Визначення конкурентоспроможності оптового торгівельного підприємства "Авіс"

Загальне поняття та види конкуренції. Процес формування стратегії конкурентоспроможності фірми. Методи оцінки конкурентного середовища та її різновиди. Оцінка рівня якості безалкогольних напоїв підприємства "Авіс". Побудова матриці конкурентних переваг.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2013
Размер файла 52,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КУРСОВА РОБОТА

Визначення конкурентоспроможності оптового торгівельного підприємства «Авіс»

Керівник роботи: Виконала:

Тренбач Л.І. студентка гр.

Дніпродзержинськ

2012

ЗМІСТ

1. Введення

2. Загальна частина

2.1 Характеристика підприємства „АВІС”

2.2 Суть і види конкуренції

2.3 Формування стратегії конкурентоспроможності фірм

2.4 Оцінка конкурентоспроможності безалкогольних напоїв підприємства „АВІС”. Складові конкурентоспроможності

2.4.1 Якість продукції

2.4.2 Цінова політика

2.4.3Удосконалення обліку витрат на підприємстві при формуванні цін

2.4.4 Удосконалення технологічного процесу

2.5 Програмне забезпечення

3. Висновок

4. Література

1. ВВЕДЕННЯ

Об'єктивні чинники, що пояснюють багато глибинних причин наших економічних і соціальних труднощів, темпів економічного розвитку, що знижуються, за останні десятиліття, з одного боку, і причини підвищення виробництва і рівня життя в розвинених країнах Заходу, з іншою, - це якість продукції, що випускається, і рівень конкурентоспроможності підприємства.

Для того, щоб підприємство змогло реалізувати розроблену ним стратегію зростання, воно повинне займати сильну позицію по відношенню до конкурентів.

Чинник конкуренції носить примусовий характер, примушуючи виробників під загрозою витіснення з ринку невпинно займатися системою якості і в цілому конкурентоспроможністю своїх товарів, а ринок об'єктивно і строго оцінює результати їх діяльності.

Що відбувається в Україні з великими труднощами перехід до ринкової економіки примушує по - новому поглянути на проблему конкурентоспроможності підприємства виходячи з того, що, якщо не сьогодні, то завтра розвинений конкурентний ринок диктуватиме рівень і динаміку розвитку якості продукції, визначатиме конкурентоспроможність її виробників.

Тому, саме зараз, необхідно оцінювати рівень конкурентоспроможності підприємства і його продукції, а також розробляти заходи щодо його підвищення.

Підприємство „АВІС” - великий виробник високоякісноних легких масел, майонезів, олії та безалкогольних напоїв.

За 1 років існування створено три високорентабельні підприємства - масложировий завод, завод безалкогольних напоїв та завод полімерної упаковки, а також побудовано систему власної дистрибуції по території України.

Уся продукція компанії „АВІС” виготовляється на новому сучасному обладнанні, що відповідає українським та світовим стандартам харчової промисловості. Компанія є однією з небагатьох на українському ринку, яка поєднує в своїй діяльності маркетингові дослідження, розробку нових видів продукції, повний виробничий цикл, продаж готової продукції, а також просування та рекламу своїх торговельних марок.

Для забезпечення високого рівня обслуговування, підтримання загальної відомості марок та високого іміджу компанія „АВІС” використовує рекламну підтримку на провідних каналах вітчизняного телебачення; зовнішню рекламу, а також рекламу на транспорті; організовує акції з просування продукції - дегустації; семплінги, конкурси тощо.

Компанія „АВІС” створила вже більше 600 робочих місць. І сьогодні висококваліфікована команда професіоналів-однодумців працює для того, щоб задовольнити смаки кожного мешканця України найякіснішими продуктами харчування.

Щорічно асортимент підприємства збільшується як за рахунок виведення на ринок нових видів продукції, так і за рахунок розширення продуктової лінійки.

Усе може змінюватися і вдосконалюватися, але одне залишається незмінним. Це стратегія підприємства - виробництво „домашніх продуктів”.

„АВІС”, як турботлива господиня, готує свої продукти з любов'ю до споживачів. Усю продукцію виготовлено із натуральної сировини, яку закуповують в екологічно чистих районах.

Особливою гордістю підприємства є напої, що виробляються на основі фруктових соків та натуральних рослинних добавок: „Шипс”, „Чоррі”, „Айпі”, „Трафік”. У підприємства є всі підстави вважати., що за смаковими властивостями, якістю та вітамінним складом їм немає рівних в Україні. Але ці води розраховані на преміям-сегмент. Не дивлячись на винятковість рецептури безалкогольних напоїв і всі намагання підприємства покращити склад їх компонентів, смакові якості та асортимент, ця продукція поки що не набула бажаної популярності у споживачів, в основному, через високу ціну, яка значно відрізняється від цін на аналогічну продукцію конкурентів. Для розширення ринку збуту та збільшення обсягів продажу напоїв підприємство нещодавно освоїло виробництво нової серії вод під маркою „Фруктова”, які мають дещо менший вміст сокових та рослинних добавок, але дешевий. Із початком виготовлення „Фруктової” у підприємства виникла проблема: як збільшити обсяги продажу напоїв під маркою „Фруктова” і при цьому зберегти преміям-сегмент та не втратити на ньому позиції.

Об'єкт дослідження даної курсової роботи підприємство «АВІС».

Метою курсової роботи є визначення конкурентоспроможності оптового торгівельного підприємства «Авіс».

Задачею даної курсової роботи є розгляд та вивчення проблемних питань, таких як:

1. Суть і види конкуренції

2. Якість продукції

3. Удосконалення обліку витрат на підприємстві при формуванні цін

4. Цінова політика

Основними літературними джерелами для розгляду проблемних питань даної курсової роботи є :

1. Кэмпбелл Р. Макконелл, Стэнли Л.Блю « Экономикс» т.2 М. «Республика» 2000 год.

2. М. Портер ”Конкуренция: стратегия выживания”, М.,2000 год.

3. ”Економіка підприємства” під. ред. Покропівного , 2000рік, Харків.

2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика підприємства „АВІС”

конкурентоспроможність якість матриця

Підприємство засновано в 1992 році у м. Вінниця. У 1998 році воно розпочало виробництво легких масел - „Масло екстра” та „Масло люкс”. Для їх приготування була використана технологія, що дозволила створити продукцію нового покоління, яка за жировим та вітамінним складом, своїми смаковими властивостями є аналогом вершкового масла. „Масло екстра” та „Масло люкс” єдині та неповторні продукти на основі натуральних молочних вершків, які збирають в екологічно чистих південних районах Вінницької області. Частина холестиринно-насичених жирів замінена на корисні олії, що мають у своєму складі вітаміни А і Е. Які так необхідні людині. М'які масла „Корівка” та „Селянка” були виготовлені на підставі ретельного дослідження вимог споживачів, проведеного на початку 2001 року.

За рахунок нових, потрібних для виробництва кінцевого продукту підрозділів підприємство знижує собівартість продукції, покращуючи при цьому її якість. Так, у 2001 році був введений у дію завод полімерної упаковки. Це - сучасне підприємство європейського рівня з виробництва пластикової упаковки із поліетилену для продуктів харчування (масло, маргарин, майонез та ін.). На підприємстві використовується обладнання провідних європейських фірм, залучені досвідчені вітчизняні технологи та друкарі, які пройшли стажування за кордоном. Виробничі можливості підприємства дозволяють забезпечити упаковкою не лише власні потреби, а й інші підприємства України, що потребують продукцію європейської якості за доступними цінами.

Враховуючи зростаючу конкуренцію на ринку майонезів, „АВІС” сформував нову політику - виробляти натуральні домашні продукти для людей різного статку. Майонези „Домашній”, „Вінницький” та „Наш” спроможні задовольнити смак найвибагливішого покупця.

Увійшовши до асоціації „Укроліяпром”, фірма „АВІС” бере активну участь у виставках. Чисельні вітчизняні та зарубіжні дегустаційні комісії неодноразово

зазнавали високу якість продукції підприємства і віддають їй перевагу з-поміж продукції інших виробників.

Продукція компанії „АВІС” сертифікована на відповідність обов'язковим нормативам з безпеки та якості згідно з діючими стандартами України. Усі сертифікати підтверджують, що підприємство стабільно випускає високоякісну продукцію і запорукою цього є ефективне управління виробництвом, контроль на всіх ланках управління і виробництва, а також висока кваліфікація персоналу.

Компанія „АВІС” регулярно стає лауреатом і дипломантом різних міжнародних та українських виставок і конкурсів. Так, підприємство неодноразово нагороджували дипломами „За активну роботу та збільшення асортименту продукції та підвищення її конкурентоспроможності”, „Сертифікат довіри „Якість - споживачу”, „Почесна грамота за високі досягнення у впровадженні стандартів, випуск якісної та конкурентоспроможної продукції і використання у виробництві нових технологій і сучасних методів управління якістю” та багатьма іншими.

2.2 Суть і види конкуренції

Конкуренція - це суперництво, змагання між виступаючими на ринку підприємствами, що має на меті забезпечити кращі можливості збуту своєї продукції, задовольняючи різноманітні потреби покупців.

Конкурентна стратегія повинна ґрунтуватися на всесторонньому розумінні структури галузі і процесу її зміни. У будь-якій галузі економіки, - неважливо, діє вона тільки на внутрішньому ринку або на зовнішньому теж, - суть конкуренції виражається п'ятьма силами:

- Загрозою появи нових конкурентів.

- Загрозою появи товарів замінників.

- Здатністю постачальників комплектуючих виробів торгуватися.

- Здатністю покупців торгуватися

- Суперництвом вже наявних конкурентів між собою.

Виходячи із загальноприйнятих уявлень, що склалися, в даний час виділяють, як правило, чотири основних типу конкурентних ринкових структур: довершену конкуренцію, монополію і монопсонію, монополістичну конкуренцію, олігополію. Дані типи підрозділяються залежно від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів.

Поліполія (довершена конкуренція). Для даної ринкової структури характерний велике число продавців і покупців одного і того ж товару. Зміни в ціні якого-небудь продавця викликають відповідну реакцію тільки серед покупців, але не серед інших продавців.

Ринок відкритий для кожного. Рекламні компанії не так важливі і обов'язкові, оскільки на продаж пропонуються тільки однорідні товари, ринок прозорий і відсутні які-небудь переваги. На ринку з подібною структурою ціна - це задана величина. Слід зазначити, що хоча ціна і формується в процесі конкуренції серед всіх учасників ринку, окремо взятий продавець не робить ніякого прямого впливу на ціну. Якщо продавець запрошує вищу ціну, всі покупці відразу ж переходять до його конкурентів, оскільки в умовах довершеної конкуренції кожен продавець і покупець володіють повною і правильною інформацією про ціну, кількості продукту, витрати і попит на ринку.

Якщо ж продавець запрошує нижчу ціну, то він опиниться не в змозі задовольнити весь попит, який буде орієнтований на нього, через його незначну частку на ринку, при цьому прямого впливу на ціну з боку цього конкретного продавця не відбувається.

Якщо покупці і продавці поступають однаковим чином, то вони роблять вплив на ціну.

Також, якщо продавець вимушений погодитися з переважаючими на ринку цінами, то він може пристосуватися до ринку шляхом регулювання об'єму своїх продажів. В цьому випадку він визначає кількість, яка він

має намір продати за заданою ціною. Покупцеві також залишається лише

вибрати, скільки він захоче одержати за заданою ціною.

Таким чином, виходячи з вищесказаного, умови довершеної конкуренції можна визначити таким чином:

- велика кількість продавців і покупців, жоден з яких не має помітного впливу на ринкову ціну і кількість товару;

- кожен продавець проводить однорідний продукт, який ні в якому відношенні не відмітний від продукту інших продавців;

- бар'єри для входу на ринок в довгостроковому аспекті або мінімальні, або взагалі відсутній;

- ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції або ціни існує і ресурси - змінні чинники виробництва - мобільні;

- кожен продавець і покупець володіє повною і правильною інформацією про ціну, кількості продукту, витрати і попит на ринку.

Неважко побачити, що жоден реальний ринок не задовольняє всім перерахованим умовам. Тому схема довершеної конкуренції має в основному теоретичне значення. Проте вона є ключем до розуміння реальніших ринкових структур. І в цьому її цінність.

Монополія. Для цього типу ринкової структури характерний наступне положення. Один продавець протистоїть багатьом покупцям, причому цей продавець є єдиним виробником продукту, що не має, до того ж, близьких товарів-замінників. Така модель має свої характерні риси:

- продавець є єдиним виробником даного товару (продукту);

- продукт, що реалізовується, унікальний в тому сенсі, що немає його замінників;

- монополіст володіє ринковою владою, контролює ціни, постачання на ринок;

- на шляху входу в ринок монополістом встановлюються непереборні бар'єри для конкурентів - як природного, так і штучного походження.

Монополістична конкуренція. У даній структурі діє відносно велике число виробників, що пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. В умовах довершеної конкуренції фірми проводять стандартизовану (однорідну) продукцію, в умовах монополістичної конкуренції проводиться диференційована продукція. Диференціація зачіпає перш за все якість продукту або послуг, завдяки чому у споживача складаються цінові переваги. Продукція може бути диференційована також за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого використання), по близькості до покупців, по інтенсивності реклами і т.п. Таким чином, фірми на ринку монополістичної конкуренції вступають в суперництво не тільки (і навіть не стільки) через ціни, але і шляхом усесвітньої диференціації продукції і послуг. Монопольність в такій моделі полягає в тому, що кожна фірма в умовах диференціації продукції володіє, в деякій мірі, монопольною владою над своїм товаром; вона може підвищувати і знижувати ціну на нього незалежно від дій конкурентів, хоча ця влада і обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. Крім того, на монополістичних ринках разом з дрібними і середніми присутні і достатньо крупні фірми.

При такій моделі ринку фірми прагнуть розширювати свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції. Це відбувається перш за все за допомогою товарних знаків, найменувань і рекламної компанії, які однозначно виділяють відмінності товарів.

Олігополія. Для олігополії характерний нечисленність учасників конкуренції, коли відносно мале (в межах десятка) число фірм панує на ринку товарів або послуг. Вони можуть проводити як однорідні, так і диференційовані товари. Однорідність найчастіше переважає на ринках сировини і напівфабрикатів: руді, нафти, стали, цементу і т.д.; диференціація - на ринках споживчих товарів.

Нечисленність фірм сприяє їх монополістичним угодам: по встановленню цін, розділу або розподілу ринків або за іншими способами обмеження конкуренції між ними. Доведено, що конкуренція на олігополістичному ринку тим інтенсивніше, чим нижче рівень концентрації виробництва (більше число фірм), і навпаки.

Важливу роль в характері конкурентних відносин на такому ринку грають об'єм і структура тієї інформації про конкурентів і про умови попиту, яку фірми мають в своєму розпорядженні: чим така інформації менше, тим більше конкурентною буде поведінка фірми. Основна відмінність олігополістичного ринку від ринку довершеної конкуренції пов'язана з динамікою цін.

2.3 Формування стратегії конкурентоспроможності фірм

Концепція стратегічного управління представляє стратегічне управління у вигляді найважливішого життя сучасної організації, що стосується три таких життєво важливих, ключових сфер організації, що становить, як вироблення і здійснення стратегії розвитку і поведінки в зовнішній сфері, вироблення і здійснення стратегії відносно створюваного організацією продукту і, нарешті, вироблення і реалізація стратегії відносно персоналу організації.

Визначення стратегії для підприємства принципово залежить від конкретної ситуації, в якій воно знаходиться. Проте існують загальні підходи до формулювання стратегії і деякі загальні рамки, в які вписуються стратегії.

У найзагальнішому вигляді стратегія це генеральний напрям дії організації, проходження якому в довгостроковій перспективі повинно привести її до мети. Таке розуміння стратегії справедливе тільки при розгляді верхнього рівня організації. Для нижчого рівня в ієрархії стратегія верхнього рівня перетворюється на мету, хоча для вищого рівня вона є засобом. При визначенні стратегії фірми керівництво стикається з трьома основними питаннями, пов'язаними з положенням підприємства на ринку:

- який бізнес припинити;

- який бізнес продовжити;

- в який бізнес перейти;

Це означає, що стратегія концентрує увагу і пов'язана з тим:

- що організація робить і чого не робить;

- що важливіше і що менш важливе в здійснюваною організацією діяльності.

Існують три основні області вироблення стратегії підприємства на ринку.

Перша область пов'язана з лідерством в мінімізації витрат виробництва. Даний тип стратегій пов'язаний з тим, що підприємство добивається найнижчих витрат виробництва і реалізації своєї продукції. В результаті цього вона може за рахунок низьких цін на аналогічну продукцію добитися завоювання більшої частки ринку. Підприємства, що реалізовують такий тип стратегії, повинні мати хорошу організацію виробництва і постачання, хорошу технологічну і інженерно-конструкторську базу, а також хорошу систему розподілу продукції, тобто, щоб добиватися найменших витрат, на високому рівні повинно здійснюватися все те, що пов'язане з собівартістю продукції. Маркетинг же при даній стратегії не повинен бути високо розвинений.

Друга область вироблення стратегії пов'язана із спеціалізацією у виробництві продукції. В цьому випадку підприємство повинне здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб ставати лідером у виробництві своєї продукції.

Це призводить до того, що споживачі вибирають дану марку, навіть якщо ціна і достатньо висока. Підприємства реалізовують цей тип стратегії мають високий потенціал для проведення НІОКР, прекрасну систему забезпечення високої якості продукції, а також розвинену систему маркетингу.

Третя область визначення стратегії відноситься до фіксації певного сегменту ринку і концентрації зусиль фірми на вибраному ринковому сегменті. В цьому випадку підприємство не прагнути працювати на всьому ринку, а працює на його чітко певному сегменті, досконально з'ясовувавши потреби ринку у визначеного типу продукції. В даному випадку підприємство може прагнути до зниження витрат або ж проводити політику спеціалізації у виробництві продукту. Можливо і поєднання цих двох підходів. Проте абсолютно обов'язковим для проведення стратегії третього вигляду є те, що підприємство будує свою діяльність на аналізі потреб клієнтів певного сегменту ринку, тобто, повинна в своїх намірах виходити не з потреб ринку взагалі, а з потреб цілком певних або навіть конкретних клієнтів.

2.4 Оцінка конкурентоспроможності безалкогольних напоїв підприємства „АВІС”

Складові конкурентоспроможності.

Завод безалкогольних напоїв підприємства „АВІС” один з перших в Україні розширив свій асортимент соковмісними напоями. Серія таких напоїв вперше була випущена у 2000 році. На відміну від більшості великих операторів, що випустили свої соковмісні напої під одною, як правило, уже розкрученою маркою, „АВІС” представив кожен напій із соковмісної серії як окремий продукт зі своїми індивідуальними особливостями.

Таким чином, смакові властивості соковмісних напоїв „АВІС” є незаперечними. Проте значної шкоди завдають підприємства, які знижують ціну за рахунок того, що в напої додається менш одного відсотку соку, а на етикетці великими літерами написано „з натуральним соком”. Деякі виробники до того ж змішують цукор із замінником, за рахунок чого ціна виходить дуже привабливо для дистриб'юторів, та й у споживачів вона займає не останнє місце при купівлі солодкого газованого напою.

Однак не всі виробники б/а напоїв використали здешевлення за рахунок якості напою, тому на ринку наявні і якісні, і дійсно соковмісні, з функціональними добавками, напої. Керівництво „АВІС” сподівається, що майбутнє саме за такими, по-справжньому функціональними напоями.

Охарактеризуймо основних конкурентів у тих регіонах, де підприємство „АВІС” пропонує свої безалкогольні напої.

Рівне. Основними конкурентами в ціновій категорії ТМ „Фруктова” на цій території є ТМ „Вінні” і ТМ „Олімпія”. Підприємством досягнута домовленість про співробітництво з найбільшим дистриб'ютором Sun Interbrew, «Оболонь» - ТОВ «Терен». Цей оператор спеціалізується на дистрибуції пива і дешевих напоїв ТМ «Кап-Кап». Крім цього, проведено переговори з дистриб'юторською компанією «Продтрейд», оскільки підприємство вважає доцільним мати два оператори на цій території, однак основним має бути компанія «Терен».

Івано-Франківськ. У межах цієї області основними конкурентами є ТМ «Вінні», «Біола», активізується ТМ «Караван». З початку 2003 року ТОВ «Олбі-Іф» уже торгує напоями підприємства «АВІС» (у їхньому асортименті інших напоїв немає). Крім того, результатом переговорів є чітка домовленість із ДП «Савсервіс» (представник ТМ «Вінні») про дистрибуцію напоїв «АВІС»,

Чернівці. Основні оператори на цьому ринку напоїв знаходяться у середній ціновій категорії: ТМ «Караван», «Біола», «Вінні». Головним і поки єдиним своїм партнером підприємство «АВІС» має зробити найбільшу дистриб'юторську компанію цього регіону - ТОВ «Олбі-Рос», яка має позитивний досвід поширення напоїв ТМ «Вінні», однак змушена була відмовитися від них через непослідовність політики виробника.

Львів. Основні конкуренти: ТМ «Олімпія» (домінує), «Біола». Уже торгують напоями «АВІС» ТОВ «Золота Діжа» і ДП «Наша Мова». Слід підкреслити, що компанія «Наша Мова» є давно й успішно працюючою дистриб'юторською організацією з досвідом продажу подібних товарів (алкоголь, соки).

Одеса. Ринок безалкогольних напоїв одеської області переповнений представниками дешевого цінового сегмента. Середній ціновий сегмент в основному представлений продукцією торговельної марки «Біола», місцевими виробниками -- ТМ «У на» від компанії «Дарл» і солодкою водою ТМ «Куяльник», а також напоями компанії «Рейнфорд» - «Бон Буасон». Варто відмітити, що з настанням сезону на напої (травень-серпень) ринок частково набуває стихійного характеру. У цей період може завозитися велика кількість напоїв, які не є постійно наявними на цій території. Підприємством «АВІС» досягнута домовленість про співробітництво з одним з найбільших дистриб'юторів пива в Одесі - ТОВ «Довбуш С. В.». Ця компанія 9 років спеціалізується на дистрибуції пивної продукції провідних виробників, а також продукції місцевого виробника дешевої води на цукрозамінниках під ТМ Green Star.

Природно, що споживання безалкогольних напоїв характеризується сезонними коливаннями попиту, які щорічно повторюються.

За результатами дослідження, в 2002 році збільшилася частота споживання б/а напоїв. При цьому слід відмітити, що, як правило, прохолоджувальні напої купують кілька разів на тиждень.

Найбільш важливим фактором при виборі напоїв для більшості споживачів залишився смак. Виявлено, що із усіх видів упакування найбільш популярною є ПЕТ 1,5 л, а найбільш популярним місцем покупки б\а напоїв - місця роздрібної торгівлі.

На підставі аналізу наведеної інформації можна зробити висновок, що цільовим сегментом споживачів для нового напою «Фруктова» є люди середнього статку. Це найбільший сегмент, що становить 40% усіх споживачів б/а напоїв. За характеристиками стать і вік - найбільший сегмент - жінки і чоловіки у віці 25-44 роки (40% від загальної кількості споживачів).

Тому позиціонування напоїв «Фруктова» спрямоване саме на вказаний сегмент, що дозволить просувати напої в інші регіони без змін в упакуванні та рекламних матеріалах.

На 2003 рік підприємство «АВІС» планує такі заходи.

Для нових ринків:

- виходячи з аналізу ринку і характеристик продукції сформувати дистриб'юторську мережу і почати просування своїх напоїв на нові ринки під торговельною маркою «Фруктова»;

- провести перепозиціонування напоїв «Шипс», забезпечити його репрезентативність у регіонах завдяки сформованій дистрибуції.

Для існуючих ринків:

- зміцнити і закріпити існуючі позиції напоїв «Шипс»;

- збільшити частку ринку напоїв «Фруктова».

Організувати і налагодити роботу з великими дистриб'юторськими компаніями, що спеціалізуються на продажі напоїв або мають окремий штат торговельного персоналу з цієї групи товарів.

Сформувати у дистриб'юторів довіру до марки і намітити перспективи подальшого співробітництва.

У зв'язку із ситуацією, яка склалася у великих дистриб'юторських компаніях (наявність окремих торгових представників, мерчандайзерів, а найчастіше і бренд-менеджерів з провідних брендів, які фінансує частково дистриб'юторська компанія, а частково - підприємство-власник бренду), а також через необхідність стимулювання торгового персоналу для ефективної роботи з новою продукцією пропонується провести конкурс серед торгових представників у кожному регіоні за підсумками особистого продажу за місяць.

Забезпечити лояльність до напоїв «Фруктова» у продавців для одержання позитивної відповіді на постачання нового товару або, за його наявності, на викладення напоїв «Фруктова» у найбільш привабливих місцях.

Забезпечити мінімальне знання марки серед потенційних споживачів. У невеликих містах найбільш ефективним локальним медіаносієм є радіо і зовнішня реклама. Через те, що зовнішня реклама не дозволяє інформувати про більш ніж одну характеристику продукції і абсолютна вартість ефективної частоти виходу реклами на радіо менша ніж у зовнішньої реклами, планується на першому етапі використовувати радіорекламу. Надалі, за підсумками результатів продажу, розглянути можливість збільшення рекламного бюджету з використанням інших медіаносіїв, а також можливість надання торговельного устаткування посередникам.

Планові загальні витрати з просування напоїв на нових ринках становлять 36 000 грн, у тому числі:

- організація продажу - 11 700 грн;

- стимулювання персоналу роздрібної торгівлі - 1650 грн;

- пряма реклама - 10 650 грн;

- торговельне устаткування - 12 000 грн.

Сьогодні у технології виробництва безалкогольних напоїв спостерігається тенденція повернення до використання рослинної сировини. Адже раніше технологи користувалися переважно настоями трав, і напої не лише втамовували спрагу, а й надавали наснаги. «АВІС» повертається до стародавніх традицій та створює напої на основі натуральних соків з додаванням екстрактів та різноманітних зборів лікарських трав.

Але для забезпечення справжньої якості насамперед необхідно в напій «вкласти душу». Компанія «АВІС» об'єднала висококваліфіковану команду професіоналів-однодумців, які працюють для задоволення найвибагливіших смаків. Напої компанії «АВІС» - гарантована якість та задоволення.

«Навіть якщо наші інвестиції не дають прибутків одразу, ми робимо їх на майбутнє. У центрі нашої уваги завжди знаходиться споживач. Про це багато говорять, але ми постійно враховуємо це в нашій діяльності. Намагаємося передбачити і вимоги ринку. Якщо є лише два альтернативні рішення, то ми приймаємо те, яке дозволить покращити якість продукції», - так запевняє генеральний директор підприємства «АВІС» Васильєв Володимир Петрович.

Таким чином, перед підприємством «АВІС» на ринку безалкогольних напоїв постали такі завдання:

- сформувати дистрибуцію на нових ринках - Івано-Франківськ, Рівне, Чернівці, Львів, Одеса, Київська область та ін.;

- закріпитися та збільшити продаж на існуючих ринках - Вінниця, Хмельницький, Житомир.

Складові конкурентоспроможності

Проблема якості і конкурентоспроможності продукції носить в сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить багато що в економічному і соціальному житті будь-якої країни, практично будь-якого споживача.

Конкурентоспроможність і якість - концентрований вираз всієї сукупності країни, будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари і послуги.

Чинник конкуренції носить примусовий характер, примушуючи виробників під загрозою витіснення ринку невпинно займатися системою якості і в цілому конкурентоспроможністю своїх товарів, а ринок об'єктивно і строго оцінює результати їх діяльності.

В умовах розвиненого конкурентного ринку маркетинг стає ефективним засобом вирішення проблеми якості і конкурентоспроможності товарів, випробовуючи, у свою чергу, їх зворотну дію, яка розширює, або знижує його можливості.

Що відбувається в Україні з великими труднощами перехід до ринкової економіки примушує по - новому поглянути на проблему якості виходячи з того, що якщо не сьогодні, то завтра розвинений конкурентний ринок диктуватиме рівень і динаміку розвитку якості продукції, визначатиме конкурентоспроможність її виготівників.

Конкурентоспроможність товару - вирішальний чинник його комерційного успіху на розвиненому конкурентному ринку. Це поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїх якісних, технічних, економічних, естетичних, але і по комерційних і іншим умовам його реалізації (ціна, терміни, постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації.

Будь-який товар, що знаходиться на ринку, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожен покупець набуває того товару, який максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність покупців - той товар, який якнайповніше відповідає суспільним потребам, ніж конкуруючі з ним товари.

Конкурентоспроможність визначається тільки тими властивостями, які представляють помітний інтерес для покупця (і, природно, гарантують задоволення даної потреби). Всі характеристики вироби, що виходять за рамки цих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентоспроможності як відносини, що не мають до неї, в даних конкретних умовах.

Вивчення конкурентоспроможності товару повинне вестися безперервно і систематично, в тісній прив'язці до фаз його життєвого циклу, щоб своєчасно уловлювати момент почала зниження показника конкурентоспроможності і ухвалити відповідні попереджуючі рішення (наприклад, зняти виріб з виробництва, модернізувати його, перевести на інший сектор ринку).

При цьому виходить з того, що випуск підприємством нового продукту перш ніж старий вичерпав можливості підтримки своєї конкурентоспроможності, зазвичай економічно недоцільний.

Разом з тим будь-який товар після виходу на ринок починає поступово витрачати свій потенціал конкурентоспроможності. Такий процес можна уповільнити і навіть тимчасово затримати, але зупинити - неможливо. Тому новий виріб проектується по графіку, що забезпечує йому вихід на ринок до моменту значної втрати конкурентоспроможності колишнім виробом.

Інакше кажучи, конкурентоспроможність нових товарів повинна бути такою, що випереджає і достатньо довготривалою.

Особлива увага приділяється не стільки поліпшенню технічних параметрів виробу, скільки зниженню ціни його споживання. Як свідчить світова практика, саме цей параметр часто ставав вирішальним, хоча новий товар продавався за істотно вищою ціною.

Конкурентоспроможність товару - важлива ринкова категорія, що відображає одну з істотних характеристик ринку, - його конкурентність. Конкурентоспроможність товару носить динамічніший і мінливіший характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентоспроможність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон'юктури, дії конкурентів - виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на дії реклами і на прояви інших зовнішніх по відношенню до даного товару чинників.

2.4.1 Якість продукції

Центральне місце, займане якістю і конкурентоспроможністю в товарній і в цілому в ринковій політиці, визначає їх місце в стратегії маркетингу і практичної маркетингової діяльності. Проблеми якості і конкурентоспроможності в маркетингу носять не поточний, тактичний, а довготривалий, стратегічний характер. Звідси і довгострокове прогнозування об'єму і характеру потреб, перспективного технічного рівня і якості продукції націлено на: виявлення можливих вимог до асортименту і якості виробів на перспективний період виробництва і споживання; визначення наукове - технічних і економічних можливостей задоволення вимог споживача; встановлення асортименту і показників якості при розробці перспективних видів продукції. Висока якість і конкурентоспроможність продукції забезпечуються всією системою маркетингу - від конструювання, дослідного і серійного виробництва до збуту і сервісу експлуатованих виробів, включаючи в числі інших засоби і методи управління і контролю якості, способи транспортування і зберігання, установку (монтаж) і післяпродажне обслуговування.

Вищевикладене свідчить про те, що існує об'єктивна необхідність в умовах ринкових відносин підсилити роль якості як одного з вирішальних чинників успіху виробника на ринку. У зв'язку із загостренням екологічних проблем в Україні і у всьому світі особливого значення для конкурентоспроможності продукції набувають такі ознаки якості, як безпека для життя населення і екологічна чистота продукції.

В умовах переходу України до відкритої ринкової економіки боротьба за споживача на внутрішньому і зовнішньому ринках вимагає створення і виробництва дійсно конкурентоздатних товарів. В зв'язку з цим виникає проблема пошуку економічно раціональних рівнів конкурентоспроможності товарів і витрат на їх досягнення. Все це підвищує роль управління в цілеспрямованій дії на якість, а через нього - на конкурентоспроможність продукції.

2.4.2 Цінова політика

У умовах, близьких до чистої конкуренції, коли на ринку продається однорідний товар, а ціна формується унас лідок взаємодії багатьох продавців і покупців як ціна рівноваги, кожне окреме підприємство - продавець практично не в змозі впливати на рівень цін. Підвищення ціни в таких умовах приведе до втрати клієнтів, а зниження - до зменшення прибули. У такій ситуації підприємство реалізує свій товар за поточною ціною, яка сформувалася на ринку і практично не залежить від окремого підприємства. Таким чином, метод поточної ціни означає, що підприємству взагалі не потрібно вирішувати питання про ціни, а потрібно лише аналізувати рівень витрат на виробництво і збут товарів.

Метод поточної ціни діє і на олігополістичному ринку, де ціни різних підприємств відрізняються або прямо узгоджуються. У таких умовах переважає нецінова конкуренція між підприємствами. Вони прагнуть краще задовольнити запити споживачів, удосконалює свої товари, умови постачання і післяпродажного обслуговування. Відповідно до удосконалення товару і додаткових витрат, підприємство може змінювати ціни. При аналогічних удосконаленнях товару інших підприємств, ціни можуть знову вирівнюватися або збільшуватися на користь якого - те підприємства.

Для ефективності і прибутковості роботи підприємства маркетологам пропонується провести необхідні розрахунки для вибору оптимальної цінової стратегії на майбутній рік.

Відразу застерігається можливість використання нейтральної цінової стратегії, оскільки при її виборі ролі цін як інструменту маркетингової політики підприємства зводяться до мінімуму.

2.4.3 Удосконалення обліку витрат на підприємстві при формуванні цін

Для того, щоб продукція підприємства стала більш конкурентоздатною, - необхідно понизити ціни або підвищити якість продукції, що випускається. Це дозволить підприємству конкурувати з іншими підприємствами. На першому етапі можна понизити ціну за рахунок зниження собівартості продукції, яка прямо впливає на ціну.

Собівартість продукції є вартісним показником витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. В умовах ринкової економіки рівень виробничої собівартості є основою для формування цін і рентабельності продукції.

Складені виробничій собівартості продукції приведені в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 16 ”Витрати” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999г № 318).

У виробничу собівартість продукції включається:

1) Прямі матеріальні витрати - вартість сировини і основних матеріалів, складових основу проведеної продукції, купувальних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, додаткових і інших матеріалів, які можуть безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

2) Прямі витрати на оплату праці - заробітна плата і інші виплати робочим, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат;

3) Інші прямі витрати - витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкту витрат; відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація і др.;

4) Загальновиробничі витрати - витрати на управління цехами, ділянками і т.д., відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, ділянками, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів і т.д.

2.4.4 Удосконалення технологічного процесу

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства і його конкурентів використовують як кількісні, так і якісні показники. До кількісних показників належать:

- прибуток (маса, норма).

- Обсяг продажу у вартісному і кількісному обчисленні.

- Сума прибутку на 1 грн обсягу продажу. Якщо цей показник збільшується, то, отже, підвищується конкурентоспроможність.

- Відношення обсягу продажу по вартості матеріально-виробничих запасів. Зменшення цього показника свідчить про сповільнення оборотності запасів. Це може означити або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Для дальшого уточнення конкурентоспроможності підприємства використовують такі показники.

- Частку вартості нереалізованої продукції в матеріально-виробничих запасах. Якщо цей показник зростає, то, отже відбувається затовареність готовою продукцією у зв'язку зі зниженням попиту.

- Відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукції. Цей показник доповнює два попередніх і , у разі зменшення, означає зниження попиту або перевиробництва продукції.

- Відношення обсягу продажу до суми дебіторської заборгованості. Цей показник відображає обсяг комерційного кредиту, який підприємство надає клієнтам. Звичайно, чим вищий попит на товар, тим менший обсяг кредиту. Зменшення цього показника означає скорочення продажу в кредит.

- Завантаження виробничих потужностей. Як тільки підприємство починає зазнавати труднощів зі збутом продукції, відразу ж знижується завантаження виробничих потужностей.

- Портфель замовлень (обсяг замовлень, чисельність замовників).

- Витрати на наукові дослідження.

- Обсяг і напрям капіталовкладень.

Експертні оцінки якісних показників конкурентоспроможності підприємства і основного конкурента

Показники

Бали

Підприємство 1

Підприємство-конкурент

1.

Широта асортименту

7

7

2.

Частка товарів „ринкової новизни”

5

7

3.

Адаптивність каналів збуту

5

6

4.

Ціна товарів

9

8

5.

Додаткові послуги

7

8

6.

Послуги підприємств громад-ського харчування

6

7

7.

Розміщення підприємства

10

10

8.

Якість обслуговування покупців

8

8

9.

Упаковка

8

4

10.

Стимулювання покупців

5

6

11.

Витрати на рекламу

7

9

12.

Стимулювання працівників

6

5

13.

Імідж підприємства

10

9

Разом

68

72

Як видно з таблиці, основними якісними показниками є: широта асортименту, адаптивність каналів збуту, додаткові послуги, якість обслуговування, упаковка, рівень сервісу, імідж підприємства і т. ін.

Виділяють три основні конкурентні переваги:

· організаційні;

· функціональні;

· основані на взаємовідносинах із зовнішнім середовищем.

До організаційних переваг належать: досвід маркетингове діяльності; оргструктура управління маркетингом, умови ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими структурними підрозділами і т. д.

Функціональні переваги охоплюють показники діяльності і функцій маркетингу: знання споживачів, їхніх запитів і переваг у розрізі цільових ринків (сегментів); конкурентоспроможністі товарів, ефективний розподіл, ефективна збутова політика, гнучка політика цін, дійова комунікаційна політика і тощо.

Переваг, основаних на відносинах із зовнішнім середовищем, можна досягти, якщо сформовані відносини оптимальної взаємодії із чинниками як макросередовища (політичними, організаційними, економічними структурами, соціальними органами та іншими), так і чинниками мікросередовища безпосереднього оточення (споживачами, постачальниками, маркетинговими посередниками, всілякими контактними аудиторіями і под.).

Залежно від числа і важливості конкурентних переваг Бостонська консультаційна група (БКГ) розробила нову матрицю БКГ, відповідно до якої виділила чотири види ринків.

На спеціалізованому ринку є багато можливостей для отримання конкурентних переваг, які є дуже важливими. На такому ринку ринкова частка не грає вирішальної ролі, а найбільше значення має ринкова частка у певному сегменті цього ринку. Високий рівень рентабельності на такому ринку визначає відповідний рівень диференціації і спеціалізації підприємства за умови задоволення запитів цільових споживачів.

Фрагментарний ринок також дає багато можливостей для досягнення конкурентних переваг, однак їхня важливість незначна, тому істотної конкурентної переваги не забезпечує, незалежно від розміру підприємства і його ринкової частки. Такий ринок надає можливість співіснувати багатьом невеликим підприємствам з різними рівнями рентабельності.

На місткому ринку конкурентних переваг мало, але їхня важливість забезпечує значну конкурентну перевагу. Рентабельність підприємства залежить у цьому разі від його ринкової частки і розміру.

Глухий (сліпий) ринок характеризується невеликою кількістю незначних конкурентних переваг. Високу рентабельність на такому ринку не забезпечують ні досвід, ні ефект економії на масштабах виробництва.

Отже, нова матриця БКГ дозволяє розробити стратегічні рекомендації відносно вигляду і форми конкурентних переваг на різних видах ринків.

Водночас діяльність будь-якого підприємства може мати дві стратегічні установки:

* на монополізацію ринку, тобто спрямованість на зменшення числа конкурентів за допомогою дискримінаційних дій щодо них;

* на інтеграцію діяльності в єдиний процес функціонування ринку, тобто на стабілізацію становлення шляхом зменшення міри ризику за рахунок співпраці з іншими підприємствами і зниження конкурентної активності.

Конкурентні стратегії розробляють на основі результатів конкурентного аналізу.

Мета конкурентних стратегій -- забезпечити конкурентні переваги підприємства на ринку відносно активних конкурентів.

Формують конкурентні стратегії на основі таких моделей і матриць:

* загальна конкурентна матриця М. Портера;

* модель конкурентних сил;

* матриця конкурентних переваг;

* модель реакції конкурентів.

Загальна конкурентна матриця М. Портера передбачає три базові стратегії: цінове лідерство, продуктове лідерство, лідерство в ніші.

У такий спосіб здійснюється фокусування на сегменті галузевого ринку і досягнення конкурентних переваг у задоволенні запитів цільових споживачів. Причому, в рамках цільового сегмента можна використовувати дві стратегії:

* фокусування на витратах;

* фокусування на диференціації.

Кожну з трьох базових конкурентних стратегій можна використовувати як ефективний засіб досягнення й збереження конкурентних переваг.

Модель конкурентних сил (рис. 7.7), яку пропонує М. Портер, передбачає стратегічні дії залежно від таких чинників:

* конкуренція серед діючих компаній;

* загроза з боку споживачів;

* загроза появи нових конкурентів;

* загроза з боку постачальників;

* загроза появи нових товарів.

Ця модель на основі аналізу конкурентних сил дозволяє визначити можливості підприємства для досягнення конкурентної переваги.

Конкуренція серед діючих на ринку підприємств (ком паній) орієнтує на досягнення вигіднішого становища за рахунок: пропозиції конкурентоспроможних товарів; продажу товарів за нижчими цінами, розширення переліку додаткових послуг, ефективної комунікаційної політики, інновацій.

Поява в галузі нових конкурентів може призвести до падіння цін, підвищення витрат, зниження прибутку.

Для запобігання загрозам появи нових конкурентів стратегію підприємства слід спрямовувати на створення перешкод (бар'єрів) для проникнення на ринок нових конкурентів, на економію за рахунок масштабів виробництва, а отже, зниження витрат у міру зростання обсягів виробництва.

Поява нових товарів (товарів-субститутів, товарів-конкурентів) обмежує можливості отримання прибутку. Загрозу появи таких товарів можна відвернути (знизити) за допомогою стратегії нововведень, що передбачає нові технології виробництва, товари "ринкової новизни", нові форми послуг, нові форми комунікації, нові методи продажу, новий засіб платежу і под.

Загроза з боку споживачів виявляється в тому, що вони можуть впливати на рівень конкуренції за допомогою зміни своїх запитів і переваг у сфері споживчих характеристик товарів, рівня цін, сервісу тощо.

Стратегічні дії з боку підприємства треба спрямовувати на постійне вивчення поведінки покупців, на мотивацію їхніх купівель і виявлення тенденцій їхньої зміни, на адаптацію до цих змін, на активне формування попиту і т. д.

Загроза з боку постачальників -- у можливостях чинити тиск на ринок, тобто впливати на рівень конкуренції шляхом підвищення цін, зниження якості товарів і послуг. Міра загрози підвищується, якщо: продукція диференційована і має вирішальне значення для галузі; немає конкуренції з боку товарів-субститутів; галузь не відноситься до галузі найважливіших замовників. Зниженню загрози з боку постачальників будуть сприяти такі стратегічні дії: ретельний підбір постачальників за заздалегідь встановленими критеріями, постійний пошук нових постачальників, встановлення тривалих господарських зв'язків з відомими постачальниками, постійний контроль за діями постачальників.

Матриця конкурентних переваг (рис. 7.8) передбачає можливі випереджувальні або пасивні стратегії для досягнення або збереження конкурентної переваги залежно від позиції, яку займає підприємство на ринку.Позиція на ринку

Активні стратегії

Пасивні стратегії

Лідери ринку

Розширення ринку

Захист частки ринку Застережний захист

Реагування на виклики конкурента

Послідовники лідерів ринку

Лобова конкуренція Флангова стратегія Стратегія оточення

Слідування за лідером

Ті, що уникають прямої конкуренції

Ніша на ринку Обхід конкурентів

Статус-кво

Матриця конкурентних переваг

Отже, для досягнення конкурентних переваг можна використати дві групи стратегій: активні (наступальні) і пасивні (оборонні).

Незалежно від конкурентної позиції, яку займає підприємство, можна використовувати як активні, так і пасивні стратегії.

Лідери ринку, котрі займають провідні конкурентні позиції, можуть розробляти три стратегії: розширення ринку, захист частки ринку і випередження.

Стратегія розширення ринку орієнтує на збільшення попиту на товари номенклатури підприємства за допомогою позиціювання переваг категорій товару, а не переваг його марок, цінового лідерства, залучення нових покупців, зростання інтенсивності споживання і т. д.

Лідер ринку може не лише прагнути до розширення ринку, а й до збереження частки ринку.

Стратегія захисту частки ринку спрямована на збереження конкурентних переваг шляхом збільшення витрат на рекламу, стимулювання, сервіс і под.

Застережна стратегія орієнтує на передбачення дій конкурентів з тією метою, щоб вони не домоглися конкурентних переваг у сфері комплексу маркетингу: товар, ціна, розподіл і т. д.

Як випливає з матриці підприємства, слід нарівні з розглянутими активними стратегіями дотримуватися і пасивної стратегії -- реагування на виклики конкурента, що передбачає відповідну реакцію підприємства на дії конкурентів, наприклад реакцію у відповідь на нововведення.

Підприємства другої групи, які займають середні конкурентні позиції, використовують стратегії послідовників лідерів, які так само можуть бути як активними, так і пасивними. Розглянемо активні стратегії.

Лобова конкуренція передбачає пряму фронтальну атаку на лідера, тобто конкурент кидає виклик лідеру ринку, прагнучи використати свою перевагу (продуктову, цінову тощо) для створення конкурентної переваги.

Флангова стратегія -- це також виклики лідеру ринку, але у сферах, в яких той чи інший є об'єктом конкуренції. Вона передбачає знаходження пролому в якій-небудь слабкій стороні лідера.

Стратегія оточення передбачає агресивну форму поведінки виявлення слабких сторін лідера, обхід його з різних боків.

Як пасивну стратегію послідовники використовують стратегію слідування за лідером. Ця стратегія дозволяє мінімізувати ризик, який буває при викликах лідеру (наприклад, у ціновій політиці). Однак при цьому необхідно забезпечити перевагу для споживачів у сервісі, стимулюванні і т. д.

Третя група підприємств (із слабкою конкурентною позицією) -- це підприємства, що уникають прямої конкуренції, а як активні стратегії використовують нішу на ринку і обхід конкурентів.

Стратегія ніші передбачає пошук ринкової ніші, сегмента, що не привертає уваги основних конкурентів через вузьку спеціалізацію або невеликі розміри.

Стратегія обходу конкурентів орієнтує на уникнення конкуренції шляхом пропонування неконкурентних товарів, використання непривабливих каналів збуту тощо.

З метою уникнення прямої конкуренції можна використовувати і пасивну стратегію статус-кво.

Стратегія статус-кво орієнтує на збереження зайнятої позиції на ринку, на здійснення діяльності, не привертаючи уваги конкурентів.

Передбачення характеру реакції конкурентів -- завершальний етап вибору конкурентних стратегій підприємств. Визначаючи характер реакції конкурентів, потрібно враховувати: мету конкурентів, самооцінку з боку конкурентів власних позицій на ринку, їхню поточну стратегію і маркетингові можливості.

Характер реакції конкурентів залежить насамперед від мети кожного, від того, чи задоволені вони своєю позицією на ринку, фінансовими результатами своєї діяльності.

Важливе значення для передбачення характеру реакції конкурентів має їхня самооцінка позиції, яку вони займають на ринку. Якщо вони вважають себе лідерами у певній сфері, наприклад, у системі збуту, то будуть активно реагувати на будь-які спроби обійти їх у цій сфері.

Від уміння конкурентів вчасно адаптувати свою поточну стратегію до змін на ринку теж залежить характер їхньої реакції.

На характер реакції конкурентів впливають також їхні маркетингові можливості, сильні і слабкі сторони.

Підприємство може обрати оптимальну стратегію на основі своєї оцінки реакції конкурентів, провівши аналіз очікуваної цінності, що передбачає врахування:

* альтернативних стратегій підприємства;

* можливої реакції конкурентів;

* імовірності тієї або іншої реакції;

* впливу стратегії підприємства на її прибуток.

Як бачимо, розглянуті конкурентні стратегії -- загальна конкурентна матриця, модель конкурентних сил, матриця конкурентних переваг, модель реакції конкурентів -- орієнтують на забезпечення лідерства на ринку шляхом залучення потенційних покупців.


Подобные документы

  • Аналіз проблем забезпечення конкурентоспроможності підприємства та підходи до її оцінки, методики підвищення в умовах ринкової конкуренції. Підходи до визначення рекламного бюджету підприємства, оцінка ефективності рекламної кампанії продукції фірми.

    реферат [33,0 K], добавлен 30.10.2011

  • Економічний зміст конкурентоспроможності і її оцінки. Процес формування та підвищення рівня конкурентоспроможності. Складові та фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства. Пропозиції по підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства.

    дипломная работа [144,0 K], добавлен 26.08.2010

  • Розкриття економічної суті конкурентоспроможності підприємства. Аналіз діяльності підприємства ТОВ "Атлант-М Лепсе", оцінка конкурентоспроможності його продукції. Розробка заходів щодо створення конкурентних переваг організації, оцінка їх ефективності.

    курсовая работа [163,4 K], добавлен 29.04.2015

  • Характеристика конкуренції, конкурентоспроможності та конкурентних переваг. Конкурентні відносини в Україні. Аналіз діяльності підприємства "Мозаїка": його господарство, фінанси, конкуренція. Структура і зміст етапів покращення конкурентоспроможності.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 15.11.2010

  • Природа і зміст конкуренції. Економічна суть та характеристика конкурентоспроможності підприємства на прикладі ПАТ "Сарненський хлібозавод": аналіз конкурентних переваг компанії в регіоні, формування стратегії підвищення ефективності в умовах ринку.

    дипломная работа [305,2 K], добавлен 07.07.2011

  • Поняття та види конкурентоспроможності. Аналіз показників ліквідності, платоспроможності та ділової активності підприємства, динаміки обсягу продаж. Оцінка ринків збуту основної продукції. Визначення конкурентоспроможної стратегії розвитку організації.

    курсовая работа [202,4 K], добавлен 04.04.2016

  • Проведення достовірної оцінки можливостей підприємства. Розробка успішної конкурентної стратегії і визначення становища підприємства на ринку. Розгляд оперативної і об’єктивної оцінки конкурентоспроможності. Опис одночасного застосування різних методик.

    статья [298,4 K], добавлен 31.08.2017

  • Теоретичний аналіз конкурентоспроможності підприємства. Організаційно-економічна характеристика туристичної фірми ЗАТ "Донецьк Тур". Модель оцінки конкурентного середовища методом факторного аналізу. Питання охорони праці, небезпечні виробничі чинники.

    дипломная работа [874,1 K], добавлен 20.11.2013

  • Дослідження, сегментація товарного ринку. Визначення конкурентних позицій, оцінка конкурентоспроможності підприємства. Позиціювання торгової марки. Торгова політика підприємства. Оцінка якості товару, прогноз обсягу збуту. Ринковий профіль підприємства.

    реферат [101,9 K], добавлен 12.12.2010

  • Основні фактори та передумови формування і розвитку потенціалу підприємства. Механізм оцінки потенціалу підприємства. Механізм оцінки конкурентоспроможності. Проблеми оцінки виробничої потужності. Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу.

    курсовая работа [753,0 K], добавлен 22.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.