Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства (на прикладі ТОВ "Бочечківське")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

На тему: «Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства»

(на прикладі ТОВ «Бочечківське»)

Зміст

оборотні запаси кошти

Вступ

1 Теоретичні основи ефективності використання оборотних засобів

1.1 Поняття, суть та складові елементи оборотних запасів підприємства

1.2 Основні показники ефективності використання оборотних засобів

1.3 Визначення потреби підприємства в оборотних фондах на основі нормативів

2 Рівень використання оборотних засобів на підприємстві

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Рівень забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів

3 Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

3.1 Обґрунтування шляхів підвищення оборотності оборотних засобів

3.2 Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення

3.3 Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації

Висновки і пропозиції

Список джерел використаної літератури

Вступ

Виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких за властивими їм ознаками поділяють на основні і оборотні.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість вироблюваної продукції (платних послуг).

Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію виготовлюваної продукції (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні матеріали - мастила, фарби тощо; тара).

Раціональне і економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємства має непересічне економічне значення. Це зумовлюється всезростаючими масштабами абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції у різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної і питомої витрати їх окремих видів, дозволяє з однієї і тієї ж кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві[3].

Підсумовуючи все вище зазначене, можна сказати, що обрана для дослідження тема є безумовно цікавою та актуальною.

Об'єктом дослідження обрано підприємство - ТОВ «Бочечківське», що являється, по - перше, забезпечення населення країни високоякісною сільськогосподарською продукцією, по - друге, отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності, а також активне проведення заходів по стабілізації і розвитку економіки.

Предметом дослідження є оборотні ресурси, що перебувають у розпорядженні підприємства.

Були використані наступні методи дослідження: аналітичний, економічний, економічно - математичний, розрахунково - конструктивний.

Мета даної курсової роботи - проаналізувати забезпеченість та ефективність використання оборотних засобів на підприємстві, визначити шляхи підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах господарювання.

Основними джерелами інформації послужили фінансова звітність підприємства, періодична та наукова література.

Основними завданнями даної курсової роботи є:

1. Визначити рівень забезпеченості підприємства оборотними засобами;

2. Визначити ефективність використання оборотних засобів на сільськогосподарських виробництвах та проаналізувати одержані показники.

3. Проаналізувати шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства та зробити відповідні висновки.

1 Теоретичні основи ефективності використання оборотних засобів підприємства

1.1 Поняття, суть та складові елементи оборотних засобів підприємства

Оборотні засоби - це сукупність грошових засобів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Формуються й регулювання окремих елементів оборотних засобів мають свою особливість. З урахуванням цього виділяють оборотні засоби у сфері виробництва та обігу і поділяють їх на нормативні та ненормативні.

Оборотні фонди являють собою частину засобів виробництва, які беруть участь в одному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою натуральну форму. Це матеріали, конструкції, деталі тощо.

Для того щоб краще зрозуміти сутність оборотних фондів та фондів обігу, розглянемо їх структуру. До оборотних фондів входять такі елементи:

1. Виробничі запаси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

До виробничих запасів належять:

- Основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо братимуть участь у процес виробництва і саме з яких виготовлятиметься продукція;

- Допоміжні матеріали, конструкція, деталі, які на відміну від основних не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції, але необхідно для виробничого процесу. До них належать мастильні матеріали, приводні паси, паливо, запасні частини до устаткування тощо;

- Малоцінний інвентар та інструменти, що швидко зношується. За характером практичного застосування вони поділяються на мало цінний інвентар та інструменті на господарський та конторський інвентар. Ці засоби праці об'єднуються в одній групі, незважаючи на різне призначення тому, що вони мають невелику вартість і відносно невеликий строк служби. До цієї групи відносяться також спецодяг, спецвзуття та вартості.

2. Незавершене виробництво. Незавершене виробництво - це предмет праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Воно є лише на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу більша за один день. У вартісному виразі незавершене виробництво охоплює витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату та інші грошові кошти, необхідні для завершення виробничого циклу, але на кінець звітного періоду такий цикл не встигає бути завершеним.

3. Витрати майбутніх періодів. До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

4. Напівфабрикати власного виготовлення. До них належать заготовки, напівфабрикати, які виготовлені на підприємстві і не є його основою продукцією, але забезпечують основне виробництво.

Співвідношення між окремими групами оборотних виробничих фондів, виражене у відсотках, становить їх структуру. Більша частину а цій структурі становлять виробничі запаси основних матеріалів, конструкції та деталей. Про те слід зауважити, що структура оборотних фондів залежить передусім від специфіки виробництва.

У забезпеченні нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконанні постачально-збутових операцій, розрахунків із працівниками, а також у задоволенні інших виробничих та господарських потреб важливу роль відіграють фінансові ресурси, які перебувають у сфері обігу. Такі ресурси і створюють фонди обігу.

Фонди обігу - це частина оборотних засобів у вигляді товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва.

До них належать:

1) Товарно-матеріальні цінності;

2) Грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку;

3) Наявні кошти в касі;

4) Кошти з розрахунками із замовниками (дебіторські заборгованості);

5) Товари відвантажені та надані послуги;

6) Дебіторська заборгованість;

7) Залишки готової продукції на складах;

8) Відвантажена продукція.

Незважаючи на те що у процесі відтворення оборотні засоби належать сфері безпосереднього виробництва й обігу, за джерелами фінансування вони діляться на власні і позичені.

Власні необхідні для задоволення потреб підприємства у виробничих запасах, напівфабрикатах власного використання, в залишках готової продукції, незавершеному будівництві, а також у засобах для витрат майбутніх періодів.

Позичені -- це кредити банку для задоволення тимчасових потреб, а також засоби, що тимчасово знаходяться в обороті підприємств до завершення розрахунків із державним бюджетом, постачальниками сировини, комплектуючих виробів та іншими кредиторами. Власні оборотні засоби поповнюються здебільшого за рахунок прибутку. Власні оборотні кошти покликані забезпечувати утворення постійних мінімальних виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива і т.д.), заділів незавершеного виробництва, вкладень у витрати майбутніх періодів і залишків готової продукції, необхідних для нормальної і безперебійної роботи підприємства. Загальна сума цих мінімальних запасів складає норматив власних оборотних коштів, що визначається або уточнюється щорічно при розробці фінансового плану.

Власні оборотні кошти беруть участь у кругообігу засобів тільки того підприємства, за яким вони закріплені, у той час як позикові засоби можуть брати участь у кругообігу засобів багатьох підприємств залежно від їхніх потреб.

Власні оборотні кошти постійно закріплені за підприємствами в їхньому статутному фонді і підприємства мають право самостійно їх розміщувати, планувати і використовувати.

Оборотні засоби діляться на нормовані і ненормовані. Нормовані складаються із запасів товарно-матеріальних цінностей, зокрема незавершеного будівництва, готової продукції тощо. Ненормовані складаються з відвантаженої продукції, засобів у розрахунках і грошових коштів.

Нормовані оборотні кошти -- це грошові кошти, необхідні для створення мінімального запасу товарно-матеріальних цінностей і забезпечення безперебійності процесу виробництва і реалізації продукції. Вони складаються з виробничих запасів (сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні і швидкоспрацьовувані предмети, запасні частини для ремонту), незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів і готової продукції. Нормовані оборотні кошти складають основну частину оборотних коштів підприємства.

Елементи оборотних коштів, які покликані обслуговувати реалізацію продукції, не нормуються. До ненормованих оборотних коштів відносяться:

* засоби в товарах, відвантажених покупцем;

* грошові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства -- тимчасові залишки засобів, що підлягають використанню по цільовому призначенню ( не внесені в бюджет платежі з прибутку, податок на додану вартість, залишок фондів економічного стимулювання й ін.);

* дебіторська заборгованість -- тимчасове відволікання засобів з обороту одного підприємства в розпорядження іншого. Частка дебіторської заборгованості в складі ненормованих оборотних коштів невелика, однак з метою подальшого зміцнення господарсько-фінансової дисципліни задачею кожного підприємства є всіляке його скорочення;

* засоби в розрахунках, не зв'язані безпосередньо з виробничою діяльністю, тобто в розрахунках з банками й у перерахунках по спеціальних фондах, резервах і цільовому фінансуванню з бюджету.

Обігові засоби підприємства знаходяться у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу[3].

1.2 Основні показники ефективності використання оборотних засобів

Раціональне та економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної та питомої витрати окремих видів ресурсів, дає змогу з такої самої кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві.

Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує відповідна система техніко-економічних показників.

1. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів визначає, скільки оборотів можуть зробити оборотні засоби за певний розрахунковий період часу, і показує ту кількість продукції, яка припадає на одну гривню вартості оборотних засобів.

,

де Qпр - річний обсяг випущеної продукції, грн.;

- середньорічна вартість оборотних засобів, грн.

2. Показником, оберненим коефіцієнту оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних засобів. Він показує, скільки оборотних засобів припадає на одну гривню реалізованої продукції за певний період. Розмір цього показника обчислюється за формулою:

3. Період обороту (швидкість обороту) оборотних засобів визначає ту кількість днів, на яку припадає один оборот оборотних засобів.

,

де Дк - кількість календарних днів у періоді, що розглядається.

4. Коефіцієнт збереження оборотних засобів характеризує ефективність використання оборотних засобів і визначається так:

,

де Но.з - сумарний норматив оборотних засобів.

5. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних фондів може бути використаний показник рентабельності (віддачі) оборотних фондів, який являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних засобів:

НП= П/( ОФс + ОБс),

де П- прибуток підприємства, грн.,

ОФс - середньорічна вартість основних фондів,

ОБс - середньорічна вартість оборотних фондів.

Показники ефективності використання оборотних засобів можна визначати не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі показники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Зміну оборотності оборотних засобів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показниками за попередній період. Порівнюючи показники оборотності оборотних засобів, виявляють прискорення її чи сповільнення.

Прискорення оборотності оборотних засобів дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без додаткових фінансових ресурсів[5].

1.3 Визначення потреби підприємства в оборотних фондах на основі нормативів

Потреба в оборотному капіталі для сфери виробництва і для сфери обігу неоднакова для різних видів господарської діяльності і навіть для окремих підприємств однієї галузі. Ця потреба визначається речовинним змістом і швидкістю обороту оборотних засобів, обсягом виробництва, технологією й організацією виробництва, порядком реалізації продукції і закупівель сировини і матеріалів й інших факторів.

Визначення потреби підприємства у власних оборотних засобах здійснюється в процесі нормування, тобто визначення нормативу оборотних засобів.

Нормування - це процес обчислення тієї частини оборотних засобів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Основним завданням нормування є розроблення на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних засобів, які забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.

При розрахунку нормативу власних оборотних активів необхідно виходити з виробничого напряму підприємства, планів виробництва та реалізації продукції, її собівартості, норм витрат і запасів товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах виробництва та матеріально-технічного забезпечення, умов розрахунків із заготівельниками та постачальниками, а також прискорення обігу активів.

Норма - це відносна або мінімальна величина оборотних засобів, що обчислена у встановленому порядку за кожним їх видом, яка необхідна для розрахунку нормативу.

За окремими видами оборотних засобів норма розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими - у відносних величинах (днях, відсотках). Розроблені норми діють протягом декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що виробляється, умов матеріально-технічного забезпечення тощо.

Норматив - це мінімальний розмір власних оборотних засобів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків[11].

Особливістю в обчисленні нормативів оборотних засобів є те, що за окремими їх видами (наприклад, незавершеному виробництві) нормативи встановлюються в обсязі повної потреби підприємства в них, а за іншими (сировиною та основними матеріалами, пальним, запасними частинами, тарою, допоміжними та іншими матеріалами) - у розмірі мінімальної потреби. Це пов'язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не відшкодовуються виручкою від реалізації продукції планового року, а включаються до собівартості продукції наступних періодів. Запаси ж сировини, основних матеріалів, пального та інших товарно-матеріальних цінностей споживаються та відшкодовуються систематично, тому на них підприємства виділяють кошти в обсязі мінімальних запасів, що забезпечують безперервний процес виробництва.

Розрахунку норм і нормативів власних оборотних активів на підприємствах повинна надаватися особлива увага. Від того, наскільки економічно обґрунтовано розраховані нормативи та норми, залежить ефективність використання оборотних засобів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних засобів:

1. Аналітичний - ґрунтується на аналізі наявності оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно. від потреб виробництва і вилучення з них надлишкових.

2. Коефіцієнтний - полягає в уточненні фактичних запасів товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж - кількох попередніх років.

3. Метод прямого розрахунку - ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим тому, щю він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього він дає можливість проаналізувати наскільки оптимальним є установлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Використання того чи іншого методу розрахунку нормативу власних оборотних активів залежить від часу функціонування та рівня розвитку підприємства. При створенні підприємств, а також в умовах їх функціонування найдоцільніше для розрахунку нормативів власних оборотних засобів застосовувати метод прямого рахунку. Серед перелічених метод прямого розрахунку є найбільш трудомістким, хоча і найточнішим, крім того, він дозволяє визначити причини зміни нормативів[20].

Нормування оборотних засобах здійснюється по наступним елементах:

1. Виробничі запаси;

2. Незавершене виробництво;

3. Витрати майбутніх періодів;

4. Готова продукція.

Потреба підприємства в оборотних засобах для придбання виробничих запасів - норматив у виробничих запасах (Нв.з) визначається за формулою:

Нв.з=QнN,

де Qн - щоденні планові (нормативні) витрати матеріалів, грн.;

N - норма запасів матеріалів, днів.

,

де Qр.м - річні витрати матеріалів за попередні періоди;

і - індекс зміни обсягів виробництва, який розраховується на основі динаміки підприємства;

Дк - кількість календарних днів у році.

Щорічні витрати матеріалів визначаються за фактичними даними і мають свою структуру, яка залежить від технологічних особливостей виробництва.

Qр.м=Qчис+Qвідх+q,

де Qчис - чисті витрати матеріалів та сировини на виготовлення продукції, які визначаються за технологічними нормативами;

Qвідх - витрати, пов'язані з технологічними відходами;

q - витрати, пов'язані з іншими організаційно-технічними відходами, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.

Норма запасу оборотних засобів - це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства.

Норма запасу визначається гак:

N=Nпот+Nпід+Nгар+Nсез+Nтр ,

де Nпот - поточний запас;

Nпід - підготовчий запас;

Nгар - гарантійний запас;

Nсез - сезонний запас;

Nтр - транспортний запас.

Поточний запас являє собою резервний термін запасу оборотних засобів між двома суміжними поставками (при рівномірних поставках).

Підготовчий запас - це термін, який необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, приймання та доставки матеріалів зі складів та баз. Він розраховується з урахуванням специфіки кожного підприємства і технологічних особливостей обробки сировини.

Гарантійний запас установлюється на випадок порушення планового режиму поставок. Вій дорівнює половині поточного запасу, тобто

Nгар=0,5Nпот .

Сезонний запас установлюється для організацій та підприємств у місцях, де поставки протягом року неможливі. Наприклад, доставка матеріалів водним шляхом або по льоду взимку.

Транспортний запас - це термін між надходженням платіжних документів і самих матеріалів.

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві має забезпечувати ритмічний процес виробництва і рівномірне надходження готової продукції на склад. Норматив виражає вартість початих, але не закінчених виробництвом виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу. У результаті нормування повинна бути розрахована величина мінімального заділу, достатнього для нормальної роботи виробництва.

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві залежить від обсягу виробництва, тривалості виробничого циклу і рівня наростання витрат у незавершеному виробництві. Його величина (Ннв) розраховується за формулою:

Ннв=QjДцКн.в,

де Qj - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю та нормою прибутку;

Дц - тривалість виробничого циклу в днях або роках;

Кн.в - коефіцієнт наростаючих витрат.

Середньоденний випуск товарної продукції визначається за такою формулою:

,

де Qпл - плановий обсяг продукції;

Дк - кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Тривалість виробничого циклу залежить від особливостей технології виготовлення продукції.

Коефіцієнт наростаючих витрат характеризує частку витрат незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду у загальній собівартості продукції. Його визначення потребує попередніх розрахунків. Усі розрахунки зводяться до розподілу витрат за днями виробничого циклу, коли визначаються разові витрати на закупівлю сировини та матеріалів, і витрати, що здійснюються поступово. Інколи витрати на заробітну плату та обслуговування виробництва важко розподілити за днями виробничого циклу. Тоді їх розбивають рівномірними частинами по всьому виробничому циклу.

Коефіцієнт наростаючих витрат (Кнв) можна визначити двома методами. Один з них застосовується для підприємств з обмеженим асортиментом продукції і є більш точним, а другий - для підприємств, що випускають розширений асортимент продукції.

Метод 1. Для підприємств з обмеженим асортиментом продукції

,

де - середньоциклічна собівартість продукції;

Sзаг - загальна планова собівартість продукції.

,де Sн.підс - собівартість виробництва продукції за наростаючим підсумком.

Метод 2. Для підприємств з розширеним асортиментом продукції

,

де Sпоч - початкові, разові витрати виробництва;

Sзаг - залишкові витрати виробництва.

Норматив оборотних засобів у майбутніх періодах розраховується так:

Нм.п=Со.з.р.п+Со.з.р+Со.з.с ,

де Со.з.р.п - залишок оборотних засобів на початок розрахункового періоду;

Со.з.р - сума потреби в оборотних засобах упродовж розрахункового періоду;

Со.з.с - величина майбутнього погашення витрат на оборотні засоби за рахунок собівартості продукції.

Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції визначається за формулою:

Нгп=Qо.в.пN,

де Qо.в.п - вартість одноденного випуску готової продукції;

N - норма запасу, днів.

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантаження споживачам, а також виписування і здавання в банк необхідної платіжної документації).

Сукупний норматив оборотних засобів підприємства обчислюється як сума часткових нормативів за формулою:

Нс = Нвз+Ннв + Нгп + Нм.п

Таким чином, загальна потреба в оборотних засобах - сума оборотних засобів, розрахована для окремих елементів: виробничих запасів (сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, покупні вироби, і напівфабрикати, паливо, тара багаторазового використання, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети), незавершене виробництво, готова продукція і витрати майбутніх періодів[1].

Отже, оборотні кошти підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. У практиці планування і обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів. Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентаря (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються.

Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені застосовуваними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Зокрема, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси, незавершене виробництво, видатки майбутніх періодів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників, які умовно можна розділити на зовнішні, таких, що роблять вплив незалежно від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинно активно впливати.

Прискорення звороту оборотних коштів дозволяє звільнити значні суми, і таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати у відповідності до потреб підприємства.

2 Рівень використання оборотних засобів на підприємстві

2.1 Коротка організаційна-економічна характеристика підприємства

ТОВ «Бочечківське» розташоване в селі Бочечки Конотопського району, Сумської області, вулиця Садовая, 13. До районного центру - 18км. Обласний центр знаходиться в 180 км. від товариства. Засновниками об'єднання виступає приватне підприємство « Хлібзавод Дубов'язівський» - 59 ,9 % Уставного фонду і громадяни України фізичні особи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бочечківське" започатковане 18 березня 2000 року на основі договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майнових зносів для здійснення підприємницької діяльності в сільськогосподарській галузі.

Засновниками товариства виступають:

ПП «Хлібзавод Дубов'язівський» - 59,5 % Уставного фонда

Кулішова Г.М. - 11,9 %

Фесенко В.А. - 9,1 %

Романенко О.И. - 4,5 %

Карпенко С.В. - 2,6 %

Карпенко Г.В. - 1,9 %

Костенко С.П. - 5,8 %

Клименко М.П. - 4,7 %

Середньооблікова чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві за 2009 рік становить 173 осіб, в тому числі: в рослинництві - 61 чол. та в тваринництві - 112 чол. Спочатку підприємство було зареєстроване як спільне товариство з обмеженою відповідальністю, а в березні 2005 року було перейменовано в ТОВ. Ціллю створення ТОВ «Бочечківське» являється, по - перше, забезпечення населення країни високоякісною сільськогосподарською продукцією, по - друге, отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності, а також активне проведення заходів по стабілізації і розвитку економіки Конотопського району Сумської області і селищ інфраструктури. Для досягнення своїх цілей Товариство може здійснювати любі операції, які не протидіють діючому законодавству України. Товариство являється комерційною організацією, має власний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печать і штампи.

Основними задачами підприємства являються:

• Забезпечення максимального росту виробництва продукції;

• Раціональне використання власних ресурсів;

• Широке використання новітніх досягнень науки і техніки: хімізації, механізації, меліорації, селекції;

• Захист навколишнього середовища від забруднення пестицидами і мінеральними добривами;

• Відбір кваліфікованих кадрів.

Основною діяльністю підприємства являється виготовлення продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка, реалізація та інші види господарської діяльності, котрі направлені на отримання прибутку і задоволенні потреб країни в сільськогосподарській продукції та наданні послуг.

Основними видами діяльності товариства являються:

1. Вирощування зернових і технічних культур.

2. Розведення великої рогатої худоби.

3. Надання послуг в рослинництві: облаштування ландшафтів.

4. Оптова торгівля.

5. Діяльність автомобільно-вантажного транспорту.

6. Розведення свиней.

В залежності від природних умов лісостепової зони, в якій розташоване господарство , від наявності земельних, трудових ресурсів і можливості найбільш ефективного їх використання в господарстві виділилися і стали розвиватися окремі галузі, що дають найбільшу ефективність при цих умовах і визначаючих спеціалізацію господарства.

ТОВ «Бочечківське» розташоване у лісостеповій зоні та характеризується помірним кліматом, при значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами. Для сільськогосподарського виробництва важливим фактором температурний режим. Середньорічна температура повітря становить взимку -10...-15°С, а влітку - +25...+28°С. Самими холодними місяцями вважаються січень та лютий, а найтеплішими-липень та серпень. Зима, як правило наступає у першій декаді грудня. У вигляді снігу випадає 30-33% річних опадів, які при бажаних умовах поглинання вологи створюють запаси вологи у ґрунті і забезпечують високий врожай. Початком весни вважається дата переходу середньодобової температури через 0°грунт починає танути по всьому горизонту через 7-14 днів після того як зійде сніг. В цей період ґрунт найбільш вологий. Перехід середньодобової температури через 15° відповідає початку літнього періоду. Найбільша кількість опадів випадає літом - 193 мм/см. Відносна вологість повітря коливається від 45 до 67%. Таким чином, господарство розташоване у сприятливому природно-кліматичному районі

Підприємство традиційно займається збутом продукції на обласному аграрному ринку. А також підтримує тісні зв'язки з такими великими містами, як Дніпропетровськ, Харків. За час діяльності підприємства на ринку сформувалися постійні споживачі продукції підприємства. Про сприятливе розташування ТОВ «Бочечківське» можна судити по об'єму і структурі виробництва. А також для більш повного і точного визначення виробничого напрямку господарства розглянемо склад та структуру товарної продукції (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1

Склад та структура товарної продукції

Назва продукції	2008р.	2009р.	2010р.	В середньому за 2010-2008рр.
	Виручка від реалізації, тис. грн.	Питома вага,%	Виручка від реалізації, тис грн..	Питома вага, %	Виручка від реалізації, тис. грн..	Питома вага, %	Виручка від реалізації, тис. грн..	Питома вага, %
Пшениця	1515,4	23,3	3196,2	32,7	2333,5	19,7	7045,1	24,7
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Гречка	154,3	2,4	78,4	0,8	70,7	0,6	303,4	1,0
Кукурудза на зерно	-	-	176,3	1,7	1263,5	10,7	1439,8	5,0
Ячмінь	1853,6	28,5	1475,0	14,5	1271,1	10,7	4599,7	16,1
Горох	0,3	0,004	394,9	3,9	317,6	2,7	712,8	2,5
Овес	13,4	0,2	51,6	0,5	111,0	0,9	176,0	0,6
Інша продукція рослинництва	3,1	0,04	3,2	0,03	18,6	0,2	24,9	0,09
Всього по рослинництва	3540,4	54,5	5520,0	54,1	5726,4	48,4	14786,8	51,8
ВРХ	1334,2	20,5	2214,4	21,7	2671,0	22,6	6219,6	21,8
Молоко	1379,1	21,2	2098,6	20,6	3304,6	27,9	6782,3	23,8
Свиней	155,8	2,3	264,0	2,4	111,7	0,9	531,5	1,9
Мед	0,1	0,002	-	-	-	-	0,1	0,0004
Інша продукція тваринництва	82,9	1,3	100,3	1,0	23,9	0,2	207,1	0,7
Всього по підприємству	6593,7	-	10267,5	-	11986,3	-	28847,5	-

Розрахунки таблиці показали, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за 3 роки займає вирощування пшениці 24,7%. Менша частка припадає на молоко, ВРХ та ячмінь - 23,8%, 21,8% та 16,1% відповідно. Виходячи з цього можна стверджувати, що господарство має зернову спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом м'яса та молока. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурі виручки рослинництва і тваринництва займає більше 30%, то можна констатувати, що господарство має багатогалузеву спеціалізації. З проведених розрахунків можна стверджувати, що промислова продукція та продукція переробних і допоміжних підприємств в цілому по господарству займає 1,1%. Це свідчить про те,що на підприємстві недостатньо розвинуті переробні цехи. Це пояснюється тим, що підприємству вигідніше здавати продукцію оптом. Виручка від реалізації пшениці, гороху, ВРХ, молока та іншої продукції тваринництва в 2010 році порівняно з 2008 роком зросла на 818,1 тис. грн., 317,3 тис. грн., 1336,8 тис. грн., 1925,5 тис. грн., відповідно. Збільшення виручки по окремих видах продукції пов'язане із зростанням цін на ринку та підвищенням обсягів реалізації продукції. Однак відбулося скорочення виручки по таким видам продукції як гречка та інша продукція рослинництва на 83,6 тис. грн. відповідно. Це пояснюється тим, що відбулося зменшення обсягів виробництва цих видів продукції. А вирощування ріпаку та виробництво меду взагалі зникло із складу товарної продукції. Розрахунки показали, що питома вага від реалізації гороху, ВРХ, молока та збільшилось на 2,6 п.в., 2,1 п.в., 6,7 п.в., відповідно. Це свідчить про те, що процес поглиблення спеціалізації в цих галузях відбувається, однак структура товарної продукції по гречці та іншій продукції тваринництва скоротилася на 1,8 п.в. та 0,9 п.в. відповідно. Це говорить, що процес поглиблення спеціалізації в цих галузях не відбувається. Необхідно також відмітити, що основні та допоміжні галузі розміщенні раціонально, оскільки побічна продукція зернових та продукція їх переробки використовується як кормова база для тваринництва, а продукція від тваринництва використовується в якості органічних добрив для галузі рослинництва.

Таким чином, слід зазначити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві відповідає запланованій та природнокліматичним умовам зони лісостепу, оскільки є сприятливі умови для виробництва цих видів продукції. Як позитивний момент необхідно відмітити близькість розташування даного господарства до центрів збуту, які є основними споживачами молока, ВРХ, зернових. Тому спеціалізацію господарства можна вважати обґрунтованою. Земля в сільському господарстві є основним засобом виробництва. Тому основним його завданням в сучасних умовах є повне і раціональне використання землі для виробництва продукції. [20]. Дані про структуру земельних угідь господарства і ефективність її використання містяться в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Динаміки складу та структури землекористування

Види угідь	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення (+,-) 2010р. від 2008р.
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	В т.ч. взято в оренду	Площа,га	%
Усього с.-г. угідь	3910	100	3910	100	3909	100	3909	-1	99,97
-у т.ч. рілля	2594	66,34	2594	66,3	2593	66,33	2593	-1	99,96
-інші с.-г. угіддя(пасовища,сінокоси,багаторічні насадж.)	1316	33,66	1316	33,66	1316	33,66	1316	-	100

З даних таблиці можна констатувати незначне збільшення площі сільськогосподарських угідь в звітному році від базисного, а саме на 1 га або 0,03%. Це відбулося за рахунок зменшення земель взятих в оренду, і як наслідок цього площа ріллі на підприємстві знизилась на 1 га або на 0,04 %. При цьому площа інших сільськогосподарських угідь у 2010 році порівняно з 2008 роком залишилася незмінною.

Розрахувавши структуру землекористування видно, що питома вага ріллі знизилась на 0,01 п.в., а інших сільськогосподарських угідь не змінювалась протягом трьох аналізуючи років. Так як питома вага ріллі у структурі сільськогосподарських угідь складає 66,34%, то робимо висновок, що землі використовуються інтенсивно.

Слід відмітити, що в господарстві було проведено розпаювання земель, всім пайовикам на підприємстві видані акти на право приватної власності на землю. Середній розмір паю по підприємству склав 1,6 га, а його середня вартість з 1 га склала 14300 грн.

Отже, на підприємстві є можливість введення земель в сільськогосподарський оборот, так як значна частина сільськогосподарських угідь знаходиться під сінокосами, пасовищами, що дає можливість їх розорати. Не доцільно розорювати сінокоси і пасовища тому що, на підприємстві зростає приріст ВРХ. А також можна констатувати, що земля використовується ефективно, так як валова продукція на 100 га сільськогосподарських угідь становить 229,2 тис. грн.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірним і раціональним їх використанням.

У табл. 2.3 розглянемо складу та динаміку елементів структури операційних витрат.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури елементів операційних витрат

Показники	2008	2009	2010	2010р. у % до 2008р.
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
Матеріальні витрати	7823	71	8917	64	8545	63	722	89
Витрати на оплату праці	1880	17	2510	18	2464	18	584	106
Відрахування на соц. заходи	431	4	747	5	897	7	466	175
Амортизація	540	5	1046	8	841	6	301	120
Інші витрати	344	3	611	5	789	6	445	200
Всього витрат	11018	100	13831	100	13536	100	2518	100

Аналізуючи наведені в таблиці 2.3 дані, можна сказати, що сутєвих змін в структурі елементів операційних витрат за період 2008-2010 рр. не відбулося. Так, питома вага матеріальних витрат (вона є найбільшою в структурі операційних витрат) зменшилась лише на 8%. Витрати на оплату праці в 2008 р. становили 1880 тис. грн , а в 2010 р. - 2464 тис. грн. Їх питома вага в загальній сумі витрат збільшилась на 3%. Питома вага відрахуваннь на соціальні заходи в 2010 р. становила 7% амортизації - 6%, інших витрат - 6%.

Діяльність підприємства характеризується сукупністю фінансово-економічних показників. Динаміка середньооблікової чисельності працівників та ефективність використання робочої сили наведені у таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Динаміка середньооблікової чисельності робітників та ефективність використання робочої сили

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. у % до 2008р.	Відх. +/-
1.Середньооблікова чисельність працівників, всього осіб.	138	134	173	125,4	35
у т.ч. в рослинництві	52	47	61	117,3	9
в тваринництві	86	87	112	130,2	26
2.Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству	278	280	283	101,7	5
3.Вироблено валової продукції у співставних цінах на 1 середньооблікового робітника, всього, тис. грн..	48,7	66,6	65,1	133,7	16,4
у т.ч. в рослинництві	129,3	189,8	184,3	142,5	55
в тваринництві	78,2	102,6	100,4	128,4	25,8
4.Фонд оплати праці, тис. грн.	1061,1	1879,9	2508,2	236,4	1447,1
5.Середньорічна заробітна плата 1 робітника, тис. грн.	7,7	14,0	14,5	188,3	6,8
6.Коефіциент використання робочого часу, тис. грн.	90,0	85,6	83,7	93,0	6,3

З даних таблиці можна констатувати, що середньорічна чисельність працівників у 2010 році збільшилася порівняно з 2008 роком на 25,4% або на 35 осіб. Збільшення відбулося за рахунок галузі рослинництва ,де чисельність працівників зросла на 9 осіб та галузі тваринництва, яка розширилася на 26 осіб. Причиною цього стало збільшення обсягів виробництва та покращення умов праці на підприємстві. Кількість відпрацьованих днів збільшилася на 5 днів або на 1,7%, при цьому виробництво валової продукції також зросло на 16,4 тис. грн., що позитивно вплинуло на кадрову політику підприємства і свідчить про інтенсивність використання робочої сили.

Кількість валової продукції на 1 середньооблікового робітника в 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 33,7% або на 16,4 тис. грн.. В основному це відбулося за рахунок галузі рослинництва, де продуктивність праці підвищилась на 55 тис. грн.. По галузі тваринництва також спостерігається збільшення на 25,8 тис. грн. Так як продуктивність праці по підприємству зросла, то це свідчить про ефективне використання робочої сили і покращення умов праці. З проведених розрахунків ми можемо констатувати, що фонд оплати праці в цілому по підприємству збільшився на 1447,1 тис. грн.., причиною цього стало збільшення чисельності робітників на 35 осіб та середньорічної заробітної плати на 6,8 тис. грн.

Ефективність використання основних засобів характеризується рядом показників, які поділяються на загальні та часткові. Про забезпеченість ТОВ «Бочечківське» фондами та ефективність їх використання свідчать дані таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. у % до 2008р.
Фондозабезпеченість, тис. грн.	135,8	151,7	155,7	114,6
Фондоозброєність, тис. грн.	39,6	34,5	35,1	88,6
Фондовіддача, грн.	1,7	1,9	2,0	117,6
Фондоємкість, грн.	0,6	0,5	0,5	83,3
Рентабельність ОВФ	22,4	(21,0)	18,5	82,6
Норма прибутку	0,10	0,9	0,8	800,0
Інтегральний показник	6,2	6,3	6,1	98,3

З розрахунків таблиці ми можемо сказати, що показники фондозабезпеченості у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшився на 20 тис. грн. Причиною цього стало зростання основних виробничих фондів на 810,95 тис. грн. та зменшення площі сільськогосподарських угідь на 1га. Збільшення показника фондозабезпеченості свідчить про достатнє забезпечення підприємства основними фондами. Стосовно показника фондоозброєності за аналізований період, то він зменшився на 4,5 тис. грн.

Розрахунки показали, що показник фондовіддачі у 2010 році зріс в порівнянні з 2008 роком на 0,3тис. грн.

Рентабельність основних виробничіх фондів зменшилася 2008 році порівняно з 2010 роком на 3,9%.

Згідно аналізу таблиці спостерігаємо що, норма прибутку у 2008р. в порівняні з 2010р. зменшилася на 0,2%.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство в достатній мірі забезпечене фондами, про що свідчить збільшення показника фондозабезпечення. На підприємстві фонди використовуються інтенсивно, що пояснюється зростанням продуктивності праці, а також використовуються ефективно судячи з підвищення показника фондовіддачі.

Економічна ефективність - це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці та робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу і визначається відношенням результатів до витрат на їх одержання. Економічну ефективність діяльності ТОВ «Бочечківське» ми можемо проаналізувати за рахунок основних економічних показників (таблиці 2.6)

Таблиця 2.6

Основні економічні показники діяльності господарства

Показники	2008р.	2089р.	2010р.	Відхилення (+ /-).	Відхилення 2010р. в %, до 2008р.
1	2	3	4	5	6
1.ВП в спів ставних цінах 2005року: а) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	172,0	228,2	287,6	115,6	162,2
б) на 1 середньооблікового робітника, тис грн.	48,7	66,6	65,1	16,4	133,7
в) на 100 грн. осн-х вир. фондів, грн.	131,3	168,0	189,6	58,3	144,4
г) на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн.	0,025	0,029	0,033	0,008	132
2.Товарна продукція: а) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	129,6	168,6	262,7	133,1	202,7
б) на 1 середньооблікового робітника, тис грн.	36,7	49,2	59,3	22,6	161,6
3.Валовий прибуток (збиток) а) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	46,2	30,4	-28,5	-74,7	_
б) на 1 середньооблікового робітника, тис грн.	13,1	8,9	-6,4	-19,5	_
4.Чистий прибуток(+), збиток(-): а) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн	19,1	45,1	-38,4	-57,5	_
б) на 1 середньооблікового робітника, тис грн.	5,4	13,1	-8,7	-14,1	_
5. Рівень рентабельності (+), рівень збитковості (-) %	22,9	32,6	-13,2	-36,1 п.в	*

Аналізуючи показники діяльності господарства, можна констатувати, що валова продукція в співставних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 67,2 % або на 115,6 тис. грн. Причиною цього стало зростання валової продукції на 4522,97 тис. грн. та зменшення площі сільськогосподарських угідь на 1 га.

Валова продукція на 1-го середньорічного працівника, тобто продуктивність праці збільшилась на 33,7 % або на 16,4 тис. грн. Це в основному відбулося за рахунок перевищення темпів росту валової продукції в співставних цінах над темпами росту чисельності робітників. Збільшення показника продуктивності праці говорить про те, що підприємство ефективно використовує робочу силу.

Що стосується виробітку валової продукції на 100 грн. ОВФ (фондовіддача), то цей показник збільшився на 44,4 або на 58,3 тис. грн. Що пояснюється зростанням валової продукції на 67,2 % та основних виробничих фондів на 15,8%. Тому можна констатувати, що підприємство ефективно використовує свої фонди.

Показник виробітку валової продукції на 1 люд.-год в звітному році порівняно з базисним збільшилась на 32% .Причиною цього стало зростання вартості валової продукції та прямих затрат праці на 27,6 %.

Товарна продукція на 100 га сільськогосподарських угідь і на 1-го середньорічного працівника збільшилась в 2010 році порівняно з 2008 роком на 102,7 % і 61,6 % відповідно. Це відбулося здебільшого за рахунок збільшення виручки від реалізації по підприємству на 5200 тис. грн.

Щодо валового прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь, то він зменшився на 74,7 тис. грн. Причиною цього стало зниження валового прибутку на 2918,7 тис. грн. та сільськогосподарських угідь на 1 га.

Відповідно, валовий прибуток на 1 середньооблікового робітника знизився на 19,5 тис. грн. Це пояснюється зниженням валового прибутку та збільшенням чисельності робітників на 35 осіб.

З розрахунків таблиці видно, що чистий прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь і на 1 середньорічного працівника зменшився на 57,5 тис. грн.. та 14,1 тис. грн. відповідно. Причиною цього стало в більшій мірі зменшення чистого прибутку по підприємству на 2246,8 тис. грн.

Рівня рентабельності в цілому по підприємству в 2010 році порівняно з 2008 роком зменшився на 36,1 п.в. Це пояснюється зменшення зниження чистого прибутку на 2246,8 тис. грн. та збільшення собівартості продукції на на 8119 тис. грн.

2.2 Рівень забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів

Розміщення оборотних коштів у сфері виробництва та обігу, співвідношення окремих елементів, формування виробничих запасів виробництва безпосередньо відображається на господарській діяльності підприємства. Тому важливо проводити аналіз структури оборотних активів, щоб знати розміри їх вкладень на різних стадіях кругообороту, виявити тенденцію співвідношень між собою окремих її елементів.

У процесі аналізу господарства важливо вивчити якісний склад оборотних активів, які знаходяться в обороті та характеризуються ступенем ліквідності, ступенем фінансового ризику. Склад і структура оборотних активів підприємства, що досліджується, за період з 2008 р. по 2010 р. наведені у таблиці 2.7.

З наведених розрахунків видно, що розмір оборотних активів в незначній мірі зменшився, так як в 2008 р. всього оборотних активів налічувалось на суму 5335 тис. грн, а в 2010 р. - 8764 тис. грн. Це пояснюється збільшення обсягів виробництва, яке було виявлено при аналізі табл.2.1. Тобто, можна засвідчити ефективне використання оборотних активів.

Таблиця 2.7

Склад і структура оборотних активів

Показник	2008	2009	2010	Відхилення(-/+)
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Виробничі запаси	1110	20	1882	23	1191	14	81
Поточні біологічні активи	2275	43	2552	32	3327	38	1052
Незавершене виробництво	819	15	1936	24	1790	20	917
Готова продукція	598	11	723	9	1114	14	516
Товари	-	-	3	0,5	3	0,5	3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги	379	7	142	2	12	1,5	-367
Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами	7	1	38	0,5	-	-	-7
Інша поточна дебіторська заборгованість	-	-	-	-	317	4	317
Грошові кошти та їх еквіваленти	147	3	141	2	707	8	560
Інші оборотні активи	-	-	595	7	-	-	-
Всього оборотних активів	5335	100	8012	100	8764	100	3429

Найбільшу питому вагу в структурі оборотних активів за 2010 р. займають поточні біологічні активи (38%), незавершене виробництво (20%) виробничі запаси(14%) та готова продукція(14%).

Із аналізу складу і структури оборотних активів підприємства можна зробити висновок, що на протязі періоду, що аналізується, розміщення поточних активів в сфері виробництва і обігу було раціональним, що призвело до ефективного їх використання.

Як правило, розмір власного оборотного капіталу на підприємстві не є величиною постійною. Він щорічно змінюється у зв'язку із збільшенням чи зменшенням обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту тощо. У такому разі господарство змушено звертатися до залучення короткострокових кредитів банку та інших джерел формування оборотних активів. Склад і структура джерел формування оборотних засобів наведені у табл. 2.8

Аналізуючи наведені дані, бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі джерел формування оборотних коштів займає власний капітал. Хоча його частка і збільшилася за період 2008-2010 рр. на 415тис. грн., все ж в 2010 р. його сума склала 3317тис. грн.

Виходячи з даних таблиці 2.8, слід відмітити, що підприємство не користується довгостроковими кредитами банків. Кредитування є досить складним і не вигідним процесом для підприємства через високі відсоткові ставки на кредити.

Другим за вагомістю джерелом формування оборотних активів підприємства є кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, яка за досліджуваний період також зменшилась: 2008 р. - 2600 тис. грн, 2010 р. - 1102 тис. грн (зменшення на 13%).

Таблиця 2.8

Склад і структура джерел формування оборотних коштів

Показник	2008	2009	2010	Відхилення 2010р. в%, до 2008р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Власний капітал	7534	72	6034	55	7366	76	105
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2600	25	1807	16	1102	12	48
Поточні зобов'язання за розрахунками - з бюджетом	23	0,2	24	0,1	24	0,1	50
- зі страхування	34	0,3	40	0,4	42	0,4	133
- з оплати праці	158	2,5	78	1,5	107	1	40
Інші поточні зобов'язання	-	-	3081	27	1110	12	-
Всього	10349	100	11064	100	9751	100	100

За 2008-2010 рр. спостерігається значне збільшення суми по поточним зобов'язання за розрахунками з бюджетом одержаних (на 50%) та розрахунками з страхування (майже в 3 рази).

Отже, аналіз даних розрахунків показав, що підприємство за досліджуваний період використовувало як залучені, так і власні кошти для формування оборотних активів.

Для поліпшення використання оборотних фондів необхідно, в першу чергу, провести аналіз їхнього ефективного використання.