Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Макроекономіка - це наука, яка вивчає національну економіку як єдине ціле з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і забезпечення рівноваги платіжного балансу.

У сукупності макроекономіка досліджує умови і результати діяльності усіх суб'єктів господарської діяльності (домашні господарства, підприємства, відповідні державні інституції, тощо), функціонуючих у межах певного природного середовища й державної території.

Для формування ефективної економічної політики, першорядне значення має забезпечення реалістичної, об'єктивної оцінки поточної макроекономічної ситуації та застосування заходів, які ґрунтуватимуться на всебічному врахуванні вимог об'єктивних економічних законів. Досліджуючи причинно-наслідкові зв'язки у функціонуванні та розвитку національної економіки, макроекономіка спроможна не тільки здійснювати діагностику економічної системи, але й надавати компетентні рекомендації щодо її санації, тобто оздоровлення. У цьому полягає її прикладна функція.

Тому макроекономіку і називають теоретичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.

1. Макроекономічний аналіз харчової промисловості

Харчова промисловість займає вагому частку в структурі переробної промисловості України, враховуючи високий рівень розвитку сільського господарства в Україні. Частка галузі в загальному обсязі реалізованої промислової продукції займає перше місце і становить 19,4%, а в загальному обсязі реалізованої продукції переробної промисловості - 29,1% (дані за січень-листопад 2013 року Державної служби статистики України). Структура переробної промисловості України представлена на рис. 1.

Джерело: Державна служба статистики України, розрахунки автора

Рис. 1. Структура обсягу реалізації переробної промисловості України у січні-листопаді 2013 року.

Динаміка індексу промислової продукції харчової галузі представлено на рис. 2. Динаміка різнонаправлена: 2009 рік - падіння на 6%, 2010 рік - ріст на 3,2%, 2011 рік - ріст на 2,9%, 2012 рік - ріст на 1,0%, 2013 рік - ріст на 5,5% (рис. 2.). Середній темп зростання індексу промислової продукції харчової галузі за п'ять років склав:

или 99,04% (падіння на 0,96%).



Джерело: Державна служба статистики України

Рис. 2. Динаміка індексу промислової продукції харчової галузі в 2009-2013 роках

Інтенсивність розвитку харчової промисловості характеризується зниженням, оскільки за останні п'ять років спостерігається падіння середнього темпу зростання (склав 99,04%). Також ланцюговий індекс показав, що в 2013 році продовжується падіння в галузі порівняно з базовим 2008 роком (індекс склав 95,3%).

Структура харчової промисловості України формується на основі п'яти базових галузях (рис. 3.):

- виробництво цукру, кондитерських виробів та інших харчових продуктів (20,7%);

- виробництво олії та тваринних жирів (19,5%);

- виробництва м'яса та м'ясопродуктів (17,3%);

- виробництво молочних продуктів (16,7%);

- виробництво борошномельної продукції (10,7%).

Зміни в базових галузях формують вплив на динаміку загального показника.



Джерело: Державна служба статистики України

Рис. 3. Структура харчової промисловості України у січні-листопаді 2013 року.

В табл. 1. відображено динаміку базових галузей харчової промисловості України за 2009-2013 роки.

Таблиця 1.

Динаміка базових галузей харчової промисловості України за 2009-2013 роки

	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	cічень-листопад 2013 року
1	2	3	4	5	6
Виробництво інших харчових продуктів (цукру, кондитерських виробів та інших)	91,7	107,9	118,1	93,7	86,4
Виробництво олії та тваринних жирів	130,1	107,5	104,7	110,4	89,6
Виробництво м'яса та м'ясних продуктів	88,6	106,8	106,6	103,9	106,7
Виробництво молочних продуктів	90,1	98,3	94,1	103,9	100,1
Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів	92,8	96,1	100,2	99,9	96,1

Дані табл. 1. показують, що падіння харчової промисловості в 2013 році відбулося за рахунок скорочення обсягів виробництва кондитерських виробів (заборона експорту продукції до Російської Федерації) та олії.

Основними факторами, що впливають на динаміку харчової промисловості є сировинний фактор (динаміка сільськогосподарського виробництва), споживчий попит (внутрішній та зовнішній), загальноекономічні умови.

На рис. 4 відображено динаміку індексу сільськогосподарського виробництва (характеризує сировинний фактор), реальної зарплати (характеризує внутрішній попит), номінальні темпи росту експорту готової продукції (характеризує зовнішній попит).

Джерело: Державна служба статистики України (дані по експорту готових продуктів і реальній зарплаті за січень-листопад 2013 року)

Рис. 4. Динаміка індексу основних показників, що впливають на динаміка харчової промисловості в 2009-2013 роках

Дані рис. 4 показують, що у 2009 році на падіння обсягів виробництва харчової промисловості мали вплив всі три фактори (експорт готової продукції скоротився на 17,1%, сільське господарство - на 1,8%, реальна зарплата - на 9,2%); в 2010-2012 роках ріст харчової промисловості підтримувався високим внутрішнім та зовнішнім попитом, падіння в 2013 році супроводжувалось уповільненням зовнішнього попиту (по більшості групам готових харчових продуктів спостерігалось погіршення умов торгівлі) та темпів росту реальної зарплати.

В результаті проведеного аналізу, основними факторами зростання харчової промисловості є:

- розвиток сільського господарства;

- підвищення внутрішнього попиту за рахунок росту доходів населення та покращення якості продукції;

- розширення зовнішніх ринків збуту;

- доступ до дешевих кредитних ресурсів для покращення стану основних засобів галузі;

- стабільна економічна і політична ситуація.

харчовий економіка ринок капітал

2. Відображення функціонування національної економіки в моделі народногосподарського обігу

Завдання 2 (варіант №9)

Результати економічної діяльності характеризується ВНП цієї країни - 800 гр. од. Протягом минулого року в замкнутій економіці відбулися наступні зміни:

1) підприємці виплатили заробітну плату - 290 гр.од.; нарахували амортизацію - 65 гр. од; здійснили валові інвестиції - 185 гр. од; виплатили чистих непрямих податків - 100 гр.од.; виплатили дивіденди - 55% від прибутку; сплатили податок на прибуток згідно діючого законодавства (18% з 1 січня 2014 року);

2) домогосподарства виплатили заробітну плату домашнім працівникам - 9 гр. од.; сплатили прибутковий податок - 110 гр. од.;

3) держава виплатила заробітну плату державним службовцям - 100 гр. од.; закуплено блага - 80 гр. од.; здійснила валові інвестиції - 30 гр. од. та трансфертні виплати домашнім господарствам - 28 гр. одиниць.

Визначити:

1. Представити народногосподарський кругообіг у табличній формі.

2. На основі отриманої таблиці проаналізувати участь кожного з трьох макроекономічних суб'єктів у створенні ВНП, використання отриманого ним доходу та заміну їх майна.

Розв'язок

1. Величина ВНП, створена домашніми господарствами і державою, визначається величиною виплаченої їм заробітної плати. Звідси можна знайти ВНП, створений підприємницьким сектором:

800-9-100=691 гр.од

2. Використовуючи формулу розрахунку ВНП методом доходів, знайдемо прибуток:

ВНП = ЗП+П+А+ЧНП=290+П+65+100, звідси П= 691-290-65-100=236 гр. од.

3. Сума податку на прибуток складе: 236*18%=42,48 гр. од.

4. Сума дивідендів складе: 236*0,55=129,8 гр. од.

5. Зовнішній сектор відсутній, оскільки економіка замкнута, тобто відсутні експортно-імпортні операції.

6. Рахунки, які відображають їх участь у виробництві ВНП, використанні отриманого доходу та зміну їх майна представимо в таблицях 1-3.

Таблиця 1.

Підприємницький сектор

Рахунок виробництва
Дебет	Кредит
Заробітна плата	290	Валові інвестиції підприємств	185
Амортизація	65	Валові інвестиції держави	30
Дивіденди	129,8	Закупка благ	80
Чисті непрямі податки	100	Споживання домогосподарств (691-185-30-80)	396
Нерозподілений прибуток (691-290-65-129,8-100)	106,2
Всього	691	Всього	691
Рахунок використання доходу
Дебет	Кредит
Податок на прибуток	42,48	Нерозподілений прибуток	106,2
Заощадження (106,2-42,48)	63,72
Всього	106,2	Всього	106,2
Рахунок зміни майна
Дебет	Кредит
Валові інвестиції підприємств	185	Амортизація	65
		Заощадження	63,72
		Фінансове сальдо (185-65-63,72)	56,28
Всього	185	Всього	185

Таблиця 2.

Сектор домашніх господарств

Рахунок виробництва
Дебет	Кредит
Заробітна плата домашнім працівникам	9	Споживання домашніх працівників	9
Всього	9	Всього	9
Рахунок використання доходу
Дебет	Кредит
Споживання домашніх працівників	9	Заробітна плата від підприємств	290
Споживання домогосподарств	396	Заробітна плата від домашніх працівників	9
Податок з доходів фізичних осіб	110	Заробітна плата від держави	100
Заощадження (556,8-9-396-110)	41,8	Трансферти	28
		Дивіденди	129,8
Всього	556,8	Всього	556,8
Рахунок зміни майна
Дебет	Кредит
Фінансове сальдо	41,8	Заощадження	41,8
Всього	41,8	Всього	41,8

Таблиця 3.

Держава

Рахунок виробництва
Дебет	Кредит
Заробітна плата державним службовцям	100	Споживання державних службовців	100
Всього	100	Всього	100
Рахунок використання доходу
Дебет	Кредит
Заробітна плата державним службовцям	100	Податок на прибуток	42,48
Закупка благ	80	Непрямі податки (валові)	100
Трансферти	28	Податок на доходи фізичних осіб	110
Заощадження (252,48-100-80-28)	44,48
Всього	254,84	Всього	252,48
Рахунок зміни майна
Дебет	Кредит
Валові інвестиції	30	Заощадження	44,48
		Фінансове сальдо	-14,48
Всього	30	Всього	30

7. На підставі табл.1-3, таблицю народногосподарського кругообіг матиме наступний вигляд (табл. 4).

Таблиця 4.

Народногосподарський кругообіг

	Підприємств	Домашніх господарств	Держави	Закордону	Сектора майна	Всього
Підприємств	-	290+129,8	42,48+100	-	63,72+65	691
Домашніх господарств	396	9	110	-	41,8	556,8
Держави	80+30	100+28	-	-	14,48	252,48
Сектора майна	185	-	-	-	-	185
Всього	691	556,8	252,48	-	185	х

8. За даними табл. 4 можна зробити наступні висновки:

- участь кожного з трьох макроекономічних суб'єктів у створені ВНП характеризується наступними даними: підприємства - 86,4% загального ВНП (691/800), держава - 12,5% (100/800), домогосподарства - 1,1% (9/800);

- за рахунком використання доходу підприємства використали 106,2 гр. од., домогосподарства - 556,8 гр.од, з них споживання склало 396 гр.од., держава - 252,48 гр.од.;

- заощадження підприємств склали 63,72 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр. од., держави - 44,48 гр.од.;

- зміна майна підприємств - 185 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр., держави - 30 гр.одиниць.

3. Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу (IS-LM модель)

Завдання (варіант №10)

У бюджет держави надходить 20% усіх доходів, а державні витрати становлять 800 гр. од. Експорт складає 100 гр. од. в обігу знаходиться 500 гр. од., швидкість їх обертання k=14 обороти за рік. Попит на гроші як майно (Lm) поданий функцією:

Lm=500-50i,

де і -ринкова % ставка

Функція інвестицій (І) має вигляд:

І=200-20і.

Вихідні умови: Са=480; Су=0,8; Zy=0,2; ;

Визначити:

1. Розмір ефективного попиту.

2. Як розподіляються гроші між попитом на гроші для угод і в якості майна при досягненні спільної рівноваги на ринку благ і грошей.

3. Стан державного бюджету при спільній рівновазі на ринках благ і грошей.

4. Стан торгового балансу країни при досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей.

5. Як зміниться розмір ефективного попиту, якщо пропозиція грошей зросте на 10%.

6. Чи зміниться рівноважний національний дохід і чому в результаті одночасного збільшення державних видатків на 145 гр.од. і податкової ставки з 20% до 25%.

7. Як зміниться в розташуванні лінія LM, якщо швидкість обертання грошей зменшиться в 2 рази.

8. Які будуть номінальні обсяги попиту на гроші для угод і в якості майна, якщо при значеннях реального національного доходу рівень цін зросте на 25%.

9. Визначити на скільки ринок грошей стримуватиме дію мультиплікативного ефекту при зростанні державних витрат на 90 гр.од.

10. Показати на графіку IS-LM моделі наслідки подій, вказаних у таблиці, які відбуваються на ринку благ і грошей і заповнити її.

Розв'язок

1. Розмір ефективного попиту

Для розрахунку ефективного попиту необхідно визначити рівняння IS та LM.

Рівняння IS виводимо із макроекономічної тотожності: Y=C+I+G+NE, де

С = Са+Су(1-T)Y, NE=X-ZyY

Y=480+0,8(Y-0,2Y)+200-20i+800+100-0,2Y

Y=2821,4-35,7і - рівняння IS

Рівняння LM визначаємо з формули

500=1/14Y+500-50i

Y=700 i - рівняння LM

Розв'яжемо систему рівнянь IS та LM:

Y=2821,4-35,7і

Y=700i

700і=2821,4-35,7і і=3,83 - рівноважна ставка

Y=700*3,83=2 684,5 гр. од. - розмір ефективного попиту.

Розмір ефективного попиту 2 684,5 гр. од при рівноважній ставці 3,83%.

2. Як розподіляються гроші між попитом на гроші для угод і в якості майна при досягненні спільної рівноваги на ринку благ і грошей.

Попит на гроші як майно складе:

Lm=500-50і=500-50*3,83=308,5 гр.од. або 61,7% попиту на гроші.

Попит на гроші для угод складе:

гр. од. або 38,3% попиту на гроші.

Гроші розподілилися так: 61,7% - попит на гроші як майно, 38,3% - попит на гроші для угод.

3. Стан державного бюджету при спільній рівновазі на ринках благ і грошей

Із формули BS=G-Ty*Y, стан державного бюджету складе:

BS=800-0,2*2684,5=263,1 гр. од.

При досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей, за даних умов, отримаємо дефіцит державного бюджету в розмірі 263,1 гр. од.

4. Стан торгового балансу країни при досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей.

Із формули NX=X-Zy(Y-ТY), стан торгового балансу складе:

NX = 100-0,2*(2684,5-0,2*2684,5)=-329,52 гр. од.

При досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей, за даних умов, отримаємо дефіцит торгового балансу в сумі 329,52 гр. од.

5. Як зміниться розмір ефективного попиту, якщо пропозиція грошей зросте на 10%.

За даних умов, пропозиція грошей складе 500*1,10=550 гр. од. Звідси, рівняння LM матиме вигляд:

550=1/14Y+500-50i

Y=700+700 i

Тоді:

Y=2821,4-35,7і

Y=700+700i

700+700і=2821,4-35,7і, і=2,88 - рівноважна ставка

Y=700+700*2,88=2 718,5 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

В результаті, збільшення пропозиції грошей, рівноважна відсоткова ставка знизилась, а розмір ефективного попиту зріс на 2718,5-2684,5=34 гр.од.

6. Чи зміниться рівноважний національний дохід і чому в результаті одночасного збільшення державних видатків на 145 гр.од. і податкової ставки з 20% до 25%.

За даних умов рівняння IS матиме вигляд:

Y=480+0,8(Y-0,25Y)+200-20i+800+145+100-0,2Y

Y=2875-33,3і

Тоді:

Y=2875-33,3і

Y=700i

700i=2875-33,3і, і=3,92- рівноважна ставка

Y=700*3,92=2744,4 гр. од. - змінений національний дохід.

Відповідь: Так, оскільки підвищення податкової ставки компенсувалось одночасним збільшенням державних видатків, що стимулювало внутрішній попит. При цьому, рівноважна ставка зросла лише на 0,09 пункта (з 3,83 до 3,92).

7. Як зміниться в розташуванні лінія LM, якщо швидкість обертання грошей зменшиться в 2 рази.

За даних умов, k=14/2=7. Тоді рівняння LM матиме вигляд:

500=1/7Y+500-50i

Y=350 i

Тоді:

Y=2821,4-35,7і

Y=350і

350і=2821,4-35,7і, і=7,32 - рівноважна ставка

Y=350*7,32=2 562 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

Відповідь: оскільки рівноважна відсоткова ставка зросла, а ефективний попит знизився, то крива LM зрушиться вліво в умовах зменшення обертання грошей.

8. Які будуть номінальні обсяги попиту на гроші для угод і в якості майна, якщо при значеннях реального національного доходу рівень цін зросте на 25%.

Y=2821,4-35,7і

500/1,25=1/14Y+500-50і або Y=700і-1400

Звідси i=5,74 при зростанні цін на 25%.

Відповідь: за даних умов попит на гроші в якості майна складе Lm=500-50*5,74=213 гр. од., а попит на гроші для угод складе: 500-213=287 гр. од.

9. Визначити на скільки ринок грошей стримуватиме дію мультиплікативного ефекту при зростанні державних витрат на 90 гр.од.

Розрахуємо мультиплікатор автономних видатків:

Тоді, якщо б ринок грошей не стримував мультиплікативний ефект, то при збільшенні видатків на 90 гр. од., сукупний попит виріс б на 2,78*90=250 гр. од.

Визначимо ріст ефективного попиту при взаємодії ринку благ і грошей:

Y=2982,1-35,7і

Y=700i

700і=2982,1-35,7і, і=4,05 - рівноважна ставка

Y=700*4,05=2 837,4 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

В результаті росту державних витрат на 90 гр. од., ефективний попит виріс на 2837,4-2684,5=152,9 гр. од. Звідси, ефект стримування складе 250-152,9=97,1 гр. од.

10. Наслідки подій відображені в табл.

Таблиця 3.1

Події та їх наслідки

Подія	На стані якого ринку відіб'ється	Графік, якої функції зміниться	Що відбудеться на графіку IS-LM моделі	Напрямок зміни національного доходу (Y)	Напрямок зміни відсоткової ставки
Ріст Су	Товарний ринок	Заощаджень	IS зрушиться вправо	Зросте	Зросте
Ріст Sу	Товарний ринок	Заощаджень	IS зрушиться вліво	Зменшиться	Зменшиться
Падіння I	Товарний ринок	Інвестиції	IS зрушиться вліво	Зменшиться	Зменшиться
ріст n	Товарний ринок	Інвестиції	IS зрушиться вправо	Зросте	Зменшиться
Падіння Mв	Грошовий ринок	Пропозиція грошей	LM зрушиться вліво	Зменшиться	Зросте
Падіння Lm	Грошовий ринок	Попит на гроші як майно	LM зрушиться вправо	Зросте	Зменшиться
ріст G	Товарний ринок	Державних витрат	IS зрушиться вправо	Зросте	Зросте
падіння Zy	Товарний ринок	Імпорт	IS зрушиться вліво	Зросте	Зменшиться
Ріст Ту	Товарний ринок	Податкових надходжень	IS зрушиться вліво	Зменшиться	Зменшиться
падіння Е	Товарний ринок	Експорт	IS зрушиться вліво	Зменшиться	Зменшиться
Ріст Z	Товарний ринок	Імпорт	IS зрушиться вправо	Зменшиться	Зросте

Висновки

1. Макроекономічний аналіз харчової промисловості показав, що галузь займає більше 19% в загальному обсягу реалізації промислової продукції України. Інтенсивність розвитку галузі низька протягом останніх п'яти роки, зважаючи на негативний середній темп росту за досліджуваний період. Основними факторами, що впливають на динаміку харчової промисловості є сировинний фактор (динаміка сільськогосподарського виробництва), споживчий попит (внутрішній та зовнішній), загальноекономічні умови. Негативні тенденції в галузі пов'язані з скороченням зовнішнього попиту (проблеми з експортом готових харчових продуктів до Російської Федерації), а також уповільненням темпів зростання реальної заробітної плати.

2. Відповідно до побудованого народногосподарського кругообігу участь кожного з трьох макроекономічних суб'єктів у створені ВНП характеризується наступними даними: підприємства - 86,4% загального ВНП, держава - 12,5%, домогосподарства - 1,1%. За рахунком використання доходу підприємства використали 106,2 гр. од., домогосподарства - 556,8 гр.од, з них споживання склало 396 гр.од., держава - 252,48 гр.од. Заощадження підприємств склали 63,72 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр. од., держави - 42,48 гр.од. Зміна майна підприємств - 185 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр., держави - 30 гр.од.

3. За побудованими рівняннями IS та LM рівноважна відсоткова ставка і склала 3,83, розмір ефективного попиту - 2 684,5 гр. од. Баланс бюджету і торговий баланс дефіцитні - 263,1 і 329,56 гр. од. відповідно. За умови збільшення пропозиції грошей на 10% - ефективний попит зросте на 34 гр. од., при скороченні оборотності грошей вдвічі ефективний попит зменшиться і крива LM зрушиться ліворуч. При рості державних видатків і податкової ставки обсяг рівноважного національного доходу зросте на 59,9 гр. од. При збільшені державних витрат на 90 гр. од. ефект стримування мультиплікатора складе 97,1 грошові одиниці.

Список використаної літератури

1. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. пос./2-ге видання, випр. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 442 с.

2. Калініченко О.В., Плотник О.Д. Макроекономіка. Практикум: Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури. - 2010. - 655 с.

3. Кирова И.В. Макроэкономика. Практикум/ МАДИ-ГТУ, 2007. - 189 с.

4. Макроекономіка: навч. посібник/ за ред. В.П. Решетило;Харк. нац.М16 акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2009. - 295 с.

5. Палехова В.А. Макроекономіка: Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. та перероб. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - 304 с.

6. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 441 с.

7. Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. Макроэкономика: Учебник. -- 6-е изд., испр. и доп. -- М.: Высшее образование, 2006. -- 654 с.

8. Державна служба статистики України

Размещено на Allbest.ru