Тіньова економіка у фінансовому секторі України

Для ефективної боротьби з тіньовою економікою необхідно застосовувати методи, що дають змогу встановлювати порушення на основі не тільки документів бухгалтерського обліку, а й оцінки інших об'єктивних факторів, які свідчать про наявність і обсяги тіньової економічної діяльності. Методи, що базуються на оцінюванні певної групи факторів, у вітчизняній та іноземній практиці оподаткування дістали назву «непрямі методи».

Сутністю й основною відмінністю непрямих методів податкового контролю від класичних (прямих) є те, що вони ґрунтуються на припущенні. Якщо прямі методи податкового контролю передбачають існування доказів, котрі доводять наявність усіх складових порушення податкового законодавства, то при застосуванні непрямих методів певні елементи податкових порушень залишаються не доведеними безпосередніми доказами, й висновок про те, що такі елементи порушення податкового законодавства мали місце, робиться на основі припущення.

В Україні вже були спроби впровадити в систему податкового контролю непрямі методи. Відносини, пов'язані із застосуванням таких методів у визначенні податкових зобов'язань платників податків, регулювалися передусім п. 4.3 ст. 4 Закону України «про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III. Хоча в цьому Законі не було визначення поняття «непрямі методи», воно наводилося в п. 2 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697.



РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВИМ СЕКТОРОМ В КРАЇНІ

За різними оцінками, рівень тіньової економіки в Україні знаходиться в діапазоні від 40 до 60%. З державних відомств українську тінь рахують тільки Держкомстат та Міністерство економіки. Але незважаючи на те, що Держкомстат оперує найбільш повним масивом даних, його розрахунки не отримали широкого розповсюдження і не вважаються показовими. Основна причина - значний часовий лаг між розрахунковим періодом і появою даних про рівень тіньової економіки. Так, до листопада 2009 року в Держкомстаті підрахували тіньову економіку тільки за 2007 рік, яка, за розрахунками відомства, склала 17% від офіційного ВВП, що в грошовому виразі складає 122 млрд. грн.

Самим затіненим сектором української економіки серед легальних видів діяльності, за результатами дослідження, виявилася торгівля - рівень тінізації тут досягає 50% від розміру офіційного ВВП, сформованого в цьому секторі. В грошовому виразі це близько 32 млрд. грн.

Наступним за рівнем тінізації йдуть сектори будівництва та торговлі нерухомістю. Рівень тінізації складає 37%. В грошовому виразі майже 7,4 млрд. грн.

Третє та четверте місця займають фінансовий сектор та сільське господарство. В цих галузях приховано 27% діяльності. Однак в абсолютних цифрах фінансисти набагато випереджають аграріїв. Перші принесли в тіньовий ВВП за перше півріччя 10 млрд. грн., тоді як другі - тільки 4,4 млрд. грн.

В Україні паралельно легальній економіці існує тіньова, порівняна з нею по масштабам. При цьому в тіньовій економіці формується приблизно той же набір механізмів, що і в офіційній легальній господарській системі. В ній діють свої правила ціноутворення, способи забезпечення дотримання контрактів, існує специфічний набір професій зі своїм кодексом поведінки, і працюють власні механізми інвестування. Тіньова економіка призводить до економічної нестабільності, а економіку країни до кризового стану. За даними Мінекономіки в Україні показник об'єму тіньової економки коливається в рамках 40-60%.

Аналізуючи тіньову економіку України, можна зробити наступні висновки.

1. Держава втрачає можливості реального управління економікою, оскільки більше половини економічної діяльності має неофіційний характер, не підпадає під дію державно-правових регуляторів.

2. Тіньова економіка руйнує економічну систему держави.

3. Тіньова економіка являє собою економічною та фінансовою базою паралельної державі інфраструктури влади.

Враховуючи зростання масштабів тіньової економіки в Україні, необхідно виробити комплекс державних заходів щодо зниження її рівня. Слід внести зміни в діюче законодавство, враховуючи власний та міжнародний досвід. Велике значення має міжнародна узгодженість в законодавстві та державному регулюванні економіки, так як найчастіше суб'єкти тіньової економіки користуються відмінностями в законодавствах країн для отримання прибутку. Дуже важливою є узгодженість і усередині країни - між різними державними органами. Треба не просто легалізувати тіньову економіку, а необхідно підвищити ефективність державного регулювання в цілому.

Економічні процеси в Україні мають часто кримінальну спрямованість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільчих відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності та перспективності розвитку інвестиційної діяльності. Закони про інвестиційну діяльність не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в умовах ринкової економіки. Надто велика лібералізація економіки в умовах нерозвиненості державного регулювання, низької виконавчої дисципліни і відповідальності призвела до появи анархії та невизначеності в економіці. Спостерігається надмірне втручання державних службовців у процес інвестування з метою задоволення власних потреб. Зменшуються вітчизняні інвестиційні можливості внаслідок тіньового експорту капіталу, який розвинувся через недовіру власників капталів до діючого економічного режиму і їх бажання приховати кошти від надмірного оподаткування та посягань кримінальних структур.

З метою сприяння легалізації тіньового сектору економіки України пропонуються:

створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу;

моніторинг офшорних зон;

вдосконалення податкової системи;

створення і впровадження прозорої системи податкових пільг;

оптимізація адміністрування податків;

розробка механізмів притягнення до юридичної відповідальності недобросовісних платників;

оголошення податкової амністії;

підтримки балансу між фіскальною і регулюючої функціями податків;

подолання нелегального ринку праці;

вдосконалення соціального страхування і зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці (в тому числі проведення пенсійної реформи);

адекватна оплата праці;

легалізації заробітної праці;

підвищення обізнаності громадськості, забезпечення її впливу на рішення влади;

державна підтримка інноваційних та інвестиційних проектів у реальному секторі економіки;

зміцнення системи органів державної влади;

застосування суворих мір покарання за корупцію і рейдерство;

мінімізація державного регулювання різних сфер життя;

забезпечення прозорості реального сектора економіки.

Реальне обмеження масштабів поширення тіньової економіки може відбутися лише за умов гармонізації суспільних відносин на основі усунення суперечностей економічної моделі, які порушують паритетність розвитку окремих сфер і сегментів ринку, пригнічують інтереси суб'єктів господарювання. Зменшення витратності й зростання ефективності легальної економіки, створення паритетних умов для функціонування різноманітних форм бізнесу має підвищити конкурентоспроможність легальної економіки і зробить невигідним приховування її результатів. Безперечною умовою такого перетворення має бути ослаблення фіскального тиску на функціонування легальної економіки. Основне зниження рівня тінізації економіки має відбуватися у процесі стійкого економічного зростання. Зазначене в жодному разі не заперечує потреби постійного вдосконалення правових механізмів детінізації економіки, проте підкреслює можливість їх ефективного застосування саме за сприятливих макроекономічних умов.

Поряд з загальним поліпшенням підприємницького середовища внаслідок дерегулювання та зниження фіскального навантаження має бути вжито комплекс спеціальних заходів, які стимулюють детінізаційні процеси. Необхідно запровадити на певний перехідний період політику амністії по відношенню до тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону «Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом» з відповідним врегулюванням процесу та умов легалізації та гарантій не переслідування суб'єктів легалізації. Додатком до Закону має стати Програма заходів щодо легалізації тіньового капіталу. Зазначені документи мають:

визнати право усіх суб'єктів господарювання - резидентів України щодо їх незаперечної власності на всі капітали (окрім тих, що були отримані за рахунок насильницьких кримінальних злочинів, заборонених видів діяльності (торгівля наркотиками, зброєю та ін.)), отримані ними до дати початку дії Програми;

здійснити чітке розмежування капіталів кримінальних елементів і тіньовиків-господарників за прозорими критеріями, а також враховувати цей поділ у відповідних законодавчих і нормативних актах;

заохочувати інвестиційне використання коштів, які легалізуються (зокрема шляхом звільнення від будь-якого оподаткування легалізації коштів, які інвестуються);

передбачити, що за наявності у правоохоронних органів конкретної інформації про злочинне походження коштів спроби їх легалізувати переслідуватимуться у кримінальному порядку;

гарантувати, що в разі, якщо кошти, отримані незаконним шляхом, не відносяться до названих вище категорій злочинних дій, держава не здійснюватиме жодних спроб кримінального переслідування власників за умови інвестування цих коштів протягом періоду реалізації Програми.



ВИСНОВКИ

Тіньова економіка і корупція існує у всіх країнах, але їх масштаби становлять кілька відсотків від ВВП. В Україні тіньовий сектор економіки становить половину ВВП. Величина ж сектору тіньової економіки є традиційним показником ефективності державної економічної політики. Якщо податкова політика не є ефективною та прозорою бізнес змушений «ховатися в тінь». Така ситуація спостерігається в Україні в даний час. Таким чином, необхідно уважно дослідити сектор тіньової економіки і шукати механізми для зменшення його розміру. Механізми, запропоновані в цій роботі допоможуть подолати явище тіньової економіки та підвищити ефективність функціонування реального сектору економіки.

Отже, «висвітлення» тіньового сектора економіки за рахунок демократичних перетворень у суспільстві, подальшого розвитку соціально орієнтованих ринкових відносин і вдосконалення механізму господарювання є для України єдино вірним шляхом і запорукою соціально-економічного прогресу нашого суспільства.

Реалізація зазначених та інших заходів щодо подальшої детінізації економіки не лише сприятиме формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, легалізації капіталу, процесу демократизації економіки і суспільства в цілому, а й забезпеченню відродження та ефективного розвитку вітчизняного підприємництва.

Здійснення заходів щодо детінізації української економіки, що передбачає вжиття комплексу взаємопов'язаних заходів із створенням сприятливих умов для легальної господарської діяльності та посиленням відповідальності за економічні злочини, дозволить поліпшити соціальний клімат у суспільстві, підвищити рівень доходів і соціального захисту громадян, залучити значні додаткові бюджетні надходження та інвестиційні ресурси для забезпечення сталого й динамічного економічного зростання, реалізації євроінтеграційного стратегічного вибору Ураїни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрушко А. М., Тарасюк Д. С. Тіньова економіка: «Мертві втрати» чи додаткові вигоди? // Економіка & Держава - жовтень 2012 - № 10. - С. 20, 20 - 23.

Голубов А. Куда уходять деньги // Кореспондент - 23.1102012 - № 46 (534) - С. 16 - 20.

Макроекономіка: Навчальний посібник/за заг. ред. проф. Буряка П. Ю. та Гупала О. Г. - К.: «Хай - Тек Прес», 2010. - 376 с. - С.193.

Савченко І. Г., Іорданов А. Є. Тіньовий сектор економіки України: аналіз стану та напрями детінізації // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право - 2012 - № 3. - С. 107 - 114, 114 - 115.

Статистика України/ Науково-інформаційний журнал. - 2012. - №4. - С. 44-45.

Фионик Д. (редактор отдела экономики)/ Вам конверт//Фокус. - 17.05.2013. - № 20. - С. 20.

Фінанси України/ Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. - 2012/. - № 10 (203) жовтень. - С.41, с. 44 - 52.

Живко З.Б., Засадко В. В. // Государственное управление. Электронный вестник - апрель 2013. - № 37. - С. 5, 7. - Режим доступу до журн.:

http://e-journal.spa.msu.ru/images/File/2013/37/Zhivko_Zasadko.pdf

За восемь лет Украину нелегально покинули $82 млрд [Електронний ресурс] / К. Макульський // Наш продукт - 21.01.2011 - Режим доступу до журн.:

http://ianp.com.ua/ru/news/economics/read/7211

Нелегальный вывоз капиталов из Украины [Електронний ресурс] // Деловой еженедельник «Контракты» - 14.11.05. - № 46. - Режим доступу до журн.:

http://www.ua-offshore.com/news/17-cryme/173-2008-06-18-19-53-45

Обсяг тіньової економіки України становить 350 млрд грн, половина цих коштів -- зарплати в «конвертах» [Електронний ресурс] / М. Мовчан // Wallnews Информационное агентство - 20.08.2012 - Режим доступу до журн.:

http://wallnews.info/news/2012/08/20/180070

Социально-экономические последствия теневой экономики в Украине [Електронний ресурс] / Чернявая А. Л., Вотчель Я. С., студент, Крымского экономического института ГВУЗ «КНЭУ имени Вадима Гетьмана» // Экономика Крыма - 2011. - № 2 (35) - С. 3. - Режим доступу до журн.:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekonk/2011_2/2011/econ_2_2011/013_chernyava.pdf

Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання [Електронний ресурс] / Т. А. Тищук, Ю. М. Харазішвілі, О. В. Іванов, М. І. Флейчук та ін.; за ред. Я. А. Жаліла // К.: НІСД - 2011. - С. 31. - С. 8 - 10, 17 - 21. - Режим доступу до журн.:



ДОДАТОК 1

Розмір тіньової економіки в країнах Європи, % ВВП

Країна	2008	2009	2011	2011
				Розрахунки проф. Ф. Шнайдера	Розрахунки “The Justice Network”
Австрія	8,1	8,5	8,2	8,0	9,7
Бельгія	17,5	17,8	17,4	17,1	21,9
Болгарія	32,1	32,5	32,6	32,3	35,3
Чехія	16,6	16,9	16,7	16,4	18,4
Данія	13,9	14,3	14,0	13,8	17,7
Фінляндія	13,8	14,2	14,0	13,7	17,7
Франція	11,1	11,6	11,3	11,0	15,0
Німеччина	14,2	14,6	13,9	13,7	16,0
Греція	24,3	25,0	25,4	24,3	27,5
Угорщина	23,0	23,5	23,3	22,8	24,4
Ірландія	12,2	13,1	13,0	12,8	15,8
Італія	21,4	22,0	21,8	21,2	27,0
Нідерланди	9,6	10,2	10,0	9,8	13,2
Польща	25,3	25,9	25,4	25,0	27,2
Португалія	18,7	19,5	19,2	19,4	23,0
Румунія	29,4	29,4	29,8	29,6	32,6
Іспанія	18,7	19,5	19,4	19,2	22,5
Словаччина	16,0	16,8	16,4	16,0	18,1
Швеція	14,9	15,4	15,0	14,7	18,8
Великобританія	10,1	10,9	10,7	11,0	12,5
Туреччина	28,4	28,9	28,3	27,7	31,3
Норвегія	14,7	15,3	15,1	14,8	18,7



ДОДАТОК 2

Динаміка тіньового сектору економіки в Україні, % ВВП

Тіньовий сектор	2007	2008	2009	2010	2011
Частка, % ВВП	28	34	39	38	34
Обсяг, млн. грн.	201 804,7	322 339,0	356 204,6	411 371,6	447 644,0



ДОДАТОК 3

Динаміка обігу готівкових коштів в Україні

Показник	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Гроші поза банками (М0), млн. грн.	74 984	111 119	154 759	157 029	182 990	192 665
Номінальний ВВП, млн. грн.	544 153	720 731	948 056	913 345	1 094 697	1 316 600
Відношення готівки в обігу до ВВП, %	13,8	15,4	16,9	17,2	16,7	15,0



ДОДАТОК 4

Про методичні вказівки з обчислення бази оподаткування

Державна податкова адміністрація України (ДПА)

Лист №13059/720-3012 від 27.08.99

Документ станом на червень 2008

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

№ 13059/7/20-3012 від 27.08.99

м. Київ

vd990827 vn13059/7/20-3012

Про методичні вказівки з обчислення бази оподаткування

ДПА України направляє Методичні вказівки щодо обчислення бази оподаткування надходжень доходів бюджету, які контролюються податковими органами (додаток 1 - не публікується).

На сучасному етапі виконання функцій щодо забезпечення повної та своєчасної мобілізації засобів, що належать бюджетам всіх рівнів, державна податкова служба не може обмежуватися тільки фіксацією нарахованих і сплачених платежів. Значні резерви податкових надходжень слід виявляти у сфері тіньової економіки, визначаючи схеми ухилень і потенційні надходження.

Такі доходи повинні бути враховані при визначенні бази оподаткування, прогнозування, надходжень і розробки завдань підрозділам, які займаються адмініструванням податків, контрольно-перевірочної та оперативно-пошуковою роботою.

З цією метою направляємо для вивчення і врахування в роботі Рекомендації щодо виявлення додаткових доходів за рахунок легалізації тіньової економіки (додаток 2) та Схеми можливих ухилень (додаток 3 - не публікується).

Зобов'язую довести до відома всіх податкових інспекцій та

забезпечити введення в практику відмічених Методичних вказівок і рекомендацій.

Перший заступник Голови В. Жвалюк

Рекомендації щодо виявлення додаткових доходів за рахунок легалізації тіньової економіки

1. Поняття тіньової економіки та форми, в яких вона проявляється

1.1. Тіньова економіка - це економічна (господарська) діяльність, доходи (прибуток) від якої знаходяться за межами офіційної (державної) обліку та контролю.

1.2. Тіньові операції розподілені на три великі групи щодо сфер економіки, в яких вони здійснюються:

- в товарообігу і надання послуг;

- у відносинах майнового розподілу;

- у фінансових відносинах.

1.3. У свою чергу, види тіньової економічної діяльності діляться на три сектори:

- тіньові операції з товарами і послугами;

- тіньові операції розподілу;

- тіньові фінансові операції.

1.4. До сектору тіньових операцій з товарами і послугами відносяться:

- тіньова діяльність з виробництва товарів і надання послуг;

- тіньова інвестиційна діяльність;

- тіньові операції і порушення, що відбуваються в процесі приватизації;

- тіньові операції при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- недобросовісна конкуренція.

1.5. До сектору тіньових операцій відносяться:

- тіньові операції, пов'язані з оплатою праці;

- тіньові операції, пов'язані з отриманням дивідендів;

- ухилення від сплати податків;

- ухилення від внесення платежів на соціальне страхування та пенсійне забезпечення.

Основними причинами посилення тінізації цього сектора є реакція підприємницьких структур на податкове навантаження, а також необхідність приховування джерел прибутку, пов'язаних з забороненими видами діяльності.

1.6. Сектор тіньових фінансових операцій містить у собі:

- тіньові операції, пов'язані зі зміною грошових активів і пасивів;

- тіньові операції з цінними паперами;

- тіньові валютні операції;

- тіньові кредитні операції.

Крім перерахованих вище, причинами тінізації та криміналізації банківської сфери стали високий рівень оподаткування, низький рівень кваліфікації банківських службовців, можливості ухилення від оподаткування, закладені в законодавчому полі, та ін.

2. Систематизація ухилень від сплати податків

2.1. Ухилення від оподатковування виявляється у формах: прямого порушення закону або обходу в сплаті платежів.

2.2. Податкове правопорушення - це пряме умисне або ненавмисне порушення податкового законодавства, що полягає, насамперед, у приховуванні об'єкта, оподатковуваного податком, в будь-яких формах.

2.3. До таких правопорушень можна віднести деякі типові їх форми:

- приховування об'єкта оподаткування;

- фальсифікація обліку;

- маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями;

- ненавмисні правопорушення і помилки.

2.4. Приховування об'єкта оподаткування - найбільш груба форма правопорушення. До цього виду правопорушень відносяться:

- заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності;

- здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії;

- нелегальне виробництво товарів і нелегальне надання послуг у рамках легальної діяльності;

- імітація зупинення діяльності підприємства;

- ненадання податкової декларації та розрахунків або надання їх з перекручуванням;

- приховування імпортних товарів з тим, щоб уникнути мита;

- реалізація продукції через "мережевий маркетинг";

- приховування виручки;

- заниження сум фактично виплаченої заробітної плати;

- праця працівників без укладення трудового договору.

2.5. Фальсифікація обліку - найбільш складна форма правопорушення, але, яка стала вже класичною, виявлення її є справою складним і трудомістким. До цього виду правопорушень відносяться:

- ведення балансу, призначеного для надання податковим органам та визначення суми податку, і який відрізняється від "комерційного балансу", оскільки він не відображає дійсних операцій суб'єкта підприємницької діяльності;

- відображення комерсантом своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства;

- "безфактурний продаж" - невідображення в бухгалтерському обліку деяких угод з метою зменшення податку;

- "безприбуткові" операції - форма правопорушення, що дозволяє зменшити розмір податку на прибуток;

- заниження суми прибутку - форма правопорушення, аналогічна попередньої;

- "фактура без продажу" - форма правопорушення, що дозволяє зменшити суму ПДВ.

2.6. Маскування фактичних ситуацій іншими фіктивними ситуаціями, наприклад, містить в собі дії:

- дійсний власник підприємства ховається під підставною чи фіктивним;

- участь у прибутках представляється як оплата праці;

- продаж оформляється як дар;

- реєстрація підприємства з іноземними інвестиціями, де інвестиція є фіктивною.

2.7. Ненавмисні правопорушення - коли платник податків виявляється правопорушником, не бажаючи цього, і підпадає під санкції за порушення податкового законодавства, оскільки податкові органи не здатні встановити, чи є те чи інше правопорушення умисним або ненавмисним. Прикладами таких правопорушень можуть бути наступні:

- платник податків, який забув скласти декларацію, буде покараний, хоча він зовсім не хотів ухилитися від податку;

- ненавмисні помилки при веденні бухгалтерського обліку;

- незнання платником податку про прийняття нормативних актів щодо податкового законодавства, прийнятті нових або внесення змін до чинних нормативних актів, арифметичні помилки.

2.8. Державна податкова адміністрація України за фактами виявлених порушень податкового законодавства і порушених кримінальних справ зібрала інформацію про основні шляхи ухилення від оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності.

У Додатку 3 наводяться стислі описи найбільш поширених схем ухилення від оподаткування та пропозиції податкової служби щодо введення заходів щодо їх усунення.

2.9. Рекомендуємо керуватися у цій роботі нормативними та інструктивними вказівками ДПА України, спрямованими в зокрема:

- "Про Методичні рекомендації щодо застосування непрямих методів перевірки "від 19.06.98 р. N 7363/10/23-2117 ДСП.

Размещено на Allbest.ru