Валютний курс та його динаміка

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економiки та управлiння

Кафедра макроекономіки та державного управління

Реферат

з дисципліни: «Макроекономіка»

Тема: «Валютний курс та його динаміка»

Виконав: студент 2 курсу ,

1 групи спеціальності 6502,

Томашевський Роман Сергійович

Перевірив: доцент

Жданов Володимир Ігорович

Київ 2012

ПЛАН

Вступ

I. Теоретичні аспекти валютно-курсової політики

1.1 Валютна політика як важлива складова державного регулювання

1.2 Поняття валютний курс та види котирування

II. Сучасні систем регулювання валютного курсу

2.1 Режим фіксованого валютного курсу

2.2 Режим плаваючого валютного курсу

III. Критерії вибору оптимального режиму валютного курсу та оптимальний режим для України в сучасних умовах

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Валютне регулювання посідає провідне місце в економічній політиці держави. Залежно від мети, валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток у країні та, відповідно, впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Нестабільність валютного ринку та висока інфляція свідчать про те, що на сьогодні залишається невирішеною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу. Для вирішення цих проблем необхідним є вибір оптимальної системи регулювання валютного курсу в сучасних умовах. В умовах девальвації національної валюти - гривні - набуває актуальності визначення оптимальної системи регулювання валютного курсу, яка буде збалансовувати взаємодію господарської системи держави зі світовою економікою.

Актуальність теми викликана тим, що у сучасних умовах економічної глобалізації валютний курс стає одним з основних комплексних макроекономічних показників, який впливає не лише на зовнішньоекономічну діяльність країн, а й загалом на соціально-економічний розвиток.

Мета роботи. Дослідити теоретичні аспекти валютно-курсової політики, здійснити аналіз сучасних систем регулювання валютного курсу, встановити критерії вибору оптимального режиму валютного курсу та виявити оптимальний режим для України в сучасних умовах.

Про літературу

Перехід України на ринкову економіку виявив розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції. Ці теми були розглянуті в статтях Корабліна С.О., Шаповалова А.В. та Горшкової Н.І., де аналізується високий рівень невизначеності, що домінував в українській економіці та його негативний вплив на ринкові передбачення, а також стабілізаційний вплив курсової динаміки, який сприяв мінімізації інфляційних очікувань та підтримував відносні конкурентні переваги вітчизняного виробництва. Стаття Ковальчука Т.Т. з газети «Урядовий кур'єр» розкрила глибокі проблеми валютно-курсової політики України в сучасних умовах. Цей матеріал дає можливість нам зрозуміти важливість формування оптимальної для особливих умов перехідного стану України саме концепцію валютної політики, яка б дала змогу використати весь потенціал вітчизняної економіки і сприяла зростанню авторитету країни і добробуту її громадян. Пасічник О.В. «Валютний курс гривні: динаміка та основні чинники формування». У статті досліджуються проблеми формування валютного курсу гривні, проводиться аналіз валютно-курсової політики та визначаються основні чинники, що здійснюють вплив на динаміку курсу національної валюти.

Розділ І. Теоретичні аспекти валютно-курсової політики

1.1 Валютна політика як важлива складова державного регулювання

Валютна політика в Україні є важливим фактором здійснення впливу як на рівень внутрішніх цін, так і на загальний стан платіжного балансу, її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Валютно-курсова нестабільність нашої країни поставила під загрозу досягнення всіх останніх років: довіру до національної грошової одиниці, стійкість банківської системи, фондового ринку. Дестабілізаційні тенденції у валютно-фінансовій сфері України мають об'єктивне системне підґрунтя, що засвідчує необхідність комплексності підходів антикризової політики, які мають не лише протидіяти поточним ознакам нестабільності, але й забезпечувати необхідні структурні зрушення в цій сфері економіки. Це є наслідком того, що величина валютного курсу визначає ціну товарів і послуг на зовнішньому ринку і ціну імпортованих товарів і послуг на внутрішньому.

Регулювання валютного курсу гривні є дуже важливим та відповідальним заходом і повинно залежати від конкретної ситуації, у якій перебуває країна, і враховувати стратегічні цілі її розвитку. Визначаючи систему регулювання валютного курсу, НБУ намагається тримати під контролем стабільність гривні, що є одним із головних завдань НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" [8], адже зміна валютного курсу національної грошової одиниці неоднозначно впливає на стан поточного рахунку платіжного балансу.

Існування правил валютного регулювання завжди відзначалося як важлива складова державного регулювання. Деякі розвинені країни виявили свою перевагу в тому, що лібералізували валютне регулювання, але могли це зробити тільки завдяки тому, що їхні валюти були такі стабільні та торговельно-спроможні, що ці валюти взагалі не потребували впровадження жодних правил валютного регулювання. Водночас, у ринковій економіці валютний курс визначається на валютному ринку, а тому досить складно піддається регулюванню.

Під валютно-курсовою політикою треба розуміти складову частину валютної політики, що представляє собою законодавчо закріплені повноваження Національного банку із здійснення комплексу заходів у сфері регулювання, контролю й адміністрування валютного курсу, спрямованого на забезпечення його ефективної динаміки, для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави [1]. Вона реалізується через державне регулювання валютного курсу і спрямовується на стабілізацію курсових змін, а також підвищення або зниження валютного курсу відповідно до її цілей та задач. Варто зазначити, що валютно-курсова політика не розглядається як самостійний компонент програмних документів, а реалізується як складова валютної політики у межах заходів загальної монетарної політики [1].

1.2 Поняття валютний курс та види котирування

Щодо поняття "валютний (обмінний) курс", то це вартість грошової одиниці однієї країни, що виражена у валюті іншої країни, групі валют або міжнародних грошових одиницях. Таким чином, обмінний курс є одним із найбільш важливих елементів національної валютної системи, оскільки його рівень відображає динаміку основних макроекономічних показників розвитку країни і він сам може активно впливати на їх зміну.

Своєю чергою, встановлення обмінного курсу, відповідно до чинних правил і норм валютного регулювання, називається валютним котируванням. Котирування може передбачати встановлення валютного курсу або на законодавчому рівні у вигляді офіційного курсу Національного банку, або на основі ринкових механізмів, під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Виділяють два методи котирування валют: прямий і зворотний.

Пряме котирування передбачає вираження одиниці іноземної валюти у певній кількості національної валюти [3]. Наприклад, в Україні один долар США прирівнюється до певної кількості гривні. Саме пряме котирування використовується у більшості країн світу.

Зворотне котирування - це прирівнювання одиниці національної валюти до певної кількості іноземної валюти [3]. Цей метод використовується у Великій Британії, де один фунт стерлінгів виражається у певній кількості дол. США. Використання цих методів не впливає на рівень обмінного курсу,а лише змінює форму його вираження.

Розділ ІІ. сучасні систем регулювання валютного курсу

Згідно з класифікацією Міжнародного валютного фонду, існують такі види систем регулювання валютного курсу:

1) режим фіксованого валютного курсу;

2) режим плаваючого валютного курсу;

3) проміжний режим валютного курсу

2.1 Режим фіксованого валютного курсу

Режим фіксованого валютного курсу передбачає встановлення Національним банком обмінного курсу національної валюти до певної іноземної валюти або системи валют, відповідно, за обмеженої грошово-кредитної політики. До основних його переваг можна віднести те, що для країн із високим рівнем інфляції фіксований обмінний курс може стати дисциплінуючим фактором внутрішньої економічної політики і сприяти підвищенню довіри до національної валюти. Також цей режим визначає стабільність і передбачуваність результатів зовнішньоекономічної діяльності.

До основних вад можна віднести: неможливість гарантувати, що курс залишиться незмінним протягом тривалого періоду, підтримання валютного курсу на заданому рівні обмежує Національний банк у реалізації інших цілей монетарної політики і потребує нагромадження значних обсягів золотовалютних резервів і, зазвичай, не відображає реальної вартості валюти, оскільки не реагує на зміни економічної ситуації та рівня інфляції в країні.

2.2 Режим плаваючого валютного курсу

За режиму плаваючого валютного курсу визначальним фактором курсоутворення є попит та пропозиція на національну та іноземну валюту. Розрізняють вільний, обмежений та керований плаваючий курс. У сучасних умовах цей режим для України має більше вад, ніж переваг, а саме: непередбачуваність валютного курсу та спекуляції на валютному ринку (наприклад, прихід у країну спекулятивних інвесторів, які мають на меті заробити на коливанні національної валюти) і, як наслідок, може відбутися відповідне формування громадської думки, що плаваючий курс гривні рівносильний слабкій валюті. Це продемонстрували події за жовтень 2010 р., коли рекордно збільшився попит на долар. За цей період українці купили іноземної валюти на 3,2 млрд. дол., а продали - всього на 1,34 млрд. дол. Останній раз наші співвітчизники з таким "апетитом" купували валюту в кризовому листопаді 2008 р. Тоді вони скупили на 2,3 млрд. дол. більше, ніж продали, що призвело до значної девальвації національної валюти (гривня втратила близько 40 % своєї вартості). Але якщо два роки тому більшість громадян стояли в чергах і були переконані в неминучому краху гривні (прогноз, 15 грн. за долар, вважався помірним), то зараз очікування девальвації - це тільки одна з причин, але не головна. Ще одним із недоліків є не прогнозованість зовнішньоторговельних та інвестиційних потоків. У міру стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку, Національний банк України повинен уживати додаткових заходів щодо зменшення спекулятивного попиту на іноземну валюту.

Щодо переваг, то для України - це розширення можливостей Національного банку в забезпеченні різних цілей монетарної політики, наприклад, стимулювання економічного зростання завдяки прискоренню інфляції та навпаки, що також дасть змогу контролювати інфляцію. На сьогодні Національний банк використовує режим керованого плавання, який полягає у цілеспрямованій зміні вартості національної валюти, зазвичай, у бік девальвації.

Як поєднання двох зазначених вище систем, існує проміжний режим валютного курсу. Він представляє поєднання як державного регулювання, так і ринкової кон'юнктури. Але більшість провідних економістів і фахівців центральних банків різних країн дотримуються думки, що в умовах глобалізації економічних процесів із високим ступенем інтеграції фінансових ринків дедалі більшого поширення набувають лише режими плаваючого та фіксованого валютного курсу. Нині в Україні ведуться напружені дискусії щодо застосування оптимальної системи регулювання валютного курсу. Важливо також зауважити, що необхідно визначитися, для досягнення якої макроекономічної мети має використовуватися один із режимів. Для вибору потрібного режиму існують певні критерії, які пов'язані із структурними та інституційними характеристиками економіки.

валютний курс котирування фіксований

Розділ ІІІ. Критерії вибору оптимального режиму валютного курсу та оптимальний режим для України в сучасних умовах

Перший, як базовий, критерій - рівень розвитку ринкових відносин та ступінь відкритості економіки, що давало змогу б ефективно розподіляти ресурси та забезпечувати автоматичне відновлення економічних балансів. Вступ України до Світової організації торгівлі теж зумовив відкритість економіки. Згідно з цим критерієм, можна визначити, що він є аргументом на користь фіксованого валютного курсу.

Другий критерій - ступінь дестабілізації економіки. На цьому етапі відбувається економічна криза (зростання безробіття, прискорення темпів інфляції, знецінювання вкладів населення тощо) в Україні, отже, більш прийнятним буде використання режиму фіксованого валютного курсу.

Третім критерієм є рівень золотовалютних резервів країни. У липні 2010 р. золотовалютні резерви НБУ становили на 31 липня 30,8755 млрд. дол. Варто зазначити, що з початку 2010 р. (у січні-липні) золотовалютні резерви НБУ збільшилися на 16,5 %. Це пов'язано із значними валютними інтервенціями НБУ задля стабілізації валютного ринку. Оскільки золотовалютні резерви залишаються на нормальному рівні, то це є фактором вибору плаваючого курсу.

Четвертим, одним із найпоширеніших критеріїв, який в цьому випадку сприяє фіксації валютного курсу, є масштаб економіки. Чим більш диверсифіковане виробництво та міжнародні зв'язки, які при цьому менш об'ємні, порівняно з внутрішніми товарно-грошовими потоками, тим меншими є для економіки зовнішні ризики.

П'ятий критерій - диверсифікація експорту, яка визначає структуру зовнішньої торгівлі та обсяг валютних надходжень. Цей процес є актуальним для нашої країни, тому що за січень-листопад 2010 р. негативне сальдо становило більш ніж 6,8 млрд. дол. за даними Держкомстату. Таким чином, девальвація національної валюти може не сприяти істотному збільшенню експорту через високу залежність від імпорту, а девальвація веде до подорожчання імпорту. До того ж експорт України не є конкурентоспроможним, товари з низькою доданою вартістю (металургійна, хімічна промисловість) надто схильні до кон'юнктурних впливів. У цих умовах більш доцільним було б використання плаваючого курсу.

Шостий критерій - рівень інфляції. Він визначає вибір режиму валютного курсу в тому разі, якщо спостерігається істотна різниця між темпами зростання цін у країні та ціновою динамікою її головних зовнішньоторговельних партнерів. В Україні індекс інфляції за 11 місяців 2010 р. становив 8,2 % (за даними Держкомстату). Це є один із найбільших показників серед усіх країн Європи, тому з огляду на цей фактор можна визначити, що було б ефективнішим використання фіксованого валютного курсу.

Останній, сьомий критерій - можливість отримання зовнішніх позик для збільшення валютних резервів або здійснення стабілізаційних заходів. Особливу роль відіграє співпраця Національного банку з Міжнародним валютним фондом, яка позитивно впливає на стабілізацію курсу. Наявність можливості надання нашій державі зовнішніх позик розглядається як аргумент на користь використання плаваючого валютного курсу.

Отже, на основі зазначених вище критеріїв можна визначити, що Україна повністю не готова перейти до класичного (вільного) режиму плаваючого курсу. На короткотерміновий період, в умовах фінансової кризи та дестабілізованого валютного ринку, цілком необхідно повернутися до обмеженого плаваючого курсу, тобто встановити офіційний валютний курс гривні в досить вузькому валютному коридорі (рис.).

Рис. Офіційний курс долара за 2010 р. (розрахунки здійснені на основі даних офіційного сайту Національного банку України [9])

Своєю чергою, НБУ повинен гарантувати валютний курс у рамках оголошеного коридору. Також Національному банку потрібно розробити і впровадити інструментарій хеджування валютних ризиків - похідних інструментів, що дають змогу купувати і продавати валюту, заздалегідь прописавши в контракті вартість та обсяги угоди (форварди і ф'ючерси). У довготерміновій перспективі, за умови стабілізації економіки та валютного ринку, сповільнення темпів зростання інфляції (не більше ніж 10 %), можливий перехід до режиму вільного плаваючого валютного курсу, використовуючи при цьому досвід провідних зарубіжних країн. Валютна лібералізація не повинна бути самоціллю, оскільки це не відповідає інтересам нашої держави.

ВИСНОВКИ

Таким чином, для відкритої економіки України, з її вразливістю до зовнішніх "шоків", принципове значення має ефективне функціонування режиму регулювання валютного курсу. Забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення рівня життя населення потребує постійного вдосконалення валютної системи країни. Вибір системи регулювання валютного курсу повинний розглядатися як в короткотерміновій, так і в довготерміновій перспективах, відповідно вибір цілей, методів і інструментів режиму має бути заснований на багатоваріантних розрахунках, що будуть враховувати наслідки зміни для всіх суб'єктів економічної діяльності.

Самооцінка. В рефераті досліджено теоретичні валютно-курсової політики та здійснено аналіз сучасних систем регулювання валютного курсу із прикладним значенням для України в сучасних умовах. Показана динаміка валютного курсу долара США. Особиста оцінка 9 із 10.

Поради та рекомендації. Дослідження режимів валютного курсу, зіставлення їх дії в розвинених країнах та можливості ефективного використання цих режимів в Україні є доволі перспективною задачею. Тому подальше дослідження цієї теми є необхідним, враховуючи динаміку зміни показників, що вказані в критеріях третього розділу.

Список використаних джерел

1. Райзберг Б.А., Лозовский Л.М. Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь - М.: ІНФА.М, 1997. - 492с.

2. Ковальчук Т.Т. ''Якою має бути валютна політика?'' - стаття з газети ''Урядовий кур'єр'' від 22 липня 2003 р.

3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смонженко Т.С. Фінансовий словник. - Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”, 1996. - 384 с.

4. Кораблін С.О. Валютно-курсова політика України: стабілізаційні ефекти та можливі перспективи розвитку / С.О. Кораблін // Фінанси України. - 2007. - № 9. - С. 112-124.

5. Шаповалов А. Стратегічні напрямки курсової політики України в умовах сталого економічного розвитку / А. Шаповалов // Дзеркало тижня. - 2005. - № 43. - С. 5-11.

6. Горшкова Н. Валютно-курсова політика: практичні досвід та рекомендації / Н. Горшкова // Вісник Національного банку України. - 2007. - № 1. - С. 62-66.

7. Пасічник О.В. Валютний курс гривні: динаміка та основні чинники формування / О.В. Пасічник // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 8 (26). - С. 98-110.

8. Про національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р., № 679-XIV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14.

9. Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru