5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Важка промисловість сходу України за умов Першої світової війни у публікаціях сучасників

Л.І. Синявська

У статті подано історіографічний аналіз праць, присвячених важкій промисловості Сходу України, які було опубліковано в роки Першої світової війни.

Ключові слова: Схід України, важка промисловість, Перша світова війна, історіографічний аналіз.

Перша світова війна виявилася більш тривалою, аніж прогнозувалося до її початку, продемонструвавши надзвичайну важливість виробничих потужностей і забезпечення безперебійної роботи промислових підприємств. За сучасних умов знову цінним є досвід мобілізації промисловості в ході ведення бойових дій.

Важливим видається вивчення заходів, спрямованих на узгодження роботи промислових підприємств різного профілю і форми власності, аналізом ефективності урядових заходів, спрямованих на забезпечення безперебійної роботи промисловості в умовах війни. У Російській імперії поступово визрівало розуміння необхідності збільшення впливу держави на економічні процеси, але уявлення про його межі породжувало запеклі суперечки стосовно визначення обсягів і сфер державного регулювання.

Цей факт позначився й на висвітленні дослідниками в роки війни та після її завершення економічних явищ і процесів, що відбувалися на підприємствах важкої промисловості Сходу України. Однак, крім світової тенденції до поглиблення аналізу державного регулювання економічних процесів, надзвичайної ваги набирало визначення доцільного обсягу іноземних інвестицій до російської економіки та впливу залучення іноземних капіталів на забезпечення обороноздатності країни. Звідси актуалізувалася увага до аналізу діяльності монополістичних об'єднань і підприємств, де частину статутного капіталу складали іноземні інвестиції [1]. Так, у роботах Б. Авілова [2], Д. Боголєпова [3], А. Венедиктова [4], К. Воблого [5], А. Куканова, В. Левшина [6] зроблено спробу аналізу фінансової політики уряду та її впливу на розвиток промисловості. На основі здійснення мікроекономічного аналізу, висловлено ряд думок, стосовно причин підвищення цін у роки війни та впливу цього процесу на виконання підприємствами укладених раніше контрактів. Визнаючи необхідність забезпечення державного контролю над цінами, вказувалося й на необхідності врахування інтересів промисловців та частково робітництва, внаслідок різкого зростання цін на товари та послуги. Такий підхід часто хибував на протилежність суджень одного й того ж автора стосовно певних економічних проблем. Насамперед це стосувалося визначення балансу між інтересами промисловців і самодержавства.

У межах визначення залежності Росії від іноземного капіталу і впливу цього фактору на організацію забезпечення армії, висвітлювалися заходи, які були пов'язані з ліквідацією "німецького засилля" в економіці. Водночас, як правило, висловлювалися діаметрально протилежні погляди: частина дослідників вказувала на те, що не виважена політика уряду зумовила не лише занепад господарств німецьких колоністів, а й вкрай негативно вплинула на роботу промисловості [7]. Деякі науковці наполягали на тому, що втілення в життя антинімецьких законів сприяло розвитку промисловості в Росії й забезпечило згуртованість населення в боротьбі з ворогом [8].

У роки війни розглядалося й питання забезпечення промисловості працівниками, за умов здійснення масштабних мобілізацій. Полеміка мала місце стосовно доцільності забезпечення броні від призову для найбільш кваліфікованих працівників та обсягів залучення до виконання робіт жінок та неповнолітніх. У межах аналізу рентабельності підприємств визначалися обсяги заробітної плати для різних категорій працівників і характер стосунків промисловців із урядовими структурами [9].

Науковці приділяли багато уваги аналізу законодавчих актів, що були прийняті в умовах воєнного часу. В основному, висвітлювалися результати посилення процесу етатизації й обмеження економічних відносин із європейськими країнами, внаслідок зменшення обсягів транспортних перевезень. Руйнування економічних зв'язків та зміна структури виробництва в умовах війни розглядалася дослідниками, переважно, як тимчасове явище. При цьому оцінювалися перспективи певних видів капіталовкладень після завершення бойових дій і фінансова стійкість найбільш значних акціонерних товариств. Аналізувалася ефективність втілення в життя законодавчих актів, що було покликано регулювати економічні відносини у сфері виготовлення засобів виробництва [10].

Особливого значення мали висловлювання промисловців і підприємців, які оцінювали й трактували певні події та явища історії тих часів. Вагомими є дані щодо оцінок стану розвитку економіки загалом, її окремих галузей, забезпечення цивільного населення та військових підрозділів предметами першої необхідності. Формували уявлення про стан справ у промисловості років війни й великий масив фотографій [11]. В перші роки після завершення Першої світової війни виходили публікації, які оцінювали важку промисловість і стан речей у галузях, причини невдач на шляху організації виробництва в умовах мілітаризації економіки. Висвітлювалися заходи, які були пов'язані з відновленням промислових потужностей на Сході України та внесок найбільш видатних осіб, які доклали великих зусиль для організації промислового виробництва [12].

Отже, тематика важкої промисловості Сходу України була присутня у працях сучасників Першої світової війни, а наявна історіографічна база цього періоду дає можливість стверджувати про актуальність питань, що виникали в ході війни, й які піднімалися в їх публікаціях. Загалом, попри наявність обсягу літератури, автори якої висвітлювали економічні явища та процеси під час Першої світової війни, зміни у важкій індустрії Сходу України трактувалися насамперед у контексті процесів і загальних тенденцій Російської імперії, не виокремлюючи особливостей функціонування промисловості на українських теренах.

важка промисловість україна світова війна

Література

1. Загорский С.О. Синдикаты и тресты (Учение о капиталистических монополиях). - СПб., 1914; Зив В.С. Иностранные капиталы в русских акционерных предприятиях. - Пг., 1915. - Вып.1: Германские капиталы; Зив В.С. Иностранные капиталы в русской горнозаводской промышленности. - Пг., 1917.

2. Авилов Б. Настоящее и будущее народного хозяйства России. Влияние войны, возможные последствия ее для народного хозяйства и проблема будущего. - Пг., 1916; Авилов Б. Экономические перспективы // Под старым знаменем. - Саратов, 1916.

3. Боголепов Д. Война и финансы. - М., 1917.

4. Венедиктов А.В. Война, рост цен и старые контракты. - Пг., 1917.

5. Воблый К. Г К вопросу о причинах современной дороговизны. - К., 1915.

6. Куканов А.И., Левшин В.Л. Законы 4 октября и 16 декабря 1914 года о повышении окладов гербового сбора. С приложением согласованного с разъяснениями Министерства финансов и новыми законами перечня бумаг, актов и документов, облагаемых актовым гербовым сбором низшего оклада. - М., 1915.

7. Линдеман К.Э. Законы 2 февраля 1915 г. (об ограничении немецкого землевладения в России). Их влияние на экономическое состояние Южной России. Критический разбор. - М., 1915.

8. Ликвидация немецких предприятий // Промышленность и торговля. - 1915. - 15 января.

9. Вопрос о недостатках рабочих рук в промышленности // Промышленность и торговля. - 1914. - 1 марта; Вопросы программы и тактики торгово-промышленного класса России // Горно-заводское дело. - 1917. - № 11-12; Гершегорн А. Количество и состав робочих на каменноугольных предприятиях Донецкого бассейна // Горнотруд. - 1918. - 15 сентября; Итоги XLП Съезда горнопромышленников юга России // Горно-заводское дело. - 1917. - № 38-39; Задачи текущего момента и положение промышленности // Промышленность и торговля. - 1917. - № 20-21; Мигулин П.П. Вопрос о финансовых преобразованиях // Новый экономист. - 1916. - 13 февраля; Организационная задача торгово-промышленного класса России в настоящий момент // Горно-заводское дело. - 1917. - № 32-33; Отчет председателя XL Съезда горнопромышленников юга России, горного инженера, тайного советника С.Н. Сучкова. - Х., 1916; Рабчинский И.В. Уголь // Известия горного отдела. - 1918. - № 2-3; Съезды и торгово-промышленные организации // Промышленность и торговля. - 1917. - № 20-21; Труды экономического совещания.3-4 января 1916 года. - М., 1916.

10. Авербах О.И. Законодательные акты, вызванные войной 1914 года с Германией, Австро-Венгрией и Турцией. Законы, Манифесты, Рескрипты, Указы Правительствующему Сенату, Распоряжения и Постановления Министров и др. - Вильна, 1915; и др.; Иванов Н.И. Закон о государственном подоходном налоге со всеми относящимися до закона приложениями, подробным алфавитным предметным указателем. - О., 1916; Законы о новых налогах, о гражданской и уголовной ответственности торговцев и промышленников и другие законы 1914-1916 гг. с необходимыми разъяснениями, алфавитным указателем, инструкциями и образцами прошений. - Пг., 1917; Сорин Н.В. Закон о подоходном налоге: текст закона с комментарием. - Пг., 1916.

11. Летопись Великой войны: 1914 г. - М., 2013; Летопись Великой войны: 1915 г.: в 2 ч. - М., 2013; Летопись Великой войны: 1916 г.: в 2 ч. - М., 2013; Летопись Великой войны: 1917 г. - М., 2013. - [Репринтное издание].

12. Диманштейн Я. Воскресение из мертвых // Горно-заводское дело. - 1919. - № 1-2; Новая Россия // Горнозаводское дело. - 1919. - № 1-2; Памяти Николая Федоровича фон-Дитмара // Горно-заводское дело. - 1919. - № 1-2.

Размещено на Allbest.ru