Характеристика та особливості податкового контролю

Аналіз податкових реформ в Україні. Характеристика податкового контролю, процеси його регламентування й проведення, напрями підвищення ефективності. Склад контролюючих органів. Реалізація перевірки повноти і правильності обчислення податків і зборів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2014
Размер файла 35,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

  • ВСТУП
    • РОЗДІЛ 1. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ
    • 1.1 Поняття податкового контролю
    • 1.2 Суб'єкти податкового контролю
    • 1.3 Принципи здійснення податкового контролю
    • 1.4 Податкова перевірка як інструмент податкового контролю
    • РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ
    • РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ
    • ВИСНОВКИ
    • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Податкові реформи в Україні, що здійснюються протягом останніх років, супроводжуються кризовими явищами у сферах суспільного життя, що спричиняє збільшення кількості податкових злочинів і правопорушень. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність удосконалення роботи державних податкових служб, ефективність здійснення податкових перевірок, стимулювання платників податків до сумлінного виконання своїх обов'язків шляхом застосування суворих адміністративних штрафів і стягнень.

За даними Світового банку, в 2011 році Україна посіла 181-е місце серед 183 країн світу за простотою сплати податків. За кількістю податків і зборів до бюджету (135), Україна встановила абсолютний рекорд тому опинилася на останньому місці. Якщо критерієм брати час, який підприємці в середньому витрачають на податкову звітність та сплату податків (657 годин на рік), то за цим показником Україна зайняла найбільш високе - 174-е місце, обігнавши Чад (732 години), Білорусь (798) і Венесуелу (864).

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки і обов'язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому.

Обрана тема є актуальною і сьогодні, адже державний податковий контроль має повністю усунути наявні недоліки в податковій системі та забезпечити належне виконання кожним суб'єктом податкової системи своїх обов'язків.

Метою дослідження є характеристика податкового контролю та напрями підвищення його ефективності.

Для досягнення зазначеної мети у роботі були поставлені наступні завдання:

- визначити поняття та суть податкового контролю;

- визначити коло суб'єктів, що здійснюють податковий контроль, етапи його проведення;

- дати характеристику особливостей проведення податкового контролю в Україні та в зарубіжних країнах.

- визначити проблеми, що виникають при здійсненні податкового контролю, шляхи їх подолання та підвищення якості податкового контролю.

Об'єктом дослідження є податковий контроль.

Предмет дослідження - нормативно-правова база та інформаційні джерела з приводу здійснення податкового контролю.

З цією метою використовується ряд загальнонаукових методів діалектичного пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, в яких послідовно вирішуються поставлені завдання, і висновку, де сформульовані основні висновки, що отримані в ході дослідження.

РОЗДІЛ 1. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

1.1 Поняття податкового контролю

Податковий контроль являє собою систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [1, cт.61]. Податковий контроль є частиною податкової системи держави і являє собою складну систему фінансово - економічних, управлінських, правових, суспільно-політичних, етичних та соціально - психологічних відносин, що виникають між суб'єктами податкового контролю. Необхідною умовою забезпечення законності та ефективності контрольної діяльності держави у сфері податкових правовідносин і як наслідок фінансового забезпечення держави є чіткість і визначеність використовуваного понятійного апарату основних елементів податкового контролю та їх нормативно - правове закріплення [2;c.205].

У теорії податкового контролю в даний час спостерігається неоднозначність у визначенні понять його основних елементів. Даний факт зумовив і відсутність закріпленої в нормативно - правовій базі України термінології елементів податкового контролю.

У широкому сенсі податковий контроль - це сукупність заходів державного регулювання, що забезпечують в цілях здійснення ефективної державної фінансової політики економічну безпеку України.

У вузькому сенсі податковий контроль - це контроль держави в особі компетентних органів за законністю і доцільністю дій у процесі введення, сплати або стягнення податків і зборів.

Метою податкового контролю є попередження та виявлення податкових правопорушень (в тому числі податкових злочинів), а також залучення до відповідальності осіб, які порушили податкове законодавство.

Податковий контроль (як і контроль взагалі ) являє собою спеціальний спосіб забезпечення законності в податковому праві і здійснюється на всіх стадіях фінансово - господарської діяльності осіб [2;c.205].

Податковий контроль являє собою особливий вид управлінської діяльності спеціально уповноважених державних органів, який забезпечує реалізацію стратегії розвитку податкової системи за допомогою проведення масово - роз'яснювальної роботи, контрольних дій, аналітичних та інших заходів, встановлених нормами податкового права, в рамках функціонування податкових правовідносин. Як будь-яка складна управлінська система, що входить в системи управління більш високого порядку, податковий контроль являє собою сукупність елементів, основними з яких є: об'єкт, предмет, суб'єкти, форми і методи контролю.

На думку Г.Нестерова, особливості здійснення податкового контролю поза рамками державного фінансового контролю і виокремлення його в самостійний вид контролю, вимагає розробки спеціальних методик його проведення залежно від виду податку, об'єкта оподаткування, податкової бази та інших елементів. При цьому теоретичного обґрунтування потребує визначення сутності податкового контролю, форм і методів його здійснення, з'ясування впливу податкового контролю на ефективність суспільного виробництва, зміну податкової бази і економічну безпеку країни.

1.2 Суб'єкти податкового контролю

У процесі податкового контролю беруть участь і контролюючі органи, і підлягають контролю юридичні та фізичні особи. Саме поняття «суб'єкт» трактується як «людина, що пізнає зовнішній світ (об'єкт) і впливає на нього у своїй практичній діяльності».

У більшості робіт українських авторів за державним фінансового та податкового контролю під суб'єктом податкового контролю увазі контролюючі. Суб'єктом податкового контролю називають також « юридична або фізична особа, яка повинна встати на податковий облік та за законодавством зобов'язана сплачувати податок (платник податків)». Таким чином, одні автори до суб'єктів податкового контролю відносять тільки контролюючі органи, інші - тільки підконтрольних суб'єктів [5;c.53].

З точки зору юридичної та фінансової науки пропонується розділяти суб'єктів податкового контролю на:

- Контролюючих суб'єктів (тих, хто здійснює податковий контроль);

- Контрольованих суб'єктів (тих, хто піддається податковому контролю);

- Допоміжних суб'єктів (тих, хто факультативно бере участь у контрольних податкових правовідносинах ( експерти, свідки, поняті, органи, що представляють додаткову інформацію, та ін.)

Наскільки обґрунтовано відносити до суб'єктів податкового контролю контролюючих, контрольованих осіб та допоміжних суб'єктів? Згідно філософського розуміння категорії, суб'єкт - це «носій предметно - практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямований на об'єкт». Таке трактування суб'єкта бере свій початок від Декарта, який визначав суб'єкт як активний початок в пізнавальному процесі.

Суб'єкту протиставляють об'єкт як зовнішній предмет, предмет свідомості та діяльності суб'єкта» [5;c.53]. Таким чином, суб'єкт - це активна сторона, що впливає на об'єкт або предмет.

При податковому контролі на предмет контролю активно впливають державні законодавчі органи (за допомогою встановлення елементів оподаткування і в цілому регламентують податкові правовідносини), контролюючі органи (безпосередньо здійснюють податковий контроль) і платники податків (податкові агенти, які мають певні права та обов'язки і визначають стан об'єкта або предмета контролю).

Допоміжні суб'єкти, в свою чергу, впливають побічно, та їх вплив виражається опосередкованим чином через діяльність підконтрольних або контролюючих суб'єктів.

Крім того, податковий контроль безпосередньо визначається податковим правом, а суб'єкт права - це «фізична особа (людина ) або юридична особа (організація, установа і т. п.), наділене за законом якими правами і здатністю приймати на себе юридично обов'язки».

Законодавчі органи, підконтрольні та контролюючі суб'єкти володіють певними правами і обов'язками в процесі регламентування та проведення податкового контролю, проте діяльність допоміжних суб'єктів, їх права та обов'язки визначаються іншими нормами права. Виходячи з викладеного, до суб'єктів податкового контролю слід відносити органи законодавчої влади, що забезпечують регламентацію контрольно - перевірочної діяльності, органи виконавчої влади, що здійснюють податковий контроль і контрольовані або підконтрольні реальні та потенційні платники податків, податкові агенти та інші суб'єкти, що піддаються податковому контролю.

Згідно зі статтею 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

1.3 Принципи здійснення податкового контролю

Розглядаючи різні підходи до змісту податкового контролю та його принципів, можна сформулювати таке їх визначення: принципи податкового контролю становлять собою базові положення, які є імперативними й загальнообов'язковими, вони складають основний зміст податкового контролю. їм притаманні як риси, характерні для принципів права в цілому, так і специфічні. Закономірністю для них є те, що, як принципи нижчого структурного рівня, вони не повинні вступати у протиріччя із принципами загально-правовими (конституційними).

Важливим у принципах податкового контролю є їх закріплення в нормах, що визначається наступним [10;c.66]:

- самі норми виступають основними елементами, що втілюють у життя принципи податкового контролю;

- податково-правові норми, як результат узагальнення типових суспільних відносин, регулюють поведінку як контролюючих органів, так і платників податків і, будучи абстрактними, організовують надходження податків і зборів до бюджетів і фондів держави;

- вони сприяють чіткому формулюванню податкового контролю, від чого залежить ефективність правотворчої діяльності;

- через нормативне закріплення норми права сприяють вирішенню колізій податкового законодавства, обґрунтуванню й розробленню рекомендацій з його удосконалення;

- виражені в нормі, принципи закріплюють у першу чергу інтереси держави.

На даний час у процесі нормативно-правового регулювання застосовуються основні способи впливу, відповідно до яких визначаються принципи податкового контролю, як-то зобов'язання, уповноваження й заборона.

Оскільки за своєю природою принципи податкового контролю становлять собою вимоги, основну їх частину можна уявити у вигляді зобов'язань і заборон. Загальна частина принципів податкового контролю містить загальні зобов'язання: загальність оподаткування, рівність усіх платників перед законом, фіскальна достатність та ін. Заборона в податковому праві виступає у формі певних вимог до поведінки зобов'язаних суб'єктів і «вказує на те, як не можна себе вести, що неприпустимо робити; тим самим визначається негативне ставлення до такої поведінки» [13]. Наприклад, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації виявляється в забороні закріплення і введення податків, що мають дискримінаційний характер. Законодавець не допускає встановлення диференційованих ставок податків, податкових пільг залежно від громадянства та ін. Розглядаючи питання щодо системи досліджуваних принципів, ми поділяємо думку тих науковців, які реально існуючими принципами податкового контролю виділяють положення, які прямо визначені в Конституції, Податковому кодексі України або які можна обґрунтувати й достовірно вивести шляхом аналізу як податкового законодавства, так і податкової практики.

Не дивлячись на те, що в ст.61 Податкового кодексу [13] дано визначення податкового контролю, в ньому бракує конкретного закріплення категорії «принципи податкового контролю». Виходячи з того, що всі дії, пов'язані з податковим контролем, базуються на певних принципах, це є суттєвою прогалиною у податковому законодавстві. Причиною цього може бути суб'єктивний чинник.

Але зазначимо, що у формуванні принципів податкового контролю основну роль відіграють чинники об'єктивні, які охоплюють рівень розвитку держави, політичну та економічну ситуацію та ін.

Процес податкового контролю передбачає послідовність дій, які мають бути здійснені податковими органами з метою виявлення дотримання платниками податків податкового законодавства.

Важливу роль у податковому контролі відіграють загально-правові принципи. Вони властиві всій правовій системі України. До них відносять:

- принцип законності - полягає в тому, що при здійсненні податкового контролю контролюючі органи повинні керуватись нормою закріпленою в ч.2 ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України» [12;c.145], тобто повноваження контролюючих органів, порядок проведення податкового контролю його форми та методи встановлюються Податковим кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

- принцип юридичної рівності, який передбачає, що нормативні акти, які регулюють порядок здійснення податкового контролю, не повинні містити певних спеціальних умов проведення контролю в залежності від таких особливостей, як форма власності, громадянство суб'єкта оподаткування та інше;

- принцип гласності - передбачає можливість вільного доступу платників податків до інформації про діяльність контролюючих органів, які не містять державну (податкову) таємницю.

- принцип відповідальності - до особи, яка скоїла податкове правопорушення, застосовуються передбачені законодавством заходи юридичної відповідальності, тобто за податкові правопорушення передбачена кара. Податкова відповідальність виступає визначальним елементом податкового контролю і є гарантом забезпечення дотримання законодавства в сфері оподаткування.

Для податкового контролю притаманні також принципи, які відображають його специфіку. До таких можна віднести:

- принцип загальності податкового контролю - встановлює, що податковому контролю підлягають всі без винятку юридичні та фізичні особи, незалежно від факту наявності у них пільг.

- принцип презумпції правомірності рішень платника податку. У Податковому кодексі положення про конфлікт інтересів зазначено двічі - у пп.4.1.4, п.4.1 ст.4 і в п.56.21 ст.56. Ці норми співпадають між собою як загальна і спеціальна.

Дотримання розглянутих вище принципів створює передумови для виваженої діяльності держави у сфері податкового контролю. На жаль, на сьогодні практичне використання названих принципів є недостатнім. До перепон, що стоять на шляху реалізації принципів податкового контролю, можна віднести: 1) брак конкретного законодавчого їх закріплення; 2) неоднозначність тлумачення понятійного апарату законодавства, що потребує додаткового їх роз'яснення; 3) брак правил безпосереднього використання цих принципів.

податок контроль збір

1.4 Податкова перевірка як інструмент податкового контролю

Основна інституту податкового контролю -- податкова перевірка. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як інститут податкового контролю -- це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування [10;c.67].

Перевірки податковими органами за місцезнаходженням платника податку (виїзні перевірки) можуть бути плановими, позаплановими та фактичними.

В направленні на перевірку повинні бути зазначені: дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, підпис керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби (ст. 81 ПК).

Тривалість перевірки суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати 10 робочих днів (ст. 82 ПК).

При проведенні перевірок посадові особи мають право отримувати копії фінансових та господарських документів, але їм заборонено вилучати оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом (ст.85 ПК).

За результатами перевірки у разі відсутності порушень складається довідка, у разі встановлення порушень складається акт (ст.86 ПК), які підписуються посадовими особами податкової служби і надаються для підпису підприємцю або його уповноваженій особі. Відмова платника податків від підписання акту не звільняє його від обов'язків, тому найкраще перед підписом зазначити «із запереченнями, які додаються (або будуть направлені)» та поставити дату отримання акту [10;c.68].

Заперечення можуть бути направлені до податкового органу протягом п'яти робочих днів із дня отримання акту, в них можна зазначити бажання підприємця прийняти участь в розгляді заперечень. Податковий орган зобов'язаний розглянути заперечення протягом п'яти робочих днів за участі платника податків (за його бажанням) та в присутності керівника відповідного податкового органу.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (ст.78 ПК).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік, з повідомленням підприємця під розписку за 10 календарних днів до початку проведення перевірки (ст. 77 Податкового кодексу України). Допускати до планової перевірки підприємці зобов'язані посадових осіб державної податкової служби за умови попереднього отримання ними повідомлення про проведення за 10 днів перевірки та при пред'явленні податківцем направлення на таку перевірку (ст.81 ПК).

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

Кризові явища в українській економіці призводять до кризи суспільного сектору, що є причиною збільшення порушень податкового законодавства. Високі податки зумовлюють приховування підприємцями своїх реальних доходів, криміналізації виробництва, маніпуляції з готівковими та безготівковими розрахунками, завуальованість справжнього виду діяльності з метою уникнення оподаткування.

Органи податкової служби є єдиною системою контролю за дотриманням податкового і валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення до бюджету певного рівня податків і зборів [13].

Податковий контроль здійснюється службовими особами податкового органу в межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок; вимагання у платника податку проведення інвентаризації; обстеження будь-яких приміщень платника податку, в тому числі і житла громадян, якщо вони використовуються для отримання доходу (прибутку); одержання інформації від платника податку та третіх осіб; а також надання доручення органам Контрольно-ревізійної служби України на проведення ревізії. Податкові органи застосовують ту чи іншу форму контролю залежно від напрямку податкового контролю.

Згідно зі ст. 62 ПКУ "Способи здійснення податкового контролю"

податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

- перевірок і звірок відповідно до вимог ПКУ, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На етапі попереднього аналізу здійснюється вивчення обліку платників податків у податковому органі, податкові декларації, порівнюються динаміка даних про нарахування й сплату податків, аналіз розвитку підприємства, аналіз основних показників підприємства.

На етапі планування контролю здійснюється відбір необхідних даних про платника податків, відбір об'єктів для проведення перевірки, підготовка планів і графіків перевірок, визначаються джерела інформації, методичні прийоми контролю, відповідальні за проведення та результати контролю.

Далі на основі програми перевірки безпосередньо здійснюється податкова перевірка. Програми перевірки - це обов'язків мінімум питань, що підлягають документальній перевірці [14;c.104].

Недоліками податкового контролю є те, що чинними нормативно-правовими актами не встановлено чітких процедур організації проведення документальних перевірок платників податків. Як правило, кожний контролюючий орган самостійно розробляє правила та порядок проведення перевірок у вигляді методичних рекомендацій. Зрозуміло, що такі рекомендації є відомчими нормативними актами і необов'язкові до виконання суб'єктами підприємницької діяльності. На сьогодні на більш високому законодавчому рівні деяке врегулювання знайшли лише виїзні перевірки.

Незважаючи на те, що чинний Податковий кодекс України передбачав певне вдосконалення податкової системи, зокрема: порядок організації та проведення податкового контролю органами державної податкової служби разом з іншими контролюючими органами, уповноваженими від імені держави здійснювати перевірку фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання; перелік контролюючих органів, які мають право здійснювати перевірки суб'єктів господарської діяльності; форми проведення податкового контролю; загальні правила проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних);

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Роль податкового контролю в сучасних умовах особливо зростає через низьку податкову дисципліну та культуру суб'єктів підприємництва і населення щодо сплати податків і зборів, значну тінізацію економіки. Чинне податкове законодавство України не узгоджене з міжнародними нормами та нормами Європейського Союзу, що призводить до нерівних умов оподаткування вітчизняних і зарубіжних суб'єктів господарювання на території України [2, с. 154].

Крім того, складні економічні умови, спричинені світовою фінансовою кризою, вимагають застосовувати більш ефективні способи наповнення державного бюджету України [3, с. 168].

На ефективність проведення податкового контролю впливають багато чинників. Насамперед вимагають удосконалення:

- законодавча база.

- організація і методика податкового контролю.

- співпраця з незалежними аудиторами.

- застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань.

- проведення податкових перевірок та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами [3, с. 169].

У своїй діяльності податкові аудитори керуються цілим рядом інструкцій, роз'яснень, які недоступні платникам податків. Зважаючи на це можна стверджувати, що по-перше, чим складніше, заплутаніше, суперечливіше податкове законодавство, тим важче здійснювати податковий аудит; по-друге, це приводить до породження корупції [4].

За таких умов податкові аудитори і платники податків фактично стали заручниками наслідків такого законодавства. Відсутність спільної мети між незалежними аудиторськими фірмами та державною податковою службою ставить їх у протидію, причому з перевагою на користь перших, які надають послуги щодо уникнення від сплати податків різними законними способами. Ці послуги користуються попитом у суб'єктів господарювання. Криза державного податкового аудиту, в першу чергу виникла через суттєву різницю професійних рівнів аудиторів незалежних аудиторських фірм та державної податкової служби на користь перших, що пояснюється постійним підвищенням кваліфікаційного рівня незалежних аудиторів для того, щоб користуватись попитом на ринку аудиторських послуг. Тому варто започаткувати підвищення кваліфікації податкових аудиторів [3, с. 170].

Сьогодні працівники податкових органів при проведенні податкових перевірок орієнтуються виключно на стандартний перелік питань, які необхідно висвітлити в акті перевірки. Проте, на наш погляд, цього не достатньо.

Досягти підвищення рівня ефективності податкового аудиту допоможе такий захід, як запровадження у практичній діяльності податкових органів непрямих методів визначення податкових зобов'язань [5].

Доцільно покращити роботу щодо обслуговування платників податків.

Тобто, поліпшення роботи консультативних відділів органів Міністерства

доходів і зборів (далі Міндоходів) . Не завжди працівники консультативних

відділів Міндоходів надають вичерпні консультації та роз'яснення норм податкового законодавства платникам податків. Перегляд свого відношення до платників податків сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплачування податків та ефективності податкової системи в цілому [3, с. 172].

Варто звернути увагу на те, що реформування податкового контролю повинно бути спрямовано передусім на досягнення позитивних змін на користь платників податків, а саме:

-зменшення податкового тиску за рахунок розширення бази оподаткування

-зниження ставок, виведення з «тіньового» обігу оподатковуваних капіталів

-зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості шляхом більш ефективного відбору підприємств для перевірок

-зменшення контролю за діяльністю підприємств малого та середнього бізнесу;

-зменшення контролю за дисциплінованими платниками податків;

- покращання якості обслуговування клієнтів;

-запровадження податкових компромісів з використанням механізмів розстрочення чи відстрочення, договірних податкових кредитів

- підвищення рівня кваліфікації працівників органів контролю

-збільшення мотивування та заохочень.

У ході проведення податкового аудиту необхідно підвищувати рівень його якості. Підвищення якості контрольно-перевірочної роботи передбачає підвищення якості матеріалів перевірок, і, як результат, збільшення рівня узгодженості або безапеляційності донарахувань та збільшення суми стягнення до бюджету донарахованих коштів. Ефективність податкового аудиту залежить не тільки від повноти проведеної перевірки. Виявлені порушення і зловживання (в практиці перевірочної роботи це донарахування, штрафні та фінансові санкції) - це є лише половиною справи. На сьогодні для податкових органів залишається досить проблематичним питанням стягнення донарахованих за результатами перевірки сум до бюджету. Завданнями податкових аудиторів є не тільки виявити, правильно задокументувати факти порушення податкового чи валютного законодавства, але й належним чином переконати платника податків в порушеннях та правомірності дій перевіряючого й необхідності сплати донараховані суми до бюджету. Якість оформлення результатів податкового аудиту та вияв толерантності з боку податкового аудитора повинні забезпечити успіх самої перевірки [2].

Отже, напрямами подальшого удосконалення ефективності податкового аудиту можна вважати:

- вдосконалення законодавства, яке орієнтоване на розвиток регулюючої функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового

законодавства, введення обов'язкової перевірки ефективності запропонованих законів за допомогою імітаційної моделі;

- розширення бази оподаткування, яке дасть змогу зменшити податковий тиск на платників податків та підвищити добровільну сплату податків, що збільшить надходження до бюджету;

- підвищення ефективності перевірок, що дасть можливість за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих;

- збільшення і удосконалення контактів безпосередньо між платниками податків та органами податкового аудиту;

- вдосконалення документального оформлення та більш чітке роз'яснення норм податкового законодавства;

- скорочення та ліквідація недоїмки для поліпшення роботи платниками податків, заохочення їх до добровільної сплати податків та скорочень заборгованості перед бюджетом за рахунок реалізації майна боржників;

- залучення до реалізованого державою податкового аудиту послуг недержавних аудиторських фірм, що дасть змогу охопити більш ширше коло ризикоорієнтованих платників податків, без додаткового залучення державних ресурсів;

- впровадження у практику податкового аудиту непрямих методів визначення податкового зобов'язання;

- підвищення рівня кваліфікації податкових аудиторів;- вдосконалення заходів мотивування та відповідальності.

Отже, податковий контроль є суттєвим важелем регуляторної та фіскальної спрямованості в системі державних фінансів, адже за його допомогою можна ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Проведення результативного, модернізованого податкового контролю є головним чинником попередження неплатежів до бюджетів та ефективним засобом наповнення їх дохідної частини одночасно.

Виходячи з цього, однією з найсуттєвіших проблем у процесі виходу української економіки із кризи є визначення методів оцінки ефективності проведення податкового контролю.

ВИСНОВКИ

Важливими ознаками організації податкового контролю є його ефективність і якість. Якість податкового контролю характеризується рівнем, повнотою, достатністю, порядком виконання податковими інспекторами як суб'єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації окремих процедур.

Податковий контроль є складним багатовимірним процесом, а відтак забезпечення його дієвості і ефективності значною мірою можливе за уточнення його теоретико-методологічних і розроблення конкретних рекомендацій щодо вдосконалення проведення різнопланових контрольно - ревізійних, контрольно-аналітичних і експертних заходів у цій сфері.

Основну частину надходжень до бюджету держави становлять податки, тому питання оподаткування є постійним предметом дослідження. Україна, з точки зору контролю за виконанням платниками податків законодавства, характеризується такими факторами:

- низька фінансова дисципліна платників податків, як наслідок низької податкової культури суспільства;

- завищена фіскальна орієнтація податкової політики;

- недосконала законодавча база в податковій сфері.

Слід зазначити, що значна частина правових актів у сфері оподаткування є складною та незрозумілою широкому і різноманітному колу платників податків, існує дуже багато упущень в податковому законодавстві, суперечностей. Внаслідок цього виникає дуже велика кількість порушень. Така політика держави не тільки не створює умов для розвитку економіки, а й мимоволі заганяє платника податків у глухий кут, здійснювати неправильні дії в сфері оподаткування. Таким чином, на сьогоднішній день в першу чергу необхідно вдосконалювати законодавчу базу, яка регулює організацію та здійснення податкового контролю.

Вивчення та аналіз зарубіжного досвіду функціонування податкових систем і діяльності податкових органів має справити значний вплив на удосконалення організації та функціонування податкової міліції в Україні.

Податкові реформи в Україні, що здійснюються протягом останніх років, супроводжуються кризовими явищами у сферах суспільного життя, що спричиняє збільшення кількості податкових злочинів і правопорушень. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність удосконалення роботи державних податкових служб, ефективність здійснення податкових перевірок, стимулювання платників податків до сумлінного виконання своїх обов'язків шляхом застосування суворих адміністративних штрафів і стягнень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року. Із змінами та доповнення станом на 07.10.2014 р.

2. Брегін М.Г. та ін. Основи податкового законодавства. - Львів: Світ, 2000. - 88 с.

3. Буряк П.Ю. Податковий контроль: підр. / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський, // - К.: «Хай-Тек Прес», 2010. - 608 с.

4. Богачев С. И. Налоговый контроль в Республике Казахстан и направления его совершенствования: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.10 "Финансы, денежное обращение и кредит" / С. И. Богачев. -- Караганда, 2006. -- 31 с.

5. Зюнкін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. - 2-е вид., доп. - К.: МАУП, 2001.. - 144 с.

6. Карпінський Б. А. Податковий контроль в Україні: концептуальні засади функціонування й удосконалення /-Донецьк: ДонДУЕТ, 2011.-С.53-60.

7. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

8. Іванов Ю.Б. Податкова система: підр. / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк //-- К.: Атіка, 2011.-- 920 с.

9. Лещак В.В. Удосконалення системи прямого оподаткування //Фінанси України. - 2004. - №11. - С. 95-107.

10. Литвинчук І. В. Податковий контроль: напрями удосконалення [Електронний ресурс] / І. В. Литвинчук, Н. М. Бурківська // Вісник ЖДТУ. -- 2009. -- № 2. - Режим доступу: http://www.ztu.edu.ua/ ua/science/publishing/visnik/.

11. Мельник В.М. Механізм прямого оподаткування у фінансовій теорії // Фінанси України. - 2009. - № 5. - С. 66-77

12. Нестеров Г. Г. Развитие механизмов налогового контроля в системе обеспечения экономической безопасности России: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.10 "Финансы, денежное обращение и кредит" / Г. Г. Нестеров. -- М., 2009. -- 26 с.

13. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч.посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с.

14. Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи: Монографія / П.В.Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С.Варналій та ін.;за ред. З.С.Варналія - К.: Знання України, 2008. - 675с. - С.237

15. Ситниченко В.М Сучасні системи методи управління ефективністю як інструмент виходу з кризи / В. Ситниченко // Стандартизація. Сертифікація. Якість.- 2009.- №3.- С. 57- 61.

16. Соловйова Ю. О. Податковий контроль як спеціальний вид державного фінансового контролю [Електронний ресурс] / Ю. О. Соловйова. -- Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=250

17. Финансовое право: Учебник. / Под ред. H.H. Пахомова. - X.: ООО "Одиссей", 2003. - 448 с.

18. Французов Д. В. Организация налогового контроля в системе государственного регулирования: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством" / Д. В. Французов. -- М., 2008. -- 23 с.

19. Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз / К.І.Швабій // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2007. - Вип.9. -Ч.3. - с.520 - 527

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Види та методи податкового аудиту, організація його проведення. Аналіз взаємодії контролюючих органів та їх підрозділів у процесі проведення податкового аудиту. Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі.

    курсовая работа [305,5 K], добавлен 16.05.2010

  • Отримання доходів фізичними особами. Прямі та не прямі податки. Податковий контроль - елемент фінансового контролю. Зобов'язання платникiв податків і зборів. Джерела інформації для податкового контролю, контрольно-перевірочної роботи, етапи контролю.

    контрольная работа [36,3 K], добавлен 17.02.2010

  • Забезпечення функціонування всіх елементів фінансового механізму країни. Законодавче регулювання податкового контролю. Структура податкових надходжень в державний бюджет. Проведення аналізу діяльності галузей економіки з точки зору оподаткування.

    курсовая работа [800,3 K], добавлен 21.07.2016

  • Контроль як функція управління податковою системою, заснований на загальних принципах системи державного контролю. Класифікація податкового контролю за формами та сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби.

    эссе [20,8 K], добавлен 12.01.2014

  • Економічна суть податкового контролю та основи його здійснення. Аналітична робота в органах доходів і зборів. Аналіз контрольної роботи податкових органів та її ролі у формуванні доходів бюджету. Напрямки вдосконалення контрольно-аналітичної діяльності.

    курсовая работа [556,6 K], добавлен 14.10.2014

  • Основні принципи відбору платників для проведення податкової перевірки. Організація і методика перевірки правильності оподаткування доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Адміністративний арешт активів платника податку.

    контрольная работа [14,9 K], добавлен 20.04.2004

  • Висвітлення форм податкового контролю, які застосовуються органами Державної фіскальної служби України у практичній діяльності, пов'язаній із обігом товарів. Проблеми, що виникають при здійсненні податкового контролю у сфері обігу підакцизних товарів.

    статья [21,4 K], добавлен 17.08.2017

  • Економіко-правова природа, сутність та функції податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України. Його місце у державному регулюванні економіки. Аналіз організаційно-правових засад податкового контролю, проблеми кадрового забезпечення.

    реферат [49,2 K], добавлен 22.06.2010

  • Теоретичне визначення сутності та видів податкових пільг. Особливості функціонування податкових пільг та побудови податкового регулювання. Сутність та принципи податкового регулювання. Застосування податкових пільг як інструмент податкового регулювання.

    реферат [40,1 K], добавлен 25.01.2014

  • Дослідження структурно-штатної побудови контролюючих та правоохоронних органів, здійснюючих контроль за нарахуванням сплати податків, зборів (платежів). Вид порушення податкового законодавства і розмір штрафу. Розрахунок податку на прибуток підприємств.

    курсовая работа [126,7 K], добавлен 19.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.