Економічна ефективність виробництва молока та шляхи його підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра маркетингу та міжнародної торгівлі

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Аграрний маркетинг»

на тему:

«Економічна ефективність виробництва молока та шляхи його підвищення»

Виконала

студентка 2 групи, 3 курсу

Печенюк Вадим Васильович

Перевірила

к.е.н., доцент Рябчик А.В.

Київ - 2015



ВСТУП

молоко корова продуктивність беззбитковість

Актуальність теми. Ринкова трансформація аграрного сектору України призвела до появи приватних форм власності, різних форм господарювання та широкого впровадження елементів ринкових відносин в практику діяльності підприємств. Такі зміни економічної ситуації потребують здійснення докорінних перетворень щодо організації конкурентоспроможного виробництва продукції, та просування її на ринок як в галузях, так і на підприємствах, спроможних вести жорстку і безкомпромісну конкурентну боротьбу, швидко і адекватно реагувати на постійні зміни ринку, мобільно переходити на випуск нових видів високоякісної продукції, забезпечуючи при цьому ефективну діяльність, як виробників, так і переробників.

Формування сучасного цивілізованого ринку молочної продукції постійно вимагає включення у якості найбільш активно-діючого суб'єкта на цьому ринку вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, взаємодія якого з іншими суб'єктами - державою, переробними підприємствами, реалізаторами, посередниками - у цілому повинна забезпечити вирішення цієї проблеми у даному секторі економічної системи України.

Молочний підкомплекс займає важливе місце в АПК України. Від рівня його розвитку залежить задоволення потреб населення у високоцінних продуктах харчування, що виробляються з молока. Основною ланкою підкомплексу є молочне скотарство. Цій галузі належить одне з провідних місць у сільськогосподарському виробництві. Слід зазначити, що з року врік скорочується частка суспільного сектору у загальному виробництві молока. Молочний підкомплекс є сукупністю сільськогосподарського й промислового виробництва, а також сервісних видів діяльності, взаємопов'язаних і зорієнтованих на одержання сільськогосподарської сировини (молока), її промисловій переробці та реалізації молочної продукції споживачу. Тому надзвичайно актуальною проблемою в сучасних умовах є проблема пошуку таких ринкових механізмів в управлінні агропромисловим комплексом та, зокрема, молочним підкомплексом, які б максимально сприяли гармонізації інтересів усіх суб`єктів ринкових відносин і підвищенню економічної ефективності виробництва молока, що б у свою чергу, значно посилило конкурентоспроможність продукції національного виробника як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках. Важливим ринковим інструментарієм у процесі розробки таких механізмів є маркетингове управління, що дозволяє одночасно оптимізувати задоволення потреб та попиту конкретних споживачів, і при цьому отримувати певну вигоду тим суб`єктам ринкових відносин, що забезпечують організацію руху молочної продукції від безпосереднього товаровиробника до кінцевого споживача.

Підвищення економічної ефективності виробництва молока насамперед стосується обґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва молочної продукції в частині вдосконалення системи управління процесом виробництва молочної продукції на основі зменшення собівартості продукції за рахунок застосування досягнень НТП у виробництві молока на підприємстві. Вирішення цих проблем дозволить доповнити теоретичні, методологічні й прикладні аспекти маркетингового управління ефективністю виробництва молока аграрних формувань на споживчому ринку. Це у свою чергу, забезпечить підвищення рівня прикладної спрямованості вирішення досліджуваної проблеми і дасть практиці відповідний економічний механізм його ефективного розвитку. Усе це зумовило вибір і актуальність теми дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розробка теоретико-методичних та прикладних аспектів підвищення економічної ефективності виробництва молока вітчизняними аграрними підприємствами на основі даних конкретного суб'єкту господарювання у даній галузі.

Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

- розкрити суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва;

- дослідити показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення;

- проаналізувати виробничі ресурси господарства та їх використання;

- визначити динаміку поголів'я корів, їх продуктивність та валове виробництво молока;

- розрахувати економічну ефективність виробництва молока;

- розкрити перспективи розвитку молочного скотарства;

- визначити рівень беззбитковості виробництва молока;

- запропонувати напрями розвитку агропромислової інтеграції в молочному підкомплексі.

Об'єктом дослідження є економічні відносини в процесі виробництва молока.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних аспектів маркетингового управління економічною ефективністю виробництва молока вітчизняними аграрними підприємствами.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, фундаментальні класичні і сучасні положення ринкової економіки, маркетингу та управління з питань визначення місця і значення процесу виробництва молока у системі молочного підкомплексу, наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених стосовно дослідження теоретико-методологічних засад маркетингового управління економічною ефективністю виробництва молока та проблем формування й розвитку ринку молока і молочної продукції, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.



РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективне функціонування національної економіки України в ринкових умовах, зокрема підприємств галузі АПК, об'єктивно обумовлює підвищення економічної ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження інновацій, ефективних форм господарювання й управління виробництвом, активізації підприємництва у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.

Економічна ефективність суб'єктів господарювання, незалежно від їх організаційно-правової форми і галузі функціонування, залежить від рівня забезпеченості підприємств ресурсним потенціалом (матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами), їх раціональним співвідношенням та ефективним використанням у процесі господарської діяльності.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Термін «ефективність» є похідним від терміну «ефект», який в перекладі означає виконання, результат певної причини або дії [17, с. 122]. Під ефектом розуміють досягнутий результат у матеріальному, грошовому або соціальному вираженні, а під економічним ефектом розуміють результат виробництва, виробничу вартість, національний дохід, валову продукцію, зростання прибутку та зменшення витрат. Звідси «ефективність» можна трактувати як результативність певного процесу, дії, що вимірюється співвідношенням між отриманим результатом і витратами (ресурсами), що його спричинили. Нерідко ефективність визначають як досягнення максимального ефекту за мінімального витрачання ресурсів [2, с. 55].

В економічній енциклопедії зазначається, що ефективність -- це здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту, тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [14, с. 144].

Домінуюче до цього часу уявлення про ефективність виробництва сформувалась ще в 1960-ті роки: «Економічна ефективність виробництва може бути виражена лише співвідношенням результатів виробництва і використаних ресурсів». Тоді ж А. Ноткін висунув два варіанти форми критерію економічної ефективності. При першому варіанті витрати і результат беруться в абсолютному вираженні, а при другому -- витрати і результат відображають приріст величин (приріст чистого продукту і приріст отриманих матеріальних витрат на його виробництво). Американські автори розглядають ефективність як добуток сільськогосподарської продукції на одиницю матеріально-технічних ресурсів [25, с. 75].

Ефективність аграрного виробництва визначається наявністю, станом всіх факторів виробництва: земельних та трудових ресурсів, основних виробничих і оборотних засобів. Збільшити виробництво сільськогосподарської продукції до повного задоволення потреби населення неможливо без всебічного прискорення розвитку сільського господарства, без зростання рівня економічної ефективності розвитку окремих його галузей [18, с. 33].

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат за собівартістю виробництва і живої праці. Ефективність виробництва -- це узагальнююча економічна категорія.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці. Тому основним критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення обсягу чистої продукції за найменших затрат живої й уречевленої праці на її одиницю.

В теоретичних розробках вітчизняних економістів-аграріїв оцінка ефективності виробництва базується на показниках загально (абсолютно) економічної, технічної та інших видах ефективності, які не можуть в повній мірі відобразити суттєву характеристику категорії «ефективність виробництва», яка в свою чергу базується на досягненні поставленої мети.

На думку Михайлова С.І. ефективність сільськогосподарського виробництва як економічна категорія відображає дію об'єктивних економічних законів, які проявляються в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень [23, с. 33].

Як економічна категорія критерій ефективності відображає основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідальність щодо змісту і методики обчислення.

Ефективність сільськогосподарського виробництва -- це узагальнена економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці [27, с. 72]. Ефективність виробництва відноситься до числа ключових категорій ринкової економіки, та безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку виробництва в цілому й кожного підприємства окремо [11, с. 68].

Ринкова ж стихія вельми складна, і перехід до ринку обумовлює важливість розробки єдиних підходів до виміру витрат і результатів для відбору та реалізації справді ефективних рішень на всіх рівнях управління виробництвом, які перетворюють розрахунок економічної ефективності з формальної господарської процедури в життєву необхідність [16, с. 44].

Економічна ефективність виробництва молока характеризується системою показників, основними з який є надій молока на одну корову, вихід телят на 100 корів, витрати кормів на 1ц молока, витрати праці на 1ц продукції (трудомісткість), собівартість одиниці продукції, прибуток від реалізації молока і рівень рентабельності виробництва.

Економічна ефективність виробництва молока, його якість залежать від породних і індивідуальних спадкоємних особливостей корів. Для їхнього визначення проводять бонітування. Під бонітуванням розуміють комплексну оцінку сільськогосподарських тварин за племінними і продуктивними якостями для визначення їх дальшого використання [4, с. 72].

Економічна ефективність молочного скотарства підвищується і за рахунок поліпшення якості молока, зокрема підвищення його жирності, адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації. Залежно від породи, годівлі та умов утримання корів вміст жиру в молоці може становити від 2,5 до 7%. У зв'язку з цим завдання підвищення жирності молока має велике народногосподарське значення. Так, за рахунок підвищення вмісту жиру в молоці можна додатково одержувати щорічно значну кількість молочної продукції.

Поліпшення якості молока потребує забезпечення ферм необхідним устаткуванням для його охолодження і фільтрувальними засобами, а також кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних пристроїв і молочного посуду, своєчасно виявляти і лікувати мастити у корів тощо [12, с. 107].

Важливий показник ефективності використання кормів - оплата їхньою продукцією. Весь корм, згодований тварині понад підтримуючий, йде на підвищення продуктивності (продуктивний корм). Чим вище рівень годівлі, тим краще оплата корму продукцією, якщо інші фактори не лімітують цей процес. Таким чином, перерозподіл витрат між підтримуючим і продуктивним кормом убік збільшення останнього - найбільш ефективний вид економії у тваринництві, й навпаки, будь-яке скорочення раціону йде за рахунок його продуктивної частини. Крім того, абсолютні витрати корму в розрахунку на одиницю продукції в зв'язку з підвищенням рівня і якості годівлі, а також з ростом продуктивності знижуються.

Одним із найбільш узагальнюючих показників економічної ефективності діяльності підприємства В.Г. Андрійчук [2], Г.В. Черевко [31] та інші вчені вважають рентабельність. У цьому показнику відображаються результати витрат не лише живої, а й уречевленої праці, міра використання засобів виробництва, якість реалізованої продукції, рівень організації сільськогосподарського виробництва та його управління.

В умовах ринкової економіки сільськогосподарські підприємства мають змогу самостійно визначати напрями своєї виробничо- господарської діяльності, приймати рішення щодо формування та використання виробничих ресурсів, вибору напрямів виробництва та реалізації продукції, розподілу доходу й прибутку.

Ефективність виробництва відноситься до числа ключових категорій ринкової економіки, яка безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку суспільного виробництва в цілому і кожного підприємства окремо. У найбільш загальному вигляді економічна ефективність виробництва являє собою кількісне співвідношення двох величин - результатів господарської діяльності і виробничих витрат. Сутність проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає у збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат у процесі використання наявних ресурсів. В умовах ринку кожне підприємство, будучи економічно самостійним товаровиробником, має право використовувати будь-які оцінки ефективності розвитку власного виробництва в рамках встановлених державою податкових відрахувань і соціальних обмежень.

На основі проведених досліджень можна запропонувати таке трактування категорії «економічна ефективність сільськогосподарського виробництва» - це відносна величина, яка відображає відношення отриманих результатів до понесених витрат, або співвідношення кінцевих результатів до затрачених ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, через яку проявляється дія об'єктивних економічних законів і яка показує результативність виробництва.

Тож, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є об'єктивною закономірністю і вирішальною передумовою прискорення розвитку агропромислового комплексу і подальшого зростання результативності економіки країни.

1.2 Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення

Поглиблення ринкових процесів в економіці України визначає необхідність переорієнтації виробничо-комерційної діяльності суб'єктів господарювання щодо задоволення потреб споживачів на основі концепції маркетингу. Через мінливість попиту на агропродовольчому ринку здійснюються постійні пошуки більш ефективних напрямів товарної і цінової політики, каналів розподілу продукції, процесів постачання й товаропросування, методів формування попиту і стимулювання збуту, активізуючи цим у підприємствах аграрного сектора маркетингову діяльність. У зв'язку з цим перед сільськогосподарськими підприємствами постають нові завдання, розв'язання яких вимагає комплексного дослідження ринку та вивчення його поточної кон'юнктури, прогнозування розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, формування та задоволення попиту, та аналізу економічної ефективності ринкової діяльності в цілому.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об'єднаннях визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов'язані і відповідати критерію ефективності. В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємопов'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У зв'язку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц. приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого господарства, або з даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та спів ставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.

Методичні основи оцінки економічної ефективності пов'язані з розрахунком співвідношення результату (ефекту) від виробництва до розміру ресурсів (витрат), які були витрачені з метою отримання даного результату і розраховується за загальною формулою [14, с. 56]:

е = (1.1)

Де, е - критерій економічної ефективності;

Е - економічний результат (вигода, ефект);

В - витрати на досягнення економічного результату.

При інтенсивному типу виробництва сільськогосподарської продукції властиве удосконалення продуктивних сил і виробничих відносин, впровадження у виробництво більш сучасних та продуктивних технічних засобів, технологій, сучасних високопродуктивних сортів та порід, підвищення кваліфікації працівників, висока трудова дисципліна, матеріально-мотиваційна зацікавленість, реконструкція господарського механізму.

При доскональній та оптимальній комбінації даних позицій забезпечується продуктивність функціонування всіх засобів виробництва. Інтенсивний тип виробництва ґрунтується на максимізації вживання прогресивних результатів вітчизняної та зарубіжної науки й техніки, та засобів підвищення ефективності. Метою інтенсифікації сільського господарства являється виробництво максимальної кількості продукції, а матеріально-технічною базою виробництва виступає зростання капіталовкладень у розрахунку на одиницю площі чи голову худоби [3, с.72, 26, с.20-21].

Кількісною характеристикою процесу інтенсифікації слугує поняття “рівень інтенсивності”. Відповідно до специфіки сільського господарства найповніше процес інтенсифікації, згідно з працями вчених, формують два показники, які розраховуються на гектар земельних угідь: сума основних виробничих фондів та поточні витрати (без амортизації) і об'єм валової продукції. Перший показник визначає матеріально-технічну базу процесу інтенсифікації виробництва, а другий показник - ціль інтенсифікації виробництва. Дані показники являються узагальнюючими за своїм характером і вартісними за формою, що при інфляційних процесах не зможуть цілком відобразити якість та динаміку використаних ресурсів [5, с. 70-71; 14, с. 675]. Серед показників, які визначають рівень інтенсивності тваринництва вчені виділяють наступні головні показники: структуру стада, виробничі витрати на умовну голову худоби, щільність поголів'я на 100 гектар земельних угідь, частку породних тварин, кількість кормової площі, що припадає на умовну голову худоби, витрати кормів на умовну голову за поживністю, фондо - та енергонасиченість, фондо - та енергоозброєність.

Головний показник визначення рівня інтенсивності тваринництва розраховують за формулою:

(1.2)

Де Рi - рівень інтенсивності;

Фос - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

Вв - виробничі витрати, тис. грн.;

А - амортизаційні відрахування, тис. грн.;

Пy - кількість умовних голів худоби, гол.

Об'єми інвестицій в оновлення основних засобів тваринництва (в тому числі молочного скотарства) та безумовно кормовиробництва не повинні бути ціллю, бо матеріально-технічне переоснащення господарства має межу підвищення ефективності свого розвитку. Для прийняття раціонального рішення щодо об'ємів інвестування у створення, наприклад, культурних пасовищ необхідно розрахувати економічну ефективність даних капітальних вкладень. Це економічна категорія, що визначає необхідність капітальних вкладень при плануванні й аналізі результатів їх освоєння. Оцінка ефективності вкладення капітальних інвестицій проводиться за визначенням та співвідношення витрат та результатів від проведення інвестицій.

Ефективність капітальних вкладень характеризують показники загальної (абсолютної) економічної ефективності та порівняльного (відносного) ефекту. До показників загальної економічної ефективності відносять коефіцієнт ефективності та строк окупності капітальних вкладень.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ке) визначають відношенням приросту прибутку (П') до капітальних вкладень (Кв), які зумовили цей приріст [8, с. 131]:

Ке = (1.3)

Термін окупності капітальних вкладень - це обернений коефіцієнту ефективності показник, який розраховують відношенням капітальних вкладень до приросту прибутку:

Т = (1.4)

До порівняльного (відносного) ефекту капітальних вкладень відносять показник річного економічного ефекту. Річний економічний ефект капітальних вкладень (Е річ) розраховується різницею приведених витрат за порівняльними варіантами у розрахунку на річний об'єм виробництва продукції по нових технологічних процесах [14, с.510]:

Е_річ = [(С₁+Е_н К₁) - (С₂+Е_нК₂]О₂ (1.5)

Де С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції відповідно за базовим та новим варіантом, грн./ц;

К₁, К₂ - капітальні вкладення на одиницю продукції відповідно за базовим та новим варіантом, грн./ц;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0,15);

О₂ - об'єм виробництва продукції за новим варіантом, ц.

Існує кілька методик визначення ефективності виробництва і використання кормів, серед яких слід виділити методику визначення економічної ефективності виробництва та використання кормів за допомогою показників прибутку і рентабельності [33, с.2-3]. Дана методика використовується для організаційної структури виробництва, що функціонує в умовах ринкової економіки і включає виробників кормів, посередників, виробників тваринницької продукції. Система цін для цієї організаційної структури складається включає закупівельні та реалізаційні ціни на корми і тваринницьку продукцію, основа якої - ринкова ціна реалізації і собівартості тваринницької продукції.

Розрахунки проводять у три етапи:

1. На основі математичної моделі визначають оптимальну структуру кормовиробництва у взаємозв'язку з потребою тваринництва.

2. Визначають систему цін на корми і тваринницьку продукцію.

3. Розраховують економічну ефективність у цілому і по кожній культурі.

Методика, розроблена А. Е. Назаровим [24, с.11], ґрунтується на визначенні інтегральних результатів оцінки ефективності кормів на основі розрахунку часткових показників за методом багатомірної середньої. До часткових показників відносять:

- вихід кормових одиниць з 1 га, ц;

- вихід протеїну з 1 га, ц;

- вихід кормових одиниць на 1 грн. понесених витрат, ц;

- вихід кормових одиниць на 1 люд.-год., ц;

- забезпеченість 1 ц кормових одиниць перетравним протеїном, кг.

На основі цієї методики визначають, яку культуру вигідніше вирощувати або на яку культуру вигідніше замінити ту чи іншу кормову культуру.

Третя методика, яку відображає Л. В. Макарова [21, с. 40], оцінки економічної ефективності виробництва кормів ґрунтується на показниках енергетичної поживності кормів не в кормових одиницях, а в обмінній енергії. Суть цієї методики полягає в тому, що корми є енергією, використання якої здійснюється через реалізацію продукції тваринництва. У такий спосіб, знаючи собівартість одержаної енергії і вартість її реалізації, можна визначити прибуток. Ця методика застосовується в м'ясо-молочному скотарстві та вовно-м'ясному вівчарстві.

Останнім часом значного поширення набуває методика еколого-економічної оцінки ефективності кормовиробництва. Як зазначив В. П. Славов [29, с. 85], критерієм її є максимальний вихід поживних речовин з урахуванням енергетичної цінності кормів. В основу методики покладено такі показники: енергетична урожайність кормових культур; трудомісткість; вміст радіоактивного цезію.

Методика придатна для використання не тільки на територіях, забруднених радіоактивними елементами, а й для кормових угідь, забруднених нітратами чи нітритами.

Для проведення економічної оцінки кормових культур використовують також наступні показники [15, с. 322]:

- вихід з 1 га посіву кормових одиниць, ц;

- вихід з 1 га посіву перетравного протеїну, ц;

- собівартість 1 ц кормових одиниць, грн.;

- прямі затрати праці на 1 ц корм. од., люд.-год.

З метою сукупної оцінки кормових одиниць використовують показник виходу кормопротеїнової одиниці з 1 га окремих кормових культур.

Ефективність управління прибутком на підприємстві, як і його дохідність, характеризується показниками рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції, визначається як:



Р = (П / С) х 100, (1.6)

де Р - рівень рентабельності, %;

П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

С - собівартість продукції, грн.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності сільськогосподарської продукції використовувати систему взаємопов'язаних показників рентабельності :

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Знайшовши прибуток, можна охарактеризувати чи рентабельною була дана галузь упродовж періоду, що аналізується. Рівень рентабельності за рахунок проведених додаткових заходів розраховують діленням вартості додатково отриманої продукції на додаткові затрати на проведення зоотехнічних заходів та затрат на реалізацію додаткової продукції за мінусом одиниці та помножити на 100%.

Таким чином, ефективність виробництва молочного скотарства повинна визначатися системою науково обґрунтованих і взаємопов'язаних показників, що дають змогу здійснити найбільш повну та всебічну її оцінку. Визначення ефективності галузі молочного скотарства здійснюється з використанням як загальних показників ефективності виробництва продукції тваринництва, так і специфічних. Загальними показниками ефективності виробництва тваринницької продукції є натуральні (обсяг виробництва молока за добу, обсяг реалізації, обсяги витрачених ресурсів, продуктивність тварин, продуктивність праці, ефективність використання кормових ресурсів, матеріаломісткість виробництва) та вартісні показники (виручка від реалізації молока, витрати на виробництво, витрати окремих видів ресурсів, обсяг одержаного прибутку, прибуток на умовну голову, питомі капіталовкладення на умовну голову).

Крім вартісних показників ефективності виробництва молока в ринкових умовах важливе місце належить змішаним показникам, які характеризують величину одержаного прибутку (собівартість 1 ц молока, ціни по каналах його реалізації молока).

Крім того, при визначенні ефективності виробництва молока застосовують відносні показники, які характеризують величину одержаного ефекту на одиницю витрачених ресурсів або величину змін фактичних показників із базовими. До них належать рентабельність виробництва молока та норма прибутку, індексні й відсоткові форми, що показують зміни показників, рівень товарності виробництва за статтями або елементами витрат, що відображають структуру використаних у виробництві ресурсів.

Для аналізу стану ефективності виробництва молока слід забезпечити інформацією як внутрішнього, так і зовнішнього споживача. До зовнішніх споживачів інформації належать органи державного управління, які займаються розробленням і реалізацією політики розвитку галузі молочного скотарства на основі підвищення її ефективності.

Річну ефективність виробництва молока визначають за середньорічним надоєм молока, обсягом виробництва молока за рік, витратами кормів на виробництво 1 ц молока, надходженнями від реалізації, сумою субсидій та загальної виручки.

Інтенсивність виробництва молока передбачає концентрацію необхідних ресурсів у розрахунку на підприємство, 100 га ріллі, голову худоби. Основним видом ресурсів є капітал, робоча частина якого у молочному скотарстві матеріалізується в поголів'ї, техніці, технології виробництва. Основним напрямом підвищення ефективності галузі є рівень її інтенсифікації. На рівень ефективності виробництва молока впливають також форми продажу продукції, від яких залежить рівень цін на продукцію, що підлягає реалізації.

РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (скорочена назва ТОВ «Прогрес») було створено шляхом реорганізації закритого акціонерного товариства «Прогрес» у 2010 році відповідно до рішення засновників, протокол №1 від 06 березня 2010 року у товариство з обмеженою відповідальністю, з метою збільшення доходів членів цього товариства під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів.

Юридична адреса сільськогосподарського підприємства: 17640, Чернігівська обл., Варвинський р- н, с. Гнідинці, вул. Незалежності, 40.

Діяльність підприємства по КВЕД: змішане сільське господарство.

Підприємство діє на основі Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». ТОВ «Прогрес» створено для спільного виробництва сільськогосподарської продукції, товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, діє на засадах підприємства та самоврядування і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Вищим органом управління товариством є збори засновників. Виконавчим органом товариства являється правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю. Керівництво роботою правління здійснює голова правління Сліпченко Павло Іванович.

ТОВ «Прогрес» здійснює свою діяльність шляхом вирощування продукції рослинництва, зокрема зернових та технічних культур, і продукції тваринництва, зокрема відгодівлею великої рогатої худоби, свинарством, наданням послуг в галузі рослинництва, переробкою сільськогосподарської сировини (зернова продукція, виробництво цукру, і т.д.). У володінні господарства також знаходяться незначні площі багаторічних трав, однорічних трав, що сприяють власній заготівлі кормів.

ТОВ «Прогрес» розташований у південній частині Варвинського району Чернігівської області і відноситься до південної частини Полтавської рівнини, належить до недостатньо вологої агрокліматичної зони. Рельєф в основному рівнинний, розчленований прохідними долинами, балками, ярами. На території району протікають річки басейну Дніпра (Удай, Рудка, Варвиця, Озерянка, Журавка). Переважають типові чорноземи (84% площі району), лучні дернові, торф'яно-болотні ґрунти. Лежить у лісостеповій зоні. Ліси (дуб, береза, липа, клен) та чагарники займають 6,6 тис. га. Саме ж с. Гнідинці, де й розміщене ТОВ «Прогрес» розташоване на річці Рудка (притока Удаю), за 8 км від районного центру Варви. Варто відзначити, що поблизу с. Гнідинці ще у 1959 році було відкрито родовище нафти. Нафтові свердловини за радянських часів давали рекордну кількість нафти на рік - 7 мільйонів тонн. Нині нажаль виснажені.

Клімат Чернігівської області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою та слабкою зволоженістю. Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця (липня) +18,4-19,9°С, найбільш холодного (січня) від -6°С до -8°С. Але в окремі роки температура значно відхиляється від вказаних величин. Абсолютний температурний максимум +38°С, а мінімум -34°С. Безморозний період продовжується 155-170 днів. В окремі роки бувають сильні морози. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом 95-105 днів. Період вегетації (кількість днів з температурою понад 15°) становить 105-110 днів. Переважають західні вітри, що приносять 550-600 мм опадів за рік. Найменше опадів буває зимою (січень - лютий), найбільше їх припадає на червень-серпень.

Підприємство займається широким спектром різної діяльності. Це і вирощуванням продукції рослинництва (зернові культури, технічні культури, овочівництвом, заготівлею кормових культур), і вирощуванням продукції тваринництва (великої рогатої худоби як молочного, так і м'ясного напрямку, свинарство). Продукція ТОВ «Прогрес» реалізується як на території України, так і за кордон (Росія, Китай).

Оскільки, головним засобом виробництва продукції рослинництва і тваринництва є наявність земельних ресурсів, то ефективність їх використання значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності всього сільського господарства.

Всього даному підприємству належить 2895 га сільськогосподарських угідь, які займає рілля, дана площа упродовж 2011-2013 рр. залишалася незмінною. Вся земля, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Прогрес», взята в оренду. Оскільки вся площа сільськогосподарських угідь підприємства використовується під ріллю, то коефіцієнти освоєння, розораності, використання площі ріллі за останні 3 роки дорівнюватимуть 1, тобто 100%.

Розглянемо динаміку основних результатів діяльності ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр. у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка виробництва та реалізації продукції рослинництва та тваринництва ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр., тис. грн.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
Продукція рослинництва
Виробнича собівартість виробництва продукції рослинництва.	9492,2	10925,5	11778,0	+2285,8	+2,41
Виробнича собівартість реалізації продукції рослинництва	8914,4	9857,0	8544,0	-370,4	-0,42
Повна собівартість реалізації продукції рослинництва	8914,4	9257,0	8544,0	-370,4	-0,42
Чистий дохід (виручка) від реалізації	9183,9	12847,4	10437,1	+1253,2	+1,36
Продукція тваринництва
Виробнича собівартість виробництва продукції тваринництва	3337,5	3677,0	3856,2	+518,7	+15,54
Виробнича собівартість реалізації продукції тваринництва	3308,0	3441,9	3405,2	+97,2	+2,94
Повна собівартість реалізації продукції тваринництва	3308,0	3441,9	3405,2	+97,2	+2,94
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тваринництва	3276,3	3195,0	4325,7	+1049,4	+32,03

Як видно із даних таблиці 2.1. діяльність підприємства більше орієнтована на виробництво та реалізацію продукції рослинництва. Так, у 2012 році спостерігається значне підвищення собівартості виробництва та реалізації продукції рослинництва, а також зростання чистого прибутку від її реалізації. Проте у 2013 році відбулось зростання лише собівартості виробництва як по відношенню до 2012 року, так і до 2011, однак значно знизилась собівартість реалізації, навіть нижче показника 2011 року на 370,4 тис. грн., такі зрушення є позитивними, адже свідчать про скорочення витрат на реалізацію продукції рослинництва. Такі зміни дозволили збільшити чистий дохід у 2013 році на 1253,2 тис. грн .у порівнянні з 2011 роком, проте у порівнянні з 2012 роком він зменшився на 2410,3 тис. грн.

Що стосується продукції тваринництва, то тут спостерігається негативна тенденція, адже упродовж останніх трьох років собівартість виробництва та реалізації даного виду продукції постійно зростає, а прибуток від даної діяльності у 2011-2012 роках був меншим за витрати, що звісно свідчить про збитковість реалізації продукції тваринництва. Так сума державної підтримки сільського господарства у галузі тваринництва у 2012 році становила 567,7 тис. грн. за рахунок податку на додану вартість. Проте у 2013 році ситуація покращилась, адже підприємство змогло покрити суму витрат та отримати прибуток від реалізації продукції тваринництва у розмірі 920,5 тис. грн. І хоча у порівнянні з 2011 роком відбулось зростання як собівартості, так і прибутку від реалізації даної продукції, то у порівнянні із 2012 роком, відбулось зменшення собівартості, що позитивно характеризує діяльність підприємства.

Загалом динаміка доходів та витрат пов'язаних із виробництвом та реалізацією сільськогосподарської продукції (рослинництва і тваринництва) ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 роках наведена на рис. 2.1. Із рисунку яскраво видно, що упродовж всього періоду чистий дохід (виручка) від реалізації продукції покривав витрати на виробництво та реалізацію даної продукції, що позитивно характеризує діяльність підприємства загалом.

Рис. 2.1. Динаміка доходів та витрат ТОВ «Прогрес» в результаті виробництва та реалізації продукції рослинництва і тваринництва у 2011-2013 рр., тис. грн.

Найважливішим ресурсом сільськогосподарського виробництва є трудовий ресурс, адже лише за допомогою людського капіталу можливе функціонування даної галузі. Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання трудових ресурсів. Продуктивність праці як економічна категорія відображує взаємозв'язок між обсягом виробництва продукції і відповідними затратами праці. Праця людей є необхідною складовою частиною процесу виробництва споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих у створеній матеріальній та духовній базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Показники продуктивності праці та динаміка трудових ресурсів підприємства наведена у табл. 2.2.

Як видно із даних таблиці 2.2. чисельність працівників у 2013 році зросла на 10 осіб у порівнянні з 2012 роком та на 8 у порівнянні з 2011 роком. Це призвело до зменшення продуктивності праці із 38,6 до 34,88 га на особу.

Таблиця 2.2

Динаміка трудових ресурсів ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013/2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
Площа сільськогосподарських угідь, га	2895	2895	2895	0,00	0,00
Середньооблікова кількість штатних та позаштатних працівників, зайнятих у с/г виробництві, у т.ч.:	75	73	83	+8,00	10,67
Продуктивність праці люд/га	38,60	39,66	34,88	-3,72	-9,64
у рослинництві	45	45	47	+2,00	+4,44
у тваринництві	30	28	36	+6,00	+20,00
Витрати на оплату праці (ФОП)	1161,3	1575,6	1672,5	+511,20	+44,02
рослинництва	754,7	872,7	924,7	+170,00	+22,53
тваринництва	406,6	702,9	747,8	+341,20	+83,92
Середня заробітна плата, усього, в т. ч.:	15,48	21,58	20,15	+4,67	+30,14
Працівників рослинництва	16,77	19,39	19,67	+2,90	+17,31
Працівників тваринництва	13,55	25,10	20,77	+7,22	+53,26

Упродовж всього періоду збільшувався фонд оплати праці працівників, проте збільшення середньооблікової кількості працюючих призвело до зменшення середньої заробітної плати на 1го працюючого у порівнянні з 2012 роком із 21,58 тис. грн. до 20,15 тис. грн. в 2013 році, проте у порівнянні з 2011 роком даний показник ріс на 4,67 тис. грн. або 30,14%. Зміна чисельності працівників тваринництва та витрат на оплату праці даних працівників сприяли збільшенню середньої заробітної плати працівникам рослинництва із 16,77 тис. грн у 2011 році до 19,67 тис. грн. у 2013 році, для працівників галузі тваринництва, дана динаміка також була позитивною із 13,55 тис. грн. у 2011 році до 20,77 тис. грн. у 2013 році. Проте такі річні показники є дуже низькими, адже місячна заробітна плата у 2013 році для працівників рослинництва становила 1,64 тис.грн./міс, а для працівників тваринництва 1,73 тис.грн./міс на 1го працівника.

Таким чином, діяльність ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 роках була прибутковою, проте у 2011-2012 роках спостерігались труднощі із реалізацією продукції тваринництва, собівартість якої перевищувала дохід, тому необхідно визначити причини такого негативного результату діяльності.

2.2 Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я ВРХ та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємству сільського господарства, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище.

Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах за даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та співставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.

Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

Вся вироблена продукція в господарстві несе назву валова продукція. При цьому проводять аналіз рівня товарності в розрізі окремих видів продукції. Рівень товарності в галузі тваринництва значно більш ніж в галузі рослинництва. Це можна пояснити тим, що більшість продукції рослинництва використовують на внутрішньогосподарські потреби.

Виробнича спеціалізація господарства визначається питомою вагою ведучої товарної продукції. Тому ведучою галуззю в даному господарстві, ТОВ «Прогрес» є рослинництво.

Розглянемо динаміку поголів'я корів та їх продуктивність за допомогою таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка поголів'я корів та їх продуктивність на ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
1.Поголівя корів, гол. з них:	211	280	320	+109,00	+51,66
1.1.М'ясного напрямку	50	68	95	+45,00	+90,00
1.2.Корів молочного стада, гол.	122	180	117	-5,00	-4,10
1.3. Обсяги поголів'я ВРХ на 100 га с/г угідь, голів	7	10	11	+4	+51,66
2. Надій молока, ц	6163	12127	7968	+1805,00	+29,29
2.1. Надій молока на 1 корову, кг	5051,64	6737,22	6810,26	+1758,62	+34,81
2.2. Обсяги виробництва молока на 100 га с/г угідь, кг	174,50	232,72	235,24	+60,75	+34,81

Як показують дані таблиці 2.3. поголів'я худоби на ТОВ «Прогрес» щороку збільшується із 211 голів у 2011 році на 51,66% до 320 голів у 2013 році. Такі зміни призвели до збільшення обсягів поголів'я 100 га с/г угідь із 7 голів на 100 га с/г угідь до 11 голів.

Також збільшується кількість ВРХ м'ясного напрямку, яка упродовж 2011-2013 рр. збільшилась на 90% з 50 голів до 95. Такі показники свідчать про розширення збуту м'яса та хорошу якість даної продукції.

Що стосується динаміки поголів'я молочного стада, то тут спостерігається протилежна динаміка - зменшення у 2013 році на 4,1% у порівнянні з 2011 роком, або ж на 5 голів, що пов'язано із збільшенням кількості осіменених корів, проте це дозволило збільшити надій молока на 29,29% або ж 1805 ц. молока. Найвищий показник надою спостерігається у 2012 році, а саме 12127 ц. молока, проте це зумовлено лише збільшенням поголів'я корів молочного стада у даному році, адже надій молока на 1 корову у 2012 році - 6737,22 кг був навіть дещо меншим ніж у 2013 році - 6810,26 кг.

Також упродовж всього періоду спостерігається збільшення обсягів виробництва молока на 100 га с/г угідь, а саме на 34,84% або 60,75 кг на 100 га с/г угідь у 2013 році у порівнянні з 2011.

Важливим показником галузі тваринництва є виробнича собівартість продукції. Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. Тому, розглянемо виробничу собівартість продукції тваринництва (ВРХ) для ТОВ «Прогрес» у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Виробнича собівартість продукції тваринництва (ВРХ) ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
1. Виробнича собівартість продукції тваринництва (ВРХ)	681,3	339,9	480,1	-201,20	-29,53
1.1.Прямі матеріальні витрати, з них:	535,3	275,7	384,1	-151,20	-28,25
1.1.1.Корми	372,6	234,5	331,8	-40,80	-10,95
1.1.2.ПММ	75,7	12,2	6,2	-69,50	-91,81
1.1.3Оплата послуг робіт сторонніх організацій	33,7	4,4	11,0	-22,70	-67,36
1.1.4.Решта матеріальних витрат	53,3	24,6	35,1	-18,20	-34,15
1.2. Прямі витрати на оплату праці	102,9	60,8	86,4	-16,50	-16,03
1.3. Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати, з них:	43,1	3,4	3,6	-39,50	-91,65
1.3.1. Амортизація необоротних активів	2,6	1,0	0,9	-1,70	-65,38
1.3.2. Решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	40,5	4,4	2,7	-37,80	-93,33

Із розрахунків видно, що виробнича собівартість продукції тваринництва, а саме ВРХ має позитивну динаміку, у 2013 році вона зменшилась на 29,53% у порівнянні із 2011 роком, проте у порівнянні із 2012 роком відбулось незначне її збільшення. Така динаміка спостерігається по відношенню до усіх статей, що формують собівартість даної продукції, а саме: прямих матеріальних витрат на 28,25%, прямих витрат на оплату праці на 16,03% та інших прямих та загальновиробничих витрат на 91,65%. Що, безумовно, є позитивною тенденцією.

Розглянемо детальніше показники надходження та вибуття молока на ТОВ «Прогрес» у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Показники надходження та вибуття молока на ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
Надійшло
Всього	7168	13196	9341	+2173,00	+30,32
У т.ч. Куплено та інші надходження	1005	1069	1373	+368,00	+36,62
Витрачено
Всього у т. ч.:	7168	13196	9341	+2173,00	+30,32
Продано всього (вкл. повернення)	6163	12127	7968	+1805,00	+29,29
На годівлю худоби та птиці	1005	1069	1373	+368,00	+36,62

Як показують дані розрахунків, у 2013 році було реалізовано 7968 ц. молока, що на 29,29% більше показника 2011 року, що становив 7168 ц.

Дані таблиці свідчать про те, що все надоєне молоко підприємство реалізує, а для годівлі худоби та птиці закупляє молоко нижчої якості, ціна на яке відповідно також нижча, що дозволяє заощаджувати кошти, адже від продажі молока по вищих цінах підприємство отримує прибутки, незначна частина яких потім спрямовується на закупівлю необхідної кількості молока для годівлі худоби та птиці.

Також у порівнянні з 2011 роком у 2013 році дещо збільшилась кількість молока спрямованого на годівлю худоби та птиці, а саме на 36,62% або 368 ц., що загалом склало 1373 ц.

Таким чином проведені розрахунки дали можливість визначити, що упродовж 2011-2013 років на ТОВ «Прогрес» збільшувалось поголів'я великої рогатої худоби, дещо зменшилась кількість корів молочного стада проте продуктивність надою молока лише збільшилась, що є звісно ж позитивною тенденцією. Вдалось також виявити те, що підприємство реалізує усе надоєне молоко, а для годівлі худоби та птиці закупляє дешевше та дещо менш якісне.

2.3 Економічна ефективність виробництва молока

Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо - фінансової діяльності підприємства. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо показники виробничої собівартості молока на підприємстві у табл.2.6.



Таблиця 2.6

Виробнича собівартість молока ТОВ «Прогрес» у 2011-2013 рр.

Показник	2011	2012	2013	Відхилення 2013 до 2011
				Абсолютне, +,-	Відносне, %
1.Молоко за виробничою собівартістю

Подобные документы

• Аналіз економічної ефективності виробництва молока

  Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
  
  курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Інтенсифікація виробництва молока та шляхи підвищення її економічної ефективності

  Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Економічна ефективність розвитку молочного скотарства. Значення рівня інтенсивності виробництва. Встановлення залежності виходу продукції від рівня сукупних затрат уречевленої і живої праці.
  
  курсовая работа [47,0 K], добавлен 20.12.2014
  

• Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення

  Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, методика та головні етапи її визначення при вирощування картоплі. Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів. Шляхи підвищення ефективності виробництва даних коренеплодів.
  
  курсовая работа [261,2 K], добавлен 05.12.2015
  

• Економічна ефективність виробництва цукрових буряків та шляхи її підвищення

  Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники ефективності виробництва цукрових буряків і методика їх визначення, рівень виробництва та економічне обґрунтування. Організація та оплата праці в галузі, форми та системи.
  
  курсовая работа [54,6 K], добавлен 26.04.2014
  

• Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

  Економічна ефективність та її визначення у зерновому господарстві. Основи аналізу ефективності виробництва та формування ринку зерна. Виробництво, динаміка виконання плану та урожайності зернових та зернобобових культур у господарстві "Асканійське".
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 16.03.2008
  

• Виробництво молока на ДГ "Комунар"

  Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. Природно-кліматичні умови, місце розташування та організаційно-економічна характеристика підприємства. Маркетингова діяльність, економічна ефективність та резерви її підвищення при виробництві молока.
  
  дипломная работа [182,3 K], добавлен 08.04.2009
  

• Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока

  Статичний аналіз продуктивності корів, валового виробництва продукції. Аналіз рівня факторів продуктивності корів методом аналітичного групування. Аналіз динаміки продуктивності корів. Індексний аналіз продуктивності корів, валового виробництва продукції.
  
  курсовая работа [205,9 K], добавлен 16.04.2011
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

  Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві, методичні основи. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз динаміки виробництва, якості продукції. Шляхи покращення показників, що вивчаються.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока

  Характеристика ТОВ "Світанок", напрямки господарської діяльності. Аналіз структури виробничої собівартості молока на прикладі підприємства. Оплата праці робітникам . Методи виробництва продукції скотарства. Основні проблеми розвитку молочного скотарства.
  
  курсовая работа [99,0 K], добавлен 22.03.2012
  

• Показники ефективності (продуктивності) виробництва

  Основні напрямки підвищення ефективності виробництва. Розрахунок середньомісячної заробітної плати на підприємстві. Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури.
  
  курсовая работа [356,8 K], добавлен 15.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам