Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

Індустріальна діяльність людини в багатьох аспектах веде до небажаних явищ і так званої ланцюгової реакції процесів шкідливих для органічного і неорганічного світу і, насамперед, для людей тому ресурсозбереження не можливе без вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України, у першу чергу слід починати з впровадження системи природоохоронних заходів у тих регіонах, де сьогодні екологічна ситуація найбільш напружена і які мають найбільше соціально-економічне значення для нашої держави. Такими регіонами уряд визнав: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський, Азово-Чорноморський. Охорона природних ресурсів - це в першу чергу, турбота не тільки за них, а і про людей, їхній добробут і здоров'я. І потрібно все зробити для того, щоб кожен, хто активно взаємодіє з природно-ресурсним потенціалом, був його другом.

Залучені в господарський обіг природні ресурси є важливим фактором виробництва і не можуть не враховуватись у національному багатстві.

Природні ресурси, залучені у виробництво, є носіями виробничих відносин і втілюють у собі єдність споживної вартості та вартості.

Суспільству важливо знати, скільки потрібно докласти праці, щоб замістити ті чи інші ресурси, які були вилучені в природі.

Отже, ресурсосбереженння - це не лише елемент виробництва, воно також важливе для будь-якого суспільства, оскільки дає змогу зберігати працю або попереджувати її втрати в майбутньому. Оцінка ресурсів повинна відображати не стільки фактичні витрати, пов'язані з використанням, скільки значущість природних ресурсів для народного господарства.

Останнім часом досить широкої популярності набула енергетична оцінка природних продуктивних сил. Вона ґрунтується на тому, що природні ресурси мають певний енергетичний еквівалент, який залежить від їх внутрішнього потенціалу і попередніх витрат на їх утворення. Тобто під різнорідні явища підводиться єдина основа, що дає змогу їх порівнювати. Різниця або відношення між витратами і виходом eнepгії досить об'єктивно характеризує продуктивність праці. Техніка розрахунку оцінки природного ресурсу за енергетичною методикою зводиться до дії згідно з формулою (3.1).

ОПРе =Ее/Ве (3.1)

де ОПРе - оцінка природних ресурсів енергетична;

Ев - енергетичні витрати на утворення певного виду природних ресурсів;

Be - вихід енергії, який може бути одержаний з цього виду природного ресурсу при його використанні. Але оцінка природних умов і ресурсів історично відносна і залежить від цілої низки умов - соціальних, економічних, природних, науково-технічних, від етапу і ступеня використання самих природних ресурсів і ступеня рівноваги природного середовища. Підвищена увага в наш час приділяється економічним оцінкам природних ресурсів, хоча вони дотепер залишаються ще недостатньо обґрунтованими.

3.3 Контроль за раціональним використанням оборотних коштів

Наявність у господарському обороті підприємства власних оборотних коштів у розмірах, які покривають нормативні потреби в них, а також залучення кредитних та інших позикових ресурсів ще не є гарантією створення умов для нормального господарювання. Підприємство має забезпечити раціональне розміщення цих ресурсів за призначенням, і це є однією з найважливіших ділянок роботи фінансової служби. 16

Про нераціональне використання власних і позикових оборотних коштів свідчать відволікання їх у:

понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей і витрат виробництва, якщо вони не прокредитовані банком;

дебіторську заборгованість за товари, роботи й послуги, не оплачені в строк покупцями;

іншу дебіторську заборгованість (за претензіями, за розрахунками з підзвітними особами тощо);

різні витрати, що перевищують наявні джерела фінансування.

Для визначення понаднормативних запасів за кожною зі статей нормованих активів (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція) їх балансовий залишок порівнюють зі встановленим нормативом і кредитом банку під відповідний об'єкт. Для запобігання накопичення понаднормативних запасів фінансова служба підприємства постійно стежить за діями служб постачання та збуту, які укладають угоди з постачальниками і покупцями на створення запасів сировини, матеріалів тощо, а також відвантаження готової продукції.

Чинна система оподаткування прибутку підприємств сприяє запобіганню накопичення запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів як на складах підприємств, так і в залишках незавершеного виробництва і готової продукції: якщо за звітний квартал підприємство допустило приріст цих запасів, на відповідну суму збільшується об'єкт оподаткування -- "податковий" прибуток (через зменшення суми валових витрат). Тому безконтрольне завезення матеріальних ресурсів (як і затримка їх використання на випуск продукції і затримка продажу готової продукції) призводить до прямих матеріальних збитків у вигляді збільшення податкових платежів до бюджету. Не зацікавлені у накопиченні зайвих матеріальних ресурсів підприємства також і з огляду на чинний порядок сплати податку на додану вартість у складі відпускних цін на ці ресурси. Річ у тому, що податковий кредит (тобто ПДВ, який сплачено у розрахунках з постачальниками матеріальне ресурсів) фактично означає тимчасове вилучення коштів з господарського обороту підприємства, він зменшує обсяг тимчасово залучених коштів у вигляді податкового зобов'язання, якими підприємство може користуватися до моменту розрахунку з бюджетом з ПДВ.

Запобігти накопиченню понаднормативних запасів можна, якщо відповідні служби підприємства кваліфіковано визначають потребу підприємства у тих чи інших матеріальних ресурсах, складають угоди на їх закупівлю, виходячи з потреб виробництва, стежать за недопусканням порушень постачальниками строків поставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів. Доцільним є порядок, за якого всі угоди на поставку матеріальних ресурсів обов'язково візуються у фінансовому відділі підприємства. У візі фінансові відділи відмовляють, якщо кількість сировини, матеріалів, покупних комплектуючих деталей, які мають надійти підприємству за угодою, перевищує планову потребу в них з обов'язковим урахуванням наявних перехідних запасів.

На багатьох підприємствах розроблено індивідуальні нормативи запасів для цехів і служб, створено ефективну систему контролю за оплатою товарно-матеріальних ресурсів, що надходять на підприємство, діє система матеріальної відповідальності за завезення та оплату зайвих для підприємства товарно-матеріальних цінностей або створення запасів у кількостях, що перевищують нормативну потребу.

Фінансова служба організовує систематичний контроль за станом оплати покупцями відвантаженої чи відпущеної на місці продукції. В разі виникнення дебіторської заборгованості вона вживає заходів щодо припинення подальшої поставки продукції боржникам, найскорішої оплати відвантаженої продукції і накладання штрафних фінансових санкцій на боржників. Для розв'язання господарських суперечок щодо оплати рахунків підприємства за відвантажену продукцію, а також щодо інших фінансових проблем у взаємовідносинах з партнерами, вирішення яких потребує спеціальних правових знань, спільно діють фінансові та юридичні служби підприємства.

Оборотні кошти підприємств безперервно перебувають у кругообігу, переходячи з однієї фази в іншу. Чим швидше здійснюється цей перехід, чим менше часу вони затримуються у сфері виробництва і сфері обігу, тим ефективніше вони використовуються. Тільки не допускаючи нераціонального використання оборотних коштів підприємство може досягти систематичного прискорення їх обіговості.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі проведено аналіз оборотних засобів підприємства, рівня їх використання та шляхів підвищення ефективності їх використання. Аналіз проведено за період 2008-201 рр.

У першому розділі курсової роботи викладені теоретичні основи аналізу оборотних засобів та їх загальна характеристика.

У другому розділі представлено організаційно-характеристику підприємства та аналіз використання оборотних засобів. Для характеристики були використані такі показники: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту.

Аналізуючи проведені розрахунки, можна зробити висновок, що приватне підприємство «Прайд» є одним із успішнішим підприємством в Україні по реалізації продукції. Підприємство характеризується ефективним використанням основних засобів, та наявністю шляхів їх оновлення. Також відбувається ефективне використання оборотних засобів, оборотних коштів. Ще однією позитивною рисою є наявність широкої системи джерел формування оборотних коштів. Це свідчить про те що підприємство раціонально використовує як власні так і залучені кошти для формування оборотних активів.

В третьому розділі було розглянуто шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві.

Дослідження показали, що хоча підприємство досить ефективно використовує наявні оборотні ресурси, все ж є резерви для підвищення ефективності їх використання.

Відомо, що критерієм ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки. Тобто прискорення оборотності оборотних коштів є одним з шляхів підвищення ефективності використання оборотних коштів.

У розділі 3.1. були представлені розрахунки, які показали можливість збільшення чистого доходу підприємства за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів. Запропоновані шляхи створюють резерви для покращання ефективності оборотних активів підприємства, які дозволять забезпечувати безперебійне постачання і реалізацію продукції з меншою сумою оборотних запасів і залучених джерел.

Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

Також у розділі 3.3 представлена інформація про контроль та раціональне використання оборотних коштів.

Список використаної літератури

1. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, доповне. і переробл. - К.: Атака, 2007. - 528 с.

2. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. Посіб. - 5-те вид., стер. - К.: Вікар, 2008. - 219 с.

3. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008. - 679 с.

4. Кучеренко Т.Є., Уланчук В.С., Шайко О.Г. Звітність підприємств: Підручник / За ред.. В.С. Уланчука. - К.: Знання, 2008. - 492 с.

5. Шегда А.В., Головаленко М.В. Ризики в підприємництві: оцінювання та управління: навч. посіб. / А.В. Шегда, М.В. Голова ненко; за ред., А.В. егіди. - К. : Знання, 2008. - 271 с.

6. Вілкул Ю. Г. Основи економічної теорії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. освіти - Кривий Ріг: «Мінерал», 2001. - 260 с.

7. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко О.В. Економіка підприємства.6 Уведення в спеціальність: Навчальний посібник/ за науковою і газальною редакцією д-ра екон. наук, проф.. Ткаченка В.А., - К: центр навчальної літератури, 2003. - 288 с.

8. Власик В.Є., Єкімов С.В. Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - Випустк 35.

9. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник - к.: КНЕУ, 2001. - 228с.

10. Базилевич В. Д., Попов В. М., Базилевич К. С. Економічна теорія. Політекономія: Підручник для студентів вищих закладів освіти - К.: Знання-Прес, 2001. - 581 с.

11. Демчук Л.А. Нормування оборотних засобів.// Економіка АПК - К.: 2004, №2, С. 56-58

12. Зубовський В.М. Економіка підприємства. Опорний курс лекції: - К.: Вид - во Європ. Ун - ту, 2000. - 456 с.

13. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. - К.: Атіка, 2004. - 480с.

14. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 580 с.

15. Гриценко А. А., Лісовицький В. М. Економічна теорія: Посібник для вищої школи - К.; Х.: ТОВ "Корвін", 2003. - 703с.

16. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2003. - 384 с.

17. Баканов М.И. Экономический анализ: ситуации, выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование: Учебное пособие для вузов. - М., 2003.

18. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика. Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: КНЕУ, 2000.

19. Приймак Т.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник - К.: 2002. - 423 с.

20. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства - К.: Вид-во «Хвиля-Прес», 1995. - 412 с.

21. Шегда А. В., Економіка підприємства: Навч.посіб. - К.: Знання, 2005 - 431 с.

22. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємства: Підручник. - 3 тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 460с.

23. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації. 2-е вид. виправл. і доповн. - К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ - 2000”, 2001. - 322 с.

24. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-356с.

25. Мельник Л.Г., Карінцева А.І. Економіка підприємства. Навчальний посібник - Суми, 2001. - 344 с.

26. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. - К.: Каравела, 2007 - 584 с.

Размещено на Allbest.ru