Місто Камінь-Каширський

Проводилися різні адміністративні реформи. Хоча вони! не завжди були глибоко продумані. Так, Указом Верховної! Ради УРСР від ЗО грудня 1962 року було ліквідовано ряді районів, а новоутворений Камінь-Каширський район включив! в себе селища міського типу Заболоття, Любешів, Ратне, І сільради колишніх Заболотгівського, Ратнівського, Любе-1 шівського і частини Старов.ижівського районів. Побудували асфальтну дорогу з Каменя-Каширського до шосе Брест -- Ковель в районі Ратне. Однак таке укрупнення не стало дієздатним об'єднанням. В 1965 році довелося повернутися до адміністративного поділу в теперішньому варіанті.

Політичним життям міста й району управляв райком компартії України. В Радах створювалися виконавчі комітети, на яких ліг тягар вирішення господарських питань.

В післявоєнні роки головами Камінь-Каширського райвиконкому були: Л.Ф.Пилипенко, Паршин, П.Ф.Ткачєнко, в п'ятдесятих роках -- О.Бурим, П.З.Ященко, шістдесятих -- Н.К.Лжигалюк, М.Л.Кажан, В.Р.Воробей, з 1966 р. -- І.Й.Тетянчук, з 1974 р. -- Є.Г.Маркус, В.О.Зімич, з 1980 р. -- В.Г.Ковальчук, згодом -- І.Т.Шевчук.

У лютому 1991 року головою районної Ради і виконкому було обрано молодого, енергійного керівника, умілого організатора Р.А.Кухтея, уродженця м.Каменя-Каширського.

Господарські питання вирішувала також міська влада із своїм куцим бюджетом. Неодноразово змінювалося її керівництво. Історія міста на своїх скрижалях зафіксувала імена таких голів міськради: з 1944 р. -- Л.Й.Клімчук, Н.Р.Коніщук, І.О.Мащенко, І.О.Кожанков, в п'ятдесятих роках -- М.Й.Крат, В.С.Ригін, К.Ф.Ковальчук, Мельник, К.С.Черепанов, Л.І.Ка-мінський, П.Ф.Ткаченко, М.П.Білов, в шістдесятих -- М.С.Де-м'янік, Л.Ю.Симоненко, І.П.Оліферчук. Найдовше головою міськради (з 1965 по 1977рр.) була Г.Т.Тішкова, опісля -- М.В.Дмитрук, з 1980 р. -- Р.М.Гребенюк, І.А.Вознюк, І.В.Мисік, В.П.Каширець. Останній очолював міську Раду в 1987-1991 роках. В 1994 році його знову обрали на цей пост.

В кінці сімдесятих -- на початку вісімдесятих років сповільнився економічний ріст. Тодішнє керівництво комуністичної партії не здатне було провести радикальні економічні і політичні реформи, розкріпостити виробника. Розпочата в середині вісімдесятих років перебудова показала неспроможність старих політичних редутів для реформ. Піднявся могутній народний рух, який одним ударом розвалив командно-алміністративну систему. Останньою краплиною бупщ спроба в Москві 19-21 серпня 1991 року здійснити антидері жавний переворот. В Камені-Каширському відбулися численні мітинги. Компартія СРСР припинила своє існування. В місті майно районного комітету компартії, який тут діяв з 1939 року, було передане на баланс органів влади. Завершилась більш як півстолітня монополія однієї партії, однієї ідеології!

Україна виборювала свою незалежність. Від проголсі шеного 16 липня 1990 року державного суверенітету доі 24 серпня 1991 року -- Дня Незалежності пройшло не так вже й багато часу. Однак він був насичений бурхливим політичним життям. Наростав рух мас за повну незалежність,!

Й нарешті Україна стала незалежною державою! Lbl звістка була радісно зустрінута в місті, її щиро вітали його мешканці. Референдум в грудні 1991 року абсолютною більшістю камінь-каширців підтвердив їх бажання будувати незалежну, суверенну державу.

Зростала політична свідомість мас. Вже вибори народного! депутата України в 1990 році, що вперше відбулися на альтер] нативній основі, засвідчили високу активність людей. Тоді район представляв у Верховній Раді П.І.Вщяк. Гостру без! компромісну боротьбу на виборах у червні 1994 року виграш Антон Дмитрович Бутейко, уродженець поліського краю (з| с.Старий Чорторийськ), людина, яка мала великий практичний досвід дипломатичної роботи в ООН і яку нині ми бачимЛ на високому посту першого заступника Міністра закордонних] справ України.

Після всенародного обрання Президентом України п до Кравчука його представником в районі став Р.І.Шпарик. У 1993 році представником Президента в Камені-Каширському був призначений Р.А.Кухтей. 1994 року його значно переважаючою більшістю голосів обрали головою районної Ради і виконавчого комітету, а з 1995 року він -- голова районної державної адміністрації.

Поглиблюється значення місцевого самоврядування. Інтереси міста і району представляють в обласній Раді її депутати І.І.Вовк -- голова КСП "Стохід", В.П.Домарецький -- директор держлісгоспу, Р.І.Шпарик -- головний лікар району. Міська Рада нині налічує 19 депутатів. В районній Раді є ЗО обранців. У їх компетенції -- затвердження бюджетів, програм соціально-економічного розвитку. Депутати Рад представляють весь спектр місцевої політичної палітри, а також різні соціальні групи, щоб оперативно й ефективно реагувати на їх запити, утверджувати справедливість і демократію.

На шляху реформ

Роки, що минають після здобуття незалежності України,-- це роки невтомних пошуків, входження в ринкові умови, роки суперечностей економічного розвою. Час вимагає створення міцного економічного підґрунтя держави, нових підходів, ініціативи, підприємливості.

В місті діє ряд крупних промислових підприємств, які складають основу економічного розвитку Каменя-Каширського, визначають його інфраструктуру, дають жителям можливість докласти свої знання, уміння, майстерність до розв'язання назрілих проблем.

Із нині діючих підприємств великою є питома вага державного лісгоспу. У створеному в повоєнні роки підприємстві працювало багато жителів міста і району, тут задіяно нині майже 800 чоловік. Ними лише 1995 року заготовлено і вивезено 23500 кубічних метрів деревини від санітарних рубок догляду. Реалізовано замовникам 1366 кубічних метрів пиломатеріалів. Та найбільше замовлення було від шахтарських колективів України.

Широкий асортимент виробів консервного цеху, зокрема] значним попитом користуються напої з протертої з цукроіі чорниці, шипшини, чорноплідної горобини. Останньої J минулому році заготовлено понад 10 тонн.

Втім, у колективі підприємства завше дбають про головнЛ -- відтворення лісових багатств. Лише в минулому році провЛ дено на 1189 гектарах рубок догляду за лісом, на 2бЯ гектарах посаджені нові дерева. Тож примножуються багатстві краю трудовими руками таких людей, як ветерана праці І Клітицького лісництва Д.І.Гордійчука, лісових майстрів і Великообзирського лісництва І.Вовка, С.Кузьмича, лісників з Нуйнівського і Пнівненського лісництв С.Сащука, П.Леснеця бригади лісозаготівельників А.Шумлика, водіїв О.Хаймика В.Кусіка, С.Гальчуна.

Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщин переймається також колектив міжгосподарського лісгоспу. Лише торік проведено рубок догляду і санітарних проріджень на площі більш як тисяча гектарів, посаджено нових насаджена майже на 300 гектарах. Це підприємство має одні з найліпшим показників в області. Працівники його постійно думають про майбутнє. З цією метою в 1995 році закладено розсадник майже гектарною площею. Підприємство в минулому році відправило на шахти Донбасу майже півтори тисячі кубічний метрів лісодеревини на гірничі опори.

Керівництво міжгосплісзагу на чолі з М.З.Ланевичем постійно вишукує можливості для нарощування виробництва столярних виробів, меблів, карнизів до вікон. В усій нашій державі великим попитом користуються вироби із лози. Серед] визнаних майстрів плетіння -- О.Н.Дудчик, Н.В.Карпік,! О. Т. Мельник.

Виробництвом меблів займається й колектив виробничо- торговельної фірми "Полісся", історія якої починається ще і 1966 року. В асортименті виробів фірми ще й швейні виробі*

В 1992 році на базі меблевого цеху колишнього раш побуткомбінату створено виробниче підприємство "Меблевик1! Пройдено важкий шлях становлення, і нині воно виготовляв меблеві набори для спальної кімнати, окремо -- різноманітті ліжка, шафи, меблі для вітальні, стінки.

З середини сімдесятих років на південно-східній околиц міста виростали споруди льонозаводу -- однієї з найбільшиі місцевих будов. До цього ж район та сусіди не мали власну бази для переробки льоносировини. Хоч із значними трудне щами, але будівництво в основному вже завершено. Вж 1994 року на заводі було перероблено й направлено спож вачам 1566 тонн чудової поліської сировини для майбутні: тканин. Й далі триває на заводі удосконалення та розширенні технології переробки. Готується до здачі лінія по катанізаці волокна. В минулому році заготовлено для переробки вж| більше двох тисяч тонн льонотрести.

Споживачами продукції консервного заводу стали воїни прикордонних військ незалежної України. Колектив під-і приємства добивається високої якості продукції, добирає пя час лісозаготівлі високоякісну й відповідаючу високим нинішнії екологічним вимогам сировину. В минулому році виготовлені 2 тисячі туб консервів і 2,9 дал безалкогольних напоїм Резерви потужностей консервного цеху та безалкогольне напоїв досить великі, оскільки в 1976 році, коли споруджува/и завод, передбачався значний ринок збуту. Нині в керівництві заводу -- плани зростання обсягу виробництва потрібні* для людей овочевих консервів, іншої продукції.

Діє споруджений у 1959 році хлібозавод. Його потужнієш -- до ЗО тонн хліба на добу. Торік було вироблено 2351 тонн хлібобулочних виробів, які подавалися до столу міськиї жителям й мешканцям навколишніх сіл. Ритмічно працює І інше підприємство, яке переробляє в основному сировині сільських господарств. Це -- маслозавод, потужністю переробки -- 75 тонн молока за добу. За останній рік hhJ вироблено 932 тонни масла тваринного, 26 тонн знежії реного сиру і т.д.

Виготовлення обладнання для льонопереробних заводи систем вентиляції, корморізок та іншого здійснює створені 1986 року кущова механічна майстерня. Ще 1944 року! місті було засновано друкарню, у вісімдесятих роках спаї руджено її нове приміщення. Колектив цього підприємстві працює над дальшим поліпшенням якості друку.

В часі сьогоднішнім місто вже має підприємства іноземногі капіталу. Відкрито, зокрема, фірму "Мех" громадянкою Швеїі Марією Хрістіансен, чиє родинне коріння з цих країв.

За підсумками 1995 року, в промисловому секторі діялі 5 підприємств державної власності, або 71,4 відсотка від J загальної кількості.

В сфері побутового, транспортного обслуговування нині діють виробничо-комерційні підприємства "Юність", "ВолиІ нянка", колективні -- "Мальва", "Горизонт", "Сільський побуті "Волинь-/ЛТД", "Автомотосервіс", "Віра-Авто", "Полісся-АгрсН Сервіс" та інші.

В цілому в Камені-Каширському нараховується 43 мали» підприємств і майже 300 підприємців без права юридичної особи. Статистика свідчить про зниження темпів розвите! підприємств малого бізнесу. Із зареєстрованих в попередні роки суб'єктів підприємництва працювало й звітувалося лиш! половина.

Кровоносними артеріями економіки називають банки. І місті діють відділення акціонерного банку "Україна", державнЛ го спеціалізованого комерційного ощадного банку №63051 філії "Приватбанку", "Відродження" та інші.

Розташоване місто Камінь-Каширський з однойменним районом у південно-східній частині Волинської області. Його сусіди: на сході і півночі -- Любешівщина, на заході -- Ратнівщина, а з півдня до нього прилягають землі Ковельського і Маневицького районів. Площа району -- 1746 квадратних кілометрів.

Місто розташоване на дерново-підзолистих, піщаних і глинисто-піщаних та супіщаних відкладах. Місцевість в основному рівнинна, з великими болотистими масивами, зокрема Цирським, із властивим йому купинним мікрорельєфом.

Із корисних копалин -- великі торф'яні поклади в долинах річок Цир, Стохід, на схід від міста значними є запаси глини.

На заході Ковельською геологорозвідувальною партією виявлено невеликі сліди покладів міді. Основний же її шлейф -- на Ратнівщині. Старожили свідчать, що в межах сіл Піщане, Великий Обзир, Верхи в давнину здійснювався промисловий видобуток залізної руди.

Зафіксована в цих краях найнижча точка Волині -- біля гирла р.Стохід. Водоносні горизонти в районі міста знаходяться в сучасних болотних, алювіальних відкладах, або, говорячи мовою геологів, -- в середньочетвертинних водно-льодникових відкладах.

На рівнинних ділянках Камінь-Каширська, як відмічається в книзі "Природа Волинської області" під редакцією К.І.Герен-чука, підземний стік вод дуже сповільнюється, місцевість заболочується. У хімічному складі ґрунтових вод з'являються сполуки окису азоту в підвищеній кількості (до 20 мг/л) та залізо болотного походження. Це позначається і на якості води в криницях, яка буває жовтого відтінку з неприємним присмаком.

В районі є 565 гектарів водоймищ. Поблизу м.Каменя-Каширського, в Нуйнівському лісництві, знаходиться мальовниче озеро Добре. З 1975 року воно стало пам'яткою природи загальнодержавного значення. Його загальна площа -- 46 га (разом з лісами і навколишніми болотами). Походження озера карстове, тобто потужні підземні води вимили в товщі вапняків, крейди порожнини, які заповнилися водою. І нині в глибині озера навіть в літню спеку вода дуже холодна -- це справа підземних джерел. Вода озера чиста-чиста, вона проглядається на велику глибину. Добре видно й зарості водоростей -- хари, які нагромаджують у своїх паростках багато кремнію. Тому ними добре посуду чистити і тіло розтирати. Із північного заходу до озера Добре прилягають великі болотяні площі, що оточують озеро Карасинське, яке густо заросле, а шар намулу його повністю заповнює.

Також недалеко від міста є інші озера карстового походження: Святе, Озюрко. Особливо глибоким (понад 50 метрів) і таємничим є озеро Заболоцьке. Легенди оповідають, що тут провалилась гора. Багато озер є заплавними: Карасинське, Карасине, Лісне, Сошичне, Мішеч, Сірче, Свіринець, Стоби-хівське, Скоширське, Наблоцьке, Качинське, Лука (Лужа), Случ. Гідрологічним заказником є озеро Мочуліно. Діє Цирська осушувальна система.

Через місто проходить річка Цир, довжина якої 51 км, площа басейну -- 725 м2. Крім того, через район протікають: на півдні -- річка Стохід (загальна довжина 188 км, площа басейну -- 3125 км2), на заході від Каменя-Каширського -- Турія (загальна довжина 184 км, площа басейну -- 2900 км2), Стобихівка (довжина 14 км, площа басейну -- 174 км2).

Біля села Пнівне, Рудка Червинська, Нуйно, Запрудд? є природні посадки ялинових лісів, які потребують охорош як державні резервати. Заповідні площі в районі становляп 9720 гектарів, або 5,8 відсотка всієї території.

1980 року в Нуйнівському лісництві створено Вутвицький державний ландшафтний заказник площею 50 га. Охоронна територія навколо заказника вдесятеро більша, ніж він сам, -- 518 га. В центрі -- болото із сфагновими мохами. Ло речі, ці мохи мають здатність утримувати велику кількість вологи, яка заповнює спеціальні водоносні клітини. Підраховано, що сфагновий мох може містити в 20-30 разів більше води, ніж він сам важить. Тому там, де він росте, найбільшим є перезволоження фунтів. Тут добре плодоносить журавлина, є багато багна та іншої флори. На цих землях, біля озера Лобре, знаходиться найбільша в Україні плантація вели-коплідної американської журавлини площею 4,5 гектара. Вирощувати її розпочали лісівники ще з 1980 року. На території Нуйнівського лісництва є дуб, якому понад 200 років. Один з найбільших дубів Волині росте в селі Рудка Червинська (на подвір'ї Ф.Лавилюк). Окружність його стовбура на півметровій висоті становить 5,65 метра, на висоті одного метра -- 5 м. Ще про один дуб -- цього разу на центральній вулиці міста Каменя-Каширського, на подвір'ї В.Букала -- говорилось у повідомленні районної газети: йому понад 500 років. В місті є ще кілька древніх дубів. Однак це питання потребує наукового вивчення, щоб з повною вірогідністю можна було сказати, що вони є свідками значної частини 800-літнього віку міста. Вони вочевидь бачили багато, про що нині тільки шумлять своїм верховіттям...

Потребує охорони й розумного наукового підходу осушення заболочених земель. їх переосушення, особливо з органічними грунтами, зумовлює зникнення цінних рослин, дає поштовх шкідливим руйнівним процесам. Тепер у районі

охороняються такі ботанічні заказники місцевого значення, як Новочервищенський, Верхівський, Нуйнівський, Мочу-рівський, Тоболівський, Карасинський, Пілричанський та інші.

Гідрологічними заказниками є Великообзирський і Клітииь-кий. В них та інших є численні види рослин і тварин, що охороняються законом. Вони розташовані в долинах річок, широкі луки яких переходять в осокові болота і служать природним резервуаром з фільтрацією води, становлять розкішне місце для рідкісних звірів. Так, в Новочерви-щенському заказнику відмічені поселення чорного лелеки, дуже рідкісного звіра -- бобра, якого майже повністю винищили на початку нинішнього століття. В 1965 році бобри були завезені з районів затоплення Київської ГЕС і випущені в заплаву річки Стохід біля с.Нові Червища. В Тоболівській заповідній зоні є поселення річної видри.

В цілому фауна досить різноманітна. Найбільше звірів можна зустріти в мішаних лісах, чагарниках, де найкраще ростуть дуб, ліщина, що дають плоди, якими смакують кабани. Мають поживу в соснових лісах лосі, косулі, лисиці, зайці, зустрічаються вовки та інші хребетні. Гніздяться і такі рідкісні птахи як глухарі, тетеруки, чаплі. Найбільш пустинними є 25-30-річні соснові жердяки. Вже в 50-60-річних лісах розвивається підлісок, що створює більш зручні умови для життя птахів і звірів.

Тепер у районі є 7 державних лісництв: Нуйнівське, Клітицьке, Карпилівське, Великообзирське, Пнівненське, Видрицьке, Стобихівське. Загальна площа державних лісів становить 40,7 тисячі гектарів.

В районі є також 6 міжгосподарських лісництв: Буза-ківське, Кримнівське, Тоболівське, Боровненське, Сошицьке, Полииівське, які розкинулися на площі 35,8 тисячі гектарів лісів. Всього на Камінь-Каширщині 76,5 тисячі гектарів (як державних, так й міжгосподарських) лісів, а також 0,1 тисячі га їх у смугах при залізниці, 0,6 тис. га -- в межах населених пунктів.

Нинішньому поколінню слід оберігати найголовніше багатство -- природу, довкілля, щоб нащадкам залишити прекрасні ліси, цінні рослини й звірів. Природа ж -- то теж частка кожного із нас, невід'ємна складова нашого буття. Вона має таке ж право на життя, як і люди. Тож шануймо і бережімо її. і