Аналіз платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки



Вступ

платіжний статистичний баланс

Платіжний баланс країни - це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу. Іншими словами, це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.

Останнім часом як додаток до платіжного балансу, який відображає відомості про рух потоків цінностей між країнами, складають баланс міжнародних активів і пасивів країни, що відображає її міжнародний фінансовий стан.

Платіжний баланс є головним статистичним документом, що відображає зовнішньоекономічні операції держави. Його стан має важливі наслідки для її економіки. Стан торгового і платіжного балансів має великий вплив на валютний курс і валютну політику держави.

Всі країни є учасницями сучасного світового господарства. Активність цієї участі, ступінь інтеграції окремих країн у світове господарство різні. Як один з основних об'єктів державного регулювання, платіжний баланс характеризує відношення країни з іншими. Стан платіжного балансу - індикатор стану всієї економіки, а динаміка зміни стану окремих його статей відображає головні тенденції економічного розвитку суспільства й, як наслідок, може служити основним джерелом інформації для прийняття рішень державної політики. Стійкий стан платіжного балансу для економіки відкритого типу повинен розглядатися як пріоритетний напрямок розвитку економіки. Метою та завданням курсової роботи є аналіз платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки.

Об'єкт роботи - платіжний баланс.

Предмет дослідження - платіжний баланс України за певні роки (2006, 2011, 2016).



1. Загальний аналіз платіжного балансу

1.1 Методологія побудови платіжного балансу

Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика платіжного балансу, яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її міжнародних зв'язків. Функція складання платіжного балансу держави, створення методологічної і методичної бази для його аналізу і прогнозування та проведення відповідних розробок покладена на Національний банк України.

Платіжний баланс - це статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період. Платіжний баланс складається щоквартально та щорічно.

Функціонально платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, здійснювані між національною економікою та економіками інших країн світу. Така модель створюється для розробки та запровадження обгрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторонніх та багатосторонніх зіставлень, наукових досліджень тощо. На підставі фактичних даних про стан платіжного балансу міжнародними фінансовими установами, зокрема Міжнародним валютним фондом, приймаються рішення про надання конкретним країнам фінансової допомоги для стабілізації платіжного балансу та подолання його дефіциту.

Методологію побудови платіжного балансу визначає «Керівництво з платіжного балансу» - міжнародний стандарт, розроблений МВФ.

Облік міжнародних операцій у платіжному балансі здійснюється за певними правилами:

1. Система подвійного запису передбачає, що в платіжному балансі кожен запис по дебету одного рахунку супроводжується відповідним записом по кредиту іншого.

2. За територіальною ознакою рівень охоплення відповідає економічній території країни, яка не завжди співпадає з географічною.

3. Для обліку міжнародних операцій в платіжному балансі використовують ринкові ціни.

4. Момент обліку операції визначається фактичним часом нарахування. Обидва записи в платіжному балансі (по кредиту та по дебету) мають здійснюватися одночасно.

Інформаційною базою для складання платіжного балансу слугують:

- митна статистика;

- статистична звітність експортерів та імпортерів;

- статистична звітність інвесторів за кордон та одержувачів іноземних інвестицій;

- статистика грошового сектору;

- статистика зовнішнього боргу;

- статистичні огляди;

- статистика операцій з іноземною валютою.

Платіжний баланс складається з двох основних частин Рис.1.1:

1. Рахунок поточних операцій відображає операції з товарами, послугами, рух доходу і поточних трансфертів.

2. Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій фіксує міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансується експорт та імпорт товарів та послуг.



Рис. 1.1 Структура платіжного балансу

платіжний статистичний баланс

Статті рахунку поточних операцій в аналітичних цілях об'єднуються у чотири групи:

Товари - група статей рахунку поточних операцій платіжного балансу, які враховують експорт та імпорт товарів, товарів для подальшої обробки, ремонт товарів, придбання товарів в портах транспортними організаціями та немонетарного золота.

Послуги - група статей платіжного балансу, яка включає транспортні послуги, ділові та особисті поїздки, послуги зв'язку, будівельні, страхові, фінансові, комп'ютерні та ін. послуги, що надаються резидентами нерезидентам та навпаки.

Доходи - група статей рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка включає платежі між резидентами та нерезидентами, пов'язані з оплатою праці нерезидентів, та операції по доходам від інвестицій.

Поточні трансферти - трансферти, які не означають передачу права власності на основний капітал, не пов'язані з придбанням або використанням основного капіталу та не передбачають анулювання боргу кредитором (тобто не капітальні трансферти).

Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій складається з двох розділів:

1. Рахунок операцій з капіталом - група статей платіжного балансу, які фіксують капітальні трансферти та придбання або продаж невиробничих нефінансових активів.

Капітальні трансферти - трансферти, які включають передачу права власності на основний капітал, пов'язані з придбанням або використанням основного капіталу або такі, що передбачають анулювання боргу кредиторами.

Придбання або продаж невиробничих нефінансових активів відображає трансакції щодо матеріальних активів, які не відносяться до результатів виробництва (земля та її надра), а також нематеріальних активів (авторські права, патенти, торгові знаки тощо).

2. Фінансовий рахунок - група статей платіжного балансу, які охоплюють всі операції, внаслідок яких відбувається перехід права власності на зовнішні фінансові активи та зобов'язання країни. Фінансовий рахунок складається з чотирьох підгруп, а саме: прямих інвестицій, портфельних інвестицій, інших інвестицій та резервних активів.

Прямі інвестиції - група статей фінансового рахунку платіжного балансу, які відображають стійкий вплив з боку інституціональної одиниці - резидента однієї економіки (прямого інвестора) на інституціональну одиницю - резидента іншої економіки (підприємство прямого інвестування).

Портфельні інвестиції - група статей платіжного балансу, яка відображає взаємовідносини між резидентами та нерезидентами у зв'язку з торгівлею фінансовими інструментами, котрі не надають права контролю над об'єктом інвестицій (цінні папери та боргові зобов'язання).

Інші інвестиції - всі інші міжнародні інвестиції, які не включені до прямих та портфельних інвестицій.

Для проведення аналізу стану зовнішньоекономічної діяльності країни велике значення має група статей фінансового рахунку, операції за якими контролюються виключно державою. Мова йде про резервні активи - міжнародні високоліквідні активи країни, які знаходяться під контролем її центрального банку або уряду та можуть бути використані ними для фінансування дефіциту платіжного балансу та регулювання курсу національної валюти. До них відносяться: монетарне золото, спеціальні права запозичення, резервна квота в МВФ, іноземна валюта та ін.

1.2 Горизонтальний аналіз

Горизонтальний (трендовий) аналіз є складовою системи фінансового аналізу, яка полягає у вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі цього аналізу розраховують темпи зростання (приросту) окремих показників за декілька періодів і визначають загальні тенденції їх зміни (тобто тренд). Основними формами горизонтального (трендового) аналізу є: порівняння фінансових показників звітного періоду (року, кварталу, місяця) з показниками попереднього періоду; порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду попереднього року (наприклад, показників квітня місяця звітного року з аналогічними показниками за квітень попереднього року); порівняння фінансових показників за декілька попередніх періодів для виявлення тенденції їх зміни (визначення лінії тренду в динаміці).



Таблиця 1.1. Горизонтальний аналіз платіжного балансу 2006, 2011, 2016 р.р.

Стаття	2006	2011	2016	2011-2006	2016-2011
Рахунки поточних операцій	-1617	-10233	-3450	8616	6783
Операції з капіталом	3	101	92	98	-9
Фінансові рахунки	4022	-7677	-4704	-11699	2973

Вище наведені данні відображені в діаграмах на рис.1.1-1.3.

Рис. 1.2. Горизонтальний аналіз динаміки рахунків поточних операцій за 2006, 2011, 2016 рр.

Аналізуючи показники табл. 1 та рис. 1.2. статті рахунки поточних операцій, можна говорити про від'ємне сальдо у 2006, 2011 та 2016 роках, що свідчить про те, що країна є чистим дебітором, тобто споживає іноземний капітал і потребує зовнішнього фінансування. Від'ємне сальдо рахунків поточних операцій зросло з 2006 по 2011 рік, що означає падіння економіки. У 2016 році порівняно з 2011 сальдо даної статті збільшилося, що свідчить про порівняно покращений стан економіки країни.



Рис.1.3. Горизонтальний аналіз динаміки операцій з капіталом за 2006, 2011, 2016 рр.

Рахунок операцій з капіталом платіжного балансу охоплює всі операції, що включають одержання або оплату капітальних трансфертів між резидентами і нерезидентами, а також операції з придбання або реалізації нефінансових активів, що охоплюють придбання або продаж активів, які не є результатом виробництва і/або активів нематеріального характеру, до яких належать патенти, авторські права, торгові знаки, права на видобуток корисних копалин та інші.

Рис.1.4. Горизонтальний аналіз динаміки фінансових рахунків за 2006, 2011, 2016 рр.



Рахунки операцій з капіталом містять статистичну інформацію щодо зміни надходжень у країну інвестицій та кредитів або їхній рух за кордон і поділяються на рахунок операцій з капіталом та рахунок фінансових операцій. Залежно від періоду руху капіталів вирізняють короткострокові та довгострокові операції. До короткострокових відносяться кредити, які надаються у товарній або валютній формі на строк до одного року, рух по поточних рахунках в іноземних банках, ввезення або вивезення національних та іноземних грошових коштів. До довгострокових належать операції з підприємницьким капіталом: придбання і будівництво підприємств за кордоном, купівля-продаж цінних паперів, державні позики.

У процесі горизонтального аналізу балансу виявлено певні тенденції збільшення та зменшення показників. Даний аналіз за 2006, 2011, 2016 роки свідчить про те - рахунки поточних операцій зменшуються тому що падає економіка, а операції з капіталом та фінансовий рахунок збільшуються тому що країна бере на себе багату кількість фінансової допомоги.

1.3. Вертикальний аналіз

Вертикальний аналіз засновано на структурному розкладі окремих показників. В процесі його здійснення розраховується питома вага окремих складових фінансових показників та вплив кожної складової на результат в цілому. Основними видами такого аналізу е: У структурний аналіз активів;

- структурний аналіз капіталу;

- структурний аналіз грошових потоків.

Результати такого аналізу використовуються для проведення ефективної інвестиційної діяльності й раціонального використання грошових коштів. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін.



Таблиця 1.2. Вертикальний аналіз платіжного балансу 2006, 2011, 2016 р.р.

Стаття	2006	2011	2016	2006%	2011%	2016%
Рахунки поточних операцій	-1617	-10233	-3450	-67.15%	57.46%	42.79%
Операції з капіталом	3	101	92	0.12%	-0.57%	-1.14%
Фінансові рахунки	4022	-7677	-4704	167.03%	43.11%	58.35%
Сума	2408	-17809	-8062	100.00%	100.00%	100.00%

Вищенаведені дані відображені в діаграмах на рис.1.5.-1.7.

Рис.1.5. Питома вага 2006 рік

Рис.1.6. Питома вага 2011 рік



Рис.1.7. Питома вага 2016 рік

У процесі вертикального аналізу балансу виявлено певні тенденції. Даний аналіз за 2006, 2011, 2016 роки свідчить про те що існує негативна динаміка платіжного балансу, зокрема від'ємного сальдо. При цьому що, по поточним рахункам це сальдо зовнішньої торгівлі (згідно табл.2). Питома вага поточних операцій 2016 року в структурі платіжного балансу з роками зменшилася і складає 42%. Питома вага операцій з капіталом 2016 року в структурі платіжного балансу з роками зменшилась і складає -1.14%. Питома вага фінансових рахунків 2016 року в структурі платіжного балансу порівняно з 2006 роком зменшилась на 123.92%, а в порівнянні з 2011 збільшилась на 15.24%.

Висновки: Якщо подивитися на ці данні то можна побачити що, проблема нашої країни в тому, що ми маємо хронічну незбалансованість платіжного балансу.

Пасивний баланс, ми погашаємо за рахунок золотовалютного резерву. А дефіцит платіжного балансу означає, що жителі країни в даному періоді заплатили іноземцям більше (оплата благ плюс експорт капіталу), ніж одержали від них (виручка від експорту благ плюс імпорт капіталу). Отже, іноземці мають суму грошей даної країни, рівну величині дефіциту її платіжного балансу. Це свідчить про не конкурентноспроможність вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку і активне втручання імпортної продукції, про недосконалість та низьку привабливість нерезидентів до внутрішнього ринку капіталів Існують, звичайно, і зовнішні причини незбалансованості: зростання світових цін на енергоносії, погіршення загальної економічної кон'юнктури тощо.



2. Аналіз експорту та імпорту

2.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз експортно-імпортних операцій товарів та послуг

Для активного економічного розвитку країни важливим є наявність зовнішньої торгівлі. Експортна діяльність країни є важливим джерелом надходження валюти та формування доходів держави. Імпорт є не менш важливим джерелом доходів держави, показником розвитку країни. За допомогою імпортних товарів держава отримує доступ до дешевих та якісніших продуктів, наповнення ринку дефіцитними товарами, зростання конкуренції. Економічний потенціал держави визначають його внутрішні ресурси та рівень її інтеграції у світогосподарську економічну систему.

Рахунок поточних операцій платіжного балансу узагальнює статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність, що пов'язана з рухом товарів, послуг, доходів і трансфертів.

Експорт (імпорт) товарів охоплює операції з усіма товарами між резидентом і нерезидентом, при яких відбувається фактична чи умовна зміна власника. Облік експорту товарів ведеться за цінами ФОБ, тобто включаючи всі витрати до кордону країни-продавця. Облік імпорту ведеться за цінами СІФ, тобто включаючи витрати на транспортування і страхування.

Баланс товарів показує різницю між вартістю експорту та вартістю імпорту товарів за певний період. Баланс товарів називається активним, якщо вартість експорту за даний період перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо вартість імпорту вище вартості експорту.

Послуги є другою категорією поточного рахунку, які охоплюють матеріальні і нематеріальні послуги і не враховують виплати і надходження факторних доходів (оплату праці, податки і субсидії на виробництво, проценти і дивіденди).



Таблиця 2.1 Горизонтальний аналіз експорту та імпорту товарів та послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Стаття	2006р.	2011р.	2016р.	2011-2006	2016-2011
Експорт товарів	38949	62383	33560	23434	-28823
Експорт послуг	11290	21269	12448	9979	-8821
Імпорт товарів	-44143	80414	40502	124557	-39912
Імпорт послуг	-9164	13383	10976	22547	-2407

З вищенаведених даних бачимо, що в структурі експортно-імпортних операцій України переважають операції з товарами. Також країна має пасивний баланс з від'ємним сальдо, що пояснюється значним зменшенням обсягів як експорту, так і імпорту товарів та послуг у 2016 році. Негативні наслідки негативного сальдо полягають у тому, що країна, що має дефіцит платіжного балансу по поточних операціях, повинна фінансувати цей дефіцит і в цих цілях брати позики у інших країн і міжнародних організацій або продавати свої активи на вільних ринках. Однак таке дефіцитне фінансування має межі, що стають очевидними тоді, коли іноземні джерела позик закриваються, а користувалися раніше попитом власні активи знецінюються. Динаміка експортно-імпортних операцій товарів та послуг за 2006, 2011, 2016 роки в горизонтальному розрізі зображена на рис.2.1.

Рис. 2.1 Горизонтальний аналіз динаміки експортно-імпортних операцій товарів та послуг за 2006, 2011, 2016 роки



Таблиця 2.2 Вертикальний аналіз експорту та імпорту товарів та послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Стаття	2006	2011	2016	2006%	2011%	2016%
Експорт товарів	38949	62383	33560	-1269,52%	35,16%	34,43%
Експорт послуг	11290	21269	12448	-367,99%	11,99%	12,77%
Імпорт товарів	-44143	80414	40502	1438,82%	45,32%	41,55%
Імпорт послуг	-9164	13383	10976	298,70%	7,54%	11,26%
Сума	-3068	177449	97486	100,00%	100,00%	100,00%

З вищенаведених даних бачимо, що у 2006 році питома вага експорту товарів та послуг мала від'ємне значення, що пояснюється значною перевагою імпортних операцій над експортними. У період з 2011 по 2016 рік питома вага експорту та імпорту значно врівноважилася, розрив є не таким значним, проте, це не свідчить про перевагу українського експорту над іноземним імпортом. У 2016 році питома вага імпорту товарів та послуг майже удвічі переважає питому вагу експорту, що означає недостатні обсяги та недосконале здійснення Україною операцій з експортом. Вище наведені дані графічно зображені на рис.2.2.

Рис. 2.2 Вертикальний аналіз динаміки експортно-імпортних операцій товарів та послуг за 2006, 2011, 2016 роки



2.2 Динаміка імпорту та експорту товарів та послуг за регіонами світу та за структурою

Таблиця 2.3 Імпорт товарів за регіонами світу та структурою за 2006, 2011, 2016 роки



Динаміка імпорту товарів за вище наведеними даними графічно відображена на рис.2.3.

Рис.2.3. Динаміка імпорту товарів за регіонами світу за 2006, 2011, 2016 роки

Аналізуючи рис. 2.3. можна побачити, що в 2011 році порівняно з 2006 прослідковується тенденція до нарощування імпорту товарів в значних обсягах, а саме у два рази по сумарному показнику, але у 2016 році Україна знизила імпорт товарів з країн СНД у три рази і Росії з 36334 до 5110 млн. дол. США, що відбилося в значній мірі на загальній сумі імпорту товарів.



Таблиця 2.4. Експорт товарів за регіонами світу та структурою за 2006, 2011, 2016 роки

Динаміка експорту товарів за вище наведеними даними графічно відображена на рис.2.4.



Рис.2.4. Динаміка експорту товарів за регіонами світу за 2006, 2011, 2016 роки

Відповідно до рис.2.4. видно, що в 2016 році відбулася переорієнтація з ринку СНД на Європу, Азію у більшості питомої ваги. Хоча з 2006 року на 2011 Україна нарощувала експорт з країнами СНД. Також з цим пов'язане збільшення експорт у країни Африки у 2016 році. Також у 2016 році експорт товарів знизився у два рази порівняно з 2011 роком, хоча у 2006 році мав тенденцію на зріст за рахунок нарощування експорту з країнами СНД, зокрема, Росією.

Таблиця 2.5 Експорт послуг за регіонами світу та структурою за 2006, 2011, 2016 роки

Регіони	2006	2011	2016
Експорт послуг, млн. дол. США Країни СНД у т.ч Російська Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Африка Австралія Довідково: країни ЄC	7792 3410 3137 4096 2361 734 575 316 94.3 11 2274	14180 6041 5456 7307 4038 1108 1400 710 155 133.8 3533	9868 3728 3077 6140 3499 1155 1133 717 125.1 38 3005
Структура % Усього Країни СНД у т.ч Російька Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Африка Австралія Довідково: країни ЄС	100.0% 42.6% 38.5% 51.5% 28.5% 7.8% 9.9% 5.0% 1.1% 0.9% 24.9%	100.0% 42.6% 38.5% 51.5% 28.5% 7.8% 9.9% 5.0% 1.1% 0.9% 24.9%	100.0% 37.8% 31.2% 62.2% 35.5% 11.7% 11.5% 7.3% 1.3% 0.4% 30.5%
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, % Усього Країни СНД у т.ч. Російська Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Африка Австралія Довідково: країни ЄС	- - - - - - - - - - -	182.0% 177.2% 173.9% 178.4% 171.0% 151.0% 243.5% 224.7% 164.4% 1216.4% 155.4%	69.6% 61.7% 56.4% 84.0% 86.7% 104.2% 80.9% 101.0% 80.7% 28.4% 85.1%

Динаміка експорту послуг за вище наведеними даними графічно відображена на рис.2.5.

Розглянувши динаміку експорту послуг можна побачити, що до 2011 року він мав тенденцію до збільшення. Завдяки нарощуванню експорту до майже усіх регіонів світу, зокрема збільшення показників експорту до Європи, Америки та Азії. Також відбулось незначне збільшення експорту в країни Африки. Спостерігається нестабільність в динаміці експорту послуг, оскільки спочатку в 2011 році відбулось його збільшення у два рази, а вже в 2016 даний показник зменшився на 30%. Це зумовлене зниженням експорту в країн СНД, а також переорієнтацією ринків на нові, такі як Азія, Америка та Європа.

Таблиця 2.6 Імпорт послуг за регіонами світу та структурою за 2006, 2011, 2016 роки

Регіони	2006	2011	2016
Імпорт послуг, млн. дол. США Країни СНД у т.ч Російська Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Австралія Довідково: країни ЄС	3731 690 597 3029 1704 535 396 318 1.7 1798	6214 1166 949 5026 2804 1377 570 388 10 3372	5327 673 500 4654 2401 889 773 694 1 2422
Структура % Усього Країни СНД у т.ч Російька Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Африка Австралія Довідково: країни ЄС	100.0% 18.5% 16.0% 81.2% 45.7% 14.3% 10.6% 8.5% 1.4% 0.0% 48.2%	100.0% 18.8% 15.3% 80.9% 45.1% 22.2% 9.2% 6.2% 0.6% 0.2% 54.3%	100.0% 12.6% 9.4% 87.4% 45.1% 16.7% 14.5% 13.0% 0.8% 0.0% 45.5%
Темпи зростання до відповідного періоду поп. року, % Усього Країни СНД у т.ч. Російська Федерація Інші регіони світу Європа Азія Америка у т.ч США Африка Австралія Довідково: країни ЄС	- - - - - - - - - - -	166.6% 169.0% 159.0% 165.9% 164.6% 257.4% 143.9% 122.0% 71.0% 588.2% 187.5%	85.7% 57.7% 52.7% 92.6% 85.6% 64.6% 135.6% 178.9% 113.9% 10.0% 71.8%



Динаміка імпорту послуг за вище наведеними даними графічно відображена на рис.2.8

Рис.2.6. Динаміка імпорту послуг за регіонами світу за 2006, 2011, 2016 роки

З рис.2.6. чітко видно, що загалом імпорт послуг за регіонами світу з 2006 по 2011 рік був трохи вище. Це відбулось за рахунок нарощування імпорту в країни СНД, Європу та Азію. Проте вже в 2016 році даний показник зменшився в деяких регіонах. Але не зважаючи на це імпорт послуг в Європі залишився на тому ж рівні, а в Америці та Африці навіть збільшився. Що стосується падіння, то воно пов'язане зі зменшенням імпорту послуг з країн СНД. Таким чином заміщення відбулося за рахунок утримання імпорту послуг з Європи та їх збільшення в країн Америки та Африки.



3. Висновки та пропозиції

3.1 Загальні висновки

Проаналізувавши розділ 1 та зробивши горизонтальний та вертикальній аналіз платіжного балансу України за 2006, 2011 та 2016 роки можна дійти висновку, що Україна має пасивне значення платіжного балансу та покриває його за рахунок резервного фонду протягом усього періоду.

Негативні наслідки цього негативного сальдо платіжного балансу полягають у тому, що країна, що має дефіцит платіжного балансу по поточних операціях, повинна фінансувати цей дефіцит і в цих цілях брати позики у інших країн і міжнародних організацій або продавати свої активи на вільних ринках. Однак таке дефіцитне фінансування має межі, що стають очевидними тоді, коли іноземні джерела позик закриваються, а користувалися раніше попитом власні активи знецінюються.

В свою чергу дефіцит платіжного балансу став наслідком погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Основними факторами цього стало:

- нестабільне політичне положення країни;

- відокремлення певних територій від кордонів України;

- несприятлива для вітчизняних експортерів кон'юнктура міжнародних ринків;

- скорочення реальних доходів населення;

- загальне погіршення фінансово-економічного стану вітчизняних підприємств;

Аналізуючи перший розділ бачимо від'ємне сальдо даних фінансового рахунку, що свідчить про постійне надання кредитів Україні. Позитивне сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій у 2006 році характеризується притоком капіталу в країну. Надалі (2011, 2016 рр.) чистий відтік (або вивіз капіталу) виникає на фоні дефіциту рахунку руху капіталу і фінансових операцій, коли витрати на покупки активів за кордоном перевершують прибутки від їхнього продажу за кордон.

Виходячи з аналізу розділу 2 стає зрозуміло, що змінилась структура експорту по регіонам, проте імпортна залежність не зникає. В Україні можна простежити ситуацію, коли країна імпортує більше, ніж експортує - за рахунок чого виникає дефіцит платіжного балансу, який країна вимушена покривати міжнародними кредитами або продажем своїх фінансових активів, наприклад, золотовалютних запасів, як і сталося в Україні.

Наступні таблиці та рисунки демонструють експортно-імпортну залежність країни по конкретним товарам чи послугам.

Таблиця 3.1 Горизонтальний аналіз динаміки товарної структури експорту за 2006, 2011, 2016 роки

Найменування груп товарів	2006	2011	2016	2011-2006	2016-2011
Усього, млн. дол. США	36 174	62 383	33 560	26 209	-28 823
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	4 686	12 804	15 250	8 118	2 446
Мінеральні продукти	3 413	6 951	2 391	3 538	-4 560
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	4 015	6 041	1 832	2 026	-4 209
Деревина та вироби з неї	981	1 855	1 511	874	-344
Промислові вироби	487	795	463	308	-332
Чорні й кольорові метали та вироби з них	16 262	21 836	8 098	5 574	-13 738
Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади	5 107	10 722	2 748	5 615	-7 974
Різне	1 223	1 379	1 267	156	-112



Рис. 3.1. Вертикальний аналіз динаміки товарної структури експорту за 2006, 2011, 2016 роки

Таблиця 3.2. Горизонтальний аналіз динаміки структури експорту послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Найменування груп товарів	2006	2011	2016	2011-2006	2016-2011
Усього, млн. дол. США	7505.5	13347.7	9868	5842.2	-3479.7
Послуги з ремонту та технічного обслуговування	279	639.2	231.9	360.2	-407.3
Транспортні послуги	5354.8	8848.1	5300.6	3493.3	-3547.5
Послуги, пов'язані з подорожами	248.3	301.9	205.2	53.6	-96.7
Послуги з будівництва	164.3	201	389.3	36.7	188.3
Послуги зі страхування	70.5	111.6	53.8	41.1	-57.8
Пос, пов'язані з фін. діяльністю	80.1	312.3	83.1	232.2	-229.2
Роялті та інші послуги	13.4	46.1	29.4	32.7	-16.7
Послуги у сфері тел., комп'ют. та інформаційні послуги	344.9	860.8	1644.1	515.9	783.3
Ділові послуги	595.1	1374.7	790.6	779.6	-584.1
Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги	22.2	35.3	10.8	13.1	-24.5
Державні та урядові послуги	3.2	3.7	3.6	0.5	-0.1
Різне	329.7	613.0	1125.6	283.3	512.6



Рис. 3.2. Вертикальний аналіз динаміки структури експорту послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Таблиця 3.3 Горизонтальний аналіз динаміки товарної структури імпорту за 2006, 2011, 2016 роки

Найменування груп товарів	2006	2011	2016	2011-2006	2016-2011
Усього, млн. дол. США	42 220	80 414	40 502	38 194	-39 912
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	3 094	6 347	3 864	3 253	-2 483
Мінеральні продукти	11 145	26 514	8 075	15 369	-18 439
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	6 464	12 505	8 297	6 041	-4 208
Деревина та вироби з неї	1 356	2 094	1 033	738	-1 061
Промислові вироби	1 838	2 951	1 957	1 113	-994
Чорні й кольорові метали та вироби з них	3 260	5 522	2 192	2 262	-3 330
Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади	13 402	19 208	10 353	5 806	-8 855
Різне	1 661	5 273	4 731	3 612	-542



Рис. 3.3. Вертикальний аналіз динаміки товарної структури імпорту за 2006, 2011, 2016 роки

Таблиця 3.4 Горизонтальний аналіз динаміки структури імпорту послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Найменування груп товарів	2006	2011	2016	2011-2006	2016-2011
Усього, млн. дол. США	3719.4	6191.9	5326.5	2472.5	-865.4
Послуги з ремонту технічного обслуговування	32.2	44.2	90.8	12	46.6
Транспортні послуги	789.0	1581.6	989.3	792.6	-592.3
Послуги, пов'язані з подорожами	230.1	460.5	603.2	230.4	142.7
Послуги з будівництва	181.8	152.3	61.5	-29.5	-90.8
Послуги зі страхування	103.6	121.7	119.0	18.1	-2.7
Пос, пов'зяані з фін. діяльністю	407.0	955.2	561.1	548.2	-394.1
Роялті та інші послуги	227.7	411.3	323.1	183.6	-88.2
Послуги у сфері телек., комп'ютерні та інфор. послуги	202.6	383.0	420.4	180.4	37.4
Ділові послуги	713.0	1180.1	813.5	467.1	-366.6
Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги	114.4	238.7	6.7	124.3	-232
Державні та урядові послуги	584.1	511.1	1332.5	-73	821.4
Різне	133.9	152.2	5.4	18.3	-146.8



Рис 3.4. Вертикальний аналіз динаміки структури імпорту послуг за 2006, 2011, 2016 роки

Вищенаведені дані дають зрозуміти, які саме товари та послуги мають найбільші обсяги та питому вагу у загальному складі експортно-імпортних операцій товарів та послуг. Отже, найбільшу питому вагу серед товарів, що експортуються Україною мають продовольчі товари та сировина для їх виробництва. Це є одна з головних проблем зовнішньою торгівлі в країні, адже ми експортуємо не готові товари, які б приносили значно більші доходи, а сировину та ресурси для них, які є значно меншими за своєю вартістю.

Найбільшу питому вагу серед послуг, що експортуються, мають транспортні послуги, проте їх обсяги мають тенденцію до зменшення. Меншу питому вагу, проте постійний приріст мають послуги у сфері телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги.

Щодо товарної структури імпорту, то найбільшою є питома вага машин, устаткування, транспортних засобів та приладів, а також мінеральних продуктів.

Серед імпорту послугами з найбільшою питомою вагою є державні та урядові послуги.

Україна - експортно-імпортно залежна країна, що було продемонстровано у розділі ІІ, але основною проблемою є те, що вона імпортно залежна від ресурсів, які включаються в собівартість ВВП. Цими ресурсам є мінеральні продукти, а саме газ та нафта.

3.2 Експортна та імпортна залежність України порівняно з США, Китаєм та Сейшельськими Островами

Зовнішня торгівля значною мірою впливає на зростання ВВП країни, як основного джерела формування доходів суб'єктів фінансових відносин доведено, що позитивний вплив на зростання ВВП країни має експортно-імпортна діяльність держави, особливо в умовах високої як продуктивності, так і конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Вплив експорту на ВВП нічим не відрізняється від впливу на нього з боку споживання, валових інвестицій і державних закупок. Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які виробляються в країні, продаються за кордон, витрати на їхнє виробництво - це витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту збільшує сукупні витрати і ВВП нашої країни.

Імпорт, навпаки, означає, що певна частка наших витрат на споживчі та інвестиційні товари є витратами на виробництво іноземного ВВП. Отже, щоб визначити вартість продукту, виробленого всередині країни, потрібно із загальної суми наших витрат відняти ту їхню частку, яка спрямовується на імпортні товари і послуги.

Для здійснення оцінки ступеню залежності економіки країни від зовнішньої торгівлі варто використовувати ряд показників.

Першим з них є коефіцієнт залежності економіки країни від експорту (КЕЗ), який представляє собою частку експорту у валовому внутрішньому продукті країни і визначається як відношення сумарної вартості експорту товарів та послуг до ВВП у ринкових цінах.

Розрахунки цього показника свідчать про експортну орієнтованість вітчизняної економіки та поступове збільшення її залежності від цього виду зовнішньоекономічної діяльності.

Іншим показником що характеризує стан зовнішньоекономічної діяльності є коефіцієнт залежності економіки країни від імпорту (КІЗ), який розраховується як відношення сумарної вартості імпорту товарів та послуг до ВВП у ринкових цінах.

Для аналізу показників КІЗ та КЕЗ було вибрано чотири країни, включаючи Україну, США, Китай та .

Дані щодо номінального ВВП, імпорту так експорту країн представлено у таблиці 3.1.



Таблиця 3.5 Коефіцієнти залежності економіки від експорту та імпорту за 2013, 2016 роки

Країна	ВВП, млрд. дол.	Експорт, млрд. дол.	Імпорт, млрд. дол.	КЕЗ,%	КІЗ,%
	2011	2016	2011	2016	2011	2016	2011	2016	2011	2016
Україна	163	93	81	34	92	41	50	36	56	44
США	15518	18570	1241	1456	2017	2208	8	8	13	11
Китай	7573	11218	1990	1990	1391	1495	27	18	18	13
Сейшельські Острови	1,07	1,43	0,373	0,481	0,555	1,64	33	34	52	114

Проаналізувавши дані таблиці 3.5, можна зробити наступні висновки. Як бачимо, серед усіх вищевказаних країн Сейшельські острови є найбільш експортно-імпортно залежним, Україна також має високі показники коефіцієнту залежності. Китай та США мають найнижчі коефіцієнти експорту та імпорту. Розрахунки цього показника свідчать, Україна порівняно з іншими представленими каїнами має найбільш відкриту економіку та на неї найбільше впливають зовнішні ринки.

Відкритою економікою вважається та, що пов'язана з іншими країнами, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Відкрита економіка у своєму розвитку спирається не тільки на національні можливості, а й активно використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.

Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв'язків.

Сейшельські острови -це найбільший 105-ї експортної економіки у світі. В 2016 році, Сейшельські острови експортувала $481млн і імпортного 1.64 млрд. доларів США, в результаті чого від'ємне сальдо торгового балансу в розмірі $1.16 млрд. доларів США.

Топ експорт з Сейшельських островів: оброблюваних риб ($256 млн), нафтопродукти ($126 млн), моторні та вітрильні човни ($30,1 млн), необроблена морожена риба ($17.8 млн) і прокату тютюновими виробами ($15,8 млн), з використанням 1992 перегляду ГС (Гармонізованої системи) класифікації. Його топ-імпорт моторні та вітрильні човни ($558 млн), нафтопродукти ($162М), необроблена морожена риба ($119 млн), інших пластмасових виробів ($57.9 млн) і автомобілі ($50,5 млн).

Кращі напрямки експорту Сейшельських островів є Об'єднані Арабські Емірати ($127млн), Франція ($110 млн), Великобританія ($74.3 млн), Італія (51.1 млн) і Німеччина ($19 млн). Топ імпорт витоки Іспанія ($110 млн), Франція ($68.4 млн), Південної Африки (66.5 млн доларів США), Об'єднані Арабські Емірати ($64.8 млн) і Китай ($55.6 млн).

В Україні - протилежна ситуація. Країна з одним з найвищих показників корупції у світі та ВВП, що за 5 років зменшився на 0,6%. Обсяги імпорту перевищують обсяги експорту, що показує високу залежність від зовнішніх ринків, що впливає на рівень ВВП країни.

Щодо Китаю та США, то за даними вищенаведеної таблиці, можна стверджувати про закритість економік цих країн, тобто вони є менш залежними від зовнішніх ринків. США - країна зі сталими показниками коефіцієнтів експортної та імпортної залежності, у Китаї - навпаки, показники помітно зменшилися у період з 2011 до 2016 року.



Список використаної літератури

платіжний статистичний баланс

1.Електронний ресурс. - Режим доступу: https://www.cia.gov/index.html.

2.Електронний ресурс. - Режим доступу: https://atlas.media.mit.edu/en/.

3.Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index.

4.Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ebib.pp.ua/mejdunarodnyie-finansovyie-otnosheniya.html.

Размещено на Allbest.ru