Контрольно-аналітична робота податкових органів як основа їх діяльності

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова [10].

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- інші, передбачені Податковим кодексом України.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Порядок проведення перевірок регулюється нормами Податкового кодексу України.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки [1].

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки [1].

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- Інше передбачене законодавством.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції [1].

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

2.2 Аналіз контрольної роботи податкових органів України

Аналітична робота податкових органів проявляється в аналізі діяльності платників податків, розгляді скарг громадян, суб'єктів господарювання, органів державної влади та підготовка за їх результатами довідок, висновків, іншої інформації.

З метою проведення аналізу контрольної роботи на державному рівні скористаємося аналітичними даними податкових органів України за 2010 - 2013 роки [10].

На рис. 2.1 наведена динаміка планових перевірок, здійснених податковими органами України за 2010-2013 роки.

З рисунку видно, що з кожним роком спостерігається зменшення кількості планових перевірок. У 2011 році було проведено 23241 планових перевірок, що на 6% менше в порівнянні з 2010 роком. У 2012 році кількість планових перевірок зменшилась на 813 або на 3,5%. А у 2013 році цей показник зменшився з 22 428 до 21 586 перевірок або на 3,7% порівняно з минулим роком.

Рис. 2.1. Кількість проведених планових перевірок за період 2010-2013 роки

Удосконалення процедури планування та відбору до перевірки платників податків дали змогу зменшити кількість планових перевірок. План-графік будується на основі ризикоорієнтованості платників щодо несплати податків, тож це дозволяє перевіряти з більшою точністю. Від так обмеження перевірок сумлінними платниками податків призводить до зниження тиску на платників податків. Проведення перевірок здійснюється за принципом ймовірності ухилення від сплати податків і використання схем їх мінімізації.

Що стосується позапланових перевірок, що там спостерігається інша тенденція (рис. 2.2).



Рис. 2.2. Кількість позапланових перевірок проведених за період 2010-2013 роки

В 2011 році податковими органами України було здійснено 166301 позапланових перевірок, що на 12,8% менше, ніж в 2010 році. Це можна пояснити тим, що був прийнятий Податковий кодекс України, який передбачав звільнення на рік малого бізнесу від перевірок.

А в 2012 році вже спостерігається зростання цього показника: було проведено 181261 позапланову перевірку, що на 9% більше, ніж в 2012 році. В 2013 році знову спостерігається зростання цього показника на 19303 або на 10,6% в порівнянні з минулим роком.

Збільшення кількості позапланових перевірок пояснюється запровадженням єдиної бази даних, що дозволяє виявляти розходження в документації контрагентів, що є підставою для їх проведення.

Позитивним показником є збільшення кількості перевірених платників у 2011 році на 1682 (з 114885 до 116567) або на 1,5%. У 2012 також спостерігається зростання цього показника на 3,4% (з 116567 до 120530) порівняно з 2011 роком. Проте у 2013 році кількість перевірених платників податків зменшилась на 8,5% (з 120530 до 110314). Це можна охарактеризувати зменшенням податкового втручання податкових органів у діяльність платників податків. Структура перевірених платників податків за 2010-2013 рр. наведена на рисунку 2.3.



Рис. 2.3. Структура перевірених платників податків за 2010-2013 рр.

При цьому варто відмітити, що з кожним роком зменшується кількість перевірених фізичних осіб - суб'єктів господарювання, що свідчить про більшу податкову дисциплінованість цієї групи платників податків.

За результати контрольної діяльності податкових органів виявлено, що кількість перевірок за якими встановлено порушення, мала наступну тенденцію (див. рис. 2.4).

Рис. 2.4. Динаміка перевірок, за якими виявлено порушення

З кожним роком кількість перевірок, за якими виявлені порушення зростає. У 2011 році порівняно з 2010 роком цей показник збільшився на 10309 або на 6%. У 2012 році цей показник склад 196488, що на 8,2% більше, ніж в 2011 році. У 2013 році також збільшилась кількість перевірок, за якими виявлені порушення з 196488 до 220983.

Варто проаналізувати питому вагу перевірок, за якими встановлені порушення, в загальній кількості перевірок (див. рисунок 2.5).

Рис. 2.5. Структура перевірок, за якими встановлено порушення

Бачимо, що з кожним роком питома вага перевірок за якими виявленні порушення збільшується. У 2010 році цей показник склав 79,5%, у 2011- 95,5%, у 2012 - 96,5%, у 2013 - 99,5%. Це свідчить про покращення якості здійснення перевірок податковими органами. Збільшення ефективності перевірок свідчить про належне використання ризикоорієнтованої системи відбору платників до перевірок та застосування єдиної бази даних.

Рівень узгодження донарахованих сум в 2010 році склав 42%, у 2011 році цей показник зріс на 28%. Це характеризується покращенням рівня адміністрування податків і зборів у зв'язку з прийняттям ПКУ. Проте у 2012 спостерігається зменшення цього показника до 56 %. А в 2013 р. знов підвищення цього показника на 4%. На це вплинуло підвищення якості документування доказової бази, за встановленими порушеннями.

Рівень стягнення донарахованих сум у 2011 році склав 97,43%, що у порівнянні з 2010 роком збільшився на 13,78%. У 2012 році цей показник зріс ще на 1,7 %. У 2013 також спостерігається зростання рівня стягнення з 99,13% до 99,62%.

У 2011 році за результатами перевірок донарахування з податків і платежів склало 6,9 млрд. грн, що у порівнянні з 2010 роком, зросло на 3%.

Це пов'язано з удосконаленням податкового законодавства внаслідок прийняття Податкового кодексу України. Проте у наступних роках спостерігається зменшення цього показника: у 2012 році - 6,5 млрд. грн., у 2013 році - 5,4 млрд. грн. Це пояснюється нестабільною економічною ситуацією в країні та розвитком тіньової економіки.

У 2011 році розмір штрафних санкцій склав 2117,5 млн. грн., що у порівняні з 2010 роком більше на 8,4%. В 2012 році цей показник зменшився на 301,3 млн. грн. В 2013 знову зростання сум штрафних санкцій з 1816,2 млн. грн. до 3558,1 млн. грн. Це характеризується зростанням несвоєчасною сплатою зобов'язань платниками податків (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Динаміка штрафних санкцій за 2010-2013 рр., млн. грн

Нарахування пені за актами перевірок у 2010-2013 роках мала наступну динаміку див. рис. 2.7.



Рис. 2.7. Динаміка нарахування пені за актами перевірок, млн. грн

Як видно, збільшення нарахувань пені спостерігається лише у 2012 році, що свідчить про несплачені у встановлені законодавством строки суми грошових зобов'язань.

Донараховані податки та платежі в результаті проведених перевірок, включаючи примусове стягнення податкового боргу, в загальних доходах зведеного бюджету займають в середньому 3%, штрафні санкції за актами перевірок - 1%, пеня за актами перевірок менше 1% усіх надходжень, що забезпечувалися податковими органами.

Такий стан свідчить про підвищення якості контрольної діяльності податкових органів в боротьбі з порушенням податкового законодавства. Це є позитивним моментом у здійсненні контрольно-аналітичної роботи податкових органів.

З кожним роком спостерігається зменшення кількості листів, отриманих від платників податків, при цьому зростає кількість звернень за електронною поштою. Це свідчить про розвиток сучасних технологій та впровадження електронно-інформаційної системи щодо модернізації аналітично-контрольної діяльності податкових органів.

Також зростає кількість відвідувань web-сайтів податкових органів, що пов'язано з централізованих розміщеннях необхідної інформації для платників податків на web-порталах та характеризується економією часу з обох сторін. [11].

Ризикоорієнтована система податкового контролю дає змогу запровадити системний підхід до адміністрування податків, інформувати податкові ограни на більш ранній стадії про можливі випадки порушення податкового законодавства, реагувати та упереджати їх.

На сьогодні спостерігається та зростання добровільної спати податків.

Таким чином, результати аналізу свідчать про перспективу підвищення ефективності контрольно-перевірної роботи, слід звернув увагу на те, що при скороченні перевірок надходження до бюджету зростають, що свідчить про високу результативність перевірок.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ

3.1 Проблеми здійснення контрольної роботи органами доходів і зборів

Система податкового контролю в Україні ще проходить стадію свого формування. Тому існують деякі перешкоди для ефективного функціонування цієї системи. На даний час можна виділити деякі вагомі перешкоди для її ефективного здійснення.

Двоякий характер тлумачення податкового законодавства. При прийнятті рішення після здійснення податкової перевірки, податкові перевіряючи дуже часто мають справу з тим, що норми податкового законодавства мають двояке тлумачення, тобто як на користь платника податків, так і на користь податкового органу. Це негативний момент для функціонування системи податкового контролю та аналізу.

Низька податкова культура багатьох платників податків також чинить перешкоди для ефективного здійснення і функціонування податкового контролю, оскільки є платники, які сприймають податкову перевірку і податкових перевіряючих агресивно, що, в свою чергу може призвести до вчинення певних протиправних дій що можуть призвести не тільки до недоотримання бюджетами сум податків, зборів, платежів, а ще й загрожувати здоров'ю та життю безпосередньо податковим перевіряючим.

Відсутність добре налагодженого програмного забезпечення створює перешкоди для податкового контролю та аналізу в часовому аспекті. Відсутність або неналагодженість цього вимагає у податкових працівників більш великого часу для обробки певної інформації.

Досить складний механізм обчислення податків та ведення податкового обліку ускладнює процес проведення податкового контролю та аналізу, оскільки породжує досить великі витрати часу на їх проведення.

Не остаточне запровадження системи подання податкової звітності в електронному вигляді. На сьогодні не всі платники податків подають податкову звітність в електронному вигляді через недовіру до світової мережі Інтернет.

Все вищенаведене - це основні і найголовніші перешкоди щодо ефективного функціонування податкового контролю. Система податкового контролю продовжує розвиватись. Інтеграція України до Європейського Союзу теж буде викликати негативні моменти в формуванні системи податкового адміністрування, тому що потрібно буде остаточно перебудовувати під світові та європейські стандарти не тільки систему податкового контролю зокрема, а взагалі всю податкову систему України.

Для того, щоб хоча б якимось чином нейтралізувати або скоротити існуючи перешкоди, слід розробити певні шляхи для ефективного застосування системи податкового контролю в нашій державі.

3.2 Важливість аналітичної складової в роботі органів доходів і зборів України та шляхи її вдосконалення

Аналітична робота в органах доходів і зборів України - це постійна дослідна діяльність, що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів доходів і зборів України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються [13].

Аналітична робота полягає:

- у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність податкових органів;

- у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів доходів і зборів.

Основними вимогами до аналітичної роботи є: достовірність, повнота, суттєвість, своєчасність, зрозумілість, нейтральність, порівнянність результатів, системність і плановість, комплексне використання методів аналізу.

Провідне місце в аналітичній роботі органів доходів і зборів посідає аналіз і оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища податкових органів України, які визначають основні умови їх функціонування. Значну роль у цих процесах відіграють структурні підрозділи державної податкової служби, які здійснюють прогнозування надходжень, комплексний аналіз стану розрахунків з бюджетом, облік платежів та формування звітності щодо надходжень до бюджету як основи прогнозно-аналітичної роботи.

Для досягнення загальної мети податкової служби щодо наповнення бюджету вони виконують функції своєрідних аналітичних центрів, діяльність яких спрямована на всебічний та комплексний аналіз економічної ситуації в державі, регіонах, оцінку бази оподаткування та визначення її резервів, для забезпечення виконання показників доходів, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» та забезпечення сталих надходжень до місцевих бюджетів.

Особливо актуальним є питання формування та посилення організаційного, аналітичного, інформаційного потенціалу служби.

Саме в підрозділах прогнозування, аналізу, обліку та звітності сконцентровані всі інформаційно-аналітичні потоки, спрямовані на забезпечення бюджетного процесу: від прогнозування надходжень і врахування всіх контрольованих платежів до виконання показників доходів, затверджених законом про бюджет.

У прогнозно-аналітичній роботі основний акцент робиться на розвиток інформаційних технологій з усіх аспектів діяльності податкової служби. Так, в частині:

- прогнозно-аналітичної роботи планується розширення її напрямів для оперативного виявлення проблем з виконання доведених показників доходів і своєчасного реагування на них, а також використання модельного апарату з визначення впливу зміни макроекономічних показників на рівень податкових надходжень;

- аналізу розрахунків з бюджетом по секторах економіки та великих платниках податків упроваджується проведення кластерного аналізу та моніторингу основних сегментів економіки, нові сервіси обслуговування великих платників податків. Події сьогоднішнього дня вказують на те, що необхідно перейти від традиційного підходу до оцінки економічної ситуації: держава - сектор економіки - регіон до різних неформальних видів систематизації інформації про податковий потенціал регіонів, сегментів економіки, груп платників податків - кластерного аналізу.

Щоб розширити функціональні можливості всіх органів державної влади в умовах інформаційного суспільства в Україні, розроблено Державну цільову науково-технічну програму використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом [14] (далі -- Програма).

Ця Програма включає три варіанти досягнення поставленої мети, які передбачають:

1) використання пропрієтарного програмного забезпечення (програмного забезпечення, яке є об'єктом права інтелектуальної власності й використовується лише у спосіб і згідно з умовами, визначеними у відповідних ліцензіях (дозволах), виданих відповідними органами);

2) повну заміну в органах державної влади пропрієтарного програмного забезпечення на програмне забезпечення з відкритим кодом і легалізацією неліцензійного програмного забезпечення відповідно до Порядку легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади;

3) оптимальний щодо оптимізації витрат бюджетних коштів -- створення умов для поступового впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом із збереженням у разі потреби пропрієтарного програмного забезпечення, а також організацію підвищення кваліфікації державних службовців переважно за дистанційною формою навчання.

Виконання такої Програми дасть змогу поступово впровадити в органах державної влади програмне забезпечення з відкритим кодом, що сприятиме:

- скороченню бюджетних витрат, пов'язаних з легалізацією та придбанням пропрієтарного програмного забезпечення;

- спрямуванню бюджетних коштів для надання підтримки вітчизняним розробникам програмного забезпечення з відкритим кодом;

- збільшенню частки ліцензійного програмного забезпечення в органах державної влади;

Аналітична робота не є самоціллю в органах доходів і зборів України, вона підпорядкована головним та масштабним завданням - прийняттю управлінських рішень щодо забезпечення організаційної цілісності та стабільності функціонування податкових органів, підвищення ефективності його роботи з реалізації функцій у сфері оподаткування. При цьому, виконуючи функцію процесу управління, вона і сама собою виконує ряд важливих функцій з вивчення, дослідження та оцінки реального розвитку та динаміки діяльності податкових органів.

3.3 Напрямки вдосконалення контрольно-аналітичної діяльності податкових органів в Україні

Актуальною проблемою сьогодні є поліпшення інформаційних систем та інструментів аналізу, розробки спеціального програмного забезпечення, підвищення ефективності проведення податкових перевірок, аналізу зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами.

Також має бути налагоджена тісна співпраця та взаємодопомога всіх структурних підрозділів податкових органів, координація їх зусиль на виявлення та попередження порушення вимог податкового законодавства, вироблення єдиної та прозорої податкової політики держави.

На даний час проводиться реформування податкової системи України шляхом забезпечення стабільності та ефективності діяльності податкових органів, за допомогою яких формується питома частка доходів Державного бюджету України, акцент робиться на перегляді процесів адміністрування податків. Цей процес розпочав своє оновлення з прийняттям Податкового кодексу України та шляхом впровадження нововведень у нормативно-правову базу податкової системи в напрямку підвищення рівня добровільного виконання норм податкового законодавства України платниками податків.

Також слід зауважити, що удосконалення діяльності податкових органів неможливе без запровадження основоположних компонентів сучасного менеджменту, серед яких одним із визначальних є створення ризикоорієнтованої системи управління та адміністрування податків.

Що стосується податкового контролю, то реформування повинно в першу чергу спрямовуватися на досягнення позитивних зрушень на користь платників податків, а саме:

- зменшення податкового тиску за рахунок розширення бази оподаткування, зниження ставок, виведення з «тіньового» обігу оподатковуваних капіталів;

- зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості шляхом більш ефективного відбору підприємств для перевірок (посилений контроль має здійснюватися за недисциплінованими підприємствами та підприємствами з більшим ризиком ухилення від сплати податків;

- зменшення контролю за діяльністю малого та середнього бізнесу;

- покращання якості обслуговування клієнтів;

- запровадження відповідальності, адекватної виявленим порушенням;

- запровадження податкових компромісів з використанням механізмів розстрочення чи відстрочення, договірних податкових кредитів;

- удосконалення, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства;

- покращення інформаційного забезпечення, розширення якого для кожної ланки податкової служби надасть можливість автоматизувати процес оподаткування, ефективніше використовувати наявні людські ресурси, погоджувати дані з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати податків;

- залучення до оподаткування «тіньових» коштів через відстеження товарно-грошових потоків, контроль за використанням готівки; прогнозування надходжень, що дозволить пропонувати Верховній Раді України збалансований реальний бюджет, сприятиме стабілізації суспільства та надасть можливість більш реально оцінювати ефективність діяльності податкової служби;

- скорочення та ліквідація недоїмки для поліпшення роботи платниками податків, заохочення їх до добровільної сплати та скорочень заборгованості перед бюджетом за рахунок реалізації майна боржників.

Для забезпечення платників податків якісною аналітичною інформацією необхідно:

1) розробити програмне забезпечення, яке буде пристосоване до централізованого зберігання та обробки податкової інформації. Докорінно оновити Web-портал податкових органів, який має складатися з трьох основних блоків: інформаційний, консультаційно-роз'яснювальний та блок електронних сервісів;

2) вдосконалити інформаційну систему «Управління документами», яка має забезпечити виконання всіх необхідних для податкових органів функцій, пов'язаних з обробкою документів (процесів управління, збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки, архівації тощо). Впровадження автоматизованої системи управління документами дозволить: зекономити зусилля і час для обробки потоків інформації та документів, що надходять до податкової служби на всіх рівнях; підвищити прозорість процесів роботи з документами і забезпечити контроль за їх виконанням; оптимізувати операційні процеси податкової служби; покращити якість обслуговування платників податків, забезпечити оперативну реакцію на звернення громадян, а також більш високий рівень безпеки та конфіденційності інформації.

У 2013 році було впроваджено систему «Податковий блок», яка складається з чотирьох сегментів операційної діяльності податковий органів: реєстрації платників податків, обробки податкової звітності та платежів, обліку платежів та податкового аудиту у вигляді модернізованих процедур. Ця система стала одним із кроком перетворення податкових органів з фіскального органу на сервісну службу, яка орієнтована на платника податків [15].

Впровадження системи управління документообігом разом з податковим блоком дасть можливість податковим органам працювати на сучасній ІТ-платформі, централізувати свої операції і значно скоротити кількість податкових перевірок;

3) впровадити систему підтримки прийняття рішення, що є комплексом апаратно-програмних засобів, призначенням якого є надання співробітникам податкових органів повної та об'єктивної інформації, необхідної для вирішення оперативних завдань і прийняття управлінських рішень. Для аналізу та надання пропозицій у систему підтримки прийняття рішення пропонуємо застосувати методи контролінгу, системного аналізу, інформаційного пошуку, аналізу даних, імітаційного моделювання, ситуаційного аналізу;

4) створити та впровадити систему оцінювання результативних показників діяльності податкових органів України з метою забезпечення керівництва на усіх рівнях методами та засобами підтримки прийняття рішень, направлених на підвищення у кадровому складі мотивації щодо росту якості та ефективності адміністрування податків. Для цього необхідно розробити методику оцінювання діяльності податкових органів України та визначити наявність показників для автоматичного розрахунку критеріїв оцінки на центральному рівні податкових органів України;

5) запровадити на рівні області Єдину базу даних про сумнівні фінансово-майнові операції, що буде сприяти виявленню фактів економічних правопорушень ще на стадії їх підготовки. Подібна база даних вже існує в України, яка володіє необхідними технічними і програмними ресурсами та спеціалістами, а також великим обсягом інформації про юридичних та фізичних осіб.

Модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення необхідно здійснити за допомогою створення єдиної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи податкових органів, яка б складалася з комплексу функціональних, управлінських та інфраструктурних підсистем центрального й регіонального (обласного) рівня. Така система забезпечила б використання єдиної бази документів усіма структурами податкових органів, можливість системного управління, реалізацію безперервного документообігу, планування і розподіл завдань, контроль за їх виконанням, централізованого контролю діяльності кінцевих користувачів системи.

Кінцевим результатом розвитку електронних сервісів повинно стати створення персонального аккаунту кожного платника податків на офіційному Інтернет-порталі податкових органів України - юридичної особи, приватного підприємця чи найманого працівника.

Підтримка функціонування центру сертифікації ключів надає платникам податків і службовцям податкових органів послуги з видачі на безоплатній основі електронних цифрових підписів для легітимного спілкування платника податків з податковими органами у рамках електронного кабінету платника податку, у тому числі для подання податкової звітності, а також можливість реалізувати легітимну роботу податкових органів у рамках автоматизованої системи «Управління документами». Слід зазначити, що Центр працює з весни 2012 р.

Популярність послуги серед платників податків пов'язують зі зручністю сервісу, який дає змогу підприємцеві не з'являтися до інспекції навіть раз на квартал для подання звітності, а відправляти документацію через Інтернет. Варто відзначити, що платники отримують ключі цифрового підпису безкоштовно.

Підвищення ефективності проведення податкового контролю вимагає зростання якості аналітичної роботи. Йдеться про важливість:

- розробки чітких методичних рекомендацій щодо проведення податкового контролю в галузях економіки для працівників податкових органів із визначенням методів і принципів проведення основних аналітичних процедур, які важливо здійснювати;

- розробки спеціального програмного забезпечення, яке дозволить автоматизувати аналітичні процедури проведення економічного аналізу в даній сфері та адаптувати його до існуючих автоматизованих робочих місць і баз даних, якими користуються працівники податкових органів;

- покращення взаємодії структурних підрозділів податкових органів, ліквідація та розробка шляхів усунення суперечностей у сфері проведення податкового контролю в галузях економіки;

- розробки найбільш доцільної схеми проведення податкового аудиту з урахуванням галузевих особливостей, які необхідно враховувати на кожному етапі його проведення;

- покращення взаємодії між органами державної влади та створення єдиної циклічної системи інформації.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ В ПОДАТКОВИХ ОРГАНАХ

У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань з охорони праці в межах кожної ланки системи.

Кінцевою метою функціонування системи управління охоронною праці є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов'язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи: ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці; ланки, у функціональні обов'язки яких входить. забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.

До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Державний департамент з нагляду за охороною праці; Міністерства, в тому числі і Державна податкова адміністрація України; інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; місцеві ради.

Верховна Рада України і своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані зі станом умов праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо поліпшення цього стану затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.

Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний департамент з нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці, координує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд за охороною праці в державі тощо [16].

Рішення Державного департаменту з нагляду за охороною праці України, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами та організаціями.

Міністерства, державні комітети, інші об'єднання, створені за галузевим принципом, зокрема й податкові органи України як ланка управління охороною праці, визначає науково-технічну політику своєї галузі що до питань охорони праці, розробляє і забезпечує реалізацію комплексних заходів що до поліпшення безпеки праці, здійснює методичне керівництво діяльністю підрозділів галузі з охорони праці, співпрацює з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовує у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охорони праці працівниками своєї галузі, створює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці. Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апаратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій адміністрації України створюється служба з охорони праці.

Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною податкових органів України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Міністерства доходів і зборів України.

У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини Міндоходів України з питань охорони праці, областях, містах Києві приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпорядкованих їм ДПІ районів і міст. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною податкових органів України.

Служба охорони праці виконує такі функції [17]:

- створює ефективну, цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- готує для розгляду на засіданнях колегії, нарадах, семінарах найважливіші питання з охорони праці;

- організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних та загальних захворювань, а також шкоди від цих подій;

- організовує розробку перспективних та поточних планів роботи щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- організовує підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

- розглядає листи та скарги співробітників з питань охорони й праці;

- контролює дотримання чинного законодавства та інших нормативних актів, посадових інструкцій з питань охорони праці працівниками ДПС України; відповідність нормативним актам про охорону праці обладнання, транспортних засобів, що експлуатуються в підрозділах ДПС України;

своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих з питань безпеки праці:

- бере участь у спеціальних розслідуваннях нещасних випадків,

міжнародному співробітництві з питань поліпшення умов і безпеки праці.

Ця служба виконує ще значну кількість функцій з управління охороною праці, а також наділена рядом повноважень та прав, передбачених Типовим положенням про службу охорони праці.

Фактори виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров'я працюючих, хоча в кожному, конкретному випадку виділити цей вплив та дати оцінку "внеску" умов праці у рівень здоров'я (чи недуги) працюючих складно.

Тим більше, що виробниче оточення впливає на організм людини на фоні погіршення якості навколишнього середовища, забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок (вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, та ін.).

Органи державної податкової служби України зосереджені в основному в містах, районах, які характеризуються власним мікрокліматом і комплексом факторів, що негативно впливають на працюючих. До них належать: шум; забруднення атмосфери токсичними речовинами, в першу чергу сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю, продуктами неповного згорання органічного палива (автотранспорт); запиленість повітря, недостатня кількість ультрафіолетового опромінення, підвищений рівень тонізуючих та електромагнітних випромінювань тощо.

Адміністративні приміщення податкових органів України інколи розташовуються поблизу промислових підприємств, які (навіть при дотриманні зонування та необхідної відстані між спорудами) своїм спектром шкідливих речовин негативно впливають на працівників податкової служби.

Крім того, органи державної податкової служби України в установленому законом порядку періодично здійснюють на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності перевірки й обстеження будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень та обладнання.

Хоча працівники податкової служби з метою перевірок і обстежень знаходяться на підприємствах нетривалий час, але шкідливі і небезпечні фактори, які існують на цих підприємствах, негативно впливають на їх здоров'я.

На працівника органів Міністерства доходів і зборів України, також, діють небезпечні виробничі фактори, обумовлені знаряддям праці, з яким він взаємодії у трудовому процесі. Податкові органи належать до невиробничої сфери, і знаряддями праці у цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та копіювальна техніка, засоби зв'язку, зокрема стільникового зв'язку.

Крім того, в приміщеннях податкової служби застосовується електроустаткування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які обумовлюють наявність потенційних небезпечних факторів, які можуть стати неприхованими небезпеками в наслідок ненормальної поведінки людини, або несправності обладнання.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність має мікроклімат приміщень, під яким розуміють фізичний стан повітряного середовища, що визначається такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря.

Фізико-хімічні показники визначають інформацію про вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

Одним із головних джерел утворення небезпечних ситуацій в органах ДПС є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці лежить людський фактор. А це, в першу чергу, залежить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізичного стану людини - факторів, які можуть-підвищувати або знижувати результативність роботи й обумовлюють безпеку праці.

Тому процес праці та умови її безпеки для працівників ДПС України - необхідно вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні особливості працюючого, оскільки помилки в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної діяльності.

Для обговорення можливого впливу на здоров'я працівників податкової служби має значення ряд якісних характеристик робочого середовища, яке у приміщеннях характеризується такими фізико-хімічні параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря. У приміщеннях з комп'ютерами ще враховуються фізико-хімічні показники - вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

Висока температура і вологість повітря негативно впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхідно створювати комфортні теплові умови постійно.

Оптимальне значення температури повітря у приміщенні становить 19-23°С. Рекомендується відносна вологість повітря 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. Температура повітря, швидкість його руху та відносна вологість повітря повинні відповідно становити: 22-24° С; 0,1 м/с; 60-40 % [18].

У приміщеннях необхідно передбачати регулювання параметрів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необхідно також надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення кондиціонерів. Але статистика свідчить, що люди, які впродовж тривалого часу працюють у приміщеннях з кондиціонерами, хворіють частіше.

Це дивно, бо прохолодне й чисте повітря повинно було б нести здоров'я. Виявилося, що благотворні природні аероіони застряють у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить чистим, але мертвим.

У приміщеннях, де працюють комп'ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, уже через 5 хв. роботи монітора концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах.

Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені заземленням) та застосування іонізаторів. Використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючого рух повітря паралельно площі екрану призводить до підвищення концентрації аероіонів.

У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Необхідно зазначити, що робота працівників податкової служби пов'язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає. При такому режимі роботи необхідно вживати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища - додаткової вентиляції, обмеження числа та тривалості перебування відвідувачів, створення робочих місць, оснащених загороджувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами.

Робота працівників державної податкової служби України належать до категорії робіт, яка пов'язана з використанням та обробкою великих масивів інформації. Така робота є кропіткою і вимагає постійного психологічного напруження. Впровадження комп'ютерів та застосування комп'ютеризованих робочих місць дозволило суттєво полегшити працю податківців: накопичення інформації про платників податків, контроль за надходженням податків, прийом податкової звітності в електронному варіанті та інше. Після впровадження в Україні ідентифікаційних кодів громадян та організацій робота податкового інспектора без застосування інформаційної техніки, зокрема персонального комп'ютера, взагалі стала неможливою. Але застосування комп'ютера, як свідчать вітчизняні та зарубіжні медики-гігієністи, тягне за собою ряд небезпек. Користувачі комп'ютерної техніки повинні знати фактори, що впливають на їх функціональний стан, особливості роботи на комп'ютері та розлади, які може спричинити ця робота.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп'ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю (зменшується швидкість кровообігу, і як результат - зменшується доступ кисню в мозок, що викликає розумове перенапруження); напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями.

Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову працю користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях.

Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками організації робочого місця, форми та параметри його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів.