Сільськогосподарське виробництво у ПСП "Рідна земля" здійснюється за органічної єдності чотирьох факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва - знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств.

З виникненням у результаті аграрної реформи значної кількості аграрних формувань відносно малих розмірів (фермерських господарств, ТОВ, особистих господарств з приєднаними земельними ділянками (паями), що функціонують без створення юридичної особи) важливо розвивати міжгосподарське використання технічних засобів, які є одноосібною чи спільною власністю. Завдяки такій формі використання техніки зростає рівень її завантаженості і як наслідок зменшуються постійні витрати на одиницю робіт. Це економічно вигідно власнику техніки, оскільки, крім додаткового джерела доходу за надану в користування техніку, знижується собівартість механізованих робіт у його господарстві. Економічно вигідно це і користувачам техніки, оскільки малим підприємствам значно дорожче обходиться купівля і використання власних технічних засобів порівняно з їх підрядом чи орендою.

Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб'єктів господарювання в сільському господарстві.

Щодо самого поняття основних засобів у ПСП "Рідна земля", то тут теж велика кількість джерел різних авторів дають велику кількість визначень цього терміну. Але суть всіх визначень подібна. Основні виробничі фонди це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально-речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт. Це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди (основний і оборотний капітал).

Основні виробничі фонди (основний капітал) - це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму.

Матеріальні ресурси ПСП обслуговують процес виробництва, обігу і невиробничу сферу. Грошовий вираз вартості матеріальних ресурсів, які відтворюються людською працею, і кошти, що обслуговують процес виробництва обігу, є виробничими фондами підприємства. Грошовий вираз вартості ресурсів, які обслуговують невиробниче споживання, утворюють невиробничі фонди підприємства.

В процесі виробництва засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці. Засоби праці - це матеріальні ресурси, за допомогою яких людина діє на оброблюваний предмет для одержання необхідних матеріальних благ (будівлі, споруди, робоча і продуктивна худоба та ін.). Предмети праці - матеріальні ресурси, на які спрямовується праця людини в процесі виробництва продукції (насіння, паливо і т.д.). Основні виробничі фонди є економічною формою засобів праці, а оборотні фонди відповідно предметів праці.

До основних фондів належать засоби праці, вартість яких перевищує певний грошовий поріг за одиницю і стан експлуатації понад 1 рік. Крім того, незалежно від вартості та строку експлуатації до основних засобів належать усі сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна худоба основного стада, доросла робоча худоба, меблеві гарнітури, музичні інструменти, інвентарна тара, будівлі, споруди та багаторічні насадження. До них також відносять вартість об'єктів капітальних вкладень, витрати на розкорчовування лісів і чагарників та інші культурно-технічні роботи, які виконують і передають будівельні організації господарствам, розташованим у перезволожених районах.

Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.

У процесі кругообігу виробничі фонди послідовно переходять зі стадії виробничих запасів у стадію виробництва, а з неї - в стадію готового продукту. Такий рух виробничих фондів відбувається як рух вартості, зумовлюючи необхідність їх розмежування на застосовувані і спожиті.

Застосовувані основні фонди ПСП "Рідна земля" представлені первісною вартістю знарядь праці, а виробничоспожиті - лише частиною її у формі річної суми амортизації на реновацію. Застосовувані основні фонди завжди є більшими від виробничоспожитих протягом року на строк їх експлуатації.

Поділ виробничих фондів на застосовувані і виробничоспожиті має глибокий економічний зміст, оскільки дає змогу правильно визначити роль знарядь і предметів праці у формуванні собівартості продукції. Стає очевидним, що основна частка витрат формується за рахунок не основних, а саме оборотних фондів, хоч первісна вартість перших значно перевищує вартість останніх.

Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.

Основні засоби ПСП "Рідна земля" являють собою нагромаджене суспільне багатство. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначають об'єм виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності.

Основними засобами визнаються матеріальні активи:

які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, при передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій;

очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року).

Залежно від цільового призначення основні фонди поділяють на дві групи у ПСП "Рідна земля":

основні виробничі фонди;

основні невиробничі фонди.

Основні виробничі фонди беруть безпосередню участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств - до 85-90 %. Основні невиробничі фонди не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпечення ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення.

До виробничих будівель відносять корівники, свинарники, пташники, вівчарні, кормоцехи, а також такі допоміжні виробничі приміщення, як вагова, гаражі, комори, ветсанпропускники, ветлабораторії, навіси для зберігання техніки, відгодівельні майданчики тощо. Цільове призначення їх неоднакове. Більшість з них призначена для утримання тварин, створення для них необхідного мікроклімату й умов для механізації окремих виробничих процесів (вентилювання приміщень, прибирання гною, напування худоби тощо). Частина виробничих будівель використовується для зберігання продукції (комори), техніки (гаражі, навіси).

До виробничих споруд відносять силосні траншеї та ями, силосні башти, водонапірні башти, гноєсховища, парники і теплиці, картопле-, овоче-і фруктосховища, гідротехнічні споруди, включаючи

внутрішньогосподарську зрошувальну й осушувальну мережу тощо. Хоч конкретна функціональна роль виробничих споруд різна, але їх об'єднує одна істотна властивість - усі вони створюють необхідні умови для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва.

На основі даних про первісну вартість основних виробничих фондів визначають по кожному підприємству такі важливі економічні показники, як фондооснащеність виробництва і фондоозброєність праці. Фондооснащеність розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь, а фондоозброєність - до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві у ПСП "Рідна земля".

У період переходу до ринкових відносин ПСП "Рідна земля", в умовах конкурентної боротьби між товаровиробниками підвищенню ефективності використання основних фондів слід приділяти особливу увагу, оскільки від раціонального використання основних фондів залежить ефективність діяльності підприємства.

Саме тому ПСП "Рідна земля" повинне постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання основних фондів. Виявити ці резерви та контролювати виконання заходів щодо їх мобілізації і використання можна лише за допомогою глибокого системного економічного аналізу.

Аналіз виробничої програми підприємства ПСП "Рідна земля": тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання".

Основні фонди поділяються на: виробничі та невиробничі.

Виробничі основні фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Невиробничі - це фонди невиробничої і ферм (житлові будинки, об'єкти соціально-культурного й побутового призначення, які перебувають на балансі підприємства).

Аналіз стану та ефективності використання основних фондів ПСП "Рідна земля" ставить на меті:

визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, відповідність їх складу, структури та технічного рівня виробничій потребі;

оцінити технічний стан і віковий склад основних фондів, зокрема їх активної частини; "г - визначити ступінь ефективності використання

основних фондів за узагальнюючими показниками та вплив факторів на зміну цих показників;

виявити резерви підвищення фондовіддачі та шляхи їх мобілізації, збільшення обсягу продукції та прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів.

Аналіз розпочнемо з оцінки змін у наявності основних фондів на кінець звітного періоду порівняно з початком та з визначення темпів зростання.

Для цього за даними ф. № 1 1-ОФ "Звіт про наявність та рух основних фондів" складемо аналітичну таблицю.

Для узагальнюючої оцінки динаміки основних фондів і характеру їх змін розраховують коефіцієнти оновлення, уведення, вибуття.

Для повнішого аналізу доцільно порівняти коефіцієнт оновлення за активною частиною з коефіцієнтом оновлення за всіма основними фондами (виробничими) і вивчити, за рахунок якої саме частини основних фондів більшою мірою відбувається її оновлення. Якщо одержимо вищий коефіцієнт оновлення за активною частиною, то це дає підставу для висновку, що оновлення основних фондів здійснюється саме за рахунок активної частини і за всіх інших умов позитивно впливає на показник фондовіддачі.

Таблиця 2.1

Аналіз зміни наявності основних фондів та їх динаміки, тис. грн.

Як свідчать дані таблиці, основні фонди на кінець року збільшилися на 20 тис. грн., у тому числі промислово-виробничі фонди на 37 тис. грн. зменшилися, виробничі основні фонди інших галузей зменшилися на 2 тис. гри., невиробничі основні фонди залишилися без змін.

Наступним етапом аналізу є дослідження змін, які відбулися в структурі основних фондів. ПСП "Рідна земля" повинно намагатися створювати оптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшувати її шляхом оновлення та модернізації устаткування, зменшення частки зайвого, малоефективного устаткування, підвищення рівня автоматизації і механізації, спеціалізації кооперування.

Аналіз змін структури основних фондів проводиться методом порівняння питомої ваги кожної групи основних фондів щодо їх загальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок періоду.

Наведені дані показують, що найбільшу питому вагу в складі основних фондів становлять виробничі основні фонди, тобто ті фонди, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції: питома вага цих фондів збільшилася на 0,7 % і на кінець року становить 71,7 %. Частка виробничих основних фондів інших галузей і невиробничих основних фондів зменшилася, відповідно, на 0,5 %.

Таблиця 2.2

Аналіз змін у складі та структурі основних фондів

Особливу увагу слід приділити дослідженню й оцінці активної частини основних виробничих фондів, оскільки саме ці фонди характеризують виробничі можливості підприємства.

Оскільки найбільш активною частиною основних фондів ПСП "Рідна земля" є устаткування, то в ході аналізу потрібно встановити кількісну забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів машинами й устаткуванням, визначити їх технічний рівень, відповідність світовим зразкам.

У ході аналізу рекомендується дати оцінку виконанню плану із упровадження нової техніки, визначити частку прогресивного автоматизованого і модернізованого устаткування й вимірювальних приладів у загальній вартості всього устаткування і вимірювальних приладів.

Збільшення питомої ваги прогресивного устаткування сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій.

Як і коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття обчислюють за всіма основними фондами, виробничими, активною їх частиною, окремими групами промислово-виробничих фондів та основними видами устаткування.

Важливим етапом аналізу основних фондів є дослідження їх технічного стану. Для цього обчислюють та вивчають такі узагальнюючі показники технічного стану, як коефіцієнт зношеності та коефіцієнт придатності.

Цей коефіцієнт показує міру зношеності основних фондів, що перебувають в експлуатації, тобто ту частину вартості фондів, яка перенесена на новостворений продукт.

Коефіцієнт зношеності і коефіцієнт придатності рекомендують вивчати на початок і кінець звітного періоду. Чим меншою є величина коефіцієнта зношеності і більша величина коефіцієнта придатності, тим кращим є технічний стан основних фондів.

Таблиця 2.3

Аналіз змін технічного стану основних фондів

Початкова вартість основних фондів збільшилася на 24 тис. гри., а сума зношеності - на 81 тис. грн. Це сприяло збільшення зношеності (зниженню ступеня придатності) основних фондів на - 0,7 тис. грн. Слід мати на увазі, що економічна зношеність основних фондів, обчислена за нормами амортизації, не відповідає їх фізичній та моральній зношеності. Тому наведені показники зношеності лише відносно характеризують ступінь зношеності. Для глибшого дослідження та розроблення заходів з підвищення ефективності використання основних фондів потрібно вивчити віковий склад різних видів устаткування. Він характеризує технічний рівень основних фондів і ступінь їх моральної зношеності, дає можливість визначити придатне устаткування, устаткування, яке потребує капітального ремонту, непридатне устаткування та устаткування, що належить списати. Для аналізу все діюче устаткування групують за видами, а в середині кожного виду - за тривалістю його використання.

2.2 Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами