуру запасів, представлену в таблиці 4.2 Таблиця, що включає дані про матеріальну частину оборотного капіталу, дозволяє деталізувати дані про структуру залишків виробничих запасів, тоді як інформація про незавершене виробництво та залишки готової продукції та товарів фактично повторює дані минулої таблиці, с кладеної на сонові форми №1 (Баланс-річна).

Рис.4.3 Динаміка залишків запасів ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика"

Бачимо, що структура запасів є нерівномірною і коливається залежно від періоду аналізу. Якщо в 2009 році найбільшу частину займали сировина та матеріали, то в 2010 році ця стаття займала близько 50% запасів поруч із схожими значеннями готової продукції на складі. В той же час обсяг запасів на кінець 2011 року свідчить про фактичне згортання виробничої активності і відходу від рівномірного планового виробництва до виробництва за схемою "під замовлення". Обсяги запасів (563 тис. грн.) є незначними, і є сумнів, чи є вони достатніми, щоб профінансувати хоча б один операційний цикл. Проаналізуємо це за допомогою аналізу оборотності, тривалості одного обороту та структури операційного циклу на підприємстві.

Рис.4.4 Структура операційного циклу ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика", днів

Як бачимо, виходячи з отриманих результатів аналізу, можна свідчити про "заморожування" коштів підприємства у дебіторській заборгованості. На рисунку 3.4 представлена структура операційного циклу у 2011 році (дані представлені в днях). Сировина та матеріали знаходяться на складах підприємства 9 днів, 1 день відбувається виробничий процес, десять днів готові вироби знаходяться на складі готової продукції (в сумі - 20 днів: 9 + 1 + 10), а у залишках дебіторської заборгованості - 180 днів.

Можна стверджувати, що скоротивши дебіторську заборгованість лише наполовину, підприємство змогло б профінансувати ще принаймні 4,5 операційних циклів (90 днів / 20 днів)!

Проаналізуємо, як ідентифікована вище структура оборотного капіталу та операційного циклу впливає на показники оборотності та ефективності використання оборотного капіталу (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3

Аналіз ефективності використання оборотних коштів підприємства

Показники ефективності використання оборотних коштів

Роки

2009

2010

2011

1

2

3

4

1. Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.

100964

90276

46229

2. Середньорічні залишки нормованих оборотних коштів, тис. грн.

34239

42628

25659

3. Коефіцієнт обіговості

2,9

2,1

1,8

Тривалість одного обороту, днів

122,1

170,0

199,8

5. Рентабельність оборотних коштів, %

3,6

4,9

1,8

Як бачимо, зменшення обсягу виробництва та реалізації продукції супроводжується невідповідним йому зменшенням залишків оборотних коштів. Це призводить до зменшення оборотності оборотних коштів, яка становила у 2009 році 2,9 оборотів, у 2010 році - 2,1 оборот, а в 2011 році - уже 1,8 оборота. Це вплинуло, звичайно і на пов'язаний показник - тривалість одного обороту. У 2009 році один оборот оборотних коштів тривав 122 дні, в 2010 році - 170 днів, а в 2011 році - рекордні 199,8 дня! Такою тривалістю обороту може характеризуватися підприємство, що виробляє складне технологічне обладнання, підготовка, виготовлення та реалізація якого займають значний час. Проте для фабрики, що займається, в основному, виробництвом кондитерських виробів, така тривалість обороту сигналізує про значні недоліки в роботі.

Фактично підприємство знаходиться в ситуації ризику, підвергаючи себе небезпеці втрати необхідних для подальшого існування поточних фінансових ресурсів. Станом на 2011 рік ситуація виглядає таким чином: підприємство закуповує сировину для виробничого процесу, її перебування на складі та сам виробничий процес тривають 10 днів.

Після цього підприємство 190 днів чекає на надходження коштів від реалізації цієї продукції. При цьому воно змушене весь цей час сплачувати заробітну плату численному персоналу (майже 400 чоловік). І лише після закінчення цього періоду підприємство знову має змогу профінансувати наступний цикл виробництва.

Можна зробити проміжний висновок про те, що ідентифіковані нами проблеми у фінансуванні підприємства свідчать про недостатньо ефективне управління оборотними коштами, зокрема:

1. Підприємство недостатньо жорстко проводить роботу зі споживачами, чекаючи поступлення коштів за відвантажену продукцію місяцями!

2. Дефіцит вільних коштів, що виникає внаслідок цього, ускладнюється необхідністю регулярно сплачувати заробітну плату надмірній кількості персоналу.

3. Неотримання коштів не дозволяє приступати до запуску нових виробничих циклів, що в свою чергу призводить до зменшення обсягів виробництва і реалізації продукції.

4. Зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції призводить до простоїв обладнання. Підприємство змушене продавати обладнання, переорієнтовуючись на інші види діяльності (розширюючи обсяги транспортних засобів та будинків і споруд).

Проаналізуємо, як таке використання ресурсів підприємства вплинуло на кінцеві показники його діяльності та його фінансово-майновий стан.

Висновки

В результаті виконання роботи нами було досягнуто мету дослідження, зокрема можна зробити такі висновки та рекомендації:

1. Оборотні кошти відіграють надзвичайно важливу роль при формуванні загальної ефективності господарської діяльності підприємства.

2. Аналізоване підприємство ПАТ "Рівненська кондитерська фабрика" на протязі останніх років характеризується погіршенням основних техніко-економічних показників, в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції.

3. Можна зробити загальний висновок про погіршення використання основних виробничих фондів, яке сталося внаслідок зниження прогресивності їх структури і зменшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів основної галузі (машини і обладнання), що проявилося в зменшенні виготовлення продукції у розрахунку на одну гривню вартості ОВФ (фондовіддачі) а також і в розрахунку на одну гривню амортизаційних відрахувань (спожитих основних виробничих фондів).

4. Постійне підвищення середньої заробітної плати супроводжувалося постійним зниженням продуктивності праці, яка скоротилася близько на 50%. Намагання підприємства зберегти свій трудовий потенціал за рахунок виплати мінімальної зарплати не є допустимими з економічної точки зору. Для відновлення ефективного використання персоналу можна запропонувати кілька варіантів, які дозволили б відновити продуктивність праці:

досягти збільшення обсягів реалізації продукції до рівня 2009 року;

перевести більшість персоналу на неповний робочий день з виплатою заробітної плати погодинного відповідно до відпрацьованих годин, що призведе до збільшення продуктивності праці в розрахунку на 1 люд-год;

звільнити частину персоналу.

5. Ідентифіковані нами проблеми у фінансуванні підприємства свідчать про недостатньо ефективне управління оборотними коштами, зокрема:

підприємство недостатньо жорстко проводить роботу зі споживачами, чекаючи поступлення коштів за відвантажену продукцію місяцями;

дефіцит вільних коштів, що виникає внаслідок цього, ускладнюється необхідністю регулярно сплачувати заробітну плату надмірній кількості персоналу;

неотримання коштів не дозволяє приступати до запуску нових виробничих циклів, що в свою чергу призводить до зменшення обсягів виробництва і реалізації продукції;

зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції призводить до простоїв обладнання. Підприємство змушене продавати обладнання, переорієнтовуючись на інші види діяльності (розширюючи обсяги транспортних засобів та будинків і споруд).

6. Підприємство пішло на ризикований крок оплати заборгованості за рахунок звуження відтворення виробничого процесу. Надлишково забрані з обороту кошти не дозволили підприємству повноцінно здійснити рефінансування кругообороту оборотного капіталу, що призвело до зменшення обсягу виробництва продукції та зменшення обсягів її реалізації.

7. Підприємство нарощує обсяги умовно-постійної складової витрат - витрати на оплату праці (разом із відрахуваннями на соціальні заходи) та амортизацію основних виробничих фондів. В той же час умовно-змінна складова витрат - матеріальні витрати - зменшується. За результатами аналізу калькуляцій собівартості основних видів продукції підприємства можна відмітити, що вироби є матеріаломісткими, тоді як частка витрат на заробітну плату та амортизацію є незначними.

8. Прискорення залучення грошових оборотних засобів із внутрішніх джерел на підприємстві можна досягти за допомогою таких заходів:

1) збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вигляді;

2) оптимізацію залишків оборотних коштів.

Список використаних джерел

1. Соколов О., Сахно О. Огляд ринку кондитерських виробів. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pro-consulting.com.ua/analiz

2. Ткаченко О. Перспективи розвитку вітчизняної кондитерської промисловості після вступу України до СОТ: наукове видання / [О. Ткаченко] // Економіст. - 2007. - №3. - С. 20-21.

3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua - сайт Державного комітету статистики України.

4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua - сайт міністерства аграрної політики України.

5. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua - сайт Державної підтримки українського експорту.

6. Черничко Т.В., Удовенко А.М., Удосконалення бізнес плану як форма стратегічного планування виробничого підприємства (на прикладі ринку кондитерських виробів в Україні): наукове видання / [Т.В. Черничко, А.М. Удовенко] // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - №19. - С.217 - 220.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.