Валютний ринок України: етапи розвитку, сучасний стан

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Кафедра міжнародної економіки

Реферат

На тему: "Валютний ринок України: етапи розвитку, сучасний стан"

Київ-2014

План

Вступ

1. Етапи розвитку валютного ринку України

2. Сучасний стан валютного ринку України

3. Сучасні проблеми та перспективи розвитку валютного ринку

Висновок

Література

Вступ

Сучасний розвиток господарства характеризується фінансово-економічною глобалізацією. У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Інтеграція України у сучасне світове співтовариство порушує ряд зовнішніх загроз і небезпек для національного господарства, а тому актуалізується необхідність вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку.

Валютний ринок - це система економічних відносин між його суб'єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телекомунікації, де цінами є встановлені під впливом попиту і пропозиції обмінні курси. З іншого боку, валютний ринок - це сукупність певних інститутів та механізмів, які у своїй взаємодії забезпечують можливість здійснювати валютні операції із врахуванням поточної ринкової ситуації.

Валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. Валютне регулювання може стимулювати економічний розвиток у країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей і підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі, у свою чергу, впливають на розвиток валютних відносин й відповідним чином вносять коригування у валютну політику, що проводиться в державі.

Валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютні інтервенції та отримання прибутків його учасниками у вигляді різниці курсів валют.

Отже, питання, пов'язані з валютою та фінансово-валютною системою, є дуже актуальними й важливими, особливо після світової валютної кризи, коли постали проблеми щодо вдосконалення організації та регулювання валютного ринку.

1. Етапи розвитку валютного ринку України

Перший етап (1991-1993 рр.) характеризується формуванням власної грошової системи України. Зокрема, 1 січня 1992 р. введено купони багаторазового використання. До зазначеного періоду функцію засобу платежу виконував російський рубель, що було обумовлено відсутністю національної системи валютного регулювання і лише у листопаді 1992 р. зупинено його функціонування в грошовому обігу на території України, а єдиним законним платіжним засобом стає український карбованець.

В Україні лише у 1992 р. започатковано створення валютного ринку, внутрішню основу якого спочатку складали комерційні банки, що одержали ліцензію на право проведення операцій з іноземною валютою та здійснення міжнародних розрахунків. Із вересня 1992 р. розпочала роботу Валютна біржа Національного банку, а у липні 1993 р. її було реорганізовано в Українську міжбанківську валютну біржу.

У зв'язку з необхідністю реалізації політики, спрямованої на підтримку курсу національної валюти, в 1992 р. було розпочато роботу зі створення офіційного валютного резерву Національного банку України. На першому етапі формування його структура була такою: долар США - 40 %, німецька марка - 20 %, екю - 20 %, інші валюти - 15 %, золото - 5 %. У подальшому, у зв'язку зі збільшенням обсягів валютних операцій та лібералізацією валютного ринку, ця структура періодично змінювалася.

Національний банк використовував валютні інтервенції для регулювання грошово-кредитного ринку, як інструмент, за допомогою якого формувався курс національної валюти відносно інших валют. Центральний банк також встановлював правила торгівлі іноземною валютою, відповідно до яких формувався курс українського карбованця відносно інших валют.

На даному етапі в основному здійснювалося регулювання не валютної, а грошово-кредитної політики через кредитування уряду та реального сектору економіки.

Унаслідок безконтрольної кредитної емісії та спаду виробництва національна валюта стрімко девальвувала: у 1992 р. офіційний курс українського карбованця становив 638 крб. за 1 долар США, у 1993 р. - 12610 крб., у 1994 р. - 104200 крб.

З метою стримання економічного спаду було запроваджено низку заходів:

- встановлено граничний розмір маржі між курсом купівлі та курсом продажу іноземної валюти за безготівковими операціями не більш як 2,5 відсотка від офіційного валютного курсу, за готівковими операціями - не більше 2,5 відсотка від подвоєного офіційного валютного курсу;

- посилено контроль за своєчасністю надходження валютних коштів на рахунки та їх переміщення через митний кордон України.

У лютому 1993 р. з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" на законодавчому рівні були закріплені основні засади реалізації валютної політики, в яких національну валюту визнано єдиним законним засобом платежу на території України.

Із листопада 1993 р., після запровадження фіксованого курсу гривні, торги валютою на УМВБ було припинено. Її продаж за офіційним курсом, залежно від першочергових потреб держави, проводив тимчасово створений Тендерний комітет.

Підсумовуючи вище зазначнне, можна стверджувати, що перший етам розвитку валютного ринку України характеризувався: участю в валютному союзі з Росією; впровадження купонів багаторазового використання, які було введено в готівковий обіг у січні 1992 р.; впровадженням національною платіжної системи; налагодженням банківської систему з єдиним емісійним центром; створенням механізму міждержавних розрахунків; появою українського валютного ринку; започаткуванням золотовалютних резервів; становленням регулюючих органів; формуванням законодавчої бази функціонування ринку; значними темпами девальвації національної валюти; фіксацією валютного курсу зі створенням подвійного ринку; використанням декількох режимів обмінного курсу -- від множинного до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу.

Другий етап (1994-1998 рр.)

З 11 березня 1994 р. було започатковано аукціони з продажу долара, а з квітня - німецької марки і російського рубля. Поступовий вихід з кризової ситуації сприяв становленню рівних умов доступу комерційних банків до кредитних аукціонів НБУ. Однак аукціонна форма торгів виявилася неефективною, оскільки не відповідала існуючим умовам валютного регулювання.

З метою сприяння розвитку валютного ринку та зовнішньоекономічних відносин із жовтня 1994 р. було відновлено торги іноземною валютою на Українській міжбанківській валютній біржі.

Угоди з купівлі-продажу іноземної валюти в безготівковій формі на внутрішньому ринку України спочатку укладалися тільки на біржовому ринку. Проте з розвитком банківської системи і лібералізацією валютної торгівлі з початку 1995 р. з'явився ще один сегмент валютного ринку - міжбанківський ринок, де угоди укладаються безпосередньо між банками, уповноваженими здійснювати валютні операції. Також було скасовано обов'язковий викуп 10 % валютних надходжень суб'єктів господарювання до офіційних валютних резервів НБУ.

На даному етапі відбувалося призупинення економічного спаду та подальша лібералізація валютного ринку. У цей період валютний ринок України зазнав значного тиску внаслідок залучення урядом короткотермінового капіталу іноземних інвесторів для потреб фінансування дефіциту бюджету.

У січні -- серпні 1997 р. спостерігався значний приплив валютних коштів, унаслідок чого пропозиція доларів США перевищила попит на них, а курс гривні порівняно з початком року знизився на 1,7 %. З метою нейтралізації надлишкової пропозиції доларів США Національний банк України проводив політику стримування надмірної ревальвації гривні шляхом викупу надлишкової пропозиції іноземної валюти.

Характерною рисою валютно-курсової політики в 1997 р. було забезпечення керованості обмінного курсу в межах валютного коридору 1,7-1,9 гривні за долар США, офіційно встановленого з 01.09.1997 р.

У 1998 р., у зв'язку з фінансовою кризою в Росії та наявністю тісних торговельних відносин з нею України, з метою недопущення наслідків кризи на український грошово-кредитний ринок Національним банком було введено окремі елементи адміністративного контролю за проведенням валютних операцій.

Загалом даний етап характеризувався: лібералізацією проведення валютних операцій; стабілізацією інфляційних процесів національної грошової одиниці і, як наслідок, стабілізацією валютного курсу; проведенням грошової реформи: введення гривні; значною ревальвацією реального курсу гривні впродовж 1996-1997 рр., яка створила підстави для девальвації гривні в 1998 р.; використанням НБУ ринкових інструментів регулювання валютного ринку; значною девальвацією національної валюти, що висвітлило приховані проблеми та недосконалість механізму функціонування валютного ринку; початком практики впровадження валютних коридорів; фінансовою кризою. валютний ринок грошовий банк

Третій етап (1999- 2008рр.)

Із метою недопущення спекуляцій на валютному ринку у грудні 1999 р. було започатковано роботу Торговельної сесії та Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку згідно з якими щоденні валютні операції здійснювалися у режимі реального часу, тобто після часу, відведеного на торги, всі операції призупинялися і куплену валюту в той же день не можна було

знову продати. Цей режим дав позитивні результати, внаслідок чого тиск на валютний сегмент ринку різко зменшився.

Винятково важливе значення для регулювання валютного ринку мало ухвалення в 1999 р. Закону України "Про Національний банк України", в якому Національний банк визначено особливим центральним органом державного управління, який встановлює порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами.

Із другого півріччя 1999 р. від режиму валютного коридору Національний банк перейшов до режиму плаваючого обмінного курсу, а з лютого 2000 р. таку валютну політику визнано офіційною, що стало логічним продовженням послідовної політики лібералізації валютного ринку.

Із січня 2000 р. банківські установи отримали дозвіл на кредитування в іноземній валюті фізичних осіб.

У період з 2000 до 2004 рр. Національний банк в умовах офіційного проголошення запровадження плаваючого валютного курсу фактично утримував його на встановленому рівні, дозволяючи лише незначні коливання. Проте, починаючи з 2005 р. Національний банк фактично надає більшої гнучкості національній грошовій одиниці (значення офіційного обмінного курсу наближає до ринкового).

Із 2005 р. відбувається сповільнення темпів економічного розвитку, що проявлялося у зниженні приросту ВВП, значному зростанні дефіциту бюджету від'ємного сальдо поточного рахунку й рівня інфляції. Ситуація, що склалася, вимагала запровадження невідкладних заходів, зокрема для зниження тиску на валютний курс гривні через перевищення її пропозиції над попитом, Національним банком було проведено ревальвацію гривні на 4,8%. Певною мірою стабілізації ситуації сприяло й підвищення рівня негативних очікувань у іноземних інвесторів через погіршення макроекономічної ситуації в країні.

Починаючи з 2005 р. для лібералізації валютної політики Національного банку було характерне: збільшення строку, протягом якого резидент зобов'язаний зарахувати виручку в іноземній валюті на валютний рахунок,

Підвищення норм вивезення та ввезення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Лібералізація валютної політики супроводжувалася встановленням жорсткіших вимог у сфері валютного регулювання та підвищенням відповідальності за порушення вимог валютного законодавства.

Валютна позиція уповноваженого банку визначалася щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти та кожного банківського металу.

Із метою зниження валютного ризику Національний банк встановив вимоги щодо його покриття капіталом (відповідно до вимог адекватності капіталу) через лімітування відкритих валютних позицій.

Тривалий час утримання сталого обмінного курсу гривні було своєрідним якорем стабільності. Проте останнім часом, в умовах наявного економічного спаду, валютний курс також є вагомим інструментом подолання інфляційних процесів. Зокрема, 20 травня 2008 р. Національним банком було проведено укріплення грив ні на 4 %, що призвело до підвищення офіційного курсу гривні

Наслідком певної волатильності обмінного курсу гривні відносно інших валют, що мало місце починаючи з 2005 р., була рекласифікація у 2008 р. Міжнародним валютним фондом валютного режиму України з де-факто фіксації до долара на режим керованого плавання.

Натомість розгортання світової фінансової кризи внесло свої корективи у роботу національного валютного ринку.

Четвертий етап (2008 р . - донині)

Для даного етапу характерно розгортання глобальної валютно-фінансової кризи та поширення негативних наслідків в Україні. Суттєве скорочення надходження іноземної валюти в країну та стрімке знецінення гривні.

2. Сучасний стан валютного ринку України

Новітні процеси, що відбуваються у світовому господарстві, особливо виразно знаходять своє відображення у фінансовому секторі економічних відносин. Різноманітні сегменти фінансових ринків дедалі більше інтегруються внаслідок використання інноваційних підходів до прийняття рішень із питань фінансового управління. У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Найдинамічнішим та консолідуючим сектором міжнародних економічних відносин стали валютні ринки, які на сьогоднішній день за своїми обсягами, кількістю операцій та колом учасників не мають аналогів у світі.

Основними учасниками валютного ринку України є НБУ, комерційні банки, юридичні та фізичні особи, а також кредитно - фінансові установи.

Сучасний український валютний ринок можна вважати достатньо сформованим, а існуючий механізм валютного регулювання, на думку еекспертів, є досить дієвим. Основним нормативним документом, який регламентує операції з іноземною валютою на території України є Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", втім, окрім нього існує ряд документів які чітко визначають дії учасників валютного ринку щодо проведення валютних операцій. НБУ впливає на валютні курси, проводить політику, спрямовану на збереження сприятливих умов для кредитної підтримки банківською системою процесів економічного розвитку з одночасним запобіганням утворенню монетарних ризиків.

Валютно-курсова політика Національного банку України ґрунтується на принципах, визначених в Меморандумі про економічну та фінансову політику та передбачає послідовне запровадження гнучкого курсоутворення, посилення прозорості валютних інтервенцій з одночасним підвищенням питомої ваги валютних аукціонів, визначення офіційного курсу гривні за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, дотримання критеріїв ефективності, включаючи нижню межу щодо рівня чистих міжнародних резервів.

Сучасний стан валютного ринку характеризують офіційні обмінні курси, сформовані всередині країни, розмір золотовалютних резервів, валютні інтервенції центробанку, показники доларизації економіки тощо.

У вкрай важкому 2009 році Національному банку України завдяки рішучим заходам вдалося уникнути суттєвої девальвації обмінного курсу гривні - її офіційний курс щодо долара США у 2009 році знизився на 3,7%. В подальшому курсова динаміка була цілком прогнозованою і не провокувала сигналів для учасників ринку. У 2010 році офіційний курс гривні зміцнився на 0,3%, а у 2011 році - знизився на майже ту саму величину - 0,4%.

Унаслідок коливань попиту і пропозиції на міжбанківському валютному ринку, Національний банк України впродовж 2012 року здійснював операції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти.

Для гривні 2012-й можна умовно розділити на два періоди. У першому півріччі національна валюта переживала відносно спокійний період, коли її курс застиг на позначці 7,99-8,05 грн. за долар, і мало хто вірив, що ситуація хоч трохи зміниться до парламентських виборів. Але вже у вересні гривня то девальвувала до 8,29 грн. за долар, то зміцнювалась до 8,10-8,12 грн. На тлі цього Нацбанк ініціював кілька валютних ноу-хау, з метою протидії девальваційним очікуванням населення і спекулятивним діям комерційних банків.

Найважливіші і найпомітніші події на валютному ринку України в 2012 році:

1) Введення норми обов'язкового продажу 50% експортної валютної виручки, і скорочення терміну заведення валюти з 6 місяців до 3 місяців. Цей захід збільшив пропозицію валюти на міжбанківському ринку.

2) Україна знову вийшла на ринок єврооблігацій. Було здійснено 3 розміщення на суму 3,85 млрд. доларів. Перед цим останній раз Україна виходила на ринок у лютому 2011 року. Це є хорошим сигналом - іноземні інвестори продовжують довіряти Україні.

3) Євро за підсумками 2012 р. встояв. З початку 2012 року він навіть подорожчав до долара США на 1,6%, хоча влітку був період, коли всі вважали, що євро зникне. Однак, незважаючи на певне відновлення позицій євро населення України навпаки скоротило свої банківські заощадження в євро на 133 млн. євро до 2,9375 млрд. євро.

4) Збільшення частки австралійського долара і золота в золотовалютних резервах НБУ. НБУ в 2012 році продовжував проводити активну політику диверсифікації своїх ЗВР. Купувалися євро, австралійські долари, золото. Це правильний напрямок, який дозволить знизити залежність між ЗВР і вартістю долара.

У 2013 році ситуація на валютному ринку продовжувала формуватися в нестабільних внутрішніх умовах,зокрема - високого рівня зовнішньої заборгованості, формування негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу.

З метою згладжування коливань курсу гривні та стабілізації ситуації на валютному ринку НБУ проводив інтервенції з продажу валюти.

За березень 2013 року обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 39 672.1 млн. доларів США (з урахуванням операцій Державної казначейської служби України).

За прогнозами аналітиків, курс продажу готівкового долара США в квітні може дещо підвищитися й перебуватиме в діапазоні 8,13-8,175 грн. Тиснути на гривню, ймовірно, будуть виплати за зовнішніми боргами в розмірі 440 млн. доларів, а також прогнозоване зміцнення американської валюти на світовому ринку. Однак зниження інфляційних настроїв в Україні, а також розміщення валютних ОВДП на внутрішньому ринку підтримуватимуть стабільність національної валюти.

Вартість євро на міжнародному ринку в березні збільшилася. Основний тиск на валюту в цей період, як відзначають аналітики "FOREX CLUB в Україні", вчинило рішення Кіпру про введення разового податку на банківські депозити. Крім того, негативно на динаміку євро вплинула макроекономічна статистика зі США, а також зниження кредитного рейтингу двох найбільших банків Кіпру до дефолтного рівня агентством "Fitch". Курс продажу безготівкового євро в Україні за минулий місяць знизився на 2,28 % - до 10,438 грн., середній курс продажу готівкового - на 2,4 %, до 10,52 грн. Баланс факторів для євро на квітень залишається негативним.

Курс продажу безготівкового долара в Україні за березень знизився на 0,18 % - до 8,134 грн., середній курс продажу готівкового - на 0,02 %, до 8,149 грн. Середній денний обсяг торгів американською валютою за цей період склав 710,59 млн. доларів, що на 3,83 % більше, ніж у лютому. Це пояснюється тим, що ділова активність у березні, як правило, вища. Стабільність національної валюти також була пов'язана з відсутністю значущих платежів України за зовнішніми боргами - всього 296 млн. доларів проти 968 млн. доларів у лютому. Підтримку гривні минулого місяця надало і розміщення валютних ОВДП на 847,75 млн. доларів.

Курс продажу безготівкового рубля в березні знизився на 1,84 % - до 0,262 грн., середній курс продажу готівкового - на 1,79 % - до 0,264 грн. Головною причиною здешевлення рубля в Україні стало зростання вартості долара США на ринку "Forex" на тлі несподіваної заяви з боку Кіпру про можливе введення податку на депозити.

Вартість рубля в Україні й світі в поточному місяці залежатиме від ситуації на Кіпрі. Діапазон коливання середнього курсу продажу готівкової російської валюти в цей період, імовірно, складе 0,258-0,26 грн. Вплив на рубль можуть надати дані щодо зайнятості в США за березень, рішення по процентній ставці ЄЦБ, дані по ВВП США та Єврозони. Очікується, що ці новини будуть не на користь російської валюти.

Згідно з прогнозами національного банку України розвиток валютного ринку у 2013-2014 роках відзначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних перетворень у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов'язаннями, а також структура їх фінансування.

3. Сучасні проблеми та перспективи розвитку валютного ринку

В Україні міжнародні валютні кризи і зниження курсу національної валюти стали причиною багатьох проблем на валютному ринку. Процес його формування та розвитку потребує не тільки осмислення і оцінки змін, які на ньому відбуваються в контексті еволюції світової валютної системи, але й використання механізмів та інструментів світового валютного ринку в українській практиці.

Цілком очевидно, що діяльність комерційних банків на валютному ринку ставить перед економічною наукою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення та практичного вирішення.

Підвищенню ефективності функціонування валютного ринку в Україні сприятиме розробка концептуальних засад валютної політики. Цей процес має передбачати: виділення короткострокових (до 1 фінансового року) та довгострокових (на 4-5 років) цілей валютної політики; встановлення взаємозалежностей між ними та механізму їх реалізації; побудову валютної політики у відповідності з тенденціями розвитку відповідних ринкових механізмів та визначеними загальними напрямками розвитку економіки країни; виявлення факторів, які визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання, та наслідків реалізації валютної політики; урахування фінансово-економічних та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також досвіду побудови систем валютного регулювання зарубіжних країн.

При визначенні перспектив розвитку системи валютного регулювання України обов'язково мають враховуватися особливості валютних політик зарубіжних країн, оскільки економіка України є відкритою, а отже, залежною певною мірою від дій основних зовнішньоекономічних партнерів.

Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання: прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до Євросоюзу; відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами; зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку; мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів; дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави; залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Для ефективного валютного регулювання на сучасному етапі необхідним є застосування економічних методів управління валютним обігом, що передбачають використання стимулюючих засобів та створення економічної зацікавленості суб'єктів зазначених відносин. До них можна віднести валютні інтервенції та стимулювання експорту.

У процесі удосконалення системи валютного регулювання в Україні доцільно використовувати досвід зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою, що пов'язані з оптимізацією режиму валютного курсу.

Висновок

Валютний ринок України до початку фінансової світової кризи характеризувався достатньою стабільністю. Наслідками кризи було значне знецінення курсу гривні до іноземних валют, зменшення обсягів операцій як на міжбанківському, так і на готівковому валютних ринках, підвищення курсів, зростання негативних очікувань у суспільстві. У період кризи валютні інтервенції як основний стабілізуючий захід НБУ досягали до 10 % від міжнародних резервів. Завдяки проведенню активних інтервенцій та впровадженню заходів щодо посилення валютного регулювання й контролю, Національному банку України вдалося стабілізувати валютний ринок країни. Слід відзначити, що внаслідок падіння довіри до долара значно збільшились операції з іншими валютами, особливо з євро. В цілому у 2010 р. спостерігалася тенденція поступового виходу з рецесії, що відображалось у припиненні значної девальвації національної грошової одиниці, додатному значенні сальдо валютних інтервенцій та зростанню обсягів операцій на валютному ринку. Отже, можна зробити такі висновки, що перш за все необхідна підтримка строкового сегменту валютного ринку з боку органів влади, які сприятимуть зміцненню довіри до строкових валютних інструментів. Значного імпульсу розвиткові строкового ринку надали б скоординовані дії Національного банку України, Державного комітету фінансового моніторингу, податкових органів, науковців, фахівців бірж і комерційних банків. Необхідно також створити інфраструктуру строкового ринку за цивілізованими стандартами, підкріплену адекватною законодавчою базою. Крім цього, держава в особі Національного банку може стати активним учасником такого ринку, підвищуючи, з одного боку, довіру до нього, а з іншого - укладаючи ті чи інші угоди, опосередковано демонструючи свої довгострокові наміри та бачення подальшого розвитку національного валютного ринку.

Література

1. Бодрова Н.Е., Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи // Вісник СумДУ. Серія "102 Економіка". - 2012р. - №1. - с. 102-113

2. Журавка Ф.О., Колдовський А.В., Проблемні аспекти сучасного розвитку валютного ринку України / [Електронний ресурс] -режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pprbsu/2011_31/11_31_09.pdf

3. Міщенко В.І., Нідзельська І.А., Кулінець А.П., Шульга С.О. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України: Науково-аналітичні матеріали. Випуск 15. К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2010. - 124 с.

4. Бюлетень Національного банку України № 4/2013 (241) / [Електронний ресурс] -режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58127

5. Федяєва О.О. Валютний ринок України: сучасний стан та перспективи розвитку / О.О.Федяєва // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 13. - С. 56-59.

Размещено на Allbest.ru