Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

Складові елементи оборотних засобів та показники ефективності їх використання. Визначення потреби підприємства в оборотних фондах, аналіз рівня забезпеченості та ефективності використання. Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.10.2011
Размер файла 362,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

НА ТЕМУ: «Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення» ( на прикладі Приватного Підприємства «Прайд»)

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи ефективності використання оборотних засобів

1.1 Поняття, суть та складові елементи оборотних засобів підприємства

1.2 Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві

1.3 Визначення потреби підприємства в оборотних фондах на основі нормативів

2. Рівень використання оборотних засобів на підприємстві

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Рівень забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів

3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

3.1 Обґрунтування шляхів підвищення оборотності оборотних засобів

3.2 Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення

3.3 Контроль за раціональним використанням оборотних коштів

Висновки і пропозиції

Список джерел використаної літератури

Додатки

Вступ

Підприємства сфери оптової реалізації продукції здатні підтримувати безперервність процесу закупівлі та реалізації продукції лише за умови, якщо в їх розпорядженні поряд із основними засобами (знаряддями виробництва) є також оборотні засоби у вигляді, головним чином, предметів праці - запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тари тощо. Подібно до основних засобів. Вони також функціонують у сфері виробництва, тобто - також засоби виробництва.

Крім того, наявність товарно - грошових відносин, ринкові умови господарювання викликають постійне перетворення вироблених товарів у гроші. Тому поряд із виробничими засобами кожне підприємство для підтримання безперервності процесу відтворення повинне завжди мати певні запаси готових виробів власного виробництва, а також вкладати певну суму коштів у розрахунки. Ці кошти функціонують у сфері обігу, тому називаються засобами обігу.

Отже є об'єктивна необхідність у дослідженні оборотних засобів підприємства як складової безперервності і ефективності процесу постачання та реалізації продукцї. Крім дослідження оборотних засобів, актуальним є і аналіз джерел їх утворення, так як необхідно, щоб оборотні засоби були вкладені одночасно і на усіх стадіях кругообігу.

Для створення необхідного обсягу оборотних фондів і фондів обігу підприємство авансує фінансові ресурси.

Той факт, що кошти, які вкладені в оборотні виробничі фонди і в фонди обігу, після завершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються у грошовій формі, є підставою з'єднати їх в поняття оборотні засоби (кошти) на відміну від основних засобів (коштів).

Основними завданнями дослідження оборотних засобів підприємства та джерел їх утворення є оптимальне розміщення оборотних активів, та формування їх за рахунок власних і позичених ресурсів

Оптимізація розміщення оборотних засобів створює підгрунття для цільового і економічного використання фінансових ресурсів, сприяє зменшенню запасів у виробництві ті обігу, успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції, підвищенню рентабельності і зміцненню фінансового стану підприємства.

Для цього підприємство повинно якісно розподіляти норматив власних оборотних коштів. Нормування націлене на визначення дійсно мінімальних запасів на всіх стадіях руху оборотних фондів обігу.

Для підприємства потрібно визначити яка частина власних фінансових ресурсів буде направлена на фінансування оборотних засобів та скільки потрібно коштів ззовні для здійснення своєї поточної діяльності, тобто авансувати в оборотні активи.

При цьому така оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів ґрунтується на забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучених фінансів.

Джерелами інформації для проведення аналізу з даної теми в ПП. «Прайд» є:

- баланс підприємства за попередні роки та звітний період;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про власний капітал;

- звіт про рух грошових коштів;

- розрахунок нормативу власних обігових коштів;

- розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості.

Мета курсової роботи: дослідити оборотні засоби ПП. «Пайд» та визначити основні шляхи по підвищенню ефективності їх використання.

Завдання: Розглянути виробничо-фінансову діяльність підприємства, дослідити оборотні засоби та шляхи підвищення ефективності їх використання, проаналізувати зміну рівня оборотних засобів на майбутнє.

1. Теоретичні основи ефективності використання оборотних засобів

1.1 Поняття, суть та складові елементи оборотних засобів підприємства

Оборотні, чи обігові, фонди підприємства складаються із запасів сировини та напівфабрикатів, основних і допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг. До оборотних фондів належать також незавершене виробництво, власні заготівлі, а також видатки майбутніх періодів, які мають матеріально-речову і вартісну форми. Всі вони повністю використовуються в одному виробничому циклі, чим і відрізняються від основних фондів підприємства.

Оборотні засоби -- це сукупність грошових засобів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Формування й регулювання окремих елементів оборотних засобів мають свої особливості. З урахуванням цього виділяють оборотні засоби у сфері виробництва та обігу і поділяють їх на нормовані та (рис. 1.1).

Оборотні фонди являють собою частину засобів виробництва, які беруть участь в одному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою натуральну форму. Це матеріали, конструкції, деталі тощо.

Для того щоб краще зрозуміти сутність оборотних фондів та фондів обігу, розглянемо їх структуру. До оборотних фондів входять такі елементи:

І. Виробничі запаси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

До виробничих запасів належать:

— основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо братимуть участь у процесі виробництва і саме з яких виготовлятиметься продукція.

— допоміжні матеріали, конструкції, деталі, які на відміну від основних не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу. До них належать мастильні матеріали, приводні паси, паливо, запасні частини до устаткування тощо;

— малоцінний інвентар та інструменти, що швидко зношуються. За характером практичного застосування вони поділяються на малоцінний інвентар та інструмент і на господарський та конторський інвентар. Ці засоби праці об'єднуються в одній групі, незважаючи на різне призначення тому, що вони мають невелику вартість (приблизно до 225 гри за одиницю) і відносно невеликий строк служби (до одного року). До цієї групи відносять також спецодяг, спецвзуття та інші захисні пристосування, незалежно від строку їх експлуатації та вартості.

II. Незавершене виробництво. Незавершене виробництво -- це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Воно є лише на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу більша за один день. У вартісному виразі незавершене виробництво охоплює витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату та інші грошові кошти, необхідні для завершення виробничого циклу, але на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року тощо) такий цикл не встигає бути завершеним.

III. Витрати майбутніх періодів. До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

IV. IIапівфабрикати власного виготовлення. До них належать заготовки, напівфабрикати, які виготовлені на підприємстві і не є його основною продукцією, але забезпечують основне виробництво.

Співвідношення між окремими групами оборотних виробничих фондів, виражене у відсотках, становить їх структуру. Більшу частину в цій структурі становлять виробничі запаси основних матеріалів, конструкцій та деталей. Проте слід зауважити, що структура оборотних фондів залежить передусім від специфіки виробництва. Наприклад, у будівництві приблизно 50 -- 60% вартості оборотних фондів припадає на незавершене виробництво, а 25% -- на основні виробничі запаси; на транспорті (крім перевезень на великі відстані) та в інших сферах інфраструктури незавершеного виробництва майже немає, а основних виробничих запасів та залишків готової продукції тут немає взагалі. Водночас приблизно 70% припадає на допоміжні виробничі запаси.

У забезпеченні нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконанні постачально-збутових операцій, розрахунків із працівниками, а також у задоволенні інших виробничих та господарських потреб важливу роль відіграють фінансові ресурси, які перебувають у сфері обігу. Такі ресурси і створюють фонди обігу.

Фонди обігу -- це частина оборотних засобів у вигляді товарно- матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва.

До них належать:

1) товарно-матеріальні цінності;

2) грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку;

3) наявні кошти у касі;

4) кошти в розрахунках із замовниками (дебіторські заборгованості);

5) товари відвантажені та надані послуги.

6) дебіторська заборгованість;

7) залишки готової продукції на складах;

8) відвантажена продукція.

Іншими словами, фонди обігу -- це ті оборотні засоби, які в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і які у будь- який момент можуть стати вільними коштами підприємства.

Таким чином, оборотні фонди обслуговують сферу виробництва, а фонди обігу -- сферу обігу.

Оборотні засоби підприємства класифікують за такими ознаками:

— за місцем та роллю у процесі виробництва;

— за джерелом утворення;

— за способами планування або нормування.

За місцем та роллю у процесі виробництва оборотні засоби поділяються на оборотні фонди та фонди обігу, про які мова йшла вище.

За джерелами утворення розрізняють оборотні засоби власні та позичені. Власними є засоби, що були придбані підприємством при його створенні для забезпечення нормального функціонування. До власних оборотних засобів належать усі оборотні фонди підприємства, а також частина фондів обігу: статутний фонд, прибуток, амортизаційний фонд тощо, до позичених -- тільки фонди обігу, представлені різноманітними кредитами, позичками від інших організацій та установ.

За способами планування та нормування оборотні засоби поділяються на нормовані та ненормовані. Нормовані оборотні засоби являють собою той їх мінімум, який необхідний для забезпечення безперебійного функціонування підприємства. Ненормовані -- це додаткові оборотні засоби, які використовуються, як правило, на розширення виробництва. Таким чином, до нормованих належать оборотні фонди підприємства, а до ненормованих -- фонди обігу за винятком залишків готової продукції на складах.

1.2 Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємства

Оборотні засоби підприємства постійно перебувають в русі, здійснюючи кругообіг. Вони переходять із однієї стадії в іншу: і:і сфери обігу у сферу виробництва, із сфери виробництва у сферу обігу і т. д. Кругообіг оборотних коштів підприємства починається з моменту оплати ним сировинно-матсріальних та інших ресурсів і завершу ється поверненням цих коштів у виді виручки від реалізації гото вої продукції.

У загальному виді кругообіг оборотних коштів можна представити схемою:

На І стадії оборотні кошти змінюють грошову форму на товарну (виробничі запаси); на II стадії йде процес споживання предметів праці у виробництві та їх перетворення на готову продукцію, вклю чаючи стадію незавершеного виробництва. На III стадії обігові кошти у формі готової продукції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму.

Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють один кругообіг, називається періодом обороту оборотних коштів.

Оборотні кошти підприємства мають бути розподілені на всіх трьох стадіях кругообігу в мінімальному, але достатньому обсязі. Вони н будь-який момент часу одночасно перебувають в усіх трьох стадіях кругообігу.

Ступінь використання оборотних засобів характеризується такою системою показників:

· Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (коштів) визначає, скільки оборотів можуть зробити оборотні засоби за певний розрахунковий період часу, і показує ту кількість продукції, яка припадає на одну гривню вартості оборотних засобів.

,

де Qпр - річний обсяг випущеної продукції, грн.;

- середньорічна вартість оборотних засобів, грн.

· Фондомісткість характеризує, яка вартість оборотних засобів припадає на одну гривню вартості випущеної продукції.

Цей показник обернений до коефіцієнта оборотності.

· Період обороту оборотних засобів визначає ту кількість днів, на яку припадає один оборот оборотних засобів.

де Дк - кількість календарних днів у періоді, що розглядається.

· Коефіцієнт збереження оборотних засобів характеризує ефективність використання оборотних засобів і визначається так:

де Но.з - сумарний норматив оборотних засобів.

· Рентабельність оборотних засобів характеризує також ефективність їх використання.

Показники ефективності використання оборотних засобів можна визначати не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі показники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Підприємства можуть збільшити ефективність використання оборотних засобів за рахунок таких заходів:

— зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів, більш широкого застосування конструкцій, агрегатів та напівфабрикатів;

— зменшення виробничих запасів поліпшенням організації матеріально-технічного постачання, зменшенням дальності їх транспортування;

— економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

— удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

— упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання.

Прискорення оборотності оборотних засобів зумовлює, з одного боку, збільшення обсягу виробленої продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого -- дає можливість вивільнити частину коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва.

1.3 Визначення потреби підприємства в оборотних фондах на основі нормативів

Потреба в оборотному капіталі для сфери виробництва і для сфери обігу неоднакова для різних видів господарської діяльності і навіть для окремих підприємств однієї галузі. Ця потреба визначається речовинним змістом і швидкістю обороту оборотних засобів, обсягом виробництва, технологією й організацією виробництва, порядком реалізації продукції і закупівель сировини і матеріалів й інших факторів.

Шляхом нормування визначається той мінімальний розмір оборотних засобів, який необхідний для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва.

Нормування - це процес обчислення тієї частини оборотних засобів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Основним завданням нормування є розроблення на кожному підприємстві економічно обгрунтованих норм та нормативів власних оборотних засобів, які забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.

При розрахунку нормативу власних оборотних активів необхідно виходити з виробничого напряму підприємства, планів виробництва та реалізації продукції, її собівартості, норм витрат і запасів товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах виробництва та матеріально-технічного забезпечення, умов розрахунків із заготівельниками та постачальниками, а також прискорення обігу активів.

Норма - це відносна або мінімальна величина оборотних засобів, що обчислена у встановленому порядку за кожним їх видом, яка необхідна для розрахунку нормативу.

За окремими видами оборотних засобів норма розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими - у відносних величинах (днях, відсотках). Розроблені норми діють протягом декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що виробляється, умов матеріально-технічного забезпечення тощо.

Норматив - це мінімальний розмір власних оборотних засобів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків[11].

Особливістю в обчисленні нормативів оборотних засобів є те, що за окремими їх видами (наприклад, незавершеному виробництві) нормативи встановлюються в обсязі повної потреби підприємства в них, а за іншими (сировиною та основними матеріалами, пальним, запасними частинами, тарою, допоміжними та іншими матеріалами) - у розмірі мінімальної потреби. Це пов'язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не відшкодовуються виручкою від реалізації продукції планового року, а включаються до собівартості продукції наступних періодів. Запаси ж сировини, основних матеріалів, пального та інших товарно-матеріальних цінностей споживаються та відшкодовуються систематично, тому на них підприємства виділяють кошти в обсязі мінімальних запасів, що забезпечують безперервний процес виробництва.

Розрахунку норм і нормативів власних оборотних активів на підприємствах повинна надаватися особлива увага. Від того, наскільки економічно обгунтовано розраховані нормативи та норми, залежить ефективність використання оборотних засобів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних засобів:

1. Аналітичний, який ґрунтується на аналізі наявності оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно від потреб виробництва і вилученням з них надлишкових.

2. Коефіцієнтний, що полягає в уточненні фактичних запасів товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років.

3. Метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є установлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Нормування оборотних засобах здійснюється по наступним елементах:

1. Виробничі запаси;

2. Незавершене виробництво;

3. Витрати майбутніх періодів;

4. Готова продукція.

Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах у грошовому виразі визначається як добуток щоденних планових (нормативних) витрат матеріальних цінностей у гривнях і загальної норми запасів матеріалів у днях:

Нв.з=QнN,

де Qн - щоденні планові (нормативні) витрати матеріалів, грн.;

N - норма запасів матеріалів, днів.

,

де Qр.м - річні витрати матеріалів за попередні періоди;

і - індекс зміни обсягів виробництва, який розраховується на основі динаміки підприємства;

Дк - кількість календарних днів у році.

Щорічні витрати матеріалів визначаються за фактичними даними і мають свою структуру, яка залежить від технологічних особливостей виробництва.

Qр.м=Qчис+Qвідх+q,

де Qчис - чисті витрати матеріалів та сировини на виготовлення продукції, які визначаються за технологічними нормативами;

Qвідх - витрати, пов'язані з технологічними відходами;

q - витрати, пов'язані з іншими організаційно-технічними відходами, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.

Норма запасу оборотних засобів - це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства.

Норма запасу визначається гак:

N=Nпот+Nпід+Nгар+Nсез+Nтр ,

де Nпот - поточний запас;

Nпід - підготовчий запас;

Nгар - гарантійний запас;

Nсез - сезонний запас;

Nтр - транспортний запас.

Поточний запас являє собою резервний термін запасу оборотних засобів між двома суміжними поставками (при рівномірних поставках).

Підготовчий запас - це термін, який необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, приймання та доставки матеріалів зі складів та баз. Він розраховується з урахуванням специфіки кожного підприємства і технологічних особливостей обробки сировини.

Гарантійний запас установлюється на випадок порушення планового режиму поставок. Вій дорівнює половині поточного запасу, тобто

Nгар=0,5Nпот .

Сезонний запас установлюється для організацій та підприємств у місцях, де поставки протягом року неможливі. Наприклад, доставка матеріалів водним шляхом або по льоду взимку.

Транспортний запас - це термін між надходженням платіжних документів і самих матеріалів.

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві виконується на тих підприємствах, де період одного виробничого циклу більший за один день: будівництво, ремонт складної техніки, важке машинобудування, виробництво алюмінію, виноробство та ін.

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві визначається так:

Ннв=QjДцКн.в,

де Qj - середньоденний випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю та нормою прибутку;

Дц - тривалість виробничого циклу в днях або роках;

Кн.в - коефіцієнт наростаючих витрат.

Середньоденний випуск товарної продукції визначається за такою формулою:

,

де Qпл - плановий обсяг продукції;

Дк - кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Тривалість виробничого циклу залежить від особливостей технології виготовлення продукції.

Коефіцієнт наростаючих витрат (Кнв) можна визначити двома методами. Один з них застосовується для підприємств з обмеженим асортиментом продукції і є більш точним, а другий - для підприємств, що випускають розширений асортимент продукції.

Метод 1. Для підприємств з обмеженим асортиментом продукції

,

де - середньоциклічна собівартість продукції;

Sзаг - загальна планова собівартість продукції.

,

де Sн.підс - собівартість виробництва продукції за наростаючим підсумком.

Метод 2. Для підприємств з розширеним асортиментом продукції

,

де Sпоч - початкові, разові витрати виробництва;

Sзаг - залишкові витрати виробництва.

Нормування оборотних засобів у майбутніх періодах

Норматив оборотних засобів у майбутніх періодах розраховується так:

Нм.п=Со.з.р.п+Со.з.р+Со.з.с ,

де Со.з.р.п - залишок оборотних засобів на початок розрахункового періоду;

Со.з.р - сума потреби в оборотних засобах упродовж розрахункового періоду;

Со.з.с - величина майбутнього погашення витрат на оборотні засоби за рахунок собівартості продукції.

Нормування оборотних засобів у залишках готової продукції

Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції визначається за формулою:

Нгп=Qо.в.пN,

де Qо.в.п - вартість одноденного випуску готової продукції;

N - норма запасу, днів.

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантаження споживачам, а також виписування і здавання в банк необхідної платіжної документації).

2. Рівень використання оборотних засобів на підприємстві

2.1 Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства

Приватне підприємство «Прайд» займається оптовим продажем та поставкою побутової хімії. Підприємство має свою мережу магазинів в межах міста та по за ним, в інших містах та районних центрах, що мають назву «Пані». Вони безпосередньо займаються продажем побутової хімії, господарчих товарів, товарів сангігієни, декоративної косметики, парфумерії та як для дітей так і для дорослих.

Перший магазин «Пані був відкритий в м. Суми, на проспекті Шевченка. Це був перший крок до успіху.

Підприємство «Прайд» було засновано в 2005 році у місті Суми. Адреса розміщення головного офісу: 40030,Сумська область, м. Суми, вул.. Пролетарська, буд. №31.

Зараз це підприємство набуває широкого розвитку у сфері торгівлі, зосереджує свою увагу на захопленні ринку, та витісненні конкурентів з цієї сфери діяльності, що саме і вдається на даному етапі.

Підприємство також займається поставкою товарів за кордон. Має іноземних партнері з поставки певних марок продукції, але також вагоме місце займає співпраця з вітчизняними виробниками.

Продукція що реалізовується підприємством вся сертифікована, продавці чітко слідкують за термінами придатності та за іншими нормами, оскільки дуже важливим репутація та відгуки покупців та споживачів, адже від них залежить обсяг продажу.

Також, підприємство дуже вміло використовую маркетингові стратегії. В магазинах «Пані» діє широка система знижок, використовуються дисконтні картки, проводяться акції. Все це дуже приваблює покупців.

оборотний засіб використання

Виробнича діяльність кожного підприємства залежить від забезпеченості його основними виробничими фондами, їх наявність і ефективність використання в господарстві.

Фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку залежать також від ефективності використання основних засобів.

Основні фонди (засоби) являють собою частину виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацьовування.

Наявність і ефективність використання основних засобів на підприємстві, що досліджується, наведені у табл. 2.1.

Основними показниками, що характеризують ефективність використання основних фондів є фондовіддача, фондомісткість і фондоозброєність.

Фондовіддача показує, яка сума валового доходу припадає на 1 грн. вартості основних виробничих фондів. За даними табл. 2.1. можна сказати, що показник фондовіддачі основних виробничих фондів в 2010р. в порівнянні з 2008р. збільшився на 102,1%.

Фондомісткість характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі. В нашому прикладі фондомісткість основних фондів в 2010р. в порівнянні з 2008р. зменшилась на 44,4%.

Фондоозброєність відбиває ступінь озброєності фондами одного робітника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника. У разі зниження середньорічної вартості основних виробничих фондів на 24,93% і збільшенню середньоблікової чисельності робітників на 10,3% на підприємстві, що досліджується, фондоозброєність за період 2008-2010 рр. зменшилась на 0,6 грн/чол або на 33,3%.

Таблиця 2.1

Забезпечення та використання основних виробничих фондів.

Показники

2008

2009

2010

Відхилення, 2010р. до 2008р.

Абсолютне

Відносне

1

2

3

4

5

6

Середньорічна вартість ОВФ, тис грн

70,2

57,85

52,7

-17,5

75,07

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн

2012,6

2764,2

3548,7

1536,1

176,32

Середньорічна чисельність працівників, чол

39

42

43

4

110,3

Обсяг реалізованої продукції, тис грн

730,7

10228,3

11075,9

3775,2

151,7

Чистий прибуток (збиток), тис.грн

-201,3

116,1

106,1

307,4

-

Фондовіддача, грн

104

176,8

210,2

106,2

202,1

Фондомісткість, грн

0,009

0,006

0,005

-0,004

55,6

Фондоозброєність, грн/чол

1,8

1,4

1,2

-0,6

66,7

Норма прибутку, %

-0,097

0,041

0,029

0,126

-

Рентабельність ОВФ, %

-286,8

200,7

201,3

488,1

-

Чистий прибуток, в 2010 році порівняно з 2008, зріс на 307,4 тисячі гривень, це свідчить про те що підприємство працює беззбитково.

Рентабельність основних виробничих фондів за досліджуваний період зросла на 488,1 тисячу гривень. Це свідчить про підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

Отже такі результати свідчать про ефективне використання основних виробничих фондів на підприємстві та їх оновлення.

Жодне виробництво і реалізація не відбувається без витрат. Але для ефективної діяльності необхідно, щоб дохід перевищував витрати, тому що в іншому випадку фірму чекає занепад.

У табл. 2.2. розглянемо структуру та динаміку елементів операційних витрат.

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки та структури елементів операційних витрат

Показники

2008

2009

2010

сума, тис. грн

питома вага

сума, тис. грн

питома вага

сума, тис. грн

питома вага

1

2

3

4

5

6

7

Матеріальні витрати

4,0

0,45

8,3

1,11

9,6

0,87

Витрати на оплату праці

255,1

28,3

306,1

40,81

428,3

38,88

Відрахування на соц. заходи

95,5

10,59

115

15,33

160,2

14,54

Амортизація

22,4

2,48

15,3

2,04

10,7

0,97

Інші витрати

524,5

58,18

305,3

40,71

492,9

44,74

Всього витрат

901,5

100

750

100

1101,7

100

За даними таблиці, ми можемо зробити висновок, що операційні витрати в 2010 році порівняно з 2008 роком зросли на 200,2 тисячі гривень, що є не дуже суттєвим. На зростання витрат можуть впливати як зовнішні фактори так і внутрішні. Так, питома вага матеріальних витрат зросла лише на 0,42%. Витрати на оплату праці у 2008 році становили 255,1 тисячу гривень, а у 2010 році зросли до 428,3 тисяч гривень, на це могло вплину збільшення середньомісячної заробітної плати, або збільшення чисельності працівників. Питома вага соціальних відрахувань зросла в 2010 році на 3,95%. Лише питома вага амортизаційних витрат зменшилася на 1,51%, та інших операційних витрат - на 13,44%.

Діяльність підприємства характеризується сукупністю фінансово-економічних показників. Динаміку таких показників наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Основні фінансово-економічні показники діяльності

Показники

2008

2009

2010

Абсолютне відхилення 2010р. до 2008р.

1

2

3

4

5

Допоміжні

Середньооблікова чисельність робітників, чол

39

42

43

4

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн

70,2

57,85

52,7

-17,5

Собівартість продукції, тис.грн

6693,0

8960,5

9856,8

3163,8

Розрахункові

Дохід від реалізації, тис. грн

8575,9

12256,6

13337,4

4761,5

на 1-го середньорічного працівка,тис.грн

219,89

291,82

310,17

90,28

на 100 грн вартості основних фондів, тис. грн

12216,4

21186,9

25308,2

13091,8

Валовий прибуток (+),збиток(-), тис.грн

612,9

1267,8

1274,1

661,2

на 1-го середньорічного працівка,тис.грн

15,7

30,2

29,6

13,9

на 100 грн вартості основних фондів, тис. грн

873,1

2191,5

2417,7

1544,6

Чистий прибуток (збиток), тис.грн

-201,3

116,1

106,1

307,4

на 1-го середньорічного працівка,тис.грн

-5,16

2,76

2,47

7,63

на 100 грн вартості основних фондів, тис. грн

-286,8

200,7

201,3

488,1

Рівень рентабельності, %

-3,01

1,30

1,17

4,08

Аналізуючи наведені вище дані, можемо констатувати той факт, що за останні роки на підприємстві спостерігається підвищення основних економічних показників діяльності.

Дохід від реалізації у 2009 році становив 8575,9 тисяч гривень, а на 2010 рік він досяг 13337,4 тисяч гривень, тобто збільшився на4761,5 тисяч гривень. Дохід на 1-го середньорічного працівника на 2010 рік зріс на 90,28 тисяч гривень, а на 100 грн вартості основних фондів - на 13091,8 тисяч гривень.

Валовий прибуток у 2010 році зріс на 661,2 тисяч гривень порівняно з 2008 роком , а валовий прибуток на 1-го середньорічного працівника зріс на 13,9 тисяч гривень, валовий прибуток на 100 гривень вартості основних фондів - на 1544,6 тисяч гривень.

Чистий прибуток збільшився на 307,4 тисячі гривень у 2010 році порівнюючи з 2008 роком. Чистий прибуток на 1-го середньорічного працівники у 2010 році зріс на 7, 63 тисячі гривень, а чистий прибуток на 100 гривень вартості основних фондів збільшився на 488,1 тисячу гривень.

Не менш важливим, ніж вже наведені, показником ефективності діяльності підприємства є рентабельність. Ми бачимо, що в 2008 році цей показник мав від'ємне значення і становив -3,01%. А в 2010 році спостерігається тенденція до зростання рівня рентабельності на 4,08%, що становив 1,17%.

Отримані результати дають можливість зробити висновок про підвищення рентабельності діяльності підприємства. На даний факт мають вплив декілька факторів:

- підвищення продуктивності праці;

- ефективне використання виробничих фондів на підприємстві та ін.

2.2 Рівень забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів

Розміщення оборотних коштів у сфері виробництва та обігу, співвідношення окремих елементів, формування виробничих запасів виробництва безпосередньо відображається на господарській діяльності підприємства. Тому важливо проводити аналіз структури оборотних активів, щоб знати розміри їх вкладень на різних стадіях кругообігу, виявити тенденцію співвідношень між собою окремих її елементів. У процесі аналізу господарства важливо вивчити якісний склад оборотних активів, які знаходяться в обороті та характеризуються ступенем ліквідності, ступенем фінансового ризику. Склад і структура оборотних активів підприємства, що досліджується, за період з 2008 р. по 2010 р. наведені у таблиці 2.4.

З наведених розрахунків видно, що розмір оборотних активів значною мірою збільшився на 1580,2 тисяч гривень, оскільки в 2008 році обсяг оборотних активів становив 2060,4 тисяч гривень, а в 2010 році становив 3640,6 тисяч гривень. Отже можна засвідчити ефективне використання оборотних коштів.

Таблиця 2.4

Склад і структура оборотних активів

Показники

2008

2009

2010

Абсолютне відхилення, тис.грн

Сума, тис.грн

Питома вага

Сума, тис.грн

Питома вага

Сума, тис.грн

Питома вага

Виробничі запаси

4,4

0,21

2,9

0,08

0,1

0,003

-4,3

Готова продукція (товари)

1027,2

49,85

1475,7

42,69

1421,4

39,04

394,2

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

835,8

40,57

1958,6

56,66

2125,7

58,39

1289,9

Дебіторська заборгованість за розрахунки з бюджетом

17,7

0,86

-

-

41,7

1,15

24

Інша поточна заборгованість

4,2

0,21

6,8

0,20

1,1

0,03

-3,1

Грошові кошти та їх еквіваленти

171,1

8,30

4,2

0,12

333,2

0,91

-137,9

Інші оборотні активи

-

-

8,7

0,25

17,4

0,48

-17,4

Всього оборотних активів

2060

100

3456,8

100

3640,6

100

1580,2

На підставі даних таблиці 2.4, ми можемо зробити висновок, що найбільшу питому вагу в структурі оборотних коштів має дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, що становить у 2010 році 58,39%, та готова продукція (товари) - 39,04%.

Підвищення дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги, за розрахунками за виданими авансами та іншої дебіторської заборгованості говорить про зниження платоспроможності покупців продукції підприємства.

Також спостерігається зменшення грошових коштів та їх еквівалентів у 2010 році порівняно з 2009 роком на 137,9 тисяч гривень, це приблизно на менше на 7,82%.

Із аналізу складу і структури оборотних активів підприємства можна зробити висновок, що на протязі періоду, що аналізується, розміщення поточних активів в сфері виробництва і обігу було раціональним, що призвело до ефективного їх використання.

Як правило, розмір власного оборотного капіталу на підприємстві не є величиною постійною. Він щорічно змінюється у зв'язку із збільшенням чи зменшенням обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту тощо. У такому разі господарство змушено звертатися до залучення короткострокових кредитів банку та інших джерел формування оборотних активів. Склад і структура джерел формування оборотних засобів наведені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Склад і структура джерел формування оборотних коштів

Показники

2008

2009

2010

Відхилення, %

Сума, тис.грн

Питома вага, %

Сума, тис.грн

Питома вага, %

Сума, тис.грн

Питома вага, %

1

2

3

4

5

6

7

8

Власний капітал

-28,7

-1,34

269,8

7,7

1072,9

29,02

-

Довгострокові зобов.

606,1

28,51

-

-

-

-

-

Кредит. заборг за товари, роботи та послуги

1513,0

71,5

3195

91,1

2594,4

70,20

171,47

Поточні зобов'язання за розрахунками:

- з бюджетом

3,6

0,16

7,3

0,20

2,1

0,05

58,33

- зі страхування

8,8

0,41

10,4

0,30

8

0,22

90,90

- з оплати праці

21,8

1,03

24,4

0,70

18,4

0,50

84,40

- інші поточні зобов'язання

1,3

0,06

-

-

-

-

-

Всього

2125,9

100

3506,9

100

3695,8

100

173,85

Розглянувши дані таблиці 2.5, ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі джерел формування оборотних коштів займає кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги, а саме 70,2% у 2010 році. Другим за вагомістю джерел формування оборотних коштів займає власний капітал, він становить 29,02%. За досліджуваний період у 2010 році власний капітал значно зріс (1072,9 тис.грн), адже у 2008 році він взагалі мав від'ємне значення (-28,7 тис.грн).

Отже, за досліджуваний період з 2008 року по 2010 рік, загальна питома вага формування джерел оборотних активів збільшилась на 73,85%. Це свідчить про те що підприємство раціонально використовує як власні так і залучені кошти для формування оборотних активів.

Для поліпшення використання оборотних фондів необхідно, в першу чергу, провести аналіз їхнього ефективного використання.

Ефективність використання оборотних фондів визначається з метою:

- об'єктивної оцінки стану споживання ресурсів на виробництві;

- контролю обсягу витрат на їх придбання та збереження;

- прийняття рішень із питань організації економії ресурсів та розробки шляхів раціонального їх використання.

Для характеристики ефективності використання оборотних ресурсів в досліджуваному підприємстві розглянемо табл. 2.6.

Виходячи з даних таблиці, ми можемо зробити висновок, що коефіцієнт оборотності зріс від 103,99 тисяч гривень у 2008 році до 210,16 тисяч гривень у 2010 році, тобто на 102,10%. Як наслідок зменшилась тривалість одного обороту з 4-х днів у 2008 році до 2-х днів у 2010 році. Це є позитивним явищем, оскільки підприємство отримує прибуток за коротший термін.

Таблиця 2.6

Динаміка та ефективність використання оборотних ресурсів підприємства

Показники

2008

2009

2010

Відхилення, 2010 р. до 2008 р.

Абсолютне, тис.грн

Відносне, %

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн

2012,6

2764,2

3548,7

1536,1

176,3

Валова продукція,тис.грн

7300,7

10228,3

11075,9

3775,2

151,7

Собівартість реалізованої продукції, тис грн

6693,0

8960,5

9856,8

3163,8

147,3

Зокрема матеріальні витрати, тис. Грн

4,0

8,3

9,6

5,6

204,0

Матеріаломісткість, тис грн

503,2

333,0

369,7

-133,5

73,5

Матеріаловіддача, тис грн

0,002

0,003

0,003

0,001

150

Коефіцієнт оборотності,грн/грн

3,6

3,7

3,1

-0,5

86,1

Коефіцієнт завантаження, грн

0,3

0,6

0,3

0

100

Тривалість обороту, дні

100

97

116

16

116

Чистий прибуток (+), збиток (-), тис.грн

-201,3

116,1

106,1

307,4

-

Рентабельність оборотних фондів, %

-9,96

4,20

2,99

12,95

-

Норма прибутку, %

-0,097

0,041

0,029

-0,068

29,9

Залучалося більше матеріальних ресурсів, витрати яких за досліджуваний період збільшились на 140%. Але спостерігається зменшення матеріаломісткості, що в 2008 році становила 503,2 тисяч гривень, а в 2010 році - 369,7 тисяч гривень, це зменшення приблизно на 26,5%.

Також спостерігається підвищення собівартості реалізованої продукції на 47,27%.

Аналізуючи рентабельність оборотних засобів, бачимо, що цей показник зріс за досліджуваний період на 12,95 тисяч гривень, тобто підвищилась ефективність використання оборотних засобів.

Протягом даного періоду спостерігається коливання чистого прибутку, що в період 2008 - 2010 років відбувається значний приріст прибутку, а за період 2009 - 2010 роки спостерігається незначне зменшення суми чистого прибутку, але порівнюючи дані за 2008 та 2010 роки, ми спостерігаємо збільшення суми чистого прибутку на 307,4 тисячі гривень.

3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства

3.1 Обґрунтування шляхів підвищення оборотності оборотних засобів

Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватися прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Основними напрямами поліпшення використання оборотних фондів є:

1. скорочення матеріальних запасів на складах підприємства за рахунок зменшення наднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту; покращення організації складського господарства; скорочення тривалості інтервалів поставок; зменшення норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

2. скорочення циклу виробництва продукції внаслідок впровадження нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, забезпечення ритмічності випуску продукції та підвищення змінності виробництва;

3. раціональне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції на основі економічно обґрунтованого вибору матеріальних ресурсів та підвищення коефіцієнта їх використання; комплексне використання сировини (разом із вторинною) і відходів;

4. підвищення оборотності матеріальних ресурсів.

У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяг виробництва та реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.

Проаналізувавши склад, структуру, джерела формування оборотних коштів та ефективність їх використання у господарстві, що досліджується, слід відмітити, що вони використовуються ефективно, але, відомо, що резерви для покращання ефективності майже не вичерпано. Одним із основних шляхів підвищення ефективності використання оборотних засобів є правильний розрахунок потреби в оборотних засобах, оскільки помилки можуть призвести до росту затрат або навіть до порушень у виробничій діяльності. Використовуючи аналітичний метод визначимо потребу в оборотних активах. Розрахунки здійснюються за формулою 3.1:

П = 3 + Дб - Зп (3.1)

де П - потреба в оборотних активах;

3 - запаси і інші оборотні активи;

Дб - дебіторська заборгованість;

ЗП - поточні зобов'язання.

Для визначення потреби підприємства в поточних активах розрахуємо потреби в поточних активах за 2008-2010 рр., а на 2012 р. отримані результати усереднюються.

1. Потреба на 2008 рік:

П1 = 1031,6 + 857,7 - 1548,5 = 340,8 (тис. грн.)

2. Потреба на 2010 рік:

П2 = 1438,9 + 2168,5 - 2622,9 = 984,5 (тис. грн.)

3. Потреба в оборотних засобах на 2012 рік, розраховується за формулою 3.2:

(П1 + П2) /2 = Пср (3.2)

Згідно розрахунків, ми можемо зробити висновок, що потре в оборотних коштах в 2012 році становить 984,5 тисячі гривень. Розглянемо як саме покращиться оборотність оборотних коштів при правильному визначенні потреби в оборотних коштах. Для цього скористаємось таблицею 3.1.

Таблиця 3.1

Показники

Фактичні значення на 2010 рік

Можливі значення на 2012 рік

Середня вартість оборотних коштів

3548,9

662,7

Виручка від реалізації

13337,4

13337,4

Коефіцієнт оборотності

3,6

20

Тривалість одного обороту

100

18

Проведені нами розрахунки при правильному визначенні потреби в оборотних коштах існує можливість збільшення коефіцієнта оборотності до 20 і скорочення тривалості одного обороту до 18 днів. Це є гарним явищем, оскільки чим швидше оборотні кошти здійснюють кругообіг, тим ефективніше вони використовуються.

Економічна ефективність використання оборотних кошті підприємства характеризується прискоренням їх оборотності, що ми і спостерігаємо в наведених даних в таблиці 3.1. Ефект прискорення оборотності виражається у вивільненні, зменшенні потреби в оборотних коштах у зв'язку з поліпшенням їх використання.

Суму вивільнених коштів у результаті прискорення оборотності оборотних засобів можна обчислити за формулою:

ОВ=(Т0-Т1)РП/Т (3.3)

де Т1, Т0 - тривалість одного обороту оборотних засобів у днях відповідно у звітному і базовому періодах;

РП - вартість реалізованої продукції у звітному періоді (тис. грн.);

Т - число календарних днів у періоді.

Отже, можливе відносне вивільнення оборотних засобів:

Ов = (100-18) * (13337,4)365) =2993 (тис.грн.)

Отриманий результат означає, що з обороту в 2012 році відбудеться ефективне прискорення оборотності оборотних коштів, що у виражається у вивільненні коштів у сумі 2993 тисячі гривень, що зменшує потребу в оборотних коштах у зв'язку з поліпшенням їх використання.

Також ми можемо дослідити абсолютну зміну чистого доходу на 2012 році за рахунок зміни коефіцієнта оборотності.

Розрахунок здійснюється за формулою 3.4:

АДЧ=(КОБ1-КОБ0)*ПСР (3.4)

де КОБ,, КОБ0 - коефіцієнти оборотності відповідно за 2012 і 2010 роки.

АДЧ = (20 - 3,6) *662,7 = 57720 (тис.грн.)

За рахунок збільшення коефіцієнта оборотності, чистий дохід підприємства збільшиться на 10868,28 тисяч гривень. Це означає, що підприємство має джерела збільшення чистого доходу.

Визначмо зміну чистого доходу на 2012 рік за рахунок зміни вартості оборотних коштів.

Розрахунок здійснюється за формулою 3.5:

АПср=(Пср1-Псро)Коб1(3.4)

де Пср1, Пср0 - відповідно фактичне і можливе значення вартості оборотних активів за 2012 та 2010роки;

Коб1 - фактичне значення коефіцієнта оборотності за 2012 р.

АПср= (3548,7 - 662,7)* 20 = 57720 (тис.грн.)

За рахунок зменшення вартості оборотних активів чистий доход підприємства може збільшитися на 57720 тисяч гривень. Це означає, що підприємство може закупити додатковий обсяг продукції для реалізації, а також нових ефективних виробничих фондів.

Таким чином, обґрунтувавши запропоновані шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві, що досліджується, можна зробити висновок, що запропоновані шляхи створюють резерви для покращання ефективності оборотних активів підприємства, які дозволять забезпечувати безперебійне постачання і реалізацію продукції з меншою сумою оборотних запасів і залучених джерел.

3.2 Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення

Ресурсозбереження - це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів. Необхідне використання нетрадиційних відновлювальних джерел енергії, що дозволяє заощадити звичні види енергії і позитивно відображається на довкільному середовищі. Загальноприйнятими є наступні шість типів: біомаса, вітер, сонце, геотермальне середовище, океан, малі гідроелектростанції.

Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов господарювання щорічно утворюється близько 600 - 700 млн. тон відходів з номенклатурою більше ніж 50 найменувань, в структурі яких переважає видобувна, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість. У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділятиметься розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.

Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв'язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливноенергетичних ресурсах менш ніж на 50%. Відповідно до Комплексної державної програми з енергозбереження на період до 2015 року передбачається: запровадити заходи, спрямовані на скорочення енерговитрат у виробництві енергомісткої продукції й здійснення комплексного фінансово-економічного та енергетичного аудиту найбільш енергоємних виробництв і закриття на цій підставі збиткових підприємств; провести реконструкцію та технічне переозброєння ТЕЦ промислових підприємств; впровадити економічний механізм заінтересованості в економії паливно-енергетичних ресурсів, нових енергозберігаючих маловитратних технологій; запровадити на енергоємних підприємствах автоматизовану систему обліку та управління витрат енергоносіїв; залучити до паливно-енергетичного балансу країни відновлювані та нетрадиційні джерела енергії.

В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.

Ресурсозбереження як фактор підвищення ефективності виробництва повинен функціювати в рамках справедливого законодавства, закони повинні чітко формулювати співвідносини між природними ресурсами і фізичними та юридичними особами. Особи задіяні в виробництві з використанням ресурсів запаси яких, на межі або скоро будуть на межі, повинні стимулюватись з боку держави за новітні пропозиції, щодо економії ресурсів, за рахунок нових технологій, заміни одних ресурсів другими в нормах балансу реального співвідношення одних ресурсів до других. Треба наголосити що, такі міжнародні іноземні фонди як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, зацікавлені в проектах наших підприємців, спрямованих на підвищення виробництва завдяки новим технологіям які також відповідають міжнародним екологічним стандартам, і під перспективні бізнес - проекти на тендерній основі пропонують довгострокові кредити під невисокі відсотки.


Подобные документы

  • Поняття і складові елементи оборотних запасів підприємства. Оцінка забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Бочечківське". Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов економічної кризи.

    курсовая работа [81,5 K], добавлен 14.09.2012

  • Склад і структура оборотних коштів підприємства, показники їх стану і використання. Оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства. Етапи аналізу та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів. Нормування оборотних засобів.

    курсовая работа [405,7 K], добавлен 09.11.2010

  • Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.

    курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013

  • Економічна сутність оборотних засобів. Аналіз забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві. Широкомасштабне запровадження інновацій з метою інтенсифікації сільського господарства та підвищення її економічної ефективності.

    курсовая работа [84,1 K], добавлен 26.02.2016

  • Поняття, структура оборотних засобів. Джерела формування оборотних засобів, кругообіг, показники використання, нормування. Значення та шляхи прискорення оборотносі оборотних засобів, ефективність використання, потреби й аналіз структури оборотних коштів.

    курсовая работа [160,2 K], добавлен 04.09.2002

  • Загальна структура підприємства. Оборотні фонди підприємства. Поняття, основні складові елементи оборотних фондів підприємства. Нормування оборотних фондів ресторану. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 06.06.2016

  • Принципи організації оборотних засобів та джерела їх формування. Загальна характеристика підприємства ПАТ "Електронмаш". Показники рентабельності оборотних засобів підприємства, підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах господарювання.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.12.2016

  • Оборотні засоби сільскогосподарського підприємства. Економічна ефективність їх використання у ТОВ "Україна". Рентабельність основних засобів аналізованого с/г підприємства. Прогнозування вартості оборотних засобів за допомогою трендового аналізу.

    курсовая работа [90,2 K], добавлен 08.03.2008

  • Поняття, значення, сутність та структура оборотних коштів підприємства. Чинники, що впливають на ефективність використання оборотних коштів. Методика оцінки потреби у оборотних коштах. Аналітичний метод планування, методи коефіцієнтів та прямого рахунку.

    курсовая работа [405,5 K], добавлен 10.06.2014

  • Поняття й економічна сутність оборотних коштів, принципи їх організації, визначені потреби в них, їхнє значення для діяльності підприємства, показники стану і використання, а також резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів на підприємстві.

    курсовая работа [242,2 K], добавлен 13.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.