Главная База знаний "Allbest" Экономика и экономическая теория Розрахунок показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень

Розрахунок показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень

Розробка норм експлуатаційної роботи для залізниць і дирекції. Розрахунок необхідного парку локомотивів і вимірників його роботи, показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень. Середньодобовий пробіг і продуктивність вагонів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2014
Размер файла 299,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Розробка норм експлуатаційної роботи для залізниць і дирекцій
  • 1.1 Основні поняття
  • 1.2 Робота залізниці (дирекції залізничних перевезень)
  • 1.3 Пробіги вагонів
  • 1.4 Рейси вагонів
  • 1.5 Обіг вагона
  • 1.6 Парки вагонів
  • 1.7 Середньодобовий пробіг і продуктивність вагонів
  • 2. Розрахунок необхідного парку локомотивів і вимірників його роботи
  • 2.1 Оборот локомотива
  • 2.2 Розрахунок потреби локомотивних парків
  • 3. Розрахунок показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень
  • 3.1 Показники експлуатаційної роботи вагонного парку
  • 3.2 Показники експлуатаційної роботи локомотивів
  • 3.2.1 Розрахунок розмірів руху поїздів
  • 3.2.2 Розрахунок часу обороту локомотивів
  • 3.2.3 Розрахунок локомотивних парків
  • Висновок
  • Перелік використаної літератури

Вступ

У період впровадження ринкових відносин в економіку нашої держави роль економічних методів в управлінні роботою залізниць постійно підвищується. В умовах удосконалення ринкових відносин в державі ця проблема набуває особливої гостроти через суттєву різницю адміністративних методів, що використовувалися в минулому, і ринкових, які впроваджуються в управління в теперішній час.

Управління перевізним процесом на залізницях на сучасному етапі реформування економіки має свої особливості, які спонукають до зміни пріоритетів в прийнятті управлінського рішення з галузевого рівня на рівень окремого підприємства і навіть підрозділу при забезпеченні ефективності роботи всієї галузі. Тому, впровадження ринкових методів в управління перевізним процесом на залізничному транспорті повинно супроводжуватись узгодженням централізованого управління галуззю і територіальної самостійності залізничних підрозділів на економічній основі. Функціональною основою ефективності управління експлуатаційної роботи залізниці є первинний її елемент - диспетчерська дільниця, де з використанням економічних методів можна забезпечити ефективне здійснення перевізного процесу.

Сучасні завдання, що стоять перед залізничним транспортом України, вимагають підвищення ефективності перевізного процесу за рахунок подальшою удосконалення методів і форм його управління. Зокрема, цьому служить використання техніко-економічних методів в управлінні експлуатаційною роботою залізниць, за допомогою яких досягається найраціональніше використання перевізних засобів для більш повного і якісного задоволення потреб вантажовласників, що зміцнює фінансовий стан залізниць і її конкурентоспроможність.

1. Розробка норм експлуатаційної роботи для залізниць і дирекцій

1.1 Основні поняття

Технічний план - це комплексний виробничий план експлуатаційної роботи щодо забезпечення плану перевезень, що встановлює норми робіт, обсяги вагонного та локомотивного парків і руху, показники використання рухомого складу.

Вихідними даними для складання технічних норм є: плани перевезень вантажів по кожній залізниці, фактична наявність і розподіл по залізницях вагонного й локомотивного парків, графік руху й план формування вантажних поїздів, наявна пропускна спроможність ділянок й переробні спроможності станцій та вантажних районів, а також дані про резерви, що не використовуються, виявлені до моменту розробки норм.

Технічні нормативи роботи залізниць встановлює Укрзалізниця щомісяця. Отримавши від Укрзалізниці завдання, служба перевезень залізниці розробляє технічні нормативи для своїх дирекцій, визначає обсяги їхньої роботи, показники використання робочого парку вагонів. Затверджені начальником залізниці технічні норми доводять до відома начальників дирекцій залізничних перевезень.

Для забезпечення навантаження окремих видів вантажу (вугілля, руди, лісу, наливних вантажів та ін.) і раціонального використання рухомого складу, розробляють технічні норми й показники використання критих вагонів, платформ, піввагонів, цистерн та ін. Норми для локомотивів стосуються лише поїзних локомотивів. Всі технічні норми визначаються на відповідний місяць як середньодобові.

Для розрахунку технічних норм складається планова таблиця навантажених вагонопотоків залізниці або дирекції. Основою для її складання є план перевезень на місяць й додаткове завдання.

1.2 Робота залізниці (дирекції залізничних перевезень)

Навантажені вагонопотоки на залізниці або дирекції залізничних перевезень розподіляються за видами сполучень: транзит, ввіз, вивіз, місцеве сполучення.

Транзит - це завантажені вагони, які проїдуть через дирекцію (залізницю), що розглядається, без вантажних операцій;

ввіз - завантажені вагони, що надходять із інших дирекцій (залізниць) під вивантаження на дану дирекцію;

вивіз - завантажені вагони, які після навантаження на розглянутій дирекції, здаються за її межі на інші дирекції (залізниці);

місцеве сполучення - завантажені вагони, які завантажуються на розглянутій дирекції та вивантажуються на станціях цієї самої дирекції.

Похідними від перерахованих вище є такі показники: навантаження , вивантаження , прийом завантажених , здача завантажених .

Вони визначаються за такими формулами:

;

;

. (1.1)

Для визначення якості використання рухомого складу й нормування його наявності на підрозділах мережі Укрзалізниці використовується умовне поняття "робота" - . Для мережі залізниць роботою є навантаження, до якого включається умовно прийом завантажених вагонів від іноземних залізниць, тобто . Для залізниці й дирекції робота - кількість вагонооперацій, які виконуються з вагонним парком на даному підрозділі за добу. Вона може бути визначена:

· за початковими операціями (навантаження й прийом завантажених):

, (1.2)

· за кінцевих операціями (вивантаження й здача завантажених):

(1.3)

· за видами сполучень (транзит, ввіз, вивіз, місцеве сполучення):

(1.4)

В практичних розрахунках показники для дирекції (залізниці) по завантажених вагонах визначаються з розподілом їх за двома видами: по вагонах із транзитним вантажем (по здачі завантажених) і по вагонах з місцевим вантажем (по вивантаженню). Для цих показників робота визначається:

; (1.5)

а робота порожніх вагонів:

(1.6)

показник локомотив продуктивність вагон

1.3 Пробіги вагонів

В процесі виконання перевізної роботи різні вагони здійснюють пробіги. Загальний пробіг може бути виражений як сума завантажених і порожніх пробігів:

;

. (1.7)

Показником, який характеризує величину порожнього пробігу, є коефіцієнт порожнього пробігу, що визначається за формулами:

· за відношенням до пробігу завантажених вагонів:

, (1.8)

· за відношенням до загального пробігу вагонів:

. (1.9)

1.4 Рейси вагонів

Повним рейсом називається відстань, яку проходить вагон за час перевізного циклу (від одного навантаження до наступного). Для залізниці (дирекції) повний рейс являє собою середню відстань пробігу, що припадає в середньому на кожний вагон, який бере участь у роботі залізниці (дирекції). Для розрахунку рейса вагона використовується співвідношення:

або . (1.10)

Повний рейс складається із завантаженої та порожньої частин рейса вагона:

. (1.11)

Можна визначити рейси вагонів за видами сполучень:

; ; (1.12)

; .

Для укрупнених показників по вагонах із транзитним і місцевим вантажами рейси визначаються таким чином:

та (1.13)

Рейс порожнього вагона визначається:

. (1.14)

1.5 Обіг вагона

Обігом вагона для мережі в цілому називається час (у добах), який витрачається вагоном вантажного парку на виконання одного циклу операцій перевізного процесу (наприклад, час від початку одного навантаження до початку наступного). Обігом вагона для залізниці (дирекції) називається час знаходження вагона на підрозділі (у добах), який витрачається на виконання всіх операцій, що припадають на його повний рейс.

Обіг вагона - головний, універсальний показник роботи залізничного транспорту.

Загальний обіг вагонів (у добах) можна визначити за такою основною тричленною формулою:

(1.15)

Середньозважена дільнична швидкість вантажних поїздів визначається на підставі графіка виконаного руху поїздів. У курсовому проекті величина дільничної швидкості визначається на підставі побудованого графіка руху поїздів або може бути задана.

Вагонне плече () - середньозважена відстань між технічними станціями визначається таким чином:

, (1.16)

де - сума транзитних вагонів, які відправлені з усіх технічних станцій залізниці (дирекції).

Величина визначається на підставі звітних даних, які передаються з технічних станцій до дирекції залізничних перевезень. В курсовому проекті вона визначається на підставі діаграми вагонопотоків.

Середньозважений простій транзитного вагона на технічній станції визначають за формулою:

, (1.17)

де - загальні вагоногодини простою відповідно транзитних без переробки та транзитних з переробкою вагонів на технічних станціях залізниці (дирекції);

- відповідно кількість транзитних без переробки та транзитних з переробкою вагонів.

Середньозважений простій вагона під однією вантажною операцією - це відношення загального простою місцевих вагонів на станціях навантаження й вивантаження до кількості вантажних операцій:

. (1.18)

Коефіцієнт місцевої роботи вказує, на кількість вантажних операцій, яка в середньому виконується з одним вагоном за час обігу:

. (1.19)

Можна також визначити обіг вагонів за видами сполучень:

; (1.20) ;

;

.

Коефіцієнти місцевої роботи за видами сполучень дорівнюють:

; ; .

Величина характеризує частку простою вагонів у порожньому стані, що припадає на одну вантажну операцію.

Вантажна й порожня частини обігу вагонів визначаються відповідно за формулами:

, (1.21)

.

Обіг вагонів із транзитним і місцевим вантажами розраховується за формулами:

, (1.22)

. (1.23)

Коефіцієнти місцевої роботи для останніх двох видів обігу визначають таким чином:

або (1.24)

Обіг порожнього вагона знаходимо за формулою:

, (1.25)

а коефіцієнт місцевої роботи порожнього вагона:

. (1.26)

1.6 Парки вагонів

Поняття парк вагонів, як і деякі інші показники, відрізняється для мережі та окремих її підрозділів (залізниць і дирекцій). Для мережі "парк вагонів" - це кількість вагонів, яка використовується в роботі, а для залізниць або дирекцій, оскільки число вагонів на них не постійне, - кількість вагонів, що перебувають на відповідному підрозділі в середньому протягом доби. На підставі залежності між парком (), обігом () і роботою () розраховуються норми для різних видів парків за такими формулами:

для загального парку

;

(1.27)

парку завантажених

;

парку порожніх

або

;

парків за видами сполучень

;

;

(1.28)

;

;

парків вагонів із транзитним і місцевим вантажами

;

.

(1.29)

Між всіма зазначеними парками існують певні залежності, які виражаються формулами:

;

(1.30)

;

;

;

.

1.7 Середньодобовий пробіг і продуктивність вагонів

Середньодобовий пробіг вагона - це добова швидкість його руху з урахуванням всіх простоїв на станціях.

Визначається він за формулою:

або . (1.31)

Середньодобовий пробіг завантаженого вагона,

,

а порожнього -

або . (1.32)

Можна знайти середньодобовий пробіг вагонів за видами сполучень:

; ; ; . (1.33)

Середньодобовий пробіг вагонів із транзитним і місцевим вантажами визначається:

; . (1.34)

Продуктивністю вагона називається кількість тонно-кілометрів нетто , що припадає на один вагон робочого парку за добу:

або. (1.35)

2. Розрахунок необхідного парку локомотивів і вимірників його роботи

2.1 Оборот локомотива

Показники використання локомотивного парку плануються для різних видів тяги й у цілому для локомотивного парку.

Тривалість повного обороту локомотива, в годинах, становить:

, (2.1)

де - час знаходження локомотива в русі на тяговому плечі в обох напрямках, включаючи стоянки на проміжних станціях, год.;

- час знаходження локомотива на станції основного депо, включаючи час знаходження безпосередньо в депо, год.;

- час знаходження локомотива на станції оборотного депо, год.

На дільницях обороту локомотивів значної довжини, що складаються з декількох ділянок роботи бригад, можливий оборот поїздів різного призначення: які закінчують свій шлях на станціях, розташованих усередині зони обороту, а також на станціях, розташованих поза нею. Тому на дільничних станціях може бути відчеплення й причеплення локомотивів до составів. Для таких умов існує поняття дільничний оборот локомотива:

, (2.2) (38)

де - довжина і-ї дільниці обслуговування;

- середня дільнична швидкість на і-й дільниці, км/год;

- простій локомотивів в пункті зміни бригад на одній дільничній станції, год.;

- те саме в пункті зміни на іншій станції, год.

2.2 Розрахунок потреби локомотивних парків

Всі локомотиви розподілені між окремими залізницями, де вони значаться на балансі й становлять інвентарний парк депо, що поділяється на експлуатаційний і неексплуатаційний.

Експлуатаційний парк - справні локомотиви, зайняті всіма видами робіт, під технічними операціями, в очікуванні роботи.

Неексплуатаційний парк локомотивів становлять локомотиви, що перебувають у всіх видах ремонту, модернізації, у процесі вилучення з інвентарного парку й підготовки в запас, резерв залізниці, а також локомотиви запасу й резерву.

Парк локомотивів визначається окремо для вантажних і пасажирських перевезень, передатної, вивізної, маневрової, господарської або іншої роботи.

Основна потреба в локомотивах:

(2.3)

де - середні розрахункові розміри руху, пари поїздів;

- розрахунковий обіг локомотива;

- коефіцієнт потреби локомотивів на одну пару поїздів.

Збільшення основної потреби в локомотивах на через добову нерівномірність руху як результат коливання вагонопотоків можна врахувати за допомогою коефіцієнта добової нерівномірності вагонопотоків , тобто . Коливання вагонопотоків дорівнюють півтора середнього квадратичного відхилення вагонопотоків:

, (2.4)

де - середні розміри вагонопотоку на плановий період;

- середній інтервал прямування вантажних поїздів з урахуванням нерівномірності.

У курсовому проекті величина y може бути прийнята в межах від 0,10 до 0,17.

Загальна потреба локомотивів з урахуванням нерівномірності руху:

(2.5)

Загальна потреба в локомотивах складається з основної й додаткової частин:

(2.6)

Розрахунок за середньодобовими пробігами локомотивів:

, (2.7)

де - лінійний пробіг локомотивів;

- середньодобовий пробіг локомотива.

Лінійний пробіг локомотивів поділяється на пробіг в голові поїздів (чисельно дорівнює поїздо-кілометрам ), одиночне прямування , кратну тягу й підштовхування

. (2.8)

Середньодобовий пробіг локомотива:

(2.9)

Середньодобова продуктивність локомотива показує обсяг тонно-кілометрової роботи, яка виконується ним у середньому за добу,

. (2.10)

3. Розрахунок показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень

Вихідними даними для розрахунку показників технічного плану дирекції залізничних перевезень є:

1) схема напрямку з визначеними межами дирекцій залізничних перевезень залізниць, відстаней між технічними станціями;

2) таблиця кореспонденцій навантажених вагонів на дирекції;

3) нормативи з технологічного процесу роботи технічних і інших станцій дирекції:

· норма середньозваженого простою транзитного вагона без переробки - 0,74 год.;

· норма середньозваженого простою транзитного вагона з переробкою - 6,5 год.;

· норма середньозваженого простою вагона під однією вантажною операцією - 16,3 год.;

· частка часу простою вагона під однією вантажною операцією в порожньому стані - г= 0,35;

4) нормативи діючого графіка руху поїздів:

· середньозважені дільничні швидкості руху вантажних поїздів по дільницях дирекції: км/год.; км/год.; км/год.;

· норми маси і довжини поїздів, що обертаються на ділянках відділення;

5) розподіл вивантаження і навантаження по роду рухомого складу (табл. 3.2);

6) напрямок прямування порожніх вагонів (табл. 3.3);

7) нормативи діючого плану формування поїздів - частка транзитних вагонів з переробкою від загального потоку вагонів, що пропускаються через технічні станції. Станції К, С, П перероблюють 25% вагонопотоку, що надходить до них, станція О пропускає з переробкою 55% загального транзитного вагонопотоку.

Таблиця 3.1-Кореспонденція навантажених вагонів на дирекції залізничних перевезень

на/з

Разом

Разом

Всього

X

2591

484

3075

28

94

46

23

28

24

30

273

3348

2471

X

589

3060

18

22

28

85

46

28

15

242

3302

918

394

X

1312

-

18

22

24

24

79

46

213

1525

Разом

3389

2985

1073

7447

46

134

96

132

98

131

91

738

8185

транзит

ввіз

прийом

33

30

15

78

X

28

18

-

-

-

10

56

134

89

30

22

141

10

X

11

5

-

6

-

32

173

43

46

5

94

-

15

X

19

-

11

-

45

139

22

76

33

131

13

-

13

X

18

4

15

63

194

30

43

30

103

17

-

9

3

X

-

-

29

132

30

33

93

156

9

-

-

10

9

X

19

47

203

37

30

22

92

-

15

8

10

5

15

X

53

145

Разом

284

291

220

795

49

58

59

47

32

36

44

325

1120

вивіз

місцевий

навантаження

Всього

3673

3276

1293

8242

95

192

155

179

130

167

135

1063

9305

здача

вивантаження

Робота

Таблиця 3.2 - Розподіл вивантаження і навантаження по роду рухомого складу (%%)

Рід рухомого складу

Вивантаження

Навантаження

Піввагони

25

30

Платформи

10

15

Криті

35

20

Цистерни

20

13

Інші

10

22

Всього

100

100

Таблиця 3.3 - Завдання на прийом порожніх вагонів по стикових пунктах

Рід рухомого складу

Напрямок руху

Потужність вагонопотоку

Піввагони

292

Платформи

152

Криті

229

Цистерни

152

Інші

229

3.1 Показники експлуатаційної роботи вагонного парку

На основі "шахматки" навантажених вагонопотоків по дирекції визначають показники роботи дирекції:

· транзит - = 7447 ваг;

· ввіз - = 738 ваг;

· вивіз - = 795 ваг;

· місцеве сполучення = 325 ваг;

· навантаження (ваг.);

· вивантаження (ваг.);

· прийом навантажених (ваг.);

· здача навантажених (ваг.);

· робота (ваг.);

(ваг.);

(ваг.);

· робота вагонів з транзитним вантажем

(ваг.);

· робота вагонів з місцевим вантажем

(ваг.).

Для розрахунку розмірів руху поїздів по дільницях, встановлення величини прийому та здачі поїздів та вагонів по стикових пунктах, а також визначення пробіг вагонів складається діаграма вантажних вагонопотоків, представлена на рис. 9 вихідні дані для розробки діаграми беруть із табл. 3.1

На підставі табл. 3.1 та 3.2 складається баланс порожніх вагонів (табл. 3.4). Надлишок (+) або нестача (-) порожніх вагонів на станціях та дільницях розраховується на підставі співставлення навантаження та вивантаження за видами рухомого складу.

Таблиця 3.4 - Баланс порожніх вагонів по роду рухомого складу

Станції, ділянки

Операції

Всього

Вид вагонів

криті

платформи

піввагони

цистерни

інші

К

Навантаження

134

27

20

40

18

29

Вивантаження

95

33

10

24

19

9

+ (-)

+7

-10

-16

+2

-18

К-О

Навантаження

163

33

24

49

21

36

Вивантаження

162

57

16

41

32

16

+ (-)

+24

-8

-8

+11

-20

О

Навантаження

139

28

21

42

18

30

Вивантаження

147

51

15

37

30

14

+ (-)

+23

-6

-5

+12

-16

О-С

Навантаження

149

30

22

45

19

33

Вивантаження

176

62

18

44

35

17

+ (-)

+32

-4

-1

+16

-16

С

Навантаження

139

28

21

41

18

31

Вивантаження

136

48

13

34

27

14

+ (-)

+20

-8

-7

+9

-17

О-П

Навантаження

175

35

26

53

23

38

Вивантаження

124

43

12

31

25

13

+ (-)

+8

-14

-22

+2

-25

П

Навантаження

145

29

22

44

19

31

Вивантаження

135

47

14

34

27

13

+ (-)

+18

-8

-10

+8

-18

Разом

132

-58

-69

60

130

Після розрахунку балансу порожніх вагонів переходять до визначення регулювального завдання прийому та здачі порожніх вагонів по стикам. З цією метою розробляють діаграму порожніх вагонопотоків по дирекції.

Визначивши розміри прийому та здачі вантажних та порожніх вагонів, встановлюють загальні норми передачі поїздів та вагонів (вантажних та порожніх) по кожному перехідному пункті між сусідніми дирекціями та залізницями. Кількість поїздів, які необхідно здати, визначають діленням кількості вантажних та окремо порожніх вагонів на відповідні склади поїздів.

Кількість вагонів в складі поїзда, виходячи з маси поїзда та ваги вагона брутто , розраховують за формулою:

. (3.1)

Склад поїзда, з урахуванням довжини приймально-відправних колій визначається із співвідношення:

, (3.2)

де - довжина приймально-відправних колій, = 1050м;

- довжина локомотива, = 35м;

- довжина вагона, = 15м.

Склад вантажного поїзда приймають як найменше з розрахованих за формулами (72) і (73).

Склад порожнього поїзда визначають за формулою (73).

Розрахунки по передачі вагонів і поїздів по стикових пунктах зводимо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Прийом і здача поїздів і вагонів

Пункти передачі

Прийом ДН-II

Здача ДН-I

Всього

в тому числі

Всього

в тому числі

поїздів

вагонів

навантаження

порожні

поїздів

вагонів

навантаження

порожні

К (ДН-I)

64

3792

3348

444

73

4246

3673

573

С (ДН-II)

61

3531

3302

229

62

3694

3276

418

П (ДН-III)

32

1906

1525

381

23

1293

1293

0

Разом

157

9229

8175

1054

158

9233

8242

991

Потім розраховуємо пробіги вагонів. В розрахунку прийнято, що вагонопотоки, що прямують на ділянку, під вивантаження і з ділянки після навантаження, проходять половину довжини ділянки.

Таблиця 3.8 - Розрахунок пробігу порожніх вагонів

Дільниця

Довжина дільниці, км

Вагонопотік

Вагоно-кілометри пробігу

парний

непарний

парний

непарний

Всього

К- (К-О)

67,5

418

582

28215

39285

67500

(К-О) - О

67,5

402

567

24420

35640

60960

О- (О-С)

85

471

306

40375

25500

65865

(О-С) - С

85

450

258

38250

21930

60180

О- (О-П)

80

374

54

27860

3570

31430

(О-П) - П

80

389

18

31120

1440

27235

Разом

313170

Пробіг вантажних вагонів складатиме:

Пробіг порожніх вагонів складатиме:

.

Загальний пробіг:

.

Визначаємо коефіцієнт порожнього пробігу відносно вантажного і загального пробігу вагонів:

На основі розрахованих значень пробігів визначаємо рейси вагонів:

· повний рейс

;

· вантажна частина рейсу

;

· порожня частина рейсу

;

· рейси вагонів по видах сполучень

· рейси для вагонів з транзитним вантажем і місцевим вантажем:

,

· рейс порожнього вагона

км.

Для розрахунку вагонного плеча необхідно на основі діаграм вагонопотоків визначити кількість відправлених вагонів (навантажених і порожніх) з усіх технічних станцій, що входять до складу дільниці.

Кількість транзитних вагонів з переробкою і без переробки визначається в завданні.

Таблиця 3.9 - Дані про відправлення вагонів різних категорій з технічних станцій

Станції

Відправлено вагонів

Всього

Місцевих

Разом транзитних вагонів

Транзитних з переробкою

Транзитних без переробки

вантажні

порожні

вантажні

порожні

вантажні

порожні

вантажні

порожні

вантажні

порожні

К

7094

991

134

9

6464

991

1854

-

5561

1037

С

6621

676

132

29

6045

676

1663

-

4987

628

П

2842

389

145

44

2385

389

707

-

2120

342

О

8270

1092

139

35

7447

1092

4615

-

3776

1078

Разом

25579

3225

578

110

25283

3085

8839

-

16444

3085

Вагонне плече складає:

км

Простій транзитного вагона на одній технічній станції:

год.

Коефіцієнт місцевої роботи:

Середня дільнична швидкість визначається за формулою:

(3.3)

км/год.

Визначаємо загальний обіг вагона на дирекції залізничних перевезень:

доби

Вантажна і порожня частини обігу складають:

доби

доби

Визначаємо обіг вагонів по видах сполучень:

Коефіцієнти місцевої роботи відповідно дорівнюють:

доби

доби

доби

доби

Визначаємо обіг вагонів з транзитним і місцевим вантажами:

коефіцієнти місцевої роботи будуть дорівнювати:

;

;

доби;

доби.

Визначаємо обіг порожніх вагонів:

коефіцієнт місцевої роботи складатиме:

;

доби.

Розраховуємо парки вагонів:

· загальний парк

ваг.;

· парк вантажних

ваг.;

· парк порожніх

ваг.;

ваг.;

· парк вагонів по видах сполучень

ваг.;

ваг.;

ваг.;

ваг.;

· парки вагонів з транзитним і місцевим вантажами

ваг.;

ваг.

Перевіряємо правильність проведених розрахунків:

ваг.;

ваг.;

ваг.;

ваг.;

ваг.

Визначаємо середньодобові пробіги вагонів:

· загальний - км/добу;

· навантаженого вагона км/добу;

· порожнього вагона км/добу;

Середньодобові пробіги за видами сполучень:

км/добу;

км/добу;

км/добу;

км/добу;

Середньодобові пробіги вагонів з транзитним і місцевим вантажами:

км/добу;

км/добу.

Продуктивність вагона:

км/добу.

3.2 Показники експлуатаційної роботи локомотивів

3.2.1 Розрахунок розмірів руху поїздів

Розрахунок проводиться по дільницях для парного і непарного напрямків по категоріях: навантажені, порожні, резервні локомотиви. Розміри руху поїздів з навантажених і порожніх вагонів розраховуються діленням відповідного вагонопотоку на склад поїзда. Кількість і напрямок резервних локомотивів визначається різницею розмірів руху парних і непарних вантажних поїздів. Результати наведені в табл. 3.10.

Таблиця 3.10 - Розміри руху вантажних поїздів по дільницям

Дільниці

Категорія поїздів

Всього

Резервні локомотиви

навантажені

порожні

парний

непарний

парний

непарний

парний

непарний

парний

непарний

К-О

52

56

6

8

58

64

6

-

О-С

50

51

6

4

56

55

-

1

О-П

25

21

5

-

30

21

-

9

Число збірних поїздів на ділянках визначаємо за формулою:

, (3,4)

де - відповідно кількість вагонів, що надходять на дільницю і, що вивозяться з дільниці збірними поїздами.

Дільниця К-О:

· непарний напрямок

· парний напрямок

Дільниця О-С:

· непарний напрямок

· парний напрямок

Дільниця О-П:

· непарний напрямок

· парний напрямок

В даному прикладі можна прийняти, що кількість вантажних поїздів на дільницях К2-К, С-С2, П-П2 дорівнює розмірам руху по дільницях К-О, О-С, О-П відповідно.

3.2.2 Розрахунок часу обороту локомотивів

Розрахунок часу обороту локомотивів для наскрізних поїздів виконуємо за формулою (42)

Приймаємо:

· час стоянки транзитного поїзда на технічній станції без зміни локомотива год.;

· мінімальний технологічний час знаходження локомотива в пунктах обороту год.

Середня відстань між технічними станціями для напрямку К2-О

км;

оборот локомотива складатиме:

год.

Середня відстань між технічними станціями для напрямку О-С2

км;

оборот локомотива складатиме:

год.

Середня відстань між технічними станціями для напрямку О-П2

км;

оборот локомотива складатиме:

год.

Оборот локомотивів для збірних поїздів:

дільниця К2-К1

год.;

дільниця К1-К

год;

дільниця К-О

год;

Аналогічні розрахунки виконуємо і для інших ділянок обороту збірних поїздів. Обороти локомотивів збірних поїздів складають:

по дільниці О-С

год;

по дільниці С-С1

год;

по дільниці С1-С2

год;

по дільниці О-П

год;

по дільниці П-П1

год;

по дільниці П1-П2

год.

В розрахунку прийнято, що дільнична швидкість збірних поїздів на 35% нижча швидкості руху наскрізних і дільничних поїздів, тобто .

3.2.3 Розрахунок локомотивних парків

Основна потреба в локомотивах для наскрізних поїздів:

· напрямок К2-О

· напрямок О-С2

;

· напрямок О-П2

.

Основна потреба в локомотивах для збірних поїздів:

дільниця К2-К1

дільниця К1-К

дільниця К-О

дільниця О-С

дільниця С-С1

дільниця С1-С2

дільниця О-П

дільниця П-П1

дільниця П1-П2

Основна потреба в локомотивах по залізниці:

Збільшення потреби локомотивів через коливання розмірів руху:

Основна потреба локомотивів з урахуванням коливань вагонопотоків на напрямку:

Додаткова потреба, обумовлена затримками локомотивів в пунктах обороту (кількість пунктів обороту дорівнює 9).

Парк локомотивів, що експлуатується, по залізниці складатиме:

Пробіг локомотивів в голові поїздів

Резервний пробіг локомотивів (одиночне прямування):

Загальний пробіг локомотивів (лінійний пробіг):

Коефіцієнт допоміжного пробігу:

.

Середньодобовий пробіг локомотивів:

.

Продуктивність локомотива:

Розраховані технічні норми заносимо в таблицю такої форми:

Таблиця 3.12 - Технічний план роботи дирекції "О" залізниці на розрахунковий місяць 2013 рік.

Показники плану

Кількісні завдання, якісні показники

1

2

Навантаження, ваг/добу

1120

Вивантаження, ваг/добу

1063

Прийом навантажених, ваг/добу

8185

Прийом порожніх, ваг/добу

1079

Здача навантажених, ваг/добу

8242

Здача порожніх, ваг/добу

1051

Робота, ваг/добу

9305

Робочий парк вагонів, ваг

6686

в тому числі: навантажених, ваг

5731

транзитного вантажу, ваг

4733

місцевого вантажу, ваг

902

Обіг загальний, діб

0,7

Наявність місцевого вантажу на себе, ваг

395

Обіг місцевого вагона, діб

0,82

Навантаження в місцевому сполученні для дороги

-

Навантаження в місцевому сполучені на себе

346

Обіг транзитного вагона, діб

0,56

Обіг порожнього вагона, діб

0,5

Простій під однією вантажною операцією, год.

Простій на технічній станції, год.

2,49

Середньодобовий пробіг вагонів, км/добу

411,5

Регулювальні завдання

1079

1051

в тому числі: по К, ваг/добу

455

621

по С, ваг/добу

234

394

по П, ваг/добу

390

-

Середньодобовий пробіг локомотива, км/добу

690,7

Середньодобова продуктивність локомотивів,

т-км/добу

2,97

Робочий парк поїзних локомотивів

190

Прийом по К

Поїздів

64

Вагонів

3886

в тому числі: навантажених

3431

Порожніх

455

Прийом по С

Поїздів

61

Вагонів

3619

в тому числі: навантажених

3382

Порожніх

234

Прийом по П

Поїздів

32

Вагонів

1953

в тому числі: навантажених

1563

порожніх

390

Здача по К

поїздів

73

вагонів

4386

в тому числі: навантажених

3765

порожніх

621

Здача по С

поїздів

62

вагонів

3751

в тому числі: навантажених

3357

порожніх

394

Здача по П

поїздів

23

вагонів

1329

в тому числі: навантажених

1329

порожніх

-

Висновок

На залізничному транспорті України протягом десятиріччя вживаються різні заходи щодо удосконалення системи управління перевізним процесом на усіх рівнях з урахуванням нових умов функціонування економіки, вдосконалення якості оперативного управління перевезеннями на базі сучасних наукових методів і удосконаленої технології, щоб забезпечити адаптацію системи управління перевізним процесом до ринкових умов, завдяки чому значно підвищиться якість послуг, що надаються користувачам залізничним транспортом.

У системі оперативного управління експлуатаційною роботою підрозділів залізниць важливе місце посідає технічне нормування, яке здійснюється залежно від обсягів перевезень для кожного підрозділу і забезпечує певний рівень використання технічних засобів. Головне завдання технічного нормування - запобігання ускладнень в організації експлуатаційної роботи. Воно є важливим засобом організації експлуатаційної діяльності всіх підрозділів залізниць для виконання перевезень із забезпеченням найменших матеріально-технічних витрат.

Незважаючи на значне зменшення обсягів перевізної роботи за період з 1991 р. умови роботи залізничного транспорту постійно ускладнюються. Для покращення експлуатаційних показників роботи наших залізниць в системі управління необхідно ширше використовувати ринкові принципи. Завдяки цьому підвищиться якість обслуговування користувачів залізниць, відповідальність управлінського персоналу за рішення, які він приймає на усіх рівнях, ефективність використання транспортного комплексу і фінансові результати діяльності залізниць у сфері вантажних перевезень.

Перелік використаної літератури

Размещено на Allbest.ru

1. Айзинбуд С.Я., Кельперис П.И. Эксплуатация локомотивов. - М.: Транспорт, 1990. - 261 с.

2. Болтянский В.Г. Математические методы оптимального управления - М.: Наука, 1986.408 с.

3. Васильев И.И. Графики и расчеты по организации железнодорожных перевозок. - М.: Трансжелдориздат, 1941. - 575 с.

4. Иванков А.Н., Иванкова Л.Н. Методические указания по расчету технического плана дороги и отделений. Иркутск. Издательство ИрГУПС, 2002. - 75 с.

5. Кривошей Б.О., Яновський П.О., Стрелко О.Г. Технолого-економічне управління експлуатаційною роботою залізниць: Навчальний посібник. - К.: КУЕТТ, 2003. - 92 с.

6. Кочнев Ф.П. Акулиничев В.М., Макарочкин А.М. Организация движения на железнодорожном транспорте: Учеб. пособие для вузов. - М.: Транспорт, 1979. - 568 с.

7. Кочнев Ф.П., Сотников И.Б. Управление эксплуатационной работой железных дорог: Учеб. пособие для вузов. - М.: Транспорт, 1990. - 424 с.

8. Кривошей Б.А. Нормирование местной работы на участке: Методические указания для дипломного проектирования и слушателей ФПК ИТР специальности 1604. - Харьков: ХИИТ, 1989. - 46 с.

9. Кривошей Б.А. Расчет технический норм эксплуатационной работы дороги и ее отделений: Методическое пособие к курсовому и дипломному проектированию по дисциплине "Управление эксплутационной работой и качеством перевозок" для студентов специальности "Организация перевозок и управление на железнодорожном транспорте". - Харьков.: ХИИТ, 1989. - 108 с.

10. Кривошей Б.А. Эксплуатационной работе - новые принципы нормирования. Железнодорожный транспорт, 1989, №2, с.6 - 9.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены