Економічна активність населення Сумської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає в необхідності визначення показників економічної активності населення Сумської області, відповідності їх вітчизняним та міжнародним стандартам якості життя населення.

Кінцевою метою дослідження є розробка рекомендацій та шляхів вирішення проблем (якщо такі є), пов'язаних з незадовільним станом економічної активності населення даного регіону, невідповідністю їх вітчизняним та міжнародним стандартам якості життя.

Завданнями даного дослідження є:

· визначення теоретичних аспектів поняття економічної активності населення;

· аналіз економічної активності населення Сумської області;

· визначення та обґрунтування позитивних та негативних тенденцій у динаміці цього показника стосовно даного регіону;

· розробка та обґрунтування пропозицій щодо покращення ситуації у сфері економічної активності населення, враховуючи специфіку області.

Об'єктом дослідження є економічно активне населення Сумської області.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти економічної активності населення, а також рекомендації щодо підвищення рівня зайнятості та зниження рівня безробіття в структурі економічно активного населення Сумської області.

У процесі дослідження були використані матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, статті та публікації, а також учбова література.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЙ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ РІВНЯ

Економічна активність - це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні в неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється в зайнятості людини економічною діяльністю. Нереалізація цього прагнення виявляється в безробітті. Рівень економічної активності визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Відповідно до методики Міжнародної організації праці економічно активне населення, або робоча сила, - це населення обох статей віком 15-70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропонування своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи людей.

Зайняті економічною діяльністю - це особи у віці 15-70 років, які:

· працювали протягом обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому або натуральному еквіваленті; працювали індивідуально на власному підприємстві, або в окремих громадян;

· працювали протягом 30 годин на тиждень безоплатно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої в результаті цієї діяльності;

· особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство, але не працювали протягом обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин (хвороба, відпустка, у тому числі без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації або за власним бажанням, сезонний характер роботи тощо).

До складу зайнятого населення не відносять осіб, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та осіб, які виконують тільки домашні обов'язки.

Рівень зайнятості визначають як відношення кількості зайнятого населення віком 15-70 років до всього населення цього віку.

Безробітні у визначенні МОП - це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), котрі одночасно задовольняють три умови:

- не мають роботи (прибуткового заняття);

- активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу, тобто протягом останніх чотирьох тижнів, що передували обстеженню, вживали конкретних заходів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

- готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

До категорії безробітних належать також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і готуються до неї приступити через деякий час, але на даний момент ще не працюють, а також ті, що навчаються за направленням державної служби зайнятості населення.

Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (на кінець звітного періоду), до середньорічної кількості населення працездатного віку.

Економічно неактивне населення за визначенням МОП - це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні». До складу цієї категорії належать:

· учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

· особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;

· особи, що одержують пенсії за інвалідністю;

· особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

· особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

· інші особи, які не мають потреби або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

Рівень економічної неактивності визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно неактивного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

У вітчизняній економічній літературі, статистичному обліку, державному регулюванні економіки для позначення людських ресурсів використовується термін «трудові ресурси». Трудові ресурси - це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями ї знаннями здатна працювати в народному господарстві. Отже, трудові ресурси охоплюють як реальних працівників, які вже зайняті в економіці країни, так і потенційних, які не зайняті, але можуть працювати.

Дуже важливим у визначенні економічно активного населення як країни, так ї її окремих регіонів, є поняття «працездатного віку». Сьогодні в Україні працездатним віком вважається для жінок 16-54 роки, для чоловіків - 16-59 років включно. Слід зазначити, що в багатьох розвинених країнах законодавчо встановлено верхню межу працездатного віку на 5-10 років вищу, ніж в Україні, утім і середня тривалість життя там значно перевищує аналогічні показники нашої країни.

Все вищезазначене стосується працездатних, тобто людей, фізично і психічно досить здорових для того, щоб працювати. Проте в кожному суспільстві є значний прошарок людей, не досить здорових для цього. Тобто є люди непрацездатні, хоча їхній вік працездатний. Такі люди одержують статус інвалідів першої або другої групи, що дає їм право на отримання пенсії незалежно від віку. Кількість і частка інвалідів серед населення країни складається під впливом комплексу умов, від яких залежить здоров'я. Величезне значення мають екологічна ситуація, рівень матеріального добробуту (якість харчування, витрата життєвих сил на роботі), доступність і якість медичного обслуговування, безпечність умов праці тощо.

Разом з тим серед людей непрацездатного віку є чимала частка працездатних і бажаючих працювати. Працівників, молодших працездатного віку, звичайно називають працюючими підлітками, а старших -- працюючими пенсіонерами.

Історичний досвід переконливо доводить, що кількість працівників цих категорій обернено пропорційна рівню добробуту населення. У підлітків і пенсіонерів нижчі вимоги і до змісту праці, й до рівня її оплати, тому вони нерідко знаходять місце роботи навіть в умовах високого безробіття і беруть на свої плечі обов'язок утримання інших (часто працездатних, але безробітних) членів сім'ї. Тому в наш час зростає і кількість, і частка працюючих підлітків та пенсіонерів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Аналіз показників економічної активності населення

Згідно з таблицею 1, рівень зайнятого населення по Сумській області у порівнянні з іншими областями України за період 2009-2010 років залишався на рівні, трохи нижче середнього - 53,9% від економічно активного населення у І півріччі 2009 року і , відповідно, 54,9% - у І півріччі 2010 року. У 2010 році це на 8,7% менше, ніж найвищий показник, що становить 63,6% у м. Києві, але на 2,1% вище, ніж в Івано-Франківській області, де цей показник становить 52,8%

Таблиця 1. Зайняте населення за регіонами

Паралельно спостерігається у цьому році один з найвищих в Україні рівень безробіття, який становить 11,0% або 60,5 тис осіб (за таблицею 2) у розрахунку від кількості осіб у віці 15-70 років - за методологією МОП. Проте, у порівнянні з минулим роком цей показник впав на 0,6%, що, безперечно, є позитивним зрушенням у структурі економічно активного населення.

Таблиця 2. Безробітне населення за регіонами

Розглянемо детальніше динаміку основних показників економічної активності населення регіону.

Відповідно до рис.1 за даними Головного управління статистики у Сумській області у січні-вересні 2010 року до Державної служби зайнятості у пошуках роботи звернулося 27,3 тис. громадян, що на 1,3 тис. осіб (або на 4,7%) менше, ніж у минулому році.

Рис 1. Особи, що звернулися до Державної служби зайнятості

Взагалі на обліку у центрах зайнятості на 1 жовтня 2010р. перебувало 16,8 тис. незайнятих громадян, що на 21,2% менше ніж торік. Серед них більше половини (56,5%) становлять жінки, більше третини (37,6%) - молоді люди у віці до 35 років. Серед незайнятих - 96,7% мали офіційний статус безробітних, з яких 69,0% отримували допомогу по безробіттю.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, в цілому по області на 1 жовтня 2010р. склав 2,31%, як показано на рис.2.

У січні-вересні 2010р. працевлаштовано 15,7 тис. осіб, що на 3,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

В загальному вигляді зміну економічної активності, зайнятості та безробіття населення в Сумській області в період 2000-2008 років показано на рис. 3. Спираючись на ці дані, можна стверджувати, що рівень економічної активності носить сталий характер, оскільки відсутні «стрибки» в динаміці. Натомість, в підсумку ситуація на ринку праці покращується за рахунок позитивних змін саме в структурі економічно активного населення: частка зайнятих зростає, а рівень безробіття знижується.

Рис 2. Рівень зареєстрованого безробіття

Рис 3. Рівень економічної активності, зайнятості та безробіття населення у Сумській області протягом 2000-2008 рр. (за методологією МОП)

За узагальненим індексом стану трудових ресурсів (враховувалися коефіцієнт безробіття, навантаження на 1 вільне робоче місце, частка економічно активного населення) спостерігається міжрайонна диференціація на ринку праці у Сумській області (табл. 3).

Таблиця 3. Основні показники ринку праці Сумської області у 2009 році

економічна ефективність сумська область

Аналіз порайонних відмінностей дозволив виділити 3 групи адміністративних районів за особливостями ринку праці на їх територіях (рис. 4).

До І групи віднесено райони з високими показниками ринку праці: Сумський, Конотопський,Охтирський, Шосткинський, Середино-Будський та Кролевецький райони. Ця група районів характеризується низьким рівнем безробіття, високою часткою економічно активного населення та найменшим навантаженням на 1 вільне вакантне місце.

ІІ група - райони з середнім рівнем розвитку ринку праці: Роменський, Путивльський, Глухівський, Ямпільський, Тростянецький та Білопільський. До цієї групи належать райони, у яких деякі показники не середні, а досить низькі.

ІІІ група включає райони з низькими значеннями показників рівня розвитку ринку праці: Краснопільський, Недригайлівський, Лебединський, Липоводолинський, Буринський та Великописарівський райони. У групі спостерігаються високі коефіцієнти безробіття, найвищі показники навантаження на одне вільне місце. У Великописарівському та Буринському районах найменша частка економічно активного населення у його віковій структурі.

Рис 4. Особливості ринку праці Сумської області

Відповідно, бачимо, що найбільш «економічно активними районами» Сумської області є Сумський (65,2% ЕАН), Шосткинський (62%), Конотопський (61,5%), Охтирський (60,0%), Середино-Будський (57,4%) та Кролевецький (56,3%) райони.

2.2 Характеристика основних причин зміни показників

Проаналізувавши дані, отримані з різних джерел, можемо зробити узагальнення: кількість економічно активного населення в Сумській області зменшується. Такі зміни пов'язані з низкою причин різного характеру - як економічних, так і соціальних, політичних,культурних, демографічних тощо.

Так, зниження чисельності трудових ресурсів можна частково пояснити зменшенням чисельності населення області, в том числі працездатного населення у працездатному віці. Зокрема, за 2004-2008 роки відбулося середньорічне зниження чисельності населення на 64,9 тис. чол. Загальне скорочення чисельності населення обумовлене, по-перше, природним скороченням (перевищенням смертності над народжуваністю), по - друге, міграційним відтоком.

Негативно на структуру економічно активного населення впливають і такі процеси, як зміни у статево-віковому складі, еміграція молоді та працездатного населення в інші регіони, зокрема у великі міста (Київ. Харків, Дніпропетровськ), у пошуках кращих робочих місць.

Слід звернути увагу й на те, що населення характеризується низьким рівнем довіри до державних структур, а тому з часом зневіряється в можливості отримати достойну роботу, тим самим переходячи з категорії безробітних до числа економічно неактивного населення.

Іншими причинами змін у структурі економічно активного населення можна назвати:

· роздержавлення та приватизація підприємств;

· перерозподіл пріоритетів щодо розвитку окремих галузей економіки;

· нова податкова політика держави.

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СИТУАЦІЇ В СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СУМЬКОЇ ОБЛАСТІ

Отже, беручи до уваги проаналізовані дані, а також специфіку Сумської області, можна виробити наступні рекомендації щодо покращення ситуації на ринку праці, зокрема підвищення рівня зайнятості та зниження рівня безробіття:

1. Збільшення кількості робочих місць шляхом розвитку всіх секторів економіки області, відкриття нових підприємств та розвиток діяльності вже існуючих суб'єктів бізнесу.

2. Проведення перекваліфікації та підвищення рівня кваліфікації працівників.

3. Працевлаштування студентів, які щойно закінчили навчання і досі не працювали.

4. Проведення конференцій, виставок, ярмарок на тему працевлаштування.

5. Підтримання молодих підприємств в їх господарській діяльності шляхом надання пільг, кредитів тощо.

6. Збільшення витрат на соціальне забезпечення, особливо молодих сімей, через зменшення витрат на утримання органів державного управління.

7. Активація інтеграційних, наукових, інноваційних процесів, що сприятиме збільшенню кількості робочих місць «інтелектуального» типу, котрі сьогодні є високооплачуваними, і тим самим підвищиться рівень життя населення області в цілому.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України (www.rada.gov.ua )

2. Закон України «Про зайнятість населення» (www.rada.gov.ua )

3. Кодекс законів про працю в Україні (www.rada.gov.ua )

4. Державний комітет статистики України (www.ukrstat.gov.ua )

5. Федерація профспілок України (www.fpsu.org.ua )

6. Міжнародна організація праці (www.ilo.org )

7. Сумська обласна державна адміністрація (http://state-gov.sumy.ua )

8. Сумская торгово-промышленная палата (http://www.cci.sumy.ua )

9. Конус О., Корнус А. Особливості ринку праці Сумської області протягом 2000-2008 років: стаття (www.nbuv.gov.ua )

10. Наумко Ю.С. Специфіка формування ринку праці в Сумській області: стаття (www.economy.nayka.com.ua )

11. Колот А.М., Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник. - К.: КНЕУ, 2009С. 251-256

Размещено на Allbest