Тіньова економіка в Україні

Початок, запроваджений комплексом заходів, у розробленій Кабінетом Міністрів України Державної програми детінізації економіки на 2001-2004 роки[7, 55]. Другим серйозним кроком стало прийняття Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинними шляхом". [2]

Для забезпечення ефективної дієвості організаційно-процедурних механізмів вкрай необхідно створити (або посилити) відповідні органи державного нагляду та контролю.

Нелегальні економічні відносини будуються, в основному, на рівні окремих працівників та їх горизонтальних взаємозв'язків між постачальниками товару.

Сьогоднішні умови господарювання мають форму мережевого маркетингу при постачанні і реалізації продукції споживачами. Така форма набула широкого розповсюдження в Україні в сфері роздрібної торгівлі. Результатом боротьби з такою формою тінізації повинна стати її лібералізація, а не зниження. Для цього необхідно створити більш ліберальні умови для функціонування дрібних підприємницьких структур.

Тінізація діяльності підприємців другої групи носить частковий характер, оскільки вони функціонують реально і сплачують податки, якщо не в повному обсязі, то принаймі частково. Заходи із зниження тінізації стосовно цієї групи підприємців мають формуватись в двох напрямках:

зниження бартеризації в стосунках підприємців;

зниження податкового тиску на підприємців з боку держави.

Що стосується третьої групи тінізації в сфері підприємництва, яка заборонена чинним законодавством України і носить кримінальний характер, до цієї сфери повинна застосовуватись жорстка політика держави, спрямована на її знищення і заборону.

Для прискорення процесу детінізації економіки слід проводити послідовну державну політику, яка б законодавчо гарантувала недоторканність легалізованого капіталу некримінального походження.

У зв'язку з цим варто згадати про рішення FATF («Financial Action Task Force on Money Laundering» міжнародна група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів - FATF). внести Україну до "чорного" списку країн, які не сприяють міжнародним зусиллям у боротьбі з відмиванням брудних коштів. Прагнучи створити засади відкритої і прозорої економіки, в Україні вже почали запроваджувати заходи, що унеможливлюють використання банківського сектору для відмивання коштів.[31]

У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходів переслідування за деякими видами економічних правопорушень може не тільки не покращити ситуацію, а навіть навпаки, нашкодити і загубити нові паростки підприємництва, що зароджується у складних та здебільше несприятливих умовах перехідного періоду під тимчасовим прикриттям "тіньової"" економіки.

Від того, чи будуть спроможні владні структури відрізнити та раціонально диференціювати "тіньові" правопорушення за рівнем їх об'єктивної соціальної небезпеки та економічної шкоди і відповідно з цим застосувати до них диференційовані санкції, буде передусім залежати створення необхідних умов для подальшої безболісної легалізації тимчасових учасників "тіньового" підприємництва.

Тільки системно-комплексний підхід до вирішення проблем детінізації економіки створення єдиної системи правових, організаційно-економічних державних заходів може стати ефективним засобом протидії тінізації суспільно-економічних відносин.

Таким чином, державна програма щодо зниження тінізації української економіки повинна формуватися на багатокритеріальній основі. Механізми зниження тіньової економіки повинні будуватись з урахуванням позитивних і негативних результатів її впливу на населення та національну економіку.

ВИСНОВОК

Очевидно, що повністю позбутись такої проблеми як тіньова економіка на сьогоднішній день є неможливим, це підтверджують практики розвинених країн, країн «великої вісімки» в яких теж існують певний відсоток тіньової економіки, але завданням держави є її максимальне зменшення.

В Україні паралельно офіційній економіці існує тіньова економіка, рівна їй за масштабами, яка зародилася ще за часів, коли Україна входила в СРСР, при чому, функціонує вона майже за тими ж законами та механізмами, що і офіційна. В ній діють свої механізми ціноутворення, свої способи дотримання контрактів, системи інвестування. Та на жаль, вона є «хворобою» для держави.

Тіньова економіка захопила всі сектори економічного життя : торгівлю, виробництво окремих видів промислової продукції, будівництво, нерухомість, сільське господарство, та ін.- а отже, практично весь малий та середній бізнес. По суті, зараз повністю легально працюють тільки великі підприємства, які виплачують податки в повному обсязі. На сучасному етапі співвідношення між офіційною і неофіційною економікою становить приблизно 40 -60 %. Що не дозволяє нам не помічати її.

Тіньова економіка є небезпечною перш за все через її вплив на офіційну економіку, а отже і на соціальну сферу. Зараз більшість підприємців відмовляється платити податки, тому що подальший шлях коштів, отриманих від податків, непрозорий і викликає сумніви. Ті галузі, які повинні були б спонсоруватиметься за рахунок податкових відрахувань, наприклад охорона здоров'я, освіта, будівництво та ремонт доріг, різні соціальні програми, знаходяться в занепаді в нашій країні, все це наслідки тіньової економіки. Підприємець не бажає платити частину зі свого доходу при цьому нічого не отримуючи взамін. А бюджетна сфера не зможе розвиватися без сплати податків в повному обсязі.

Точний рівень тінізації в Україні назвати досить складно, оскільки існує багато різноманітних методів підрахунку її рівня, які значно відрізняються по результатам, а також є різні точки зору, що того , які ж саме види діяльності входять до офіційної економіки , а які до неофіційної.

Для боротьби із нею потрібно задіяти комплексний підхід. По-перше, з одного боку потрібно з нею «боротися», а це функція правоохоронних органів, а по-друге, потрібно вводити засоби її легалізації, при чому так, щоб це пішло на користь. І щоб економіка не йшла в тінь, потрібно проводити радикальні зміни в економічній політиці.

Розраховувати на позитивний результат можна лиш у випадках, коли будуть подолані причини її виникнення. Проводити агресивну політику, щодо тіньової економіки є недоцільно, це лиш загострить ситуацію і ефект буде обернений. Кращий спосіб детінізації - створення нормального підприємницького клімату.

Отже, все ж таки із тіньовою економікою потрібно боротись, однак робити це треба не тільки за допомогою різних штрафних санкцій. Набагато ефективніше буде спрощення системи оподаткування, зменшення податкового тягаря, створенням умов роботи для бізнесу, коли не буде необхідності йти в тінь і частка тіньової економіки буде знижуватися.

В Україні і Верховна Рада і Уряд переступили межу оптимальності, бо сьогодні всі підприємці вимушені віддавати у вигляді податків 60-70% свого доходу і ще плюс до них нарахування на заробітну платню і собівартість продукції, що у результаті значно перевищує об'єм сумарного доходу. А це негативно позначається на створенні одного з основних елементів функціонування підприємства - прибутковості, що тільки і може забезпечити його розвиток. В результаті посилюються неплатежі, відбуваються затримки з виплатою зарплатні, різко збільшуються бартерні операції. Такі перекоси в економіці не можуть відбуватися безслідно як для підприємців, так і для держави, тим більше що саме законодавча основа держави, перш за все і провокує прагнення більшості платників податків йти в тінь від непомірних поборів. Аналіз формування ВВП розкриває істотні недоліки цього процесу, бо із збільшенням податкового навантаження в прямій залежності зменшуються податкова складова наповнення бюджету, що свідчить про порушення рівня оптимальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами);з 1 грудня 2011р втратив чинність у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу.

2. Закон України від 11 червня 2003 року «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»

3. Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» Із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України від 22 серпня 2000 року N 1011/2000, від 25 травня 2004 року N 576/2004

4. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання. - К.: НІСД, 2011. - 31 с. за редакцією Я.А.Жаліла//Аналітична доповідь

5.БазилюкА.В., КоваленкоО.С. Тіньова економіка в Україні. - К.:НАЕІ Мінекономіки України, 1998.

6. Куссулакос Я., Саріогло В,, Терещенко Г. Неофіційна економіка в Україні: вимірювання та оцінка впливу на доходи населення. Навчальний посібник - К. - 2010. - 136 с.

7. Лубенець І.Г. Тіньова економіка в Україні: стан, проблеми, шляхи її подолання // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - № 5. - C. 50-58

8. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія та практика - Київ - 2006. - 239 с.

9. Мандибура В. «Тіньова економіка як об'єкт системного наукового дослідження» наукова стаття.

10. Нагребельний В. П. Тіньова економіка / В. П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К., 1998.- Т.6.- С. 74-76 с.

11. Огородник В. Тіньова економіка як кримінально-економічний феномен. // Політична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.

12. Огреба С.В. Статистичне оцінювання масштабів тіньової економіки України // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 6. - 2010. - с.353 - 359.

13. Предборський В. До питання про сутність тіньової економіки// Підприємництво, господарство і право.-2004.-№ 12.-С.111-115.-(Економіка).

14. Рябушкин Б.Т. Чурилова Э.Ю. Методы оценки теневого и неформального секторов экономики - М. - 2002. - 143 с.

15. Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. - К.: Артек, 1995.

16. Турчинов О. "Тіньова економіка і тіньова політика". //Політична думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.

17. Тіньова економіка та організована злочинність в Україні: сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //Аналітична доповідь. - 1996. - С. 1.

18. Чернявський С.М. Теневая экономика в Украине С. 82-96 с. Донецкий национальный технический университет. Кафедра “Экономика предприятия”.

19. Юринець В., Лондар С. Особливості функціонування тіньової економіки в Україні. «Економічний часопис» № 11--12, 1999

20. Becker G.S. Crime and punishment: an economic approach // Journal of Political Economy. - 1968. - Vol. 76. - № 2. - P. 169-217. - C. 170.

21. Doing Business 2012. Doing business in a more transparent world

22. Olson M. and Zinnes C. The Shadow Economy: Friend or Foe?.-World Development, 2002. - 56 р. - P. 32.

23. Rubin P.H. The economics of crime // The economics of crime. - N.Y., 1980. - № 4. - P. 13-26. - C. 17.

24. Журнал «Бизнес-досье», http://delo.ua/ukraine/biznes-dose-tenevaja-ekonomika-134915/

25. Журнал «Економіст» http://economics.lb.ua/zarplatnogo.html

26. Журнал «Економікс» http://ekonomist.kiev.ua/economics/tenevaya-ekonomika-ukrainy.html 2010р.

27. Журнал «Зеркало недели» http://zn.ua/ , 2012р.

28. Журнал «Новости» http://news.ukrhome.net/content/507993/8696279/Tenevaya-ekonomika-ukraina-2010.html

29. Журнал «LB.ua» 27.01.2012 http://lb.ua/news/2012/01/27/134035_azarov_6_mln_ukraintsev_rabotayut.html ,

30. Всесвітній економічний форум(ВЕФ)

31. Официальный сайт ФАТФ http://www.fatf-gafi.org, http://www.lexmans.com/40-rekomendatsii-fatf-dlya-natsionalnykh-zakonodatelstv/ 40 Рекомендаций FATF для национальных законодательств

32. Програма економіних реформ на 2010-2014рр http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

Додаток А

Рис 1.1. Класифікація видів злочинної діяльності

Додаток Б

Рис 1.2. Структура тіньової економіки

Додаток В

Рис 1.5. Методи оцінки масштабів тіньової економіки

Размещено на Allbest.ru